„астина 6. Ќ≈ћј“≈–≤јЋ№Ќ≤ –≈—”–—» “ј ј “»¬»

 

 лючов≥ пон¤тт¤ ≥ терм≥ни:

нематер≥альн≥ ресурси;

≥нтелектуальна власн≥сть; промислова власн≥сть;

винах≥д;

промисловий зразок;

знак дл¤ товар≥в ≥ послуг (товарний знак);

авторське право;

сум≥жне право;

рац≥онал≥заторська пропозиц≥¤;

Ђноу-хауї;

комерц≥йна таЇмниц¤;

нематер≥альн≥ активи;

патент;

л≥ценз≥¤.

 

 

6.1. Ќематер≥альн≥ ресурси

 

¬изначальною рисою сучасного пер≥оду розвитку вс≥х без вин¤тку розвинених крањн Ї зростанн¤ в сусп≥льному виробництв≥ рол≥ науково-техн≥чних знань та ≥нших результат≥в творчоњ д≥¤льност≥ людини. ¬икористанн¤ накопиченого кап≥талу знань веде до суттЇвих зм≥н у характер≥ функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й. «наченн¤ ф≥зичних товар≥в ≥ обладнанн¤ поступово зменшуЇтьс¤, тод≥ ¤к значенн¤ послуг ≥ нематер≥альних ресурс≥в неухильно зростаЇ.

«а природою свого походженн¤ нематер≥альн≥ ресурси виникають або завд¤ки новим, ун≥кальним знанн¤м у будь-¤к≥й форм≥, або через р≥дк≥сн≥сть ресурс≥в (природну чи орган≥зовану). ¬ обох цих випадках недостатн≥сть ресурс≥в (унасл≥док ун≥кальност≥ чи на¤вност≥ в обмежен≥й к≥лькост≥) спри¤Ї по¤в≥ ренти. ¬икористанн¤ таких ресурс≥в або робить њхн≥х власник≥в Їдиним виробником певноњ продукц≥њ, або забезпечуЇ зменшенн¤ витрат проти ≥нших виробник≥в. ќтже, нематер≥альн≥ ресурси багато важать у п≥двищенн≥ конкурентоспроможност≥ д≥ючих п≥дприЇмств. «а умов насиченост≥ ринку р≥зноман≥тними товарами п≥дприЇмство-виробник повинно вдосконалювати можливост≥ пропонуванн¤, просуванн¤ та реал≥зац≥њ своњх товар≥в або послуг. ƒ≥йовим ≥нструментом конкуренц≥њ у цьому раз≥ може бути використанн¤ нематер≥альних ресурс≥в. Ќаприклад, волод≥нн¤ л≥ценз≥Їю надаЇ њњ власников≥ виключне право використанн¤ певного техн≥чного дос¤гненн¤, а тому забезпечуЇ йому в≥дпов≥дн≥ конкурентн≥ переваги. «ареЇстроване зазначенн¤ походженн¤ товару завжди гарантуЇ споживачу особлив≥, ел≥тарн≥, а ≥нод≥ ун≥кальн≥ властивост≥ товару, що також п≥двищуЇ конкурентоспроможн≥сть останнього.

¬≥дтак необх≥дною умовою усп≥шного функц≥онуванн¤ будь-¤кого п≥дприЇмства в ринков≥й економ≥ц≥ Ї ефективне використанн¤ його власних так званих нематер≥альних ресурс≥в.

Ќематер≥альн≥ ресурси Ч це складова частина потенц≥алу п≥дприЇмства, здатна забезпечувати економ≥чну користь прот¤гом в≥дносно тривалого пер≥оду. ¬≥дм≥нними рисами цих ресурс≥в Ї брак матер≥альноњ основи здобуванн¤ доход≥в та невизначен≥сть розм≥р≥в майбутнього прибутку в≥д њхнього використанн¤.

ѕон¤тт¤ Ђнематер≥альн≥ ресурсиї використовуЇтьс¤ дл¤ характеристики сукупност≥ обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥. ≤нтелектуальна власн≥сть у широкому розум≥нн≥ Ч це юридична категор≥¤, ¤ка застосовуЇтьс¤ дл¤:

Ц визначенн¤ результат≥в творчоњ прац≥ людини (твор≥в науки, техн≥ки, мистецтва та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥);

Ц позначенн¤ належност≥ таких результат≥в творчоњ прац≥ в≥дпов≥дним субТЇктам творчоњ д≥¤льност≥;

Ц закр≥пленн¤ за цими субТЇктами особистих немайнових ≥ майнових прав, повТ¤заних ≥з розробкою та використанн¤м створених ними ≥нтелектуальних продукт≥в.

” склад≥ обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ виокремлюють:

1) обТЇкти промисловоњ власност≥. «-пом≥ж обТЇкт≥в промисловоњ власност≥ окремо також вид≥л¤ють так зван≥ засоби ≥ндив≥дуал≥зац≥њ учасник≥в цив≥льного обороту ≥ виготовлюваноњ ними продукц≥њ, роб≥т, послуг (знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг, ф≥рмове найменуванн¤, зазначенн¤ походженн¤ товар≥в);

2) обТЇкти, що охорон¤ютьс¤ авторськими та сум≥жними правами;

3) ≥нш≥ (нетрадиц≥йн≥) обТЇкти ≥нтелектуальноњ власност≥ (рис. 6.1).

 

 

 

–ис. 6.1. ќбТЇкти ≥нтелектуальноњ власност≥.

 

«г≥дно з ѕаризькою конвенц≥Їю з охорони промисловоњ власност≥ (1883 р.) до обТЇкт≥в ц≥Їњ власност≥ належать винаходи, корисн≥ модел≥, промислов≥ зразки, товарн≥ знаки, знаки обслуговуванн¤, ф≥рмов≥ найменуванн¤ зазначенн¤ походженн¤ товар≥в, а також способи захисту в≥д припиненн¤ недобросов≥сноњ конкуренц≥њ.

—токгольмська конвенц≥¤ (1967 р.) включаЇ в пон¤тт¤ Ђ≥нтелектуальна власн≥стьї права, що стосуютьс¤ до л≥тературних, художн≥х ≥ наукових твор≥в, виконавчоњ д≥¤льност≥ артист≥в, звукозапису, рад≥о ≥ телев≥з≥йних передач, винаход≥в у вс≥х галуз¤х людськоњ д≥¤льност≥, наукових в≥дкритт≥в, промислових зразк≥в, товарних знак≥в, знак≥в обслуговуванн¤, ф≥рмових найменувань та комерц≥йних позначень, захисту проти недобросов≥сноњ конкуренц≥њ, а також вс≥ ≥нш≥ права щодо ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥ у виробнич≥й, науков≥й, л≥тературн≥й ≥ художн≥й галуз¤х.

ѕон¤тт¤ Ђпромислова власн≥стьї розум≥ють у найширшому значенн≥ ≥ застосовують не т≥льки щодо промисловост≥ й торг≥вл≥, але також ≥ щодо с≥льськогосподарського виробництва, добувноњ промисловост≥ та вс≥х продукт≥в промислового чи природного походженн¤.

 

—еред обТЇкт≥в промисловоњ власност≥ центральне м≥сце належить винаходам.

¬инах≥д Ч це результат творчоњ д≥¤льност≥ людини в будь-¤к≥й галуз≥ технолог≥њ. ќбТЇктами винаходу можуть бути продукт ≥ спос≥б.

¬ид≥л¤ють к≥лька основних вид≥в продукт≥в, ¤к≥ можуть стати обТЇктом винаходу. ƒо них, зокрема, належать:

Ц пристр≥й Ч машина, механ≥зм, прилад тощо, ¤к≥ характеризуютьс¤ на¤вн≥стю конструктивних елемент≥в та звТ¤зк≥в м≥ж ними, њхн≥м взаЇмним розташуванн¤м, формою виконанн¤, параметрами елемент≥в ≥ матер≥ал≥в, з котрих њх виготовлено;

Ц речовина Ц ≥ндив≥дуальн≥ х≥м≥чн≥ сполуки, композиц≥њ (сполуки, сум≥ш≥, розчини, сплави тощо), продукти ¤дерного перетворенн¤, ¤к≥ характеризуютьс¤ ¤к≥сними й к≥льк≥сними ознаками;

Ц штам м≥кроорган≥зму, культура кл≥тин рослин ≥ тварин Ц спадково однор≥дн≥ культури бактер≥й, м≥кроскоп≥чн≥ гриби, др≥ждж≥, м≥кроорган≥зми, в≥руси, фаги, соматичн≥ кл≥тини рослин ≥ тварин, ¤к≥ культивуютьс¤ тощо.

ƒо способ≥в належать процеси виконанн¤ д≥й над матер≥альним обТЇктом (обТЇктами) за допомогою ≥нших матер≥альних обТЇкт≥в. —пос≥б характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю д≥й або сукупност≥ д≥й, пор¤дком њхнього виконанн¤ в час≥.

