“ема 6. ¬иб≥ркове
досл≥дженн¤ в аудит≥
ѕлан
1. ÷≥л≥ та
процес аудиторськоњ виб≥рки.
2. ¬изначенн¤
сукупност≥ й одиниц≥ виб≥рки допустимих в≥дхилень.
3. ¬изначенн¤
розм≥ру виб≥рки.
4. ¬изначенн¤
методу виб≥рки.
1. ÷≥л≥ та
процес аудиторськоњ виб≥рки
“ерм≥н Увиб≥ркова перев≥ркаФ
означаЇ використанн¤ аудиторських процедур стосовно менш н≥ж 100 %
бухгалтерських проведень або показник≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥, котр≥ дають змогу
аудитору отримати аудиторськ≥ докази ≥, оц≥нивши окрем≥ в≥д≥бран≥ дан≥,
поширити д≥Їв≥сть цих доказ≥в на всю сукупн≥сть даних. ¬иб≥рков≥ методи
використовують тод≥, коли достов≥рн≥ аудиторськ≥ докази неможливо одержати
ефективн≥шим способом з ≥нших джерел. ” випадках зд≥йсненн¤ тривалих
ф≥нансово-господарських операц≥й задов≥льний доказ можна отримати з
анал≥тичного обл≥ку, отже, тут виб≥рков≥ методи не потр≥бн≥, проте так≥
анал≥тичн≥ кроки не будуть ефективними там, де внутр≥шн≥й контроль недостатн≥й.
ѕитанн¤ аудиторськоњ виб≥рки
т≥сно пов'¤зане з пон¤тт¤ми Уаудиторськ≥ доказиФ, Уметоди пошуку аудиторських
св≥дченьФ, Уоц≥нка системи бухгалтерського обл≥ку та системи внутр≥шнього
контролю замовникаФ.
¬иб≥ркова перев≥рка може бути
двох вид≥в: на в≥дпов≥дн≥сть та по сут≥.
«авданн¤ виб≥рковоњ перев≥рки на
в≥дпов≥дн≥сть пол¤гаЇ у встановленн≥ порушень норм внутр≥шнього контролю. “ака
перев≥рка ще називаЇтьс¤ атрибутивною. ѕрикладом атрибутивноњ перев≥рки може
бути перев≥рка такого елемента внутр≥шнього контролю, ¤к дозв≥л кер≥вництва
п≥дприЇмства на оплату рахунку-фактури на куп≥влю матер≥альних ц≥нностей ≥ т.п.
¬иб≥ркова перев≥рка пол¤гаЇ у вим≥рюванн≥ порушень внутр≥шнього контролю у
варт≥сному вираз≥, тому њњ ще називають к≥льк≥сною.
ћетод виб≥рковоњ перев≥рки
базуЇтьс¤ на законах теор≥њ ймов≥рност≥, п≥д час контролю можна отримати точн≥
дан≥ в ц≥лому на основ≥ його в≥дносно малоњ частини. ќрган≥зац≥¤ виб≥ркового
досл≥дженн¤ передбачаЇ визначенн¤ попул¤ц≥њ виб≥рки, одиниць ≥ метод≥в в≥дбору, одиниць обстеженн¤, а також обс¤гу виб≥рки.
ѕопул¤ц≥¤ − це наб≥р в≥дпов≥дних елемент≥в. ¬ аудит≥ це
можуть бути проведенн¤, статт≥, записи, з ¤ких робитьс¤ виб≥рка.
ѕлануючи процес аудиторськоњ
виб≥рки, його розбивають на так≥ етапи:
- визначенн¤ ц≥лей;
- визначенн¤ сукупност≥ й одиниц≥ виб≥рки;
- встановленн¤ обмежень;
- визначенн¤ розм≥ру виб≥рки й метод≥в виконанн¤ плану
аудиторськоњ виб≥рки;
- оц≥нка результат≥в аудиторськоњ виб≥рки.
2. ¬изначенн¤
сукупност≥ й одиниц≥ виб≥рки допустимих в≥дхилень
¬изначенн¤ сукупност≥, ¤ку
необх≥дно перев≥рити, часто обумовлюЇтьс¤ ц≥л¤ми аудиту. Ќаприклад, ¤кщо
необх≥дно встановити, чи дотримано п≥д час оплати рахунк≥в-фактур ус≥х
установлених процедур, то сукупн≥стю будуть вс≥ оплачен≥ рахунки-фактури за
пер≥од, ¤кий необх≥дно перев≥рити.
ќдиниц¤ виб≥рки звичайно
визначаЇтьс¤ ¤к окремий елемент, що входить до складу сукупност≥. “акими елементами
можуть бути: документи, бухгалтерськ≥ проведенн¤ та ≥н.
