—ем≥нар є 4. ћайнова основа господарюванн¤
1.
ѕ≥дстави виникненн¤
майнових прав та майнових обовТ¤зк≥в у сфер≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ¬иди майна у сфер≥ господарюванн¤ та джерела його формуванн¤.
«г≥дно
з ч.≤ ст. 144 √осподарського
кодексу ”крањни майнов≥
права та майнов≥ обов'¤зки суб'Їкта господарюванн¤ можуть виникати:
†† - з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом,
але таких, що йому не суперечать;
†† - з акт≥в орган≥в державноњ
влади та орган≥в
м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њх посадових ос≥б
у випадках, передбачених законом;
†† - внасл≥док створенн¤ та придбанн¤ майна з п≥дстав, не заборонених законом;
†† - внасл≥док запод≥¤нн¤ шкоди ≥нш≥й особ≥,
придбанн¤ або збереженн¤ майна за рахунок ≥ншоњ особи без достатн≥х п≥дстав;
†† - внасл≥док порушенн¤ вимог закону при
зд≥йсненн≥ господарськоњ д≥¤льност≥;
†† - з ≥нших обставин, з ¤кими закон пов'¤зуЇ
виникненн¤ майнових прав та обов'¤зк≥в суб'Їкт≥в господарюванн¤.
†† ¬казаний перел≥к не Ї вичерпним, тому що
в≥дносини у сфер≥ господарського об≥гу в≥др≥зн¤ютьс¤ багаточисельн≥стю та р≥зноман≥тн≥стю.
†† —еред п≥дстав
виникненн¤ майнових прав та обов'¤зк≥в найголовн≥ше м≥сце займаЇ господарський
догов≥р. ѕор¤д з договорами п≥дставою виникненн¤ майнових прав та обов'¤зк≥в
можуть служити ≥нш≥ угоди (з оголошенн¤ конкурсу, публ≥чних торг≥в тощо).
†† ” де¤ких випадках майнов≥ права та обов'¤зки
можуть виникати з управл≥нських акт≥в, ¤к≥ приймаютьс¤ в≥дпов≥дними
уповноваженими органами в≥дпов≥дно до њх компетенц≥њ. “акож п≥дставою
виникненн¤ майнових прав та обов'¤зк≥в може бути фактичний склад, ¤кий включаЇ
управл≥нськ≥й акт ≥ укладений на його основ≥ догов≥р.
†† ѕ≥дставою
виникненн¤ майнових прав можуть бути також протиправн≥ д≥њ. “ак, запод≥¤нн¤
шкоди ≥нш≥й особ≥ Ї юридичним фактом, ¤кий створюЇ обов'¤зок дл¤ того, хто
запод≥¤в шкоду, в≥дшкодувати њњ потерп≥лому. ѕридбанн¤ або збереженн¤ майна за
рахунок ≥ншоњ особи без достатн≥х п≥дстав створюЇ
зобов'¤занн¤ в≥дшкодувати потерп≥лому його майнов≥ втрати.
†† ≤ншими обставинами, з ¤кими закон пов'¤зуЇ
виникненн¤ майнових прав та обов'¤зк≥в, можуть бути ≥нш≥ д≥њ ф≥зичних та
юридичних ос≥б (веденн¤ чужих справ без дорученн¤
тощо).
†† ѕраво на майно, що п≥дл¤гаЇ
державн≥й реЇстрац≥њ (наприклад, нерухоме майно), виникаЇ з дн¤ реЇстрац≥њ
цього майна або в≥дпов≥дних прав на нього, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
—татт¤ 139. ћайно у сфер≥ господарюванн¤
1. ћайном у цьому одекс≥ визнаЇтьс¤ сукупн≥сть речей та
≥нших ц≥нностей (включаючи нематер≥альн≥ активи), ¤к≥ мають варт≥сне
визначенн¤, виробл¤ютьс¤ чи використовуютьс¤ у д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в
господарюванн¤ та в≥дображаютьс¤ в њх баланс≥ або враховуютьс¤ в ≥нших
передбачених законом формах обл≥ку майна цих суб'Їкт≥в.
2. «алежно в≥д економ≥чноњ форми, ¤коњ набуваЇ майно у
процес≥ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, майнов≥ ц≥нност≥ належать до
основних фонд≥в, оборотних засоб≥в, кошт≥в, товар≥в.
3.ќсновними
фондами виробничого ≥ невиробничого призначенн¤ Ї будинки, споруди, машини та
устаткуванн¤, обладнанн¤, ≥нструмент, виробничий ≥нвентар ≥ приладд¤
господарський ≥нвентар та ≥нше майно тривалого використанн¤, що в≥днесено
законодавством до основних фонд≥в.
4.ќборотними
засобами Ї сировина, паливо, матер≥али, малоц≥нн≥
предмети та предмети, що швидко зношуютьс¤, ≥нше майно виробничого ≥
невиробничого призначенн¤, що в≥днесено законодавством до оборотних засоб≥в.
5.
оштами у склад≥ майна суб'Їкт≥в господарюванн¤ Ї грош≥ у нац≥ональн≥й та
≥ноземн≥й валют≥, призначен≥ дл¤ зд≥йсненн¤ товарних в≥дносин цих суб'Їкт≥в з
≥ншими суб'Їктами, а також ф≥нансових в≥дносин в≥дпов≥дно до
законодавства.