ќтже, винаходом може бути лише конкретний продукт або спос≥б. ѕропозиц≥њ, що њх сформульовано у вигл¤д≥ загальноњ постановки завданн¤ або у вигл¤д≥ ≥дењ не можуть бути квал≥ф≥кован≥ ¤к винах≥д. «окрема, не визнаютьс¤ винаходами в≥дкритт¤, науков≥ теор≥њ, математичн≥ методи, методи орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ господарством, плани, умовн≥ позначенн¤, розклади, правила, програми дл¤ обчислювальних машин, тополог≥њ ≥нтегральних м≥кросхем, сорти рослин ≥ породи тварин тощо.

ƒл¤ визначенн¤ патентоспроможност≥ винаходу в ”крањн≥ використовуютьс¤ так≥ критер≥њ:

1) новизна винаходу. ¬инах≥д визнаЇтьс¤ новим, ¤кщо в≥н не Ї частиною р≥вн¤ техн≥ки, тобто, коли з ус≥х в≥домостей, ¤к≥ стали загальнодоступними в св≥т≥ до дн¤ подач≥ за¤вки на винах≥д, не ви¤влено засобу з ознаками, ≥дентичними вс≥м ознакам формули даного винаходу;

2) на¤вн≥сть винах≥дницького р≥вн¤. ¬инах≥д маЇ винах≥дницький р≥вень, ¤кщо дл¤ фах≥вц¤ в≥н не випливаЇ сам собою з р≥вн¤ техн≥ки, тобто, коли дос≥ не було ви¤влено р≥шень, ¤к≥ мають ознаки, що зб≥гаютьс¤ з головними ознаками даного винаходу;

3) промислова придатн≥сть винаходу. ¬инах≥д признаЇтьс¤ промислово придатним, ¤кщо його можна використати (багаторазово в≥дтворити) в промисловост≥ або в ≥нш≥й сфер≥ д≥¤льност≥. ѕри цьому безпосередн¤ утил≥тарна корисн≥сть винаходу не Ї обовТ¤зковою умовою (винах≥д не обовТ¤зково маЇ бути використаний).

 орисна модель Ч це результат творчоњ д≥¤льност≥ людини, обТЇктом ¤коњ може бути конструктивне вир≥шенн¤ пристрою або його складових частин.

 орисн≥ модел≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ≥нших обТЇкт≥в промисловоњ власност≥ тим, що њх предметом Ї т≥льки конструктивне вир≥шенн¤ пристрою (просторова композиц≥¤, взаЇмне розташуванн¤ елемент≥в, форма). ÷е означаЇ, що речовини, штами м≥кроорган≥зм≥в, культури кл≥тин рослин ≥ тварин, а також способи не можуть бути визнан≥ корисними модел¤ми. «а законами ”крањни корисна модель в≥дпов≥даЇ умовам патентоспроможност≥, ¤кщо вона Ї новою (не Ї частиною р≥вн¤ техн≥ки) ≥ промислово придатною (тобто придатною дл¤ в≥дтворенн¤ промисловими засобами).

ѕромисловим зразком називаЇтьс¤ результат творчоњ д≥¤льност≥ людини в галуз≥ художнього конструюванн¤. ќбТЇктом такоњ д≥¤льност≥ може бути форма, малюнок, кольори або њхнЇ поЇднанн¤, що визначають зовн≥шн≥й вигл¤д промислового виробу ≥ призначен≥ дл¤ задоволенн¤ естетичних та ергоном≥чних потреб. ѕромисловий зразок може бути обТЇмним (модель), плоским (рисунок) або комб≥нованим.

«а своЇю сутн≥стю промисловий зразок Ч це нове художньо-конструктивне вир≥шенн¤ виробу, в ¤кому дос¤гаЇтьс¤ Їдн≥сть техн≥чних та естетичних властивостей. Ќе п≥дл¤гають охорон≥ ¤к промислов≥ зразки: обТЇкти арх≥тектури, промислов≥ г≥дротехн≥чн≥ та ≥нш≥ стац≥онарн≥ споруди; друкована продукц≥¤ ¤к така; обТЇкти нест≥йкоњ форми з р≥дких, газопод≥бних, сипких ≥ т. п. под≥бних речовин.

’удожньо-конструктивне вир≥шенн¤ виробу визнаЇтьс¤ промисловим зразком ≥ забезпечуЇтьс¤ правовою охороною за умов його новизни та промисловоњ придатност≥. ѕромисловий зразок Ї новим, ¤кщо сукупн≥сть його суттЇвих ознак, що визначають естетичн≥ та (або) ергоном≥чн≥ особливост≥ виробу, не стала загальнодоступною у св≥т≥ до дн¤ ф≥ксац≥њ його пр≥оритету. ѕромислова придатн≥сть означаЇ, що промисловий зразок може бути багаторазово в≥дтворений через виготовленн¤ в≥дпов≥дного виробу.

“оварними знаками та знаками обслуговуванн¤ (в украњнському законодавств≥ Ч знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг) вважаютьс¤ ориг≥нальн≥ позначенн¤, з допомогою ¤ких товари ≥ послуги одних ос≥б в≥др≥зн¤ють в≥д однор≥дних товар≥в ≥ послуг ≥нших ос≥б. √оловне завданн¤ товарного знака пол¤гаЇ в ≥дентиф≥кац≥њ товару та його виробника на ринку. “оварний знак при цьому виконуЇ одночасно дв≥ функц≥њ: рекламуванн¤ товару та гарантуванн¤ його ¤кост≥.

¬икористанн¤ таких знак≥в даЇ можлив≥сть споживачу швидко знайти та ≥дентиф≥кувати потр≥бний йому товар. “ому товарний знак розм≥щують на самому товар≥ або його упаковц≥. “оварний знак використовують також у реклам≥, друкованих виданн¤х, на оф≥ц≥йних бланках п≥дприЇмств тощо.

“оварний знак Ї вказ≥вкою дл¤ споживача, тому власник товарного знака несе в≥дпов≥дальн≥сть за ¤к≥сть своњх вироб≥в ¤к у процес≥ реал≥зац≥њ, так ≥ на етап≥ споживанн¤.

ќбТЇктами знака дл¤ товар≥в ≥ послуг можуть бути:

Ц словесними (слова, сполученн¤ л≥тер, лексичний образ);

Ц зображувальними (зображенн¤ живих ≥стот, р≥зноман≥тних предмет≥в, ф≥гур будь-¤ких форм, кольорових пл¤м тощо);

Ц обТЇмними (тривим≥рн≥ обТЇкти, ф≥гури та комб≥нац≥њ л≥н≥й ≥ ф≥гур);

Ц з використанн¤м ≥нших позначень або њхн≥х комб≥нац≥й, виконаних у будь-¤кому кольор≥ чи поЇднанн≥ кольор≥в.

ќсновними вимогами до знак≥в дл¤ товар≥в ≥ послуг Ї:

1) њхн¤ новизна (новизна товарного знака розгл¤даЇтьс¤ стосовно сфери його використанн¤, тобто перел≥ку товар≥в, ¤к≥ в≥н охорон¤Ї, ≥ часу його д≥њ, тобто терм≥ну чинност≥ даного товарного знака);

2) ориг≥нальн≥сть (товарний знак маЇ суттЇво в≥др≥зн¤тис¤ в≥д уже зареЇстрованих ≥ в≥домих позначень);

3) охоронопридатн≥сть, тобто можлив≥сть њхньоњ оф≥ц≥йноњ реЇстрац≥њ.

ѕравов≥й охорон≥ п≥дл¤гають знаки, ¤к≥ не порушують сусп≥льних ≥нтерес≥в, принцип≥в гуманност≥ та морал≥ та на ¤к≥й не поширюютьс¤ обмеженн¤ щодо наданн¤ правовоњ охорони. ¬ украњнському законодавств≥ Ї достатньо широкий перел≥к позначень, котр≥ не п≥дл¤гають реЇстрац≥њ ¤к знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг. «окрема, до таких належать позначенн¤, ¤к≥:

1) зображують державн≥ герби, прапори та емблеми, оф≥ц≥йн≥ назви держав, скорочен≥ або повн≥ найменуванн¤ м≥жнародних м≥жур¤дових орган≥зац≥й, оф≥ц≥йн≥ контрольн≥, гарант≥йн≥ та проб≥рн≥ клейма, печатки, нагороди та ≥нш≥ в≥дзнаки;

2) не мають розр≥зн¤льноњ здатност≥ (неспроможн≥ породити в споживача асоц≥ативн≥ образи, достатн≥ дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ товару та його виробника), ¤к≥ Ї загальновживаними, ¤к≥ Ї оманливими або такими, що можуть завести в оману щодо товару (послуги) або особи, котра його виробл¤Ї (надаЇ);

3) Ї тотожними або схожими наст≥льки, що њх можна сплутати ≥з знаками, ран≥ше зареЇстрованими, ф≥рмовими найменуванн¤ми, найменуванн¤ми м≥сц¤ походженн¤ товару, що належать ≥ншим особам;

4) в≥дтворюють промислов≥ зразки, назви в≥домих в ”крањн≥ твор≥в науки, л≥тератури ≥ мистецтва або цитати ≥ персонаж≥ з них без згоди власник≥в авторського права, пр≥звища, ≥мена, портрети, факсим≥ле в≥домих в ”крањн≥ ос≥б без њхньоњ згоди.

