–озд≥л 19. –≈—“–” “”–»«ј÷≤я ≤
—јЌј÷≤я
(‘≤ЌјЌ—ќ¬≈ ќ«ƒќ–ќ¬Ћ≈ЌЌя)
ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ “ј ќ–√јЌ≤«ј÷≤…
лючов≥ терм≥ни ≥ пон¤тт¤:
структура виробництва;
реструктуризац≥¤ п≥дприЇмств (орган≥зац≥й);
форми ≥ види реструктуризац≥њ;
етапи (пор¤док) реструктуризац≥њ;
можлив≥ вар≥анти реструктуризац≥њ;
санац≥¤ субТЇкт≥в господарюванн¤;
модель процесу ф≥нансового оздоровленн¤;
проект санац≥њ;
б≥знес-план ф≥нансового оздоровленн¤;
техн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤ санац≥њ.
19.1. «агальна
характеристика процесу реструктуризац≥њ
п≥дприЇмств (орган≥зац≥й)
|
Ќеобх≥дн≥сть, |
—таб≥л≥зац≥¤
в≥тчизн¤ноњ економ≥ки та поступове нарощуванн¤ економ≥чного потенц≥алу крањни
безпосередньо звТ¤зан≥ з реал≥зац≥Їю активноњ
структурноњ пол≥тики, ¤ка вважаЇтьс¤ ключовим елементом загальноњ стратег≥њ
розвитку первинних ланок (п≥дприЇмств, орган≥зац≥й) ≥ в ц≥лому
сусп≥льного виробництва.
—учасний
стан економ≥ки на макро- ≥ м≥крор≥вн≥ характеризуЇтьс¤ деформованою структурою
виробництва. “ому одним ≥з стратег≥чних завдань б≥льш ефективного розвитку
виробничого потенц≥алу Ї його структурна перебудова. ќстанню можна зд≥йснювати,
з одного боку, за допомогою проведенн¤ ефективноњ пол≥тики реструктуризац≥њ та
санац≥њ потенц≥йно конкурентоспроможних п≥дприЇмств, а з ≥ншого, Ч через
л≥кв≥дац≥ю (повне перепроф≥люванн¤) збиткових ≥ збанкрут≥лих п≥дприЇмств.
ѕроцес
реструктуризац≥њ можна розгл¤дати ¤к спос≥б зн¤тт¤ суперечност≥ м≥ж вимогами
ринку ≥ застар≥лою лог≥кою д≥й п≥дприЇмства. ѕо сут≥, реструктуризац≥¤ п≥дприЇмства трактуЇтьс¤ ¤к зд≥йсненн¤
орган≥зац≥йно-економ≥чних, правових, техн≥чних заход≥в, спр¤мованих на зм≥ну
структури п≥дприЇмства, управл≥нн¤ ним, форм власност≥, орган≥зац≥йно-правових
форм, ¤к здатн≥сть привести п≥дприЇмство до ф≥нансового оздоровленн¤, зб≥льшити
обс¤г випуску конкурентоспроможноњ продукц≥њ, п≥двищити ефективн≥сть
виробництва.
ћетою
проведенн¤ реструктуризац≥њ Ї створенн¤ повноц≥нних су≠бТЇкт≥в
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, здатних ефективно функц≥онувати за умов переходу до
ринковоњ економ≥ки й виробл¤ти конкурентоспроможну продукц≥ю, що в≥дпов≥даЇ
вимогам товарних ринк≥в. ќтже, процедуру реструктуризац≥њ можна визначити ¤к
комплекс заход≥в, спр¤мованих на в≥дновленн¤ ст≥йкоњ техн≥чноњ, економ≥чноњ та
ф≥нансовоњ життЇздатност≥ п≥дприЇмств.
|
‘орми та види |
–еструктуризац≥¤
п≥дприЇмства спр¤мовуЇтьс¤ на розвТ¤занн¤ двох основних завдань: по-перше,
¤кнайскор≥ше забезпечити виживанн¤ п≥дприЇмства; по-друге, в≥дновити
конкурентоспроможн≥сть п≥дприЇмства на ринку. ¬≥дпов≥дно до цих завдань ≥ розгл¤дають
взаЇмозвТ¤зан≥ форми й види реструктуризац≥њ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й (рис.
19.1).
–ис. 19.1. ќсновн≥ форми ≥ види реструктуризац≥њ п≥дприЇмств (орган≥зац≥й).
«а оперативноњ реструктуризац≥њ
п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) розвТ¤зуютьс¤ дв≥ основн≥ проблеми: забезпеченн¤
л≥кв≥дност≥ й суттЇве пол≥пшенн¤ результат≥в його (њњ) д≥¤льност≥. ѕер≥од
оперативноњ реструктуризац≥њ триваЇ приблизно 3Ч4 м≥с¤ц≥. ќперативн≥ зм≥ни на
п≥дприЇмств≥ потребують проведенн¤ комплексу заход≥в, що з них, ¤к правило,
спец≥ально вид≥л¤ють так≥:
● зм≥на окремих складових орган≥зац≥йноњ
структури п≥дприЇмства;
● створенн¤ ≥ виокремлюванн¤ нових
структурних п≥дрозд≥л≥в;
● оперативне
зниженн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥;
● зменшенн¤
величини оборотних фонд≥в через ви¤вленн¤ ≥ реал≥зац≥ю (л≥кв≥дац≥ю) зайвих
запас≥в (у т≥м числ≥ запас≥в допом≥жних матер≥ал≥в);
● в≥дмова
(продаж паю) в≥д пайовоњ участ≥ в ≥нших п≥дприЇмствах та орган≥зац≥¤х, ¤кщо
попередн≥й анал≥з п≥дтвердив недостатню економ≥чну ефективн≥сть останн≥х;
● скороченн¤
обс¤г≥в основних фонд≥в через реал≥зац≥ю (л≥кв≥дац≥ю) зайвого обладнанн¤,
транспортних засоб≥в тощо;
● анал≥тична
оц≥нка й припиненн¤ вкладанн¤ неефективних ≥нвестиц≥й, кр≥м життЇво необх≥дних
дл¤ п≥дприЇмства та обірунтованих з позиц≥й розвитку ринку.
¬≥дтак
комплекс заход≥в оперативноњ реструктуризац≥њ м≥стить передовс≥м заходи з≥
зниженн¤ вс≥х вид≥в витрат (без одержанн¤ будь-¤ких суттЇвих ≥нвестиц≥й) ≥
швидкого зб≥льшенн¤ обс¤гу збуту продукц≥њ та обороту кап≥талу. ѕроте, ¤кщо
процес перетворенн¤ буде зупинено п≥сл¤ завершенн¤ оперативноњ
реструктуризац≥њ, то п≥дприЇмство незабаром
неминуче знов опинитьс¤ в кризовому стан≥.
