—ем≥нар
є9. ѕравове регулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥. —татус
в≥льних економ≥чних зон. «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть
1.ѕон¤тт¤
≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, њњ види. ƒержавне спри¤нн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.
ќдним
≥з пр≥оритетних напр¤мк≥в визначенн¤ економ≥чноњ пол≥тики держави Ї зг≥дно ≥з
√осподарським кодексом д≥¤льн≥сть, спр¤мована на створенн¤ субТЇктам
господарюванн¤ необх≥дних умов дл¤ залученн¤ ≥ концентрац≥њ кошт≥в на потреби
розширеного в≥дтворенн¤ основних засоб≥в виробництва, переважно в галуз¤х,
розвиток ¤ких визначено ¤к пр≥оритет структурно-галузевоњ пол≥тики, а також
забезпеченн¤ ефективного ≥ в≥дпов≥дального використанн¤ цих кошт≥в та
зд≥йсненн¤ контролю за ним, тобто ≥нвестиц≥йна пол≥тика.
јктив≥зац≥¤
≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ та значне нарощуванн¤ обс¤г≥в ≥нвестиц≥й Ї актуальним
завданн¤м держави.
ƒержавна
≥нвестиц≥йна пол≥тика може провадитис¤ двома способами:
зд≥йсненн¤
державних ≥нвестиц≥й;
створенн¤
механ≥зм≥в, ¤к≥ спри¤ють п≥двищенню над≥йност≥ приватних ≥нвестиц≥й, у тому
числ≥ через наданн¤ державних гарант≥й[1].
¬≥дпов≥дно
до ”казу ѕрезидента ”крањни Ђѕро додатков≥ заходи щодо зб≥льшенн¤ надходжень
≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањниї в≥д 22 лютого 2001 р. є 108 забезпеченн¤
зб≥льшенн¤ надходжень ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни визначено одним ≥з
пр≥оритетних напр¤м≥в д≥¤льност≥ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, центральних та
м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади.
ѕостановою
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 28 грудн¤ 2001 р. є 1801 затверджена ѕрограма розвитку
≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ на 2002Ч2010 роки, ¤ку ухвалено в≥дпов≥дно до ”казу
ѕрезидента ”крањни Ђѕро заходи щодо пол≥пшенн¤ ≥нвестиц≥йного кл≥мату в
”крањн≥ї в≥д 12 липн¤ 2001 р.
ƒл¤
актив≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ зг≥дно з ѕрограмою сл≥д:
знизити
р≥вень державного регулюванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та забезпечити
стаб≥льн≥сть в≥дпов≥дного законодавства;
усунути
неоднозначн≥сть трактуванн¤ нормативно-правових акт≥в та завершити судову
реформу;
удосконалити
нормативну базу з питань реал≥зац≥њ прав власност≥;
завершити
адм≥н≥стративну реформу, забезпечити публ≥чн≥сть та прозор≥сть у прийн¤тт≥
р≥шень органами влади ≥ в результат≥ подолати бюрократизм та ви¤ви корупц≥њ;
запровадити
ефективн≥ методи корпоративного управл≥нн¤;
спри¤ти
розвиненост≥ ринк≥в кап≥талу, першою чергою банк≥вського сектору, фондового та
страхового ринк≥в;
знизити
податкове навантаженн¤;
забезпечити
стаб≥льн≥сть пол≥тичного середовища;
актив≥зувати
д≥¤льн≥сть з≥ створенн¤ позитивного ≥м≥джу держави.
ардинальн≥
зм≥ни сусп≥льно-економ≥чного устрою держави обумовлюють проведенн¤ структурних
реформ у вс≥х галуз¤х економ≥ки. ÷е викликаЇ потребу залученн¤ в≥дпов≥дних
майнових та ≥нтелектуальних ц≥нностей, що вкладаютьс¤ в обТЇкти п≥дприЇмницькоњ
та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥, у результат≥ ¤коњ створюЇтьс¤ прибуток (дох≥д) або
дос¤гаЇтьс¤ соц≥альний ефект. “ак≥ ц≥нност≥ мають назву ≥нвестиц≥й. Ќими можуть
бути:
кошти,
ц≥льов≥ банк≥вськ≥ вклади, пањ, акц≥њ та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери;
рухоме
та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткуванн¤ та ≥нш≥ матер≥альн≥
ц≥нност≥);
майнов≥
права, що випливають з авторського права, досв≥д та ≥нш≥ ≥нтелектуальн≥
ц≥нност≥;
сукупн≥сть
техн≥чних, технолог≥чних, комерц≥йних та ≥нших знань, оформлених у вигл¤д≥
техн≥чноњ документац≥њ, навик≥в та виробничого досв≥ду, необх≥дних дл¤
орган≥зац≥њ того чи того виду виробництва, але не запатентованих (ноу-хау);
права
користуванн¤ землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанн¤м, а
також ≥нш≥ майнов≥ права;
≥нш≥
ц≥нност≥.
ѕравове
регулюванн¤ д≥¤льност≥, повТ¤заноњ з ≥нвестиц≥¤ми, зд≥йснюЇтьс¤ нормами «акону
”крањни Ђѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥стьї в≥д 18 вересн¤ 1991 р. «г≥дно з цим
законом ≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю Ї сукупн≥сть практичних д≥й громад¤н,
юридичних ос≥б ≥ держави щодо реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥й.
—убТЇктами
(≥нвесторами й учасниками) ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ можуть бути громад¤ни ≥
юридичн≥ особи ”крањни та ≥нших держав, а також держави[2].
≤нвестори
Ч субТЇкти ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ приймають р≥шенн¤ про вкладенн¤
власних, позичкових ≥ залучених майнових та ≥нтелектуальних ц≥нностей в обТЇкти
≥нвестуванн¤. ≤нвестори можуть виступати ¤к вкладники, кредитори, покупц≥, а
також виконувати функц≥њ будь-¤кого учасника ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥[3].
”часниками
≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ можуть бути громад¤ни та юридичн≥ особи ”крањни, ≥нших
держав, ¤к≥ забезпечують реал≥зац≥ю ≥нвестиц≥й ¤к виконавц≥ замовлень або на
п≥дстав≥ дорученн¤ ≥нвестора.
≤нвестиц≥йна
д≥¤льн≥сть може зд≥йснюватись на основ≥ сп≥льного ≥нвестуванн¤, зд≥йснюваного
громад¤нами та юридичними особами ”крањни, ≥нших держав.
ѕравовою
формою реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥й можна визнати укладенн¤ ≥нвестиц≥йного договору.
ѕ≥д останн≥м розум≥Їтьс¤ догов≥р, одн≥Їю стороною ¤кого Ї ≥нвестор, а другою Ч
сторона, що приймаЇ ≥нвестиц≥њ, Ч рецип≥Їнт (ф≥зична або юридична особа Ч ¤к
≥снуюча, так ≥ така, що спец≥ально створена ≥нвестором, а також держава), що
регулюЇ в≥дносини з приводу довготерм≥нового вкладенн¤ майна, майнових прав ≥
≥нших ц≥нностей, що мають ринкову варт≥сть (у визначеному вигл¤д≥, форм≥ ≥
к≥лькост≥), в обраний обТЇкт ≥нвестуванн¤ (реальний, ф≥нансовий або
≥нтелектуальний), передбачен≥ законодавством ”крањни з метою отриманн¤ прибутку
≥ мають ризикований характер[4].
