Екзаменаційний білет №29

1.Розкажіть про основні етапи історичного розвитку Росії

Перші народи. Племінні групи східних слов'ян були серед перших мешканців земель, пізніше названих Київською Руссю. Древні східні слов'яни становили більше десяти племен, які мешкали від Чорного моря на півдні до Ладоги на півночі, від Дунаю і Карпатських гір на заході до Волги на сході.

Новгород. З середини XII і до кінця XV століття Новгород був одним із найжвавіших торговельних центрів Європи. Новгород мав свою, відмінну від київської, монету і свою систему мір і ваги. Після перекриття половцями шляху від варягів до греків у низов'я Дніпра (кінець XI століття.) і занепаду Києва (XII століття) значення міста зросло, і воно почало називатися Великим Новгородом.

Монголо-татарське іго.

Піднесення Москви. Вирішальну роль у піднесенні Москви відіграв московський князь Іван I (правив у 1325-1341 роках). Він отримав прізвисько Калита ("шкіряна сумка для грошей"), ставши збирачем данини для монголів. Калита і його спадкоємці користувалися цією посадою для зміцнення позицій Москви, погрожуючи, під приводом несплати данини, віддати міста-суперники монголам на розграбування. У 1328 році Іван викупив у хана великокняжий ярлик, і Москва зайняла пануюче становище по відношенню до інших російських міст. Наприкінці XIV століття Москва стала центром антимонгольських виступів, які досягли апогею у 1380 році, коли великий князь Дмитро Донський (правив у 1359-1389 роках) розгромив військо хана Мамая у Куликовській битві. Після цього почався занепад Золотої Орди.

Борис Годунов. Початок династії Романових.

Петро Великий і його реформи. У 1689 році в результаті перевороту єдиновладним царем став Петро I. Він продовжив зовнішню політику Івана IV, воюючи з Османською імперією і розвиваючи зв'язки із Заходом.

Зростання радикалізму. Індустріалізація 1880-1890-х років супроводжувалася збільшенням кількості організацій робітників і першими хвилюваннями промислового пролетаріату. У 1901-1902 В.М.Чернов та інші прибічники ідеї соціалістичної республіки селянського типу заснували партію соціалістів-революціонерів (есерів). У 1883 році Плеханов та інші емігранти у Швейцарії заснували першу російську марксистську групу. Вона та інші подібні групи, що з'явилися услід за нею, діяли в Росії нелегально. У 1898 році марксисти в Росії організували Російську соціал-демократичну робітничу партію (РСДРП). Лідерами нової партії стали, нарівні з Плехановим, В.І.Засулич, В.І.Ульянов (Ленін), а також Ю.О.Цедербаум (Мартов).

У 1903 році, після партійного з'їзду, що проходив у Брюсселі і Лондоні, РСДРП розкололася на дві фракції. Група на чолі з Леніним стала відома як "більшовики", оскільки отримала більшість голосів під час голосування на з'їзді; другу, більш помірковану групу, яку очолював Мартов, почали називати "меншовиками".

Микола II. Після смерті в 1894 році Олександра III його спадкоємцем став Микола II (правив у 1894-1917 роках).

Російсько-японська війна. У 1860 році Росія придбала у Китаю територію тихоокеанського узбережжя між річками Амур та Уссурі і заснувала тут порт Владивосток. У 1875 році за договором з Японією був придбаний острів Сахалін в обмін на Курильські острови. Розпочате у 1891 році будівництво Транссибірської залізничної магістралі посилило вплив Росії на Далекому Сході.

Революція 1905 року.

Перша світова війна.

Утворення СРСР.30 грудня 1922 р. РРФСР разом з Україною, Білорусією та республіками Закавказзя (Азербайджан, Вірменія, Грузія) утворили Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), до якого згодом ввійшли на правах союзних республік – Узбекистан, Туркменія, Таджикистан, Казахстан, Киргизія, Молдавія, Латвія, Литва, Естонія.

Подальша історія Росії складається з історії СРСР періоду 1922-1991 років.

2.Дайте коротку характеристику державно-політичного устрою, адміністративно-територіального поділу та державної символіки Республіки Словенії