6.“оварами
у склад≥ майна суб'Їкт≥в
господарюванн¤ визнаютьс¤ вироблена продукц≥¤ (товарн≥ запаси), виконан≥ роботи
та послуги.
7.ќсобливим
видом майна суб'Їкт≥в господарюванн¤ Ї ц≥нн≥ папери.
1.
оментована статт¤ визнаЇ майном сукупн≥сть речей та ≥нших ц≥нностей (включаючи
нематер≥альн≥ активи), ¤к≥ мають варт≥сне визначенн¤, виробл¤ютьс¤ чи
використовуютьс¤ у д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ та в≥дображаютьс¤ в њх
баланс≥ або враховуютьс¤ а ≥нших передбачених законом формах обл≥ку
майна цих суб'Їкт≥в.
††† ѕон¤тт¤ реч≥ визначено у ст. 179 ÷ , ¤ка п≥д р≥ччю розум≥Ї предмет матер≥ального св≥ту щодо ¤кого
можуть виникати цив≥льн≥ права ≥ обов'¤зки. «
урахуванн¤м положень статт≥ 190 ÷ майном вважаютьс¤ окрема р≥ч, сукупн≥сть
речей, а також майнов≥ права ≥ обов'¤зки, однак дл¤ визнанн¤ цих об'Їкт≥в
речами в розум≥нн≥ √ необх≥дно, щоб вони в≥дпов≥дали ознакам, зазначеним у ч.
1 коментованоњ статт≥, а саме: а) мали варт≥сне визначенн¤; б)виробл¤лис¤
чи використовувалис¤ у д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤; в) в≥дображалис¤ у
баланс≥ цих суб'Їкт≥в або враховувалис¤ в ≥нших встановлених законом формах
обл≥ку майна цих суб'Їкт≥в.
¬≥дпов≥дно
до ѕоложенн¤ (стандарту) бухгалтерського обл≥ку 8
ЂЌематер≥альн≥ активиї, затвердженого наказом ћ≥нф≥ну ”крањни в≥д 18 жовтн¤
1999 р. є 242 нематер≥альний актив Ч це немонетарний актив, ¤кий не маЇ
матер≥альноњ форми, може бути ≥дентиф≥кований та утримуЇтьс¤ п≥дприЇмством з
метою використанн¤ прот¤гом пер≥оду б≥льше одного року (або одного операц≥йного
циклу, ¤кщо в≥н перевищуЇ один р≥к) дл¤ виробництва,
торг≥вл≥, в адм≥н≥стративних ц≥л¤х чи дл¤ наданн¤ в оренду ≥ншим особам.
2.
ћайнов≥ ц≥нност≥ залежно в≥д економ≥чноњ форми, ¤коњ набуваЇ майно у процес≥
зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, можуть належати до основних фонд≥в, оборотних
засоб≥в, кошт≥в, товар≥в. «м≥ст цих пон¤ть та перел≥к
об'Їкт≥в, що в≥днос¤тьс¤ до т≥Їњ або ≥ншоњ економ≥чноњ форми, встановлен≥ в
подальших частинах коментованоњ статт≥, в законах та п≥дзаконних
нормативно-правових актах з питань бухгалтерського обл≥ку ≥ ф≥нансовоњ
зв≥тност≥.
3.
¬изначенн¤ пон¤тт¤ Ђосновн≥ фонди (основн≥ засоби)ї м≥ститьс¤ у ѕоложенн≥
(стандарт≥) бухгалтерського обл≥ку 7 Ђќсновн≥ засобиї,
затвердженому наказом ћ≥нф≥ну ”крањни в≥д 27 кв≥тн¤ 2000 р. є 92, зг≥дно з ¤ким
основн≥ засоби Ч це матер≥альн≥ активи, ¤к≥ п≥дприЇмство утримуЇ з метою
використанн¤ њх у процес≥ виробництва або постачанн¤ товар≥в, наданн¤ послуг,
здаванн¤ в оренду ≥ншим особам або дл¤ зд≥йсненн¤ адм≥н≥стративних
≥ соц≥ально-культурних функц≥й ≥ оч≥куваний строк корисного використанн¤
(експлуатац≥њ) ¤ких б≥льше одного року (або операц≥йного циклу, ¤кщо в≥н
тривал≥ший за р≥к).
†„астина 3 коментованоњ статт≥ в≥дносить до
основних фонд≥в виробничого ≥ невиробничого призначенн¤ будинки, споруди,
машини та устаткуванн¤, обладнанн¤, ≥нструмент, виробничий† ≥нвентар ≥ приладд¤, господарський ≥нвентар
та ≥нше майно тривалого використанн¤, що в≥днесено законодавством до основних
фонд≥в.