ƒе¤к≥
≥нвстиц≥йн≥ договори п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ
(наприклад, ≥новац≥йн≥).
2.ѕравовий
режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤. ≤нвестуванн¤ за меж≥ ”крањни.
ќсобливу
увагу законодавством прид≥лено ≥нвестуванню, в ¤кому на¤вний ≥ноземний елемент.
” цьому звТ¤зку ми можемо розгл¤дати два аспекти: ≥ноземне ≥нвестуванн¤ в
”крањну та ≥нвестуванн¤ за меж≥ ”крањни.
ќсобливе
правове регулюванн¤ мають ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, тобто ц≥нност≥, що вкладаютьс¤
≥ноземними ≥нвесторами (юридичн≥ особи, створен≥ в≥дпов≥дно до законодавства,
≥ншого н≥ж законодавство ”крањни; ф≥зичн≥ особи Ч ≥ноземц≥, ¤к≥ не мають
пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ на територ≥њ ”крањни ≥ не обмежен≥ у д≥Їздатност≥;
≥ноземн≥ держави, м≥жнародн≥ ур¤дов≥ та неур¤дов≥ орган≥зац≥њ; ≥нш≥ ≥ноземн≥
субТЇкти ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ визнаютьс¤ такими в≥дпов≥дно до
законодавства ”крањни Ч ст. 390 √ ) в обТЇкти ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥
в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни з метою отриманн¤ прибутку або дос¤гненн¤
соц≥ального ефекту. “ак≥ ц≥нност≥ зг≥дно з≥ ст. 391 √ можуть ≥нвестуватись у
вигл¤д≥ ≥ноземноњ валюти, що визнаЇтьс¤ конвертованою Ќац≥ональним банком
”крањни, будь-¤кого рухомого ≥ нерухомого майна та повТ¤заних з ним майнових
прав; ≥нших ц≥нностей (майна).
ѕравове
регулюванн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й зд≥йснюЇтьс¤ нормами «акону ”крањни Ђѕро режим
≥ноземного ≥нвестуванн¤ї в≥д 19 березн¤ 1996 р., «акону ”крањни Ђѕро захист
≥ноземних ≥нвестиц≥й на ”крањн≥ї в≥д 10 вересн¤ 1991 р. јле в ц≥й сфер≥ ≥снуЇ
подв≥йн≥сть джерел правового регулюванн¤[1], серед ¤ких неаби¤ку роль
в≥д≥грають м≥жнародн≥ договори, причому ¤к багатосторонн≥ (наприклад, ”года —Ќƒ
Ђѕро сп≥вроб≥тництво в галуз≥ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ї в≥д 24 грудн¤ 1993 р.),
так ≥ двосторонн≥ (наприклад, «акон ”крањни Ђѕро ратиф≥кац≥ю ”годи м≥ж ”крањною
та ѕортугальською –еспубл≥кою про спри¤нн¤ та взаЇмний захист ≥нвестиц≥йї в≥д
26 грудн¤ 2002 р.).
ѕ≥д
≥ноземним ≥нвестором розум≥Їтьс¤ ф≥зична ≥ юридична особа або держава, ¤к≥
мають пост≥йне м≥сцезнаходженн¤ (проживанн¤) за межами територ≥њ ”крањни та
приймають р≥шенн¤ про перем≥щенн¤ в≥льних або залучених кошт≥в у економ≥ку
”крањни[2]. Ќа думку ј. ќмельченка, до ≥ноземних ≥нвестор≥в застосовуютьс¤
норми права, ¤к≥, кр≥м того, стосуютьс¤ Ђ≥ноземних субТЇкт≥в господарськоњ
д≥¤льност≥ї та Ђнерезидент≥вї[3].
≤ноземн≥
≥нвестиц≥њ можуть зд≥йснюватись у таких формах:
Ч
частковоњ участ≥ в п≥дприЇмствах, що створюютьс¤ сп≥льно з украњнськими
юридичними ≥ ф≥зичними особами, або придбанн¤ частки д≥ючих п≥дприЇмств.
ѕ≥дприЇмство отримуЇ статус п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми, ¤кщо воно
створюЇтьс¤ у будь-¤к≥й орган≥зац≥йно-правов≥й форм≥ в≥дпов≥дно до
законодавства ”крањни, ≥ноземна ≥нвестиц≥¤ в статутному фонд≥ ¤кого, за його
на¤вност≥, становить не менше в≥д 10 в≥дсотк≥в (ч. 2 ст. 63,
†ст. 116 √ );
Ч
створенн¤ п≥дприЇмств, що ц≥лком належать ≥ноземним ≥нвесторам, ф≥л≥й та ≥нших
в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в ≥ноземних юридичних ос≥б або придбанн¤ у власн≥сть
д≥ючих п≥дприЇмств повн≥стю;
Ч
придбанн¤ не забороненого законами ”крањни нерухомого чи рухомого майна,
включаючи будинки, квартири, прим≥щенн¤, обладнанн¤, транспортн≥ засоби та ≥нш≥
обТЇкти власност≥, способом пр¤мого одержанн¤ майна та майнових комплекс≥в або
у вигл¤д≥ акц≥й, обл≥гац≥й та ≥нших ц≥нних папер≥в;
Ч
придбанн¤ самост≥йно чи за участ≥ украњнських юридичних або ф≥зичних ос≥б прав
на користуванн¤ землею та використанн¤ природних ресурс≥в на територ≥њ ”крањни;
Ч
придбанн¤ ≥нших майнових прав; господарськоњ (п≥дприЇмницькоњ) д≥¤льност≥ на
основ≥ угод про розпод≥л продукц≥њ;
Ч
в ≥нших формах, ¤к≥ не заборонен≥ законами ”крањни, в тому числ≥ без створенн¤
юридичноњ особи на п≥дстав≥ договор≥в ≥з субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥
”крањни.
≤ноземн≥
≥нвестиц≥њ п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ ур¤дом јвтономноњ
–еспубл≥ки рим, обласними, ињвською та —евастопольською м≥ськими державними
адм≥н≥страц≥¤ми прот¤гом 3 робочих дн≥в п≥сл¤ фактичного њх внесенн¤ у пор¤дку,
що визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ≥ в≥дбуваЇтьс¤ в пор¤дку,
передбаченому постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 7 серпн¤ 1996 р. є 928.
«а державну реЇстрац≥ю ≥ноземноњ ≥нвестиц≥њ вноситьс¤ плата в розм≥р≥ 20
неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н. ЌезареЇстрован≥ ≥ноземн≥
≥нвестиц≥њ не дають права на одержанн¤ п≥льг ≥ гарант≥й, передбачених
законодавством ”крањни.