«азначенн¤ походженн¤ товару ¤к обТЇкт промисловоњ власност≥ може бути двох вид≥в: просте та квал≥ф≥коване.

ѕросте зазначенн¤ походженн¤ товару Ч це будь-¤ке словесне чи зображальне (граф≥чне) позначенн¤, що пр¤мо чи опосередковано вказуЇ на географ≥чне м≥сце походженн¤ товару. ѕри цьому п≥д географ≥чним м≥сцем розум≥ють будь-¤кий географ≥чний обТЇкт ≥з оф≥ц≥йно визначеними межами: крањна, рег≥он ¤к частина крањни, населений пункт, м≥сцев≥сть тощо.

ѕон¤тт¤ Ђквал≥ф≥коване зазначенн¤ походженн¤ товаруї охоплюЇ (обТЇднуЇ) так≥ терм≥ни:

Ц назва м≥сц¤ походженн¤ товару;

Ц географ≥чне зазначенн¤ походженн¤ товару.

Ќазва м≥сц¤ походженн¤ товару Ч це назва географ≥чного м≥сц¤, ¤ка вживаЇтьс¤ ¤к позначенн¤ в назв≥ товару, що походить ≥з зазначеного географ≥чного м≥сц¤ та маЇ особлив≥ властивост≥, виключно або головним чином зумовлен≥ характерними дл¤ даного географ≥чного м≥сц¤ природними умовами або поЇднанн¤м цих природних умов з характерним дл¤ даного географ≥чного м≥сц¤ людським фактором.

√еограф≥чне зазначенн¤ походженн¤ товару Ч це назва географ≥чного м≥сц¤, котра вживаЇтьс¤ ¤к позначенн¤ в назв≥ товару, що походить ≥з цього географ≥чного м≥сц¤ та маЇ певн≥ ¤кост≥, репутац≥ю або ≥нш≥ характеристики, в основному зумовлен≥ характерними дл¤ даного географ≥чного м≥сц¤ природними умовами чи людським фактором або поЇднанн¤м таких.

ѕросте зазначенн¤ походженн¤ товару даЇ лише загальне у¤вленн¤ про д≥йсне м≥сце походженн¤ товару.  вал≥ф≥коване зазначенн¤ походженн¤ товару виокремлюЇ з-пом≥ж великоњ к≥лькост≥ товар≥в так≥, котр≥ мають особлив≥ властивост≥, особлив≥ ¤кост≥, зумовлен≥ географ≥чною специф≥кою м≥сц¤ його виробництва, тобто воно вказуЇ на безпосередню залежн≥сть властивостей товару в≥д м≥сц¤ його походженн¤.

ћетою реЇстрац≥њ зазначенн¤ походженн¤ товару Ї захист такого найменуванн¤, запоб≥ганн¤ його використанню дл¤ ≥нших товар≥в. “ому основними ознаками зазначенн¤ походженн¤ товару пор¤д з назвою певноњ м≥сцевост≥ Ї:

Ц географ≥чне середовище, ¤ке охоплюЇ специф≥чн≥ природн≥ умови та (або) людськ≥ фактори;

Ц на¤вн≥сть в товар≥ особливих властивостей, ¤к≥ вир≥зн¤ють його з-пом≥ж ≥нших однор≥дних товар≥в;

Ц обовТ¤зкова обТЇктивна залежн≥сть особливих властивостей товару в≥д географ≥чного середовища.

Ќе визнаЇтьс¤ зазначенн¤м походженн¤ товару позначенн¤, ¤ке, хоча ≥ м≥стить назву географ≥чного обТЇкта, але Ї загальновживаним щодо товар≥в певного виду ≥ ¤ке не повТ¤зане з м≥сцем його виготовленн¤. «аборон¤Їтьс¤ використовувати зазначенн¤ походженн¤ товару в переклад≥ або у сполученн¤х з≥ словами Ђр≥дї, Ђтипї, Ђ≥м≥тац≥¤ї, оск≥льки це може завести споживач≥в в оману щодо м≥сц¤ походженн¤ та особливих властивостей товару.

‘≥зична або юридична особа, ¤ка зареЇструвала зазначенн¤ походженн¤ товару, одержуЇ право на його використанн¤ в рекламних ц≥л¤х через розм≥щенн¤ на в≥дпов≥дному вироб≥, його упаковц≥, у проспектах та ≥нш≥й товарно-супров≥дн≥й документац≥њ.

‘≥рмове найменуванн¤ Ч це стале позначенн¤ п≥дприЇмства (ф≥рми, компан≥њ,† тощо) або окремоњ особи, в≥д ≥мен≥ ¤коњ зд≥йснюЇтьс¤ виробнича або ≥нша д≥¤льн≥сть.

‘≥рмове найменуванн¤ використовуЇтьс¤ дл¤ розп≥знаванн¤ п≥дприЇмств ≥ виокремлюванн¤ њх з-пом≥ж ≥нших. Ќа в≥дм≥ну в≥д знак≥в дл¤ товар≥в ≥ послуг, ¤к≥ уможливлюють ≥дентиф≥кац≥ю конкретних товар≥в та послуг даного п≥дприЇмства, ф≥рмове найменуванн¤ вказуЇ на п≥дприЇмство ¤к таке, без будь-¤ких посилань на товари та послуги, ¤к≥ воно постачаЇ на ринок, та характеризуЇ репутац≥ю ≥ становище п≥дприЇмства† в ц≥лому.

Ќедобросов≥сною конкуренц≥Їю вважаютьс¤ будь-¤к≥ д≥њ в конкуренц≥њ, що суперечать правилам, торговим та ≥ншим чесним звича¤м у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥. Ќедобросов≥сною конкуренц≥Їю вважаютьс¤ д≥њ повТ¤зан≥:

1) ≥з неправом≥рним використанн¤м д≥ловоњ репутац≥њ субТЇкта господарюванн¤ (використанн¤ чужих позначень, рекламних матер≥ал≥в, упаковки; товар≥в ≥ншого виробника; коп≥юванн¤ зовн≥шнього вигл¤ду виробу; пор≥вн¤льноњ реклами);

2) з≥ створенн¤м перешкод субТЇктам господарюванн¤ в процес≥ конкуренц≥њ та дос¤гненн¤ неправом≥рних переваг у конкуренц≥њ (дискредитац≥¤ субТЇкта; куп≥вл¤-продаж товар≥в, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг ≥з примусовим асортиментом; намовл¤нн¤ до бойкоту субТЇкта господарюванн¤; намовл¤нн¤ постачальника до дискрим≥нац≥њ покупц¤; намовл¤нн¤ до роз≥рванн¤ договору з конкурентом; п≥дкуп прац≥вника постачальника або покупц¤);

3) ≥з неправом≥рним збиранн¤м, розголошенн¤м та використанн¤м комерц≥йноњ таЇмниц≥, включаючи й намовл¤нн¤ до розголошенн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥.

 

ƒо обТЇкт≥в, що охорон¤ютьс¤ авторським правом належать ¤к оприлюднен≥, так ≥ неоприлюднен≥ твори в галуз≥ науки, л≥тератури ≥ мистецтва незалежно в≥д њхнього призначенн¤, жанру, достоњнства, обс¤гу, мети (осв≥та, ≥нформац≥¤, пропаганда, розваги тощо), котр≥ ≥снують у таких обТЇктивних формах:

Ц письмов≥й (рукопис, машинопис, нотний запис тощо);

Ц усн≥й (оприлюднен≥ виступи, лекц≥њ, промови, пропов≥д≥ тощо);

Ц образотворч≥й (≥люстрац≥њ, картини, схеми, к≥но-, в≥део-, фотокадри тощо);

Ц обТЇмно-просторов≥й (скульптури, модел≥, арх≥тектурн≥ форми тощо);

Ц в ≥нших формах.

јвторське право не поширюЇтьс¤ на:

1) оф≥ц≥йн≥ документи (закони, укази, постанови, судов≥ р≥шенн¤, ≥нструкц≥њ тощо);

2) державн≥ символи та знаки (прапори, герби, ордени, грошов≥ знаки);

3) твори народноњ творчост≥;

4) пов≥домленн¤ про новини дн¤, поточн≥ под≥њ, що мають характер звичайноњ прес-≥нформац≥њ;

5) ≥дењ, процедури, процеси, концепц≥њ, винаходи, корисн≥ модел≥, промислов≥ зразки, знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг, рац≥онал≥заторськ≥ пропозиц≥њ;

6) твори, терм≥н д≥њ авторського права на ¤к≥ зак≥нчивс¤.

ѕ≥д компТютерною програмою розум≥ють обТЇктивну форму поданн¤ сукупност≥ даних та команд, призначених дл¤ функц≥онуванн¤ електронних обчислювальних машин.  онкретно Ч це наб≥р ≥нструкц≥й у вигл¤д≥ сл≥в, цифр, символ≥в чи в будь-¤кому ≥ншому вигл¤д≥, виражених у форм≥, ¤ку читаЇ машина, ≥ ¤к≥ привод¤ть њњ у д≥ю дл¤ дос¤гненн¤ певноњ мети або результату. ѕон¤тт¤ ЂкомпТютерна програмаї охоплюЇ операц≥йн≥ системи ≥ прикладн≥ програми, виражен≥ у вих≥дному або обТЇктному код≥, включаючи п≥дготовч≥ матер≥али та ауд≥ов≥зуальн≥ в≥дображенн¤, одержан≥ внасл≥док розробки компТютерноњ програми.

