≈кзаменац≥йний б≥лет є28
1.–озкаж≥ть про видатн≥ памТ¤тки ≥стор≥њ, культури та
природи –ос≥њ
1. ћосковський
ремль ≥ „ервона ѕлоща
ћосковський ремль, разом з прилеглою до нього „ервоною
площею, був включений до —писку ёЌ≈— ќ в числ≥ самих перших рос≥йських
об'Їкт≥в: д≥йсно, це справжн≥й символ не т≥льки ћоскви, але ≥ вс≥Їњ –ос≥њ. «
1991 р. функц≥онуЇ державний ≥сторико-культурний музей-запов≥дник Ђћосковський
ремльї, ¤кий щор≥чно в≥дв≥дують багато тис¤ч турист≥в.
ћосковський ремль, що займаЇ площу 27, 5 га, - це
найдавн≥ша частина м≥ста. —аме тут, на Ѕоровицькому
пагорб≥, що на л≥вому берез≥ ћоскви-р≥ки, ще ёр≥й
ƒолгорукий заснував свою садибу-фортец¤, вперше згадане в л≥топис≥ в 1147 р.
ƒл¤ споруд ћосковського ремл¤ завжди було характерне
ч≥тке функц≥ональне призначенн¤. ” цьому сенс≥ њх можна п≥дрозд≥лити на три
велик≥ групи: кр≥паки, церковн≥ ≥ цив≥льн≥.
2. ≤сторичний
центр —анкт-ѕетербурга ≥ групи пам'¤ток
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 1990
—анкт-ѕетербург в≥дноситьс¤ до числа найб≥льш красивих ≥
ц≥льних в художньому в≥дношенн≥ м≥ст св≥ту. …ого плануванн¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤
лог≥чн≥стю просторовоњ композиц≥њ, що включаЇ строг≥ пр¤м≥ вулиц≥, простор≥
площ≥, а також численн≥ канали, мости (б≥льше 400), набережн≥, сади ≥ парки.
…ого забудова багата видатними пам'¤тниками палацового ≥ церковного зодчества,
монументальноњ скульптури, ¤к≥ в б≥льшост≥ випадк≥в ¤вл¤ють собою ун≥кальн≥
арх≥тектурн≥ ансамбл≥. ¬се це в першу чергу в≥дноситьс¤ до ≥сторичного центру
м≥ста, але також до палацово-парковим комплексам його передм≥сть.
3. ѕогост ≥ж≥, або —пасо-ѕреображенський цвинтар, розташовуЇтьс¤ на п≥вноч≥
Ївропейськоњ частини –ос≥њ, в арел≥њ, на одному з остров≥в ќнезького озера.
” ƒревн≥й –ус≥ словом Ђцвинтарї позначали велике село з
церквою ≥ кладовищем. ≤ д≥йсно, колись на цьому м≥сц≥ ≥снувало велике
поселенн¤, де жили представники св≥тськоњ ≥ церковноњ влади, сто¤в стр≥лецький
гарн≥зон; тут в≥дбувалис¤ народн≥ сходи, ¤рмарки, церковн≥ та ≥нш≥ св¤та. ÷е
був центр духовного, культурного ≥ економ≥чного житт¤ округу.
—учасний ижском цвинтар - це
невеликий прост≥р, обгороджене дерев'¤ною ст≥ною, всередин≥ ¤кого
розташовуютьс¤ ун≥кальн≥ пам'¤тки дерев'¤ного зодчества - дв≥ церкви та
дзв≥ниц¤. ÷≥ споруди, р≥зн≥ за висотою й обрисами, становл¤ть, тим не менш,
Їдиний ≥ вкрай мальовничий ансамбль, ¤кий до того ж чудово вписаний в суворий
п≥вн≥чний пейзаж. ќсобливо добре ц≥ висок≥ дерев'¤н≥ буд≥вл≥, розташован≥ на
високому м≥сц≥, недалеко в≥д берега острова, вигл¤дають з води - з борту
круњзних теплоход≥в, ¤к≥ в≥дв≥дують ц≥ м≥сц¤ регул¤рно.
4. ≤сторичн≥
пам'¤тники ¬еликого Ќовгорода й околиць
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 1992
¬еликий Ќовгород розташований на п≥вн≥чно-заход≥
Ївропейськоњ частини –ос≥њ, приблизно в 200 км на п≥вдень в≥д —анкт-ѕетербурга.
÷е один з найстар≥ших рос≥йських м≥ст (перша згадка у IX ст.), який процв≥тав
завд¤ки своЇму розташуванню на стародавньому торговому шл¤ху, що з'Їднував
ѕ≥вн≥чну ™вропу з ¬≥зант≥Їю ≥ ѕерс≥Їю. —тара частина м≥ста, добре збереглас¤ до
наших дн≥в, розташовуЇтьс¤ по обох берегах прот≥каЇ тут р≥чки ¬олхов. Ќа л≥вому
берез≥ знаходитьс¤ так звана —оф≥йська сторона - з кремлем (його називають
Ђƒитинецьї) ≥ —оф≥йським собором, а на правому - “оргова сторона з ярославовим
дворище, “орговим ≥ √остиним дворами.