Словенія - парламентська республіка. Глава держави - президент,  який є також Головнокомандуючим збройними силами. Обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого  права при таємному голосуванні строком на 5 років,  але не більш як  два  рази підряд. Президент Республіки Словенія – Даніло ТЮРК(Danilo Turk).Обраний 21 жовтня і 11 листопада 2007 р. Вступив на посаду 22 грудня 2007 р. Найвищим  законодавчим органом є Державні збори( Drzavni zbor) (однопалатний парламент), який складається з 90 депутатів, обираються строком на 4 роки шляхом загальних  рівних прямих виборів при таємному голосуванні.  Італійська і угорська громади обирають по одному представнику. Державні збори обрані 21 вересня 2008 р. Голова – Павел ГАНТАР(Pavel Gantar). Державна рада(Drzavni svet) обрана 21-22 листопада 2007 р. Голова – Блаж КАВЧИЧ(Blaz Kavcic). Обраний 12 грудня 2007 р. Виконавча  влада  здійснюється  урядом,  що складається з голови і міністрів,  які  в рамках  своєї компетенції незалежні і відповідальні перед Державними зборами. Голова уряду Республіки Словенія  - Борут ПАХОР(Borut Pahor). Політичні партії - "Зарес – Нова політика"

Державний прапор - Національний прапор Словенії являє собою прямокутне полотнище з трьох рівних смуг: верхньої - білого, середньої - синього і нижньої - червоного кольору з гербом Словенії, вміщеним у верхню частину прапора ближче до держака. На гербі зображено силует найвищої гори Словенії - Тріглава, а також символічно зображено Адріатичне море і ріки Словенії. Кольори прапора панслав’янські, вони використовувалися на більш древніх гербах і вважалися національними ще до ухвалення прапора словенськими патріотами в 1848 році. Державний гімн - Гімн Словенії з 1989 року являє собою сьому строфу вірша Франце Прешерна (1800-1849)  "Zdravljica" (російськ. "Тост", 1844). Музика гімну належить Станко Премрлу (1880-1965). Вірш Прешерна було заборонено австрійською цензурою за пропаганду слов'янської єдності.

Словенія поділяється на 210 общин (словен. občina, občine). Окрім цього існує поділ країни на 12 статистичних областей.

Ґореньска (Gorenjska)

Ґорішка (Goriška)

Засавска (Zasavska)

Корошка (Koroška)

Нижня Посавска (Spodnjeposavska)

Нотраньско-крашка (Notranjsko-kraška)

Обално-крашка (Obalno-kraška)

Південно-східна Словенія (Jugovzhodna Slovenija)

Подравска (Podravska)

Помурска (Pomurska)

Савіньска (Savinjska)

Середня Словенія (Osrednjeslovenska)

3.Дайте загально-географічну та демографічну характеристику Словацької Республіки

Географічне розташування - країна знаходиться у Центральній Європі, межує з Україною (спільний кордон 90 км), Польщею (444 км), Угорщиною (515 км), Австрією (91 км) і Чехією (215 км).

Площа території - 49 тис. км. кв.

ловаччина переважно гірська країна, оточена з півночі і північного сходу гірськими ланцюгами Західних Карпат, що утворюють звичайні низькі і середньовисотні гори з м'якими, округлими формами рельєфу. Найбільшої висоти гори сягають у Високих Татрах, що мають скелясті вершини з альпійським рельєфом, сніжниками і слідами стародавнього заледеніння, де знаходяться найвища точка країни пік Герлаховскі-Штит (2655 м), піки Кривань, Дюмб'єр, висота яких перевищує 1850 м. На південь від Карпат гори знижуються, утворюючи кілька хребтів, витягнутих у субширотному напрямку (Низькі Татри, Словацькі Рудні гори) з південного заходу на північний схід (Велика і Мала Фатра й інші).

 На сході - окремі хребти Східних Карпат (Вигорлат та інші). На півдні також переважають височини, розділені родючими долинами, по яких у Дунай впадають численні ріки. Найбільші з них - Ваг, Нітра і Грон. Ближче до Дунаю в районі Братислави і Комарно розташована Середньодунайська низовина - житниця Словаччини. Низовини займають невеликі площі на південному заході (Подунайська низовина) і на південному сході (Потиська низовина).

Ріка Дунай утворює південно-західний кордон країни. У нього впадає більшість карпатських рік, що течуть у південному напрямку. Найбільші з приток Дунаю - Ваг, Нітра і Грон.

 На сході карпатські ріки, такі як Лаборец, Ториса й Ондава, відносяться до басейну ріки Тиса - найбільшої притоки Дунаю.

Населення :

5463046 (оцінка липня 2009.)

Етнічні групи:

Словаки 85.8%, угорці 9.7%, цигани 1.7%, українці 1%, інші і незазначені 1.8% (перепис 2001)

Релігії:

Католики 68.9%, протестанти 10.8%, греко католики 4.1%, інші або незазначені 3.2%, жоден 13% (перепис 2001)

Мови:

Словацька (офіційна) 83.9%, угорці 10.7%, цигани 1.8%, українці 1%, інші або незазначені 2.6% (перепис 2001)

4.Назвіть великі міста Великої Британії та дайте історико-культурну характеристику одного з них

Столиця - м. Лондон (7,557 млн. осіб з передмістям).

