–озд≥л 7. ќЅќ–ќ“Ќ≤  ќЎ“» ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј
(ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ)

 

 лючов≥ пон¤тт¤ ≥ терм≥ни:

оборотн≥ кошти;

структура (елементний склад);

нормован≥ оборотн≥ кошти;

методи нормуванн¤;

норматив оборотних кошт≥в у виробничих запасах;

норматив оборотних кошт≥в у незавершеному виробництв≥;

коеф≥ц≥Їнт наростанн¤ витрат;

показники ефективност≥ використанн¤.

 

 

7.1. «агальна характеристика й нормуванн¤

 

Ќа п≥дприЇмствах мають м≥сце поточн≥ витрати ф≥нансових (грошових) кошт≥в, ¤к≥ у процес≥ господарюванн¤ зд≥йснюють певний кругооб≥г (проход¤ть грошову, виробничу ≥ товарну стад≥њ). Ќа перш≥й стад≥њ кругооб≥гу вони витрачаютьс¤ на придбанн¤ сировини, матер≥ал≥в та ≥нших ресурс≥в, тобто переход¤ть з грошовоњ форми в матер≥ально-товарну, формують певн≥ виробнич≥ запаси, пот≥м вступають у другу стад≥ю Ч виробничу. Ќа ц≥й же стад≥њ у процес виробництва включаютьс¤ роб≥тники, що одержують за виконану роботу зароб≥тну плату. ѕот≥м матер≥ально-товарн≥ ц≥нност≥ матер≥ал≥зуютьс¤ у форм≥ готовоњ продукц≥њ. Ќа останн≥й стад≥њ кругооб≥гу виготовлена продукц≥¤ продаЇтьс¤ ≥ п≥дприЇмство маЇ в≥дпов≥дну виручку (суму грошей), ¤ка не лише повн≥стю в≥дшкодовуЇ ран≥ше авансован≥ витрати, а й даЇ певний прибуток.

ќборотн≥ кошти Ч це сукупн≥сть грошових кошт≥в п≥дприЇмства, необх≥дних дл¤ формуванн¤ й забезпеченн¤ кругооб≥гу виробничих оборотних фонд≥в та фонд≥в об≥гу.

‘ормуванн¤ й регулюванн¤ окремих елемент≥в оборотних кошт≥в маЇ своњ особливост≥. « огл¤ду на це виокремлюють оборотн≥ кошти у сферах виробництва та об≥гу, а також розпод≥л¤ють њх на нормован≥ й ненормован≥ (рис. 7.1).

 

–ис. 7.1. ≈лементний склад оборотних кошт≥в п≥дприЇмства (ф≥рми).

 

ѕевне практичне значенн¤ мають ви¤вленн¤ та оц≥нка структури оборотних кошт≥в. ¬они (кошти) використовуютьс¤ ефективн≥ше тод≥, коли б≥льша њхн¤ частина зайн¤та у сфер≥ виробництва. ѕеребуванн¤ оборотних кошт≥в у сфер≥ об≥гу Ч лише необх≥дна умова безперервност≥ процесу в≥дтворенн¤; проте ц¤ частина кошт≥в п≥дприЇмства не бере безпосередньоњ участ≥ у створенн≥ вартост≥ продукц≥њ, що виготовл¤Їтьс¤. «а розрахунками багатор≥чних середн≥х величин, зокрема на промислових п≥дприЇмствах ”крањни, частка оборотних кошт≥в у сфер≥ виробництва становить 72% (у т≥м числ≥ на виробнич≥ запаси та незавершене виробництво припадаЇ в≥дпов≥дно 48 ≥ 20%), а у сфер≥ об≥гу Ч 28% (з них близько 17% Ч варт≥сть готовоњ продукц≥њ, а 6% Ч грошов≥ кошти).