ƒо складу об'Їкта ¬сесв≥тньоњ спадщини ув≥йшли 37 окремих
пам'¤тник≥в ≥ ц≥лих ансамбл≥в, включено також археолог≥чний культурний шар ’-’VII
ст. на територ≥њ близько 350 га.
Ќовгородський ремль маЇ площу 12 га. ¬≥н оточений
червоною цегл¤ною ст≥ною з 9 вежами, прот¤жн≥стю в 1385 м, висотою до 10,6 м ≥
товщиною до 3,3 м, ¤ка була закладена ще в XI ст., јле пот≥м багато раз≥в
перебудовувалас¤. —т≥на сама по соб≥ може вважатис¤ дуже ц≥кавою пам'¤ткою
≥стор≥њ та арх≥тектури.
5. ≤сторико-культурний
комплекс —оловецьких остров≥в
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 1992
—оловецький арх≥пелаг, що складаЇтьс¤ з 6 остров≥в,
загальною площею б≥льше 300 кв. км, розташований в зах≥дн≥й частин≥ Ѕ≥лого
мор¤, приблизно 150 км на п≥вдень в≥д ѕ≥вн≥чного пол¤рного кола ≥ в 250 км на
зах≥д в≥д јрхангельська.
Ќа арх≥пелаз≥ ви¤влено безл≥ч р≥зних археолог≥чних
пам'¤тник≥в, найдавн≥ш≥ з ¤ких в≥днос¤тьс¤ до 2-3-му тис¤чол≥ть до н.е.: це
сто¤нки перв≥сноњ людини, кам'¤н≥ лаб≥ринти, кургани-могильники, дольмени.
6. Ѕ≥локам'¤н≥
пам'¤тники ¬олодимира й —уздал¤
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 1992
—тародавн≥ м≥ста ¬олодимир (заснований у 1108 р.) ≥
—уздаль (в≥домий з 1024 р.), що сто¤ли в XII-XIII ст. на чол≥ могутнього
давньоруського ¬олодимиро-—уздальського кн¤з≥вства, розташовуютьс¤ в центр≥
Ївропейськоњ частини –ос≥њ, приблизно в 200 км на сх≥д в≥д ћоскви, ≥ на
в≥дстан≥ 30 км один в≥д одного.
” пер≥од ≥снуванн¤ ¬олодимиро-—уздальського кн¤з≥вства
тут склалас¤ сво¤ арх≥тектурно-художн¤ школа, дл¤ ¤коњ були характерн≥: кладка
з плит б≥лого вапн¤ку (зв≥дси й назва - Ђб≥локам'¤н≥ї пам'¤тники), вишукан≥сть
пропорц≥й, тонке р≥зьбленн¤ по каменю на р≥зн≥ природн≥ сюжети (зв≥р≥,
рослини), аркатурних по¤са, зовн≥шн¤ легк≥сть
буд≥вель ≥ вм≥нн¤ вписувати њх в навколишн≥й природний ландшафт.
7. јрх≥тектурний
ансамбль “роњце-—ерг≥Ївоњ лаври в м≥ст≥ —ерг≥Їв ѕосад
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 1993
—ерг≥Їв ѕосад (з 1930
по 1991 р. - м≥сто «агорськ) - це невелике м≥сто, розташоване в 70 км на
п≥вн≥чний сх≥д в≥д ћоскви. ¬≥н сформувавс¤ навколо стародавнього монастир¤ -
“роњце-—ерг≥Ївоњ лаври, ¤ка прот¤гом к≥лькох стол≥ть в≥д≥гравала велику роль не
т≥льки в рел≥г≥йн≥й, а й у пол≥тичному ≥ культурному житт≥ –ус≥.
¬≥докремлена пустель (м≥сце мол≥нн¤) була заснована в
середин≥ XIV ст. в глухих л≥сах ѕ≥дмосков'¤ сином ростовського бо¤рина
¬арфолом≥Їм, ¤кий згодом став в≥домий ¤к —ерг≥й –адонезький.
” XV-XVI ст. пустель стала перетворюватис¤ на великий ≥ впливовий монастир.
–озташуванн¤ на важливою стратег≥чною дорогою до рос≥йського ѕ≥вноч≥ спри¤ло
його зм≥цненню та включенню в загальну систему оборони ћоскви. √ероњчною
стор≥нкою ≥стор≥њ монастир¤ стала його багатом≥с¤чна оборона на початку ’VII
ст. в≥д обл¤гали його польських ≥нтервент≥в.
8. ÷ерква
¬ознес≥нн¤ в оломенському (ћосква)
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 1994
—ело оломенське, ¤ке ув≥йшло в 1960 р. в м≥ську межу
ћоскви, розташоване на п≥вденно-сход≥ столиц≥ –ос≥њ, на високому правому берез≥
ћоскви-р≥ки.
