“ема 6. ¬иб≥ркове досл≥дженн¤ в аудит≥

 

ѕлан

1.     ÷≥л≥ та процес аудиторськоњ виб≥рки.

2.     ¬изначенн¤ сукупност≥ й одиниц≥ виб≥рки допустимих в≥дхилень.

3.     ¬изначенн¤ розм≥ру виб≥рки.

4.     ¬изначенн¤ методу виб≥рки.

 

1. ÷≥л≥ та процес аудиторськоњ виб≥рки

 

“ерм≥н Увиб≥ркова перев≥ркаФ означаЇ використанн¤ аудиторських процедур стосовно менш н≥ж 100 % бухгалтерських проведень або показник≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥, котр≥ дають змогу аудитору отримати аудиторськ≥ докази ≥, оц≥нивши окрем≥ в≥д≥бран≥ дан≥, поширити д≥Їв≥сть цих доказ≥в на всю сукупн≥сть даних. ¬иб≥рков≥ методи використовують тод≥, коли достов≥рн≥ аудиторськ≥ докази неможливо одержати ефективн≥шим способом з ≥нших джерел. ” випадках зд≥йсненн¤ тривалих ф≥нансово-господарських операц≥й задов≥льний доказ можна отримати з анал≥тичного обл≥ку, отже, тут виб≥рков≥ методи не потр≥бн≥, проте так≥ анал≥тичн≥ кроки не будуть ефективними там, де внутр≥шн≥й контроль недостатн≥й.

ѕитанн¤ аудиторськоњ виб≥рки т≥сно пов'¤зане з пон¤тт¤ми Уаудиторськ≥ доказиФ, Уметоди пошуку аудиторських св≥дченьФ, Уоц≥нка системи бухгалтерського обл≥ку та системи внутр≥шнього контролю замовникаФ.

¬иб≥ркова перев≥рка може бути двох вид≥в: на в≥дпов≥дн≥сть та по сут≥.

«авданн¤ виб≥рковоњ перев≥рки на в≥дпов≥дн≥сть пол¤гаЇ у встановленн≥ порушень норм внутр≥шнього контролю. “ака перев≥рка ще називаЇтьс¤ атрибутивною. ѕрикладом атрибутивноњ перев≥рки може бути перев≥рка такого елемента внутр≥шнього контролю, ¤к дозв≥л кер≥вництва п≥дприЇмства на оплату рахунку-фактури на куп≥влю матер≥альних ц≥нностей ≥ т.п. ¬иб≥ркова перев≥рка пол¤гаЇ у вим≥рюванн≥ порушень внутр≥шнього контролю у варт≥сному вираз≥, тому њњ ще називають к≥льк≥сною.

ћетод виб≥рковоњ перев≥рки базуЇтьс¤ на законах теор≥њ ймов≥рност≥, п≥д час контролю можна отримати точн≥ дан≥ в ц≥лому на основ≥ його в≥дносно малоњ частини. ќрган≥зац≥¤ виб≥ркового досл≥дженн¤ передбачаЇ визначенн¤ попул¤ц≥њ виб≥рки, одиниць ≥ метод≥в в≥дбору, одиниць обстеженн¤, а також обс¤гу виб≥рки.

ѕопул¤ц≥¤ − це наб≥р в≥дпов≥дних елемент≥в. ¬ аудит≥ це можуть бути проведенн¤, статт≥, записи, з ¤ких робитьс¤ виб≥рка.

ѕлануючи процес аудиторськоњ виб≥рки, його розбивають на так≥ етапи:

-       визначенн¤ ц≥лей;

-       визначенн¤ сукупност≥ й одиниц≥ виб≥рки;

-       встановленн¤ обмежень;

-       визначенн¤ розм≥ру виб≥рки й метод≥в виконанн¤ плану аудиторськоњ виб≥рки;

-       оц≥нка результат≥в аудиторськоњ виб≥рки.

 

2. ¬изначенн¤ сукупност≥ й одиниц≥ виб≥рки допустимих в≥дхилень

 

¬изначенн¤ сукупност≥, ¤ку необх≥дно перев≥рити, часто обумовлюЇтьс¤ ц≥л¤ми аудиту. Ќаприклад, ¤кщо необх≥дно встановити, чи дотримано п≥д час оплати рахунк≥в-фактур ус≥х установлених процедур, то сукупн≥стю будуть вс≥ оплачен≥ рахунки-фактури за пер≥од, ¤кий необх≥дно перев≥рити.

ќдиниц¤ виб≥рки звичайно визначаЇтьс¤ ¤к окремий елемент, що входить до складу сукупност≥. “акими елементами можуть бути: документи, бухгалтерськ≥ проведенн¤ та ≥н.