 

Ќеобх≥дний розм≥р грошових кошт≥в, що вкладаютьс¤ в м≥н≥мальн≥ запаси товарно-матер≥альних ц≥нностей дл¤ забезпеченн¤ безперервного процесу виробництва продукц≥њ, найл≥пше визначати њхн≥м нормуванн¤м (розрахунком норматив≥в).

¬≥дом≥ три методи розрахунку норматив≥в оборотних кошт≥в: анал≥тичний, коеф≥ц≥Їнтний ≥ пр¤мого рахунку. јнал≥тичний (досл≥дно-статистичний) метод передбачаЇ ретельний анал≥з на¤вних товарно-матер≥альних ц≥нностей з наступним коригуванн¤м фактичних запас≥в та вилученн¤м з них надлишкових.  оеф≥ц≥Їнтний метод пол¤гаЇ в уточненн≥ чинних на початок розрахункового пер≥оду норматив≥в власних оборотних кошт≥в зг≥дно з≥ зм≥нами в цьому пер≥од≥ показник≥в виробництва, що впливають на величину цих кошт≥в. ћетод пр¤мого рахунку Ч це науково обгрунтований розрахунок норматив≥в за кожним нормованим елементом оборотних кошт≥в (виробничим запасам, незавершеному виробництву, витратам майбутн≥х пер≥од≥в, залишкам готовоњ продукц≥њ). ” практиц≥ господарюванн¤ в≥н Ї основним, ≥нш≥ методи розрахунк≥в використовуютьс¤ здеб≥льшого ¤к допом≥жн≥.

Ј Ќорматив оборотних кошт≥в у виробничих запасах. «а своњм економ≥чним зм≥стом виробнич≥ запаси розпод≥л¤ютьс¤ на елементи, що њх в≥днос¤ть до оборотних фонд≥в (сировина, матер≥али, паливо); ≥ т≥, що т¤ж≥ють до основних фонд≥в (запасн≥ частини дл¤ ремонту; ≥нструменти, ≥нвентар та ≥нш≥ малоц≥нн≥ предмети). ћетодика визначенн¤ нормативу оборотних кошт≥в у названих двох видах виробничих запас≥в неоднакова.

“очн≥сть розрахунку залежить в≥д правильного визначенн¤ запас≥в матер≥альних ресурс≥в. Ќа п≥дприЇмствах ≥снуЇ к≥лька вид≥в запас≥в: транспортний, п≥дготовчий (технолог≥чний), поточний, резервний (страховий).

” транспортний запас, що звичайно не перевищуЇ двох дн≥в, оборотн≥ кошти вкладаютьс¤ на пер≥од з моменту оплати виставленого постачальником рахунку до прибутт¤ вантажу на склад п≥дприЇмства. ѕ≥дготовчий запас створюЇтьс¤ на пер≥од часу, необх≥дного дл¤ прийманн¤, складуванн¤ ≥ п≥дготовки до виробничого використанн¤ матер≥альних ресурс≥в. Ќайб≥льшим за розм≥ром Ї поточний запас сировини (матер≥ал≥в) та ≥нших елемент≥в оборотних фонд≥в (предмет≥в прац≥); його обчислюють у межах половини середнього ≥нтервалу м≥ж поставками певних вид≥в матер≥альних ресурс≥в (наприклад, ¤кщо умовами договору м≥ж постачальником ≥ споживачем передбачене надходженн¤ матер≥ал≥в один раз на м≥с¤ць, то њхн≥ поточний запас маЇ забезпечувати 15 дн≥в роботи). ¬изначенн¤ резервного (страхового) запасу може зд≥йснюватись двома способами: за середн≥м в≥дхиленн¤м фактичних строк≥в поставки в≥д передбачених договором або за пер≥одом, необх≥дним дл¤ терм≥нового оформленн¤ замовленн¤ та доставки матер≥ал≥в в≥д виробника до споживача.