ƒл¤† ц≥лей бухгалтерського обл≥ку
основн≥ засоби класиф≥куютьс¤, зокрема, на основн≥ засоби ( земельн≥ д≥л¤нки,
кап≥тальн≥ витрати на пол≥пшенн¤ земель, будинки, споруди та передавальн≥
пристроњ, машини та обладнанн¤, транспортн≥ засоби, ≥нструменти, прилади,
≥нвентар (мебл≥), робоча ≥ продуктивна худоба, багатор≥чн≥ насадженн¤ тощо),
≥нш≥ необоротн≥ матер≥альн≥ активи (б≥бл≥отечн≥ фонди, малоц≥нн≥ необоротн≥
матер≥альн≥ активи, тимчасов≥ (нетитульн≥)
споруди, природн≥ ресурси, ≥нвентарна тара, предмети прокату тощо), незавершен≥
кап≥тальн≥ ≥нвестиц≥њ.
4.
ќборотними засобами в≥дпов≥дно до ч. 4 коментованоњ статт≥ Ї сировина, паливо, матер≥али, малоц≥нн≥ предмети ≥ предмети, що швидко
зношуютьс¤, ≥нше майно виробничого ≥ невиробничого призначенн¤, в≥днесене
законодавством до оборотних засоб≥в.
†«аконодавство про бухгалтерський обл≥к в≥дмовилос¤
в≥д терм≥на Ђоборотн≥ засобиї, вживаючи натом≥сть терм≥н Ђоборотн≥ активиї, п≥д
¤кими розум≥ютьс¤ грошов≥ кошти та њх екв≥валенти, що не обмежен≥ у
використанн≥, а також ≥нш≥ активи, призначен≥ дл¤ реал≥зац≥њ чи споживанн¤
прот¤гом операц≥йного циклу чи прот¤гом дванадц¤ти м≥с¤ц≥в з дати балансу
(п.4† ѕоложенн¤ (стандарту)
бухгалтерського обл≥ку 2 ЂЅалансї, затвердженого наказом ћ≥нф≥ну ”крањни в≥д 31
березн¤ 1999 р. є 87). ќчевидно, таке розум≥нн¤
оборотних актив≥в мало ботримати в≥дпов≥дне
закр≥пленн¤ ≥ в коментован≥й статт≥.
5.
„астина 5 у склад≥ майна суб'Їкт≥в господарюванн¤ вид≥л¤Ї кошти, п≥д ¤кими розум≥Ї грош≥ у нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥,
призначен≥ дл¤ зд≥йсненн¤ товарних в≥дносин цих суб'Їкт≥в з ≥ншими суб'Їктами,
а також ф≥нансових в≥дносин в≥дпов≥дно до законодавства.
6.ѕ≥д товарами у склад≥ майна суб'Їкт≥в господарюванн¤ ч. 6
визнаЇ вироблену продукц≥ю (товарн≥ запаси), виконан≥ роботи та послуги.
†≤снують й ≥нш≥ визначенн¤ цього пон¤тт¤. “ак,
в≥дпов≥дно до ст. 1 «акону ”крањни Ђѕро закуп≥влю товар≥в, роб≥т ≥ послуг за
державн≥ коштиї товарами Ї продукц≥¤ будь-¤кого виду та призначенн¤, у тому
числ≥ сировина, вироби, устаткуванн¤, технолог≥њ, предмети у твердому, р≥дкому, газопод≥бному стан≥, включаючи електроенерг≥ю, а
також послуги, пов'¤зан≥ з поставкою товар≥в, ¤кщо њх варт≥сть не перевищуЇ
вартост≥ самих товар≥в. ўе одне, вужче,визначенн¤
пон¤тт¤ Ђтовариї наведено у ѕоложенн≥ (стандарт≥) бухгалтерського обл≥ку 2
ЂЅалансї, ¤ке п≥д товарами розум≥Ї товари, придбан≥ п≥дприЇмством дл¤ наступного
продажу (п. 25).
¬ироблена
(готова) продукц≥¤ Ч це запаси вироб≥в на склад≥, обробка ¤ких зак≥нчена та ¤к≥
пройшли випробуванн¤, прийманн¤, укомплектован≥ зг≥дно з умовами договор≥в ≥з
замовниками ≥ в≥дпов≥дають техн≥чним умовам ≥
стандартам. ѕродукц≥¤, ¤ка не в≥дпов≥даЇ наведеним вимогам (кр≥м
браку), та роботи, не прийн¤т≥ замовником, зазначаютьс¤ у склад≥ незавершеного
виробництва (п. 24 ѕоложенн¤ (стандарту) бухгалтерського обл≥ку 2 ЂЅалансї).
¬иконан≥
роботи (роботи) Ч це будь-¤ка д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з
проектуванн¤м, буд≥вництвом нових, розширенн¤м, реконструкц≥Їю, кап≥тальним
ремонтом та реставрац≥Їю об'Їкт≥в ≥ споруд виробничого та невиробничого
призначенн¤, техн≥чним переозброЇнн¤м д≥ючих
п≥дприЇмств, а також супров≥дн≥ роботам послуги, у тому числ≥ геодезичн≥
роботи, бур≥нн¤, сейсм≥чн≥ досл≥дженн¤, аеро- та
супутникова фотозйомки тощо, ¤кщо варт≥сть виконанн¤ цих послуг не перевищуЇ
вартост≥ самого буд≥вництва (ст. 1 «акону ”крањни Ђ≈р: закуп≥влю товар≥в, роб≥т ≥ послуг за державн≥ коштиї).