јвторське право поширюЇтьс¤ на будь-¤к≥ програми ¤к оприлюднен≥, так ≥ неоприлюднен≥, подан≥ в обТЇктивн≥й форм≥, незалежно в≥д њхнього матер≥ального нос≥¤, призначенн¤ чи ¤кост≥. ѕон¤тт¤ ЂкомпТютерна програмаї не поширюЇтьс¤ на бази даних.

ѕравов≥й охорон≥ не п≥дл¤гають ≥дењ та принципи, на ¤ких побудовано компТютерн≥ програми, включаючи принципи орган≥зац≥њ ≥нтерфейсу, алгоритму та мов програмуванн¤.

–озширенн¤ сфери використанн¤ засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки, необх≥дн≥сть розвТ¤зуванн¤ все складн≥ших задач обумовлюють пост≥йне зростанн¤ к≥лькост≥ програмних продукт≥в та витрат на њхнЇ створенн¤. ¬арт≥сть програмного забезпеченн¤ проти вартост≥ техн≥чних засоб≥в ≈ќћ невпинно зростаЇ, а сам≥ вони стають важливим обТЇктом комерц≥йних в≥дносин.

Ѕазою даних називаЇтьс¤ сукупн≥сть даних, матер≥ал≥в або твор≥в, систематизованих у форм≥, ¤ку читаЇ машина.

јвторське право поширюЇтьс¤ на будь-¤к≥ бази даних, подан≥ в обТЇктивн≥й форм≥, ¤к≥ Ї результатом творчоњ прац≥ з п≥дбору та орган≥зац≥њ даних, незалежно в≥д њхнього матер≥ального нос≥¤, призначенн¤ чи достоњнства.

Ѕази даних охорон¤ютьс¤ незалежно в≥д того, чи Ї в≥домост≥, ¤к≥ вони м≥ст¤ть, обТЇктами авторського права. јле авторське право на базу даних визнаЇтьс¤ тод≥, коли кожний ≥з твор≥в, включених до складу ц≥Їњ бази даних, Ї обТЇктом авторського права.

ѕравова охорона не поширюЇтьс¤ на ≥дењ та принципи, покладен≥ в основу бази даних або будь-¤коњ з њњ частин.

“ополог≥Їю ≥нтегральноњ м≥кросхеми називаЇтьс¤ заф≥ксоване на матер≥альному нос≥њ просторово-геометричне розташуванн¤ сукупност≥ елемент≥в ≥нтегральноњ м≥кросхеми та звТ¤зк≥в м≥ж ними.

”мовою правовоњ охорони тополог≥й ≥нтегральних м≥кросхем Ї њх ориг≥нальн≥сть, тобто випадок, коли сукупн≥сть њхн≥х елемент≥в не Ї загальнов≥домою розробникам та виробникам ≥нтегральних м≥кросхем на дату створенн¤ цих конкретних схем, або коли сукупн≥сть загальнов≥домих елемент≥в у ц≥лому задовольн¤Ї умову ориг≥нальност≥.

ѕравова охорона не поширюЇтьс¤ на ≥дењ, способи, технолог≥ю або закодовану ≥нформац≥ю, ¤к≥ можуть бути вт≥лен≥ в тополог≥њ.

—ум≥жн≥ права Ч це права, ¤к≥ примикають (прил¤гають) до авторського права, Ї пох≥дними в≥д нього. —ум≥жн≥ права належать до нематер≥альних обТЇкт≥в ≥ под≥л¤ютьс¤ на три види:

1) права виконавц≥в;

2) права виробник≥в фонограм;

3) права орган≥зац≥й мовленн¤.

”мови наданн¤ охорони сум≥жних прав в≥дпов≥дають њхн≥м видам.

ѕрава виконавц≥в охорон¤ютьс¤, ¤кщо:

1) виконанн¤ вперше мало м≥сце на територ≥њ ”крањни;

2) виконанн¤ заф≥ксоване на фонограм≥, що охорон¤Їтьс¤ законом;

3) виконанн¤ не заф≥ксоване на фонограм≥, але включене в передачу орган≥зац≥њ мовленн¤, що охорон¤Їтьс¤ законом.

ѕрава виробник≥в фонограм охорон¤ютьс¤, ¤кщо:

1) виробник Ї громад¤нином ”крањни або юридичною особою з оф≥ц≥йним м≥сцезнаходженн¤м на територ≥њ ”крањни;

2) фонограму вперше оприлюднено на територ≥њ ”крањни;

3) перша ф≥ксац≥¤ фонограми мала м≥сце в ”крањн≥.

ѕрава орган≥зац≥й мовленн¤ охорон¤ютьс¤, ¤кщо вони мають оф≥ц≥йне м≥сцезнаходженн¤ на територ≥њ ”крањни ≥ зд≥йснюють передач≥ з передавач≥в, розм≥щених на терен≥ ”крањни.

 

–езультати творчоњ д≥¤льност≥ людини, ¤к≥ не належать до обТЇкт≥в промисловоњ власност≥ та обТЇкт≥в, що охорон¤ютьс¤ авторським та сум≥жними правами, утворюють групу так званих нетрадиц≥йних обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥.

–ац≥онал≥заторська пропозиц≥¤ Ч це техн≥чне вир≥шенн¤, ¤ке Ї новим ≥ корисним дл¤ п≥дприЇмства, до ¤кого воно подано. –ац≥онал≥заторськими вважаютьс¤ пропозиц≥њ щодо удосконаленн¤ використовуваноњ техн≥ки (машин, агрегат≥в, пристроњв), продукц≥њ, що виготовл¤Їтьс¤, способ≥в контролю, спостереженн¤ й досл≥дженн¤, техн≥ки безпеки, а також пропозиц≥њ, ¤к≥ спри¤ють п≥двищенню продуктивност≥ прац≥, ефективн≥шому використанню енерг≥њ, обладнанн¤, матер≥ал≥в.

«а своЇю сутн≥стю рац≥онал≥заторськ≥ пропозиц≥њ, ¤к ≥ винаходи, Ї техн≥чними р≥шенн¤ми, але в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д останн≥х м≥рою новизни. –ац≥онал≥заторська пропозиц≥¤ маЇ, сказати б, Ђм≥сцевуї новизну, Ї новою щодо техн≥ки ≥ технолог≥њ, ¤ка використовуЇтьс¤ на даному п≥дприЇмств≥, незалежно в≥д того, чи в≥доме техн≥чне р≥шенн¤ ще де≥нде, чи н≥.

≈коном≥чне значенн¤ рац≥онал≥заторських пропозиц≥й пол¤гаЇ в тому, що вони п≥двищують техн≥ко-технолог≥чний р≥вень виробництва на п≥дприЇмств≥. “ехнолог≥¤ виробництва, ¤к правило, залишаЇтьс¤ незм≥нною прот¤гом в≥дносно тривалого пер≥оду. «а умови швидких темп≥в науково-техн≥чного прогресу все част≥ше зТ¤вл¤ютьс¤ нов≥ технолог≥чн≥ процеси та б≥льш досконале обладнанн¤. ” звТ¤зку з цим пер≥одично виникаЇ потреба модерн≥зац≥њ д≥ючого устаткуванн¤ та вдосконаленн¤ технолог≥чних процес≥в, що ≥ Ї обТЇктом рац≥онал≥заторських пропозиц≥й.

ѕ≥д Ђноу-хауї заведено розум≥ти не захищен≥ охоронними документами та не оприлюднен≥ (повн≥стю або частково) знанн¤ чи досв≥д техн≥чного, виробничого, управл≥нського, комерц≥йного, ф≥нансового або ≥ншого характеру, що можуть бути практично використан≥ в наукових досл≥дженн¤х та розробках, за виготовленн¤, реал≥зац≥њ та експлуатац≥њ конкурентоспроможноњ продукц≥њ, забезпечуючи певн≥ переваги њхньому власников≥.

“ерм≥н Ђноу-хауї походить в≥д англ≥йського виразу Ђзнати ¤к зробитиї. ƒо Ђноу-хауї належать також не запатентован≥ з р≥зних причин винаходи. ќбТЇктами Ђноу-хауї можуть бути р≥зноман≥тн≥ пос≥бники (порадники), специф≥кац≥њ, формули, рецепти, знанн¤ й досв≥д у сфер≥ маркетингу, оформленн≥ упаковки продукц≥њ тощо. ¬ажливою ознакою Ђноу-хауї Ї конф≥денц≥йний характер тих знань та досв≥ду, на здобуванн¤ ¤ких п≥дприЇмство, ¤к правило, витрачаЇ значн≥ кошти та час.