” ц≥лому норматив оборотних кошт≥в у виробничих запасах, що њх в≥днос¤ть до оборотних фонд≥в, визначаЇтьс¤ за такою схемою (дан≥ умовн≥):

1.  вартальна потреба в матер≥алах††††††††††††††† Ч †† 2700 т

2. —ередньодобова витрата матер≥ал≥ↆ††††††††† Ч †† 30 т

3. ÷≥на одн≥Їњ тонни матер≥ал󆆆††††††††††††††††††††† Ч †† 12000 г.о.

4. ¬арт≥сть добовоњ витрати матер≥ал≥в (п.3 х п.2) Ч ††† 360000 грн.

5. Ќорма запасу:

а) транспортног†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† Ч †† 2 дн≥

б) п≥дготовчого (технолог≥чного)†††††††††††††††† Ч †† 3 дн≥

в) поточног†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† Ч †† 15 дн≥в

г) резервного (страхового)††††††††††††††††††††††††††† Ч †† 5 дн≥в

д) усьог†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† Ч †† 25 дн≥в

6. Ќорматив оборотних кошт≥в

у виробничих запасах (п. 4 х п. 5, д)††††††††††††††† Ч †† 9000000 грн.

ћетодика нормуванн¤ оборотних кошт≥в у елементах виробничих запас≥в, що т¤ж≥ють до основних фонд≥в, але за чинною системою обл≥ку в≥днос¤тьс¤ до оборотних фонд≥в, ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д викладеноњ. «окрема, основою розрахунку оборотних кошт≥в у запасних частинах дл¤ ремонту служать норми запасу деталей на одиницю ремонтноњ складност≥ в≥дпов≥дних вид≥в машин та устаткуванн¤. «агальними принципами нормуванн¤ оборотних кошт≥в у малоц≥нних ≥ швидкозношуваних предметах Ї так≥: 1) нар≥зне визначенн¤ норм дл¤ матер≥альних ц≥нностей, що збер≥гаютьс¤ на склад≥ п≥дприЇмства й використовуютьс¤ (експлуатуютьс¤) у виробництв≥; 2) грошова оц≥нка складських запас≥в за повною загот≥вельною њхньою варт≥стю (соб≥варт≥стю), а предмет≥в, що використовуютьс¤, Ч у розм≥р≥ 50% перв≥сноњ њхньоњ вартост≥; 3) в≥дмова в≥д нормуванн¤ у дн¤х споживанн¤ предмет≥в, ¤к≥ експлуатуютьс¤, ≥ розрахунок норм дл¤ окремих груп таких на п≥дстав≥ коеф≥ц≥Їнт≥в, що характеризують залежн≥сть розм≥ру запасу в≥д чисельност≥ персоналу, к≥лькост≥ робочих м≥сць, вартост≥ окремих вид≥в устаткуванн¤ тощо.

● Ќорматив оборотних кошт≥в у незавершеному виробництв≥. ¬еличина цього нормативу залежить в≥д обс¤гу продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤, соб≥вартост≥ окремих њњ вид≥в ≥ характеру розпод≥лу витрат прот¤гом дн≥в виробничого циклу. «а ≥нших однакових умов оборотн≥ кошти в ц≥й функц≥ональн≥й форм≥ зм≥нюютьс¤ пр¤мо пропорц≥йно динам≥ц≥ масштаб≥в випуску та соб≥вартост≥ продукц≥њ. ѕри цьому маЇ бути враховане також сп≥вв≥дношенн¤ середньоњ соб≥вартост≥ незавершеного виробництва ≥ соб≥вартост≥ готовоњ продукц≥њ, ¤ке заведено називати коеф≥ц≥Їнтом наростанн¤ витрат.

Ќорматив оборотних кошт≥в у незавершеному виробництв≥ †можна визначити, користуючись формулою

,††††††††††††††††††††††††††††††† (7.1)

де V_д Ч середньодобовий випуск товарноњ продукц≥њ за њњ виробничою соб≥варт≥стю;

“_ц Ч середн¤ тривал≥сть виробничого циклу у дн¤х;

 _н¬ Ч коеф≥ц≥Їнт наростанн¤ витрат (соб≥вартост≥ незавершеного виробництва).