якщо сукупн≥сть складаЇтьс¤ з неоднор≥дних елемент≥в, то необх≥дно з'¤сувати можлив≥сть розпод≥лу ц≥Їњ сукупност≥ на дв≥ чи б≥льше частин ≥ розгл¤дати кожну з них ¤к окрему сукупн≥сть. “акий розпод≥л називаЇтьс¤ стратиф≥кац≥Їю. —тратиф≥кац≥¤ широко використовуЇтьс¤ дл¤ виб≥рки за к≥льк≥сними ознаками дл¤ того, щоб зменшити розм≥р сукупност≥ там, де суми мають випадковий характер.

ѕеред виконанн¤м аудиту необх≥дно встановити меж≥ допустимих в≥дхилень. якщо на стад≥њ плануванн¤ аудиту не визначено, ¤ке в≥дхиленн¤ вважати допустимим, а ¤ке − н≥ (ви¤влене недопустиме в≥дхиленн¤ потребуЇ подальших аудиторських процедур), то ефективн≥сть виконанн¤ аудиторських процедур буде дуже низькою, адже за умов невизначеност≥ аудитор, ви¤вивши помилку, не зверне на нењ уваги, бо не вважатиме њњ помилкою. «в≥дси визначенн¤ помилки або в≥дхиленн¤ не повинно бути н≥ занадто загальним, н≥ занадто вузьким.

як правило, найб≥льший ≥нтерес дл¤ аудитор≥в становл¤ть помилки або в≥дхиленн¤, ¤к≥ пов'¤зан≥ з твердженн¤ми кер≥вництва щодо компонент≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

 

3. ¬изначенн¤ розм≥ру виб≥рки

 

¬изначаючи розм≥р виб≥рки, дотримуютьс¤ таких правил:

-       розм≥р виб≥рки при використанн≥ статистичного ≥ нестатистичного метод≥в виб≥рки маЇ бути приблизно однаковим;

-       розм≥р виб≥рки повинен зб≥льшуватись у м≥ру того, ¤к важлив≥сть проведенн¤ тестовоњ перев≥рки зростаЇ;

-       розм≥р виб≥рки повинен зб≥льшуватись у м≥ру того, ¤к оч≥кувана сума помилки, що буде ви¤влена у сукупност≥, зб≥льшуЇтьс¤;

-       розм≥р виб≥рки повинен зменшуватись у м≥ру того, ¤к важлив≥сть на¤вност≥ помилки у дан≥й сукупност≥ зменшуЇтьс¤;

-       чим б≥льший розм≥р виб≥рки, тим б≥льша ймов≥рн≥сть того, що помилка у сукупност≥ буде ви¤влена.

“аким чином, ¤кщо ≥нш≥ аудиторськ≥ процедури дають змогу отримати достатню к≥льк≥сть аудиторських св≥дчень, то немаЇ необх≥дност≥ проводити тестуванн¤ за допомогою аудиторськоњ виб≥рки у великих розм≥рах. ќднак ¤кщо аудиторськ≥ процедури з використанн¤м аудиторськоњ виб≥рки забезпечують основну к≥льк≥сть аудиторських св≥дчень, то розм≥р аудиторськоњ виб≥рки маЇ бути великим.

¬изначаючи розм≥р аудиторськоњ виб≥рки, необх≥дно памТ¤тати про ≥снуванн¤ пов'¤заного з цим так званого ризику неправильного визначенн¤ розм≥ру виб≥рки (sampling risk). ÷ей ризик маЇ два аспекти.

ѕерший аспект називаЇтьс¤ ризиком неправильного в≥дхиленн¤ (risk of incorrect rejection). ¬≥н пол¤гаЇ у тому, що в результат≥ проведенн¤ аудиторськоњ виб≥рки аудитор вир≥шить не покладатис¤ на процедури внутр≥шнього контролю, оск≥льки вважаЇ њх неефективними. –езультатом такого неправильного висновку буде необх≥дн≥сть виконанн¤ додаткових аудиторських процедур, ¤к≥ доведуть, що ф≥нансова зв≥тн≥сть подана правильно. ÷ей аспект ризику впливаЇ на ефективн≥сть окремих аудиторських процедур, але не аудиту в ц≥лому.

ƒругий аспект називаЇтьс¤ ризиком неправильного прийн¤тт¤ (risk of incorrect acceptance). ¬≥н пол¤гаЇ у тому, що у результат≥ проведенн¤ аудиторськоњ виб≥рки аудитор вир≥шить покластис¤ а процедури внутр≥шнього контролю, ¤к≥ не забезпечують ви¤вленн¤ ≥ виправленн¤ помилок, що виникають у процес≥ обробки ≥нформац≥њ ≥ п≥дготовки ф≥нансовоњ зв≥тност≥. ÷ей аспект ризику пливаЇ на ефективн≥сть аудиту в ц≥лому.