ѕ≥д послугами
зазначений «акон розум≥Ї будь-¤ку закуп≥влю, кр≥м товар≥в ≥ роб≥т, включаючи
п≥дготовку спец≥ал≥ст≥в, забезпеченн¤ транспортом ≥ зв'¤зком, освоЇнн¤
технолог≥й, науков≥ досл≥дженн¤, медичне та побутове обслуговуванн¤
7. ÷≥нн≥ папери, ¤к зазначено у ч. 7, Ї особливим видом
майна суб'Їкт≥в господарюванн¤. ¬иди ≥ правовий режим ц≥нних папер≥в, що
належать до майна суб'Їкт≥в господарюванн≥ встановлен≥ положенн¤ми гл. 17 √
(див. в≥дпов≥дн≥ коментар≥), а також «аконом ”крањни Ђѕро ц≥нн≥ папери та фондовий
ринокї в≥д 23 лютого 2006 р.
2.
ѕравовий режим майна субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥. ќсобливост≥ правового режиму державного та комунального майна.
ѕравовий
режим майна позначаЇ сукупн≥сть вимог, що предТ¤вл¤ютьс¤ до
майна в раз≥ його набутт¤, використанн¤ в процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥,
вибутт¤. ѕравовий режим майна не сл≥д сприймати лише з позиц≥њ розпор¤дчих
можливостей субТЇкта. ” господарськ≥й д≥¤льност≥ в≥н ви¤вл¤Їтьс¤ в установленн≥
особливих правил обл≥ку майна, пор¤дку погашенн¤ його вартост≥, в≥днесенн¤
вартост≥ майна на соб≥варт≥сть ≥ т. ≥н.[1].
ќснову
правового режиму майна субТЇкт≥в господарюванн¤, на ¤к≥й базуЇтьс¤ њх
господарська д≥¤льн≥сть, становл¤ть право власност≥ та ≥нш≥ речов≥ права Ч
право господарського в≥данн¤, право оперативного управл≥нн¤, а також право
оперативного використанн¤ майна.
√осподарська
д≥¤льн≥сть може зд≥йснюватис¤ також на п≥дстав≥ ≥нших речових прав (права
волод≥нн¤, права користуванн¤ тощо), передбачених ÷ив≥льним кодексом ”крањни (розд. ≤≤ кн. 3).
ћайно
субТЇкт≥в господарюванн¤ може бути закр≥плено на ≥ншому прав≥ в≥дпов≥дно до
умов договору з власником майна.
—пециф≥чним
¤к пор≥вн¤ти з ≥ншими видами Ї використанн¤ державного ≥ комунального майна та
правове регулюванн¤ управл≥нн¤ в ц≥й сфер≥. ƒо державного майна у сфер≥
господарюванн¤ належать ц≥л≥сн≥ майнов≥ комплекси державних п≥дприЇмств,
ц≥л≥сн≥ майнов≥ комплекси њх структурних п≥дрозд≥л≥в, нерухоме майно (буд≥вл≥,
споруди, у тому числ≥ обТЇкти незавершеного буд≥вництва, прим≥щенн¤), ≥нше окреме
≥ндив≥дуально визначене майно державних п≥дприЇмств, акц≥њ (частки, пањ)
держави в майн≥ субТЇкт≥в господарюванн¤ р≥зних форм власност≥, а також майно,
закр≥плене за державними установами й орган≥зац≥¤ми дл¤ зд≥йсненн¤ необх≥дноњ
господарськоњ д≥¤льност≥, та майно, передане в безоплатне користуванн¤
самовр¤дним установам ≥ орган≥зац≥¤м або в оренду дл¤ використанн¤ його в
господарськ≥й д≥¤льност≥. ƒержава через своњ органи зд≥йснюЇ права власника
також щодо обТЇкт≥в права власност≥ украњнського народу.
аб≥нет
ћ≥н≥стр≥в ”крањни встановлюЇ перел≥к державного майна, ¤ке безоплатно
передаЇтьс¤ у власн≥сть в≥дпов≥дних територ≥альних громад (комунальну
власн≥сть). ѕередаванн¤ обТЇкт≥в господарського призначенн¤ з державноњ в
комунальну власн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку, встановленому законом.
Ќе
можуть бути обТЇктами передаванн¤ з державноњ в комунальну власн≥сть
п≥дприЇмства, що зд≥йснюють д≥¤льн≥сть, ¤ку дозвол¤Їтьс¤ вести виключно
державним п≥дприЇмствам, установам ≥ орган≥зац≥¤м.
ѕередаванн¤
обТЇкт≥в господарського призначенн¤ з державноњ в комунальну власн≥сть
зд≥йснюЇтьс¤ за «аконом ”крањни Ђѕро передачу обТЇкт≥в права державноњ та
комунальноњ власност≥ї в≥д 3 березн¤ 1998 р. ”правл≥нн¤ обТЇктами державноњ
власност≥ в≥дпов≥дно до закону зд≥йснюЇ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥, за його
повноваженн¤м, центральн≥ та м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади. ” випадках,
передбачених законом, управл≥нн¤ державним майном зд≥йснюють також ≥нш≥
субТЇкти.