¬изначенн¤ середн≥х показник≥в добового випуску продукц≥њ за њњ соб≥варт≥стю й тривал≥сть виробничого циклу не спричин¤Ї труднощ≥в. ѕерший ≥з них обчислюЇтьс¤ д≥ленн¤м запланованого (оч≥куваного) випуску продукц≥њ на к≥льк≥сть дн≥в розрахункового пер≥оду, а другий Ч ¤к середньозважена величина за питомою вагою окремих вироб≥в (њхн≥х груп) у соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ.

 оеф≥ц≥Їнт наростанн¤ витрат потребуЇ спец≥альних попередн≥х розрахунк≥в. Ќайточн≥ше його можна визначити через розпод≥л витрат за дн¤ми виробничого циклу. « ц≥Їю метою за даними кошторису витрат на виробництво вс≥ витрати розпод≥л¤ють на одноразов≥ (варт≥сть сировини та основних матер≥ал≥в, що включаютьс¤ в процес виробництва ≥з самого його початку) ≥ так≥, що поступово зростають (решта витрат). якщо витрати на зароб≥тну плату та обслуговуванн¤ виробництва важко розрахувати у розр≥з≥ дн≥в виробничого циклу, то њх умовно розпод≥л¤ють однаковими частинами на кожний день циклу.

ћетодику визначенн¤ коеф≥ц≥Їнта наростанн¤ витрат покажемо на умовному приклад≥. ѕрипустимо, що соб≥варт≥сть ¤когось виробу становить 50 100 грн., а середн¤ тривал≥сть виробничого циклу Ч 6 дн≥в. –озпод≥л витрат за дн¤ми виробничого циклу подано в табл. 7.1. «а цих умов середн¤ соб≥варт≥сть незавершеного виробництва дор≥внюватиме 39 100 грн. (234 600 : 6), а коеф≥ц≥Їнт наростанн¤ витрат Ч 0,78 (39100 : 50100).

“аблиц¤ 7.1

–озпод≥л витрат на виготовленн¤ виробу
«ј дн¤ћ» виробничого циклу, грн

ƒн≥ виробничого циклу	ўоденн≥ витрати	—ума витрат за наростаючим п≥дсумком
ѕерший ƒругий “рет≥й „етвертий ѕТ¤тий Ўостий	30000 3000 3500 4000 4000 5600	30000 33000 36500 40500 44500 50100
–азом	50100	234600

 

ѕроте за великоњ номенклатури продукц≥њ, що виготовл¤Їтьс¤, описаний спос≥б визначенн¤ коеф≥ц≥Їнта наростанн¤ витрат Ї надто трудом≥стким. “ому на п≥дприЇмствах, що продукують матер≥алом≥стку продукц≥ю ≥ через це мають велику частку одноразових витрат, коеф≥ц≥Їнт наростанн¤ витрат можна обчислювати за такою спрощеною формулою:

 _н¬ = —_пц + 0,5 —_рц/—_¬,††††††††††††††††††††††††† (7.2)

де —_пц Ч перв≥сн≥ витрати на початку (у перший день) виробничого циклу;

—_рц Ч решта витрат на виготовленн¤ виробу;

—_в Ч виробнича соб≥варт≥сть виробу.

“ак, виход¤чи з даних табл. 7.1, коеф≥ц≥Їнт наростанн¤ витрат, розрахований за формулою (7.2), дор≥внюватиме 0,8 [(30000 + 0,5 ×
× 20100) / 50100]. як бачимо, похибка розрахунк≥в зовс≥м мала Ч лише 0,02 (0,8 Ч 0,78); вона ц≥лком припустима дл¤ такого роду практичних розрахунк≥в.

«рештою ¤кщо припустити, що середн¤ величина щоденного випуску продукц≥њ становить 20000 грн., а тривал≥сть виробничого циклу Ч 6 дн≥в, то норматив кошт≥в у незавершеному виробництв≥, обчислений за формулою (7.1), становитиме

†грн.

● Ќорматив оборотних, кошт≥в в ≥нших нормованих елементах. ќкр≥м виробничих запас≥в ≥ незавершеного виробництва, до нормованих елемент≥в оборотних кошт≥в належать також витрати майбутн≥х пер≥од≥в ≥ залишки готовоњ продукц≥њ на п≥дприЇмств≥, ¤ке њњ виготовл¤Ї.

Ќорматив оборотних кошт≥в у витратах майбутн≥х пер≥од≥в розраховуЇтьс¤ виход¤чи з залишку кошт≥в на початок пер≥оду та суми витрат прот¤гом розрахункового (планового) пер≥оду з в≥драхунком величини наступного погашенн¤ витрат за рахунок соб≥вартост≥ продукц≥њ. Ќаприклад, на початок розрахункового пер≥оду залишок витрат майбутн≥х пер≥од≥в становить 8000 грн., потреба в них прот¤гом цього пер≥оду Ч 82000 грн., на соб≥варт≥сть продукц≥њ, ¤ку належить виготовити, буде в≥днесено в рахунок погашенн¤ ран≥ше зд≥йснених витрат 36000 грн. Ќорматив оборотних кошт≥в у витратах майбутн≥х пер≥од≥в дор≥внюватиме 54000 грн. (8000 + 82000 Ц
Ц 36000).

Ќорматив оборотних кошт≥в у залишках готовоњ продукц≥њ визначаЇтьс¤ ¤к добуток вартост≥ одноденного випуску готових вироб≥в на норму њхнього запасу на склад≥ у дн¤х. ” свою чергу, норма запасу складаЇтьс¤ з к≥лькост≥ дн≥в, необх≥дних дл¤ п≥дготовки продукц≥њ до реал≥зац≥њ (продажу), тобто њњ комплектуванн¤, пакуванн¤ та в≥двантажуванн¤ споживачам, а також виписуванн¤ ≥ здаванн¤ в банк плат≥жних документ≥в.

● «розум≥ло, що сукупний норматив оборотних кошт≥в п≥дприЇмства на розрахунковий (плановий) пер≥од Ї не що ≥нше, ¤к загальна сума норматив≥в, обчислених дл¤ окремих елемент≥в (виробничих запас≥в, незавершеного виробництва, витрат майбутн≥х пер≥од≥в та залишк≥в готовоњ продукц≥њ).

 

 

7.2. ≈фективн≥сть використанн¤

 

ќборотн≥ кошти р≥зногалузевих п≥дприЇмств крањни становл¤ть значну частину њхн≥х матер≥ально-грошових актив≥в. “ому рац≥ональне та економне використанн¤ оборотних кошт≥в субТЇкт≥в господарюванн¤ маЇ неаби¤ке економ≥чне значенн¤. ƒл¤ оц≥нки ефективност≥ використанн¤ оборотних кошт≥в виробничих п≥дприЇмств застосовують певн≥ показники, а дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ Ч в≥дпов≥дн≥ конкретн≥ заходи (рис. 7.2).

≈фективн≥сть використанн¤ оборотних кошт≥в характеризуЇтьс¤ швидк≥стю њхнього обертанн¤, оборотн≥стю. ѕрискоренн¤ оборотност≥ цих кошт≥в зумовлюЇ: по-перше, зб≥льшенн¤ обс¤гу продукц≥њ на кожну грошову одиницю поточних витрат п≥дприЇмства; по-друге, вив≥льненн¤ частини кошт≥в ≥ завд¤ки цьому створенн¤ додаткових резерв≥в дл¤ розширенн¤ виробництва.