Найбільші міста: Бірмінгем (2,4 млн. осіб.), Манчестер (2,1 млн. осіб), Глазго (1,5 млн. осіб), Ліверпуль (1,5 млн. чосіб), Лідс (1,3 млн. осіб), Шеффілд (1,2 млн. осіб), Ньюкасл (1 млн. осіб ), Едінбург (700 тис. осіб), Белфаст (550 тис. осіб), Кардіфф (400 тис. осіб).

Кардифф (англ. Cardiff, валл. Caerdydd) — крупнейший город и столица Уэльса. Является унитарной административной единицей со статусом города (англ. city), который был получен в 1905 г. благодаря бурному росту промышленности в регионе, и использованию Кардиффа в качестве главного порта для транспортировки угля из Уэльса. В 1955 г. город объявлен столицей Уэльса.

Кардифф расположен в южном Уэльсе и граничит с Ньюпортом на востоке, областями Кайрфилли и Ронта Кинон Тав на севере, Долина Гламорган на юге.

Столица Уэльса - город Кардифф, интересное сочетание архитектуры XIX века центра города и дворцов, а также современной архитектуры магазинов и бухты.

Кардифф был объявлен столицей Уэльса в 1955 году и стал самым молодым столичным городом Европы. Расположенный на Бристольском канале, Кардифф гордится наследием одного из великих морских портов мира. Сегодня Кардифф восхитительный город, с ароматом старины и современности, где прекрасная викторианская и эдвардианская архитектура дополняется инновационными веяниями.

 Город ведет свою историю с романских времен, и название Кардиффа произошло от имени романского генерала Аулюса Дидиуса – Caer Didi, что означает «форт Дидиуса». Как и во многих английских городах, наибольшее развитие и благополучие Кардиффа началось с индустриальной революции, и многим в своем процветании город обязан местной семье Бьют. Джон, Лорд Кричтон - Стюарт из Шотландии приехал сюда, чтобы жениться на местной наследнице Шарлоте Виндзор, и приобрел высокий статус и право на добычу минералов. Бьюты владели большими площадями земли в Уэльсе, которые были весьма доходны благодаря богатым месторождениям каменного угля. В 1839 году их внук принял на себя риск в создании первой верфи Кардиффа, и все железо и каменный уголь экспортировались через верфи из долин Уэльса. Все это сделало Кардифф одним из крупнейших портов в мире. Третий Маркиз Бьют (1847-1900) был одним из богатейших людей в свое время, он был ученым и религиозным человеком и очень интересовался архитектурой, ему обязан вторым рождением Кардиффский замок и реставрацией Замок Кох. В конце второй мировой войны семья Бьютов продала все свое имущество в Кардиффе и вернулась в Шотландию.

 В наше время Кардифф стал важным университетским городом и родиной новой Уэльской Ассамблеи, и вошел в новое тысячелетие на оптимистической ноте. В новый век Кардифф вступил с программой восстановления Кардифф Бэй. Через реку Тафф и Эли была построена плотина, создав озеро и обеспечив причал для 200 яхт. Мермейд Куай (Mermaid Quay)– комплекс магазинов, ресторанов и баров, спроектированный для того, чтобы привнести фестивальную атмосферу портовому району.

 Уэльская ассамблея располагается в новом здании 21 века - это специально построенный художественный центр с 1900 местной аудиторией и ресторанами, ставший новым домом для Уэльской Национальной оперы. Стадион Миллениум находится в центре города. Открытый в 1999 году стадион стал одним из самых грандиозных проектов имевших место в Великобритании, в нем 72000 мест и втягиваемая крыша.

Но кроме современных построек в Кардиффе можно открыть для себя и старинные здания. Церковь Иоанна Крестителя стоит рядом с собором Лландафа. Построенная в норманнские времена, церковь разрушалась и восстанавливалась несколько раз. Сегодняшние посетители могут увидеть смесь различных эпох и стилей. В ней хранятся мощи Святого Дэвида, покровителя Уэльса. Кардиффский замок построен на основе римского форта.

 Сейчас это неоготический викторианский особняк, созданный третьим Маркизом Бьютом. Каждая комната в замке отделана в своем стиле, богато декорирована резными позолоченными и расписными стеклами. Замок Коха на севере Кардиффа – другое творение Маркиза Бьюта. Сказочный замок с круглыми башнями построен в средневековом стиле. Интерьер украшен в стиле эклектической смеси вкусов. Парк Катэй – городской центр, где вы найдете много архитектурных жемчужин Кардиффа. Интересно будет посетить и Национальный музей Уэльса, национальную галерею. Город полон культурных событий. В Кардиффе можно побывать в Национальной опере, концертном зале Св. Дэвида, театре Шермана, высоко ценится и мужской городской хор.