3.
ѕравовий режим використанн¤ природних ресурс≥в у сфер≥ господарюванн¤.
¬≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни земл¤, њњ надра,
атмосферне пов≥тр¤, водн≥ та ≥нш≥ природн≥ ресурси, що знаход¤тьс¤ у межах територ≥њ ”крањни, природн≥
ресурси њњ континентального шельфу, виключноњ (морськоњ) економ≥чноњ зони Ї
обТЇктами права власност≥ ”крањнського народу. ¬≥д
≥мен≥ народу права власника зд≥йснюють органи державноњ влади та органи
м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в межах, визначених онституц≥Їю ”крањни.
ожний
громад¤нин маЇ право користуватис¤ природними обТЇктами права власност≥ народу
в≥дпов≥дно до закону.
«емл¤
Ї основним нац≥ональним багатством, що перебуваЇ п≥д особливою охороною
держави. ѕраво власност≥ на землю гарантуЇтьс¤. ÷е право набуваЇтьс¤ й
реал≥зуЇтьс¤ громад¤нами, юридичними особами та державою виключно в≥дпов≥дно до
закону.
ѕравовий
режим окремих вид≥в природних ресурс≥в (земл≥, вод, л≥с≥в, надр, атмосферного
пов≥тр¤, тваринного св≥ту) установлюЇтьс¤ виключно законами, до ¤ких сл≥д
в≥днести ¬одний кодекс (6 червн¤ 1995 р.), «емельний кодекс (25 жовтн¤ 2001
р.), Ћ≥совий кодекс (21 с≥чн¤ 1999 р., одекс ”крањни про надра
†(27 липн¤ 1994 р.), «акон ”крањни Ђѕро
тваринний св≥тї (13 грудн¤ 2001 р.), «акон ”крањни Ђѕро рослинний св≥тї (9
кв≥тн¤ 1999 р.), «акон ”крањни Ђѕро охорону атмосферного пов≥тр¤ї (16 жовтн¤
1992 р.).
≤снуЇ
ц≥ла низка вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ стосуютьс¤ використанн¤
природних обТЇкт≥в, наприклад: «акон ”крањни Ђѕро бдж≥льництвої в≥д 22 лютого
2000 р., «акон ”крањни Ђѕро мисливське господарство та полюванн¤ї в≥д 22 лютого
2000 р. “имчасовий пор¤док веденн¤ рибного господарства ≥ зд≥йсненн¤
рибальства, затверджений постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 28 вересн¤
1996 р. є 1192.
—убТЇкти
господарюванн¤ використовують у своњй господарськ≥й д≥¤льност≥ природн≥ ресурси
в режим≥ спец≥ального природокористуванн¤ в≥дпов≥дно до закон≥в, у тому числ≥
на прав≥ власност≥ та прав≥ користуванн¤ (оренди земель, вод, л≥с≥в, надр
тощо), а також використанн¤ њх ¤к сировини виробничого призначенн¤.
ѕриродн≥
ресурси можуть надаватис¤ субТЇктам господарюванн¤ дл¤ використанн¤ або
придбаватис¤ ними у власн≥сть лише у випадках та пор¤дку, передбачених законом.
—убТЇкти господарюванн¤ використовують у господарськ≥й д≥¤льност≥ природн≥
ресурси в пор¤дку спец≥ального або загального природокористуванн¤ в≥дпов≥дно до
√осподарського кодексу та ≥нших закон≥в.
аб≥нет
ћ≥н≥стр≥в ”крањни забезпечуЇ державний обл≥к природних ресурс≥в, що належать до
державноњ власност≥, перебувають в управл≥нн≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим та
належать до комунальноњ власност≥ ≥ можуть використовуватись у господарськ≥й
д≥¤льност≥.
—убТЇктам
господарюванн¤ може передаватись у власн≥сть земл¤ ≥з закритими водоймами,
д≥л¤нками л≥с≥в, загальнопоширеними корисними копалинами, що м≥ст¤тьс¤ в н≥й, у
тому числ≥ громад¤нам дл¤ веденн¤ сел¤нського (фермерського) господарства, а
також с≥льськогосподарським п≥дприЇмствам Ч дл¤ господарськоњ д≥¤льност≥.
ѕор¤док
наданн¤ земл≥ у власн≥сть визначаЇтьс¤ виключно законом з урахуванн¤м
необх≥дност≥ визначенн¤ гарант≥й ефективного використанн¤ земл≥ субТЇктами
господарюванн¤, запоб≥ганн¤ њњ безгосподарному використанню та псуванню.
—убТЇктам
господарюванн¤ дл¤ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ надаютьс¤ в користуванн¤
на п≥дстав≥ спец≥альних дозвол≥в (р≥шень) уповноважених державою орган≥в земл¤
та ≥нш≥ природн≥ ресурси (в тому числ≥ за плату або на ≥нших умовах).
ѕор¤док
наданн¤ в користуванн¤ природних ресурс≥в громад¤нам ≥ юридичним особам дл¤
зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ встановлюЇтьс¤ земельним, водним, л≥совим
та ≥ншим спец≥альним законодавством.