≤стор≥¤ цього поселенн¤, вперше згаданого в 1349 р., ≥
прот¤гом дек≥лькох стор≥ч служив зам≥ськоњ л≥тньою резиденц≥Їю рос≥йських
правител≥в, т≥сно пов'¤зана з багатьма важливими под≥¤ми в рос≥йському
пол≥тичному житт≥ епохи п≥знього середньов≥чч¤.
јрх≥тектурний ансамбль цього села склавс¤ в основному в
пер≥од XVI-XVII ст., ќднак ≥ надал≥ в≥н не раз п≥ддававс¤ перебудов≥ та доповнень.
9. Ќезайман≥ л≥си
ом≥
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 1995
÷ей величезний ≥ майже не торкаютьс¤ господарською
д≥¤льн≥стю людини природний масив, розташований на п≥вн≥чному сход≥ –еспубл≥ки
ом≥, в 1995 р. став першим рос≥йським об'Їктом, що потрапили до —писку ёЌ≈— ќ
з природного ном≥нац≥њ.
” даний об'Їкт спадщини вход¤ть дв≥ велик≥ смежнорасположенние охоронюван≥ природн≥ територ≥њ.
ѕо-перше, це один з найстар≥ших в –ос≥њ ѕечоро-≤личський
природний запов≥дник (721,3 тис. га, створений у 1930 р.), що маЇ також статус
б≥осферного резервату, разом з≥ своЇю охоронною зоною (666 тис. га). «апов≥дник
розташовуЇтьс¤ на зах≥дних схилах ѕ≥вн≥чного ”ралу. ѕо-друге, це нац≥ональний
парк ёгид ¬а (1891,7 тис.
га, створений у 1994 р.), найб≥льший серед ус≥х парк≥в –ос≥њ, що охоплюЇ
зах≥дн≥ схили вже ѕрипол¤рного ”ралу, тобто лежить безпосередньо на п≥вн≥ч в≥д
запов≥дника.
10. ¬улкани
амчатки
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 1996, 2001
ѕ≥востр≥в амчатка, що омиваЇтьс¤ “ихим океаном,
ќхотським ≥ Ѕеринговим мор¤ми, ≥ маЇ прот¤жн≥сть близько 1200 км,
розташовуЇтьс¤ в пом≥рному географ≥чному по¤с≥, на самому сх≥дному меж≥ великоњ
тайгов≥й смуги, що проходить широким фронтом вздовж вс≥Їњ ѕ≥вн≥чноњ ™враз≥њ.
ѕ≥востр≥в Ї одн≥Їю з ланок “ихоокеанського Ђвулкан≥чного к≥льц¤ї, ≥ у в≥дносн≥й
близькост≥ в≥д нього проход¤ть найглибш≥ океан≥чн≥ жолоби ≥ кордон литосферной плити. “аке розташуванн¤ зумовлюЇ значну
сейсм≥чну ≥ вулкан≥чну активн≥сть даного рег≥ону планети. амчатка - це
величезний природний музей вулканолог≥њ, Ђекспонатамиї ¤кого Ї д≥юч≥ ≥ згасл≥
вулкани, а також р≥зного роду супутн≥ осв≥ти - гейзери, фумароли (паро-газов≥ струмен≥), гар¤ч≥ джерела, гр¤зьов≥ котли ≥ т.
д.
¬ об'Їкт спадщини входить ш≥сть окремих д≥л¤нок, ¤к≥
розташовуютьс¤ на сход≥, в центр≥ ≥ на п≥вдн≥ п≥вострова, сумарною площею
близько 3,8 млн га. ”з¤т≥ разом, вони в≥дображають
практично вс≥ основн≥ вулканогенн≥ ландшафти амчатки, але при цьому кожен з
них маЇ ≥ ¤скравою ≥ндив≥дуальн≥стю. ¬сього на шести д≥л¤нках розташовуютьс¤
близько 30 д≥ючих ≥ 300 вимерлих вулкан≥в.