≤ноземн≥
≥нвестори мають право укладати договори (контракти) про сп≥льну ≥нвестиц≥йну
д≥¤льн≥сть (виробничу кооперац≥ю, сп≥льне виробництво тощо), не повТ¤зану з≥
створенн¤м юридичноњ особи.
«г≥дно
з≥ ст. 394 √ та ст. 7 «акону ”крањни Ђѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤ї дл¤
≥ноземних ≥нвестор≥в на територ≥њ ”крањни встановлюЇтьс¤ нац≥ональний режим
≥нвестиц≥йноњ та ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥, за вин¤тками, передбаченими
законодавством ”крањни та м≥жнародними договорами ”крањни.
√осподарським
кодексом, законом про режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤, ≥ншими законодавчими
актами та чинними м≥жнарод≠ними договорами передбачено ц≥лу низку гарант≥й дл¤
≥ноземних ≥нвестор≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ з метою забезпеченн¤ стаб≥льност≥
правового режиму ≥ноземного ≥нвестуванн¤.
ƒо
цих гарант≥й в≥днос¤ть:
застосуванн¤
державних гарант≥й захисту ≥ноземних ≥нвестиц≥й у раз≥ зм≥ни законодавства про
≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ (на вимогу ≥ноземного ≥нвестора у випадках ≥ в пор¤дку,
визначених законом, застосовуютьс¤ державн≥ гарант≥њ, ¤к≥ визначаютьс¤ законодавством,
що було чинним на момент вкладенн¤ ≥нвестиц≥й);
гарант≥њ
щодо примусового вилученн¤, а також в≥д незаконних д≥й орган≥в влади та њх
посадових ос≥б (≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в ”крањн≥ не п≥дл¤гають нац≥онал≥зац≥њ; не
можуть бути рекв≥зован≥, кр≥м випадк≥в зд≥йсненн¤ р¤тувальних заход≥в у раз≥
стих≥йного лиха, авар≥й, еп≥дем≥й, еп≥зоот≥й та в пор¤дку, передбаченому
законодавством);
компенсац≥¤
≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в ≥ноземним ≥нвесторам (завданих њм незаконними д≥¤ми чи
безд≥¤льн≥стю орган≥в державноњ влади або орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њх
посадових ос≥б);
гарант≥њ
в раз≥ припиненн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ (≥ноземний ≥нвестор маЇ право на
поверненн¤ своњх ≥нвестиц≥й не п≥зн≥ше н≥ж за ш≥сть м≥с¤ц≥в п≥сл¤ припиненн¤
ц≥Їњ д≥¤льност≥, а також доход≥в за цими ≥нвестиц≥¤ми в грошов≥й або товарн≥й
форм≥, ¤кщо ≥нше не встановлено законом або угодою стор≥н);
гарант≥њ
переказу прибутк≥в та використанн¤ доход≥в в≥д ≥ноземних ≥нвестиц≥й (п≥сл¤
сплати ними податк≥в, збор≥в (обовТ¤зкових платеж≥в) гарантуЇтьс¤
безперешкодний негайний переказ за кордон њхн≥х доход≥в, прибутк≥в та ≥нших
кошт≥в у ≥ноземн≥й валют≥, одержаних на законних п≥дставах в≥д зд≥йсненн¤
≥нвестиц≥й);
≥нш≥
гарант≥њ зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.
Ќа¤вн≥сть
зареЇстрованоњ ≥ноземноњ ≥нвестиц≥њ передбачаЇ певн≥ переваги. Ќасамперед
майно, що ввозитьс¤ в ”крањну ¤к внесок ≥ноземного ≥нвестора до статутного
фонду п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми (кр≥м товар≥в дл¤ реал≥зац≥њ або
власного споживанн¤), зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обкладанн¤ митом. ѕричому таке майно не
повинно в≥дчужуватись прот¤гом 3 рок≥в.
ѕродукц≥¤
п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми не п≥дл¤гаЇ л≥цензуванню ≥ квотуванню за
умови њњ сертиф≥кац≥њ ¤к продукц≥њ власного виробництва в пор¤дку,
встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
«
метою забезпеченн¤ розробленн¤ та реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики щодо залученн¤
≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни, використанн¤ сучасного св≥тового
економ≥чного досв≥ду та прискоренн¤ ≥нтеграц≥њ ”крањни в систему м≥жнародних
господарських звТ¤зк≥в в≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д
†11 кв≥тн¤ 1997 р. при ѕрезидентов≥ ”крањни
утворена онсультативна рада з питань ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањн≥.
”
звТ¤зку з ≥нститутом ≥ноземного ≥нвестуванн¤ не можна не згадати сумно в≥домий
«акон ”крањни Ђѕро усуненн¤ дискрим≥нац≥њ в оподаткуванн≥ субТЇкт≥в
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, створених з використанн¤м майна та кошт≥в
в≥тчизн¤ного походженн¤ї в≥д 17 лютого 2000 р., ¤ким, незважаючи на положенн¤
згаданих закон≥в про ≥ноземне ≥нвестуванн¤ про неможлив≥сть скасуванн¤ п≥льг (а
њх ран≥ше було набагато б≥льше, в тому числ≥ ≥ повТ¤заних з≥ зв≥льненн¤м в≥д
оподаткуванн¤) окремим групам ≥ноземних ≥нвестор≥в, так≥ п≥льги було скасовано.
≤нвестуванн¤
може в≥дбуватись ≥ за меж≥ ”крањни. ÷¤ д≥¤льн≥сть регулюЇтьс¤ окремо.
Ќасамперед це ”каз ѕрезидента ”крањни є 839 в≥д 13 вересн¤ 1995 р. Ђѕро
≥нвестуванн¤ майнових ц≥нностей резидентами за межами ”крањниї. –езиденти
можуть ≥нвестувати майнов≥ ц≥нност≥ за межами ”крањни з метою:
внесенн¤
до статутних фонд≥в п≥дприЇмств, створених за кордоном;
закр≥пленн¤
за ф≥л≥¤ми, представництвами та ≥ншими в≥докремленими п≥дрозд≥лами дл¤
виконанн¤ покладених на них завдань.
≤нвестиц≥њ
за кордон можуть зд≥йснюватись у вигл¤д≥ майнових прав та майна, кр≥м сировини,
комплектувальних вироб≥в ≥ запасних частин, товар≥в народного споживанн¤, а
також таких, ¤к≥ в≥дпов≥дно до чинного законодавства в≥днесено до
високол≥кв≥дних та стосовно до експорту ¤ких передбачено л≥цензуванн¤,
квотуванн¤ або спец≥альний режим.
≤нвестуванн¤
майнових ц≥нностей за межами ”крањни п≥дл¤гаЇ л≥цензуванню. ¬идачу
≥ндив≥дуальних л≥ценз≥й на проведенн¤ такого ≥нвестуванн¤ зд≥йснюЇ ћ≥н≥стерство
економ≥ки та з питань Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ ”крањни на п≥дстав≥ ѕоложенн¤ про
пор¤док видач≥ ≥ндив≥дуальних л≥ценз≥й на зд≥йсненн¤ резидентами майнових
≥нвестиц≥й за межами ”крањни ≥ ѕоложенн¤ про пор¤док контролю та зв≥тност≥ щодо
використанн¤ майнових ц≥нностей, ¤к≥ ≥нвестуютьс¤ за межами ”крањни,
затверджених постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 лютого 1996 р. є 229.