 омерц≥йна таЇмниц¤ Ч це в≥домост≥, безпосередньо повТ¤зан≥ з д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства, ¤к≥ не Ї державними таЇмниц¤ми, ≥ розголошенн¤ ¤ких може завдати шкоди ≥нтересам п≥дприЇмства. ” загальному розум≥нн≥ комерц≥йну таЇмницю становить сукупн≥сть виробничо-господарськоњ, ф≥нансово-економ≥чноњ та науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, розголошенн¤ ¤коњ може призвести до економ≥чних збитк≥в.

 

 

6.2. Ќематер≥альн≥ активи

 

Ќематер≥альн≥ ресурси, ¤к ≥ решта ресурс≥в, що застосовуютьс¤ в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, мають бути створен≥ або придбан≥ п≥дприЇмством. ¬одночас нематер≥альн≥ ресурси в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д матер≥альних певними характеристиками, повТ¤заними з њхньою природою ≥ способами практичного використанн¤. Ќаприклад, нов≥ знанн¤ ¤к результат творчоњ д≥¤льност≥ людини по сут≥ Ї сусп≥льним благом ≥ ними може користуватис¤ не лише ¤кийсь один субТЇкт господарюванн¤, а й решта. ¬иникаЇ небезпека ≥м≥тац≥њ, коп≥юванн¤ та використанн¤ цих знань безкоштовно. «а таких обставин н≥хто не наважитьс¤ вкладати кошти першим у створенн¤ нових знань. “ому й виникаЇ необх≥дн≥сть захистити права власност≥ автора. ќтже, доступ до таких знань захищено правами, що сам≥ по соб≥ ≥ Ї нематер≥альними активами.

якщо йдетьс¤ про нематер≥альн≥ активи р≥дк≥сн≥ за своЇю природою, то вони утворюютьс¤ не в результат≥ вкладенн¤ кошт≥в, а завд¤ки привласненню р≥дк≥сност≥ (наприклад, права на користуванн¤ природними ресурсами). јле ≥ в цьому раз≥ доступ до обмежених деф≥цитних ресурс≥в також захищено в≥дпов≥дними правами.

Ќематер≥альн≥ активи Ч це категор≥¤, ¤ка виникаЇ внасл≥док волод≥нн¤ правами на обТЇкти ≥нтелектуальноњ власност≥ або на обмежен≥ ресурси та њхнього використанн¤ в господарськ≥й д≥¤льност≥ з отриманн¤м доходу.

ƒо складу нематер≥альних актив≥в включають:

1) права, що зТ¤вл¤ютьс¤ внасл≥док волод≥нн¤ п≥дприЇмством:

Ц патентами на винаходи, корисн≥ модел≥, промислов≥ зразки;

Ц св≥доцтвами на знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг, найменуванн¤ м≥сц¤ походженн¤ товару, ф≥рмове найменуванн¤;

2) права, що виникають унасл≥док волод≥нн¤ п≥дприЇмством обТЇктами авторського права (твори науки, л≥тератури, мистецтва, компТютерн≥ програми, бази даних, тополог≥њ ≥нтегральних м≥кросхем) та сум≥жних прав (права виконавц≥в, виробник≥в фонограм та орган≥зац≥й мовленн¤);

3) права на використанн¤ створених на п≥дприЇмств≥ нетрадиц≥йних обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ (рац≥онал≥заторських пропозиц≥й, ноу-хау, комерц≥йних таЇмниць тощо);

4) права на користуванн¤ земельними д≥л¤нками та природними ресурсами;

5) монопольн≥ права та прив≥лењ на використанн¤ р≥дк≥сних ресурс≥в, включаючи л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ певних вид≥в д≥¤льност≥;

6) орган≥зац≥йн≥ витрати на створенн¤ п≥дприЇмства;

7) права, що зТ¤вл¤ютьс¤ внасл≥док укладених п≥дприЇмством з ≥ншими орган≥зац≥¤ми л≥ценз≥йних угод на використанн¤ обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥.

ѕринцип юридичного захисту обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ досить простий: заборон¤Їтьс¤ використанн¤ нематер≥альних актив≥в без дозволу њхнього власника, або њхн¤ п≥дборка. ѕроте форми правового захисту дуже р≥зн¤тьс¤ м≥ж собою залежно в≥д типу актив≥в.

ѕраво власност≥ на винаходи, корисн≥ модел≥ та промислов≥ зразки засв≥дчуЇтьс¤ патентами. ѕатентом називаЇтьс¤ виданий державним органом (патентним в≥домством) охоронний документ, ¤кий п≥дтверджуЇ право його власника на в≥дпов≥дний обТЇкт промисловоњ власност≥. ѕатент забезпечуЇ його власнику:

Ц виключне право використовувати винах≥д (корисну модель, промисловий зразок) на св≥й розсуд;

Ц право заборон¤ти трет≥м особам використовувати винах≥д (корисну модель, промисловий зразок) без дозволу власника;

Ц можлив≥сть передавати на п≥дстав≥ договору право власност≥ на винах≥д (корисну модель, промисловий зразок) будь-¤к≥й особ≥, ¤ка стаЇ правонаступником власника патенту;

Ц право дати будь-¤к≥й особ≥ дозв≥л (видати л≥ценз≥ю) на використанн¤ винаходу (корисноњ модел≥, промислового зразка) на п≥дстав≥ л≥ценз≥йного договору;

Ц право подати до патентного в≥домства дл¤ оф≥ц≥йноњ публ≥кац≥њ за¤ву про наданн¤ будь-¤к≥й особ≥ дозволу на використанн¤ запатентованого винаходу (корисноњ модел≥, промислового зразка).

” раз≥ порушенн¤ прав патентовласника в≥н може через суд примусово ст¤гувати компенсац≥ю збитк≥в. ѕорушенн¤м виключного права вважаЇтьс¤ несанкц≥оноване виготовленн¤, використанн¤, пропозиц≥¤ продажу, продаж або ≥нше введенн¤ в господарський об≥г товар≥в або њхн≥х компонент≥в, створених за техн≥чним р≥шенн¤м, на ¤ке поширюЇтьс¤ д≥¤ патенту. ¬иключне право, ¤ке випливаЇ з патенту, ≥снуЇ лише на територ≥њ т≥Їњ крањни, що видала патент, ≥ не може виходити за меж≥ њњ кордон≥в.

ѕравова охорона знак≥в дл¤ товар≥в ≥ послуг, зазначенн¤ походженн¤ товару та ф≥рмового найменуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ њхньоњ державноњ реЇстрац≥њ. Ќа зареЇстрований знак дл¤ товар≥в ≥ послуг (зазначенн¤ походженн¤ товару, ф≥рмове найменуванн¤) видаЇтьс¤ св≥доцтво, ¤ке засв≥дчуЇ його пр≥оритет.

—в≥доцтво на знак дл¤ товар≥в ≥ послуг та на ф≥рмове найменуванн¤ забезпечуЇ його власнику: виключне право користуватис¤ ≥ розпор¤джатис¤ знаком на св≥й розсуд; право заборон¤ти ≥ншим особам використовувати знак без дозволу власника; право дати будь-¤к≥й особ≥ дозв≥л (видати л≥ценз≥ю) на використанн¤ знака на п≥дстав≥ л≥ценз≥йного договору. ¬ласник такого св≥доцтва маЇ також право проставл¤ти пор¤д з≥ знаком попереджувальне маркуванн¤, ¤ке вказуЇ на те, що цей знак зареЇстровано в ”крањн≥.

ѕравова охорона зазначенн¤ походженн¤ товару маЇ певн≥ особливост≥, ¤к≥ пол¤гають у њњ колективному характер≥. ÷е означаЇ, що власник св≥доцтва на зазначенн¤ походженн¤ товару не маЇ виключного права на його використанн¤ ≥ не може давати дозволу ≥ншим особам на його використанн¤. “акий дозв≥л будь-¤к≥й ≥нш≥й ф≥зичн≥й або юридичн≥й особ≥, ¤ка господарюЇ на т≥й сам≥й територ≥њ ≥ виробл¤Ї товари з тотожними властивост¤ми, надаЇ патентне в≥домство.

¬иникненн¤ ≥ зд≥йсненн¤ авторського права не потребуЇ виконанн¤ будь-¤ких формальностей. ќсоба, ¤ка маЇ авторське право:

1) дл¤ спов≥щенн¤ про своњ права на твори у галуз≥ науки, л≥тератури, мистецтва, на компТютерн≥ програми та бази даних може використовувати знак охорони авторського права, ¤кий ум≥щуЇтьс¤ на кожному прим≥рнику твору ≥ складаЇтьс¤ з латинськоњ л≥тери Ó у кол≥, ≥мен≥ (найменуванн¤ ) особи, ¤ка маЇ авторське право, ≥ року першоњ публ≥кац≥њ твору. —пов≥щенн¤ про право на тополог≥ю ≥нтег-
ральноњ м≥кросхеми складаЇтьс¤ з л≥тери      у кол≥, дати початку тер-
м≥ну д≥њ виключного права на використанн¤ ц≥Їњ тополог≥њ та ≥нформац≥њ, ¤ка даЇ змогу ≥дентиф≥кувати право власника тополог≥њ;

2) дл¤ засв≥дченн¤ авторства на оприлюднений чи неоприлюднений тв≥р, факту й дати публ≥кац≥њ твору чи на¤вност≥ договор≥в, ¤к≥ торкаютьс¤ права автора на тв≥р, у будь-¤кий час прот¤гом терм≥ну охорони авторського права може зареЇструвати своЇ право та ≥нш≥ зазначен≥ в≥домост≥ в оф≥ц≥йних державних реЇстрах. ѕро реЇстрац≥ю прав автора видаЇтьс¤ св≥доцтво.

