1. онцептуальн≥ основи сучасноњ теоретичноњ економ≥ки.† ћ≥кроеконом≥ка ¤к њњ складова частина.

ќсновна проблема економ≥чноњ теор≥њ та господарськоњ практики Ц розв`¤занн¤ протир≥чч¤ м≥ж бажанн¤м ≥ндив≥да задовольнити своњ необмежен≥ потреби та обмежен≥стю ресурс≥в. ¤к≥ знаход¤тьс¤ в њх розпор¤дженн≥. ≈коном≥чн≥ потреби Ц внутр≥шн≥ мотиви, що спонукають до економ≥чноњ д≥¤льност≥.† ќсоблив≥сть потреб пол¤гаЇ у безмежному зростанн≥.† ≈коном≥чн≥ блага Ц зас≥б задоволенн¤ потреб, що ≥снуЇ в обмежен≥й к≥лькост≥.† ≈к. блага под≥л¤ють на товари та послуги, на споживч≥ (пр¤м≥) та виробнич≥ (непр¤м≥). –есурси (фактори виробництва) - †елементи, що використовуютьс¤ заради виробництва ек. благ.† —п≥льна властив≥сть ресурс≥в Ц р≥дк≥сн≥сть Ц характеристика економ≥чних благ щодо обмеженост≥ ресурс≥в дл¤ задоволенн¤ безмежних потреб. ќсновн≥ ресурси: земл¤, кап≥тал, прац¤ + п≥дприЇмницьк≥ зд≥бност≥.† ќбмежен≥сть ресурс≥в породжуЇ серед товаровиробник≥в конкуренц≥ю щодо њх використанн¤ та розпод≥лу, а отже обумовлюЇ виб≥р оптимального вар≥анту њх застосуванн¤.† јльтернативний характер використанн¤ обмежених ресурс≥в висуваЇ на передн≥й план проблему економ≥чного вибору Ц виб≥р найкращого серед альтернативних вар≥ант≥в, що дозвол¤Ї дос¤гти максимального задоволенн¤ потреб за м≥н≥мум витрат. ÷е ви¤вл¤Їтьс¤ терм≥ном Уальтернативн≥ затратиФ Ц вони визначають ц≥нн≥сть найкращого вар≥анту, в≥д ¤кого в≥дмовилис¤ в процес≥ економ≥чного вибору ≥ характеризуютьс¤ ц≥нн≥стю втрачених можливостей. –озвФ¤занн¤ проблеми економ≥чного вибору вимагаЇ св≥домоњ в≥дпов≥д≥ на три основн≥ питанн¤ економ≥ки: ўќ?- ¤к≥ економ≥чн≥ блага ≥ в ¤к≥й к≥лькост≥ виробл¤ти? я ? Ц за допомогою ¤ких обмежених ресурс≥в ≥ технолог≥чних засоб≥в виробл¤ти корисн≥ блага? ƒЋя  ќ√ќ? Ц ’то отримаЇ те, що вироблено?

 

2.† ѕредмет, субТЇкт ≥ методолог≥¤ м≥кроек-ки.

 

3 ћета, роль ≥ особливост≥ функц≥онуванн¤ м≥кросистем у ринков≥й економ≥ц≥.

ћ≥кроеконом≥ка вивчаЇ повед≥нку та механ≥зм прийн¤тт¤ р≥шень окремими екном≥чними субФЇктами - м≥кросистеми (≥ндив≥дами, домашн≥ми господарствами, п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми), що прагнуть дос¤гнути мети за на¤вних обмежених ресурс≥в, дл¤ ¤ких, до того ж, можна знайти альтернативне використанн¤.† ” центр≥ уваги м≥кроеконом≥ки знаходитьс¤ повед≥нка споживача ≥ виробника. ƒомашнЇ господарство Ц самост≥йна економ≥чна одиниц¤, до складу ¤коњ входить одна чи дек≥лька ос≥б.† Ќа ринку товар≥в та послуг домашнЇ господарство виступаЇ ¤к покупець, на ринку ресурс≥в Ц ¤к продавець власних фактор≥в виробництва.

‘≥рма Ц економ≥чна одиниц¤, ¤ка самост≥йно приймаЇ р≥шенн¤ щодо використанн¤ фактор≥в виробництва з метою виготовленн¤ продукц≥њ та њњ продажу.† Ќа ринку товар≥в та послуг ф≥рма виступаЇ ¤к продавець:† на ринку ресурс≥в Ц ¤к покупець фактор≥в виробництва.

ƒержава Ц самост≥йний субФЇкт ринку, до сладу ¤кого вход¤ть ур¤дов≥ установи, що зд≥йснюють економ≥чну, юридичну та пол≥тичну владу дл¤ забезпеченн¤ умов господарюванн¤ ус≥м субФЇктам м≥кроеконом≥ки, а в раз≥ потреби зд≥йснюють контроль господарюючих субФЇкт≥в та ринку заради дос¤гненн¤ сусп≥льних ц≥лей.

«а принципом класичного л≥берал≥зму, Їдиним реальним економ≥чним субФЇктом м≥кроеконом≥ки визнаЇтьс¤ ≥ндив≥д. ¬ ринков≥й економ≥чн≥й систем≥ повед≥нка кожного ≥ндив≥да мотивуЇтьс¤ його особистими ≥нтересами, кожна економ≥чна одиниц¤ намагаЇтьс¤ максим≥зувати св≥й дох≥д на основ≥ ≥ндив≥дуального прийн¤тт¤ р≥шень. ≈коном≥чна система Ц складна взаЇмообумовлена система в≥дносин м≥ж виробниками та споживачами економ≥чних благ.

≤снують р≥зноман≥тн≥ способи координуванн¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥ субФЇкт≥в м≥кроеконом≥ки:

Ј         традиц≥њ та звички;

Ј         ринкова взаЇмод≥¤;

 

4.† ’арактеристика основних моделей ринкових структур.††

 

5 ѕон¤тт¤ корисност≥ блага; сукупна та гранична користн≥сть; принцип спадаючоњ граничноњ користност≥.

ѕотреба Ц в≥дчутт¤ незадоволенн¤, ≥з-за ¤кого ≥ндив≥д намагаЇтьс¤ вийти, або в≥дчутт¤ задоволенн¤, ¤ке в≥н намагаЇтьс¤ продовжити.ѕотреби задовольн¤ютьс¤ благами.† Ѕлага Ц засоби, що придатн≥ дл¤ задоволенн¤ потреб.†

 орисн≥сть U (utililу) Ч це задоволенн¤, ¤ке отримуЇ споживач у процес≥ споживанн¤ товар≥в та послуг.

‘ормал≥зований анал≥з повед≥нки споживача передбачаЇ визначенн¤ функц≥њ корисност≥ ¤к певного сп≥вв≥дношенн¤ обс¤г≥в споживаних благ ≥ р≥вн¤ корисност≥, що дос¤гаЇтьс¤ споживачем:

де U-р≥вень корисност≥;† X1,X2,ЕXn-к≥льк≥сть споживаних благ, одиниць; n-к≥льк≥сть вид≥в благ.

6 –≥вновага споживача: сутн≥сть та обгрунтуванн¤ з кардинал≥стських позиц≥й.

ќсновне положенн¤ кардинал≥ст≥в: У орисн≥сть можна вим≥р¤тиФ(в ют≥л¤х/utily).  ожна наступна одиниц¤ блага приносить споживачу все меншу та меншу корисн≥сть (задоволенн¤). ѕотреби, ¤к≥ задовольн¤ють блага, ≥ спос≥б њх задоволенн¤ мають субТЇктивну основу.

ѕерший закон √оссена: Ѕесперевно п≥д час акту споживанн¤ корисн≥сть наступноњ одиниц≥ блага спадаЇ.† ѕри повторному акт≥ отриманн¤ корисност≥ в≥д одиниц≥ блага зменшуЇтьс¤ в пор≥вн¤нн≥ з њњ початковою корисн≥стю.†÷ей закон носить емп≥ричний та субТэктивний характер.

2-й закон √оссена визначаЇ оптимальн≥сть повед≥нки споживача:ƒл¤ отриманн¤ максимальноњ корисност≥ за певний пер≥од часу потр≥бно спожити кожного з благ таким чином, щоб† MU ц≥х благ були р≥вними.

†ѕ≥сл¤ певного моменту ми починаЇмо отримувати граничну корисн≥сть, що буде дор≥внювати

???

«м≥шана гранична корисн≥сть буде дор≥внювати ????

†(–х-ц≥на блага х)

–≥шенн¤ споживача щодо к≥лькост≥, в ¤к≥й варто споживати блага, завжди повТ¤зане з в≥дмовою в≥д ¤коњсь к≥лькост≥ благ задл¤ придбанн¤ одн≥Ї≥ додатковоњ одиниц≥ певного блага.† —поживач керуЇтьс¤ принципом рац≥ональност≥: маючи обмежен≥ кошти ≥ бажаючи максим≥зувати сукупну корисн≥сть в≥д споживанн¤ благ, в≥н розпод≥л¤Ї св≥й бюджет (дох≥д) таким чином, щоб корисн≥сть, отримана в≥д останньоњ грошовоњ одиниц≥, витраченоњ на те чи ≥нше благо, стала однаковою:

???

де MUa, Mub-гранична корисн≥сть, в≥дпов≥дно блага ј та ¬, ютиль; –а, –b-ц≥на, в≥дпов≥дно, блага ј та ¬, грош. од. ÷е р≥вн¤нн¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к основне в концепц≥њ споживчого попиту (в рамках теор≥њ корисност≥) й означаЇ дос¤гненн¤ споживачем стану р≥вноваги.† ¬оно може бути перетворено наступним чином:

«в≥дси видно, що при зм≥н≥ ц≥ни одного з благ, ≥ незм≥нност≥ доходу споживача та ц≥н на ≥нш≥ блага вказана р≥вн≥сть порушуЇтьс¤.† «меншенн¤ ц≥ни блага ј означатиме зац≥кавленн¤ споживача в його додатков≥й закуп≥вл≥, а значить, пад≥нн¤ MUa. ÷е буде продовжуватис¤ до в≥дновленн¤ р≥вност≥.† ќчевидно, що так д≥¤тимуть ус≥ споживач≥: пад≥нн¤ ц≥ни товару ј приведе до зб≥льшенн¤ обс¤гу його попиту на ринку.

 

7 –≥вновага споживача: сутн≥сть та обгрунтуванн¤ з ординал≥стських позиц≥й.

ќрдинал≥сти Ц напр¤м, ¤кий вважаЇ вим≥рюванн¤ корисност≥ неможливим та пропонують пор¤дковий принцип пор≥вн¤нн¤ корисност≥, на основ≥ ¤кого базуЇтьс¤ виб≥р споживача.

ƒл¤ цього ввод¤ть пон¤тт¤: а) крива байдужост≥; б) л≥н≥¤ бюджетного обмеженн¤.  рива байдужост≥ Ц це крива, кожна точка ¤коњ характеризуЇ споживацький виб≥р у вигл¤д≥ певного набору товар≥в чи послуг, що приносить споживачу однакове задоволенн¤.

Ћ≥н≥¤ бюджетного обмеженн¤ Ц показуЇ вс≥ можлив≥ комб≥нац≥њ товар≥в, ¤к≥ може придбати споживач у межах свого доходу.

рис.  рива байдужост≥

рис. Ћ≥н≥¤ бюджетного обмеженн¤

–≥вновага споживача в≥дпов≥даЇ так≥й комб≥нац≥њ товар≥в, ¤ка максим≥зуЇ корисн≥сть при даних бюджетних обмеженн¤х. –≥вновагу† можна визначити знаючи р≥вновагу в точц≥ дотику(D) найвищоњ кривоњ байдужост≥(U2) до даноњ бюджетноњ л≥н≥њ(B). “ака р≥вновага передбачаЇ, що ¤к т≥льки споживач отримаЇ даний наб≥р товар≥в у нього зникаЇ стимул зм≥нювати цей наб≥р на ≥нший. —поживач згоден в≥дмовитис¤ в≥д певноњ к-т≥ блага ’ задл¤ додатковоњ одиниц≥ блага ” за умови незм≥нност≥ р≥вн¤ корисност≥ в≥д набору благ Ц гранична норма зам≥щенн¤ MRSxy=(-DY)/DX †або

MUx/MUy. †Ѕюджетна л≥н≥¤ Ц пр¤ма: ¬=–х’+–у” . Ќахил бюджетноњ л≥н≥њ Qy/Qx=Px/Py.† ” точц≥ р≥вноваги(D), нахили кривоњ байдужост≥ та бюджетноњ л≥н≥њ зб≥гаютьс¤, тому MRSxy= Px/Py або MUx/MUy=Px/Py або MUx/ Px= MUy/Py.

 

8 Ѕюджетне обмеженн¤ вибору споживача та його зм≥ни п≥д впливом зм≥ни доход≥в та ц≥н

 рив≥ байдужост≥ дозвол¤ють ви¤вити переваги споживача,. але не враховують так≥ фактори впливу на процес споживанн¤, ¤к ц≥ни товар≥в та доход споживача.† ƒл¤ того щоб визначити, ¤кий саме наб≥р товар≥в чи послуг придбаЇ споживач, потр≥бна додаткова ≥нформац≥¤, ¤ка повФ¤зана з бюджетним обмеженн¤м. Ѕ.о. Ц це л≥н≥¤, ¤ка показуЇ, ¤ку к≥льк≥сть товар≥в та послуг (споживацьких набор≥в) може придбати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу ¬ (budget).† –≥вн¤нн¤ Ѕ.о.: B=PxQx+PyQy, де B- доход (бюджет) споживача; –х,–у Ц ц≥на в≥пов≥дно товару х та у; Qx,Qy Ц њх к≥лькост≥.

‘актори, що впливають на бюбжетну л≥н≥ю:

Ј         зм≥на доходу споживача;

Ј         зм≥на ц≥н на товари.

 

9. ≈фекти доходу та зам≥щенн¤ товар≥в ¤к обірунтуванн¤ з-ну попиту.

 

10 «алежн≥сть споживанн¤ благ в≥д зм≥ни доходу споживача.† Ћ≥н≥¤ ≈нгел¤.

–≥вновага споживача в≥дпов≥даЇ комб≥нац≥њ товар≥в, ¤ка максим≥зуЇ корисн≥сть при даному бюджетному обмеженн≥.† Ћ≥н≥¤ Удоход Ц споживанн¤Ф(крива р≥вн¤ житт¤) проходить через вс≥ точки р≥вноваги споживаача, що в≥дпов≥дають р≥зним р≥вн¤м його доходу.† Ќа њњ основ≥ може бути побудована л≥н≥¤ ≈нгел¤, ¤ка показуЇ взаЇмозвФ¤зок доходу споживача ≥ к≥лькост≥ придбаного блага ’.

Ћ≥н≥¤ Уц≥на Ц споживанн¤Ф проходить через вс≥ точки р≥вноваги споживача, повФ¤зан≥ ≥з зм≥ною ц≥ни одного ≥з товар≥в.† ¬она лежить в основ≥ побудови кривоњ попиту.†

≈фекти впливу зм≥ни доходу та ц≥н на обс¤г попиту споживача:

≈фект зам≥щенн¤ Ц це ефект, ¤кий вказуЇ на те, що споживач у процес≥ споживанн¤ зам≥щуЇ товаром, що став дешевшим (х), ≥нш≥ б≥льш дорог≥ товари (у,Е).† ÷¤ показуЇтьс¤ рухом вздовж кривоњ байдужост≥ Un.

≈фект доходу Ц це ефект, ¤кий виникаЇ внасл≥док впливу на попит споживача зм≥ни обс¤гу його реального доходу.† «м≥на останнього викликана зм≥ною ц≥ни товару (х) без врахуванн¤ ефекту зам≥щенн¤.† ≈фект доходу показуЇ перем≥щенн¤ в≥д одноњ кривоњ байдужост≥ U1 до† ≥ншоњ U2.

 

12.¬изначенн¤ ефект≥в доходу та зам≥щенн¤ дл¤ р≥зних благ.

††††††††††† –еакц≥¤ споживача на зм≥ну ц≥ни може бути под≥лена на два моменти. ” в≥дпов≥дь на зм≥ну в≥дносних ц≥н споживач зам≥нюЇ блага, ¤к≥ в≥дносно подорожчали, на т≥, ¤к≥ в≥дносно подешевшали, маЇ м≥сце ефект зам≥ни. ” в≥дпов≥дь на зм≥ну реального доходу споживач зм≥нюЇ обс¤г благ залежно в≥д њх р≥зновиду (повноц≥нн≥ чи неповноц≥нн≥) Ц маЇ м≥сце ефект доходу. якщо благо вважаЇтьс¤ споживачем повноц≥нним, обс¤г його споживанн¤ при зростанн≥ ц≥ни зменшуЇтьс¤, ¤кщо неповноц≥нним Ц обс¤г споживанн¤ зб≥льшуЇтьс¤. –езультати сп≥льного впливу ефекту зам≥ни та ефекту доходу дл¤ р≥зних благ подано на рис.4.6 ≥ рис.4.7 ст.33.

≈фект зам≥щенн¤ Ц це ефект, ¤кий вказуЇ на те, що споживач у процес≥ споживанн¤ зам≥щуЇ товаром, що став дешевшим (х), ≥нш≥ б≥льш дорог≥ товари (у,Е).† ÷е показуЇтьс¤ рухом вздовж кривоњ байдужост≥ Un.

 

13.«м≥ст пон¤тт¤ УпопитФ. ≤ндив≥дуальний та ринковий попит. «акон попиту т≥ обгрунтуванн¤ його д≥њ.

††††††††††† ”подобанн¤ окремого споживача на ринку товар≥в визначають його б≥жанн¤ придбати товар, а бюджетн≥ можливост≥ в пор≥вн¤нн≥ з ц≥нами Ц можлив≥сть придбанн¤. ѕроцес ви¤вленн¤ бажанн¤ та можливостей завжди в≥дбуваЇтьс¤ в певний пром≥жок часу за ≥нших незм≥нних умов. ‘ункц≥¤, на ¤к≥й базуЇтьс¤ модель попиту, маЇ вигл¤д:

QD=f(P),

де QD Ц обс¤г попиту, або к≥льк≥сть одиниць товару, ¤ка може бути придбана покупцем;† – Ц ц≥на одиниц≥ товару.

††††††††††† ѕопит окремого споживача наз. ≥ндив≥дуальним попитом.

††††††††††† –инковий попит Ц це попит, ¤кий визначаЇтьс¤ ¤к загальна сума вс≥х ≥ндив≥дуальних попит≥в при кожному значенн≥ ц≥ни.  рива ринкового попиту характеризуЇ сукупн≥сть обс¤г≥в товару, на ¤кий предФ¤вл¤Їтьс¤ попит, при умов≥, що ц≥на задовольн¤Ї вс≥х покупц≥в товару.† ÷¤ крива визначаЇтьс¤ сумою ≥ндив≥дуальних попит≥в при кожн≥й ц≥н≥.

††††††††††† ќбс¤г (величина) попиту Ї саме такою к≥льк≥стю товару, ¤ку бажаЇ ≥ може придбати споживач (споживач≥) в певний пром≥жок часу за де¤кою ц≥ною (з д≥апазону можливих ц≥н) за ≥нших незм≥нних умов.

††††††††††† ћатем.досл≥дженн¤ модел≥ попиту зд≥йсн-с¤ за функц-ою залежн≥стю, ща враховуЇ вплив чинник≥в (ц≥ни товар≥в-зам≥нник≥в, доповнюючих товар≥в, дох≥д споживач≥в, њх уподобанн¤ та оч≥куванн¤, зовн≥шн≥ умови спож-н¤), але найчаст≥ше Ц ц≥новоњ детерм≥нанти (QD=f(P)). «акон попиту Ц зростанн¤ ц≥ни за ≥нших незм≥нних умов призводить до зменшенн¤ обс¤гу попиту, ≥ навпаки. √раф≥чно така залежн≥сть маЇ вигл¤д л≥н≥њ з в≥дФЇмним нахилом (рис.5.1 ст.41).

†††††††††††

14.јнал≥з зм≥н у попит≥ й у величин≥ (обс¤з≥) попиту. „инники попиту.

ќбс¤г (величина) попиту Ї саме такою к≥льк≥стю товару, ¤ку бажаЇ ≥ може придбати споживач (споживач≥) в певний пром≥жок часу за де¤кою ц≥ною (з д≥апазону можливих ц≥н) за ≥нших незм≥нних умов.

«акон попиту Ц зростанн¤ ц≥ни за ≥нших незм≥нних умов призводить до зменшенн¤ обс¤гу попиту, ≥ навпаки. √раф≥чно така залежн≥сть маЇ вигл¤д л≥н≥њ з в≥дФЇмним нахилом (рис.5.1 ст.41).

якщо зм≥нюЇтьс¤ ц≥на товару, то спостер≥гаЇтьс¤ зм≥щенн¤ вздовж л≥н≥њ попит󆆆†† (аЦ>в), а ¤кщо зм≥нюЇтьс¤ ¤кась з нец≥нових детерм≥нант Ц зм≥щенн¤ самоњ л≥н≥њ попиту† (D₁Ц> D₂). ÷≥ зм≥ни д≥агностуютьс¤ по-р≥зному ≥ називаютьс¤, в≥дпов≥дно, зм≥нами обс¤гу попиту та зм≥нами умов попиту (або попиту в ц≥лому).

”мови, в ¤ких форм-с¤ попит, хар-ть середовище, в ¤кому зд≥йснюють св≥й виб≥р споживач≥. ќсновними чинниками (детерм≥нантами) попиту, окр≥м ц≥ни даного товару (QD=f(P)), вважаютьс¤:

Ј         ÷≥ни товар≥в-зам≥нник≥в (ст.40);

Ј         ÷≥ни доповнюючих товар≥в (ст.40);

Ј         ƒох≥д споживач≥в (≤);

Ј         ”подобанн¤ споживач≥в (ћ);

Ј         ќч≥куванн¤ споживач≥в щодо зм≥н на ринку (ќ);

Ј         ѕриродн≥ (зовн≥шн≥) умови споживанн¤ (Z).

 

є15 ÷≥нова еластичн≥сть попиту: суть, методика обчисленн¤, чинники.

¬ажливу роль у вивченн≥ можливих реакц≥й економ≥чних субФЇкт≥в на зм≥ну ц≥ни в≥д≥граЇ пон¤тт¤ еластичност≥. ≈ластичн≥сть Ц це чутлив≥сть одн≥Їњ економ≥чноњ зм≥нноњ до зм≥ни ≥ншоњ економ≥чноњ зм≥нноњ, њњ здатн≥сть реагувати на цю зм≥ну.† ≈ластичн≥сть попиту в≥дносно ц≥ни (ц≥нова еластичн≥сть) показуЇ, наск≥льки зм≥нюЇтьс¤ обс¤г попиту залежно в≥д зм≥ни ц≥ни.† ѕри зм≥н≥ еластичност≥ попиту практичне значенн¤ мають не абсолютн≥ величини, а в≥дносн≥.† “ому

де ≈DP Ц ц≥нова еластичн≥сть попиту; DQ Ц зм≥на обс¤гу попиту; D– Ц зм≥на ц≥ни.

якщо зм≥на ц≥ни на 1% викликаЇ зм≥ну обс¤гу попиту б≥льшу, н≥ж 1%, - маЇмо еластичний попит, ≈DP>1 якщо зм≥на ц≥ни на 1% призводить до зм≥ни в обс¤з≥ попиту меншоњ, , н≥ж 1%, - маЇмо нееластичний попит, ≈DP<1.††† ѕопит одинично-еластичний, коли †≈DP=1 (це означаЇ, що попит зростаЇ (спадаЇ) в≥дпов≥дно до зм≥ни ц≥ни).††††††††††† якщо зм≥на ц≥ни не викликаЇ н≥¤коњ зм≥ни попиту (тобто ≈DP=0), тод≥ ми маЇмо досконало нееластичний попит.† якщо ж неск≥нченно мала зм≥нна ц≥ни викликаЇ незк≥нченне розширенн¤ попиту (тобто ≈DP=¥), тод≥ ми маЇмо досконало еластичний попит. “очкова ел-ть характеризуЇ в≥дносну зм≥ну попиту† при неск≥нченно мал≥й зм≥н≥ ц≥ни.† ƒугова ел-ть Цел-ть м≥ж двома точками ≥ визначаетьс¤ ¤к середн¤ ел-ть за формулою центральноњ точки.

‘ормула центральноњ точки ц≥новоњ ел-т≥

‘актори ц≥новоњ еластичност≥ :

Ј         ¬ажлив≥сть товару дл¤ споживача (предмети розкошу- ел., хл≥б Ц неел.)

Ј         –≥вень зам≥нюваност≥ товару (чим б≥льше субститут≥в Ц тим б≥льша ел. попиту)

Ј         ѕитома вага товару в доход≥ споживача (чим б≥льша Ц тим ел-ше)

 

^{16.¬плив зм≥ни ц≥н на сукупну виручку товаровиробник≥в за умов р≥зноњ еластичност≥ попиту.}

^{17.≈ластичн≥сть попиту за доходом.}

 

^{18.ѕерехресна еластичн≥сть попиту: пон¤тт¤, методи обчисленн¤ та сфери використанн¤.}

 

 

19. ћ≥кроеконом≥чна модель п≥дприЇмства. ѕон¤тт¤ виробничих фактор≥в.

ћ≥кроеконом≥ка розгл¤даЇ п≥дприЇмство ¤к ц≥л≥сний обТЇкт, що зд≥йснюЇ перетворенн¤ ресурс≥в в готову продукц≥ю, ¤к один з найважлив≥ших р≥зновид≥в м≥кросистем.

ѕ≥дприЇмство Ї ринково-виробничою системою. ¬оно в одночас виступаЇ у рол≥ споживача фактор≥в виробництва, та виробника ≥ продавц¤ продукц≥њ† на ринку товар≥в ≥ послуг.

–есурси або фактори виробництва Ц це блага, ¤к≥ потр≥бно придбати п≥дприЇмству дл¤ забезпеченн¤ випуску ≥нших благ Ц готовоњ продукц≥њ.

–озр≥зн¤ють так≥ групи фактор≥в виробництва: прац¤ Ц вс≥ розумов≥ та ф≥зичн≥ витрати, що зд≥йснюютьс¤ в процес≥ виробництва, кап≥тал Ц засоби виробництва, буд≥вл≥, споруди, устаткуванн¤ тощо, природн≥ ресурси Ц все, що може бути використане у виробництв≥ в натуральному стан≥, без обробки.

як ≥ в ≥нших системах п≥дприЇмство маЇ своњ входи та виходи. Ќа вход≥ в п≥дприЇмство Ц фактори виробництва, а на виход≥ Ц к≥нцев≥ результати: товари або послуги в грошовому вим≥р≥.

¬ залежност≥ в≥д можливост≥ п≥дприЇмства зм≥нювати обс¤г залученн¤ ресурс≥в, вид≥л¤ють тир пер≥оди. 1) ћиттЇвий Ц пер≥од виробництва прот¤гом ¤кого† не може бути зм≥нений жоден з фактор≥в, 2)  ороткостроковий Ц пер≥од у виробнич≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, прот¤гом ¤кого один з фактор≥в розгл¤даЇтьс¤ ¤к зм≥нний, а ≥нш≥ Ц пост≥йн≥. 3) ƒовгостроковий Ц пер≥од в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, достатн≥й дл¤ зм≥ни обс¤г≥в використанн¤ вс≥х без вин¤тку фактор≥в виробництва.

¬ м≥кроеконом≥ц≥ виход¤ть з того припущенн¤, що п≥дприЇмство виробл¤Ї лише один продукт. ѕ≥дприЇмство д≥Ї рац≥онально, тобто кожна ф≥рма приймаЇ вс≥ р≥шенн¤ задл¤ Їдиноњ мети - максим≥зац≥њ прибутку. ƒос¤гненн¤ ц≥Їњ мети потребуЇ в≥дпов≥сти на питанн¤: що виробл¤ти?, ¤ким чином виробл¤ти ?, дл¤ кого призназначаютьс¤ результати виробництва?.

 

20. ¬иробнича функц≥¤: пон¤тт¤ ≥ параметри —укупний, середн≥й та граничний продукт.

¬иробнича функц≥¤ Ї важливою характеристикою д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ¬иробнича функц≥¤ показуЇ залежн≥сть м≥ж максимально можливим обс¤гом випуску продукц≥њ (Q) та обс¤гом ресурс≥в, ¤к≥ дл¤ цього використовуютьс¤.

Ќаприклад, ¤кщо дл¤ виробництва застосовуютьс¤ два фактори робоча сила (L) та кап≥тал ( ), то виробнича функц≥¤ матиме вигл¤д:

Q = f (K ,L) ÷¤ функц≥¤ в≥дноситьс¤ до довгострокового пер≥оду.

‘ункц≥¤ в короткостроковому пер≥од≥ матиме лише одну зм≥нну, ≥ буде показувати максимально можлив≥ обс¤ги випуску продукц≥њ за р≥зних обс¤г≥в використанн¤ цього фактору при незм≥нних обс¤гах залученн¤ ≥нших фактор≥в. “ому вона отримала назву однофакторноњ.

«агальний обс¤г виробництва, ¤кий дос¤гаЇтьс¤ за певного залученн¤ одного фактору при незм≥нному обс¤з≥ використанн¤ ≥нших фактор≥в, називаЇтьс¤ сукупним продуктом (TP).

†—ередн≥й продукт (ћ–) Ц показуЇ середню в≥ддачу (продуктивн≥сть) зм≥нного фактора, тобто загальний обс¤г продукц≥њ, що припадаЇ на одиницю фактора (X). AP = TP/X

 

21. ¬≥ддача (продуктивн≥сть) зм≥нного фактору виробництва: пон¤тт¤, законом≥рност≥ зм≥ни, обгрунтуванн¤ управл≥нських р≥шень щодо розширенн¤ та згортанн¤ виробництва.

 

22. ’арактеристика виробничоњ функц≥њ з двома зм≥нними факторами. ≤зокванти та њх можлив≥ конф≥гурац≥њ.

 

23.“≈’Ќ≤„Ќ≈ «јћ≤ў≈ЌЌя ‘ј “ќ–≤¬ ¬»–-¬ј:ƒќѕ”—“»ћ≤ ћ≈∆≤,Ќќ–ћј «јћ≤ў≈ЌЌя.

 

24. ≈фект в≥д зб≥льшенн¤ масштабу виробництва та цого в≥дображенн¤ в характер≥ виробничоњ функц≥њ та функц≥њ витрат.

 

25  онцепц≥¤ витрат Увтрачених можливостейФ. ѕон¤тт¤ ≥ склад альтернативних витрат. —укупн≥, середн≥ та граничн≥ витрати.

 

 

26. У≈коном≥чнийФ та УбухгалтерськийФ п≥дходи до визначенн¤ витрат та прибутку п≥дприЇмства.

 

 

27.“»ѕќ¬»… ’ј–ј “≈– «ћ≤Ќ» ¬»“–ј“ ¬»–ќЅЌ»÷“¬ј ”  ќ–ќ“ .ѕ≈–≤ќƒ≤.

 

28.ѕ–»Ќ÷»ѕ Ќ≈”’»Ћ№Ќќ√ќ «–ќ—“јЌЌя √–јЌ»„Ќ»’ ¬»“–ј“.

 

29. ≤зокоста: пон¤тт¤, граф≥чна побудова, зм≥на положенн¤ п≥д впливом вар≥ац≥й ц≥н виробничих вактор≥в та бюджету.

 

30.ќЅ√–”Ќ“”¬јЌЌя –≤¬Ќќ¬ј√» ¬»–ќЅЌ» ј Ќј ќ—Ќќ¬≤ —ѕ≤Ћ№Ќќ√ќ јЌјЋ≤«” ¬»–.‘”Ќ ÷≤ѓ “ј ¬»“–ј“

 

31.“иповий хар-тер зм≥ни витрат вир-ва у довгостроковому пер≥од≥._†

Ќа динам≥ку витрат у довгостроковому пер≥од≥ найб≥льше впливаЇ хар-тер ефекту в≥д зростанн¤ масштаб≥в вир-ва.–озширюючи вир-во дл¤ виготовленн¤ б≥льшоњ к≥лькост≥ продукц≥њ ,вир-ки залучають все б≥льшу к≥льк≥сть необх≥дних ресурс≥в , п≥дприЇмство зм≥нюЇ масштаб вир-ва. ѕри цьому можливий р≥зний ефект в≥д масштабу вир-ва.якщо обс¤ги вир-ва зб≥льшуютьс¤ в≥дчутн≥ше, н≥ж обс¤ги вик-н¤ ресурс≥в,то маЇмо зростаючий ефект в≥д зм≥ни масштабу вир-ва. ’оча нав≥ть при зростаючому ефект≥ ф≥рм≥ сл≥д зб≥льшуватиобс¤ги вир-ва продукц≥њ доти, поки потенц≥йн≥ можливост≥ економ≥њ на масштабах не будуть вичерпан≥.(точкаA на мал.8.3 ст.79)

†якщо прир≥ст обс¤гу вир-ва в≥дпов≥даЇ приросту витратам фактор≥в вир-ва,то ефект масштабу Ї сталим.якщо ж зростанн¤ випуску продукц≥њ в≥дбуваЇтьс¤ нижчими темпами ,н≥ж зб≥льшенн¤ витрат фактор≥в вир-ва, то спостер≥гаЇтьс¤ ефект спадноњ в≥ддач≥.¬ар≥анти кривих середн≥х витрат п≥д-ва у довгостроковому пер≥од≥ наведено на мал.на ст.78

 

32. ѕон¤тт¤ нормальний прибуток, чистий коном≥чний прибуток. ¬плив зм≥ни њх к≥льк≥сних значень на д≥лову активн≥сть п≥дприЇмства.

ћ≥н≥мальний прибуток, необх≥дний дл¤ того, щоб утримати ≥нтерес п≥дприЇмц¤ в данному напр¤му б≥знесовоњ д≥¤льност≥ називаЇтьс¤ нормальним прибутком. ÷ей р≥зновид прибутку ¤к ≥ внутр≥шню зарплату можна в≥днести до внутр≥шн≥х витрат п≥дприЇмства. якщо ц¤ м≥н≥мальна винагорода не дос¤гаЇтьс¤, п≥дприЇмець переор≥ЇнтуЇ своњ зусилл¤ на ≥нший напр¤мок д≥¤льност≥, б≥льш продуктивний. †

 

33.–≥вновага виробника.

¬ир-во продукц≥њ повТ¤зано з певнимивитратами , зм≥ни його обс¤г≥в обумовлюють коливанн¤ величини цих витрат.“ому виробник , зважаючи на динам≥ку граничноњ продуктивност≥, вартост≥ та взаЇмозам≥нност≥ ресурс≥в , намагаЇтьс¤ дос¤гти стану р≥вноваги ,тобто такоњ комб≥нац≥њ використовуваних ресурс≥в дл¤ вир-ва певного обс¤гу продукц≥њ ,за ¤кою величина витрат буде м≥н≥мальною.ћ≥н≥мальний р≥вень витрат забезпечуЇтьс¤ за умови ,що гранична продуктивн≥сть у розрахунку на одиницю вартост≥ ресурсу буде однаковою дл¤ вс≥х ресурс≥в, ¤к≥ використовуЇ виробник: MP_l† = Е= MP_{n ††††††††.}

††††††††††††††††† P_{l††††††††††††††††††††††††††††} P_{n†††††††††††††††††††††}

√раф≥чно точку р≥вноваги вир-ка можна знайти за допомогою ≥зокости- л≥н≥¤, кожна точка ¤коњ в≥дображаЇ однакову суму витрат за р≥зних поЇднань двох ресурс≥в. “очка дотику л≥н≥њ однакових витрат (≥зокости) ≥ кривоњ однакового обс¤гу вир-ва (≥зокванти) в≥дображаЇ р≥вновагу вир-ка.” точц≥ дотику кут нахилу ≥зокости та ≥зокванти той самий, тобто виконуЇтьс¤ р≥вн≥сть: MP_L†† †=MP_L

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††P_L†††††††† P_L

 

34. ¬≥ддача в≥д зб≥льшенн¤ масштаб≥в виробництва ≥ структура галуз≥.

 

35. ќбгрунтуванн¤ розширенн¤ виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства в тривалому пер≥од≥. √раф≥чна побудова л≥н≥њ експанс≥њ.

 

36.ѕон¤тт¤ Упропозиц≥¤Ф. ≤ндив≥дуальна ринкова пропозиц≥¤. «-н пропозиц≥њ та обгрунтуванн¤ його д≥њ.

ѕропозиц≥¤- це к-ть товару , ¤ку виробник бажаЇ та може запропонувати на продаж в де¤кий пром≥жок часу за певних умов.ќбс¤г пропозиц≥њ Цце к-ть товару , ¤ку виробник пропонуЇ на продаж за кожним р≥внем ц≥ни в одиницю часу за певних† умов.Ќа пропозиц≥ю впливають ц≥нов≥ та нец≥нов≥ фактори. ќтже залежн≥сть пропозиц≥њ в≥д фактор≥в , що впливають на нењ , виражаЇ ф-ц≥¤ пропозиц≥њ

Q_sx=f(P_x,P_y,P_z, ,ѕ.....),де Q_sx-обс¤г пропозиц≥њ товару X, P_x-ц≥на товару X, P_y-ц≥ни альтернативних товар≥в , P_z- ц≥ни на ресурси,  - технолог≥¤, що використовуЇтьс¤ при виробництв≥ товару, ѕ- податки ≥ т.д.якщо вважати вплив нец≥нових фактор≥в незм≥нними, встановимо залежн≥сть пропозиц≥њ в≥д ц≥ни: Q_sx=f(P_x)- з-н пропозиц≥њ. «-н пропозиц≥њ визначаЇ , що чим вища ц≥на товару , за ≥н. незм≥нних умов, тим б≥льше стимулюЇтьс¤ виробництво ≥ продаж саме цього товару .ѕричини зростанн¤ пропозиц≥њ: зростаЇ межа вир-чих можливостей, альтернативна варт≥сть ≥ т.д.

√раф≥к пропозиц≥њ Ц крива з додатн≥м тангенсом кута нахилу(ст.86(9.1))

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

є37 јнал≥з зм≥н у пропозиц≥њ й у розм≥р≥ (обс¤з≥) пропопзиц≥њ: „инники пропозиц≥њ.

ѕропозиц≥¤ S (Supply) Ц це одс¤г товар≥в, ¤ку виробник бажаЇ та може запропонувати на продаж в де¤кий пром≥жок часу за певних умов.† ќбс¤г (величина) пропозиц≥њ Qs Ц це к≥льк≥сть товару, ¤ку виробник пропонуЇ на продаж за кожним р≥внем ц≥ни в одиницю часу на певних умовах.

† Ќа пропозиц≥ю, ¤к ≥ на попит, впливають ц≥нов≥ ≥ нец≥нов≥ фактори, тобто у загальному випадку пропозиц≥¤ Ї функц≥Їю багатьох фактор≥в.† «алежн≥сть пропозиц≥њ в≥д фактор≥в, що впливають на нењ виражаЇ функц≥¤ пропозиц≥њ† Qsx=f(Px,Py,Pz,K,ѕ,«,—,ќ,Е), де Qsx- обс¤г пропозиц≥њ товару ’ за одиницю часу; Px- ц≥на товару ’; Py Ц ц≥ни альтернативних(¤к≥ можуть виробл¤тис¤ з тих самих ресурс≥в) товар≥в; Pz- ц≥ни на ресурси; K- технолог≥¤ виробництва; ѕ- податки ≥ дотац≥њ; «- стаб≥льн≥сть законодавства та визначенн≥сть правового пол¤; —- специф≥чн≥ фактори (погода, зм≥на моди, психолог≥чна мотивац≥¤ тощо); ќ- оч≥куванн¤ щодо майбутн≥х економ≥чних умов;Е- ≥нш≥ можлив≥ фактори (структура ринку тощо).

«м≥на ц≥ни пропозиц≥њ (в≥д –1 до –2)(див рис.1) спричин¤Ї зм≥ну обс¤гу пропозиц≥њ.† –ух в≥дбуваЇтьс¤ вздовж кривоњ пропозиц≥њ.† Ќа в≥дм≥ну в≥д цього зм≥на нец≥нових фактор≥в обумовлюЇ зм≥ну пропозиц≥њ.†  рива пропозиц≥њ зм≥щуЇтьс¤ праворуч, ¤кщо вона зростаЇ, ≥ л≥воруч Ц у протилежному випадку (рис.2).

≈ластичн≥сть пропозиц≥њ Ц характеризуЇ реакц≥ю виробника на коливанн¤ ц≥ни товару, що ним виробл¤Їтьс¤.†  оеф≥ц≥Їнт пр¤моњ еластичност≥ ропопзиц≥њ в≥д ц≥ни ≈s

†вказуЇ, на ск≥льки процент≥в зм≥нитьс¤ обс¤г пропозиц≥њ товару за зм≥ни ц≥ни на 1%:

 

є38 ¬заЇмод≥¤ попиту та пропозиц≥њ. –инкова р≥вновага.

–инкова р≥вновага:Ф¬ умовах ринковоњ економ≥ки взаЇмод≥¤ конкурентних сил приводить до синхрон≥зац≥њ ц≥н попиту та ц≥н пропозиц≥њ, що обумовлюЇ р≥вноважн≥сть ц≥н попиту ≥ пропозиц≥њ.

– Цц≥на; Q Ц обс¤г попиту; D Ц крива попиту; S Ц крива пропозиц≥њ; ≈ Ц точка перетину кривоњ попиту та кривоњ пропозиц≥њ, ¤ка визначаЇ р≥вноважну ц≥ну (–е) та р≥вноважний обс¤г попиту та пропозиц≥њ (Qе). ÷е точка р≥вноваги (≈).† ¬ ц≥й точц≥ обс¤г пропозиц≥њ буде дор≥внювати обс¤гу попиту (Qe), завд¤ки чому встановлюЇтьс¤ ц≥на (–е), ¤ка однаково задовольн¤Ї ≥ покупц≥в ≥ продавц≥в.† –≥вноважна ц≥на (–е) Ц ц≥на, що ур≥вноважуЇ попит ≥ пропозиц≥ю внасл≥док взаЇмод≥њ конкурентних сил.† якщо ц≥на буде нижчою, н≥ж –е, надлишок попиту буде п≥дн≥мати њњ догори (конкуренц≥¤ покупц≥в) ≥ створювати деф≥цит;† ¤кщо ц≥на буде вищою, н≥ж р≥вноважна –е, пропозиц≥¤ перевищить попит, створитьс¤ надлишок пропозиц≥њ (конкуренц≥¤ продавц≥в), внасл≥док чого ц≥на буде знижуватис¤ до р≥вн¤ р≥вноваги (рис.2).

–≥вноважна ц≥на та р≥вноважний попит мають м≥сце на р≥вн≥, де к≥льк≥сть товару, ¤ку виробники можуть ≥ бажають поставл¤ти, дор≥внюють обс¤гу товару, ¤кий покупц≥ можуть ≥ хочуть купувати.† Ќа конкурентному ринку ц¤ р≥вновага дос¤гаЇтьс¤ на перетин≥ кривих попиту (D) та пропозиц≥њ (S).† ѕри ц≥н≥ р≥вноваги (–е) немаЇ ан≥ надлишку, ан≥ деф≥циту.

Ћ.¬альрас розгл¤дав питанн¤ р≥вноваги за допомогою зм≥ни ц≥н: Умодель коригуванн¤ ринкових ц≥нФ.†† †ј.ћаршал же в≥дштовхувавс¤ в≥д динам≥ки обс¤г≥в товару, не ч≥паючи ц≥н: Умодель коригуванн¤ випускуФ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

39. –еакц≥¤ ринку на одночасн≥ одно- та р≥знонаправлен≥ зм≥ни попиту ≥ пропозиц≥њ.

«м≥ни попиту ≥ пропозиц≥њ безперечно впливають на ц≥ну р≥вноваги. Ќескладний граф≥чний анал≥з даЇ змогу ви¤вити цей вплив.

«деб≥льшого попит ≥ пропозиц≥¤ зм≥нюютьс¤ одночасно. ѓх сумарний вплив передбачити дуже важко. ѕроте розгл¤даючи кожен з фактор≥в окремо ми можемо оц≥нити ≥ проанал≥зувати њх взаЇмод≥ю.

Ќа малюнку, зображено випадок коли спочатку р≥вновага на ринку встановилас¤ в точц≥ ≈1. ѕ≥сл¤ цього в≥дбуваЇтьс¤ дв≥ под≥њ. ѕрипустимо, що ц≥ни на сировину зросли, це в свою чергу призводить до зменшенн¤ пропозиц≥њ, л≥н≥¤ пропозиц≥њ зсуваЇтьс¤ л≥воруч. ќдночасно зб≥льшуЇтьс¤ попит на товар через б≥льшу заможн≥сть споживач≥в. ÷е викликаЇ† зсув л≥н≥њ попиту праворуч. ќтже в≥дбувс¤ рух попиту ≥ пропозиц≥њ в протилежних напр¤мках. ¬ результат≥ це призвело до встановленн¤ новоњ р≥вноваги в точц≥ ≈2. Ѕезперечно нова р≥вноважна ц≥на вище за попередню. Ѕ≥льш сп≥рним в данному випадку Ї питанн¤ зм≥ни обс¤гу р≥вноваги. ¬≥дпов≥дь буде залежити в≥д того, ¤кий фактор ви¤витьс¤ дом≥нуючим. ¬ нашому випадку дом≥нуючим фактором ви¤вивс¤ зростаючий попит. ќтже р≥вноважний обс¤г зб≥льшивс¤.

 артина 2: зб≥льшивс¤ ¤к попит так ≥ пропозиц≥¤ (однонаправлена зм≥на).

 

40.—утн≥сть ≥ взаЇмозвТ¤зок показник≥в середньоњ граничноњ виручки з ц≥ною продукц≥њ за умов досконалоњ конкуренц≥њ.

«а умов досконалоњ конкуренц≥њ окремий продавець здатний лише пристосовуватись до ринковоњ ц≥ни ≥ виступаЇ ¤к <price-taker>, тому крива попиту на продукц≥ю конкурентного п≥дприЇмства досконало еластична. ÷е означаЇ ,що обс¤г товар≥в,¤кий споживач≥ мають нам≥р та взмоз≥ купити у даного продавц¤ ,може бути† ¤к завгодно великим або малим за певного р≥вн¤ ц≥ни на товар (мал.на ст.96(10.3))

 оли крива попиту окремоњ ф≥рми Ц горизонтальна л≥н≥¤, ф≥рма може продати додаткову одиницю продукц≥њ не знижуючи ц≥ну. ¬ результат≥ загальна виручка зростаЇ на суму, ¤ка дор≥внюЇ ц≥н≥. ¬одночас середн¤ сума виручки , ¤ку одержуЇ ф≥рма , також дор≥внюЇ ц≥н≥. ќтже крива попиту D дл¤ окремоњ ф≥рми на ринку з конкуренц≥Їю ¤вл¤Ї собою† ≥ крива середньоњ виручки , ≥ криву граничноњ виручки.

 

41. —тратег≥¤ повед≥нки п≥дприЇмства за умов досконалоњ конкуренц≥њ. ƒва п≥дходи до максим≥зац≥њ прибутку.

¬  ѕ ф≥рма не може зм≥нити к≥льк≥сть обладнанн¤ ¤ке вона використовуЇ ≥ може максим≥зувати своњ прибутки (або м≥н≥м≥зувати збитки) т≥льки зм≥нюючи Q шл¤хом зм≥ни застосовуваних зм≥нних ресурс≥в (робочоњ сили, матер≥ал≥в ≥ т.д.).

ќсновн≥ характеристики чистоњ конкуренц≥њ: 1. ƒуже велика к≥льк≥сть ф≥рм, незалежних одна в≥д одноњ; 2. —тандартизована продукц≥¤; 3. ¬≥льний вх≥д ≥ вих≥д з ринку; 4. УPrice takerФ. ¬ конкурентному середовищ≥ Q одн≥Їњ ф≥рми наст≥льки малий, що вона не може в≥дчутно впливати на р≥вень –, що встановлюЇтьс¤ на основ≥ сукупного попиту та пропозиц≥њ. => – дл¤ окремоњ ф≥рми Ї незм≥нною в  ѕ. => E_D=¥ => P_E=D=AR=MR

«а таких умов дл¤ ф≥рми ≥снуЇ три питанн¤: 1. „и варто виробл¤ти продукц≥ю? 2. якщо так, то ¤кий Q вибрати? 3. як≥ прибутки чи збитки при цьому будуть?

¬  ѕ частина витрат ф≥рми Ї незм≥нними (пост≥йними), тобто такими, що не залежать в≥д Q ≥ њх ф≥рма буде нести нав≥ть при закритт≥ (FC) => ‘≥рма повинна виробл¤ти в  ѕ, коли виробництво або приносить економ≥чний прибуток, або зменшуЇ збитки, ¤к≥ ф≥рма несе через на¤вн≥сть FC.

ƒл¤ ф≥рми за таких умов ≥снуЇ 3 можлив≥ стратег≥њ повед≥нки: 1. максим≥зац≥њ прибутку; 2. м≥н≥м≥зац≥¤ збитк≥в; 3. закритт¤ ф≥рми (ф≥рма просто не випускаЇ продукц≥ю бо в  ѕ у ф≥рми нема достатньо часу, щоб вийти з б≥знесу; ц¤ стратег≥¤ Ї п≥двипадком 2).

ƒл¤ визначенн¤ оптимального Q та вибору стратег≥њ повед≥нки ≥снуЇ два п≥дходи: 1) пор≥вн¤нн¤ TR та TC; 2) пор≥вн¤нн¤ MR ≥ MC

≈коном≥чний прибуток або збитки ф≥рми можна визначити за формулою ѕ = TR Ц TC (1) (¤кщо р≥зниц¤ додатна Ц то прибуток ¤кщо в≥дТЇмна Ц то збитки)

ѕор≥вн¤нн¤ TR та TC

TR Ї пр¤мою бо незм≥нна P. ‘орма TC в≥дпов≥даЇ закону спадноњ в≥ддач≥. ќптимальний обТЇм виробництва дос¤гаЇтьс¤ при Q₂, оск≥льки в ц≥й точц≥ максимальна р≥зниц¤ TR ≥ TC (стратег≥¤ максим≥зац≥њ прибутку).  оли Q ™ (0;Q₁) U (Q₃;µ), то виробництво Ї збитковим. “очки a ≥ b Ї точками критичного обТЇму виробництва.

ѕор≥вн¤нн¤ MR ≥ MC

 

42. —тратег≥¤ повед≥нки конкурентноњ ф≥рми за певних витрат виробництва та вар≥ац≥¤х ринкових ц≥н на њњ продукц≥ю.

 ожна ф≥рма прагне максим≥зувати св≥й ѕ. ќск≥льки ѕ = TR Ц TC, то 0 = MR Ц MC => MR = MC. ѕравило п≥дприЇмц¤: ф≥рма отримуЇ максимальний ѕ при випуску такого Q, за ¤кого MC = MR. ÷е правило справедливе дл¤ будь-¤кого ринку, а дл¤ ринку з чистою конкуренц≥Їю воно набуваЇ наступного вигл¤ду MC = MR = AR = P = D.

÷≥на на ринку може зм≥нюватис¤ ≥ у звТ¤зку з цим може виникнути к≥лька ситуац≥й, в ¤ких опинитьс¤ ф≥рма, ≥ залежно в≥д цього ф≥рма повинна вибрати ту чи ≥ншу стратег≥ю розвитку. ÷≥ випадки про≥люстрован≥ на мал.

якщо на ринку встановитьс¤ ц≥на на р≥вн≥ P₅, то виробник маЇ вибрати Q = Q₅, бо саме при цьому обТЇм≥ MR = MC. ÷ей обТЇм дасть TR_Q5=S_0P5eQ5, TC_Q5=S_0hfQ5, а прибуток становитиме ѕ=TR-TC=S_hP5ef.

ef=величина середнього прибутку.

ѕри ц≥н≥ P₁ ф≥рма вибираЇ стратег≥ю закритт¤ (ф≥рма не випускаЇ продукц≥ю), тому, що в даному випадку ф≥рма буде нести найменш≥ збитки. якщо вона не припинить випуск, то њй прийдетьс¤ компенсувати ≥ пост≥йн≥ ≥ частину зм≥нних витрат з ≥ншого джерела н≥ж отримана виручка, а п≥сл¤ закритт¤ потр≥бно буде в≥дшкодовувати т≥льки пост≥йн≥ витрати. ѕри ц≥н≥ P₂ ф≥рма може ¤к закритись, так ≥ продовжити випуск (виб≥р стратег≥њ залежить в≥д перспективи розвитку у майбутньому), в цьому випадку ф≥рма доходом в≥д виробництва компенсуЇ ус≥ зм≥нн≥ витрати. ѕри ц≥н≥ P₃ ф≥рма дос¤гаЇ р≥вноваги у точц≥ с, ф≥рма вибираЇ стратег≥ю м≥н≥м≥зац≥њ збитк≥в: суть в тому, що з доходу можна погасити вс≥ зм≥нн≥ витрати ≥ частину пост≥йних (прийн¤тна т≥льки у короткостроковому пер≥од≥). ѕри ц≥н≥ P₄ ф≥рма дос¤гаЇ точки беззбитковост≥, коли вона не отримуЇ економ≥чного прибутку, але й не несе збитк≥в. ≤ нарешт≥ при ц≥н≥ P₅ ф≥рма дос¤гаЇ р≥вноваги в точц≥ e ≥ при цьому отримуЇ економ≥чний прибуток.

 

43. –≥вновага ф≥рми, галуз≥, ринку в тривалому пер≥од≥ за умов досконалоњ конкуренц≥њ.

ƒѕ дозвол¤Ї ф≥рмам вносити зм≥ни, ¤к≥ вони не можуть зд≥йснити в  ѕ. ¬  ѕ в галуз≥ ≥снуЇ певна к≥льк≥сть ф≥рм, кожна з ¤ких маЇ незм≥нну к≥льк≥сть обладнанн¤. ‘≥рми можуть закриватис¤, у тому сенс≥, що вони виробл¤ють 0 одиниць продукц≥њ в  ѕ, але у них нема достатньо часу щоб л≥кв≥дувати своњ активи ≥ вийти з б≥знесу. ≤ навпаки, в ƒѕ ф≥рми, що знаход¤тьс¤ в галуз≥, мають достатньо часу дл¤ того, щоб розширити чи зменшити своњ виробнич≥ потужност≥, ≥ що Ї б≥льш важливим, к≥льк≥сть ф≥рм може або з>, або з< по м≥р≥ того, ¤к нов≥ ф≥рми вход¤ть на ринок чи вже ≥снуюч≥ покидають його. —прощено можна сказати, що ф≥рми ¤к≥ мають збитки покидають ринок.

” ƒѕ довгострокова р≥вновага встановлюЇтьс¤ на р≥вн≥, коли P = м≥н≥муму ATC середньостатистичноњ ф≥рми або P = SATC_min = LATC_min = LMC . ÷е означаЇ, що у ƒѕ п≥дприЇмець н≥коли не маЇ ѕ_ек. Ќульовий ѕ_ек св≥дчить про найкращий з ус≥х можливих метод≥в використанн¤ вс≥х р-с≥в (внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х). ƒоведенн¤ цього твердженн¤ про≥люстровано на мал.

Ќехай на ринку р≥вновага встановитьс¤ при ц≥н≥ P₁, причому на ринку буде продаватис¤ Q₁ продукц≥њ, а кожна ф≥рма буде випускати q_оп. —при¤тливе зм≥щенн¤ у попит≥ з D₁ до D₂ п≥дн≥ме ц≥ну на ринку до P₂, у звТ¤зку з чим зб≥льшитьс¤ MR ф≥рми ≥ завд¤ки цьому ф≥рми будуть отримувати економ≥чний прибуток. ѕрибутки спонукають нов≥ ф≥рми до входженн¤ на ринок, що зб≥льшить пропозиц≥ю з S₁ до S₂ ≥ знизить ц≥ну до того р≥вн¤ коли вона знов буде становити P₁, а економ≥чний прибуток ф≥рм не стане р≥вним 0. Ќова р≥вновага встановитьс¤ при ц≥н≥ P₁ ≥ обТЇм≥ Q₂.

ѕри негативн≥й зм≥н≥ попиту на ринку з D₁ до D₃ порушить перв≥сну р≥вновагу на ринку ≥ викличе збитки у ф≥рм. «битки змус¤ть де¤к≥ ф≥рми покинути ринок, що зменшить пропозиц≥ю з S₁ до S₃ ≥ це зб≥льшить ц≥ну до такого р≥вн¤, поки вс≥ збитки не зникнуть. –≥вновага встановитьс¤ при P₃ ≥ обТЇм≥ Q₃.

¬ ус≥х випадках п≥сл¤ встановленн¤ р≥вноваги на ринку дл¤ ф≥рми оптимальною буде к≥льк≥сть q_оп, а к≥льк≥сть продукц≥њ, що пропонуЇтьс¤ на ринку буде зм≥нюватись завд¤ки вступу та виходу ф≥рм з ринку.

« вищесказаного можна зробити висновок, що досконала конкуренц≥¤ Ї найб≥льш ефективною моделлю ринку бо:

1.ѕри досконал≥й конкуренц≥њ п≥дприЇмц≥ прагнуть максим≥зувати св≥й R за рахунок зменшенн¤ C, а не за рахунок P, що даЇ дл¤ сус-ва найкраще використанн¤ обмежених ресурс≥в.

 

44. ƒосконала конкуренц≥¤ Ч це тип ринковоњ структури, ¤к≥й притаманн≥ так≥ риси:

Х дуже велика к≥льк≥сть продавц≥в ≥ покупц≥в, кожний з ¤ких маЇ незначну частку в загальному обс¤з≥ продаж≥в чи споживанн¤ про≠дукц≥њ, внасл≥док чого кожний з них самотужки не може вплинути на ц≥ну (атом≥стичн≥сть ринку);

Х однор≥дн≥сть блага та вподобань (кожна одиниц¤ блага Ї одна≠ковою, немаЇ р≥зниц≥ у транспортних витратах, немаЇ збиткових по≠слуг та особистих зв'¤зк≥в м≥ж постачальниками та покупц¤ми), ≥на≠кше кажучи, маЇ м≥сце просторова, часова, речова та особист≥сна однор≥дн≥сть;

Х прозор≥сть ринкових в≥дносин ≥ повна доступн≥сть ≥нформац≥њ про ринков≥ процеси;

Х в≥дсутн≥сть вх≥дних ≥ вих≥дних бар 'Їр≥в до ринку.

—овершенна¤ конкуренци¤ совершенна в том смысле, что при такой организации рынка каждое пред≠при¤тие сможет продать по данной рыночной цене столько продукции, сколько оно пожелает, а на уровень рыночной цены не сможет повли¤ть ни отдельный продавец, ни от≠дельный покупатель. ¬становленн¤ ц≥ни б≥льшоњ за р≥вноважну призводить до по¤ви надлишку товару, а ц≥ни нижчоњ за р≥в≠новажнуЧ до деф≥циту. Ѕудь-¤кий в≥дх≥д в≥д ц≥ни р≥внова≠ги приводить у д≥ю ринковий механ≥зм, ¤кий, за ≥нших незм≥нних умов, повертаЇ ринок у р≥вноважний стан. «а умов досконалоњ конкуренц≥њ окремий продавець здатний ли≠ше пристосуватис¤ до ринковоњ ц≥ни ≥ виступаЇ ¤к Ђprice-takerї, тому крива попиту на продукц≥ю конкурентного п≥дприЇмства досконало еластична. ÷е означаЇ, що обс¤г товар≥в, ¤кий споживач≥ мають на≠м≥р та в змоз≥ придбати у даного продавц¤, може бути ¤к завгодно великим або малим за певного р≥вн¤ ц≥ни на товар. ѕри цьому середн≥й виторг п≥дприЇмства AR, його гра≠ничний виторг MR дор≥внюють ц≥н≥ продукту, а л≥н≥¤ середнього та граничного виторг≥в зб≥гаЇтьс¤ з кривою попиту. «агальний виторг TR зб≥льшуЇтьс¤ з≥ зб≥льшенн¤м випуску продукц≥њ «а умов будь-¤коњ ринковоњ структури п≥дприЇмство намагаЇтьс¤ максим≥зувати св≥й прибуток, вибираючи дл¤ цього в≥дпов≥дний об≠с¤г виробництва. ќтже, особлив≥стю ринку досконалоњ конкуренц≥њ Ї те, що окреме п≥дприЇмство дл¤ максим≥зац≥њ свого прибутку повинно виконувати умови подв≥йноњ р≥вност≥ MR = ћ— = –.† «а ≥нших р≥вних умов п≥дприЇмство дл¤ встановленн¤ максимуму свого прибутку може використовувати два пор≥вн¤льн≥ методи: за першим пор≥внюютьс¤ величини загального виторгу ≥ загальних ви≠трат, за другим Ч з≥ставл¤ютьс¤ граничн≥ величини виторгу та ви≠трат.

ќ—Ќќ¬Ќ≤ “≈–ћ≤Ќ»:

 онкурентне п≥дприЇмство Ч п≥дприЇмство, ¤ке продаЇ свою продук≠ц≥ю на ринку досконалоњ конкуренц≥њ.

ћаксим≥зац≥¤ прибутку Ч максим≥зац≥¤ р≥зниц≥ м≥ж валовим витор≠гом ≥ валовими витратами (TR - “—). ќсновн≥ методи максим≥зац≥њ прибут≠ку: метод сукупного анал≥зу Ч з≥ставленн¤ сукупних величин; метод гра≠ничного анал≥зу Ч з≥ставленн¤ граничних величин.

–≥вноважна ц≥на Ч ц≥на, що вр≥вноважуЇ попит ≥ пропозиц≥ю внасл≥≠док взаЇмод≥њ конкурентних сил.

–≥вноважна к≥льк≥сть товару Ч к≥льк≥сть товару, що реал≥зуЇтьс¤ на ринку за р≥вноважною ц≥ною.

 

45. ѕон¤тт¤ ≥ види монопол≥њ. ’арактеристика барТЇр≥в до вступу конкурент≥в у монопол≥зовану галузь.

ћонопол≥¤ Ц це така ринкова модель, в ¤к≥й ≥снуЇ один продавець товару, що не маЇ близьких зам≥нник≥в ≥ п≥дприЇмець маЇ повну (абсолютну) владу над P внасл≥док жорстких вх≥дних барТЇр≥в в дану галузь.

’арактерн≥ риси монопол≥њ: 1. ™диний продавець (чистий монопол≥ст ¤вл¤Ї собою всю галузь); 2. Ќема близьких зам≥нник≥в (покупець повинен або купл¤ти продукт монопол≥ста, або в≥дмовл¤тис¤ в≥д нього); 3. УPrice makerФ. ћонопол≥ст повн≥стю контролюЇ ц≥ну ≥ УдиктуЇФ њњ; 4. Ќа¤вн≥сть барТЇр≥в дл¤ входу на ринок.

¬иди барТЇр≥в: 1. «атратн≥, повТ¤зан≥ з економ≥Їю на масштабах. ¬ де¤ких галуз¤х (автомоб≥льна, алюм≥н≥Їва, сталеплавильна...) ефективне мало затратне виробництво може бути дос¤гнуте т≥льки при великих Q бо ефект росту масштабу вир-ва дуже суттЇвий. Ќов≥ ф≥рми не можуть зразу ж дос¤гнути такоњ ефективност≥ вир-ва њм дуже важко конкурувати ≥з монопол≥стом. 2. ѕриродн≥. ¬ де¤ких галуз¤х ефект економ≥њ на масштабах дуже суттЇвий ≥ до того ж конкуренц≥¤ неможлива, утруднена або взагал≥ неприйн¤тна. ѕриклад: п≥дприЇмства громадського користуванн¤ (водо-, газопостачанн¤, зал≥зничний транспорт, телекомун≥кац≥њ...). ѕроведенн¤ додаткових л≥н≥й електропередач, газо- чи водопровод≥в було б дл¤ сусп≥льства марнотратством р-с≥в. ѕереважно ц≥ галуз≥ повн≥стю або частково контролюютьс¤ державою. 3. Ћегальн≥: патенти та л≥ценз≥њ. ѕерш≥ призначен≥ дл¤ захисту авторських прав винах≥дника, друг≥ дл¤ контролю за важливими галуз¤ми чи природними монопол≥¤ми. 4 ¬ласн≥сть на найважлив≥шу сир-ну. ‘≥рм≥, в руках ¤коњ зосереджен≥ осн джерела сир-ни необх≥дноњ дл¤ њњ ж вир-ва, дуже легко не допустити на ринок готовоњ продукц≥њ конкурент≥в. 5. Ќечесна конкуренц≥¤. «аниженн¤ P дл¤ усуненн¤ конкурент≥в, тиск на банки та постачальник≥в.

¬иди монопол≥й: 1) чиста Ц один Їдиний продавець продукту, що немаЇ зам≥нник≥в; 2) природна Ц з барТЇрами 2 виду; 3) проста - в кожний конкретний момент часу продаЇ свою продукц≥ю вс≥м покупц¤м за одн≥Їю ≥ т≥Їю ж ц≥ною; 4) дискрим≥нац≥йна Ц р≥зн≥ P на той самий товар, коли ц¤ р≥зниц¤ не обумовлена р≥зницею C 5) в≥дкрита - одна ф≥рма на ¤кийсь пер≥од часу стаЇ Їдиним постачальником продукту, але не маЇ спец≥ального захисту в≥д конкурент≥в. 6) закрита Ц захищена в≥д конкуренц≥њ через юридичн≥ обмеженн¤.

 

46. –инково-продуктова стратег≥¤ п≥дприЇмства-монопол≥ста (визначенн¤ ц≥ни ≥ обс¤гу виробництва). ƒе¤к≥ вар≥анти стану ф≥рми-монопол≥ста в короткому пер≥од≥.

 рива попиту монопол≥ста або його крива продажу Ц це крива галузевого попиту. ћожна нав≥ть сказати, що дл¤ монопол≥ста не ≥снуЇ пон¤тт¤ пропозиц≥њ.  рива попиту дл¤ монопол≥ста не Ї абсолютно еластичною ¤к дл¤ конкурентноњ ф≥рми, а Ї спадною. Ќасл≥дки:

÷≥на перевищуЇ MR. ‘≥рма може з>ти обТЇм продажу т≥льки завд¤ки встановленн¤ нижчоњ P на весь Q, а не т≥льки на додаткову одиницю. => MR стаЇ < н≥ж P (AR) дл¤ кожного р≥вн¤ випуску кр≥м першого.

“ой, хто диктуЇ ц≥ну. ќск≥льки P нерозривно повТ¤зана з Q, то монопол≥ст неодм≥нно визначатиме ≥ P, вир≥шуючи ¤кий Q виробл¤ти.

÷≥нова еластичн≥сть. ѕри рус≥ по крив≥й попиту з верхньоњ точки до точки |E_D|=1 MR Ї позитивним ≥ TR зростаЇ (в т. |E_D|=1 Ї max), а пот≥м TR починаЇ зменшуватись, а MR стаЇ в≥дТЇмним. ћонопол≥ст завжди буде уникати нееластичного в≥др≥зку кривоњ попиту, тому що на цьому в≥др≥зку зб≥льшенн¤ Q приводить до зменшенн¤ TR.

ћонопол≥ст, що прагне максим≥зувати прибуток, користуЇтьс¤ таким же правилом, що й конкурентна ф≥рма: в≥н буде виробл¤ти кожну наступну одиницю продукц≥њ доти, поки њњ реал≥зац≥¤ забезпечить б≥льший прир≥ст TR н≥ж прир≥ст TC, тобто поки MC=MR. “ака ситуац≥¤ можлива т≥льки при к≥лькост≥ Q_опт ≥ в≥дпов≥дн≥й ц≥н≥ P_опт. ѕ монопол≥ста = S_KPоптFB. FB Ц середн≥й прибуток.

Ќасл≥дки: 1. ¬≥н встановлюЇ не найвищу з можливих ц≥н, а оптимальну; 2. ¬≥н максим≥зуЇ сукупний ѕ, а не ѕ на одиницю прод-ц≥њ; 3. ¬  ѕ може працювати з≥ збитками (коли AVC<P<ATC). ¬ ƒѕ попит б≥льш еластичний => не маЇ збитк≥в; у закрит≥й монопол≥њ отримуЇ ѕ_ек; у в≥дкрит≥й Ц ѕ_ек=0.

«д≥йснивши р¤д перетворень над формулою MR=MC можна отримати формулу P=MC/(1-1/|E_D|). ÷е Ї приблизне правило ц≥ноутворенн¤ монопол≥ста. ¬еличина 1/|E_D| назив-с¤ монопол≥стичною силою.

ѕрихильники: ћонопол≥¤ в де¤ких галуз¤х зменшуЇ витрати сус-ва; можливий позитивний ефект масштабу; можлив≥сть подальшого техн≥чного удосконаленн¤ товару.

 

47 ¬ умовах чистоњ монопол≥њ галузь складаЇтьс¤ з одного п≥дпри≠Їмства, тобто пон¤тт¤ Ђп≥дприЇмствої ≥ Ђгалузьї стають тотожними.  рива попиту на продукт Ђчистого монопол≥стаї Ї одночасно кри≠вою ринкового попиту, що завжди маЇ в≥д'Їмний тангенс кута нахи≠лу. ћонопол≥ст, на в≥дм≥ну в≥д конкурентноњ ф≥рми (Ђprice-takerї) Ї Ђшукачем ц≥ниї (рг≥се-maker), оск≥льки в≥н приймаЇ ринкову л≥н≥ю попиту ¤к задану, а сам встановлюЇ ц≥ну та обс¤г виробництва, бо маЇ дуже сильну ринкову владу. ћонопол≥ст максим≥зуЇ прибуток, випускаючи таку к≥льк≥сть продукц≥њ, за ¤коњ граничний виторг дор≥внюЇ граничним витратам (MR = ћ—). ўо ж до ц≥ни, ¤ку править монопол≥ст, то вона визнача≠Їтьс¤ висотою кривоњ попиту в точц≥ випуску, що даЇ максимум прибутку. “ака ц≥на завжди вища за граничн≥ витрати, тобто – > ћ—. ≈ластичн≥сть попиту на продукт (нав≥ть коли на ринку д≥Ї лише один продавець цього продукту) впливаЇ на ц≥ну монопол≥ста. ћаю≠чи ≥нформац≥ю щодо еластичност≥ попиту е[), а також дан≥, що харак≠теризують граничн≥ витрати монопольного виробника, можна обчис≠лити ц≥ну продукц≥њ – за формулою† –=ћ—/(1+1/≈d)

48. ÷≥нова дискрим≥нац≥¤: пон¤тт¤, умови, види.

÷≥нова дискрим≥нац≥¤ Ц це процес встановленн¤ р≥зних ц≥н на т≥ ж сам≥ товари не обумовлене р≥зницею витрат вир-ва.

”мови (фактори), що забезпечують можлив≥сть ÷ƒ:

1.ѕродавець маЇ бути монопол≥стом або, принаймн≥, мати можлив≥сть контролювати виробництво ≥ ц≥ноутворенн¤.

2.ћожлив≥сть продавц¤ вид≥лити р≥зн≥ групи покупц≥в, в ¤ких покупц≥ мають р≥зну готовн≥сть ≥ можлив≥сть платити за продукт. ÷е вид≥ленн¤ здеб≥льшого базуЇтьс¤ на р≥зн≥й еластичност≥ попиту.

3.¬≥дсутн≥сть бажанн¤ та можливост≥ споживач≥в перепродувати дан≥ товари.

¬ багатьох крањнах ≥снуЇ заборона ÷ƒ.

¬иди ÷ƒ:

a)             просторова Ц територ≥альна диференц≥ац≥¤ покупц≥в (ц≥нов≥ по¤си та зони; ц≥ни офшорних зон; с≥льськ≥ та м≥ськ≥ ц≥ни та тарифи

b)             часова Ц за часом придбанн¤ товар≥в (денн≥ та н≥чн≥ ц≥ни; сезонн≥ ц≥ни)

c)             товарна (вещественна¤):

мета придбанн¤ (тарифи на виробниче або споживче використанн¤ енерг≥њ)

обс¤г придбанн¤ (оптов≥ та роздр≥бн≥ ц≥ни)

¤к≥сть товар≥в (надбавки та знижки за ¤к≥сть, сортн≥сть)

торговельна марка (ц≥ни на продукц≥ю всесв≥тньо в≥домих ≥ нев≥домих ф≥рм)

d)            персональна:

за р≥внем доход≥в покупц≥в (магазини дл¤ б≥дних та багатих)

статус покупц¤ (знижки дл¤ пост≥йних кл≥Їнт≥в; дл¤ першого покупц¤; дл¤ сп≥вроб≥тник≥в)

соц≥альний статус покупц¤ (ц≥ни дл¤ д≥тей, студент≥в, пенс≥онер≥в).

Ќасл≥дки ÷ƒ:

ѕол≥тика ÷ƒ базуЇтьс¤ на тому, що в ход≥ призначенн¤ р≥зних ц≥н на той самий товар можна подолати р≥вном≥рно спадний характер кривоњ попиту.

 

 

50. ќзнаки ≥ поширенн¤ монопол≥стичноњ конкуренц≥њ. ¬изначенн¤ оптимального обс¤гу виробництва та ц≥нова пол≥тика п≥дприЇмства у короткостроковому пер≥од≥.

ћонопол≥стична конкуренц≥¤ характеризуЇ таку ринкову модель, за ¤коњ ≥снуЇ к≥лька дес¤тк≥в (до 100) ф≥рм, що пропонують под≥бну, але не ≥дентичну продукц≥ю.

ќсн хар-тки:

1.ƒосить велика к≥льк≥сть учасник≥в ринку => обмежений контроль над ринковою ц≥ною. Ќеможлив≥сть таЇмноњ змови.  ожна ф≥рма формуЇ свою пол≥тику не враховуючи реакц≥њ конкурент≥в.

2.ƒиференц≥ац≥¤ продукту: а) за ¤к≥стю (кемпи: р≥зна потужн≥сть та наворочен≥сть ’арду ≥ р≥зний —офт); б) за формою послуг (вв≥члив≥сть та послужлив≥сть прац≥вник≥в магазину, гарант≥йне обслуговуванн¤, на¤вн≥сть кредиту); в) розм≥щенн¤ чи доступн≥сть товару (м≥н≥-магазин [ц≥лодобово, близько, вищ≥ P]УѕродуктиФ ≥ ун≥вермаг); г) у¤вн≥ в≥дм≥нност≥ (упаковка, реклама, р≥зн≥ торгов≥ марки)

3.Ќец≥нова конкуренц≥¤

4.Ћегкий вступ в галузь при на¤вност≥ незначних ф≥нансових барТЇр≥в, повТ¤заних з необх≥дн≥стю отримати продукт, що в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д продукту конкурента, необх≥дн≥стю реклами.

ћ  зустр≥чаЇтьс¤ дуже часто .

 рива попиту, з ¤коњ працюЇ ф≥рма в ћ  Ї еластичною (набагато еластичн≥шою н≥ж при монопол≥њ бо Ї конкуренти ≥з товарами зам≥нниками, не Ї повн≥стю еластичною бо товари не ≥дентичн≥, а т≥льки под≥бн≥ ≥ < конкурент≥в н≥ж за чистоњ конкуренц≥њ). ≈ластичн≥сть кривоњ попиту ф≥рми залежить в≥д к-ст≥ конкурент≥в ≥ ступен≥ диференц≥йованост≥ товар≥в. „им > конкурент≥в ≥ чим < диференц≥йован≥сть, тим > еластичн≥сть.

 

51.Ќец≥нова конкуренц≥¤ на ринку монопол≥стичноњ конкуренц≥њ.

ћонопол≥стична конкуренц≥¤ Ц тип ринку, на чкому д≥Ї велика к≥льк≥сть невеликих постачальник≥в, що конкурують м≥ж собою за продаж диференц≥йованого товару.

Ќец≥новањ конкуренц≥¤ †зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою реклами та диференцац≥њ продукту. ‘≥рми створюють вступн≥ барТЇри використовуючи саме рекламу та диференц≥ац≥ю продукц≥њ. –езультатом рекламноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств Ї те, що покупц≥ знають про ≥снуюч≥ марки товар≥в та в≥ддають свою прих≥льн≥сть певним в≥домим торг≥вельним маркам.

“овар кожного п≥дприЇмства Ї недосконалим зам≥ником товару, що реал≥зуЇтьс¤ ≥ншими учасниками даного ринку, тобто товар Ї диференц≥йованим. ¬загал≥, диференц≥ац≥¤ продукту Ц це наданн¤ продукту специф≥чних властивостей, що в≥др≥зн¤ють його в≥д аналог≥чних ≥ перетворюють на недосконалий зам≥нник. ƒифер-≥¤ може бути ¤к за ¤к≥сними ознаками, так ≥ за розб≥жност¤ми в реклам≥, ≥м≥дж≥ п≥дприЇмства, що даЇ змогу продавцев≥ мати певну м≥ру монопольноњ влади у своЇму ринковому сегмент≥.

 

52. ћехан≥зм установленн¤ р≥вноваги п≥дприЇмства в довгостроковому пер≥од≥ за умов монопол≥стичноњ конкуренц≥њ (ћ ).

ћонопол≥стична конкуренц≥¤ характеризуЇ таку ринкову модель, за ¤коњ ≥снуЇ к≥лька дес¤тк≥в (до 100) ф≥рм, що пропонують под≥бну, але не ≥дентичне продукц≥ю.

ќсн хар-тки: 1. ƒосить велика к-сть учасник≥в ринку 2. ƒиференц≥ац≥¤ продукту 3. Ќец≥нова конкуренц≥¤ 4. Ћегкий вступ в галузь.

¬  ѕ ф≥рма, що д≥Ї за умов ћ  може отримувати ѕ_ек або зазнавати збитк≥в. ѕроте у ƒѕ ≥снуЇ тенденц≥¤ до отриманн¤ ѕ_норм прибутку або, ≥ншими словами, до беззбитковост≥.

” випадку отриманн¤ ѕ в  ѕ можна оч≥кувати, що економ≥чн≥ вигоди прит¤гнуть (привабл¤ть) нових конкурент≥в, оск≥льки вступ в галуз≥ Ї достатньо в≥льним.  оли нов≥ ф≥рми ув≥йдуть в галузь, то крива D, з ¤ким працювала типова ф≥рма, опуститьс¤ (зм≥ститьс¤ вл≥во) ≥ стане б≥льш еластичною у звТ¤зку з тим, що кожна ф≥рма тепер волод≥Ї меншою долею сукупного D ≥ ≥снуЇ б≥льше виробник≥в товар≥в-зам≥нник≥в. як насл≥док зникнуть ѕ_ек. ¬ цьому випадку крива попиту буде дотичною до кривоњ ј“—. ќбТЇму Q_мк Ї обТЇмом при ¤кому ф≥рма дос¤гаЇ р≥вноваги ≥ будь-¤ке в≥дхиленн¤ в≥д цього обТЇму викличе ј“—, що будуть перевищувати P, а значить приведуть до збитковост≥ ф≥рми. ѕо м≥р≥ того, ¤к зникають економ≥чн≥ прибутки, зникаЇ стимул дл¤ вступу на ринок ≥нших ф≥рм.

ѕри на¤вност≥ збитк≥в в  ѕ можна оч≥кувати масовий вих≥д ф≥рм з галуз≥ у ƒѕ. ÷ей процес викличе зм≥ни протилежн≥ до вище описаних ≥ р≥вновага встановитьс¤ знов у точц≥ дотику ј“— ≥ D.

 

53.ќл≥гопол≥стична структура ринку ≥ взаЇмообумовлен≥сть д≥й партнер≥в.

ќл≥гопол≥¤ Ц ринкова структура, в ¤к≥й дом≥нуЇ дек≥лька п≥дприЇмств, а входженн¤ нових виробник≥в у ринок ускладнене.ќл≥гопольна структура ринку пос≥даЇ пром≥жне становище м≥ж монопол≥Їю та монопол≥стичною конкуренц≥Їю, тому де¤к≥ њњ ознаки не мають однозначного тлумаченн¤, а саме:

-          на ринку д≥Ї невелика к≥льк≥сть п≥дприЇмств;

-          окреме п≥дприЇмство може пропонувати на ринку однор≥дний або диференц≥йований продукт;

-          п≥дприЇмства мають неоднакову ринкову владу;

-          вступ до галуз≥ ускладнен через р≥зн≥ барТЇри;

-          може мати м≥сце нец≥нова конкуренц≥¤.

 

54. ÷≥ноутворенн¤ за ол≥гопол≥њ: загальна характеристика.

ќл≥гопол≥¤ Ц така ринкова модель, ¤ка характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю на ринку к≥лькох ф≥рм, ¤к≥ при формуванн≥ своЇњ пол≥тики повинн≥ враховувати реакц≥њ своњх конкурент≥в. ќл≥гопол≥¤ виникаЇ внасл≥док злитт¤, а також у звТ¤зку з на¤вн≥стю р≥зних барТЇр≥в.

’арактер≥ риси: 1. в≥дносно невелика к-сть ф≥рм присутн≥х на ринку (в≥д 3-4 ф≥рм, що контролюють 90% ринку до 8-10, що контролюють 60%: жорстка; мТ¤ка, розпливчата) 2. однор≥дний (Cu-Ni, Al, сталь) або диференц≥йований (побутова техн≥ка, автомоб≥л≥) товар. 3. ¬исок≥ барТЇри входженн¤ в галузь: економ≥y на масштабах; витрати повТ¤зан≥ з рекламою (шоу-б≥знес, тютюнова ≥ алкогольна пром-ть); патенти та л≥ценз≥њ. 4. «агальна взаЇмозалежн≥сть учасник≥в ринку => необх≥дн≥сть враховувати реакц≥ю конкурента при розробц≥ своЇњ стратег≥њ. ÷е Ї ун≥кальна дл¤ ол≥гопол≥њ риса.

Ќа даний момент не ≥снуЇ Їдиноњ теор≥њ ол≥гопол≥њ. ÷е повТ¤зано з багатогранн≥стю ол≥гопол≥њ ≥ невизначен≥стю повед≥нки ф≥рм. ƒуже часто повед≥нку ф≥рм на ол≥гопол≥стичному ринку описують за допомогою наступних теор≥й:

1. Ћамана крива D. «астосовуЇтьс¤ до ол≥гопол≥њ, що не базуЇтьс¤ на таЇмн≥й змов≥. ¬ даному випадку ≥снуЇ два можливих сценар≥њ розвитку под≥й (що саме так≥ зм≥ни будуть в≥дбуватис¤ на ринку ол≥гопол≥ст≥в доведено на практиц≥). ƒл¤ зручност≥ припустимо, що ≥снуЇ 3 компан≥њ ј,¬,—. ѕерший: ј знижуЇ ц≥ну => ¬,— також знижують ц≥ни дл¤ того, щоб не допустити захопленн¤ њхньоњ частки ринку ф≥рмою ј. => ринков≥ дол≥ ф≥рм суттЇво не зм≥н¤тьс¤ (сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ними залишитьс¤ таким самим, загальний обс¤г може незначно зрости завд¤ки захопленн¤ чатини ринку ≥нших галузей). ƒругий: ј п≥дн≥маЇ ц≥ну. ¬ ≥ — залишають своњ незм≥нними з метою захопленн¤ частки ринку, ¤ку втратила ј через п≥дн¤тт¤ ц≥н. ¬ищеописан≥ вар≥анти д≥њ конкурент≥в по¤снюють те, що за даноњ ситуац≥њ крива попиту окремоњ ф≥рми буде мати ламаний характер (мал.). ѕричому найвиг≥дн≥шим дл¤ ф≥рми буде не зм≥нювати ц≥ну, залишаючи њњ на р≥вн≥ P_опт бо будь-¤ка зм≥на приведе до збитк≥в ≥ кр≥м того крива MR Ї теж ламаною ≥ в ц≥й точц≥ вона дозвол¤Ї зм≥нювати затрати в межах в≥д MC₁ до MC₂ ≥ це не викличе зм≥н в P чи Q ≥ не порушить MR=MC. ÷¤ модель не по¤снюЇ ¤к саме встановилась р≥вноважна ц≥на, не по¤снюЇ сам≥ ц≥ни, а т≥льки негнучк≥сть ц≥н.

2.  оли ф≥рми стикаютьс¤ з однаковими або дуже под≥бними умовами D ≥ затрат, вони можуть вступати в таЇмну змову ≥ максим≥зувати загальн≥ прибутки. ќстаточн≥ ц≥на ≥ обТЇм виробництва в такому випадку, по сут≥, будуть такими ж ¤к за чистоњ монопол≥њ. ‘≥рми просто домовл¤ютьс¤ про Q ≥ P, що найкраще задовольн¤ють њх потреби (÷е т≥ величини, що встановл¤тьс¤ при MC=MR). ѕоширен≥ при виробництв≥ однор≥дних товар≥в.

3. Ћ≥дерство в ц≥нах. ѕ≥дходить о галуз≥, в ¤к≥й Ї одна компан≥¤, що вид≥л¤Їтьс¤ серед ≥нших (Ї або найб≥льшою, або найефективн≥шою). ÷¤ модель пол¤гаЇ в тому, що л≥дер зм≥нюЇ ц≥ни, а його конкуренти сл≥дують за ним. ƒуже часто використовуЇтьс¤ в таких галуз¤х ¤к вир-во автомоб≥л≥в, тютюну, м≥д≥, цементну, бензину, свинцю, с≥рки, вуг≥лл¤-антрациту, стал≥... “ака мовчазна згода дозвол¤Ї ф≥рмам галуз≥ отримати додатков≥ ѕ ≥ захистити галузь в≥д входженн¤ нових ф≥рм ≥ при цьому не вимагаЇ проводити таЇмн≥ зустр≥ч≥ ≥ п≥дписувати договори. Ћ≥дер в ц≥нах притримуЇтьс¤ такоњ тактики. ѕо-перше в≥н зм≥нюЇ ц≥ни не дуже часто, а т≥льки при значних зм≥нах у витратах чи D ≥ т≥льки тод≥, коли так≥ зм≥ни зачепили всю галузь. ÷е повТ¤зано з ризиком, що конкуренти можуть не п≥дтримати зм≥ну ц≥н. ѕо-друге про зм≥ну пов≥домл¤Їтьс¤ завчасно. ѕо-третЇ в≥н не встановлюЇ максимально можлив≥ ц≥ни дл¤ того, щоб не дати змоги новим ф≥рмам подолати ефект масштабу завд¤ки високим ц≥нам.

 

55. ћожлив≥ вар≥анти повед≥нки ф≥рм за умови ол≥гопол≥стичного ринку. ѕричини ≥ механ≥зми Уц≥нових в≥йнФ.

ќл≥гопол≥¤ Ц така ринкова модель, ¤ка характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю на ринку к≥лькох ф≥рм, ¤к≥ при формуванн≥ своЇњ пол≥тики повинн≥ враховувати реакц≥њ своњх конкурент≥в. ќл≥гопол≥¤ виникаЇ внасл≥док злитт¤, а також у звТ¤зку з на¤вн≥стю р≥зних барТЇр≥в.

’арактер≥ риси: 1. в≥дносно невелика к-сть ф≥рм присутн≥х на ринку 2. однор≥дний або диференц≥йований 3. ¬исок≥ барТЇри входженн¤ в галузь 4. «агальна взаЇмозалежн≥сть учасник≥в ринку => необх≥дн≥сть враховувати реакц≥ю конкурента при розробц≥ своЇњ стратег≥њ. ÷е Ї ун≥кальна дл¤ ол≥гопол≥њ риса.

ƒл¤ ф≥рм за ол≥гопол≥њ Ї к≥лька вар≥ант≥в взаЇмод≥њ. ÷≥ ф≥рми можуть укласти таЇмну угоду ≥ завд¤ки цьому встановити завищен≥ ц≥ни на прод-ц≥ю та отримувати додатковий ѕ; можуть д≥¤ти незалежно ≥ при розрахунку своЇњ ц≥ни враховувати реакц≥њ своњх конкурент≥в; ¤кщо серед цих ф≥рм Ї одна б≥льша чи ефективн≥ша, то Ї можлив≥сть розвитку под≥й за моделлю ц≥нового л≥дера, коли ц¤ компан≥¤ призначаЇ ц≥ни ≥ час в≥д часу њх зм≥нюЇ, а ≥нш≥ пристосовують своњ ц≥ни до ц≥Їњ. Ќайб≥льш вибухонебезпечною з точки зору ц≥новоњ в≥йни Ї перша ситуац≥¤, бо в цьому випадку ц≥на картелю Ї завищеною, а квоти кожноњ компан≥њ не максим≥зують њњ власного ѕ, а максим≥зують загальний ѕ картелю. ” двох останн≥х ситуац≥¤х теж може виникнути ц≥нова в≥йна, але тут вона Ї менш ймов≥рною.

÷≥нова в≥йна Ц це почергове зниженн¤ ц≥н конкурентами спр¤моване на захопленн¤ б≥льшоњ частки ринку або на витисненн¤ конкурента з ринку. –озгл¤немо ситуац≥ю, коли на ринк ≥снуЇ 2 компан≥њ ≥ р≥вноважна ц≥на уже встановлена (наприклад за картелю). якщо ф≥рма ј знизить ц≥ну на товар, а еластичн≥сть попиту Ї досить високою, то вс≥ покупц≥ перекинутьс¤ на товар ф≥рми ј => ј зб≥льшить обТЇми продажу => зб≥льшить TR => зб≥льшить ѕ, а у ¬ њњ ѕ або повн≥стю втратить значну частину покупц≥в (у крайньому випадку вс≥х) ≥ його прибутки = 0, тому скор≥ше всього ¬ знизить своњ ц≥ни, але не до р≥вн¤ ц≥н ј, а ще нижче в над≥њ, що завд¤ки цьому в≥н зможе захопити весь ринок => тепер ј втратить кл≥Їнт≥в ≥ своњ прибутки, а ¬ навпаки захопить ринок. “аке поступове пониженн¤ ц≥н триватиме доти поки одна ≥з ф≥рм не встановить ц≥ни на тому ж р≥вн≥, що ≥ ц≥ни ≥ншоњ компан≥њ.

ќсновн≥ характеристики ц≥новоњ в≥йни:

1.      Ќезначне зменшенн¤ ц≥ни одним конкурентом призводить до повноњ втрати прибутку ≥ншим (в крайньому випадку ¤кщо попит дуже еластичний ≥ товари Ї повними зам≥нниками)

2.      ” кожний даний момент Ї значний стимул дл¤ кожного конкурента до зниженн¤ P

3.      Ќа тривалому пром≥жку часу ц≥нова в≥йна веде до зниженн¤ сукупного ѕ компан≥њ до 0

4.      ÷≥нова в≥йна зак≥нчуЇтьс¤ встановленн¤м конкурентноњ р≥вноваги.

 

56.  артельн≥ угоди: визначенн¤ квот, умови реал≥зац≥њ, суперечност≥, ефективн≥сть.

“аЇмна угода м≥ж ф≥рмами за умов ол≥гопол≥њ може приймати р¤д форм, найпрост≥шою з ¤ких Ї картель.  артель передбачаЇ укладенн¤ м≥ж ф≥рмами формальноњ письмовоњ чи усноњ угоди щодо P ≥ Q кожноњ з них. ‘≥рми, що ув≥йшли до картелю збер≥гають свою юридичну, ф≥нансову, виробничу ≥ комерц≥йну самост≥йн≥сть. ƒо картелю не обовТ¤зково мають входити вс≥ виробники в дан≥й галуз≥.

¬изначенн¤ квот в≥дбуваЇтьс¤ наступним чином: кер≥вництво картелю розгл¤даЇ нац≥ональний чи рег≥ональний ринок з позиц≥й монопол≥ста, ≥ визначаЇ обс¤ги продаж (Q ), що максим≥зують прибуток картелю. ƒал≥ ц≥ обс¤ги розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж учасниками, ≥ кожна ф≥рма отримуЇ свою квоту (q).

”мови усп≥шност≥ картелю:

1.“реба створити стаб≥льну картельну орган≥зац≥ю, члени ¤коњ погоджували P та Q, а пот≥м дотримувалис¤ б ц≥Їњ угоди.

2.ѕотенц≥ал монопол≥ста. ƒл¤ можливост≥ п≥дн¤тт¤ ц≥н потр≥бно щоб крива D була достатньо нееластичною. ѕотенц≥йна монопольна влада може ви¤витись найважлив≥шою умовою усп≥ху; ¤кщо потенц≥йн≥ здобутки в≥д кооперац≥њ значн≥, у член≥в картелю буде б≥льше стимул≥в вир≥шити своњ орган≥зац≥йн≥ проблеми.

ѕерешкоди дл¤ створенн¤ картелю:

1.¬≥дм≥нност≥ у D ≥ C. ” звТ¤зку з цим в≥др≥зн¤ютьс¤ P, ¤к≥ будуть максим≥зувати прибутки кожноњ компан≥њ ≥ тому дуже важко вибрати одну ц≥ну, ¤ка задовольн¤ла б вс≥х ф≥рм-учасник≥в.

2.„исло ф≥рм. „им > к≥льк≥сть, тим важче укласти усп≥шну угоду.

3.Ўахрайство (обман). ƒл¤ учасник≥в угоди завжди ≥снуЇ спокуса зайн¤тис¤ таЇмним зниженн¤м P дл¤ того, щоб здобути додатков≥ замовленн¤.  р≥м того квоти не максим≥зують ѕ окремих ф≥рм, тому вони прагнуть п≥двищити виробництво та збут. ƒл¤ ф≥рми при ц≥н≥ P=P  оптимальним Ї q_опт, а вона змушена випускати т≥льки q

4.—пад д≥ловоњ активност≥ => зростанн¤ середн≥х витрат => зменшенн¤ ѕ => компан≥њ знижують ц≥ни в над≥њ розширити обТЇм продажу за рахунок своњх конкурент≥в.

5.ћожливий вх≥д нових ф≥рм на ринок. ѕ≥дн¤тт¤ P ≥ зростанн¤ ѕ буде спри¤ти привабленню додаткових ф≥рм.

6.ѕравов≥ перешкоди: антитрест≥вське законодавство. ¬ багатьох крањнах закони заборон¤ють утворенн¤ картел≥в ≥ будь-¤к≥ ≥нш≥ угоди щодо встановленн¤ ц≥н.

≈фективн≥сть картелю:

 

57.ѕох≥дний попит ≥ принцип оплати фактор≥в.

ѕ≥дприЇмство, ви¤вл¤ючи попит на фактори виробництва, прагне максим≥зувати корисн≥сть в≥д њх використанн¤, що ви¤вл¤тиметьс¤ у прирост≥ прибутку. “ака ц≥льова функц≥¤ реал≥зуЇтьс¤ на ринку благ ≥ тому попит на ресурси Ї пох≥дним попитом, залежним в≥д попиту на к≥нцевий продукт п≥дприЇмства.

¬иторгом в≥д гран≥чного продукта називають додаткову к≥льк≥сть виробленого продукту в результат≥ використанн¤ додатковоњ одиниц≥ додаткового фактора. ¬≥н обчислюЇтьс¤ ¤к добуток граничного продукту фактора виробництва ≥ граничного виторгу в≥д продажу додатковоњ одиниц≥ продукту.

 

59.≈ластичн≥сть попиту на ринку ресурс≥в. ≈фект доходу та† ефект зам≥щенн¤.††††

„утлив≥сть виробник≥в до зм≥ни ц≥ни на ресурс анал≥зуЇтьс¤ за допомогою коеф≥ц≥ента еластичност≥, що обчислюЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ процентноњ зм≥ни попиту на ресурс до процентноњ зм≥ни його ц≥ни. ќсновними чинниками еластичност≥ попиту на ресурс Ї:

-ц≥нова пр¤ма еластичн≥сть попиту на продукт (чим еласт≥чн≥шим Ї попит на продукт, тим еластичн≥шим Ї попит на ресурс);

-техн≥чн≥ можливост≥ зам≥ни ресурсу ≥ншим (чим вони б≥льш≥, тим еластичн≥шим Ї попит на ресурс);

-еластичн≥сть пропозиц≥њ ≥нших ресурс≥в, що використовуютьс¤ в галуз≥ (чим еластичн≥шою Ї пропозиц≥¤ ресурс≥в-субститут≥в, тим нееластичн≥шим Ї попит на ресурс, ц≥на ¤кого зм≥нюЇтьс¤);

-час (попит на ресурс у довгостроковому пер≥од≥ пор≥вн¤но з короткостроковому еластичн≥ший).

 

60ѕрац¤ ¤к фактор виробництва. ‘ормуванн¤ ц≥ни прац≥ у р≥зних ринкових ситуац≥¤х.

—еред ус≥х економ≥чних ресурс≥в, використовуваних у виробництв≥ товар≥в та послуг, найважлив≥шим Ї прац¤. ÷е обумовлено такими обставинами:

-субТЇктом ринку прац≥ Ї практично кожен працездатний член сусп≥льства;

-винагорода (зароб≥тн¤ плата)† Ї основною складовою доходу переважноњ б≥льшост≥ с≥мей буть-¤коњ крањни;

-проблеми зайн¤тост≥, безроб≥тт¤, р≥вн¤ зароб. плати стають обТЇктом пол≥тичноњ та економ≥чноњ боротьби, держ. пол≥тики.

«ароб≥тн¤ плата Ц ц≥на, що виплачуЇтьс¤ за використанн¤ прац≥ найманого прац≥вника. ÷ей терм≥н вживаЇтьс¤ в розум≥нн≥ Уставка зароб≥тноњ платиФ, тобто оплата прац≥ за конкретний пром≥жок часу. ѕ≥д ставкою зароб≥тноњ плати в м≥кроеконом≥чному анал≥з≥ розум≥ють њњ реальну (а не ном≥нальну) величину, що в≥дображуЇ р≥вень ц≥н на ринку товар≥в та послуг; р≥вень податк≥в Ї незм≥нним.

«а умов досконалоњ конкуренц≥њ ц≥на прац≥ формуЇтьс¤ ¤к ц≥на вс¤кого товару, тобто вс≥ прац≥вники отримують однакову зарплату, ¤ка не залежить в≥д того, на ¤кому п≥дприЇмств≥ вони працюють, ≥ сприймаЇтьс¤ п≥дприЇмством ¤к задана величина. “ому дл¤ окремого п≥дприЇмства пропозиц≥¤ прац≥ Ї абсолютно еластичною.

“иповою ситуац≥Їю на ринку прац≥ Ї монопсон≥¤, коли п≥дприЇмство у невеликому м≥ст≥ Ї головним (а фактично Їдиним) покупцем, а тому маЇ можлив≥сть вплинути на р≥вень зарплати. ÷е дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом скороченн¤ чисельност≥ найманих прац≥вник≥в. ” результат≥ посиленн¤ конкуренц≥њ м≥ж прац≥вниками њх зарплата знижуЇтьс¤ нижче р≥вноважного р≥вн¤.

 

61. ап≥тал, ¤к фактор виробництва.

†††††††††††  ап≥тал Ц ресурс тривалого користуванн¤, створений з метою виробництва додаткових товар≥в та послуг. —утн≥сна риса кап.блага пол¤гаЇ в тому, що воно Ї водночас ≥ фактором виробництва ≥ продуктом. ѕ≥дприЇмства предФ¤вл¤ють попит не просто на ¤к≥сь мат.кап≥тальн≥ блага, а на тимчасово в≥льн≥ грошов≥ засоби, ¤к≥ можна витрачати на зазначен≥ блага ≥ повернути, в≥ддавши частину прибутку в≥д њх використанн¤ у майбутньому. “аким чином, ¤кщо мова йде про ринок кап≥талу, то маЇтьс¤ на уваз≥ ринок грош.кап≥талу. ≤нструментами ринку кап≥талу можуть бути ≥ безпосередньо кредитн≥ ресурси, ≥ ц≥нн≥ папери (акц≥њ, обл≥гац≥њ, вексел≥), ≥ р≥зн≥ пох≥дн≥ контракти.

 

62.≤нвестуванн¤. ¬изначенн¤ поточноњ (дисконтованоњ) вартост≥ активу довгострокового ≥ безстрокового (дов≥чного) волод≥нн¤.

 ап.блага можуть приносити дох≥д прот¤гом де¤кого пер≥оду. ѕоточна (дисконтована) варт≥сть Ц величина позикових фонд≥в, ¤к≥ необх≥дно було б позичити за поточноњ процентноњ ставки, щоб забезпечити регул¤рне отриманн¤ заданого чистого доходу. ƒл¤ безстрокового (дов≥чного) волод≥нн¤, наприклад, таким активом, ¤к земл¤, що приносить N грош.од.доходу кожного року в≥д цього моменту аж до в≥чност≥, поточна варт≥сть земл≥ PV обчислюЇтьс¤:

PV = N / i,

де ≥ Ц ринкова проц.ставка, %.

ѕоточ.варт≥сть будь-¤кого активу, що приносить дох≥д, ¤кий з часом зм≥нюЇтьс¤, обчислюЇтьс¤ ¤к дисконтована варт≥сть кожноњ частини потоку доход≥в. ÷е виражаЇтьс¤ сумою окремих складових поточноњ вартост≥ за формлою

(16.2) ст.157

††††††††††† якщо сума майбутнього доходу FV через n рок≥в в≥дома, величина кошт≥в, ¤к≥ потр≥бно вкласти сьогодн≥, розраховуЇтьс¤ так:

(16.3) ст.157

††††††††††† ” цьому випадку ≥ Ї ставкою дисконту.

††††††††††† ѕ≥дприЇмства, намагаючись максим≥зувати прибуток, ≥нвестують тод≥, коли доходи в≥д ≥нвестиц≥њ вищ≥ в≥д ринковоњ процентноњ ставки. якщо процентна ставка вища в≥д норми прибутку на ≥нвестиц≥њ, то п≥дприЇмство не ≥нвестуватиме.

≤нвестуванн¤ Ц процес в≥дтворенн¤ або доповненн¤ основного кап≥талу; в≥дображаЇ пот≥к нового кап≥талу у певному роц≥.

 

63.–≥вновага на ринку кап≥тальних благ у коротко- ≥ довгостроковому пер≥одах.

††††††††††† ¬ ≥деальних конкурентних умовах р≥вновага дос¤гаЇтьс¤ тод≥, коли конкуренц≥¤ середп≥дприЇмств збиваЇ дох≥д на ≥нвестиц≥њ до р≥вн¤ ринковоњ ставки процента.

††††††††††† √раф.анал≥з доходу на кап≥тал у найпротс≥шому випадку (вс≥ реальн≥ кап.блага однаков≥, ек-ка знах.у стац≥онарному стан≥) можна про≥люструвати:

–ис.16.1 та 16.2 ст.158.

††††††††††† ѕопит на кап≥тал Ї пох≥дним ≥ виводитьс¤ з гранич.продуктивност≥ кап-лу.  рива попиту D на рис.16.1 маЇ низх≥дний хар-р. ≤нвестиц≥њ у попередньому пер≥од≥ створили де¤ку величину кап-лу, показану вертикальною л≥н≥Їю пропозиц≥њ S. ” точц≥ ≈, де перетинаютьс¤ л≥н≥њ попиту ≥ пропозиц≥њ, величина кап≥талу в≥дпов≥даЇ потребам п≥дпр-в.

 

64.«емл¤ ¤к фактор виробництва. ≈коном≥чна та земельна рента.

††††††††††† «емл¤ Ц фактор виробництва, що включаЇ землю, ¤ка використовуЇтьс¤ у с\г або промисловому виробництв≥, а також використовуван≥ природн≥ ресурси земл≥. «емл¤, ¤к ≥ кап-л, Ї фактором вир-ва довгострокового використанн¤. ѓѓ особлив≥стю Ї те, що вона обмежена, тобто пропозиц≥¤ земл≥ Ї стаб≥льною. Ќа рис.16.3 ст.158 видно, що л≥н≥¤ пропозиц≥њ на землю S Ї вертикальною, тобто пропозиц≥¤ абсолютно нееластична.

††††††††††† јбс.нееластичн≥сть пропозиц≥њ земл≥ означ¤Ї, що ц≥ни на землю визначаютьс¤ р≥внем попиту на окрем≥ њњ д≥л¤нки. ÷≥ни на землю повФ¤зан≥ з ц≥ною власност≥ на зем.д≥л¤нку, ¤ку сл≥д в≥др≥зн¤ти в≥д земельноњ (абсолютноњ) ренти (плата за використанн¤ земл≥ та ≥нших природних ресурс≥в, пропозиц≥¤ ¤ких жорстко обмежена). ÷≥ни на землю визначаютьс¤, ¤к дисконтована варт≥сть майбутньоњ зем.ренти, тобто шл¤хом кап≥тал≥зац≥њ зем.ренти (16.1 ст.157). Ћ≥н≥¤ попиту на землю D маЇ низх≥дний хар-р внасл≥док д≥њ закону спадноњ родючост≥ земл≥.

††††††††††† –≥вновага в т.≈ означаЇ р≥вень щом≥с¤чноњ ренти за одиницю площ≥ земл≥ р_≈.

††††††††††† ÷¤ модель показуЇ активну роль попиту, а саме: за умов нееластичноњ пропозиц≥њ земл≥ ц≥на земл≥ та абс.рента ц≥лком залежать в≥д зм≥ни попиту.

 

65.„асткова ≥ загальна р≥вновага ринковоњ економ≥чноњ системи.

„асткова р≥вновага Ц р≥вновага, що встановилас¤ на окремому ринку.

ќднак ринки Ї взаЇмозалежними ≥ вс¤ њх чисельн≥сть перепл≥таЇтьс¤ в надзвичайно складну ринкову систему. ≤ ц¤ с-ма теж прагне р≥вноваги, але значно б≥льшзагального хар-ру. «аг.р≥вновага Ц р≥вновага, що виникла в рез-т≥ взаЇмод≥њ вс≥х ринк≥в, коли зм≥ни попиту чи пропозиц≥њ на одному ринку впливають на р≥вноважний стан ус≥х ≥нших ринк≥в. ћожна вважати, ща стан заг.ринк.р≥вноваги Ї композиц≥Їю ус≥х стан≥в частковоњ р≥вноваги на взаЇмоповФ¤заних ринках фактор≥в ≥ продукц≥њ (рис.17.1 ст.168).

÷≥ни та обс¤ги встановлюютьс¤ з урахуванн¤м ефекту зворотнього звФ¤зку Ц зм≥ни частковоњ р≥вноваги на даному ринку внасл≥док зм≥н, що в≥дбулис¤ на сум≥жних ринках п≥д впливом первинних зм≥н на даному ринку.

ќчевидно, що при анал≥з≥ заг.р≥вноваги головна увага маЇ прид≥л¤тис¤ вивченню взаЇмозалежност≥ (взаЇмодоповненост≥ та взаЇмозам≥нност≥) р≥зних товар≥в. ” звФ¤зку з цим найпрост≥ший анал≥з маЇ передбачати ¤к м≥н≥мум 4 етапи:

1)первинна зм≥на на даному ринку;

2)зм≥ни на ринках товар≥в-субститут≥в;

3)зм≥ни на ринках товар≥в-комплемент≥в;

4)ефект зворотнього звФ¤зку.

 

 

 

66.–≥вновага в економ≥ц≥ обм≥ну.

††††††††††† ≈фективн≥сть при обм≥н≥ обумовлена, насамперед, гранич.нормами зам≥щенн¤, ¤к≥ притаманн≥ учасникам м≥нових (торгових) операц≥й. ƒо тих п≥р, поки ц≥ норми р≥зн¤тьс¤ м≥ж собою. ≤снуЇ можлив≥сть взаЇмовиг≥дного обм≥ну й п≥двищенн¤ ефективност≥. –озпод≥л товар≥в Ї ефективним тод≥, коли гранич.норми зам≥щенн¤ м≥ж будь-¤кими парами товар≥в однаков≥ дл¤ вс≥х споживач≥в, тобто подальше продовженн¤ м≥нових операц≥й призведе до зниженн¤ ефективност≥ розпод≥лу.

††††††††††† ”мови ефективност≥ обм≥ну у формал≥зованому вигл¤д≥ можна представити таким чином. ƒва споживач≥ — ≥ ѕшл¤хом взаЇмообм≥ну м≥н¤ють к≥лькост≥ придбаних товар≥в ј ≥ ¬ доти, поки сп≥вв≥дношенн¤ ц≥н на них не дор≥внюватиме њхн≥м граничюнормам зам≥щенн¤ товару ј товаром ¬: (17.1 ст.169)

††††††††††† якщо розгл¤дати споживанн¤ товару ¬ ¤к екв≥валент грошових витрат («) на придбанн¤ вс≥х ≥нших товар≥в, кр≥м товару ј, то можна сформулювати так≥ умови еф-т≥: (17.2 ст.169).

††††††††††† ѕри цьому можна визначити суму грошей («), ¤ку споживач≥ — ≥ ѕ можуть залучити дл¤ додатковоњ к≥лькост≥ товару ј. «наченн¤ грани.нора зам≥щенн¤ хар-зуЇ певну суму грошей, призначену дл¤ придбанн¤ ≥нших товар≥в, ¤ку потр≥бно спр¤мувати дл¤ додатк.одиниц≥ товару ј.

 

67.–≥вновага у виробнич≥й сфер≥.

††††††††††† јналог≥чн≥ п≥дходи, ¤к ≥ при обм≥н≥, але тут вивчаютьс¤, в≥дпов≥дно, гранич.норми техн≥ч.зам-н¤. ƒл¤ досл≥дж.еф-т≥ ¤к обм≥ну, так ≥ вир-ва може бути застосована д≥аграма ≈джворта (модель, що дозвол¤Ї унаочнити зм≥ни розм≥щенн¤ обмежених ресурс≥в м≥ж двома товарами (при виробництв≥) ¤бо м≥ж двома благами (при споживанн≥) ≥ дос¤гненн¤ ефективного розпод≥лу цих ресурс≥в). ѕри побудов≥ д≥аграми в≥дбуваЇтьс¤ накладанн¤ двох карт ≥зоквант (кривих байдужост≥), початки координат ¤ких розташован≥ один проти одного, в рез-т≥ чого створюЇтьс¤ замкнутий прост≥р, що маЇ назву коробки ≈джворта. Ќа рис.17.2 ст.169 за доп.д≥аграми ≈джворта розгл¤даютьс¤ вар≥анти розпод≥лу ресурс≥в (кап≥тал ≥ прац¤) дл¤ вир-ва двох товар≥в ј ≥ ¬.

††††††††††† Ћише т≥ комб≥нац≥њ фактор≥в вир-ва, ¤к≥ в≥дпов≥дають умовам дотику двох ≥зоквант у коробц≥ ≈джворта, означають вар≥анти еф-го розпод≥лу ресурс≥в. ÷е дос¤гаЇтьс¤ в раз≥ р≥вност≥ кут≥в нахилу ≥зоквант, тому формальною ознакою еф.розпод≥лу виробн.фактор≥в Ї р≥вн≥сть гранич.норм техн≥ч.зам-н¤: 17.3 ст.170.

††††††††††† “аких вар≥ант≥в може бути безл≥ч. якщо обФЇднати певну к≥ль-ть точок, кожна з ¤ких в≥дпов≥даЇ тхн≥чно еф-ним вар≥антам використанн¤ ресурс≥в, то отримаЇмо криву виробничих контракт≥в (крива контракт≥в (виробничих контракт≥в) Ц чисельн≥сть можливих ефективних вар≥ант≥в розпод≥лу двох ек.благ м≥ж двома споживачами (двох виробничих ресурс≥в м≥ж двома товарами), дл¤ ¤ких виконуютьс¤ умови: ст.172). ≈ф-ть вир-ва дос¤гаЇтьс¤ тод≥, коли вже неможливо перерозпод≥лити ресурси дл¤ того, щоб зб≥льшити випуск одного товару, буз зменшенн¤ вир-ва ≥ншого.

†††††††††††  рива виробничих можливостей Ц л≥н≥¤, що показуЇ ус≥ максимально можлив≥ комб≥нац≥њ виробництва двох товар≥в за ф≥ксованого використанн¤ ресурс≥в та даного р≥вн¤ розвитку технолог≥њ (рис.17.3 ст.170).  ожна точка дотику ≥зоквант двох товар≥в у коробц≥ ≈джворта в≥дпо≥в≥даЇ точц≥ на крив≥й виробн.можливостей. ѕри рус≥ вздовж ц≥Їњ кривоњ «м≥нюютьс¤ пропорц≥њ заг.вир-ва, ≥ ц≥ зм≥ни даЇ зиогу анал≥зувати гранич.норма трансформац≥њ товару ј в товар ¬. ¬она показуЇ в≥д ¤коњ к≥лькст≥ товару ј сл≥д в≥дмовитис¤ дл¤ зб≥льшенн¤ випуску товару ¬ на одну одиницю: (17.4 ст.170)

 

68.ѕроблеми оптимальност≥ та загальна економ≥чна р≥вновага.

—укупна (зведена) ефективн≥сть ек.системи Ц пон¤тт¤, що враховуЇ ефективн≥сть у виробництв≥ (дос¤гаЇтьс¤ за м≥н≥м≥зац≥њ витрат виробництва), ефективн≥сть у споживанн≥ (дос¤гаЇтьс¤ за максим≥зац≥њ задоволенн¤ потреб споживач≥в) ≥ певний баланс м≥ж ≥нтересами виробник≥в та споживач≥в на ринках.ќтже, дл¤ еф-го функ-н¤ ек-ки в ц≥лому розм-н¤ ресурс≥в м≥ж вир-вом р≥зних товар≥в маЇ бути таким, щоб структура цього вир-ва за еф-го використанн¤ ресурс≥в зб≥галас¤ ≥з структурою споживанн¤. “обто споживач≥ мають бути готов≥ зам≥щати блага саме у так≥й пропорц≥њ, в ¤к≥й вир-во може трансформувати один товар в ≥нший. ¬иконанн¤ ц≥Їњ умови можливе т≥льки тод≥, коли вс≥ ринки Ї досконало конкурентними ≥ на кожному з них встановлюютьс¤ еф-н≥ ц≥ни: (17.5 ст.171).

«в≥дси (17.6 ст.171).

ќстаннЇ р≥вн¤нн¤ даЇ змогу визначити умову еф-го розм≥щенн¤ ресурс≥в в ек-ц≥: (17.7 ст.171).

††††††††††† ѕри виконанн≥ ц≥Їњ умови конкурентна ек-ка дос¤гаЇ стан≥в, що Ї оптимальними за ѕарето. јле ≥снують передумови та ситуац≥њ, коли саморегульований ринок неспроможний забезпечити дос¤гненн¤ еф-го функ-н¤ ек-ки: на¤вн≥сть ринковоњ влади, непрозор≥сть ринк≥в ≥ неповна чи асиметрична ≥нформац≥¤ Ц Упричини неспроможност≥ ринкуФ, та наведен≥ нижче:

††††††††††† Ќа¤вн≥сть зовн.фактор≥в, ¤к≥ виникають тод≥, коли певна д≥¤льн≥сть (у вир-в≥ чи сп-н≥) маЇ поб≥чний вплив на ≥нш≥ види д≥¤ль-т≥, але цей вплив не в≥дображаЇтьс¤ безпосередньо в ринк.ц≥нах.

††††††††††† ≤снуванн¤ громадських благ. Ќеспроможн≥сть ринку про¤вл¤Їтьс¤ тод≥, коли ринки не в змоз≥ (не здатн≥ або не зац≥кавлен≥) запропонувати товари, корисн≥ дл¤ багатьох споживач≥в.

††††††††††† ѕозаринкова д≥¤льн≥сть субФЇкт≥в ринку та неринков≥ механ≥зми рег-н¤. ¬≥дносини м≥ж субФЇктами госп-н¤ можуть регулюватис¤ не т≥льки ринковим механ≥змом (втручанн¤ держави, ≥снуюча пол≥т.с-ма, законодавча база тощо).

 

 

 

69.≤нституц≥ональна природа сучасноњ ф≥рми. «агальн≥ специф≥чн≥, ≥нтерспециф≥чн≥ ресурси ф≥рми. “рансакц≥йн≥ витрати.

††††††††††† ≈ф-ть д≥њ ринк.механ≥зму багато в чому залежить в≥д бажань ≥ вол≥ людей. «авжди ≥снуЇ с-ма ≥нституц≥й Ц формальних та неформальних норм ≥ правил повед≥нки, що дають змогу ек.агентам координувати своњ д≥њ; обмеженн¤, встановлен≥ людьми дл¤ того, щоб структурувати свою д≥¤льн≥сть.

≤нституц≥ональне середовище функ-н¤ ек.с≥бФЇкт≥в багато в чому визначаЇтьс¤ правами власност≥ Ц встановлен≥ законом правила, що регулюють в≥дношенн¤ людей при використанн≥ ними ек.благ. ≈ф-ть цих норм пр¤мо залежить в≥д пан≥вноњ в сусп-в≥ форми власност≥, а також в≥д стукртури форм власност≥ (приватна, державна та комунальна), що склалас¤, та тенденц≥њ њњ розвитку.

¬ рамках нео≥нституц≥ональноњ теор≥њ ф≥рма Ц це коал≥ц≥¤ власник≥в скооперованих фактор≥в виробництва, звФ¤заних м≥ж собою контрактними зобовФ¤занн¤ми, ¤к≥ направлен≥ передус≥м на найкраще використанн¤ ≥нтерспециф≥чних ресурс≥в (з метою м≥н≥м≥зац≥њ трансакц≥йних витрат).

“рансакц≥йн≥ витрати Ц витрати у сфер≥ обм≥ну, повФ¤зан≥ з передачею прав власност≥. ѕФ¤ть основних форм:

1)витрати, повФ¤зан≥ ≥з пошуком, збиранн¤м, обробкою та анал≥зом ринковоњ ≥нформац≥њ;

2)витрати, повФ¤зан≥ ≥з пошуком партнер≥в, веденн¤м переговор≥в та укладанн¤м контракт≥в;

3)витрати, повФ¤зан≥ ≥з стандартизац≥Їю та забезпеченн¤м ≥ контролем виконанн¤ вимог стандарт≥в;

4)витрати, повФ¤зан≥ ≥з захистом прав власност≥;

5)витрати, обумовлен≥ опортун≥стичною повед≥нкою партнер≥в, тобто невиконанн¤м ними контрактних зобовФ¤зань.

¬ основу ф≥рми ¤к ек.орган≥зац≥њ покладено с-му контракт≥в, ¤к≥ укладаютьс¤ м≥ж власниками певних ресурс≥в. ‘≥рмова коал≥ц≥¤ по-р≥зному оц≥нюЇ скооперован≥ ресурси ≥ д≥лить њх на три групи:

а)заг.ресурси, ц≥нн≥сть ¤ких не залежить в≥д того, чи знаход¤тьс¤ вони у дан≥й ф≥рм≥, чи н≥;

б)специф≥чн≥ ресурси, ¤к≥ всередин≥ ф≥рми ц≥нуютьс¤ вище, н≥ж за њњ межами;

в)≥нтерспециф≥чн≥ ресурси Ц взаЇмодоповнююч≥ до найб≥льшого синергетичного ефекту ресурси, максимальна ц≥нн≥сть ¤ких дос¤гаЇтьс¤ т≥льки в дан≥й ф≥рм≥. ‘≥рма розгл¤даЇтьс¤ ¤к обФЇднанн¤ щодо сп≥льного використанн¤ передус≥м ≥нтерспециф≥чних ресурс≥в.

 

 

70.позаринков≥ ефекти. ѓх регулюванн¤.

††††††††††† Ќа зм≥ст ≥нституц≥ональноњ с-ми суттЇво впливаЇ ≥снуванн¤ зовн≥шн≥х ефект≥в (ефекти виробництва чи споживанн¤ блага, вплив ¤ких на трет≥х ос≥б, ¤к≥ не Ї ан≥ покупц¤ми, ан≥ продавц¤ми, н≥¤к не в≥дображено в ц≥н≥ цього блага). яскравим прикладом такого ефекту Ї забрудненн¤ навколишнього середовища.

††††††††††† ѕозитивний зовн≥шн≥й ефект виникаЇ тод≥, коли д≥¤льн≥сть одного ек.агента принесла вигоду ≥ншим (наприклад, осв≥т¤нська д≥¤льн≥сть).

††††††††††† ќц≥нюючи зовн≥шн≥й ефект, визн≥чають р≥зницю м≥ж сусп.витратами (вигодами) та ≥ндив≥дуальними витратами (вигодами):

MSC = MPC + MEC,

де MSC Ц гранич.сусп.витрати; MPC Ц гранич.≥ндив≥дуальн≥ витрати; MEC Ц гранич.зовн≥шн≥ витрати.

††††††††††† Ќа рис.18.1 та 18.2 ст.183 показан≥ види зовн≥шних ефект≥в (MSB, MPB Ц в≥дпов≥дно гранич.сусп.та гранич.≥ндив≥дуальн≥ вигоди). «а на¤вност≥ негативного зовн≥шнього ефекту ек.благо продаЇтьс¤ та купуЇтьс¤ у б≥льшому обс¤з≥ пор≥вн¤но з ефективним його розм≥ром, а за позитивного ефекту Ц у меншому обс¤з≥.

††††††††††† ўоб зменшити перевиробництво товар≥в з негативним зовн.еф-том ¤бо зб≥льшити вир-во, що маЇ позитивний зовн.еф-т, необх≥дно трансформувати зовн≥шн≥ ефекти у внутр≥шн≥. « цим завданн¤м ринок не може справитись, ≥ виправл¤ти становище повинна держава.

††††††††††† ¬ арсенал≥ ек.пол≥тики Ї р≥зна засоби щодо усуненн¤ небажаних зовн.еф-т≥в. « ц≥Їю метою вдаютьс¤ до:

††††††††††† а)встановленн¤ прав власност≥ на ресурси ≥ створенн¤ можливостей дл¤ в≥льного обм≥ну цими правами;

††††††††††† б)колективного або держ.волод≥нн¤ благами, ¤ким властив≥ зовн.еф-ти;

††††††††††† в)заборони або встановленн¤ обмежень на види забруднюучих та шк≥дливих речовин;

††††††††††† г)запровадженн¤ корегуючих податк≥в ≥ субсид≥й.

††††††††††† ћета використанн¤ зазаначених ≥нституц≥й (за вин¤тком держ.волод≥нн¤ цими бл≥г≥ми) пол¤гаЇ у включенн≥ додаткових сусп.витрат (вигоди) благ ≥з зовн.еф-ми до ≥ндив≥дуальних витрат (вигод). ” цьому випадку йдетьс¤ про ≥нтернал≥зац≥ю зовн.еф-т≥в.

††††††††††† ћех-м держ.рег-н¤ приходить на допомогу ринку ≥ при розвФ¤занн≥ проблем громадських благ, тобто благ, спож-н¤ ¤ких неможливо обмежити лише дл¤ ос≥б, що плат¤ть за них (нац.оборона, держава, протипожежн≥ заходи тощо). √ромадськ≥ блага Ц блага, що, по-перше, не можуть бути надан≥ одн≥й особ≥ за умови, що њх неможливо передавати у розпор¤дженн¤ вс≥м ≥ншим особам, ≥ що, по-друге, п≥сл¤ того, ¤к були надан≥ певн≥й особ≥, можуть бути передан¤ вс≥м ≥ншим без додаткових витрат. ќсновною властив≥стю гр.благ Ї можлив≥сть використанн¤ цих благ ус≥ма особами без урахуванн¤ на¤вност≥ та розм≥р≥в ≥ндив≥дуальноњ оплати. √р.благам притаманна невиб≥рков≥сть, неконкурентн≥сть у спож-н≥. ƒоступн≥сть гр.блага практично не зменшуЇтьс¤ або не зникаЇ зовс≥м дл¤ вс≥х член≥в сусп-ва п≥сл¤ того, ¤к окремий споживач використав це благо. Ќеконкурентн≥сть гр.блага означаЇ й те, що гранич.варт≥сть наданн¤ права користуванн¤ благом ще одному споживачев≥ Ї нульовою.

††††††††††† √р.блага вир≥зн¤ютьс¤ також невин¤тков≥стю Ц пропонуютьс¤ вс≥м без вин≥тку членам сусп-ва. √отовн≥сть сусп-ва платити за гр.благо Ц це сума ≥ндив≥дуальних бажань платити за нього, бо кожен маЇ можлив≥сть спожити сумарну к≥льк≥сть виробленого товару.  рива попиту Ц вертикальне п≥дсумовуванн¤ кривих ≥ндив≥дуального попиту. ≈ф-ним буде той обс¤г вир-ва гр.блага, ¤кий в≥дпов≥даЇ точц≥ перетину кривоњ сукупного попиту та кривоњ гранич.витрат.