якщо сукупн≥сть складаЇтьс¤ з
неоднор≥дних елемент≥в, то необх≥дно з'¤сувати можлив≥сть розпод≥лу ц≥Їњ
сукупност≥ на дв≥ чи б≥льше частин ≥ розгл¤дати кожну з них ¤к окрему
сукупн≥сть. “акий розпод≥л називаЇтьс¤ стратиф≥кац≥Їю. —тратиф≥кац≥¤ широко
використовуЇтьс¤ дл¤ виб≥рки за к≥льк≥сними ознаками дл¤ того, щоб зменшити
розм≥р сукупност≥ там, де суми мають випадковий характер.
ѕеред виконанн¤м аудиту необх≥дно
встановити меж≥ допустимих в≥дхилень. якщо на стад≥њ плануванн¤ аудиту не
визначено, ¤ке в≥дхиленн¤ вважати допустимим, а ¤ке − н≥ (ви¤влене
недопустиме в≥дхиленн¤ потребуЇ подальших аудиторських процедур), то
ефективн≥сть виконанн¤ аудиторських процедур буде дуже низькою, адже за умов невизначеност≥
аудитор, ви¤вивши помилку, не зверне на нењ уваги, бо не вважатиме њњ помилкою.
«в≥дси визначенн¤ помилки або в≥дхиленн¤ не повинно бути н≥ занадто загальним,
н≥ занадто вузьким.
як правило, найб≥льший ≥нтерес
дл¤ аудитор≥в становл¤ть помилки або в≥дхиленн¤, ¤к≥ пов'¤зан≥ з твердженн¤ми
кер≥вництва щодо компонент≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥.
3. ¬изначенн¤ розм≥ру виб≥рки
¬изначаючи розм≥р виб≥рки, дотримуютьс¤ таких правил:
- розм≥р виб≥рки при використанн≥ статистичного ≥
нестатистичного метод≥в виб≥рки маЇ бути приблизно однаковим;
- розм≥р виб≥рки повинен зб≥льшуватись у м≥ру того, ¤к
важлив≥сть проведенн¤ тестовоњ перев≥рки зростаЇ;
- розм≥р виб≥рки повинен зб≥льшуватись у м≥ру того, ¤к
оч≥кувана сума помилки, що буде ви¤влена у сукупност≥, зб≥льшуЇтьс¤;
- розм≥р виб≥рки повинен зменшуватись у м≥ру того, ¤к
важлив≥сть на¤вност≥ помилки у дан≥й сукупност≥ зменшуЇтьс¤;
- чим б≥льший розм≥р виб≥рки, тим б≥льша ймов≥рн≥сть
того, що помилка у сукупност≥ буде ви¤влена.
“аким чином, ¤кщо ≥нш≥ аудиторськ≥
процедури дають змогу отримати достатню к≥льк≥сть аудиторських св≥дчень, то
немаЇ необх≥дност≥ проводити тестуванн¤ за допомогою аудиторськоњ
виб≥рки у великих розм≥рах. ќднак ¤кщо аудиторськ≥ процедури з використанн¤м
аудиторськоњ виб≥рки забезпечують основну к≥льк≥сть аудиторських св≥дчень, то
розм≥р аудиторськоњ виб≥рки маЇ бути великим.
¬изначаючи розм≥р аудиторськоњ
виб≥рки, необх≥дно памТ¤тати про ≥снуванн¤ пов'¤заного з цим так званого ризику
неправильного визначенн¤ розм≥ру виб≥рки (sampling risk). ÷ей ризик маЇ два аспекти.
ѕерший аспект називаЇтьс¤ ризиком
неправильного в≥дхиленн¤ (risk of incorrect rejection). ¬≥н
пол¤гаЇ у тому, що в результат≥ проведенн¤ аудиторськоњ виб≥рки аудитор
вир≥шить не покладатис¤ на процедури внутр≥шнього контролю, оск≥льки вважаЇ њх неефективними.
–езультатом такого неправильного висновку буде необх≥дн≥сть виконанн¤
додаткових аудиторських процедур, ¤к≥ доведуть, що ф≥нансова зв≥тн≥сть подана
правильно. ÷ей аспект ризику впливаЇ на ефективн≥сть окремих аудиторських процедур,
але не аудиту в ц≥лому.
ƒругий аспект називаЇтьс¤ ризиком
неправильного прийн¤тт¤ (risk of incorrect acceptance). ¬≥н
пол¤гаЇ у тому, що у результат≥ проведенн¤ аудиторськоњ виб≥рки аудитор
вир≥шить покластис¤ а процедури внутр≥шнього контролю, ¤к≥ не забезпечують
ви¤вленн¤ ≥ виправленн¤ помилок, що виникають у процес≥ обробки ≥нформац≥њ ≥
п≥дготовки ф≥нансовоњ зв≥тност≥. ÷ей аспект ризику пливаЇ на ефективн≥сть
аудиту в ц≥лому.