јвтору належать ¤к особист≥ (немайнов≥) права, так ≥ виключн≥ майнов≥ права на використанн¤ твору в будь-¤к≥й форм≥ ≥ будь-¤ким способом. јвтор також маЇ право дозвол¤ти (на п≥дстав≥ авторського договору) або заборон¤ти використовувати св≥й тв≥р ≥ншим особам.

ќхорона сум≥жних прав виконавц≥в, виробник≥в фонограм ≥ орган≥зац≥й мовленн¤ маЇ зд≥йснюватис¤ без порушенн¤ авторських прав. ѕри цьому виконавц≥ зд≥йснюють своњ права за умови дотриманн¤ ними прав автор≥в виконуваних твор≥в. ¬иробники фонограм повинн≥ дотримуватис¤ прав автор≥в ≥ виконавц≥в, а орган≥зац≥њ мовленн¤ Ч прав виробник≥в фонограм, автор≥в ≥ виконавц≥в.

¬иникненн¤ та зд≥йсненн¤ сум≥жних прав також не потребують виконанн¤ будь-¤ких формальностей. ¬иробники фонограм ≥ виконавц≥ дл¤ спов≥щенн¤ про своњ права можуть на вс≥х прим≥рниках фонограм або њхн≥х упаковках використовувати знак охорони сум≥жних прав, ¤кий складаЇтьс¤ з латинськоњ л≥тери Ѓ у кол≥, ≥мен≥ (найменуванн¤) особи, що маЇ сум≥жн≥ права, ≥ року першоњ публ≥кац≥њ фонограми.

¬иконавц¤м належить виключне право дозвол¤ти чи заборон¤ти публ≥чне пов≥домленн¤ про њхнЇ виконанн¤, ф≥ксац≥ю виконанн¤ на матер≥альному нос≥њ, в≥дтворюванн¤, розповсюджуванн¤ фонограм, на ¤ких заф≥ксовано њхнЇ виконанн¤ тощо.

¬иробники фонограм мають виключне право дозвол¤ти або заборон¤ти в≥дтворенн¤, розповсюдженн¤ р≥зними способами, переробку, ≥мпорт фонограм.

ќрган≥зац≥њ мовленн¤ мають виключне право дозвол¤ти чи заборон¤ти публ≥чне оприлюдненн¤ своњх програм у м≥сц¤х з платним входом з допомогою њхньоњ ретрансл¤ц≥њ, ф≥ксац≥њ на матер≥альному нос≥њ, в≥дтворенн¤ в еф≥р≥ ≥ по дротах.

¬иключн≥ права виконавц≥в та виробник≥в фонограм можуть передаватис¤ ≥ншим особам на п≥дстав≥ договору, в ¤кому визначаютьс¤ спос≥б використанн¤ виконань та фонограм, розм≥р ≥ пор¤док виплати винагороди, терм≥н д≥њ договору.

ЂЌоу-хауї, рац≥онал≥заторськ≥ пропозиц≥њ, гудв≥л, ¤к≥ Ї власн≥стю п≥дприЇмства, не мають спец≥ального правового захисту. ѕор¤док њхнього захисту визначаЇтьс¤ кер≥вництвом п≥дприЇмства. «а розголошенн¤ ≥нформац≥њ про Ђноу-хауї та комерц≥йн≥ таЇмниц≥ передбачаЇтьс¤ сувора (аж до крим≥нальноњ) в≥дпов≥дальн≥сть.

 

–еал≥зац≥¤ права власност≥ на нематер≥альн≥ ресурси можлива або через њхнЇ використанн¤ самим власником, або наданн¤м з його дозволу такого права ≥нш≥й за≥нтересован≥й сторон≥. “ака передача права використанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ у форм≥ л≥ценз≥йноњ угоди.

Ћ≥ценз≥Їю називаЇтьс¤ дозв≥л використовувати техн≥чне дос¤гненн¤ або ≥нший нематер≥альний ресурс прот¤гом певного строку за обумовлену винагороду. Ћ≥ценз≥йна угода Ч це догов≥р, зг≥дно з ¤ким власник винаходу, промислового зразка, корисноњ модел≥ тощо (л≥ценз≥ар) передаЇ ≥нш≥й сторон≥ (л≥ценз≥ату) л≥ценз≥ю на використанн¤ в певних межах своњх прав на патенти, Ђноу-хауї, товарн≥ знаки тощо.

ѕередача права власност≥ може бути застережена р≥зними умовами щодо терм≥ну та обс¤гу використанн¤, повноти ≥нформац≥њ, котра передаЇтьс¤, тощо. ¬≥дпов≥дно до цього ≥снують к≥лька вид≥в л≥ценз≥й (рис. 6.2).

 

 

 

–ис. 6.2.  ласиф≥кац≥¤ вид≥в л≥ценз≥й.

 

«алежно в≥д п≥дстави видач≥ дозволу використовувати техн≥чне дос¤гненн¤, л≥ценз≥њ под≥л¤ють на добров≥льн≥ та примусов≥. «а добров≥льною л≥ценз≥Їю л≥ценз≥ар передаЇ дозв≥л використати обТЇкт права л≥ценз≥ату на п≥дстав≥ договору, в ¤кому регламентуютьс¤ обовТ¤зки кожноњ сторони, обс¤г користуванн¤, строк, розм≥ри ≥ пор¤док виплати винагороди. ѕримусова л≥ценз≥¤ видаЇтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ компетентного державного органу проти вол≥ патентовласника. ” цьому раз≥ розм≥ри винагороди встановлюЇ цей державний орган. Ќа практиц≥ примусов≥ л≥ценз≥њ видають дуже р≥дко.

«алежно в≥д обс¤гу прав на використанн¤ розр≥зн¤ють звичайн≥, виключн≥ й повн≥ л≥ценз≥њ. «вичайна л≥ценз≥¤ залишаЇ л≥ценз≥аров≥ право особистоњ експлуатац≥њ техн≥чного р≥шенн¤ ≥ можлив≥сть укладати аналог≥чн≥ л≥ценз≥йн≥ угоди з ≥ншими л≥ценз≥атами. ¬иключна л≥ценз≥¤ передаЇ л≥ценз≥атов≥ права виключного користуванн¤ обТЇктом л≥ценз≥њ, але збер≥гаЇ за л≥ценз≥аром право користуванн¤ техн≥чним р≥шенн¤м. ѕовна л≥ценз≥¤ передбачаЇ перех≥д до л≥ценз≥ата вс≥х прав, ¤к≥ випливають з патенту. ”насл≥док такоњ угоди л≥ценз≥ар сам позбавл¤Їтьс¤ права користуванн¤ обТЇктом л≥ценз≥њ прот¤гом зазначеного в договор≥ пер≥оду.

«алежно в≥д характеру обТЇкта, ¤кий передаЇтьс¤ за договором, л≥ценз≥њ под≥л¤ютьс¤ на патентн≥ та безпатентн≥. ќбТЇктом патентноњ л≥ценз≥њ Ї техн≥чне дос¤гненн¤, захищене патентом. ”мови л≥ценз≥йноњ угоди в≥дносно обс¤гу прав ≥ строку д≥њ в цьому раз≥ визначаютьс¤ правилами, ¤к≥ регулюють експлуатац≥ю патенту. Ќин≥ все б≥льшого поширенн¤ набувають безпатентн≥ л≥ценз≥њ, обТЇктом ¤ких Ї не захищен≥ патентами техн≥чн≥ дос¤гненн¤, Ђноу-хауї, виробничий досв≥д тощо.

Ћ≥ценз≥йн≥ угоди можуть передбачати комплексну передачу к≥лькох патент≥в та повТ¤заних з ними Ђноу-хауї. “ака угода включаЇ, ¤к правило, наданн¤ л≥ценз≥аром ≥нженерно-консультац≥йних послуг щодо орган≥зац≥њ л≥ценз≥йного виробництва, а також супров≥дн≥ поставки сировини, обладнанн¤, комплектуючих. Ќин≥ до л≥ценз≥йноњ угоди все част≥ше включають зобовТ¤занн¤ л≥ценз≥ара надавати л≥ценз≥ату ≥нформац≥ю щодо вдосконаленн¤ л≥ценз≥йноњ технолог≥њ прот¤гом терм≥ну д≥њ угоди.