—убТЇкт
господарюванн¤, зд≥йснюючи господарську д≥¤льн≥сть, маЇ право:
експлуатувати
корисн≥ властивост≥ наданих йому природних ресурс≥в;
використовувати
дл¤ господарських потреб в установленому законодавством пор¤дку корисн≥
копалини м≥сцевого значенн¤, водн≥ обТЇкти, л≥сов≥ ресурси, що м≥ст¤тьс¤ на
надан≥й йому земельн≥й д≥л¤нц≥;
одержувати
доходи в≥д результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥, повТ¤заноњ з використанн¤м
природних ресурс≥в;
одержувати
п≥льгов≥ короткостроков≥ та довгостроков≥ кредити дл¤ реал≥зац≥њ заход≥в щодо
ефективного використанн¤, в≥дтворенн¤ та охорони природних ресурс≥в, а також
користуватис¤ податковими п≥льгами п≥д час зд≥йсненн¤ зазначених заход≥в;
вимагати
компенсац≥њ шкоди, завданоњ належним йому природним ресурсам ≥ншими субТЇктами,
а також усуненн¤ перешкод у зд≥йсненн≥ господарськоњ д≥¤льност≥, повТ¤заноњ з
використанн¤м природних ресурс≥в.
—убТЇкт
господарюванн¤, зд≥йснюючи господарську д≥¤льн≥сть, зобовТ¤заний:
використовувати
природн≥ ресурси в≥дпов≥дно до ц≥льового призначенн¤, визначеного за њх наданн¤
(придбанн¤) дл¤ використанн¤ в господарськ≥й д≥¤льност≥;
ефективно
й економно використовувати природн≥ ресурси на основ≥ застосуванн¤ нов≥тн≥х
технолог≥й у виробнич≥й д≥¤льност≥;
уживати
заход≥в щодо своЇчасного в≥дтворенн¤ ≥ запоб≥ганн¤ псуванню, забрудненню,
засм≥ченню та виснаженню природних ресурс≥в, не допускати зниженн¤ њхньоњ
¤кост≥ в процес≥ господарюванн¤;
своЇчасно
вносити в≥дпов≥дну плату за використанн¤ природних ресурс≥в;
зд≥йснювати
господарську д≥¤льн≥сть без порушенн¤ прав ≥нших власник≥в та користувач≥в
природних ресурс≥в;
в≥дшкодовувати
збитки, завдан≥ ним власникам або первинним користувачам природних ресурс≥в.
4.
ѕравове регулюванн¤ в≥дносин, повТ¤заних ≥з правом промисловоњ власност≥.
ѕрава
промисловоњ власност≥ Ї особливою формою права власност≥ субТЇкта
господарюванн¤, що забезпечуЇ захист його майнових та ≥нших прав ≥ законних
≥нтерес≥в.
«агальн≥
умови захисту прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на обТЇкти визначаютьс¤ ÷ив≥льним
кодексом ”крањни в≥д 16 с≥чн¤ 2003 р. та спец≥ал≥зованими законами.
ќбТЇктами
прав промисловоњ власност≥ у сфер≥ господарюванн¤ зг≥дно з≥ ст. 155 √
визнаютьс¤ винаходи та корисн≥ модел≥, промислов≥ зразки, сорти рослин та
породи тварин, торговельн≥ марки (знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг), комерц≥йне (ф≥рмове)
най≠менуванн¤, географ≥чне зазначенн¤, комерц≥йна таЇмниц¤, компТютерн≥
програми, ≥нш≥ обТЇкти, передбачен≥ законом. ƒо ≥нших обТЇкт≥в законодавство
в≥дносить рац≥онал≥заторськ≥ пропозиц≥њ, компонуванн¤ (топограф≥њ) ≥нтегральних
м≥кросхем.
¬инах≥д
(корисна модель) Ч це результат творчоњ д≥¤льност≥ людини в будь-¤к≥й галуз≥
технолог≥њ.
ѕромисловий
зразок Ч результат творчоњ д≥¤льност≥ людини в галуз≥ художнього конструюванн¤.
“орговельною
маркою може бути будь-¤ке позначенн¤ або будь-¤ка комб≥нац≥¤ позначень, ¤к≥
придатн≥ дл¤ вир≥зненн¤ товар≥в (послуг), що виробл¤ютьс¤ (надаютьс¤) одн≥Їю
особою, в≥д товар≥в (послуг), що виробл¤ютьс¤ (надаютьс¤) ≥ншими особами.
“акими позначенн¤ми можуть бути, зокрема, слова, л≥тери, цифри, зображувальн≥
елементи, комб≥нац≥њ кольор≥в.
–ац≥онал≥заторською
пропозиц≥Їю Ї визнана юридичною особою пропозиц≥¤, ¤ка м≥стить технолог≥чне
(техн≥чне) або орган≥зац≥йне р≥шенн¤ в будь-¤к≥й сфер≥ д≥¤льност≥.
ѕравова
охорона надаЇтьс¤ комерц≥йному найменуванню, ¤кщо воно даЇ можлив≥сть вир≥знити
одну особу з-пом≥ж ≥нших та не вводить в оману споживач≥в щодо справжньоњ њњ
д≥¤льност≥.
