—ем≥нар є 7. ѕравовий захист економ≥чноњ конкуренц≥њ

1. ѕон¤тт¤ економ≥чноњ конкуренц≥њ. «аконодавство про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ.

÷ентральним пон¤тт¤м, що виражаЇ сутн≥сть ринкових в≥дносин у сучасному сусп≥льств≥, Ї пон¤тт¤ конкуренц≥њ (сoncurrentia).  онкуренц≥¤ Ч це найважлив≥ша ланка вс≥Їњ системи ринкового господарства. —тимулом, що спонукаЇ людину до конкурентноњ боротьби, Ї прагненн¤ перевершити суперник≥в.

ѕ≥д економ≥чною конкуренц≥Їю розум≥Їтьс¤ змаганн¤ м≥ж субТЇктами господарюванн¤ з метою здобутт¤ завд¤ки власним дос¤гненн¤м переваг над ≥ншими субТЇктами господарюванн¤, внасл≥док чого споживач≥, субТЇкти господарюванн¤ мають можлив≥сть вибирати м≥ж к≥лькома продавц¤ми, покупц¤ми, а окремий субТЇкт господарюванн¤ не може визначати умови об≥гу товар≥в на ринку.

—лово Ђсoncurrentiaї в переклад≥ з латинськоњ означаЇ Ђзмаганн¤, суперництвої. Ђяк економ≥чна категор≥¤ конкуренц≥¤ Ч це боротьба м≥ж товаровиробниками за найвиг≥дн≥ш≥ умови виробництва ≥ збуту товар≥в ≥ послуг, за привласненн¤ найб≥льших прибутк≥вї[1].

 онкуренц≥¤ ¤к базовий механ≥зм ринкових в≥дносин примушуЇ п≥дприЇмц≥в змагатис¤ один з одним ≥ тим самим спри¤ти дос¤гненню найвищих результат≥в. ќсновним зм≥стом конкуренц≥њ Ї ¤кнайповн≥ше задоволенн¤ потреб населенн¤, свобода доступу на р≥зноман≥тн≥ ринки, здешевленн¤ продукц≥њ та п≥двищенн¤ њњ ¤кост≥ тощо. ¬она не дозвол¤Ї економ≥чн≥й влад≥ концентруватись в одних руках, перешкоджаЇ зловживанню такою владою ≥ забезпечуЇ в≥дкрит≥сть ринк≥в.

 онкуренц≥¤ виконуЇ в ринков≥й економ≥ц≥ так≥ функц≥њ: регулювальну; мотивац≥йну; розпод≥льну; контрольну.

јнтимонопольно-конкурентна пол≥тика, ¤ку зд≥йснюють компетентн≥ державн≥ органи, спр¤мована на створенн¤ оптимального конкурентного середовища д≥¤льност≥ субТЇкт≥в господарюванн¤, забезпеченн¤ њх взаЇмод≥њ на умовах недопущенн¤ про¤в≥в дискрим≥нац≥њ одних субТЇкт≥в ≥ншими, насамперед у сфер≥ монопольного ц≥ноутворенн¤ та за рахунок зниженн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, послуг, спри¤нн¤ зростанню ефективноњ соц≥ально ор≥Їнтованоњ економ≥ки.

”повноважен≥ органи державноњ влади й органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ повинн≥ зд≥йснювати анал≥з стану ринку ≥ р≥вн¤ конкуренц≥њ на ньому та вживати передбачених законом заход≥в щодо впор¤дкуванн¤ конкуренц≥њ субТЇкт≥в господарюванн¤.

ќрганам державноњ влади й органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що регулюють в≥дносини у сфер≥ господарюванн¤, заборон¤Їтьс¤ ухвалювати акти або вчин¤ти д≥њ, що визначають прив≥лейоване становище субТЇкт≥в господарюванн¤ т≥Їњ чи т≥Їњ форми власност≥, або ставл¤ть у нер≥вне становище окрем≥ категор≥њ субТЇкт≥в господарюванн¤ чи ≥ншим способом порушують правила конкуренц≥њ. ” раз≥ порушенн¤ ц≥Їњ вимоги органи державноњ влади, до повноважень ¤ких належить контроль та нагл¤д за додержанн¤м антимонопольно-конкурентного законодавства, а також субТЇкти господарюванн¤ можуть оспорювати так≥ акти в установленому законом пор¤дку.

«г≥дно з≥ ст. 26 √  р≥шенн¤ або д≥њ орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤к≥ спр¤мован≥ на обмеженн¤ конкуренц≥њ чи можуть мати насл≥дком так≥ обмеженн¤, визнаютьс¤ обірунтованими у випадках:

наданн¤ допомоги соц≥ального характеру окремим субТЇктам господарюванн¤ за умови, що допомога надаЇтьс¤ без дискрим≥нац≥њ ≥нших субТЇкт≥в господарюванн¤;

наданн¤ допомоги за рахунок державних ресурс≥в з метою в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих стих≥йним лихом або ≥ншими надзвичайними под≥¤ми, на визначених ринках товар≥в або послуг, перел≥к ¤ких установлюЇтьс¤ законодавством;

наданн¤ допомоги, в тому числ≥ створенн¤ п≥льгових економ≥чних умов окремим рег≥онам з метою компенсац≥њ соц≥ально-економ≥чних втрат, викликаних важкою еколог≥чною ситуац≥Їю;

зд≥йсненн¤ державного регулюванн¤, повТ¤заного з реал≥зац≥Їю проект≥в загальнонац≥онального значенн¤.

÷≥л≥ конкурентного законодавства спр¤мован≥ на зм≥ну повед≥нки субТЇкт≥в господарюванн¤. ÷¤ повед≥нка оц≥нюЇтьс¤ п≥д кутом зору заборон, додаткових обовТ¤зк≥в та спец≥альних вимог, що м≥ст¤тьс¤ в конкурентних правових нормах[2].