«а використанн¤ обТЇкта л≥ценз≥йноњ угоди л≥ценз≥ат сплачуЇ л≥ценз≥ару певну винагороду. Ќа практиц≥ використовують к≥лька вид≥в розрахунк≥в за л≥ценз≥њ. Ќайб≥льш поширено пер≥одичн≥ в≥драхуванн¤ прот¤гом д≥њ л≥ценз≥йноњ угоди та одноразов≥ виплати. ѕер≥одичн≥ в≥драхуванн¤ (ро¤лт≥) встановлюютьс¤ у вигл¤д≥ ф≥нансових ставок до обс¤гу чистого продажу, до соб≥вартост≥ виробництва або в розрахунку на одиницю л≥ценз≥йноњ продукц≥њ. ќдноразова винагорода за право користуванн¤ обТЇктом л≥ценз≥йноњ угоди називаЇтьс¤ пашуальною виплатою. ѕашуальний плат≥ж Ї, по сут≥, фактичною ц≥ною л≥ценз≥њ. ¬≥н зд≥йснюЇтьс¤ одноразово та не залежить в≥д майбутн≥х обс¤г≥в виробництва або збуту л≥ценз≥йноњ продукц≥њ.

–озрахунки за л≥ценз≥њ можуть також провадитись передачею л≥ценз≥ару частки ц≥нних папер≥в (акц≥й, обл≥гац≥й) л≥ценз≥ата. ћаЇ м≥сце ≥ такий вид розрахунк≥в ¤к зустр≥чна передача техн≥чноњ документац≥њ, ¤ка передбачаЇ взаЇмний обм≥н л≥ценз≥¤ми, технолог≥чними знанн¤ми, досв≥дом. Ќа практиц≥ часто трапл¤ютьс¤ р≥зн≥ комб≥нац≥њ названих форм винагороди (наприклад за реал≥зац≥њ франчайзингових угод).

 

 

6.3. ќц≥нка вартост≥ нематер≥альних актив≥в

 

” практиц≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ все част≥ше виникають проблеми, повТ¤зан≥ з оц≥нкою вартост≥ нематер≥альних актив≥в. Ќазвана оц≥нка, зокрема, необх≥дна у таких випадках (рис. 6.3):

Ц приватизац≥¤ або в≥дчуженн¤ нематер≥альних актив≥в державою;

Ц включенн¤ обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ до статутного фонду;

Ц визначенн¤ майнових частин у статутному фонд≥ за злитт¤ або под≥лу орган≥зац≥й;

Ц оц≥нка та переоц≥нка нематер≥альних актив≥в з метою повного обл≥ку вс≥х актив≥в п≥дприЇмства;

Ц розвТ¤занн¤ питань щодо куп≥вл≥ (продажу) прав на обТЇкти ≥нтелектуальноњ власност≥;

Ц зд≥йсненн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмств;

Ц оц≥нка застави п≥д отримуваний кредит;

Ц визначенн¤ збитк≥в в≥д порушень прав на обТЇкти ≥нтелектуальноњ власност≥;

Ц орган≥зац≥¤ франчайзингу тощо.

 

 

 

–ис. 6.3. ¬ипадки, що зумовлюють необх≥дн≥сть
вартост≥ нематер≥альних актив≥в.

 

—пециф≥ку нематер≥альних актив≥в ¤к неуречевленоњ частини майна п≥дприЇмства в≥дображують особливост≥ њхньоњ оц≥нки. —кладн≥сть варт≥сноњ оц≥нки нематер≥альних актив≥в зумовлено:

1) р≥зноман≥тн≥стю обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥, кожний з ¤ких за законом маЇ бути ориг≥нальним;

2) р≥зними способами њхньоњ по¤ви на п≥дприЇмств≥;

3) р≥зними формами њхнього практичного використанн¤ на п≥дприЇмств≥;

4) ≥мов≥рн≥сним характером отриманих результат≥в варт≥сноњ оц≥нки.

¬икористовуван≥ на практиц≥ п≥дходи до оц≥нки вартост≥ нематер≥альних актив≥в ор≥Їнтовано переважно на м≥жнародн≥ стандарти оц≥нки майна (ћ—ќ). ÷≥ стандарти були розроблен≥ ћ≥жнародним ком≥тетом з≥ стандарт≥в оц≥нки майна (TIAVSC) ≥ набрали чинност≥ з 1994 р.

ќц≥нка вартост≥ нематер≥альних актив≥в проводитьс¤ в певн≥й посл≥довност≥ ≥ включаЇ так≥ етапи:

1) обстеженн¤ нематер≥альних актив≥в;

2) правова експертиза;

3) зТ¤суванн¤ типу вартост≥, що визначаЇтьс¤, ≥ виб≥р в≥дпов≥дного методу (метод≥в) оц≥нки вартост≥;

4) формуванн¤ ≥нформац≥йноњ бази дл¤ проведенн¤ оц≥нки;

5) розрахунки вартост≥ нематер≥альних актив≥в за вибраними методами;

6) п≥дготовка зв≥ту про оц≥нку.

Ќа етап≥ обстеженн¤ нематер≥альних актив≥в необх≥дно пересв≥дчитис¤ в на¤вност≥ матер≥альних нос≥њв, що Ї обТЇктами обл≥ку. “акими нос≥¤ми можуть бути письмовий ≥ (або) образотворчий опис, кресленн¤, схеми, зразки продукц≥њ, дискети, в≥нчестери ≈ќћ, ауд≥о-, та в≥деокасети, CD-ROM та ≥нш≥ нос≥њ обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥.

Ќа етап≥ правовоњ експертизи необх≥дно ≥дентиф≥кувати права на обТЇкти ≥нтелектуальноњ власност≥, тобто пересв≥дчитис¤ в на¤вност≥ документ≥в, що п≥дтверджують законне волод≥нн¤ майновими правами (патенти, св≥доцтва, л≥ценз≥йн≥ договори, договори замовленн¤ на створенн¤ обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥, контракти або авторськ≥ л≥ценз≥йн≥ договори тощо).

Ќа третьому етап≥ залежно в≥д мети оц≥нки, правовоњ ситуац≥њ, ≥нших фактор≥в необх≥дно зТ¤сувати тип вартост≥, що визначаЇтьс¤. ” в≥тчизн¤н≥й практиц≥ оц≥нки нематер≥альних актив≥в використовуютьс¤ в основному два типи вартост≥: ≥нвентарна та ринкова. ≤нвентарна використовуЇтьс¤ дл¤ ≥нвентаризац≥њ, бухгалтерського обл≥ку та постановки майна на баланс п≥дприЇмства, а ринкова Ч дл¤ визначенн¤ розм≥р≥в платеж≥в за комерц≥йного використанн¤ майна. ћетоди оц≥нки вартост≥ (рис. 6.4) визначаютьс¤ типом вартост≥, а також тим, дл¤ чого таку оц≥нку призначено ≥ ¤к плануЇтьс¤ використати њњ результати.

 

 

 

–ис. 6.4. ћетоди оц≥нки вартост≥ нематер≥альних актив≥в.

 

Ќа четвертому етап≥ залежно в≥д типу вартост≥ й вибраного методу зд≥йснюЇтьс¤ формуванн¤ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥йноњ бази дл¤ проведенн¤ оц≥нки. ѕерел≥к необх≥дноњ ≥нформац≥њ , зокрема, включаЇ:

Ц характеристики обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ або товар≥в, виготовлених з використанн¤м таких обТЇкт≥в (техн≥чн≥, споживч≥, експлуатац≥йн≥ та еколог≥чн≥ показники), за необх≥дност≥ в пор≥вн¤нн≥ з аналог≥чними або конкуруючими;

Ц джерела отриманн¤ прибутк≥в в≥д використанн¤ обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ (зб≥льшенн¤ обс¤г≥в реал≥зац≥њ конкретних вид≥в або вс≥Їњ продукц≥њ, виготовленоњ з використанн¤м обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥; п≥двищенн¤ ц≥ни залежно в≥д ¤кост≥ продукц≥њ; економ≥¤ у виробництв≥ за використанн¤ обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥; виручка в≥д продажу (переуступленн¤) майнових прав або продажу л≥ценз≥й тощо);

Ц опис ринку обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ (галуз≥ й напр¤мки застосуванн¤ обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ за функц≥ональними ознаками ≥ (або) способом застосуванн¤, географ≥¤ збуту, м≥стк≥сть ринку збуту тощо);

Ц витрати, повТ¤зан≥ з придбанн¤м прав ≥ використанн¤м обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ (на придбанн¤ майнових прав; на використанн¤ у виробництв≥ й орган≥зац≥њ випуску товар≥в, на правову та ≥нш≥ види охорони; на страхуванн¤ ризик≥в зд≥йсненн¤ проект≥в ≥з використанн¤м обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ тощо);

Ц соб≥варт≥сть ≥ ц≥на одиниц≥ товару з використанн¤м обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥;

Ц ризики, що повТ¤зан≥ з придбанн¤м прав ≥ використанн¤м обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥;

Ц чистий прибуток в≥д використанн¤ обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥.