омерц≥йною
таЇмницею Ї ≥нформац≥¤, ¤ка Ї секретною в тому розум≥нн≥, що вона в ц≥лому чи в
певн≥й форм≥ та сукупност≥ њњ складових Ї нев≥домою та не Ї легкодоступною дл¤
ос≥б, ¤к≥ зазвичай мають справу з видом ≥нформац≥њ, до ¤кого вона належить, у
звТ¤зку з цим маЇ комерц≥йну ц≥нн≥сть та була предметом адекватних на¤вним
обставинам заход≥в щодо збереженн¤ њњ секретност≥, вжитих особою, ¤ка законно
контролюЇ цю ≥нформац≥ю.
«азначенн¤
походженн¤ товару охоплюЇ (обТЇднуЇ) так≥ терм≥ни:
просте
зазначенн¤ походженн¤ товару (будь-¤ке словесне чи зображувальне (граф≥чне)
позначенн¤, що пр¤мо чи опосередковано вказуЇ на географ≥чне м≥сце походженн¤
товару);
квал≥ф≥коване
зазначенн¤ походженн¤ товару, куди вход¤ть:
назва
м≥сц¤ походженн¤ товару;
географ≥чне
зазначенн¤ походженн¤ товару.
“опограф≥¤
IMC Ч заф≥ксоване на матер≥альному нос≥њ просторово-геометричне розм≥щенн¤
сукупност≥ елемент≥в ≥нтегральноњ м≥кросхеми та зТЇднань м≥ж ними.
омпТютерна
програма Ч наб≥р ≥нструкц≥й у вигл¤д≥ сл≥в, цифр, код≥в, схем, символ≥в чи в
будь-¤кому ≥ншому вигл¤д≥, виражених у форм≥, придатн≥й дл¤ зчитуванн¤
компТютером, ¤к≥ привод¤ть його в д≥ю дл¤ дос¤гненн¤ певноњ мети або результату
(це пон¤тт¤ включаЇ ¤к операц≥йну систему, так ≥ прикладну програму, виражен≥ у
вих≥дному або обТЇктному кодах).
—орт
рослин Ч окрема група рослин (клон, л≥н≥¤, г≥брид першого покол≥нн¤, попул¤ц≥¤)
в рамках нижчого з в≥домих ботан≥чних таксон≥в, ¤ка незалежно в≥д того,
задовольн¤Ї вона ц≥лком або н≥ умови наданн¤ правовоњ охорони: ¨ може бути
визначена ступенем ви¤ву ознак, що Ї результатом д≥¤льност≥ даного генотипу або
комб≥нац≥њ генотип≥в; ¨ може бути в≥др≥знена в≥д будь-¤коњ ≥ншоњ групи рослин
ступенем ви¤ву принаймн≥ одн≥Їњ з цих ознак; ¨ може розгл¤датись ¤к Їдине
ц≥ле з позиц≥њ њњ придатност≥ дл¤ в≥дтворенн¤ в незм≥нному вигл¤д≥ ц≥лих рослин
сорту.
5.
ѕравовий режим ц≥нних папер≥в.
÷≥нн≥
папери Ї особливим видом майна, вони вт≥люють у соб≥ права на грошов≥ кошти,
товари, послуги. ÷≥нн≥ папери використовуютьс¤ у ¤кост≥ засобу платежу, а також
можуть бути використан≥ ¤к застава дл¤ забезпеченн¤ платеж≥в ≥ кредит≥в. ÷≥нн≥
папери ¤к особливий р≥зновид майна мають специф≥чний правовий режим.
†† ќсновними нормативно-правовими актами, що
визначають правовий режим ц≥нних папер≥в, Ї √осподарський кодекс ”крањни,
÷ив≥льний кодекс ”крањни, «акон ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ в≥д
18.06.1991 р.
†† ¬ ”крањн≥ можуть випускатис¤ ≥ перебувати в
об≥гу пайов≥, боргов≥ та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери. ” √осподарському кодекс≥ (ч. 1 ст.
163) ц≥нний пап≥р визначаЇтьс¤ ¤к документ встановленоњ форми з в≥дпов≥дними
рекв≥зитами, що посв≥дчуЇ грошове або ≥нше майнове право ≥ визначаЇ в≥дносини
м≥ж суб'Їктом господарюванн¤, ¤кий його випустив (видав), ≥ власником та
передбачаЇ виконанн¤ зобов'¤зань зг≥дно з умовами його випуску, а також
можлив≥сть передач≥ прав, що випливають з цього документа, ≥ншим особам.
†† —уб'Їкт господарюванн¤ маЇ право в межах
своЇњ компетенц≥њ та в≥дпов≥дно до встановленого законодавством пор¤дку
випускати власн≥ ц≥нн≥ папери, реал≥зовувати њх громад¤нам та юридичним особам,
а також придбавати ц≥нн≥ папери ≥нших суб'Їкт≥в господарюванн¤.
†† ѕраво на випуск ц≥нних папер≥в мають
суб'Їкти господарюванн¤ Ч юридичн≥ особи ус≥х форм власност≥. ¬ипуск ц≥нних
папер≥в (кр≥м вексел¤) ф≥зичними особами не передбачено. ѕридбати ц≥нн≥ папери
≥нших суб'Їкт≥в господарюванн¤ можуть ¤к юридичн≥, так ≥ ф≥зичн≥ особи.
«г≥дно
з ч. 2 ст. 163 √осподарського кодексу у сфер≥ господарюванн¤ використовуютьс¤
так≥ види ц≥нних папер≥в: акц≥њ, обл≥гац≥њ внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х державних
позик, обл≥гац≥њ м≥сцевих позик, обл≥гац≥њ п≥дприЇмств, казначейськ≥
зобов'¤занн¤, ощадн≥ сертиф≥кати, вексел≥.
†† јкц≥њ Ч ц≥нн≥ папери, що засв≥дчують дольову
участь у статутному фонд≥ акц≥онерного товариства. јкц≥њ п≥дтверджують членство
в акц≥онерному товариств≥. ¬они дають право њх власнику на одержанн¤ частини
прибутку у вигл¤д≥ див≥денд≥в, на участь в управл≥нн≥ товариством, в розпод≥л≥
майна при л≥кв≥дац≥њ товариства, а також ≥нш≥ права, пов'¤зан≥ з участю у
товариств≥. јкц≥њ можуть бути ≥менн≥ та на пред'¤вника, прив≥лейован≥ та
прост≥. ¬ ≥менних акц≥¤х вказана особа њх власника (пр≥звище, ≥м'¤, по батьков≥
або найменуванн¤ юридичноњ особи, вказан≥ на бланку ц≥нного паперу). јкц≥њ на
пред'¤вника не м≥ст¤ть найменуванн¤ њх власника, в≥льно передаютьс¤, дл¤
реал≥зац≥њ корпоративних прав достатньо њх пред'¤вленн¤ держателем.
ѕрив≥лейован≥ акц≥њ дають право акц≥онеру на переважне одержанн¤ див≥денд≥в, а
також на пр≥оритетну участь у розпод≥л≥ майна товариства у раз≥ його
л≥кв≥дац≥њ. ѕор¤док випуску та об≥гу акц≥й регулюЇтьс¤ «аконом ”крањни Уѕро
господарськ≥ товаристваФ в≥д 21.09.1991 р.
†† ќбл≥гац≥њЧ ц≥нн≥
папери, що засв≥дчують внесенн¤ њх власником грошових кошт≥в ≥ п≥дтверджують
зобов'¤занн¤ в≥дшкодувати йому њх ном≥нальну варт≥сть у передбачений у них
строк з виплатою ф≥ксованого процента, ¤кщо ≥нше не передбачено умовами
випуску. ≈м≥тентом обл≥гац≥й внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х державних позик Ї держава
в особ≥ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни. ќбл≥гац≥њ зовн≥шн≥х державних позик
розм≥щуютьс¤ на м≥жнародних та ≥ноземних фондових ринках ≥ оплачуютьс¤ виключно
у конвертован≥й ≥ноземн≥й валют≥. ¬ипуск обл≥гац≥й м≥сцевих позик зд≥йснюють
органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
†† ќбл≥гац≥њ п≥дприЇмств випускаютьс¤
п≥дприЇмствами ус≥х форм власност≥, об'Їднанн¤ми п≥дприЇмств, господарськими
товариствами ≥ не дають њх власникам права на участь в управл≥нн≥
п≥дприЇмством-ем≥тентом.
†† азначейськ≥ зобов'¤занн¤ Ч вид ц≥нних
папер≥в на пред'¤вника, що розм≥щуютьс¤ виключно на добров≥льних засадах серед
населенн¤, засв≥дчують внесенн¤ њх власниками грошових кошт≥в до бюджету ≥
дають право на одержанн¤ ф≥нансового доходу. азначейськ≥ зобов'¤занн¤ можуть
бути довгостроков≥ (в≥д 5 до 10 рок≥в), середньостроков≥ (в≥д 1 до 5 рок≥в),
короткостроков≥ (до 1 року).
†† ќщадний сертиф≥кат Ч письмове св≥доцтво
банку про депонуванн¤ грошових кошт≥в, ¤ке п≥дтверджуЇ право вкладника на
одержанн¤ депозиту ≥ процент≥в по ньому п≥сл¤ зак≥нченн¤ встановленого строку.
ќщадн≥ сертиф≥кати можуть бути двох вид≥в: строков≥ (на визначений строк та п≥д
певний догов≥рний процент) або до запитанн¤, ≥менн≥ та на пред'¤вника. ƒоход по
ощадних сертиф≥катах виплачуЇтьс¤ при пред'¤вленн≥ њх дл¤ оплати у банк-ем≥тент.
†† ¬ексел≥ Ч ц≥нн≥ папери, ¤к≥ засв≥дчують
безумовне грошове зобов'¤занн¤ векселедавц¤ сплатити п≥сл¤ настанн¤ строку
визначену грошову суму власнику вексел¤ (векселедержателю).
†† ƒо ≥нших вид≥в ц≥нних папер≥в в≥днос¤тьс¤
≥нвестиц≥йн≥ сертиф≥кати, приватизац≥йн≥ папери, а також заставн≥ та ≥потечн≥
ц≥нн≥ папери.