 

 

–ис. 7.2. ѕоказники та способи п≥двищенн¤ ефективност≥
використанн¤ оборотних кошт≥в п≥дприЇмства.

 

 оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ (к≥льк≥сть оборот≥в) розраховуЇтьс¤ д≥ленн¤м вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ за д≥ючими оптовими ц≥нами за певний пер≥од на середн≥й залишок оборотних кошт≥в за той самий пер≥од. ѕоказник, що Ї оберненим по в≥дношенню до к≥лькост≥ оборот≥в, заведено називати коеф≥ц≥Їнтом завантаженн¤. ¬≥н показуЇ, ск≥льки оборотних кошт≥в (у частках одиниц≥) припадаЇ на кожну грошову одиницю реал≥зованоњ продукц≥њ. “ривал≥сть одного обороту в дн¤х (або швидк≥сть обороту) оборотних кошт≥в визначаЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ к≥лькост≥ дн≥в у розрахунковому пер≥од≥ (дл¤ кварталу Ч 90 дн≥в, року Ч 360 дн≥в) ≥ коеф≥ц≥Їнта оборотност≥ за той самий пер≥од. ƒл¤ характеристики економ≥чноњ ефективност≥ використанн¤ оборотних кошт≥в може застосовуватис¤ показник њхньоњ рентабельност≥, обчислюваний ¤к в≥дношенн¤ прибутку п≥дприЇмства до суми його оборотних кошт≥в.

”насл≥док прискоренн¤ оборотност≥ ф≥нансових (грошових) кошт≥в зменшуЇтьс¤ потреба в них, в≥дбуваЇтьс¤ процес вив≥льненн¤ цих кошт≥в з обороту. –озр≥зн¤ють абсолютне, (зменшенн¤ потр≥бноњ суми кошт≥в) та в≥дносне (реал≥зац≥¤ б≥льшоњ к≥лькост≥ продукц≥њ за ф≥ксованоњ суми кошт≥в завд¤ки пол≥пшенню њхнього використанн¤) вив≥льненн¤ грошових кошт≥в з обороту.

«-пом≥ж заход≥в дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ оборот них кошт≥в ч≥льне м≥сце належить оптим≥зац≥њ виробничих запас≥в. —аме з оптим≥зац≥Їю повТ¤зан≥ найб≥льш≥ резерви скороченн¤ запас≥в на п≥дприЇмствах особливо з матер≥алом≥стким виробництвом. «меншенн¤ тривалост≥ виробничого циклу на таких п≥дприЇмствах усього на один день даЇ змогу зменшити обс¤г незавершеного виробництва на суму понад 2 млн гр. од. якщо ж прискорити реал≥зац≥ю продукц≥њ також на один день, то можливе вив≥льненн¤ оборотних кошт≥в становитиме приблизно 1/3 обс¤гу залишк≥в готовоњ продукц≥њ на складах п≥дприЇмств.

 

 

 

ѕитанн¤ дл¤ самост≥йного поглибленого вивченн¤

 

1. ≈лементний склад оборотних кошт≥в п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ).

2. Ќаукова обгрунтован≥сть под≥лу оборотних кошт≥в на нормован≥ й ненормован≥.

3. ћетоди нормуванн¤ оборотних кошт≥в п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ).

4. ¬изначенн¤ норматив≥в оборотних кошт≥в дл¤ окремих њхн≥х структурних елемент≥в.

5. —утн≥сть ≥ методика визначенн¤ коеф≥ц≥Їнта зростанн¤ витрат (соб≥вартост≥ незавершеного виробництва).

6. ќсновн≥ показники дл¤ оц≥нки ефективност≥ використанн¤ оборотних кошт≥в.

7. –≥вень забезпеченн¤ п≥дприЇмств (орган≥зац≥њ) необх≥дними оборотними коштами за сучасних умов господарюванн¤.

8. —пособи п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ оборотних кошт≥в на п≥дприЇмствах р≥зних галузей народного господарства ”крањни.