«
метою врегулюванн¤ кап≥тальних операц≥й, повТ¤заних з ≥нвестуванн¤м резидентами
кошт≥в (валютн≥ ц≥нност≥, виражен≥ в гривн¤х або в ≥ноземн≥й валют≥) за кордон,
Ќац≥ональний банк ”крањни встановлюЇ пор¤док видач≥ резидентам ≥ндив≥дуальних
л≥ценз≥й на зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й за кордон, затверджений постановою ѕравл≥нн¤
Ќац≥онального банку ”крањни 16 березн¤ 1999 р. є 122.
3.
≤нновац≥йна д≥¤льн≥сть. –оль ≥нновац≥йних технолог≥й в розвитку економ≥ки
”крањни.
1.
≤нновац≥йна д≥¤льн≥сть Ч д≥¤льн≥сть, спр¤мована на використанн¤ ≥
комерц≥ал≥зац≥ю результат≥в наукових досл≥джень та розробок ≥ зумовлюЇ випуск
на ринок нових конкурентоспроможних товар≥в ≥ послуг. ѕравовий статус
визначаЇтьс¤ «аконом ”крањни Ђѕро ≥нновац≥йну д≥¤льн≥стьї в≥д 4 липн¤ 2002 р., гл. 34 √ .
≤нновац≥њ
Ч новостворен≥ (застосован≥) ≥ (або) вдосконален≥ конкурентоспроможн≥
технолог≥њ, продукц≥¤ або послуги, а також орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ р≥шенн¤
виробничого, адм≥н≥стративного, комерц≥йного або ≥ншого характеру, що ≥стотно
пол≥пшують структуру та ¤к≥сть виробництва ≥ (або) соц≥альноњ сфери.
≤нновац≥йна
д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ за такими напр¤мами:
проведенн¤
наукових досл≥джень ≥ розробок, спр¤мованих на створенн¤ обТЇкт≥в
≥нтелектуальноњ власност≥, науково-техн≥чноњ продукц≥њ;
розробленн¤,
освоЇнн¤, випуск ≥ розповсюдженн¤ принципово нових вид≥в техн≥ки ≥ технолог≥њ;
розробленн¤
≥ впровадженн¤ нових ресурсоощадних технолог≥й,
призначених дл¤ пол≥пшенн¤ соц≥ального й еколог≥чного становища;
техн≥чне
переозброЇнн¤, реконструкц≥¤, розширенн¤, буд≥вництво нових п≥дприЇмств, що
зд≥йснюютьс¤ вперше ¤к промислове освоЇнн¤ виробництва новоњ продукц≥њ або
впровадженн¤ новоњ технолог≥њ.
≤нновац≥йним
визнаЇтьс¤ проект, ¤ким передбачаютьс¤ розробленн¤, виробництво ≥ реал≥зац≥¤
≥нновац≥йного продукту ≥ (або) ≥нновац≥йноњ продукц≥њ, що в≥дпов≥дають певним
вимогам. ƒержавну реЇстрац≥ю ≥нновац≥йних проект≥в зд≥йснюЇ за поданн¤м
субТЇкт≥в ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ спец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ
влади у сфер≥ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥. ÷ей орган веде ƒержавний реЇстр
≥нновац≥йних проект≥в. ѕроект може ф≥нансуватись ≥з бюджет≥в р≥зних р≥вн≥в, а
також отримувати податков≥ та митн≥ п≥льги.
«
метою реал≥зац≥њ найб≥льш важливих ≥ пр≥оритетних ≥нвестиц≥йних проект≥в
створюютьс¤ технолог≥чн≥ парки. «г≥дно ≥з «аконом ”крањни Ђѕро спец≥альний
режим ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ технолог≥чних парк≥вї в≥д
16.07.1999 технолог≥чний парк Ч це юридична особа або обТЇднанн¤ на п≥дстав≥
договору про сп≥льну д≥¤льн≥сть юридичних ос≥б (учасник≥в), головною метою ¤ких
Ї д≥¤льн≥сть щодо виконанн¤ ≥нвестиц≥йних та ≥нновац≥йних проект≥в, виробничого
впровадженн¤ науком≥стких розробок, високих технолог≥й та конкурентоспроможноњ
на св≥тових ринках продукц≥њ
2.
ап≥тальн≥ вкладенн¤ Ч ≥нвестиц≥њ у в≥дтворенн¤ основних фонд≥в ≥ на прир≥ст
матер≥ально-виробничих запас≥в (див. ран≥ше).
«алежно
в≥д виду ≥нвестиц≥њ можуть бути майнов≥ ≥ немайнов≥.
«
огл¤ду на характер участ≥ ≥нвестора в ≥нвестуванн≥ розр≥зн¤ють:
пр¤м≥
≥нвестиц≥њ Ч зд≥йснюютьс¤ безпосередньо ≥нвестором;
непр¤м≥
≥нвестиц≥њ Ч зд≥йснюютьс¤ за посередництвом ≥нших ос≥б Ч ≥нвестиц≥йних або
ф≥нансових посередник≥в.
‘актично
до посередник≥в можуть бути в≥днесен≥ вс≥ профес≥йн≥ учасники ринку ф≥нансових
послуг («акон ”крањни Ђѕро ф≥нансов≥ послуги та державне регулюванн¤ ринк≥в
ф≥нансових послугї в≥д 12 липн¤ 2001 р.). ѓх можна под≥лити на субТЇкт≥в, дл¤
¤ких ≥нвестуванн¤ Ї лише одн≥Їю серед ≥нших форм д≥¤льност≥ (банки, страхов≥
компан≥њ, дов≥рч≥ товариства, установи нагромаджувального
пенс≥йного забезпеченн¤, кредитн≥ сп≥лки, ломбарди). “обто так≥ структури
покликан≥ виконувати певн≥ фун≠кц≥њ, але дл¤ забезпеченн¤ основних напр¤м≥в
д≥¤льност≥ вони зд≥йснюють ≥нвестуванн¤.
¬одночас
≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть Ї основною дл¤ л≥зингових компан≥й та ≥нвестиц≥йних
фонд≥в ≥ компан≥й.
«г≥дно
з≥ ст. 292 √ л≥зинг Ч це господарська д≥¤льн≥сть, спр¤мована на ≥нвестуванн¤
власних чи залучених ф≥нансових кошт≥в, ¤ка пол¤гаЇ в наданн≥ за договором
л≥зингу одн≥Їю стороною (л≥зингодавцем) у виключне
користуванн¤ друг≥й сторон≥ (л≥зингоодержувачу) на
визначений строк майна, що належить л≥зингодавцю або
набуваЇтьс¤ ним у власн≥сть (господарське в≥данн¤) за дорученн¤м чи погодженн¤м
л≥зингоодержувача у в≥дпов≥дного постачальника (продавц¤)
майна, за умови сплати л≥зингоодержувачем пер≥одичних
л≥зингових платеж≥в. ‘актично, це особлива форма довгостроковоњ оренди, в ¤к≥й
поЇднуютьс¤ елементи куп≥вл≥-продажу, дорученн¤, кредиту.