4. ¬изначенн¤ методу виб≥рки
≤снуюч≥ методи аудиторськоњ виб≥рки можна под≥лити
на статистичн≥ ≥ нестатистичн≥.
—татистичн≥ методи виб≥рки
базуютьс¤ на припущенн≥, що кожна одиниц¤ сукупност≥ маЇ наперед в≥дому (хоча ≥
не обов'¤зково однакову) ймов≥рн≥сть бути вибраною п≥д час тестуванн¤.
Ќайчаст≥ше використовуютьс¤ так≥
статистичн≥ методи:
¬иб≥р випадковим способом. ÷ей метод означаЇ, що кожна одиниц¤ сукупност≥ маЇ
однакову ймов≥рн≥сть бути обраною. ѕри цьому одиниц≥ ≥з сукупност≥ вибираютьс¤
випадковим способом, ≥з можливим використанн¤м таблиц≥ випадкових чисел.
—истематична виб≥рка. ” раз≥ використанн¤ систематичноњ виб≥рки одиниц≥ ≥з
сукупност≥ вибираютьс¤ через певн≥ однаков≥ ≥нтервали. ¬еличина однакового
≥нтервалу визначаЇтьс¤ д≥ленн¤м к≥лькост≥ одиниць у сукупност≥ на розм≥р
виб≥рки, ¤ку необх≥дно зробити. Ќаприклад, ¤кщо розм≥р сукупност≥ 20000
одиниць, а розм≥р виб≥рки − 100 одиниць, то величина ≥нтервалу маЇ бути:
20 000 / 100 = 200 одиниць.
Ѕагатоступенева виб≥рка. Ѕагатоступенева виб≥рка означаЇ к≥лькаразове
проведенн¤ виб≥рки на р≥зних р≥вн¤х. ѕрикладом багатоступеневоњ виб≥рки може
бути виб≥р к≥лькох сальдо рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку, ¤к≥ необх≥дно
п≥дтвердити, з наступним в≥дбором к≥лькох рахунк≥в-фактур чи накладних дл¤
кожного рахунку. ” такий спос≥б аудитор може оц≥нити достов≥рн≥сть ц≥лого
компонента ф≥нансовоњ зв≥тност≥, до складу ¤кого вход¤ть в≥д≥бран≥ рахунки.
ўо стосуЇтьс¤ нестатистичних
(дов≥льних) метод≥в виб≥рки, то у раз≥ њх застосуванн¤ ймов≥рн≥сть кожноњ
одиниц≥ сукупност≥ бути обраною дл¤ тестуванн¤ наперед нев≥дома. “ому,
застосовуючи нестатистичн≥ методи виб≥рки, аудитор маЇ бути впевненим, що
обран≥ ним дл¤ тестуванн¤ одиниц≥ сукупност≥ Ї справд≥ типовими дл¤ ц≥Їњ
сукупност≥.
ќц≥нка результат≥в виб≥рки Ї
найважлив≥шою ≥ найважчою частиною процесу аудиторськоњ виб≥рки. ќц≥нюючи
результати аудиторськоњ виб≥рки, аудитори робл¤ть два типи висновк≥в: вони або
залишаютьс¤ задоволеними результатами аудиторськоњ виб≥рки, отримавши достатню
к≥льк≥сть аудиторських св≥дчень, або вир≥шують зб≥льшити обс¤г виб≥рки.
ѕри виб≥рков≥й перев≥рц≥ застосовують метод
статистичноњ виб≥рки до елемент≥в попул¤ц≥њ тод≥, коли з нењ вже вибран≥
найб≥льш значн≥ елементи суц≥льним способом.
¬икористовуЇтьс¤ також групуванн¤ елемент≥в за однаковими ознаками,
наприклад в≥докремлюють рахунки на приблизну однакову суму ≥ виб≥рку робл¤ть з≥
створеноњ п≥дгрупи.
≤снують три методи в≥дбору
елемент≥в виб≥рки:
- систематичний;
- дов≥льний;
- безсистемний.
«а систематичного методу в≥дбору
потр≥бно п≥драхувати ≥нтервал виб≥рки, вибрати початок в≥дл≥ку та вс≥
в≥дпов≥дн≥ елементи попул¤ц≥њ. Ќаприклад, попул¤ц≥¤ становить 350 елемент≥в,
потр≥бний розм≥р виб≥рки − 35. “од≥ ≥нтервал виб≥рки буде (350 : 35).