ѕравов≥ засади створенн¤ р≥вних можливостей дл¤ субТЇкт≥в господарюванн¤ закр≥плен≥ в розд. 3, 28 √осподарського кодексу ”крањни, «акон≥ ”крањни Ђѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њї в≥д 11 с≥чн¤ 2001 р.  р≥м того, цю сферу врегульовують норми закон≥в ”крањни Ђѕро јнтимонопольний ком≥тет ”крањниї в≥д

†26 листопада 1993 р., Ђѕро захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њї в≥д 7 червн¤ 1996 р., Ђѕро природн≥ монопол≥њї в≥д 20 кв≥тн¤ 2000 р.  онкретизац≥¤ ѕоложень названих закон≥в зд≥йснюЇтьс¤ насамперед нормами акт≥в, що ухвалюютьс¤ уповноваженим органом Ч јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни.

—истемний анал≥з зазначених вище норм гл. 3, 28 √  та згаданих закон≥в доводить, що норми √ , спр¤мован≥ на регулюванн¤ в≥дносин щодо захисту економ≥чноњ конкуренц≥њ, мають загальний характер ≥ передбачають дальше врегулюванн¤ њх спец≥альним законодавством. Ќим Ї перел≥чен≥ закони, ≥нш≥ законодавч≥ та п≥дзаконн≥ акти, ухвален≥ в≥дпов≥дно до цих закон≥в[3].

2. ѕро¤ви порушенн¤ законодавства щодо економ≥чноњ конкуренц≥њ. ѕравовий статус природних монопол≥й.

ѕорушенн¤ми визнаютьс¤ вс≥ заборонен≥ законодавством д≥њ, що пос¤гають на економ≥чну конкуренц≥ю. јле про¤ви порушень надзвичайно р≥зноман≥тн≥, що потребуЇ проведенн¤ певноњ њх класиф≥кац≥њ.

«а першою п≥дставою дл¤ класиф≥кац≥њ, повТ¤заною з≥ становищем субТЇкта на ринку, порушенн¤ под≥л¤ютьс¤ на дв≥ категор≥њ:

1. ѕорушенн¤, спр¤мован≥ на дос¤гненн¤ монопольного (дом≥нуючого) становища на ринку.

2. ѕорушенн¤, повТ¤зан≥ з використанн¤м монопольного (дом≥нуючого) становища на ринку.

«а сутн≥стю вони под≥л¤ютьс¤:

1) на ѕорушенн¤, повТ¤зан≥ з д≥¤ми на товарному ринку;

2) порушенн¤, що перешкоджають нормальн≥й д≥¤льност≥ службовц≥в антимонопольного ком≥тету.

ќдним з найпоширен≥ших ≥ т¤жких порушень Ї зловживанн¤ монопольним (дом≥нуючим) становищем[1].

ћонопол≥зац≥Їю визнаЇтьс¤ дос¤гненн¤ субТЇктом господарюванн¤ монопольного (дом≥нуючого) становища на ринку товару, п≥дтриманн¤ або посиленн¤ цього становища.

—убТЇкт господарюванн¤ може бути визнаним таким, що пос≥даЇ монопольне (дом≥нуюче) становище на ринку товару, ¤кщо: на цьому ринку в нього немаЇ жодного конкурента; не зазнаЇ значноњ конкуренц≥њ внасл≥док обмеженост≥ можливостей доступу ≥нших субТЇкт≥в господарюванн¤ щодо закуп≥вл≥ сировини, матер≥ал≥в та збуту товар≥в, на¤вност≥ барТЇр≥в дл¤ доступу на ринок ≥нших субТЇкт≥в господарюванн¤, на¤вност≥ п≥льг чи ≥нших обставин.

ћонопольним (дом≥нуючим) вважаЇтьс¤ становище субТЇкта господарюванн¤, частка ¤кого на ринку товару перевищуЇ 35 %, ¤кщо в≥н не доведе, що зазнаЇ значноњ конкуренц≥њ, або ¤кщо його частка на ринку товару становить 35 або менше в≥дсотк≥в, але в≥н не зазнаЇ значноњ конкуренц≥њ, зокрема внасл≥док пор≥вн¤но невеликого розм≥ру часток ринку, ¤к≥ належать конкурентам.

–озпор¤дженн¤м јнтимонопольного ком≥тету ”крањни в≥д

†5 березн¤ 2002 р. є 49-р затверджено ћетодику визначенн¤ монопольного (дом≥нуючого) становища субТЇкт≥в господарюванн¤ на ринку.  р≥м того, в ”крањн≥ д≥Ї ћ≥жв≥домча робоча група з≥ статистичного вивченн¤ монопольного сектору в економ≥ц≥ ”крањни[2].

ƒержава активно втручаЇтьс¤ в д≥¤льн≥сть субТЇкт≥в господарюванн¤ Ч монопол≥ст≥в. “ак, наказом ћ≥н≥стерства економ≥ки ”крањни та јнтимонопольного ком≥тету ”крањни в≥д 20 березн¤ 1998 р. є 29-а/3 визначено перел≥к продукц≥њ монопольних утворень, ц≥ни на ¤ку п≥дл¤гають державному регулюванню, а постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 22 лютого 1995 р. є 135 затверджене ѕоложенн¤ про державне регулюванн¤ ц≥н (тариф≥в) на продукц≥ю виробничо-техн≥чного призначенн¤, товари народного споживанн¤, роботи ≥ послуги монопольних утворень.

јле саме по соб≥ монопольне становище не Ї порушенн¤м, ≥ нав≥ть можна сказати, що досить багатьом товарним ринкам ще з час≥в рад¤нськоњ плановоњ економ≥ки притаманний монопольний стан.

ѕорушенн¤м Ї зловживанн¤ монопольним (дом≥нуючим) становищем на ринку, п≥д ¤ким розум≥ють д≥њ чи безд≥¤льн≥сть субТЇкта господарюванн¤, ¤кий пос≥даЇ монопольне (дом≥нуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущенн¤, усуненн¤ чи обмеженн¤ конкуренц≥њ, зокрема обмеженн¤ конкурентоспроможност≥ ≥нших субТЇкт≥в господарюванн¤ або ущемленн¤ ≥нтерес≥в ≥нших субТЇкт≥в господарюванн¤ чи споживач≥в, ¤к≥ були б неможливими за умов ≥снуванн¤ значноњ конкуренц≥њ на ринку.