«г≥дно
з≥ ст. 806 ÷ за договором л≥зингу одна сторона (л≥зингодавець)
передаЇ або зобовТ¤зуЇтьс¤ передати друг≥й сторон≥ (л≥зингоодержувачев≥)
у користуванн¤ майно, що належить л≥зингодавцю на
прав≥ власност≥ ≥ було набуто ним без попередньоњ домовленост≥ з л≥зингоодержувачем (пр¤мий л≥зинг), або майно, спец≥ально
придбане л≥зингодавцем у продавц¤ (постачальника)
в≥дпов≥дно до встановлених л≥зингоодержувачем
специф≥кац≥й та умов (непр¤мий л≥зинг), на певний строк ≥ за встановлену плату
(л≥зингов≥ платеж≥).
Ћ≥зингодавцем
може виступати субТЇкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, у тому числ≥ банк≥вська або
небанк≥вська ф≥нансова установа, ¤кий передаЇ в користуванн¤ обТЇкти л≥зингу за
договором л≥зингу.
«алежно
в≥д особливостей зд≥йсненн¤ л≥зингових операц≥й л≥зинг може бути двох вид≥в Ч
ф≥нансовий чи оперативний.
1.
‘≥нансовий л≥зинг Ч це зг≥дно з «аконом ”крањни Ђѕро ф≥нансовий л≥зингї в≥д 11
грудн¤ 2003 р. (ран≥ше цей закон мав назву Ђѕро л≥зингї) вид цив≥льно-правових
в≥дносин, що виникають ≥з договору ф≥нансового л≥зингу. «а цим договором л≥зингодавець зобовТ¤зуЇтьс¤ набути у власн≥сть р≥ч у
продавц¤ (постачальника) в≥дпов≥дно до встановлених л≥зингоодержувачем
специф≥кац≥й та умов ≥ передати њњ у користуванн¤ л≥зингоодержувачу
на визначений строк не менше в≥д одного року за встановлену плату (л≥зингов≥
платеж≥).
2.
ќперативний л≥зинг Ч це догов≥р л≥зингу, у результат≥ укладенн¤ ¤кого л≥зингоодержувач на своЇ замовленн¤ отримуЇ у платне
користуванн¤ в≥д л≥зингодавц¤ обТЇкт л≥зингу на
строк, менший в≥д строку, за ¤кий амортизуЇтьс¤ 90 в≥дсотк≥в вартост≥ обТЇкта
л≥зингу, визначеноњ в день укладенн¤ договору.
ѕ≥сл¤
зак≥нченн¤ строку договору оперативного л≥зингу в≥н може бути подовжений або
обТЇкт л≥зингу п≥дл¤гаЇ поверненню л≥зингодавцю ≥
може бути повторно переданий у користуванн¤ ≥ншому л≥зингоодержувачу
за договором л≥зингу. ѕотр≥бно п≥дкреслити, що нин≥ догов≥р оперативного
л≥зингу не маЇ детального законодавчого регулюванн¤, а тому його використанн¤ в
господарськ≥й практиц≥ Ї досить проблематичним.
«а
формою зд≥йсненн¤ л≥зинг може бути зворотним, пайовим, м≥жнародним тощо:
1)
зворотний л≥зинг Ч це догов≥р л≥зингу, ¤кий передбачаЇ набутт¤ л≥зингодавцем майна у власника ≥ передаванн¤ цього майна
йому в л≥зинг;
2)
пайовий л≥зинг Ч це зд≥йсненн¤ л≥зингу за участ≥ субТЇкт≥в л≥зингу на основ≥
укладенн¤ багатостороннього договору та залученн¤ одного або к≥лькох
кредитор≥в, ¤к≥ беруть участь у зд≥йсненн≥ л≥зингу, ≥нвестуючи своњ кошти;
3)
м≥жнародний л≥зинг Ч це догов≥р л≥зингу, що зд≥йснюЇтьс¤ субТЇктами л≥зингу,
¤к≥ перебувають п≥д юрисдикц≥Їю р≥зних держав, або в раз≥ ¤кщо майно чи платеж≥
перетинають державн≥ кордони.
ќбТЇктом
л≥зингу може бути нерухоме ≥ рухоме майно, призначене дл¤ використанн¤ ¤к
основн≥ фонди, не заборонене законом до в≥льного об≥гу на ринку ≥ щодо ¤кого
немаЇ обмежень про передаванн¤ його в л≥зинг. ѕредметом договору ф≥нансового
л≥зингу може бути неспоживча р≥ч, визначена ≥ндив≥дуальними ознаками та
в≥днесена в≥дпов≥дно до законодавства до основних фонд≥в.
Ќе
можуть бути обТЇктами (предметом) л≥зингу земельн≥ д≥л¤нки, ≥нш≥ природн≥
обТЇкти, а також ц≥л≥сн≥ майнов≥ комплекси державних (комунальних) п≥дприЇмств
та њх структурних п≥дрозд≥л≥в.
ѕерех≥д
права власност≥ на обТЇкт л≥зингу до ≥ншоњ особи не Ї п≥дставою дл¤ роз≥рванн¤
договору л≥зингу.
ƒо
≥нших профес≥йних субТЇкт≥в ≥нвестуванн¤ в≥днос¤ть ≥нститути сп≥льного
≥нвестуванн¤ Ч корпоративний ≥нвестиц≥йний фонд або пайовий ≥нвестиц≥йний фонд,
¤кий провадить д≥¤льн≥сть, повТ¤зану з обТЇднанн¤м (залученн¤м) грошових кошт≥в
≥нвестор≥в з метою отриманн¤ прибутку в≥д вкладанн¤ њх у ц≥нн≥ папери ≥нших ем≥тент≥в,
корпоративн≥ права та нерухом≥сть. ƒ≥¤льн≥сть таких фонд≥в регулюЇтьс¤ «аконом
”крањни Ђѕро ≥нститути сп≥льного ≥нвестуванн¤ (пайов≥ та корпоративн≥
≥нвестиц≥йн≥ фонди)ї в≥д 15 березн¤ 2001 р.
4.ѕравовий
режим в≥льних економ≥чних зон.
«
метою залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й та спри¤нн¤ њм, актив≥зац≥њ сп≥льно з
≥ноземними ≥нвесторами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ дл¤ нарощуванн¤ експорту
товар≥в ≥ послуг, поставок на внутр≥шн≥й ринок високо¤к≥сноњ продукц≥њ та
послуг, залученн¤ ≥ впровадженн¤ нових технолог≥й, ринкових метод≥в
господарюванн¤, розвитку ≥нфраструктури ринку, пол≥пшенн¤ використанн¤
природних ≥ трудових ресурс≥в, прискоренн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку
”крањни в ”крањн≥ можуть створюватис¤ спец≥альн≥ (в≥льн≥) економ≥чн≥ зони.