—тратег≥чна реструктуризац≥¤ п≥дприЇмства
(орган≥зац≥њ) забезпечуЇ довготерм≥нову його (њњ) конкурентоспроможн≥сть. ƒл¤ дос¤гненн¤
такоњ конкурентоспроможност≥ необх≥дне визначенн¤ стратег≥чноњ мети п≥дприЇмства,
розробка стратег≥чноњ концепц≥њ розвитку, а також напр¤м≥в та ≥нструмент≥в
реал≥зац≥њ ц≥Їњ мети. “обто реструктуризац≥њ п≥дприЇмства передуЇ оц≥нка його
стану. ѕроте й анал≥з, ≥ реформуванн¤ можна проводити, ¤кщо маЇмо всеб≥чно обірунтовану
мету реструктуризац≥њ, ¤ку можна сформулювати (беручи загалом) таким чином:
продукц≥¤ п≥дприЇмства маЇ в≥дпов≥дати поточному платоспроможному попиту. ѕ≥дприЇмство,
що задовольн¤Ї цю вимогу, з одного боку, збер≥гаЇ централ≥зований контроль у
найб≥льш важливих сферах д≥¤льност≥, а з ≥ншого Ч в≥дроджуЇтьс¤ завд¤ки
проведенню активноњ науково-техн≥чноњ та ринковоњ стратег≥њ в межах кожноњ товарноњ
групи. як правило, кризовий стан п≥дприЇмства зумовлений не одн≥Їю, а багатьма
причинами. ѓх буваЇ то б≥льше, що б≥льш пов≥льною Ї реакц≥¤ субТЇкт≥в
господарюванн¤ на зм≥ну типу господарськоњ системи.
ќрган≥зац≥йно-правовий
вид реструктуризац≥њ характеризуЇтьс¤ процесами комерц≥ал≥зац≥њ,
корпоратизац≥њ, зм≥ни орган≥зац≥йноњ структури та власника державних
п≥дприЇмств.
“ехн≥чну реструктуризац≥ю звТ¤зано ≥з
забезпеченн¤м такого стану п≥дприЇмства, за ¤кого воно дос¤гаЇ в≥дпов≥дного
р≥вн¤ до виробничого потенц≥алу, технолог≥њ, Ђноу-хауї, управл≥нських навичок,
квал≥ф≥кац≥њ персоналу, ефективних систем постачанн¤ й лог≥стики, тобто всього
того, що даЇ п≥дприЇмству змогу виходити на ринок з ефективною та конкурентоспроможною
продукц≥Їю.
≈коном≥чна життЇздатн≥сть дос¤гаЇтьс¤, коли
продукц≥¤ п≥дприЇмства, його кап≥тальн≥ та поточн≥ витрати, р≥вень продажу й ц≥нова
пол≥тика, забезпечують такий р≥вень економ≥чноњ рентабельност≥ п≥дприЇмства, що
в≥дпов≥даЇ сучасним умовам господарюванн¤.
ѕ≥сл¤
дос¤гненн¤ ф≥нансовоњ життЇздатност≥
субТЇкт господарюванн¤ матиме таку структуру балансу п≥дприЇмства, за ¤коњ показники
л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥ задовольн¤ють вимоги ринку, а також позбавл¤Їтьс¤
проблем ≥з виплатою кредит≥в, в≥дсотк≥в за них чи з погашенн¤м ≥нших боргових
зобовТ¤зань тощо.
”правл≥нську реструктуризац≥ю звТ¤зано з
п≥дготовкою та переп≥дготовкою персоналу з ор≥Їнтац≥Їю на конкурентоспроможне
функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства, зм≥ну його орган≥зац≥йноњ структури, менеджменту, технолог≥чноњ, ≥нновац≥йноњ та
маркетинговоњ пол≥тики.
ѕрирода
й ступ≥нь необх≥дноњ реструктуризац≥њ залежить в≥д характеру проблем
п≥дприЇмства. ≤нод≥ п≥дприЇмство потребуЇ лише частковоњ або так званоњ обмеженоњ реструктуризац≥њ дл¤ в≥дновленн¤
економ≥чноњ й техн≥чноњ життЇздатност≥. ѕри цьому п≥дприЇмство встановлюЇ дл¤
себе певн≥ стандарти (ор≥Їнтири), ¤к≥ Ї к≥нцевою метою реал≥зац≥њ в≥дпов≥дного
типу реформуванн¤. “акими ор≥Їнтирами можуть бути р≥вень ф≥нансового л≥вериджу
(сп≥вв≥дношенн¤ позикових ≥ власних кошт≥в), розм≥р робочого кап≥талу п≥дприЇмства,
а також коеф≥ц≥Їнт покритт¤ борг≥в. ƒл¤ дос¤гненн¤ встановлених значень можуть
використовуватис¤ так≥ заходи: реструктуризац≥¤ (переоформленн¤) борг≥в,
додаткова ем≥с≥¤ ц≥нних папер≥в, переоц≥нка актив≥в, зниженн¤ деб≥торськоњ
заборгованост≥ тощо. оли проблеми п≥дприЇмства Ї б≥льш суттЇвими, тод≥ п≥дприЇмство
потребуЇ Ђусеб≥чноњї реструктуризац≥њ.
ќчевидно, що цей тип реформуванн¤ включаЇ й ф≥нансову реструктуризац≥ю. Ђ”себ≥чнаї
реструктуризац≥¤ охоплюЇ розробку новоњ орган≥зац≥йноњ структури, в≥дпов≥дноњ
продуктовоњ, трудовоњ, техн≥чноњ ≥ технолог≥чноњ пол≥тики, зм≥ни в менеджмент≥,
орган≥зац≥њ тощо. –еструктуруванн¤ п≥дприЇмства в такий спос≥б триваЇ
здеб≥льшого до трьох рок≥в.
”
процес≥ обірунтовуванн¤ вид≥в, форм та ступен¤ реструктуризац≥њ необх≥дно
насамперед глибоко проанал≥зувати техн≥ко-еконо≠м≥чну й ф≥нансову ситуац≥ю.
ѕерше питанн¤, на ¤ке необх≥дно знати в≥дпов≥дь,
Ч це визначити (встановити) вид продукц≥њ, що його виробл¤тиме п≥дприЇмство п≥сл¤ реструктуризац≥њ дл¤
в≥дновленн¤ свого потенц≥алу й нормального функц≥онуванн¤. ÷ьому передуЇ анал≥з
ус≥х напр¤м≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства за критер≥Їм конкурентоспроможност≥
продукц≥њ (ц≥на, ¤к≥сть), ринковоњ частки, структури витрат ≥ прибутковост≥.
ѕередовс≥м анал≥зують так≥ альтернативи:
● ¤кщо
прибутков≥сть виробництва певноњ продукц≥њ не можна в≥дновити з причин њњ
низькоњ ¤кост≥, застар≥лоњ технолог≥њ, високоњ соб≥вартост≥, низького р≥вн¤
використанн¤ виробничоњ потужност≥, ¤ка унеможливлюЇ економ≥ю на масштабах
тощо, то виробництво треба припинити;
● дл¤
ресурс≥в, ¤к≥ вив≥льн¤ютьс¤ (виробнич≥ потужност≥, Ђноу-хауї, управл≥нський ≥
трудовий потенц≥ал), визначаютьс¤ нов≥ перспективн≥ види продукц≥њ, виробництво
котрих забезпечить необх≥дну рентабельн≥сть вкладеного кап≥талу з урахуванн¤м
вартост≥ реструктуризац≥њ;
● ¤кщо
виробництво не може бути в≥дновлене нав≥ть ≥з реструктуризованими техн≥чними
умовами ≥ перепроф≥льованим персоналом, тод≥ п≥дприЇмство п≥дл¤гаЇ закриттю,
нееконом≥чне й застар≥ле обладнанн¤ та на¤вн≥ активи треба продати, а виробнич≥
площ≥, здати в оренду.