«ловживанн¤м монопольним (дом≥нуючим) становищем на ринку, зокрема, визнаЇтьс¤: установленн¤ таких ц≥н чи ≥нших умов придбанн¤ або реал≥зац≥њ товару, ¤к≥ неможливо було б установити за умов ≥снуванн¤ значноњ конкуренц≥њ на ринку; застосуванн¤ р≥зних ц≥н чи р≥зних ≥нших умов до р≥внозначних угод ≥з субТЇктами господарюванн¤, продавц¤ми чи покупц¤ми без обТЇктивно виправданих на те причин; обумовленн¤ укладанн¤ угод вз¤тт¤м субТЇктом господарюванн¤ додаткових зобовТ¤зань, ¤к≥ за своЇю природою або зг≥дно з торговими та ≥ншими чесними звича¤ми у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ не стосуютьс¤ предмета договору; обмеженн¤ виробництва, ринк≥в або техн≥чного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди ≥ншим субТЇктам господарюванн¤, покупц¤м, продавц¤м; часткова або повна в≥дмова в≥д придбанн¤ або реал≥зац≥њ товару за в≥дсутност≥ альтернативних джерел реал≥зац≥њ чи придбанн¤; суттЇве обмеженн¤ конкурентоспроможност≥ ≥нших субТЇкт≥в господарюванн¤ на ринку без обТЇктивно виправданих на те причин; створенн¤ перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усуненн¤ з ринку продавц≥в, покупц≥в, ≥нших субТЇкт≥в господарюванн¤.

¬одночас треба зазначити, що дл¤ економ≥ки будь-¤коњ крањни притаманний такий стан товарного ринку, за ¤кого задоволенн¤ попиту на цьому ринку Ї б≥льш ефективним за умови в≥дсутност≥ конкуренц≥њ внасл≥док технолог≥чних особливостей виробництва (у звТ¤зку з ≥стотним зменшенн¤м витрат виробництва на одиницю товару в м≥ру зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва), а товари (послуги), що виробл¤ютьс¤ субТЇктами, не можуть бути зам≥нен≥ у споживанн≥ ≥ншими товарами (послугами), у звТ¤зку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить в≥д зм≥ни ц≥н на ц≥ товари (послуги), н≥ж попит на ≥нш≥ товари (послуги). ÷ей стан маЇ назву природн≥ монопол≥њ. ѓх правовий статус визначаЇтьс¤ «аконом ”крањни Ђѕро природн≥ монопол≥њї в≥д 20 кв≥тн¤ 2000 р. ¬ ”крањн≥ д≥¤льн≥сть субТЇкт≥в природних монопол≥й можливе в таких сферах:

транспортуванн¤ нафти ≥ нафтопродукт≥в трубопроводами;

транспортуванн¤ природного ≥ нафтового газу трубопроводами та його розпод≥л; транспортуванн¤ ≥нших речовин трубопров≥дним транспортом;

передача та розпод≥л електричноњ енерг≥њ;

користуванн¤ зал≥зничними кол≥¤ми, диспетчерськими службами, вокзалами та ≥ншими обТЇктами ≥нфраструктури, що забезпечують рух зал≥зничного транспорту загального користуванн¤;

управл≥нн¤ пов≥тр¤ним рухом;

звТ¤зок загального користуванн¤;

централ≥зоване водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤;

централ≥зоване постачанн¤ тепловоњ енерг≥њ;

спец≥ал≥зован≥ послуги транспортних терм≥нал≥в, порт≥в,

†аеропорт≥в за перел≥ком, ¤кий визначаЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ƒ≥¤льн≥сть субТЇкт≥в природних монопол≥й, а також д≥¤льн≥сть субТЇкт≥в господарюванн¤ на сум≥жних ринках п≥дл¤гаЇ л≥цензуванню в≥дпов≥дно до закону.

ѕредметом регулюванн¤ д≥¤льност≥ субТЇкт≥в природних монопол≥й з боку держави Ї:

ц≥ни (тарифи) на товари, що виробл¤ютьс¤ (реал≥зуютьс¤) субТЇктами природних монопол≥й;

доступ споживач≥в до товар≥в, що виробл¤ютьс¤ (реал≥зуютьс¤) субТЇктами природних монопол≥й;

≥нш≥ умови зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у випадках, передбачених законодавством.

ѕотр≥бно зазначити, що «аконом Ђѕро природн≥ монопол≥њї передбачене створенн¤ Ќац≥ональних ком≥с≥й регулюванн¤ природних монопол≥й, котр≥, ¤к передбачаЇтьс¤, будуть центральними органами виконавчоњ влади з≥ спец≥альним статусом, що утворюютьс¤ та л≥кв≥дуютьс¤ ѕрезидентом ”крањни.

ќсновними завданн¤ми ком≥с≥й Ї:

регулюванн¤ д≥¤льност≥ субТЇкт≥в природних монопол≥й;

спри¤нн¤ створенню умов, ¤к≥ забезпечують за рахунок виникненн¤ та розвитку конкуренц≥њ виведенн¤ товарного ринку з≥ стану природноњ монопол≥њ, що дасть можлив≥сть ефективн≥ше задовольн¤ти попит, а також спри¤нн¤ розвитку конкуренц≥њ на сум≥жних ринках;

формуванн¤ ц≥новоњ пол≥тики у в≥дпов≥дн≥й сфер≥ регулюванн¤;

спри¤нн¤ ефективному функц≥онуванню товарних ринк≥в на основ≥ збалансуванн¤ ≥нтерес≥в сусп≥льства, субТЇкт≥в природних монопол≥й та споживач≥в товар≥в, що виробл¤ютьс¤ (реал≥зуютьс¤) субТЇктами природних монопол≥й.

Ќин≥, до створенн¤ згаданих ком≥с≥й, виконанн¤ њхн≥х завдань покладаЇтьс¤ на јнтимонопольний ком≥тет.

ƒругим видом порушенн¤ конкурентного законодавства Ї

†антиконкурентн≥ узгоджен≥ д≥њ. ”згодженими д≥¤ми, ¤к≥ сам≥ по соб≥ природн≥ дл¤ економ≥ки ≥ не протизаконн≥ (згадайте обТЇднанн¤ п≥дприЇмств), Ї укладенн¤ субТЇктами господарюванн¤ угод у будь-¤к≥й форм≥, прийн¤тт¤ обТЇднанн¤ми р≥шень у будь-¤к≥й форм≥, а також будь-¤ка ≥нша погоджена конкурентна повед≥нка (д≥¤льн≥сть, безд≥¤льн≥сть) субТЇкт≥в господарюванн¤.