ѓхн≥й правовий статус визначаЇтьс¤ «аконом ”крањни Ђѕро загальн≥ засади
створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ спец≥альних (в≥льних) економ≥чних зонї в≥д 13 жовтн¤
1992 р., гл. 39 √ та окремими законами, ¤к≥
визначають статус конкретних в≥льних зон (наприклад, «акон ”крањни Ђѕро
спец≥альн≥ економ≥чн≥ зони та спец≥альний режим ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ в
ƒонецьк≥й област≥ї в≥д 24 грудн¤ 1998 р.).
—пец≥альна
(в≥льна) економ≥чна зона (¬≈«) зг≥дно з законом та ст. 401 √ ¤вл¤Ї собою
частину територ≥њ ”крањни, на ¤к≥й установ≠люютьс¤ ≥ д≥ють спец≥альний правовий
режим економ≥чноњ д≥¤льност≥ та пор¤док застосуванн¤ ≥ чинност≥ законодавства
”крањни. Ќа територ≥њ спец≥альноњ (в≥льноњ) економ≥чноњ зони запроваджуютьс¤
п≥льгов≥ митн≥, валютно-ф≥нансов≥, податков≥ та ≥нш≥ умови економ≥чноњ
д≥¤льност≥ нац≥ональних та ≥ноземних юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б.
Ќа
територ≥њ ”крањни можуть створюватис¤ спец≥альн≥ (в≥льн≥) економ≥чн≥ зони
р≥зних функц≥ональних тип≥в: в≥льн≥ митн≥ зони ≥ порти, експортн≥, транзитн≥
зони, митн≥ склади, технолог≥чн≥ парки, технопол≥си, комплексн≥ виробнич≥ зони,
туристсько-рекреац≥йн≥, страхов≥, банк≥вськ≥ тощо. ќкрем≥ зони можуть
поЇднувати в соб≥ функц≥њ, властив≥ р≥зним типам спец≥альних (в≥льних)
економ≥чних зон.
р≥м
того, ≥снуЇ так звана територ≥¤ пр≥оритетного розвитку (“ѕ–). ÷е територ≥¤, на
¤к≥й склалис¤ неспри¤тлив≥ соц≥ально-економ≥чн≥ та еколог≥чн≥ умови,
незадов≥льний стан зайн¤тост≥ населенн¤ ≥ на ¤к≥й запроваджуЇтьс¤ спец≥альний
режим ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ дл¤ створенн¤ нових робочих м≥сць.
—пец≥альн≥
(в≥льн≥) економ≥чн≥ зони створюютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни за ≥н≥ц≥ативою
ѕрезидента ”крањни, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни або м≥сцевих –ад та м≥сцевоњ
державноњ адм≥н≥страц≥њ.
“еритор≥¤
≥ статус спец≥альноњ (в≥льноњ) економ≥чноњ зони, в тому числ≥ строк, на ¤кий
вона створюЇтьс¤, визначаютьс¤ окремим законом дл¤ кожноњ спец≥альноњ (в≥льноњ)
економ≥чноњ зони.
Ќин≥
в ”крањн≥ д≥Ї 11 ¬≈« ≥ 9 “ѕ–.
Ќа
територ≥њ спец≥альноњ (в≥льноњ) економ≥чноњ зони мають право функц≥онувати
будь-¤к≥ субТЇкти економ≥чноњ д≥¤льност≥ зг≥дно ≥з законодавством ”крањни та
законом про створенн¤ ц≥Їњ зони.
—убТЇкт
спец≥альноњ економ≥чноњ зони Ч це ≥нвестор, ¤кий реал≥зуЇ на територ≥њ зони,
затвердженоњ в≥дпов≥дним уповноваженим органом, ≥нвестиц≥йний проект чи проекти
на п≥дстав≥ договору (контракту) щодо його реал≥зац≥њ та зареЇстрований органом
господарського розвитку й управл≥нн¤ в≥дпов≥дноњ спец≥альноњ економ≥чноњ зони
¤к субТЇкт даноњ зони[1].
—убТЇкти
економ≥чноњ д≥¤льност≥ мають право самост≥йно вибирати види, форми ≥ методи
своЇњ д≥¤льност≥ на територ≥њ спец≥альноњ (в≥льноњ) економ≥чноњ зони, що не
суперечать законодавству та передус≥м закону про створенн¤ ц≥Їњ зони.
ƒ≥¤льн≥сть
субТЇкт≥в господарюванн¤ частково регламентуЇтьс¤ договором (контрактом) на
реал≥зац≥ю ≥нвестиц≥йного проекту на територ≥њ пр≥оритетного розвитку в
спец≥альн≥й (в≥льн≥й) економ≥чн≥й зон≥, типова форма ¤кого затверджена
постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 5 липн¤ 1999 р. є 1199 (нова редакц≥¤
в≥д 15 травн¤ 2003 р.).
ѕостановою
¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 22 травн¤ 2003 р.
†є 847 утворено сп≥льну парламентсько-ур¤дову
ком≥с≥ю з комплексного досл≥дженн¤ ≥ узагальненн¤ досв≥ду функц≥онуванн¤
спец≥альних (в≥льних) економ≥чних зон та територ≥й пр≥оритетного розвитку з≥
спец≥альним режимом ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.
—пец≥альна
(в≥льна) економ≥чна зона вважаЇтьс¤ л≥кв≥дованою з моменту зак≥нченн¤ строку,
на ¤кий њњ було створено, ¤кщо його не буде подовжено ¬ерховною –адою ”крањни.
—пец≥альна (в≥льна) економ≥чна зона може бути л≥кв≥дована ¬ерховною –адою
”крањни до зак≥нченн¤ строку, на ¤кий њњ було створено, за поданн¤м ѕрезидента
”крањни або аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
«г≥дно
з≥ ст. 404 √ на вс≥х субТЇкт≥в господарюванн¤, що зд≥йснюють ≥нвестиц≥њ у
спец≥альн≥й (в≥льн≥й) економ≥чн≥й зон≥, поширюЇтьс¤ система державних гарант≥й
захисту ≥нвестиц≥й, передбачена законодавством про ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть та
про ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ. ƒержава гарантуЇ субТЇктам господарюванн¤ спец≥альноњ
(в≥льноњ) економ≥чноњ зони право на вивезенн¤ прибутк≥в та ≥нвестиц≥й за меж≥
даноњ зони ≥ меж≥ ”крањни в≥дпов≥дно до закону.
5.
«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть, њњ принципи, види.
«аконом
”крањни "ѕро економ≥чну самост≥йн≥сть ”крањни" в≥д « серпн¤ 1990 р.
встановлено, що ”крањна самост≥йно зд≥йснюЇ кер≥вництво зовн≥шньоеконом≥чною
д≥¤льн≥стю, бере безпосередню участь у м≥жнародному под≥л≥ прац≥ та розвиваЇ
економ≥чне сп≥вроб≥тництво з ≥ншими державами на основ≥ принцип≥в
за≥нтересованост≥, р≥вноправност≥ ≥ взаЇмноњ вигоди. ѕ≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ
мають право вступати у пр¤м≥ господарськ≥ зв'¤зки та сп≥вроб≥тничати з
п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми ≥нших держав, створювати з ними сп≥льн≥
п≥дприЇмства, асоц≥ац≥њ, концерни, консорц≥уми, союзи, ≥нш≥ об'Їднанн¤ (ст. 12
«акону).
†«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства,
¤к зазначаЇтьс¤ у ст. 25 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥",
Ї частиною зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни ≥ регулюЇтьс¤ законами
”крањни. „≥льне м≥сце серед цих закон≥в пос≥даЇ «акон ”крањни "ѕро
зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" в≥д 16 кв≥тн¤ 1991 р., ¤кий визначаЇ
зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть ¤к д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥
”крањни та ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, побудовану на
взаЇмов≥дносинах м≥ж ними, що маЇ м≥сце ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ
межами.
†«азначений «акон закр≥плюЇ принципи, ¤кими
керуютьс¤ украњнськ≥ та ≥ноземн≥ суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥ при
зд≥йсненн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥:
†а) принцип суверен≥тету народу ”крањни у
зд≥йсненн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥;
†б) принцип свободи зовн≥шньоеконом≥чного
п≥дприЇмництва;
†в) принцип юридичноњ р≥вност≥ ≥
недискрим≥нац≥њ;
†г) принцип верховенства закону;
†д) принцип захисту ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥;
†е) принцип екв≥валентност≥ обм≥ну,
неприпустимост≥ демп≥нгу при ввезенн≥ та вивезенн≥ товар≥в.
† оло суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥
в ”крањн≥ досить широке. ƒо нього вход¤ть:
†- ф≥зичн≥ особи - громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥
громад¤ни та особи без громад¤нства, ¤к≥ мають цив≥льну правоздатн≥сть ≥
д≥Їздатн≥сть зг≥дно з законами ”крањни ≥ пост≥йно проживають на њњ територ≥њ;
†- юридичн≥ особи, зареЇстрован≥ ¤к так≥ в
”крањн≥ ≥ ¤к≥ мають пост≥йне м≥сцезнаходженн¤ на територ≥њ ”крањни, в тому
числ≥ юридичн≥ особи, майно та/або кап≥тал ¤ких Ї повн≥стю у власност≥
≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥;
†- об'Їднанн¤ ф≥зичних, юридичних, ф≥зичних та
юридичних ос≥б, ¤к≥ не Ї юридичними особами зг≥дно з законами ”крањни, але
мають пост≥йне м≥сцезнаходженн¤ на територ≥њ ”крањни ≥ ¤ким цив≥льно-правовими
законами ”крањни не заборонено зд≥йснювати господарську д≥¤льн≥сть;
†- структурн≥ одиниц≥ ≥ноземних суб'Їкт≥в
господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ не Ї юридичними особами зг≥дно з законами ”крањни
(ф≥л≥њ, в≥дд≥ленн¤ тощо), але мають пост≥йне м≥сцезнаходженн¤ на територ≥њ
”крањни;
†- сп≥льн≥ п≥дприЇмства за участю суб'Їкт≥в
господарськоњ д≥¤льност≥ ”крањни та ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ
д≥¤льност≥, зареЇстрован≥ ¤к так≥ в ”крањн≥ ≥ ¤к≥ мають пост≥йне м≥сцезнаходженн¤
на њњ територ≥њ;
†- ≥нш≥ суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥,
передбачен≥ законами ”крањни.
†ѕри цьому вс≥ зазначен≥ суб'Їкти
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ мають р≥вне право зд≥йснювати будь-¤к≥ пр¤мо не
заборонен≥ законами ”крањни њњ види незалежно в≥д форми власност≥ та ≥нших
ознак.
†‘≥зичн≥ особи мають право зд≥йснювати
зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть з моменту набутт¤ ними цив≥льноњ д≥Їздатност≥
зг≥дно ≥з законами ”крањни. ‘≥зичн≥ особи, ¤к≥ мають пост≥йне м≥сце проживанн¤
на територ≥њ ”крањни, мають зазначене право, ¤кщо вони зареЇстрован≥ ¤к
п≥дприЇмц≥ зг≥дно з «аконом ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво", а ф≥зичн≥
особи, ¤к≥ не мають пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ на територ≥њ ”крањни, мають
право зд≥йснювати зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть, ¤кщо вони Ї суб'Їктами
господарськоњ д≥¤льност≥ за законом держави, в ¤к≥й вони мають пост≥йне м≥сце
проживанн¤ або громад¤нами ¤коњ вони Ї.
†ёридичн≥ особи мають право зд≥йснювати
зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до њхн≥х статутних документ≥в з
моменту набутт¤ ними статусу юридичноњ особи.
†¬с≥ суб'Їкти зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥
”крањни мають право в≥дкривати своњ представництва на територ≥њ ≥нших держав
зг≥дно ≥з законами цих держав.
†≤ноземн≥ суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥, що
зд≥йснюють зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни, мають право на
в≥дкритт¤ своњх представництв на територ≥њ ”крањни. –еЇстрац≥¤ цих
представництв зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому ст. 5 «акону ”крањни
"ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть".
†—уб'Їкти зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥
можуть зд≥йснювати будь-¤к≥ њњ види, не заборонен≥ пр¤мо ≥ у виключн≥й форм≥
законами ”крањни. ƒо вид≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, зокрема, належать:
†- експорт та ≥мпорт товар≥в, кап≥тал≥в та
робочоњ сили;
†- наданн¤ суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥ ”крањни послуг ≥ноземним суб'Їктам господарськоњ д≥¤льност≥ ≥
навпаки. —еред цих послуг - виробнич≥, транспортно-експедиц≥йн≥, страхов≥,
консультац≥йн≥, маркетингов≥, експортн≥, посередницьк≥, брокерськ≥, агентськ≥,
консигнац≥йн≥, управл≥нськ≥, обл≥ков≥, аудиторськ≥, юридичн≥, туристичн≥ та
≥н.;
†- наукова, науково-техн≥чна,
науково-виробнича, виробнича, навчальна та ≥нш≥ види кооперац≥њ з ≥ноземними
суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥;
†- навчанн¤ та п≥дготовка спец≥ал≥ст≥в на
комерц≥йн≥й основ≥;
†- м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ операц≥њ та операц≥њ з
ц≥нними паперами;
†- кредитн≥ та розрахунков≥ операц≥њ, створенн¤
банк≥вських, кредитних та страхових установ ¤к за межами ”крањни, так ≥ на њњ
територ≥њ;
†- сп≥льна п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть, у тому
числ≥ створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств;
†- п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з
наданн¤м л≥ценз≥й, патент≥в, ноу-хау, торговельних марок та ≥нших
нематер≥альних об'Їкт≥в власност≥;
†- орган≥зац≥¤ та зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ у
галуз≥ проведенн¤ виставок, аукц≥он≥в, торг≥в, конференц≥й, симпоз≥ум≥в тощо;
орган≥зац≥¤ та зд≥йсненн¤ оптовоњ, консигнац≥йноњ та роздр≥бноњ торг≥вл≥ на
територ≥њ ”крањни;
†- товарообм≥нн≥ (бартерн≥) операц≥њ;
†- орендн≥, у тому числ≥ л≥зингов≥, операц≥њ;
†- операц≥њ з придбанн¤, продажу та обм≥ну
валют на валютних аукц≥онах, валютних б≥ржах та на м≥жбанк≥вському валютному
ринку;
†- ≥нш≥ види зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.
†ЅезпосереднЇ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмствами
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ регулюЇтьс¤ державою в особ≥ њњ орган≥в,
недержавних орган≥в управл≥нн¤ економ≥кою (товарних, фондових, валютних б≥рж,
торговельних палат, асоц≥ац≥й, сп≥лок та ≥нших орган≥зац≥й координац≥йного
типу), самих суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних
координац≥йних угод, що укладаютьс¤ м≥ж ними. –егулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ дл¤ забезпеченн¤ збалансованост≥ економ≥ки та р≥вноваги
внутр≥шнього ринку ”крањни, стимулюванн¤ прогресивних структурних зм≥н в
економ≥ц≥ та створенн¤ найспри¤тлив≥ших умов дл¤ залученн¤ економ≥ки нашоњ
держави до системи св≥тового под≥лу прац≥ та наближенн¤ њњ до ринкових структур
розвинених крањн св≥ту.
†ƒержавне регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥ зд≥йснюють ¬ерховна –ада ”крањни, аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни,
Ќац≥ональний банк ”крањни, ћ≥н≥стерство зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в та
торг≥вл≥, ƒержавна митна служба ”крањни в≥дпов≥дно до њхньоњ компетенц≥њ, визначеноњ
ст. 9 «акону ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть", а також
органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, компетенц≥¤ ¤ких у галуз≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥ визначена ст. 10 зазначеного «акону та ст. 35 «акону ”крањни
"ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤" в≥д 21 травн¤ 1997 р.
†ќдн≥Їю з форм державного регулюванн¤
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ Ї встановленн¤ режиму зд≥йсненн¤ валютних
операц≥й на територ≥њ ”крањни. “акий режим встановлений ƒекретом аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного
контролю" в≥д 19 лютого 1993 р. є 15-93, ¤ким водночас визначено загальн≥
принципи валютного регулюванн¤, повноваженн¤ державних орган≥в ≥ функц≥њ банк≥в
та ≥нших кредитно-ф≥нансових установ ”крањни в регулюванн≥ валютних операц≥й,
права та обов'¤зки суб'Їкт≥в валютних в≥дносин, пор¤док зд≥йсненн¤ валютного
контролю, в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ валютного законодавства.
†Ќаступною формою Ї митне регулюванн¤
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни
"ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть", ћитним кодексом ”крањни,
†прийн¤тим ¬ерховною –адою ”крањни 12 грудн¤
1991 р. ≥ ƒекретом аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро Їдиний митний тариф
”крањни" в≥д 11 с≥чн¤ 1993 p. є 4-93.
†Ћ≥цензуванн¤ та квотуванн¤ експорту та ≥мпорту
¤к форми державного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ запроваджуютьс¤
”крањною самост≥йно у випадках, передбачених ст. 16 «акону ”крањни "ѕро
зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть". ¬≥дпов≥дно до зазначеноњ статт≥ в ”крањн≥
запроваджуютьс¤ так≥ види експортних (≥мпортних) л≥ценз≥й:
†o генеральна л≥ценз≥¤ - в≥дкритий дозв≥л на
експортн≥ (≥мпортн≥) операц≥њ з певним товаром (товарами) та/або з певною
крањною (групою крањн) прот¤гом пер≥оду д≥њ режиму л≥цензуванн¤ цього товару
(товар≥в);
†o разова (≥ндив≥дуальна) л≥ценз≥¤ - разовий
дозв≥л, що маЇ ≥менний характер ≥ видаЇтьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ кожноњ окремоњ
операц≥њ конкретним суб'Їктом зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ на пер≥од, не
менший н≥ж необх≥дний дл¤ зд≥йсненн¤ експортноњ (≥мпортноњ) операц≥њ;
†o в≥дкрита (≥ндив≥дуальна) л≥ценз≥¤ - дозв≥л
на експорт (≥мпорт) товару прот¤гом певного пер≥оду (але не менше одного
м≥с¤ц¤) з визначенн¤м його загального обс¤гу.
† р≥м того, можуть встановлюватис¤ ще так≥
л≥ценз≥њ, ¤к: антидемп≥нгова (≥ндив≥дуальна), компенсац≥йна (≥ндив≥дуальна) та
спец≥альна (≥ндив≥дуальна).
†ƒл¤ кожного виду товару встановлюЇтьс¤ лише
один вид л≥ценз≥й.
†Ћ≥ценз≥њ на експорт (≥мпорт) товар≥в видаютьс¤
ћ≥н≥стерством зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥ на п≥дстав≥ за¤в
суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.
† вотуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом встановленн¤
режиму видач≥ ≥ндив≥дуальних л≥ценз≥й, причому загальний обс¤г експорту
(≥мпорту) за цими л≥ценз≥¤ми не повинен перевищувати обс¤гу встановленоњ квоти.
¬ ”крањн≥ запроваджуютьс¤ так≥ види експортних (≥мпортних) квот (контингент≥в):
†- глобальн≥ квоти (контингенти) - квоти, що
встановлюютьс¤ дл¤ товару (товар≥в) без зазначенн¤ конкретних крањн (груп
крањн), в ¤к≥ товар (товари) експортуЇтьс¤ або з ¤ких в≥н (вони) ≥мпортуЇтьс¤;
†- групов≥ квоти (контингенти) - квоти, що
встановлюютьс¤ дл¤ товару ≥з зазначенн¤м групи крањн, у ¤к≥ товар експортуЇтьс¤
або з ¤ких в≥н ≥мпортуЇтьс¤;
†- ≥ндив≥дуальн≥ квоти (контингенти) - квоти,
що встановлюютьс¤ дл¤ товару ≥з зазначенн¤м конкретноњ крањни, у ¤ку товар може
експортуватись або з ¤коњ в≥н може ≥мпортуватись.
† р≥м того, запроваджено антидемп≥нгов≥,
компенсац≥йн≥ та спец≥альн≥ квоти.
†ƒл¤ кожного виду товару встановлюЇтьс¤ лише
один вид квоти.
†¬≥дпов≥дно до чинного законодавства можуть
застосовуватис¤ й ≥нш≥ форми державного регулюванн¤ зовн≥шньоеквном≥чноњ
д≥¤льност≥: використанн¤ спец≥альних ≥мпортних процедур, запровадженн¤
спец≥альних економ≥чних зон та ≥нших спец≥альних правових режим≥в, застосуванн¤
спец≥альних санкц≥й за порушенн¤ законодавства про зовн≥шньоеконом≥чну
д≥¤льн≥сть тощо.