Ѕудь-¤ку
стратег≥ю реструктуризац≥њ треба п≥дсилювати заходами за трьома основними
напр¤мками:
● зменшенн¤
витрат ≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва та продуктивност≥ прац≥, зниженн¤
енергоЇмност≥ виробництва, посиленн¤ контролю за ¤к≥стю продукц≥њ;
● модерн≥зац≥¤ або зам≥на обладнанн¤;
здеб≥льшого модерн≥зац≥¤ Ї виг≥дн≥шою ≥ за критер≥Їм витрат ≥ з погл¤ду
стратег≥њ розвитку п≥дприЇмства;
● запровадженн¤
новоњ технолог≥њ, доц≥льн≥сть ¤коњ маЇ бути ретельно обірунтована.
19.2. ѕрактика
зд≥йсненн¤ та ефективн≥сть реструктуризац≥њ
п≥дприЇмств (орган≥зац≥й)
|
ѕор¤док, |
ѕроведенн¤ заход≥в
≥з реструктуризац≥њ дл¤ кожного субТЇкту господарюванн¤ потребуЇ ≥ндив≥дуальних
способ≥в розвТ¤занн¤ завдань щодо виходу з кризового стану.
–еструктуризац≥¤
п≥дприЇмств (орган≥зац≥й) зд≥йснюЇтьс¤ п≥сл¤ занесенн¤ њх до –еЇстру
неплатоспроможних п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ≥ проведенн¤ поглибленого анал≥зу
ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ спец≥ал≥стами, ¤к≥ робл¤ть висновки щодо
способ≥в оздоровленн¤ та пропонують концепц≥ю господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
ѕор¤док
реструктуризац≥њ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) показано на рис. 19.2.
–ис. 19.2.
ѕор¤док реструктуризац≥њ п≥дприЇмства.
онцепц≥ю
розвитку п≥дприЇмства розробл¤ють залежно в≥д умов його господарськоњ
д≥¤льност≥ за такими проблемами: орган≥зац≥йн≥, виробнич≥, ≥нвестиц≥йн≥,
економ≥чн≥, зовн≥шньо-економ≥чноњ д≥¤льност≥, управл≥нн¤ персоналом, соц≥альн≥
та еколог≥чн≥.
–озробка
концепц≥њ маЇ ірунтуватис¤ на ч≥тко визначен≥й ≥ сформульован≥й мет≥
реструктуризац≥њ п≥дприЇмства ≥ включати так≥ питанн¤:
● анал≥з
зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х фактор≥в впливу на господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства;
● виб≥р
вар≥анта (виду) реструктуризац≥њ п≥дприЇмства;
● обірунтуванн¤
стратег≥чного розвитку п≥дприЇмства;
● оц≥нка
можливост≥ подоланн¤ труднощ≥в у пер≥од реструктуризац≥њ;
● розробка
б≥знес-плану дл¤ реструктуризованого п≥дприЇмства.
¬иб≥р
вар≥анта або виду реструктуризац≥њ п≥дприЇмства пол¤гаЇ у вибор≥ саме того з
к≥лькох поданих вар≥ант≥в, ¤кий повн≥стю в≥дпов≥датиме вимогам ≥ пр≥оритетам
розвитку п≥дприЇмства, висок≥й технолог≥чност≥ виробництва ≥
конкурентоспроможност≥ продукц≥њ.
ќсновн≥ вар≥анти проведенн¤ реструктуризац≥њ
п≥дприЇмств показано на рис. 19.3.
–ис. 19.3. ћожлив≥ вар≥анти проведенн¤
реструктуризац≥њ
субТЇкт≥в господарюванн¤.
ќтже,
концепц≥¤ розвитку п≥дприЇмств даЇ в≥дпов≥дь на питанн¤ про те, ¤к саме буде
проведено реструктуризац≥ю: обТЇднанн¤, злитт¤, розпод≥л, вид≥ленн¤ з≥ складу
обТЇднанн¤, реорган≥зац≥¤ тощо.
‘орми
й методи реорган≥зац≥њ структурних п≥дрозд≥л≥в у склад≥ п≥дприЇмства
визначаютьс¤ на п≥дстав≥ анал≥зу умов њхнього функц≥онуванн¤. ¬ибираючи форми й
методи реорган≥зац≥њ, особливу увагу необх≥дно звертати на збереженн¤
п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ беруть участь у забезпеченн≥ найважлив≥ших державних потреб
або соц≥ально-економ≥чних потреб рег≥ону.
¬иб≥р
вар≥анта реструктуризац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ критер≥ю оц≥нки реальних
можливостей структурних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства, а саме:
а) ступ≥нь освоЇнн¤ нових ринк≥в
(в≥дображаЇ, наск≥льки швидко п≥дрозд≥л може зм≥нити структуру збуту продукц≥њ
та подолати барТЇри вступу до нових ринк≥в). ѕроте треба враховувати, що ол≥гопольн≥
ринки та ринки з високим ступенем вкладенн¤ кап≥талу в продукц≥ю освоюютьс¤
дуже пов≥льно;
б) р≥вень специф≥чних виробничих знань ≥
технолог≥й (характеризуЇ р≥вень застосуванн¤ специф≥чних науково-техн≥чних
знань у виробнич≥й д≥¤льност≥ п≥дрозд≥лу, ¤кий маж в≥дмовитись в≥д усього
асортименту продукц≥њ, що виготовл¤лас¤ ран≥ше.
—пециф≥чн≥
виробнич≥ знанн¤ й технолог≥њ включають науково-техн≥чн≥ знанн¤ ¤к у так
званому чистому вигл¤д≥ (технолог≥њ Ђноу-хауї, патенти), так ≥ у вигл¤д≥
специф≥чних систематизованих знань, набутих у процес≥ роботи на даному
виробництв≥ (загальний р≥вень техн≥чноњ осв≥ти роб≥тник≥в, ≥нновац≥йн≥
процеси). ўо вищим Ї р≥вень знань, ¤к≥ можуть бути передан≥, то легше п≥дрозд≥л
освоюватиме нов≥ технолог≥њ та види продукц≥њ.
«а
цими критер≥¤ми п≥дрозд≥ли в≥днос¤ть до одн≥Їњ з категор≥й, о реорган≥зуютьс¤
або л≥кв≥дуютьс¤ (табл. 19.1). ѕроект плану реструктуризац≥њ маЇ визначити:
● економ≥чне
обірунтуванн¤ њњ проведенн¤;
● пропозиц≥њ щодо форм ≥ метод≥в
реструктуризац≥њ;
● способи
розвТ¤занн¤ ф≥нансових, соц≥альних та ≥нших проблем, звТ¤заних ≥з реструктуризац≥Їю;
● витрати
на проведенн¤ реструктуризац≥њ та джерела њхнього ф≥нансуванн¤;
● конкретн≥
заходи, спр¤мован≥ на реал≥зац≥ю проекту.
“аблиц¤ 19.1
«ј√јЋ№Ќќ¬∆»¬јЌј ј“≈√ќ–≤…Ќ≤—“№
ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬, ўќ –≈ќ–√јЌ≤«”ё“№—я јЅќ Ћ≤ ¬≤ƒ”ё“№—я
|
атегор≥¤
п≥дприЇмств |
’арактеристика,
умови та критер≥њ оц≥нки п≥дприЇмств |
|
1 |
ѕ≥дприЇмство, ¤ке легко реорган≥зуЇтьс¤ ѕ≥дрозд≥л швидко входить на нов≥
ринки (легко збуваЇ свою продукц≥ю). „астка специф≥чних виробничих знань
мала. ÷≥ умови полегшують реорган≥зац≥ю, ≥ п≥дрозд≥л можна швидко перетворити
на самост≥йне п≥дприЇмство |
|
2 |
ѕ≥дприЇмства, ¤к≥ потенц≥йно
п≥ддаютьс¤ реорган≥зац≥њ ѕ≥дрозд≥л з великою можлив≥стю
освоЇнн¤ нових ринк≥в, але р≥вень специф≥чних виробничих знань ≥ технолог≥й,
дл¤ самост≥йного ≥снуванн¤ досить значний, що утруднюЇ зм≥ну асортименту
продукц≥њ ≥ в≥дпов≥дно виробничого процесу |
|
3 |
ѕ≥дприЇмство важко п≥ддаЇтьс¤
реорган≥зац≥њ ѕ≥дрозд≥л, дл¤ ¤кого освоЇнн¤
нових ринк≥в Ї важким, але ¤кий маЇ високий р≥вень специф≥чних виробничих
знань ≥ технолог≥й, без ¤ких неможлива структура кооперац≥њ ≥ збуту в межах
обТЇднанн¤ |
|
4 |
ѕ≥дприЇмство п≥дл¤гаЇ л≥кв≥дац≥њ ѕ≥дрозд≥л з малою можлив≥стю
освоЇнн¤ нових ринк≥в ≥ малим р≥внем специф≥чних виробничих знань та технолог≥й |
«а
проведенн¤ реструктуризац≥њ способом реорган≥зац≥њ державного п≥дприЇмства та
перетворенн¤ його структурних п≥дрозд≥л≥в (одиниць) на самост≥йн≥ субТЇкти
господарюванн¤ необх≥дно попередньо визначити умови функц≥онуванн¤ п≥дрозд≥лу у
склад≥ п≥дприЇмства, становище п≥дприЇмства на ринку:
● п≥дрозд≥л
(одиниц¤) Ї технолог≥чно в≥дособленим;
● п≥дрозд≥л (одиниц¤) Ї частиною ц≥л≥сного
майнового комплексу;
● п≥дрозд≥ли
(одиниц≥) п≥дприЇмства самост≥йно виробл¤ють товари;
● п≥дрозд≥ли
(одиниц≥) займаютьс¤ д≥¤льн≥стю, ¤ка Ї непроф≥льною дл¤ даного п≥дприЇмства;
● п≥дприЇмство
займаЇ монопольне становище на ринку.
|
–еал≥зац≥¤ |
јнал≥з умов
функц≥онуванн¤ структурних п≥дрозд≥л≥в у склад≥ п≥дприЇмства дасть змогу
визначити форми ≥ методи його реорган≥зац≥њ. –еструктуризац≥¤ п≥дприЇмств забезпечуЇтьс¤
в≥дпов≥дними орган≥зац≥йно-економ≥чними заходами, а саме: зам≥ною кер≥вництва
п≥дприЇмства; частковою або повною приватизац≥Їю; частковим закритт¤м;
проведенн¤м процедури банкрутства; под≥лом великих п≥дприЇмств на частини; в≥докремленн¤м
в≥д п≥дприЇмств непроф≥льних структурних п≥дрозд≥л≥в; вид≥ленн¤м казенних п≥дприЇмств
або спецвиробництв; зв≥льненн¤м п≥дприЇмств в≥д обТЇкт≥в соцкультпобуту;
продажем (або наданн¤м в оренду) частини основних фонд≥в п≥дприЇмства;
конверс≥Їю, диверсиф≥кац≥Їю; пол≥пшенн¤м ¤кост≥ продукованих товар≥в (роб≥т,
послуг); п≥двищенн¤м ефективност≥ маркетингу; зменшенн¤м витрат на виробництво;
запро≠вадженн¤м нових прогресивних форм ≥ метод≥в управл≥нн¤; скороченн¤м
чисельност≥ зайн¤тих на п≥дприЇмств≥ ≥з забезпеченн¤м соц≥альних п≥льг у раз≥
зв≥льненн¤; тимчасовим припиненн¤м кап≥тального буд≥вництва та продажем
обТЇкт≥в незавершеного буд≥вництва; продажем зайвого устаткуванн¤, матер≥ал≥в ≥
комплектуючих вироб≥в тощо; в≥дстрочкою або списанн¤м борг≥в; пошуком ≥нвестиц≥й
та ≥нвестор≥в; залученн¤м кредит≥в дл¤ ф≥нансовоњ реструктуризац≥њ.
¬иб≥р
тих чи тих форм ≥ метод≥в виходу п≥дприЇмства з кризи залежить в≥д оч≥куваних
результат≥в (потенц≥йна прибутков≥сть), бажаного строку дос¤гненн¤ таких
результат≥в, потр≥бних дл¤ цього кошт≥в ≥ можливостей њх одержати. –еал≥зац≥¤
вибраного заходу маЇ забезпечити задов≥льний ф≥нансовий стан п≥дприЇмства на поточний
пер≥од ≥ перспективу. ѕри цьому необх≥дно враховувати соц≥альн≥ та еколог≥чн≥ насл≥дки
в≥д кожного заходу.
Ќайважлив≥шою
умовою дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ Ї ретельне техн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤
кожного заходу. ¬≥дтак обовТ¤з≠ковою ≥ необх≥дною складовою частиною проекту
реструктуризац≥њ п≥дприЇмства Ї б≥знес-плани тих нових п≥дприЇмств, що виникатимуть
унасл≥док реал≥зац≥њ цього процесу.
«а
перетворенн¤ структурних п≥дрозд≥л≥в (одиниць) на самост≥йн≥ п≥дприЇмства складаютьс¤ окрем≥
баланси нових п≥дприЇмств (юридичних ос≥б), розробл¤ютьс¤ њхн≥ статути. р≥м
того, обовТ¤зково розгл¤даютьс¤ питанн¤: закритт¤ окремих виробництв;
консервац≥њ оборонних потужностей; забезпеченн¤ необх≥дного р≥вн¤
моб≥л≥зац≥йноњ готовност≥; соц≥ального захисту прац≥вник≥в п≥дприЇмства та
њхнього працевлаштуванн¤; передач≥ у комунальну власн≥сть обТЇкт≥в соц≥альноњ
≥нфраструктури; реструктуризац≥њ деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥
п≥дприЇмства.
ќц≥нка
ефективност≥ проект≥в реструктуризац≥њ ведетьс¤ за результатами пол≥пшенн¤
ф≥нансово-економ≥чного та еколог≥чного стану п≥дприЇмства за рахунок зб≥льшенн¤
обс¤г≥в реал≥зац≥њ конкурентоспроможноњ продукц≥њ, рац≥онального використанн¤
ресурсного потенц≥алу п≥дприЇмства, прискоренн¤ обороту кап≥талу та п≥двищенн¤
продуктивност≥ системи господарюванн¤ реструктури≠зованого п≥дприЇмства за
збереженн¤ гарант≥й соц≥ального захисту прац≥вник≥в.
19.3. —анац≥¤
(ф≥нансове оздоровленн¤)
субТЇкт≥в господарюванн¤
|
«агальна |
—лово Ђсанац≥¤ї
походить в≥д латинського Ђsanareї, що означаЇ оздоровленн¤ або одужанн¤. « Ђф≥нансово-кредитногої
погл¤ду це пон¤тт¤ треба трактувати ¤к систему заход≥в, що провод¤тьс¤ дл¤
запоб≥ганн¤ банкрутству промислових, торгових, банк≥вських п≥дприЇмств (орган≥зац≥й) ≥ спр¤мовувати на њхнЇ
майбутнЇ в≥дродженн¤.
¬
економ≥чн≥й л≥тератур≥ трапл¤Їтьс¤ ≥ ширше трактуванн¤ пон¤тт¤ санац≥њ ¤к суми
вс≥х розрахованих на стратег≥чну перспективу заход≥в орган≥зац≥йного,
виробничого, ф≥нансового та соц≥ально-економ≥чного характеру, ¤к≥
використовуютьс¤, з одного боку, Ч дл¤ подоланн¤ нел≥кв≥дност≥ та усуненн¤
кап≥тальних збитк≥в, а з ≥ншого Ч дл¤ в≥дновленн¤ рентабельност≥,
продуктивност≥ прац≥ та ≥нновац≥й, ¤к≥ забезпечили б прибутков≥сть ≥
життЇздатн≥сть п≥дприЇмства у довгостроковому пер≥од≥.
ќтже,
санац≥¤ Ч це комплекс посл≥довних
взаЇмозвТ¤заних заход≥в ф≥нансово-економ≥чного, виробничо-техн≥чного,
орган≥зац≥йного, соц≥ального характеру, спр¤мованих на виведенн¤ субТЇкта господарюванн¤
з кризи ≥ в≥дновленн¤ або дос¤гненн¤ ним прибутковост≥ та конкурентоспроможност≥.
|
—труктурн≥ |
«агальнов≥дома
модель ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмства передбачаЇ посл≥довне зд≥йсненн¤
в≥дпов≥дних заход≥в (рис. 19.4).
ѕроцес
ф≥нансового оздоровленн¤ починаЇтьс¤ з ви¤вленн¤ та анал≥зу причин ф≥нансовоњ
кризи. ѕроведенн¤ такого анал≥зу даЇ змогу або прийн¤ти р≥шенн¤ щодо доц≥льност≥
проведенн¤ санац≥њ, або, ¤кщо це зробити неможливо, щодо повноњ л≥кв≥дац≥њ.
«а
проведенн¤ процесу санац≥њ необх≥дно визначити њњ ц≥л≥ та стратег≥ю. Ќа
п≥дстав≥ обірунтованоњ стратег≥њ розробл¤Їтьс¤ система санац≥йних заход≥в, формуЇтьс¤
програма ≥ проект плану санац≥њ. Ќа к≥нцевому етап≥ зд≥йснюЇтьс¤ реал≥зац≥¤
цього плану.
ќц≥нка
ф≥нансового стану п≥дприЇмства та причин ф≥нансовоњ кризи, зг≥дно з класичною
моделлю санац≥њ даЇ змогу зробити висновок про доц≥льн≥сть чи недоц≥льн≥сть
санац≥њ даноњ господарськоњ одиниц≥. якщо виробничий потенц≥ал п≥дприЇмства
зруйновано, кап≥тал втрачено, структура балансу незадов≥льна, то приймаЇтьс¤ р≥шенн¤
про консервац≥ю та л≥кв≥дац≥ю господарського субТЇкта.
–ис. 19.4.
ласична модель процесу ф≥нансового оздоровленн¤
п≥дприЇмства.
”
тому раз≥, коли п≥дприЇмство маЇ реальну можлив≥сть в≥дновити
платоспроможн≥сть, л≥кв≥дн≥сть ≥ прибутков≥сть, маЇ достатньо п≥дготовлений
управл≥нський персонал, ринки збуту товар≥в, а виробництво продукц≥њ в≥дпов≥даЇ
пр≥оритетним напр¤мкам економ≥ки крањни, приймаЇтьс¤ р≥шенн¤ про проведенн¤
санац≥њ.
ќкремим
≥ дуже важливим анал≥тичним блоком у класичн≥й модел≥ Ї формуванн¤ стратег≥чних ц≥лей та тактики проведенн¤ санац≥њ.
—тратег≥¤ Ч це узагальнена модель д≥й, необх≥дних дл¤ дос¤гненн¤ поставлених ц≥лей
через координац≥ю та розпод≥л ресурс≥в компан≥њ. ≥нцева мета санац≥йноњ
стратег≥њ пол¤гаЇ в дос¤гненн≥ довгострокових конкурентних переваг, ¤к≥ б
забезпечили компан≥њ високий р≥вень рентабельност≥, а суть самоњ стратег≥њ Ч у
вибор≥ найл≥пших вар≥ант≥в розвитку ф≥рми та в оптим≥зац≥њ пол≥тики
кап≥таловкладень.
ѕрактика
св≥дчить, що усп≥шна ф≥нансово-господарська д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства залежить
приблизно на 70% в≥д стратег≥чноњ спр¤мованост≥, приблизно на 20% Ч в≥д
ефективност≥ оперативного управл≥нн¤ ≥ приблизно на 10% Ч в≥д ¤кост≥ виконанн¤
поточних завдань. ¬≥дтак, на загальний усп≥х санац≥њ впливають: ¤к≥сть стратег≥чного
анал≥зу; реальн≥сть стратег≥чного плануванн¤; р≥вень реал≥зац≥њ стратег≥чних
завдань.
¬≥дпов≥дно до вибраноњ стратег≥њ розробл¤Їтьс¤ програма санац≥њ, тобто система взаЇмозвТ¤заних заход≥в, спр¤мованих
на вих≥д п≥дприЇмства з кризи. ¬она формуЇтьс¤ на п≥дстав≥ комплексного вивченн¤
причин ф≥нансовоњ кризи, анал≥зу внутр≥шн≥х резерв≥в, висновк≥в про можливост≥
залученн¤ кап≥талу та стратег≥чних завдань санац≥њ.
Ќаступним
елементом класичноњ модел≥ оздоровленн¤ Ї проект санац≥њ, ¤кий розробл¤Їтьс¤ на
баз≥ санац≥йноњ програми ≥ м≥стить техн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤ санац≥њ,
розрахунок обс¤г≥в ф≥нансових ресурс≥в, необх≥дних дл¤ дос¤гненн¤ стратег≥чних
ц≥лей, конкретн≥ граф≥ки та методи моб≥л≥зац≥њ ф≥нансового кап≥талу, строки
освоЇнн¤ ≥нвестиц≥й та њхньоњ окупност≥, оц≥нку ефективност≥ санац≥йних
заход≥в, а також прогнозован≥ результати виконанн¤ проекту. ѕроект ф≥нансового
оздоровленн¤ доц≥льно розробл¤ти в к≥лькох вар≥антах.
ƒл¤ в≥дбору вар≥анта пропонуютьс¤ так≥ критер≥њ
(проранжован≥ за ступенем значущост≥):
1) максимальна
прибутков≥сть у поЇднанн≥ з м≥н≥мальними витратами;
2) ризик
неповерненн¤ вклад≥в;
3) способи
ст¤гненн¤ ≥снуючоњ деб≥торськоњ заборгованост≥ та вар≥анти списанн¤
кредиторських довго- ≥ короткострокових зобовТ¤зань;
4) п≥дготовлен≥сть
персоналу до запропонованих зм≥н;
5) можливост≥
швидкого виходу на реальн≥ та потенц≥йн≥ ринки збуту;
6) конкурентоспроможна
продукц≥¤ та њњ частка в загальному обс¤з≥ продукц≥њ;
7) гарант≥њ
соц≥ального захисту персоналу;
8) можлив≥
позитивн≥ (негативн≥) еколог≥чн≥ насл≥дки реал≥зац≥њ даного вар≥анта проекту
ф≥нансового оздоровленн¤.
¬ажливим
компонентом санац≥йного процесу Ї координац≥¤ та контроль за ¤к≥стю реал≥зац≥њ
запланованих заход≥в. онтролююч≥ органи повинн≥ своЇчасно ви¤вл¤ти й
використовувати нов≥ санац≥йн≥ резерви, а також приймати обТЇктивн≥
квал≥ф≥кован≥ р≥шенн¤ щодо подоланн¤ можливих перешкод за зд≥йсненн¤ оздоровчих
заход≥в. ƒ≥йову допомогу тут може надати оперативний санац≥йний контроль, ¤кий
синтезуЇ ≥нформац≥йну ≥ контрольну функц≥њ. «авданн¤м санац≥йного контролю Ї
≥дентиф≥кац≥¤ оперативних результат≥в та п≥дготовка проект≥в р≥шень щодо
використанн¤ ви¤влених резерв≥в ≥ подоланн¤ додаткових перешкод.
ќбірунтуванн¤
санац≥йного процесу дл¤ кожного окремого субТЇкта господарюванн¤ можна зробити
у вигл¤д≥ плану ф≥нансового оздоровленн¤, б≥знес-плану, техн≥ко-економ≥чного
обірунтуванн¤. —тандартноњ форми та структури такого плану не ≥снуЇ, але
будь-¤ка його форма потребуЇ на¤вност≥ в≥рог≥дноњ базовоњ ≥нформац≥њ.
Ѕеручи
загалом, проект санац≥њ може мати
таку структуру:
1. «агальна
характеристика п≥дприЇмства:
● фактичний
ф≥нансовий стан п≥дприЇмства (фактичний обс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ, прибуток,
заборгован≥сть, коеф≥ц≥Їнт платоспроможност≥ та л≥кв≥дност≥);
● анал≥з
причин, унасл≥док ¤ких п≥дприЇмство потрапило у скрутне ф≥нансове
становище;
● перспективи виходу з цього стану.
2. ѕлан ф≥нансового оздоровленн¤:
● виробнича
програма на найближч≥ роки (назва продукц≥њ, к≥льк≥сть, варт≥сть);
● баланс
грошових доход≥в ≥ витрат (сума необх≥дноњ допомоги в розр≥з≥ окремих джерел
показують окремо);
● розрахунок
ефективност≥ заход≥в, спр¤мованих на оздоровленн¤ п≥дприЇмства.
3. ѕрогнозован≥
к≥нцев≥ результати реал≥зац≥њ проекту.
ѕлан
ф≥нансового оздоровленн¤ може бути складений у форм≥ б≥знес-плану. “акий б≥знес-план спр¤мований на в≥дновленн¤ платоспроможност≥
≥ дос¤гненн¤ ефективноњ д≥¤льност≥ з урахуванн¤м наданоњ державноњ п≥дтримки
дл¤ проведенн¤ санац≥йних заход≥в.
Ѕ≥знес-план
ф≥нансового оздоровленн¤ може мати так≥ розд≥ли:
1. «агальна характеристика п≥дприЇмства та
його ф≥нансовий стан: найменуванн¤ п≥дприЇмства; дан≥ про реЇстрац≥ю,
п≥дпор¤дкуванн¤, м≥с≥ю та види д≥¤льност≥; орган≥зац≥йно-правовий статус; форма
власност≥; орган≥зац≥йна структура; ф≥нансов≥ коеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥,
платоспроможност≥, ф≥нансовоњ ст≥йкост≥, оборотност≥ кап≥талу, р≥вн¤
деб≥торськоњ заборгованост≥, прибутковост≥, рентабельност≥.
2. ќсновн≥ параметри проекту б≥знес-плану:
обірунтуванн¤ вар≥анта санац≥њ, розрахунок загального обс¤гу ф≥нансових
ресурс≥в (у т≥м числ≥ державних кошт≥в), строк реал≥зац≥њ плану, строк погашенн¤
≥нвестованого кап≥талу, ф≥нансов≥ результати реал≥зац≥њ плану (чиста тепер≥шн¤
варт≥сть, внутр≥шн¤ норма дох≥дност≥, строк окупност≥ проекту).
3. «аходи дл¤ в≥дновленн¤ платоспроможност≥ та
п≥дтримки ефективноњ господарськоњ д≥¤льност≥ (заходи техн≥чного, орган≥зац≥йно-економ≥чного
характеру та ф≥нансов≥ кошти, необх≥дн≥ дл¤ њхнього зд≥йсненн¤).
«-пом≥ж
багатьох р≥зних заход≥в, ¤к≥ спри¤ють в≥дновленню платоспроможност≥ й
п≥дтримуванню ефективноњ господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, можна рекомендувати
зокрема так≥:
● зм≥на складу кер≥вник≥в п≥дприЇмства та
стилю управл≥нн¤;
● ≥нвентаризац≥¤
актив≥в п≥дприЇмства;
● оптим≥зац≥¤
деб≥торськоњ заборгованост≥, зниженн¤ витрат на виробництво;
● продаж
доч≥рн≥х ф≥рм ≥ часток у кап≥тал≥ ≥нших п≥дприЇмств; продаж незавершеного
буд≥вництва;
● обірунтуванн¤
необх≥дноњ чисельност≥ персоналу;
● продаж
зайвого устаткуванн¤, матер≥ал≥в ≥ залишк≥в готовоњ продукц≥њ;
● реструктуризац≥¤
борг≥в перетворенн¤м короткостроковоњ заборгованост≥ в довгостроков≥ позики або
≥потеки;
● запровадженн¤
прогресивноњ технолог≥њ, механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробництва;
● удосконаленн¤
орган≥зац≥њ прац≥;
● проведенн¤
кап≥тального ремонту, модерн≥зац≥њ основних фонд≥в, зам≥ни застар≥лого устаткуванн¤.
4. –инок ≥ конкуренц≥¤ (характеристика
галуз≥, перспективи њњ розвитку; сегменти ринку даного б≥знесу, покупц≥,
перел≥к основних конкурент≥в та њхн≥ конкурентн≥ переваги; стратег≥¤ виживанн¤
на ринку; тенденц≥њ та оч≥куван≥ зм≥ни на основних ринках).
5. ћаркетингова д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства
(стратег≥¤ маркетингу, канали розпод≥лу, стратег≥¤ зд≥йсненн¤ продажу,
характеристика та анал≥з канал≥в збуту, життЇвий цикл продукту, ≥нш≥
досл≥дженн¤ та розробки).
6. ѕлан виробництва та його ресурсне
забезпеченн¤ (виробнича програма п≥дприЇмства, обс¤г продажу продукц≥њ,
потреба в основних фондах, оборотних коштах, персонал≥, ≥нвестиц≥йних ресурсах).
7. ‘≥нансовий план (прогнозуванн¤
ф≥нансових результат≥в, розрахунок обс¤г≥в додаткових ≥нвестиц≥й, обірунтуванн¤
джерел ф≥нансуванн¤, складанн¤ прогнозного балансу, розрахунок ф≥нансових
коеф≥ц≥Їнт≥в). ÷ьому розд≥лу належить вир≥шальна роль стосовно вибору того чи
того вар≥анта ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмства.
8. ќбірунтуванн¤
сценар≥њв подоланн¤ найб≥льш ймов≥рних ризик≥в у процес≥ проведенн¤ ф≥нансового
оздоровленн¤ п≥дприЇмства.
Ќасл≥дки
реал≥зац≥њ занадто ризикових проект≥в бувають здеб≥льшого негативними, а тому
ц¤ проблема потребуЇ ретельного обм≥рковуванн¤. ƒл¤ невеликих п≥дприЇмств
ризики можуть бути звТ¤зан≥ передовс≥м ≥з м≥кросередовищем та внутр≥шн≥ми
негараздами. ƒл¤ великих п≥дприЇмств, ¤к≥ розпочали реал≥зац≥ю проекту санац≥њ,
ризики найчаст≥ше виход¤ть ≥з макросередовища (зм≥на закон≥в, державноњ
пол≥тики тощо).
ƒл¤
визначенн¤ п≥дприЇмств, ¤к≥ потребують державноњ ф≥нансовоњ п≥дтримки,
провод¤ть державну експертизу санац≥йних проект≥в.
–озпод≥л
державних ф≥нансових кошт≥в, визначенн¤ строк≥в ≥ пор¤дку њхнього вид≥ленн¤ та
поверненн¤ залежить в≥д низки чинник≥в, а саме:
● ефективност≥
санац≥йних проект≥в;
● потреби
у ф≥нансових коштах;
● строку
окупност≥ й поверненн¤ кошт≥в;
● пр≥оритетност≥
напр¤мк≥в структурноњ перебудови економ≥ки.
ƒержавну
п≥дтримку доц≥льно надавати передовс≥м:
● п≥дприЇмствам,
продукц≥ю ¤ких можна реал≥зовувати на споживчому ринку;
● п≥дприЇмствам,
¤к≥ забезпечують обороноздатн≥сть ≥ безпеку держави;
● п≥дприЇмствам,
характер виробництва ¤ких звТ¤заний ≥з м≥жнародними нормами щодо техн≥ки
безпеки та еколог≥њ (п≥дприЇмства енергетичного атомного комплексу, виробництва
рад≥оактивних матер≥ал≥в, зброњ тощо);
● перспективним
п≥дприЇмствам, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ технолог≥чноњ перебудови виробництва
(створенн¤ й розвиток мереж звТ¤зку, ≥нформац≥йних систем, сучасних
транспортних систем);
● п≥дприЇмствам,
¤к≥ випускають конкурентоспроможну, ≥мпортозам≥нну та експортну продукц≥ю;
● п≥дприЇмствам, ¤к≥ забезпечують випуск
енергозбер≥гаючоњ техн≥ки та освоЇнн¤ нових прогресивних технолог≥й, зростанн¤
продуктивност≥ прац≥, пол≥пшенн¤ умов прац≥ ≥ п≥двищенн¤ еколог≥чност≥
виробництва;
● п≥дприЇмствам,
¤к≥ забезпечують створенн¤ умов дл¤ актив≥зац≥њ ≥нновац≥йно-≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥;
● п≥дприЇмствам
≥з широкими кооперованими внутр≥шньогалузевими та м≥жрег≥ональними звТ¤зками.
ясна
р≥ч, що за в≥дбору п≥дприЇмств дл¤ ф≥нансового оздоровленн¤ треба уважно
обм≥ркувати можлив≥ негативн≥ соц≥альн≥ насл≥дки зупинки та наступноњ
л≥кв≥дац≥њ того чи того п≥дприЇмства. ѕередовс≥м ≥детьс¤ про п≥дприЇмства,
розм≥щен≥ у великих промислових вузлах з високим р≥внем концентрац≥њ
взаЇмозвТ¤заних виробництв, а також у невеликих м≥стах ≥ селищах, коли ц≥
п≥дприЇмства Ї майже Їдиним м≥сцем можливого працевлаштуванн¤ населенн¤.
”
процес≥ обірунтуванн¤ перел≥ку п≥дприЇмств, ¤ким необх≥дн≥ державн≥ санац≥йн≥
кошти, зд≥йснюЇтьс¤ д≥агностика њхнього ф≥нансово-майнового стану. ƒосв≥д
показуЇ, що такий анал≥з маЇ охоплювати основн≥ аспекти функц≥онуванн¤
п≥дприЇмства, а саме: характеристику форми власност≥ й розпод≥лу статутного
кап≥талу (орган≥зац≥йна структура п≥дприЇмства, статут, орган≥зац≥йно-правова
форма, частка державноњ власност≥, частка ≥ноземного кап≥талу); ф≥нансовий стан
п≥дприЇмства (прибуток та структура його розпод≥лу, рентабельн≥сть продукц≥њ,
продаж кап≥талу; соб≥варт≥сть товарноњ продукц≥њ, деб≥торська та кредиторська
заборгован≥сть, запаси товарно-матер≥альних ц≥нностей, обс¤г оборотних кошт≥в,
кредити, субсид≥њ, дотац≥њ тощо); оц≥нка виробничого потенц≥алу (основн≥ фонди
≥ р≥вень њхнього спрацюванн¤, р≥вень використанн¤ виробничих потужностей, ресурсозабезпечен≥сть,
обс¤ги й номенклатура продукц≥њ); кооперован≥ звТ¤зки та збут продукц≥њ (њњ
реал≥зац≥¤, ц≥ни, основн≥ постачальники сировини, споживач≥ продукц≥њ, залишки
готовоњ продукц≥њ, ринки збуту); персонал, оплата прац≥; соц≥альна
≥нфраструктура п≥дприЇмства; техн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤ санац≥њ п≥дприЇмства.
Ќа¤вн≥сть
техн≥ко-економ≥чного обірунтуванн¤ (“≈ќ)
санац≥њ п≥дприЇмства маЇ бути неодм≥нною умовою дл¤ наданн¤ державноњ
п≥дтримки. “≈ќ може мати р≥зноман≥тну структуру, але, ¤к правило, складаЇтьс¤ з
таких розд≥л≥в: загальн≥ положенн¤; характеристика п≥дприЇмства; попит на продукц≥ю
та анал≥з ринку; забезпечен≥сть ресурсами ≥ джерела њхнього поповненн¤; основн≥
техн≥чн≥ р≥шенн¤ щодо перепроф≥люванн¤ п≥дприЇмства (реконструкц≥¤, техн≥чне переозброЇнн¤);
персонал ≥ продуктивн≥сть прац≥; кошторис витрат на буд≥вництво (реконструкц≥ю,
техн≥чне переозброЇнн¤); соб≥варт≥сть продукц≥њ; оц≥нка ефективност≥ заход≥в
дл¤ санац≥њ п≥дприЇмства; основн≥ техн≥ко-економ≥чн≥ показники п≥дприЇмства, що
п≥дл¤гаЇ санац≥њ; ф≥нансова та економ≥чна оц≥нка санац≥њ; висновки та рекомендац≥њ.
ѕ≥д
час проведенн¤ експертизи поданих проект≥в сл≥д дотримуватис¤ к≥лькох вимог:
Їдност≥ системи оц≥нних показник≥в “≈ќ; Їдност≥ одиниць вим≥ру цих показник≥в;
Їдност≥ методичних п≥дход≥в щодо формуванн¤ цих показник≥в.
«а
розробки “≈ќ використовуЇтьс¤ досить широкий спектр р≥зноман≥тних показник≥в,
¤к≥ сл≥д розгл¤дати у базовому та перспективному (п≥сл¤ проведенн¤ санац≥њ)
пер≥одах. ÷е насамперед показники рентабельност≥ продукц≥њ ≥ виробництва;
терм≥ну окупност≥ (¤к в≥дношенн¤ дисконтованоњ величини грошових поток≥в до дисконтованого
обс¤гу санац≥йних витрат); точки беззбитковост≥; загальний обс¤г ≥нвестиц≥й дл¤
проведенн¤ санац≥њ, њхн≥й характер ≥ розпод≥л за терм≥нами вкладенн¤; обс¤г
реал≥зованоњ продукц≥њ; прибуток; витрати на виробництво та реал≥зац≥ю
продукц≥њ; строки й умови погашенн¤ кредит≥в; чисельн≥сть персоналу; р≥вень
використанн¤ виробничих потужностей. ќсобливу увагу сл≥д прид≥лити показникам
ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ санац≥йного проекту, використанню та строкам поверненн¤
≥нвестиц≥й.
ѕор≥внюючи
базовий та перспективний пер≥оди сл≥д зверетати особливу увагу на динам≥ку
прибутковост≥ й фактор≥в, ¤к≥ забезпечили зростанн¤ прибутку, на обс¤г та
структуру розпод≥лу прибутку; на джерела зниженн¤ витрат на виробництво,
прискоренн¤ обороту оборотних кошт≥в.
ќбс¤г
санац≥йних кошт≥в (≤с) дл¤ оздоровленн¤ ф≥нансового стану
неплатоспроможного п≥дприЇмства можна розрахувати за формулою:
††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ≤с = ¬ Ц (– + ƒ), †††††††††††††††††††††††††††† (19.1)
де ¬ Ч необх≥дна
загальна сума витрат на зд≥йсненн¤ санац≥йних заход≥в, ¤к≥ забезпечують
рентабельну роботу неплатоспроможного п≥дприЇмства; – Ч обс¤г внутр≥шн≥х
резерв≥в неплатоспроможного п≥дприЇмства, що його використано дл¤ ф≥нансового
оздоровленн¤; ƒ Ч обс¤ги ф≥нансовоњ допомоги
з боку ≥нших п≥дприЇмств, ¤к≥ за≥нтересован≥ у рентабельн≥й робот≥
неплатоспроможного п≥дприЇмства.
ћоб≥л≥зац≥ю внутр≥шн≥х резерв≥в можна зд≥йснити за
рахунок реал≥зац≥њ продукц≥њ за б≥льш низькими ц≥нами; скороченн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥;
продажу зайвого устаткуванн¤, ≥нших товарно-мате≠р≥альних ц≥нностей; здаванн¤ в
оренду прим≥щень, устаткуванн¤ тощо.
‘≥нансову
допомогу можуть зд≥йснити три групи п≥дприЇмств: партнери по кооперованих
звТ¤зках; п≥дприЇмства (холдинги), ¤к≥ волод≥ють контрольним пакетом акц≥й
неплатоспроможного п≥дприЇмства; кредитори, ¤к≥ впевнен≥ у позитивних насл≥дках
ф≥нансового оздоровленн¤ неплатоспроможного п≥дприЇмства.
ƒоц≥льн≥сть
(ефективн≥сть) санац≥йних програм розвитку п≥дприЇмства зазвичай визначають за
економ≥чними показниками, наведеними в табл. 17.2.
“аблиц¤
17.2
≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ ѕќ ј«Ќ» » ƒЋя ќ÷≤Ќё¬јЌЌя
ƒќ÷≤Ћ№Ќќ—“≤
—јЌј÷≤…Ќ»’ ѕ–ќ√–јћ –ќ«¬»“ ” ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј
|
є
п/п |
ѕоказник |
–≥вень
критер≥ю або тенденц≥њ, |
|||
|
оптимальним |
прийн¤тним |
безперспективним |
|
||
|
1. 1.1. |
¬иробництво ≥ прибуток ≤ндекс обс¤гу виробництва в натуральному
вираз≥ |
дор≥внюЇ
одиниц≥ або |
менший
за |
менший
|
|
|
1.2. |
≤ндекс динам≥ки ц≥н на продукц≥ю |
менший
|
дор≥внюЇ
|
б≥льший
|
|
|
1.3. |
—п≥вв≥дношенн¤ ≥ндекс≥в динам≥ки
обс¤гу реал≥зац≥њ (обс¤гу продажу) ≥ витрат на виробництво продукц≥њ |
>1 |
1 |
<1 |
|
|
1.4. |
—п≥вв≥дношенн¤ ≥ндекс≥в динам≥ки ‘ќѕ (фонду оплати прац≥) та
обс¤гу реал≥зац≥њ (обс¤гу продажу) |
<1 |
1 |
>1 |
|
|
1.5. |
—п≥вв≥дношенн¤
≥ндексу середньоњ зароб≥тноњ плати та ≥ндексу ≥нфл¤ц≥њ |
>1 |
1 |
<1 |
|
|
1.6. |
—п≥вв≥дношенн¤ обс¤г≥в випуску
продукц≥њ в натуральному вираз≥ (або в незм≥нних ц≥нах) ≥ динам≥ки
чисельност≥ персоналу |
>1 |
1 |
<1 |
|
|
1.7. |
—п≥вв≥дношенн¤
частки прибутку, ¤ка направл¤Їтьс¤ на розвиток виробництва в базовому та
розрахунковому пер≥одах (у пор≥вн¤нних ц≥нах) |
>1 |
1 |
<1 |
|
|
2. |
≤мпорт „астка ≥мпортозам≥нноњ продукц≥њ у
загальному обс¤з≥ продукц≥њ п≥дприЇмства ≥ середньогалузевий показник |
>1 |
>
0 |
0 |
|
|
3. 3.1. |
онкурентоспроможн≥сть на внутр≥шньому
≥ зовн≥шньому ринках „астка експортноњ продукц≥њ у загальному
обс¤з≥ виробництва п≥дприЇмства ≥ середньогалузевий показник |
>1 |
>
0 |
0 |
|
|
3.2. |
—п≥вв≥дношенн¤ ≥ндексу обс¤г≥в
продажу у варт≥сному вираз≥ та аналог≥чного галузевого показника |
>10 |
1 |
<1 |
|
ѕитанн¤
дл¤ самост≥йного поглибленого вивченн¤
1. —утн≥сно-зм≥стова
характеристика реструктуризац≥њ п≥дприЇмств (орган≥зац≥й).
2. ќсновн≥ форми й види
реструктуризац≥њ п≥дприЇмств (орган≥зац≥й), що зд≥йснюЇтьс¤ в окремих галуз¤х
народного господарства ”крањни.
3. јнал≥тична оц≥нка
техн≥ко-економ≥чноњ та ф≥нансовоњ ситуац≥њ в процес≥ обірунтуванн¤ форм, вид≥в
≥ ступен¤ реструктуризац≥њ субТЇкт≥в господарюванн¤.
4. ѕрактика зд≥йсненн¤ та
ефективн≥сть реструктуризац≥њ п≥дприЇмств (орган≥зац≥й) ≥ структурноњ
перебудови окремих галузей народного господарства ”крањни.
5. —утн≥сть санац≥њ
(ф≥нансового оздоровленн¤) субТЇкт≥в господарюванн¤.
6. ласична модель процесу
ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й.
7. ѕрограми та проекти санац≥њ субТЇкт≥в господарюванн¤.
8. Ѕ≥знес-план ф≥нансового
оздоровленн¤ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) та його типов≥ розд≥ли.
9. —труктура
техн≥ко-економ≥чного обірунтуванн¤ (“≈ќ) санац≥њ того чи того п≥дприЇмства
(орган≥зац≥њ).
10. ≈коном≥чна ефективн≥сть зд≥йсненн¤ санац≥йних програм розвитку п≥дприЇмств та орган≥зац≥й.