јнтиконкурентними так≥ д≥њ визнаютьс¤, ¤кщо вони стосуютьс¤: встановленн¤ ц≥н чи ≥нших умов придбанн¤ або реал≥зац≥њ товар≥в; обмеженн¤ виробництва, ринк≥в товар≥в, техн≥ко-технолог≥чного розвитку, ≥нвестиц≥й або встановленн¤ контролю над ними; розпод≥лу ринк≥в чи джерел постачанн¤ за територ≥альним принципом, асортиментом товар≥в, обс¤гом њх реал≥зац≥њ чи придбанн¤, за колом продавц≥в, покупц≥в або споживач≥в чи за ≥ншими ознаками; спотворенн¤ результат≥в торг≥в, аукц≥он≥в, конкурс≥в, тендер≥в, усуненн¤ з ринку або обмеженн¤ доступу на ринок (вих≥д з ринку) ≥нших субТЇкт≥в господарюванн¤, покупц≥в, продавц≥в; застосуванн¤ р≥зних умов до р≥внозначних угод з ≥ншими субТЇктами господарюванн¤, що ставить останн≥х у невиг≥дне становище в конкуренц≥њ; укладенн¤ угод за умови вз¤тт¤ ≥ншими субТЇктами господарюванн¤ додаткових зобовТ¤зань, ¤к≥ за своњм зм≥стом або зг≥дно з торговими та ≥ншими чесними звича¤ми в п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ не стосуютьс¤ предмета цих угод, та ≥нш≥ д≥њ[3].

јнтиконкурентн≥ узгоджен≥ д≥њ можуть бути дозволен≥ в≥дпов≥дними органами јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, ¤кщо њх учасники доведуть, що ц≥ д≥њ спри¤ють:

удосконаленню виробництва, придбанню або реал≥зац≥њ товару; техн≥ко-технолог≥чному, економ≥чному розвитку; розвитку малих або середн≥х п≥дприЇмц≥в;

оптим≥зац≥њ експорту чи ≥мпорту товар≥в; розробленню та застосуванню ун≥ф≥кованих техн≥чних умов або стандарт≥в на товари; рац≥онал≥зац≥њ виробництва.

јнтиконкурентн≥ д≥њ орган≥в влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, орган≥в адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ та контролю Ї наступним видом порушень законодавства про конкуренц≥ю, п≥д ¤кими розум≥ють ухваленн¤ будь-¤ких акт≥в (р≥шень, наказ≥в, розпор¤джень, постанов тощо), наданн¤ письмових чи усних вказ≥вок, укладенн¤ угод або будь-¤к≥ ≥нш≥ д≥њ чи безд≥¤льн≥сть зазначених орган≥в, ¤к≥ призвели або можуть призвести до недопущенн¤, усуненн¤, обмеженн¤ чи спотворенн¤ конкуренц≥њ.

ƒо таких д≥й належать: заборона або перешкоджанн¤ створенню нових п≥дприЇмств чи зд≥йсненн¤ п≥дприЇмництва в ≥нших орган≥зац≥йних формах у будь-¤к≥й сфер≥ д≥¤льност≥, а також установленн¤ обмежень на зд≥йсненн¤ окремих вид≥в д≥¤льност≥, на виробництво, придбанн¤ чи реал≥зац≥ю певних вид≥в товар≥в; пр¤ме або опосередковане примушенн¤ субТЇкт≥в господарюванн¤ до вступу в асоц≥ац≥њ, концерни, м≥жгалузев≥, рег≥ональн≥ чи ≥нш≥ форми обТЇднань або зд≥йсненн¤ концентрац≥њ субТЇкт≥в господарюванн¤ в ≥нших формах та ≥нш≥ д≥њ.

„ерговим видом порушенн¤ Ї концентрац≥¤ без отриманн¤ в≥дпов≥дного дозволу орган≥в јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, у раз≥ ¤кщо на¤вн≥сть такого дозволу необх≥дна.  онцентрац≥Їю визнаЇтьс¤ злитт¤ субТЇкт≥в господарюванн¤ або приЇднанн¤ одного субТЇкта господарюванн¤ до ≥ншого та набутт¤ безпосередньо або через ≥нших ос≥б контролю одним або к≥лькома субТЇктами господарюванн¤ над одним або к≥лькома субТЇктами господарюванн¤ чи частинами субТЇкт≥в господарюванн¤, зокрема, способом:

Ч безпосереднього або опосередкованого придбанн¤, набутт¤ у власн≥сть ≥ншим способом актив≥в у вигл¤д≥ ц≥л≥сного майнового комплексу або структурного п≥дрозд≥лу субТЇкта господарюванн¤, одержанн¤ в управл≥нн¤, оренду, л≥зинг, концес≥ю чи набутт¤ в ≥нший спос≥б права користуванн¤ активами у вигл¤д≥ ц≥л≥сного майнового комплексу або структурного п≥дрозд≥лу субТЇкта господарюванн¤, в тому числ≥ придбанн¤ актив≥в субТЇкта господарюванн¤, що л≥кв≥дуЇтьс¤;

Ч призначенн¤ або обранн¤ на посаду кер≥вника, заступника кер≥вника спостережноњ ради, правл≥нн¤, ≥ншого нагл¤дового чи виконавчого органу субТЇкта господарюванн¤ особи, ¤ка вже об≥ймаЇ одну чи к≥лька з перел≥чених посад в ≥нших субТЇктах господарюванн¤, або створенн¤ ситуац≥њ, за ¤коњ б≥льше в≥д половини посад член≥в спостережноњ ради, правл≥нн¤, ≥нших нагл¤дових чи виконавчих орган≥в двох чи б≥льше субТЇкт≥в господарюванн¤ об≥ймають одн≥ й т≥ сам≥ особи;

Ч створенн¤ субТЇкта господарюванн¤ двома ≥ б≥льше субТЇктами господарюванн¤, ¤кий тривалий пер≥од самост≥йно зд≥йснюватиме господарську д≥¤льн≥сть, ≥ при цьому зазначене створенн¤ не приводить до координац≥њ конкурентноњ повед≥нки м≥ж субТЇктами господарюванн¤, що створили цей субТЇкт господарюванн¤, або м≥ж ними та новоствореним субТЇктом господарюванн¤;

Ч безпосереднЇ або опосередковане придбанн¤, набутт¤ у власн≥сть ≥ншим способом чи одержанн¤ в управл≥нн¤ часток (акц≥й, пањв), що забезпечуЇ дос¤гненн¤ чи перевищенн¤ 25 або 50 в≥дсотк≥в голос≥в у вищому орган≥ управл≥нн¤ в≥дпов≥дного субТЇкта господарюванн¤.

Ќе вважаютьс¤ концентрац≥Їю:

створенн¤ субТЇкта господарюванн¤, метою чи внасл≥док створенн¤ ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ координац≥¤ конкурентноњ повед≥нки м≥ж субТЇктами господарюванн¤, що створили зазначений субТЇкт господарюванн¤, або м≥ж ними та новоствореним субТЇктом господарюванн¤. “ак≥ д≥њ розгл¤даютьс¤ ¤к узгоджен≥ д≥њ в≥дпов≥дно до абзацу другого ч.† 1 ст. 5 «акону ”крањни Ђѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њї;

придбанн¤ часток (акц≥й, пањв) субТЇкта господарюванн¤ особою, основним видом д≥¤льност≥ ¤коњ Ї проведенн¤ ф≥нансових операц≥й чи операц≥й з ц≥нними паперами, ¤кщо це придбанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ з метою њх наступного перепродажу за умови, що зазначена особа не бере участ≥ в голосуванн≥ у вищому орган≥ чи ≥нших органах управл≥нн¤ субТЇкта господарюванн¤. ” такому раз≥ наступний перепродаж маЇ бути зд≥йснений прот¤гом одного року з дн¤ придбанн¤ часток (акц≥й, пањв). Ќа клопотанн¤ зазначених ос≥б з обірунтуванн¤м про неможлив≥сть зд≥йсненн¤ наступного перепродажу органи јнтимонопольного ком≥тету ”крањни можуть прийн¤ти р≥шенн¤ про подовженн¤ цього строку;

д≥њ, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ м≥ж субТЇктами господарюванн¤, повТ¤заними в≥дносинами контролю, у вищезгаданих випадках, кр≥м випадк≥в набутт¤ такого контролю без отриманн¤ дозволу јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, ¤кщо необх≥дн≥сть отриманн¤ такого дозволу передбачена законом;

набутт¤ контролю над субТЇктом господарюванн¤ або його частиною, в тому числ≥ завд¤ки праву управл≥нн¤ та розпор¤дженн¤ його майном арб≥тражним керуючим, службовою чи посадовою особою органу державноњ влади.

—убТЇкти господарюванн¤, за≥нтересован≥ у зд≥йсненн≥ узгоджених д≥й, концентрац≥њ звертаютьс¤ за в≥дпов≥дним дозволом до

†јћ ”. –озгл¤д таких за¤в ≥ справ в≥дбуваЇтьс¤ в пор¤дку, передбаченому розд. VI «акону Ђѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њї, а також в≥дпов≥дно до розпор¤дженн¤ јћ ” в≥д 12 лютого 2002 р. є 26-р.

” раз≥ ¤кщо јнтимонопольний ком≥тет ”крањни не надав дозволу субТЇктам господарюванн¤ на узгоджен≥ д≥њ, концентрац≥ю вони можуть звернутис¤ за наданн¤м такого дозволу до  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни зг≥дно з пор¤дком, визначеним постановою  ћ” в≥д 28 лютого 2002 р. є 219.

” раз≥ проведенн¤ концентрац≥њ такий дозв≥л надаЇтьс¤ в тому числ≥ через погодженн¤ установчих документ≥в обТЇднань п≥дприЇмств[4].

 р≥м того, субТЇктам господарюванн¤, обТЇднанн¤м заборон¤Їтьс¤ схил¤ти ≥нших субТЇкт≥в господарюванн¤ до вчиненн¤ порушень законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ чи спри¤ти вчиненню таких порушень, а також ц≥лий р¤д ≥нших порушень конкурентного законодавства ”крањни, ¤к≥ переважно стосуютьс¤ процедурних положень.

—убТЇктам господарюванн¤, що мають значно б≥льший ринковий вплив ¤к пор≥вн¤ти з малими або середн≥ми п≥дприЇмц¤ми, ¤к≥ Ї њхн≥ми конкурентами, заборон¤Їтьс¤ створювати перешкоди в господарськ≥й д≥¤льност≥ малим або середн≥м п≥дприЇмц¤м.

3. ѕро¤ви недобросов≥сноњ конкуренц≥њ. ѕон¤тт¤ ≥ захист комерц≥йноњ таЇмниц≥.

ќсобливим видом порушенн¤ конкурентного законодавства Ї недобросов≥сна конкуренц≥¤ ƒо нењ в≥днос¤ть будь-¤к≥ д≥њ в конкуренц≥њ, що суперечать правилам, торговим та ≥ншим чесним звича¤м у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥.

«аконом ”крањни Ђѕро захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њї в≥д 7 червн¤ 1996 р. недобросов≥сною конкуренц≥Їю визнаютьс¤ так≥ д≥њ:

неправом≥рне використанн¤ чужих позначень, рекламних матер≥ал≥в, упаковки (використанн¤ без дозволу вповноваженоњ на те особи чужого ≥мен≥, ф≥рмового найменуванн¤, знак≥в дл¤ товар≥в ≥ послуг, ≥нших позначень, а також рекламних матер≥ал≥в, упаковки товар≥в, назв л≥тературних, художн≥х твор≥в, пер≥одичних видань, зазначень походженн¤ товар≥в, що може призвести до зм≥шуванн¤ з д≥¤льн≥стю ≥ншого субТЇкта господарюванн¤ (п≥дприЇмц¤), ¤кий маЇ пр≥оритет на њх використанн¤);

неправом≥рне використанн¤ товару ≥ншого виробника (введенн¤ в господарський об≥г п≥д своњм позначенн¤м товару ≥ншого виробника способом зм≥н чи зн¤тт¤ позначень виробника без дозволу вповноваженоњ на те особи);

коп≥юванн¤ зовн≥шнього вигл¤ду виробу (в≥дтворенн¤ зовн≥шнього вигл¤ду виробу ≥ншого субТЇкта господарюванн¤ (п≥дприЇмц¤) ≥ введенн¤ його в господарський об≥г без однозначного зазначенн¤ виробника коп≥њ, що може призвести до зм≥шуванн¤ з д≥¤льн≥стю ≥ншого субТЇкта господарюванн¤ (п≥дприЇмц¤));

пор≥вн¤льна реклама (реклама, що м≥стить пор≥вн¤нн¤ з товарами, роботами, послугами чи д≥¤льн≥стю ≥ншого субТЇкта господарюванн¤ (п≥дприЇмц¤));

дискредитац≥¤ субТЇкта господарюванн¤ (п≥дприЇмц¤) (поширенн¤ в будь-¤к≥й форм≥ неправдивих, неточних або неповних в≥домостей, повТ¤заних з особою чи д≥¤льн≥стю субТЇкта господарюванн¤ (п≥дприЇмц¤), ¤к≥ завдали або могли завдати шкоди д≥лов≥й репутац≥њ субТЇкта господарюванн¤ (п≥дприЇмц¤));

куп≥вл¤-продаж товар≥в, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг ≥з примусовим асортиментом (куп≥вл¤-продаж одних товар≥в, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг за умови куп≥вл≥-продажу ≥нших товар≥в, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг, не потр≥бних споживачу або контрагенту);

схил¤нн¤ до бойкоту субТЇкта господарюванн¤ (п≥дприЇмц¤) (спонуканн¤ конкурентом ≥ншоњ особи безпосередньо або через посередника до в≥дмови в≥д установленн¤ догов≥рних звТ¤зк≥в ≥з цим субТЇктом господарюванн¤ (п≥дприЇмцем));

схил¤нн¤ постачальника до дискрим≥нац≥њ покупц¤ (замовника) (спонуканн¤ постачальника конкурентом покупц¤ (замовника) безпосередньо або через посередника до наданн¤ постачальником конкуренту покупц¤ (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником) без достатн≥х на те п≥дстав);

схил¤нн¤ субТЇкта господарюванн¤ (п≥дприЇмц¤) до роз≥рванн¤ договору з конкурентом (вчинене з корисливих мотив≥в або в ≥нтересах трет≥х ос≥б спонуканн¤ господарюючого субТЇкта (п≥дприЇмц¤) Ч учасника договору до невиконанн¤ або виконанн¤ неналежним чином догов≥рних зобовТ¤зань перед цим конкурентом способом наданн¤ або пропонуванн¤ субТЇкту господарюванн¤ (п≥дприЇмцю) Ч учаснику договору безпосередньо або через посередника матер≥альноњ винагороди, компенсац≥њ чи ≥нших переваг);

п≥дкуп прац≥вника постачальника або прац≥вника покупц¤ (замовника) (наданн¤ або пропонуванн¤ йому конкурентом постачальника безпосередньо або через посередника матер≥альних ц≥нностей, майнових чи немайнових благ за неналежне виконанн¤ або невиконанн¤ прац≥вником покупц¤ (замовника) службових обовТ¤зк≥в, що випливають з укладеного договору або повТ¤зан≥ з укладенн¤м м≥ж постачальником ≥ покупцем договору поставки товар≥в, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг, що призвело або могло призвести до отриманн¤ конкурентом постачальника певних переваг перед постачальником);

дос¤гненн¤ неправом≥рних переваг у конкуренц≥њ (отриманн¤ таких в≥дносно ≥ншого субТЇкта господарюванн¤ (п≥дприЇмц¤) способом порушенн¤ чинного законодавства, ¤ке п≥дтверджено р≥шенн¤м державного органу, над≥леного в≥дпов≥дною ком≠петенц≥Їю).

ќсобливим про¤вом недобросов≥сноњ конкуренц≥њ Ї неправом≥рне збиранн¤, розголошенн¤ та використанн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥.

¬≥дпов≥дно до ст. 505 ÷  комерц≥йною таЇмницею Ї ≥нформац≥¤, ¤ка Ї секретною в тому розум≥нн≥, що вона в ц≥лому чи в певн≥й форм≥ та сукупност≥ њњ складових Ї нев≥домою та не Ї легкодоступною дл¤ ос≥б, ¤к≥ звичайно мають справу з видом ≥нформац≥њ, до ¤кого вона належить, у звТ¤зку з цим маЇ комерц≥йну ц≥нн≥сть та була предметом адекватних ≥снуючим обставинам заход≥в щодо збереженн¤ њњ секретност≥, вжитих особою, ¤ка законно контролюЇ цю ≥нформац≥ю.  омерц≥йною таЇмницею можуть бути в≥домост≥ техн≥чного, орган≥зац≥йного, комерц≥йного, виробничого та ≥ншого характеру, за вин¤тком тих, ¤к≥ в≥дпов≥дно до закону не можуть бути в≥днесен≥ до комерц≥йноњ таЇмниц≥.

«г≥дно з ч. 2 ст. 162 √  строк правовоњ охорони комерц≥йноњ таЇмниц≥ обмежуЇтьс¤ часом д≥њ сукупност≥ зазначених ран≥ше умов.

ќсоба, ¤ка протиправно використовуЇ комерц≥йну ≥нформац≥ю, що належить субТЇкту господарюванн¤, зобовТ¤зана в≥дшкодувати завдан≥ йому такими д≥¤ми збитки в≥дпов≥дно до закону. ќсоба, ¤ка самост≥йно ≥ добросов≥сно одержала ≥нформац≥ю, що Ї комерц≥йною таЇмницею, маЇ право використовувати цю ≥нформац≥ю на св≥й розсуд.

ѕ≥д розголошенн¤м комерц≥йноњ таЇмниц≥ розум≥Їтьс¤ ознайомленн¤ ≥ншоњ особи без згоди особи, уповноваженоњ на те, з в≥домост¤ми, що в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни становл¤ть комерц≥йну таЇмницю, особою, ¤к≥й ц≥ в≥домост≥ були дов≥рен≥ в установленому пор¤дку або стали в≥дом≥ у звТ¤зку з виконанн¤м службових обовТ¤зк≥в, ¤кщо це завдало чи могло завдати шкоди субТЇкту господарюванн¤ (п≥дприЇмцю).

ѕ≥д схил¤нн¤м до розголошенн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥ розум≥Їтьс¤ спонуканн¤ особи, ¤к≥й були дов≥рен≥ в установленому пор¤дку або стали в≥дом≥ у звТ¤зку з виконанн¤м службових обовТ¤зк≥в в≥домост≥, що в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни становл¤ть комерц≥йну таЇмницю, до розкритт¤ цих в≥домостей, ¤кщо це завдало чи могло завдати шкоди субТЇкту господарюванн¤ (п≥дприЇмцю).

Ќеправом≥рним використанн¤м комерц≥йноњ таЇмниц≥ Ї впровадженн¤ у виробництво або врахуванн¤ п≥д час плануванн¤ чи зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ без дозволу уповноваженоњ на те особи неправом≥рно здобутих в≥домостей, що становл¤ть в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни комерц≥йну таЇмницю.

—л≥д зазначити, що субТЇктом такоњ форми недобросов≥сноњ конкуренц≥њ, ¤к розголошенн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥, Ї особа, ¤к≥й в≥домост≥, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю, були дов≥рен≥ в установленому пор¤дку або стали в≥дом≥ у звТ¤зку з виконанн¤м службових обовТ¤зк≥в[1].

«ахистом в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њ вважаЇтьс¤ врегульована законом д≥¤льн≥сть держави, њњ орган≥в ≥ посадових ос≥б, ¤к≥ контролюють процес конкуренц≥њ, учасник≥в конкуренц≥њ, спр¤мованоњ на встановленн¤ елемент≥в сп≥рних матер≥ально-правових в≥дносин, що виникли внасл≥док порушенн¤ конкуренц≥њ, правил та ≥нших чесних звичањв у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, припиненн¤ недобросов≥сних д≥й та прит¤гненн¤ винних ос≥б до в≥дпов≥дальност≥[2].

¬чиненн¤ д≥й, визначених ¤к недобросов≥сна конкуренц≥¤, т¤гне за собою накладанн¤ јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни штраф≥в, передбачених «аконом ”крањни Ђѕро захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њї (њх розм≥р може становити до трьох в≥дсотк≥в виручки в≥д реал≥зац≥њ товар≥в, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг субТЇкта господарюванн¤ за останн≥й зв≥тний р≥к, що передував року, в ¤кому накладаЇтьс¤ штраф, або до пТ¤ти тис¤ч неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н).  р≥м того, до порушник≥в може бути застосоване вилученн¤ товар≥в з неправом≥рно використаним позначенн¤м та коп≥й вироб≥в ≥ншого субТЇкта господарюванн¤ (п≥дприЇмц¤) або р≥шенн¤ про спростуванн¤ неправдивих, неточних або неповних в≥домостей.

«битки, запод≥¤н≥ внасл≥док вчиненн¤ д≥й, визначених ¤к недобросов≥сна конкуренц≥¤, п≥дл¤гають в≥дшкодуванню за позовами за≥нтересованих ос≥б у пор¤дку, визначеному цив≥льним законодавством ”крањни.

ƒо того ж у ст. 164-3  одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ м≥ст¤тьс¤ ознаки правопорушень, повТ¤заних з недобросов≥сною конкуренц≥Їю, за вчиненн¤ ¤ких можуть бути прит¤гнут≥ вповноважен≥ посадов≥ особи, у тому числ≥ субТЇкт≥в господарюванн¤.

” ст. 231, 232  рим≥нального кодексу ”крањни передбачена в≥дпов≥дальн≥сть за незаконне збиранн¤ з метою використанн¤ або використанн¤ в≥домостей, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю, а також розголошенн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥.

ѕотр≥бно зазначити, що розвиток законодавства, насамперед повТ¤заного з правовим регулюванн¤м прав промисловоњ власност≥ (торгов≥ марки, зазначенн¤ походженн¤ товар≥в ≥ т. ≥.), призводить до того, що обс¤г порушень законодавства про недобросов≥сну конкуренц≥ю пост≥йно зм≥нюЇтьс¤. Ќаприклад, це стосуЇтьс¤ введенн¤ в правове поле ”крањни пон¤тт¤ Ђзагальновживаний знак дл¤ товар≥в та послугї, а також захист товарних знак≥в п≥д час використанн¤ њх у мереж≥ ≤нтернет ¤к доменних ≥мен[3]. ѕотреба зважати на зм≥нюван≥сть законодавства п≥дкреслюЇтьс¤ багатьма авторами

4. ѕравовий статус јнтимонопольного ком≥тету ”крањни.

ƒержавний контроль за додержанн¤м законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ, захист ≥нтерес≥в субТЇкт≥в господарюванн¤ та споживач≥в в≥д його порушень зд≥йснюЇтьс¤ органами јнтимонопольного ком≥тету ”крањни. …ого правовий статус визначений «аконом ”крањни Ђѕро јнтимонопольний ком≥тет ”крањниї в≥д 26 листопада 1993 р.

јнтимонопольний ком≥тет ”крањни Ї державним органом[1] з≥ спец≥альним статусом, метою д≥¤льност≥ ¤кого Ї забезпеченн¤ державного захисту конкуренц≥њ в п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥. ¬≥н п≥дконтрольний ѕрезидентов≥ ”крањни та п≥дзв≥тний ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни (щороку подаЇ парламенту зв≥т про свою д≥¤льн≥сть).

ќсновними завданн¤ми јнтимонопольного ком≥тету ”крањни Ї участь у формуванн≥ та реал≥зац≥њ конкурентноњ пол≥тики в частин≥:

зд≥йсненн¤ державного контролю за дотриманн¤м законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ на засадах р≥вност≥ субТЇкт≥в господарюванн¤ перед законом та пр≥оритету прав споживач≥в, запоб≥ганн¤, ви¤вленн¤ ≥ припиненн¤ порушень законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ;

контролю за концентрац≥Їю, узгодженими д≥¤ми субТЇкт≥в господарюванн¤ та регулюванн¤м ц≥н (тариф≥в) на товари, що виробл¤ютьс¤ (реал≥зуютьс¤) субТЇктами природних монопол≥й;

спри¤нн¤ розвитку добросов≥сноњ конкуренц≥њ;

методичного забезпеченн¤ застосуванн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ.

ѕовноваженн¤ јнтимонопольного ком≥тету ”крањни под≥л¤ютьс¤ на три велик≥ групи:

у сфер≥ зд≥йсненн¤ контролю за дотриманн¤м законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ;

у сфер≥ зд≥йсненн¤ контролю за узгодженими д≥¤ми, концентрац≥Їю;

у сфер≥ формуванн¤ та реал≥зац≥њ конкурентноњ пол≥тики, спри¤нн¤ розвитку конкуренц≥њ, нормативного ≥ методичного забезпеченн¤ д≥¤льност≥ јнтимонопольного ком≥тету ”крањни та застосуванн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ.

ƒо найвагом≥ших можна в≥днести повноваженн¤:

розгл¤дати за¤ви ≥ справи про порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ, про наданн¤ дозволу, наданн¤ висновк≥в, попередн≥х висновк≥в стосовно узгоджених д≥й, концентрац≥њ та проводити розсл≥дуванн¤ (досл≥дженн¤ ) за цими за¤вами ≥ справами;

розгл¤дати за¤ви ≥ справи;

приймати передбачен≥ законодавством про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ розпор¤дженн¤ та р≥шенн¤ за за¤вами ≥ справами, перев≥р¤ти та перегл¤дати р≥шенн¤, надавати висновки;

розгл¤дати справи про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤[2];

ухвалювати постанови та перев≥р¤ти њх законн≥сть та обірунтован≥сть;

перев≥р¤ти субТЇкти господарюванн¤, обТЇднанн¤, органи влади, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, органи адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ та контролю щодо дотриманн¤ ними вимог законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ та п≥д час проведенн¤ розсл≥дувань за за¤вами ≥ справами про порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ;

дозвол¤ти або заборон¤ти узгоджен≥ д≥њ, концентрац≥ю;

п≥д час розгл¤ду за¤в ≥ справ про порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ, проведенн¤ перев≥рки та в ≥нших передбачених законом випадках вимагати в≥д субТЇкт≥в господарюванн¤, обТЇднань, орган≥в влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, орган≥в адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ та контролю, њх посадових ос≥б ≥ прац≥вник≥в, ≥нших ф≥зичних та юридичних ос≥б ≥нформац≥ю, в тому числ≥ з обмеженим доступом;

у випадках та пор¤дку, передбачених законом, проводити огл¤д службових прим≥щень та транспортних засоб≥в субТЇкт≥в господарюванн¤ Ч юридичних ос≥б, вилучати або накладати арешт на предмети, документи чи ≥нш≥ нос≥њ ≥нформац≥њ, ¤к≥ можуть бути доказами або джерелом доказ≥в у справ≥ незалежно в≥д њх м≥сцезнаходженн¤;

залучати прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ, митних та ≥нших правоохоронних орган≥в дл¤ забезпеченн¤ проведенн¤ розгл¤ду справи про порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ, зокрема в раз≥ проведенн¤ розсл≥дуванн¤;

проводити досл≥дженн¤ ринку, визначати меж≥ товарного ринку, а також становище, в тому числ≥ монопольне (дом≥нуюче), субТЇкт≥в господарюванн¤ на цьому ринку та приймати в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤ (розпор¤дженн¤);

визначати на¤вн≥сть або брак контролю м≥ж субТЇктами господарюванн¤ або њх частинами та склад групи субТЇкт≥в господарюванн¤, що Ї Їдиним субТЇктом господарюванн¤;

зд≥йснювати ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законодавством про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ.

5. ¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про економ≥чну конкуренц≥ю.

«а результатами розгл¤ду справ про порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ органи јнтимонопольного ком≥тету ”крањни приймають р≥шенн¤, в тому числ≥ про:

визнанн¤ вчиненн¤ порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ;

припиненн¤ порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ;

зобовТ¤занн¤ органу влади, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, органу адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ та контролю скасувати або зм≥нити прийн¤те ним р≥шенн¤ чи роз≥рвати угоди, визнан≥ антиконкурентними д≥¤ми орган≥в влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, орган≥в адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ та контролю;

визнанн¤ субТЇкта господарюванн¤ таким, що пос≥даЇ монопольне (дом≥нуюче) становище на ринку;

примусовий под≥л субТЇкта господарюванн¤, що пос≥даЇ монопольне (дом≥нуюче) становище на ринку;

накладенн¤ штрафу (зг≥дно з≥ ст. 52 «акону Ђѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њї у розм≥р≥ до дес¤ти в≥дсотк≥в доходу (виручки) субТЇкта господарюванн¤ в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг) за останн≥й зв≥тний р≥к, що передував року,

†в ¤кому накладаЇтьс¤ штраф);

блокуванн¤ ц≥нних папер≥в;

усуненн¤ насл≥дк≥в порушень законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ;

скасуванн¤ дозволу на узгоджен≥ д≥њ в раз≥ вчиненн¤ заборонених д≥й;

оприлюдненн¤ в≥дпов≥дачем за власн≥ кошти оф≥ц≥йноњ ≥нформац≥њ јнтимонопольного ком≥тету ”крањни чи його територ≥ального в≥дд≥ленн¤ стосовно р≥шенн¤, прийн¤того у справ≥ про порушенн¤, в тому числ≥ опубл≥куванн¤ р≥шень у повному обс¤з≥ (за вилученн¤м ≥нформац≥њ з обмеженим доступом, а також визначеноњ в≥дпов≥дним державним уповноваженим, головою територ≥ального в≥дд≥ленн¤ ≥нформац≥њ, розголошенн¤ ¤коњ може завдати шкоди ≥нтересам ≥нших ос≥б, ¤к≥ брали участь у справ≥),

†у строк ≥ спос≥б, визначен≥ цим р≥шенн¤м або законодавством;

закритт¤ провадженн¤ у справ≥.