11. ќзеро Ѕайкал
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 1996
ќдин з найб≥льш великих об'Їкт≥в ¬сесв≥тньоњ природноњ
спадщини ¤вл¤Ї собою г≥гантський ареал (8,8 млн га),
розташований на п≥вдн≥ —х≥дного —иб≥ру, неподал≥к в≥д
кордону з ћонгол≥Їю. ” центр≥ цього ареалу, на висот≥ 456 м над р≥внем мор¤,
знаходитьс¤ акватор≥¤ Ѕайкалу, а зовн≥шн≥ його рубеж≥ в основному окреслен≥ так
званим Ђпершим водозборомї, тобто мова йде про величезну Ђчаш≥ї, обмеженою
високими г≥рськими хребтами - ’амар-ƒабане,
ѕриморським, Ѕайкальський, Ѕаргузинском, ”лан-Ѕургаси та ≥н
Ѕайкал тримаЇ св≥тову перш≥сть в≥дразу за к≥лькома
важливими параметрами. “ак, це самий старий пр≥сноводний водоймище нашоњ
планети - його в≥к зазвичай визначають в 25 млн
рок≥в. ƒал≥, Ѕайкал, що займаЇ величезний древн≥й грабен (тектон≥чний
скиданн¤), що належить одн≥й з найб≥льших у св≥т≥ рифтових
систем, визнаний найглибшим озером св≥ту - його максимальна глибинна в≥дм≥тка
складаЇ 1620 м. “а й по своњх загальних розм≥рами Ѕайкал також потрапл¤Ї в
число найб≥льших озер св≥ту : в≥н маЇ прот¤жн≥сть 636 км, а водна гладь його
простираЇтьс¤ на площ≥ 3150 тис¤ч га (у –ос≥њ це найб≥льше озеро, у св≥т≥ - на
6-му м≥сц≥). ” Ѕайкал≥ укладено г≥гантський обс¤г пр≥сноњ води - приблизно 20%
вс≥х св≥тових запас≥в. ¬ражаЇ ≥ прозор≥сть байкальских
вод - окрем≥ предмети видно на глибин≥ до 40 м. ќзеро в≥др≥зн¤Їтьс¤ найбагатшою
≥ самоњ незвичайноњ пр≥сноводноњ житт¤м: з дек≥лькох тис¤ч вид≥в ≥ р≥зновид≥в
рослин ≥ тварин, що насел¤ють це озеро, 3 / 4 визнан≥ ендем≥чними, що за
св≥товими м≥рками Ї виключно високим показником. —еред ендем≥к≥в - так≥ ключов≥
елементи озерноњ екосистеми, ¤к рачок-еп≥шура,
байкальський омуль нерпа (байкальський тюлень), а також живородн≥ риби - голом¤нка плюс ц≥лий р¤д р≥дк≥сних форм водних безхребетних
(губки, раки-бокоплави ≥ т.д.).
12. «олот≥ гори
јлтаю
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 1998
” тому район≥, де сход¤тьс¤ територ≥њ чотирьох найб≥льших
Ївраз≥йських держав - –ос≥њ, азахстану, итаю ≥ ћонгол≥њ, розташовуЇтьс¤
јлтай, одна з найб≥льш значних г≥рських систем ÷ентральноњ јз≥њ ≥ ѕ≥вденного
—иб≥ру.
–ослинний покрив цього району дуже мозањчний: одн≥
територ≥њ покрит≥ густими хвойними л≥сами (модрина, ¤лина, сосна, кедр, ¤лиц¤),
≥нш≥ - г≥рськими степами, луками ≥ тундрою, а найб≥льш високог≥рн≥ област≥
зайн¤т≥ в≥чними сн≥гами ≥ льодовиками. јле на самому п≥вдн≥ Ї ≥ нап≥впустел≥,
тобто виходить, що на в≥дносно невелик≥й площ≥ сус≥д¤ть дуже контрастн≥
ландшафти.
13. «ах≥дний авказ
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 1999
ѕриродний масив, що отримав статус об'Їкта ¬сесв≥тньоњ
спадщини, дуже великий ≥ компактний: це майже не зворушен≥ людиною високог≥р'¤,
що служили колись дл¤ проведенн¤ великокн¤з≥вських полювань, площею приблизно
300 тис. га. ћасив розташований в зах≥дн≥й частин≥ ¬еликого авказу, приблизно
в 50 км на п≥вн≥чний сх≥д в≥д —оч≥, а точн≥ше - у верх≥в'¤х р≥чок ћала Ћаба ≥
Ѕ≥ла, приток убан≥.
÷ентральне положенн¤ займаЇ один з найстар≥ших ≥
найв≥дом≥ших у крањн≥ авказький запов≥дник, створений в 1924 р., а з 1979 р. маЇ
статус б≥осферного резервату ( раснодарський край, јдиге¤, арачаЇво-„еркес≥¤),
площею 282,5 тис. га.
14. ≤сторико-арх≥тектурний комплекс азанського ремл¤
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 2000
азань, один ≥з стародавн≥х м≥ст –ос≥њ, розташовуЇтьс¤ на
берегах ¬олги, в њњ середн≥й теч≥њ, приблизно в 700 км на сх≥д в≥д ћоскви.
≤сторичний центр азан≥ - кремль - пройшов у своЇму
≥сторичному розвитку к≥лька етап≥в, ¤к≥ в сукупност≥ охоплюють тис¤чол≥тн≥й
пер≥од. —початку виникла дерев'¤на фортец¤ (на рубеж≥ X ≥ XI ст.), ѕот≥м
кам'¤на (XII ст.). « другоњ половини XIII ст. до середини XVI ст. кремль служив
центром азанського кн¤з≥вства у склад≥ «олотоњ ќрди, а пот≥м азанського
ханства.
уршска¤ коса
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 2000
” п≥вденно-сх≥дн≥й частин≥ Ѕалт≥йського мор¤ на ц≥лих 98
км прост¤гаЇтьс¤ вузький (400-3800 м) п≥щаний п≥востр≥в - уршська коса.
ѕ≥вденна њњ половина знаходитьс¤ на територ≥њ –ос≥њ ( ал≥н≥нградська область),
де в 1987 р. створено нац≥ональний парк уршска¤ коса
(6,6 тис.га). ѕ≥вн≥чна половина належить Ћитв≥, ≥ тут
з 1991 р. функц≥онуЇ нац≥ональний парк урши-Ќер≥¤
(26,5 тис.га.).
уршска¤ коса
представл¤Ї дуже велику ц≥нн≥сть ¤к природний пам'¤тник. ÷е одне з найб≥льш
великих еолових утворень у св≥т≥, п≥щан≥ дюни дос¤гають тут висоти майже 70 м ≥
т¤гнутьс¤ буквально на дес¤тки к≥лометр≥в. ƒал≥, коса, розташована на
Ѕ≥ломорсько-Ѕалт≥йському шл¤ху прольоту м≥груючих птах≥в, в≥дома ≥ серед
орн≥толог≥в - щор≥чно навесн≥ та восени над цими м≥сц¤ми прол≥таЇ в≥д 10 до 20
млн. птах≥в, значна частина ¤ких зупин¤Їтьс¤ тут на в≥дпочинок ≥ год≥влю.
Ѕагато хто з цих пернатих представл¤ють р≥дк≥сн≥ та зникаюч≥ види, ¤к≥
ф≥гурують у „ервоних книгах –ос≥њ, Ћитви та св≥ту.
ќднак до —писку ёЌ≈— ќ уршска¤
коса ув≥йшла не з природного, ≥ не з культурно-природноњ ном≥нац≥њ (хоча так≥
рекомендац≥њ висловлювалис¤), а по ном≥нац≥њ культурноњ спадщини, а точн≥ше -
¤к ун≥кальний культурний ландшафт.
16. јнсамбль
‘ерапонтова монастир¤
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 2000
‘ерапонтов монастир
розташовуЇтьс¤ на п≥вноч≥ Ївропейськоњ частини –ос≥њ, у ¬ологодськ≥й област≥,
б≥льш н≥ж в 400 км на п≥вн≥ч в≥д ћоскви.
” самому к≥нц≥ XIV ст. чернець московського —имонова монастир¤
‘ерапонт у пошуках м≥сц¤ усам≥тненн¤ побував у район≥ великого Ѕ≥лого озера.
ѕот≥м в≥н повернувс¤ туди разом з насто¤телем свого монастир¤ преподобним
ирилом, учнем —ерг≥¤ –адонезького. ¬они оселилис¤ на
берез≥ невеликого —≥верського озера, де пот≥м ирило заснував монастир,
названий ирило-Ѕ≥лозерським. јле ‘ерапонт пробув з
ирилом недовго, ≥ в 1398 р. неподал≥к зв≥дси, на берез≥ Ѕородавского
озера, заснував св≥й - ‘ерапонтов монастир. ј в 1409
р. тут було зведено перше дерев'¤не будову - церква. ѕ≥сл¤ смерт≥ ‘ерапонта
≥гуменом цього монастир¤ став його учень ћарт≥н≥ан,
при ¤кому монастир розр≥сс¤, ставши до того ж великим центром осв≥ти: тут була
велика б≥бл≥отека, переписувалис¤ книги, бували в≥дом≥ церковн≥ ≥Їрархи.
÷ентральний
—≥хоте-јл≥нь
–≥к включенн¤
до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 2001
÷ей ц≥нний г≥рничо-л≥совий район знаходитьс¤ на п≥вдн≥
рос≥йського ƒалекого —ходу, в ѕриморському крањ, ≥ маЇ вих≥д до берег≥в
японського мор¤ (м≥ж пунктами ѕластун ≥ “ерней). ¬
об'Їкт спадщини входить, по-перше, —≥хоте-јл≥ньского
б≥осферний запов≥дник (401, 4 тис. га, створений у 1935 р.) ≥, по-друге,
невеликий зоолог≥чний заказник √ораловий (4,7 тис.
га), ¤кий розташовуЇтьс¤ на узбережж≥ мор¤ трохи на п≥вн≥чний сх≥д в≥д
запов≥дника.
”бсунурська улоговина
–≥к включенн¤
до —писку всесв≥тньоњ спадщини:
”бсунур (”бсу-Ќур, ”вс-Ќуур) - це досить
велике (70 х 80 км) м≥лководне (до 15 м) солоне озеро, розташоване на кордон≥
“уви ≥ ћонгол≥њ, у зах≥дн≥й частин≥ великоњ (≥з заходу на сх≥д - до 600 км, з
п≥вдн¤ на п≥вн≥ч - 160 км) ≥ замкнутоњ (тобто безст≥чноњ) м≥жг≥рськоњ
улоговини. ѕ≥вн≥чна частина ц≥Їњ улоговини припадаЇ на територ≥ю –ос≥њ (“ува),
а п≥вденна - на територ≥ю ћонгол≥њ.
19. ÷итадель, —таре
м≥сто ≥ кр≥посн≥ споруди ƒербента
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 2003
Ќа зах≥дному узбережж≥ асп≥йського мор¤, там, де
авказьк≥ в≥дроги досить близько п≥дступають до морськоњ акватор≥њ, на
приморських р≥внинах та пагорбах розкинувс¤ древн≥й ƒербент. ” наш≥ дн≥ в≥н Ї
другим за величиною м≥стом –еспубл≥ки ƒагестан, п≥сл¤ столиц≥ - ћахачкали, що
лежить в 125 км на п≥вн≥ч.
20. јнсамбль Ќовод≥вичого монастир¤ (ћосква)
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 2004
Ќовод≥вочий монастир був
заснований в 1524 р. кн¤зем ¬асилем III в честь найб≥льшоњ православноњ св¤тин≥
- —моленськоњ ≥кони Ѕожоњ ћатер≥, ≥ на в≥дзначенн¤ зв≥льненн¤ —моленська в≥д
пол¤к≥в ≥ поверненн¤ його до складу рос≥йських земель. ѕрот¤гом к≥лькох стол≥ть
монастир був найт≥сн≥шим чином пов'¤заний з основними под≥¤ми ≥ персонажами
пол≥тичноњ, рел≥г≥йноњ та культурному житт≥ держави рос≥йськоњ: ≤ваном √розним,
Ѕорисом √одуновим (¤кий в 1598 р. був призваний в монастир≥ на царство), царем
ќлекс≥Їм ћихайловичем. ¬ к≥нц≥ XVII ст. монастир був залучений у гостру
пол≥тичну боротьбу за владу м≥ж ѕетром I ≥ його сестрою —оф≥Їю. ” результат≥
—оф≥¤ була насильно в≥дправлена в монастир ≥
пострижена в черниц≥, де ≥ померла в 1704 р. ” ¬≥тчизн¤ну в≥йну 1812 р., коли
французи зайн¤ли ћоскву, монастир був використаний дл¤ розм≥щенн¤ склад≥в, ≥
нав≥ть ≥снувала загроза вибуху вс≥х його буд≥вель.
ѕриродний
комплекс запов≥дника ќстр≥в ¬рангел¤
–≥к включенн¤
до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 2004
–айон острова ¬рангел¤ Ї самим п≥вн≥чним серед вс≥х
об'Їкт≥в ¬сесв≥тньоњ природноњ спадщини - в≥н знаходитьс¤ приблизно в 500 км на
п≥вн≥ч в≥д ѕ≥вн≥чного пол¤рного кола, на 71-му градус≥ п≥вн≥чноњ широти.
¬ об'Їкт входить: остр≥в ¬рангел¤ (7,6 тис. кв. м) ≥
остр≥в √еральд (11 кв. м), розташований в 70 км на
сх≥д. ÷е також прилегл≥ акватор≥њ —х≥дно-—иб≥рського
й „укотського мор≥в - в рад≥ус≥ 12 морських миль в≥д кожного острова. «агальна
площа об'Їкту ¬сесв≥тньоњ спадщини (а також запов≥дника) становить 2225650 га,
в т.ч. 1430000 га - морська акватор≥¤.
22. ≤сторичний
центр ярославл¤
–≥к включенн¤ до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 2005
ћ≥сто ярославль, центр ярославськоњ област≥, розташований
у ÷ентральному рег≥он≥ –ос≥њ, приблизно в 280 км на п≥вн≥чний сх≥д в≥д ћоскви,
при впад≥нн≥ у ¬олгу њњ правоњ притоки - р≥чки оторосль.
√еодезична дуга
—труве
–≥к включенн¤
до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 2005
Ђƒуга —трувеї
(Ђ–ос≥йсько-—кандинавська дугаї) - це ланцюг старих тр≥ангул¤ц≥йних пункт≥в, що
прост¤гнулас¤ на 2820 км по територ≥њ дес¤ти Ївропейських крањн, ≥ представл¤Ї
собою ун≥кальний пам'¤тник науки ≥ техн≥ки.
Ђƒугаї, ор≥Їнтована з п≥вноч≥ на п≥вдень, ≥ наступна
приблизно уздовж 25-градусного мерид≥ану сх≥дноњ довготи, бере початок в≥д
Ђѕункту ‘угленесї, що лежить на узбережж≥ Ѕаренцевого мор¤, недалеко в≥д норвезького м≥ста ’аммерфест (70 ∞ п≥вн≥чноњ широти), дал≥ йде на п≥вдень - ще
через в≥с≥м крањн ѕ≥вн≥чноњ та —х≥дноњ ™вропи (проходить трохи на сх≥д
√ельс≥нк≥, “алл≥нна,
–иги та ¬≥льнюса, ≥ ≥стотно зах≥д - ћ≥нська ≥ иЇва, дал≥
б≥л¤ ишинева), ≥ зак≥нчуЇтьс¤ недалеко в≥д узбережж¤ „орного мор¤, на
крайньому п≥вденному заход≥ ”крањни, в район≥ ≤змањла - Ђѕункт —таро-Ќекрас≥вкаї (45 ∞ п≥вн≥чноњ широти).
ѕлато ѕуторана
–≥к включенн¤
до —писку всесв≥тньоњ спадщини: 2010
÷ей об'Їкт зб≥гаЇтьс¤ своњми кордонами з ѕуторанск≥м державним природним запов≥дником, розташованим
в п≥вн≥чн≥й частин≥ ÷ентрального —иб≥ру, в 100 км за
ѕол¤рним колом. Ќа частин≥ цього плато, включеноњ до —писку всесв≥тньоњ
спадщини, збер≥гс¤ повний наб≥р субарктичних ≥ арктичних екосистем, що
збереглис¤ в умовах ≥зольованоњ г≥рського ланцюга, в тому числ≥ - незаймана
тайга, л≥сотундра, тундра ≥ системи арктичних пустель, а також первозданне
озеро з холодною водою ≥ р≥чков≥ системи. „ерез об'Їкт прол¤гаЇ основний шл¤х
м≥грац≥њ олен≥в, що ¤вл¤Ї собою вин¤ткове, величне ≥ все б≥льш р≥дко
зустр≥чаЇтьс¤ ¤вище природи.
2.ƒайте загально-географ≥чну та демограф≥чну
характеристику республ≥ки Ѕолгар≥њ
рањни кордону:
√рец≥¤ 494 км, ћакедон≥¤ 148 км, –умун≥¤ 608 км, —ерб≥¤ 318 км, “уреччина 240
км, « точки зору географ≥чного м≥сцезнаходженн¤ Ѕолгар≥¤ б≥льше н≥ж сус≥дн≥
крањни заслуговуЇ на назву балканськоњ крањни, оск≥льки через њњ територ≥ю
проходить —тара ѕлатна "Ѕалкан" (стара назва ’емус).
Ќа п≥вноч≥ Ѕолгар≥ю з –умун≥Їю розд≥л¤Ї ƒунай (за вин¤тком ƒобрудж≥). Ќа заход≥
вона межуЇ з —ерб≥Їю ≥ ћакедон≥Їю, на п≥вдн≥ - з √рец≥Їю ≥ “уреччиною. Ќа сход≥
природним кордоном Ї „орне море, ¤ке з'ЇднуЇ –Ѕ з ”крањною, а чорноморськ≥
протоки Ѕосфор ≥ ƒарданелли - з —ередземноморськими крањнами.
” Ѕолгар≥њ
вид≥л¤ють три географ≥чн≥ област≥: ƒунайська р≥внина; г≥рський масив, що
складаЇтьс¤ з двох р≥зних систем - Ѕалкани ≥ –одопи; ≥ ѕ≥вденно-сх≥дна р≥внина,
що охоплюЇ ћар≥шський басейн або ≥сторично стару
частину –омел≥њ.
Ќайнижча точка:
„орне море 0 м.
Ќайвища точка:
м. ћусала 2925 м.
катакл≥зми:
землетрусу;
зсуви
«наченн¤
Ѕолгар≥њ визначаЇтьс¤, перш за все, њњ географ≥чним розташуванн¤м, тому що† вона знаходитьс¤ на перехрест≥ шл¤х≥в
«ах≥дноњ та ÷ентральноњ ™вропи, Ѕлизького ≥ —ереднього —ходу.
†« точки зору њњ географ≥чного
м≥сцезнаходженн¤, Ѕолгар≥¤ б≥льше, н≥ж сус≥дн≥ з нею крањни, заслуговуЇ на
назву балканськоњ крањни, оск≥льки через њњ територ≥ю проходить —тара ѕлан≥на - Ѕалкани (стара назва - ’емус).† Ќа заход≥ Ѕолгар≥¤ межуЇ з —ерб≥Їю ≥
ћакедон≥Їю, на п≥вдн≥ - з √рец≥Їю ≥ “уреччиною, а на сход≥ њњ береги омиваЇ
„орне море.† Ќа п≥вноч≥ Ѕолгар≥¤ межуЇ з
–умун≥Їю, под≥л¤Ї њх ƒунай, за вин¤тком ƒобрудж≥.
Ѕолгар≥¤
знаменита своЇю чудовою природою, м'¤ким кл≥матом, теплим морем ≥ л≥кувальними
м≥неральними джерелами.† ” Ѕолгар≥њ
створено 11 нац≥ональних парк≥в ≥ 90 запов≥дник≥в.† ÷е крањна з ≥стор≥Їю, що йде в глиб стол≥ть,
≥ багатою сучасною культурою, з мальовничими м≥стами-музе¤ми, з колоритним
фольклором ≥ смачною кухнею.† Ѕолгар≥¤ славитьс¤
виробництвом самого високо¤к≥сного рожевого масла.
Ќаселенн¤:
7204687 (оц≥нка
липн¤ 2009)
≈тн≥чн≥ групи:
Ѕолгари 83.9%,
“урки 9.4%, ÷игани 4.7%, ≥нш≥ 2% (включаючи македонц≥в, в≥рмен, татар,
черкесами) (перепис 2001)
–ел≥г≥њ:
Ѕолгарськ≥
православн≥ христи¤ни 82.6%, мусульманськ≥ 12.2%, ≥нш≥ христи¤нськ≥ 1.2%, ≥нш≥
4% (перепис 2001)
ћови:
Ѕолгарськ≥
84.5%, турецьк≥ 9.6%, ÷игани 4.1%, ≥нш≥ ≥ незазначен≥ 1.8% (перепис 2001)
3.–озкаж≥ть про основн≥ етапи ≥сторичного розвитку
республ≥ки „орногор≥њ
” VII ст.
територ≥ю „орногор≥њ заселили слов'¤нськ≥ племена. Ќаприк≥нц≥ XI ст. вона
входила до «етськоњ держави. —учасну назву д≥стала в
XV стол≥тт≥. « к≥нц¤ XII ст. територ≥¤ нин≥шньоњ „орногор≥њ ув≥йшла до складу
сербськоњ держави Ќеманич≥в (за —тефана Ќемана, першозасновника сербськоњ
держави, ¤кий правив приблизно у 1170-1196 рр.). ” 1366 р. „орногор≥¤ стала
самост≥йною пол≥тичною одиницею. Ѕудучи з 1499 р. у склад≥ ќсманськоњ ≥мпер≥њ,
збер≥гала широку автоном≥ю, ¤ку “уреччина з ’VII ст. намагалас¤ неодноразово
л≥кв≥дувати. ¬≥дстоюючи свою незалежн≥сть, чорногорц≥ брали участь на сторон≥
¬енец≥њ у венец≥ано-турецьк≥й в≥йн≥ (1645-1669 рр.) ≥ у в≥йн≥ "—в¤щенноњ
л≥ги" з ќсманською ≥мпер≥Їю (1683-1699 рр.) на сторон≥ антитурецькоњ
коал≥ц≥њ. ” ход≥ австро-рос≥йсько-турецькоњ в≥йни
1787-1791 рр. ѕетр Ќегош
(перебував при влад≥ у 1781-1830 рр.) очолив боротьбу чорногорц≥в проти турк≥в.
ѕеремога 22 вересн¤ 1796 р. над в≥йськами скадарського
в≥зир¤ ћахмуда-паш≥ Ѕушатли
у битв≥ п≥д русами дала початок фактичн≥й незалежност≥
„орногор≥њ. ” 1852 р. „орногор≥ю проголошено спадковим кн¤з≥вством. ” 1858 р.
за спри¤нн¤ –ос≥њ та ‘ранц≥њ було визначено кордон м≥ж „орногор≥Їю та
ќсманською ≥мпер≥Їю. ” 1876 р. „орногор≥¤ вступила разом ≥з —ерб≥Їю у в≥йну
проти ќсманськоњ ≥мпер≥њ. ѕовну незалежн≥сть здобула п≥сл¤ поразки “уреччини у
рос≥йсько-турецьк≥й в≥йн≥ 1877-1878 рр., що було закр≥плено Ѕерл≥нським
трактатом, укладеним 13 липн¤ 1878 р. державами-учасниц¤ми Ѕерл≥нського
конгресу. ” 1910 р. њњ було проголошено корол≥вством (перший ≥ Їдиний король
„орногор≥њ Ч Ќ≥кола I ѕетрович Ќегош).
” 1912 роц≥ долучилас¤ до Ѕалканського союзу (Ѕолгар≥¤, —ерб≥¤, √рец≥¤ та
„орногор≥¤) ≥ вз¤ла участь у Ѕалканських в≥йнах 1912-1913 рр. ” ѕерш≥й св≥тов≥й
в≥йн≥ 1914-1918 рр. воювала на боц≥ јнтанти. ” с≥чн≥ Ч лютому 1916 р. була
окупована австро-угорськими в≥йськами (визволена восени 1918 р.).
4 лютого
2003 р. оф≥ц≥йно проголошено† державне
сп≥втовариство Ч —ерб≥¤ ≥ „орногор≥¤ (—≥„), що стало
правонаступником —оюзноњ –еспубл≥ки ёгослав≥¤, ≥ ухвалено розроблену на основ≥
Ѕелградського договору онституц≥йну харт≥ю —≥„, що
передбачала можлив≥сть виходу ≥з сп≥втовариства або —ерб≥њ, або „орногор≥њ
п≥сл¤ трьох рок≥в шл¤хом проведенн¤ референдуму.
21 травн¤
2006 р. у „орногор≥њ в ход≥ референдуму про незалежн≥сть 55,5 в≥дс. громад¤н, ¤к≥ брали участь у голосуванн≥, висловилис¤
за вих≥д республ≥ки з≥ складу —≥„.
4.Ќазв≥ть основн≥ рекреац≥йн≥ зони республ≥ки —ловен≥њ
—ловени¤: ѕостойна, Ѕленд, Ѕохин, Ѕовец, раинска
√ора, ѕортороз, –огашка, —латина, „атеж.