 

4. ¬изначенн¤ методу виб≥рки

 

≤снуюч≥ методи аудиторськоњ виб≥рки можна под≥лити на статистичн≥ ≥ нестатистичн≥.

—татистичн≥ методи виб≥рки базуютьс¤ на припущенн≥, що кожна одиниц¤ сукупност≥ маЇ наперед в≥дому (хоча ≥ не обов'¤зково однакову) ймов≥рн≥сть бути вибраною п≥д час тестуванн¤.

Ќайчаст≥ше використовуютьс¤ так≥ статистичн≥ методи:

¬иб≥р випадковим способом. ÷ей метод означаЇ, що кожна одиниц¤ сукупност≥ маЇ однакову ймов≥рн≥сть бути обраною. ѕри цьому одиниц≥ ≥з сукупност≥ вибираютьс¤ випадковим способом, ≥з можливим використанн¤м таблиц≥ випадкових чисел.

—истематична виб≥рка. ” раз≥ використанн¤ систематичноњ виб≥рки одиниц≥ ≥з сукупност≥ вибираютьс¤ через певн≥ однаков≥ ≥нтервали. ¬еличина однакового ≥нтервалу визначаЇтьс¤ д≥ленн¤м к≥лькост≥ одиниць у сукупност≥ на розм≥р виб≥рки, ¤ку необх≥дно зробити. Ќаприклад, ¤кщо розм≥р сукупност≥ 20000 одиниць, а розм≥р виб≥рки − 100 одиниць, то величина ≥нтервалу маЇ бути: 20 000 / 100 = 200 одиниць.

Ѕагатоступенева виб≥рка. Ѕагатоступенева виб≥рка означаЇ к≥лькаразове проведенн¤ виб≥рки на р≥зних р≥вн¤х. ѕрикладом багатоступеневоњ виб≥рки може бути виб≥р к≥лькох сальдо рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку, ¤к≥ необх≥дно п≥дтвердити, з наступним в≥дбором к≥лькох рахунк≥в-фактур чи накладних дл¤ кожного рахунку. ” такий спос≥б аудитор може оц≥нити достов≥рн≥сть ц≥лого компонента ф≥нансовоњ зв≥тност≥, до складу ¤кого вход¤ть в≥д≥бран≥ рахунки.

ўо стосуЇтьс¤ нестатистичних (дов≥льних) метод≥в виб≥рки, то у раз≥ њх застосуванн¤ ймов≥рн≥сть кожноњ одиниц≥ сукупност≥ бути обраною дл¤ тестуванн¤ наперед нев≥дома. “ому, застосовуючи нестатистичн≥ методи виб≥рки, аудитор маЇ бути впевненим, що обран≥ ним дл¤ тестуванн¤ одиниц≥ сукупност≥ Ї справд≥ типовими дл¤ ц≥Їњ сукупност≥.

ќц≥нка результат≥в виб≥рки Ї найважлив≥шою ≥ найважчою частиною процесу аудиторськоњ виб≥рки. ќц≥нюючи результати аудиторськоњ виб≥рки, аудитори робл¤ть два типи висновк≥в: вони або залишаютьс¤ задоволеними результатами аудиторськоњ виб≥рки, отримавши достатню к≥льк≥сть аудиторських св≥дчень, або вир≥шують зб≥льшити обс¤г виб≥рки.

ѕри виб≥рков≥й перев≥рц≥ застосовують метод статистичноњ виб≥рки до елемент≥в попул¤ц≥њ тод≥, коли з нењ вже вибран≥ найб≥льш значн≥ елементи суц≥льним способом.

¬икористовуЇтьс¤ також групуванн¤ елемент≥в за однаковими ознаками, наприклад в≥докремлюють рахунки на приблизну однакову суму ≥ виб≥рку робл¤ть з≥ створеноњ п≥дгрупи.

≤снують три методи в≥дбору елемент≥в виб≥рки:

-     систематичний;

-       дов≥льний;

-       безсистемний.

«а систематичного методу в≥дбору потр≥бно п≥драхувати ≥нтервал виб≥рки, вибрати початок в≥дл≥ку та вс≥ в≥дпов≥дн≥ елементи попул¤ц≥њ. Ќаприклад, попул¤ц≥¤ становить 350 елемент≥в, потр≥бний розм≥р виб≥рки − 35. “од≥ ≥нтервал виб≥рки буде (350 : 35).