«в≥т (або акт) про оц≥нку вартост≥ нематер≥альних актив≥в Ч це оф≥ц≥йний документ, ¤кий складаЇтьс¤ в установленому пор¤дку за результатами оц≥нки ≥ м≥стить:

Ц вступ, що в ньому викладено мету оц≥нки, п≥дстави дл¤ проведенн¤ оц≥нки, в≥домост≥ про оц≥нювача, зазначено дату оц≥нки;

Ц опис обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥, що оц≥нюютьс¤, в≥домост≥ щодо њхньоњ правовоњ охорони, дан≥ про строки, рег≥они та сфери д≥њ прав;

Ц характеристику вид≥в вартост≥ конкретних обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥;

Ц обірунтуванн¤ методу оц≥нки;

Ц анал≥з з≥браноњ ≥нформац≥њ з посиланн¤м на джерела њњ отриманн¤;

Ц повний розрахунок оц≥нки вартост≥ нематер≥альних актив≥в, а також обмеженн¤ щодо застосуванн¤ отриманого результату;

Ц ≥нш≥ потр≥бн≥ в≥домост≥ щодо оц≥нки.

 

ѕри визначенн≥ вартост≥ окремих обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњх власност≥ та нематер≥альних актив≥в в ц≥лому, так саме ¤к ≥ в процес≥ оц≥нки ≥ншого майна п≥дприЇмства, у в≥дпов≥дност≥ до м≥жнародних стандарт≥в оц≥нки використовують три основн≥ п≥дходи: витратний; прибутковий (доходний); ринковий. ¬ межах кожного з цих п≥дход≥в, у свою чергу, можна вид≥лити дек≥лька конкретних метод≥в оц≥нки вартост≥ нематер≥альних актив≥в (див. рис. 6.4).

ƒуже поширеним на практиц≥ Ї витратний п≥дх≥д, ¤кий пол¤гаЇ у розрахунку витрат на в≥дтворенн¤ нематер≥альних актив≥в.

¬≥дпов≥дно до методу початкових витрат варт≥сть нематер≥альних актив≥в визначаЇтьс¤ за бухгалтерською зв≥тн≥стю п≥дприЇмства за к≥лька останн≥х рок≥в. ѕри цьому увага звертаЇтьс¤ на величину таких витрат ≥ терм≥н створенн¤ актив≥в. –еал≥зац≥¤ методу початкових витрат передбачаЇ так≥ кроки:

Ц ви¤вл¤ютьс¤ вс≥ фактичн≥ витрати, повТ¤зан≥ з≥ створенн¤м, придбанн¤м або запровадженн¤м обТЇкта ≥нтелектуальноњ власност≥;

Ц витрати коригуютьс¤ на величину ≥ндексу ц≥н на день оц≥нки;

Ц визначаЇтьс¤ нарахована величина амортизац≥њ обТЇкта ≥нтелектуальноњ власност≥;

Ц варт≥сть обТЇкта ≥нтелектуальноњ власност≥ визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж величиною витрат, що коригувалис¤, ≥ нарахованою амортизац≥Їю.

≤де¤ методу вартост≥ зам≥щенн¤ пол¤гаЇ в тому, що максимальна варт≥сть певного нематер≥ального активу визначаЇтьс¤ м≥н≥мальною ц≥ною, ¤ку необх≥дно заплатити за придбанн¤ активу аналог≥чноњ корисност≥ або аналог≥чноњ споживноњ вартост≥.

Ќайб≥льш прийн¤тним способом розрахунку вартост≥ ун≥кальних нематер≥альних актив≥в Ї метод в≥дновноњ вартост≥. ¬≥дновна варт≥сть активу визначаЇтьс¤ ¤к сума витрат, необх≥дних дл¤ створенн¤ новоњ точноњ коп≥њ оц≥нюваного активу. «вичайно, розрахунки таких витрат мають ірунтуватис¤ на сучасних ц≥нах на сировину, матер≥али, комплектуюч≥ вироби та на середньогалузеву варт≥сть робочоњ сили в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ.

ѕрибутковий (дох≥дний) п≥дх≥д виходить ≥з передбаченн¤, що економ≥чна ц≥нн≥сть конкретного активу на поточний момент обумовлена розм≥ром доход≥в, ¤к≥ спод≥ваютьс¤ отримати з цього активу в майбутньому. ≤накше кажучи, варт≥сть обТЇкта може бути визначена ¤к його здатн≥сть давати прибуток у майбутньому. ѕрибутковий п≥дх≥д реал≥зуЇтьс¤ за допомогою метод≥в: кап≥тал≥зац≥њ прибутк≥в, дисконтуванн¤ майбутн≥х грошових прибутк≥в, залишкових прибутк≥в.

ѕроцедура оц≥нки вартост≥ нематер≥ального активу за методом кап≥тал≥зац≥њ прибутк≥в складаЇтьс¤ з таких етап≥в:

Ц ви¤вленн¤ джерел ≥ розм≥р≥в чистого прибутку, що його даЇ в≥дпов≥дний актив;

Ц визначенн¤ ставки кап≥тал≥зац≥њ чистого прибутку;

Ц розрахунок вартост≥ активу д≥ленн¤м чистого прибутку на ставку кап≥тал≥зац≥њ.

–еал≥зац≥¤ методу дисконтуванн¤ майбутн≥х грошових прибутк≥в передбачаЇ:

Ц оц≥нку майбутн≥х грошових поток≥в, що становл¤ть чистий прибуток в≥д використанн¤ обТЇкта ≥нтелектуальноњ власност≥ ≥ величину амортизац≥њ цього обТЇкта;

Ц визначенн¤ ставки дисконтуванн¤;

Ц розрахунки сумарноњ поточноњ вартост≥ майбутн≥х прибутк≥в;

Ц додаванн¤ до отриманого результату вартост≥ обТЇкта ≥нтелектуальноњ власност≥, приведеноњ до поточного пер≥оду.

–инковий п≥дх≥д засновано на принцип≥ ефективно функц≥онуючого ринку, на ¤кому ≥нвестори не обмежен≥ в можливост¤х вибору. –инковий п≥дх≥д до оц≥нки вартост≥ нематер≥альних актив≥в реал≥зуЇтьс¤ за допомогою методу пор≥вн¤льного анал≥зу продажу та методу зв≥льненн¤ в≥д ро¤лт≥.

ћетод пор≥вн¤льного анал≥зу продажу передбачаЇ пор≥вн¤нн¤ обТЇкта ≥нтелектуальноњ власност≥, що оц≥нюЇтьс¤, з варт≥стю аналог≥чних обТЇкт≥в, ¤к≥ були реал≥зован≥ на ринку. «а використанн¤ методу пор≥вн¤льного анал≥зу продажу:

Ц збирають ≥нформац≥ю стосовно угод з реал≥зац≥њ аналог≥чних обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥;

Ц визначають перел≥к показник≥в, за ¤кими пор≥внюють обТЇкти ≥нтелектуальноњ власност≥;

Ц коригують фактичн≥ ц≥ни угод щодо обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ з урахуванн¤м значень показник≥в пор≥вн¤нн¤;

Ц визначають варт≥сть обТЇкта ≥нтелектуальноњ власност≥, що оц≥нюЇтьс¤, на п≥дстав≥ скоригованих фактичних даних за реальними угодами.

ќсновними умовами використанн¤ цього методу Ї: на¤вн≥сть даних про факти продажу аналог≥чного обТЇкта ≥нтелектуальноњ власност≥; ум≥нн¤ оц≥нити вплив особливостей цих обТЇкт≥в на њхню варт≥сть; доступн≥сть ≥нформац≥њ про ц≥ни та умови реальних угод з под≥бними активами.

¬арт≥сть активу зг≥дно з методом зв≥льненн¤ в≥д ро¤лт≥ визначаЇтьс¤ на п≥дстав≥ умовного припущенн¤, що вс¤ ≥нтелектуальна власн≥сть, ¤ка використовуЇтьс¤ п≥дприЇмством, йому не належить. “од≥ частину виручки, п≥дприЇмство мало було б виплачувати у вигл¤д≥ винагороди (ро¤лт≥) власникам ц≥Їњ ≥нтелектуальноњ власност≥. Ќасправд≥ ж цю частину п≥дприЇмство залишаЇ в себе. ÷ю частину виручки ≥ вважають додатковим прибутком, ¤кий створюЇтьс¤ даним нематер≥альним активом. ¬арт≥сть грошових поток≥в, сформованих на п≥дстав≥ цього прибутку, беруть за ринкову варт≥сть оц≥нюваного активу.

 

 

 

 

ѕитанн¤ дл¤ самост≥йного поглибленого вивченн¤

 

1. «наченн¤ нематер≥альних ресурс≥в дл¤ сучасноњ системи господарюванн¤ ≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва.

2. ’арактеристика та особливост≥ використанн¤ окремих обТЇкт≥в промисловоњ власност≥.

3. «м≥стова характеристика обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥, що охорон¤ютьс¤ авторськими ≥ сум≥жними правами.

4. —утн≥сть та ефективн≥сть використанн¤ ноу-хау в д≥¤льност≥ п≥дприЇмств (орган≥зац≥й).

5. «береженн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥ ¤к чинник забезпеченн¤ належноњ економ≥чноњ безпеки п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ).

6. —утн≥сно-зм≥стова характеристика нематер≥альних актив≥в п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ).

7. ѕатентно-л≥ценз≥йна д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств та орган≥зац≥й за ринкових умов господарюванн¤.

8. —учасн≥ проблеми оц≥нки вартост≥ нематер≥альних актив≥в п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ).