—ем≥нар є 5. ќрган≥зац≥йно-правов≥ форми п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥

1.††††† ѕон¤тт¤ орган≥зац≥йно-правовоњ форми п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

«агальнов≥дом≥ три основн≥ орган≥зац≥йно-правов≥ форми п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥:

1) одноос≥бне волод≥нн¤;

2) партнерство (товариство);

3) корпорац≥¤.

ќдноос≥бне волод≥нн¤. —уть його пол¤гаЇ в тому, що все майно ф≥рми належить одному власников≥, ¤кий самост≥йно управл¤Ї ф≥рмою, одержуЇ прибуток ≥ несе повну особисту в≥дпов≥дальн≥сть за вс≥ зобов'¤занн¤ ф≥рми.

ѕартнерство (товариство). ÷¤ форма орган≥зац≥њ п≥дприЇмництва Ї лог≥чним продовженн¤м розвитку одноос≥бного волод≥нн¤. “ака орган≥зац≥йно-правова форма п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ передбачаЇ об'Їднанн¤ кап≥тал≥в двох ≥ б≥льше окремих ф≥зичних або юридичних ос≥б за умов розпод≥лу ризику, прибутку ≥ збитк≥в на основ≥ р≥вност≥, сп≥льного контролю результат≥в б≥знесу, активноњ участ≥ в його веденн≥. ќсновою взаЇмин м≥ж сторонами, що вступають у партнерство, Ї догов≥р.

«а ступенем участ≥ засновник≥в (партнер≥в) у д≥¤льност≥ п≥дприЇмства прийн¤то розр≥зн¤ти так≥ товариства: повн≥ (з повною в≥дпов≥дальн≥стю); командитн≥; товариства з додатковою та з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю.

 орпорац≥¤ (акц≥онерне товариство) Ї нин≥ дом≥нуючою формою п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ѓњ власниками вважають акц≥онери, що мають обмежену в≥дпов≥дальн≥сть у розм≥р≥ свого внеску в акц≥онерний кап≥тал корпорац≥њ. ¬есь прибуток корпорац≥њ належить њњ акц≥онерам. ¬иокремлюють дв≥ його частини. ќдна частина розпод≥л¤Їтьс¤ серед акц≥онер≥в у вигл¤д≥ див≥денд≥в, друга - це нерозпод≥лений прибуток, що використовуЇтьс¤ на подальший розвиток корпорац≥њ. ‘ункц≥њ власност≥ та контролю под≥лен≥ м≥ж акц≥онерами (власниками акц≥й) ≥ менеджерами.

2.††††† ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ особи.

якщо ф≥зична особа бажаЇ проводити п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ особи, вона маЇ подати до органу державноњ реЇстрац≥њ так≥ документи: а) реЇстрац≥йну картку, ¤ка Ї одночасно за¤вою про державну реЇстрац≥ю; б) дв≥ фотокартки; в) дов≥дку про включенн¤ до державного реЇстру ф≥зичних ос≥б Ч платник≥в податк≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в; г) документ, що п≥дтверджуЇ внесенн¤ плати за державну реЇстрац≥ю; д) документ, ¤кий засв≥дчуЇ особу.

«а на¤вност≥ вс≥х документ≥в орган державноњ реЇстрац≥њ зобовТ¤заний у строки, що не перевищують пТ¤ти робочих дн≥в з дн¤ њх надходженн¤, зд≥йснити реЇстрац≥ю та видати св≥доцтво про державну реЇстрац≥ю. ¬ раз≥ недотриманн¤ передбачених вимог посадов≥ особи в обовТ¤зки ¤ких входить реЇстрац≥¤, можуть бути прит¤гнен≥ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥.

—в≥доцтво про державну реЇстрац≥ю субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та коп≥¤ документа, що п≥дтверджуЇ вз¤тт¤ його на обл≥к у державному податковому орган≥, Ї п≥дставою дл¤ в≥дкритт¤ рахунк≥в у будь-¤ких банках ”крањни та ≥нших держав за вибором субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥ за згодою цих банк≥в у пор¤дку, що встановлюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни.

—убТЇкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ маЇ право в≥дкривати своњ ф≥л≥њ (в≥дд≥ленн¤), представництва без створенн¤ юридичноњ особи. ¬≥дкритт¤ зазначених п≥дрозд≥л≥в не потребуЇ њх державноњ реЇстрац≥њ.

3.††††† ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть юридичноњ особи.

—творенн¤ (заснуванн¤) суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ юридичноњ особи, а також волод≥нн¤ корпоративними правами не Ї п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавством.

ћатер≥альну основу п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ становить власн≥сть. ¬ласн≥сть ¤к економ≥чна категор≥¤ - це в≥дносини м≥ж людьми з приводу речей, ¤к≥ пол¤гають у присвоЇнн≥ або в належност≥ матер≥альних благ одним особам ≥ в≥дпов≥дно у в≥дчуженн≥ цих благ в≥д ус≥х ≥нших ос≥б.

¬ласник маЇ право використовувати належне йому майно (буд≥вл≥, споруди, засоби виробництва, вироблену продукц≥ю, транспортн≥ засоби, грошов≥ кошти, ц≥нн≥ папери тощо) дл¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ¬ласникам забезпечуютьс¤ р≥вн≥ умови зд≥йсненн¤ своњх прав.

ƒл¤ державноњ реЇстрац≥њ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ - юридичноњ особи подаютьс¤ так≥ документи:

†р≥шенн¤ власника (власник≥в) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створенн¤ юридичноњ особи (кр≥м приватного п≥дприЇмства). якщо власник≥в або уповноважених ними орган≥в два ≥ б≥льше, таким р≥шенн¤м Ї установчий догов≥р, а також протокол установчих збор≥в (конференц≥њ) у випадках, передбачених законом;

†статут, ¤кщо в≥дпов≥дно до законодавства це необх≥дно дл¤ створюваноњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;

†реЇстрац≥йна картка встановленого зразка, ¤ка Ї водночас за¤вою про державну реЇстрац≥ю;

†документ, що засв≥дчуЇ сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в розм≥р≥, передбаченому законом;

†документ, що засв≥дчуЇ внесенн¤ плати за державну реЇстрац≥ю. √ромад¤ни, ¤к≥ мають нам≥р зд≥йснювати п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ особи, подають реЇстрац≥йну картку встановленого зразка, ¤ка водночас Ї за¤вою про державну реЇстрац≥ю, коп≥ю дов≥дки про присвоЇнн¤ ≥дентиф≥кац≥йного номера ф≥зичн≥й особ≥ - платнику податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в ≥ документ, що засв≥дчуЇ внесенн¤ плати за державну реЇстрац≥ю.

4.††††† ¬иди п≥дприЇмств та особливост≥ њх д≥¤льност≥.

¬иди п≥дприЇмств ≥ њх розвиток за умов становленн¤ соц≥альне ор≥Їнтованоњ економ≥ки. ¬ ”крањн≥ в процес≥ роздержавленн¤ економ≥ки найважлив≥шою соц≥ально-економ≥чною метою Ї передача значноњ частини державноњ власност≥ трудовим колективам. ÷е основний шл¤х подоланн¤ в≥дчуженн¤ труд¤щ≥х в≥д власност≥ на засоби виробництва ≥ результат≥в прац≥, в≥д самого процесу прац≥, в≥д управл≥нн¤ виробництвом, в≥д економ≥чноњ влади тощо.

«аконами ”крањни визначено три основних види п≥дприЇмств: державне колективне та ≥ндив≥дуальне. ѕри цьому останн¤ група маЇ можлив≥сть створенн¤ ≥ндив≥дуального, с≥мейного та приватного п≥дприЇмства.

ћал≥ п≥дприЇмства

ћалий б≥знес зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом створенн¤ розгалуженоњ системи малих п≥дприЇмств. «г≥дно ≥з «аконом ”крањни "ѕро п≥дприЇмства" до малих в≥днос¤тьс¤ так≥ п≥дприЇмства:

у промисловост≥ й буд≥вництв≥ - з числом працюючих до 200 чолов≥к;

у науц≥ й науковому обслуговуванн≥ - до 100 чолов≥к;

в ≥нших галуз¤х виробничоњ сфери (кр≥м роздр≥бноњ торг≥вл≥) - до 50 чолов≥к;

у галуз¤х нематер≥ального виробництва - до 25 чолов≥к;

у роздр≥бн≥й торг≥вл≥ - до 15 чолов≥к.

” наш≥й крањн≥ в залежност≥ в≥д природно-кл≥матичних, нац≥ональних, технолог≥чних та ≥нших особливостей рег≥он≥в можуть бути р≥зн≥ критер≥њ вид≥ленн¤ малоњ економ≥ки.

¬иди малих п≥дприЇмств

«а характером д≥¤льност≥ в малому б≥знес≥ можна вид≥лити дек≥лька вид≥в п≥дприЇмств. ƒо першого виду належать ≥ндив≥дуальн≥ або с≥мейн≥ п≥дприЇмства. ≤ндив≥дуальне - це п≥дприЇмство, що засноване на особист≥й власност≥ окремоњ особи та виключно на њњ прац≥; с≥мейне ж п≥дприЇмство засновуЇтьс¤ на власн≥й прац≥ член≥в одн≥Їњ с≥м'њ ¤к≥ проживають разом. ќтже, так≥ п≥дприЇмства передбачають ≥ндив≥дуальну трудову д≥¤льн≥сть окремих ос≥б або с≥мей.

ћайно ≥ндив≥дуального п≥дприЇмства формуЇтьс¤ з майна громад¤нина (с≥м'њ), одержаних доход≥в та ≥нших законних джерел. ≤ндив≥дуальне п≥дприЇмство може бути створене також у результат≥ придбанн¤ громад¤нином (с≥м'Їю) державного або комунального п≥дприЇмства.

¬ласник ≥ндив≥дуального п≥дприЇмства несе в≥дпов≥дальн≥сть щодо зобов'¤зань п≥дприЇмства в межах, визначених його статутом.

≤нший вид малих п≥дприЇмств - кооперативи або колективн≥ п≥дприЇмства, чисельн≥сть працюючих у ¤ких не перевищуЇ установлених обмежень.  ооператив ¤вл¤Ї собою об'Їднанн¤ дек≥лькох громад¤н дл¤ сп≥льноњ господарськоњ д≥¤льност≥ на основ≥ договоров≥ м≥ж ними. ћайно кооперативу формуЇтьс¤ за рахунок вклад≥в учасник≥в, одержаних доход≥в та ≥нших законних джерел ≥ належить його учасникам на правах пайовоњ частковоњ власност≥.

 р≥м названих вище, можуть створюватис¤ й ≤нш≥ мал≥ п≥дприЇмства. «аконодавством передбачаЇтьс¤ можлив≥сть утворенн¤ на територ≥њ ”крањни ≥ноземних, а також сп≥льних п≥дприЇмств.

јкц≥онерн≥ п≥дприЇмства

¬ажливою формою п≥дприЇмництва, Ї орган≥зац≥¤ акц≥онерних п≥дприЇмств. ÷¤ форма господарюванн¤ в ”крањн≥, ¤к ≥ в ≥нших республ≥ках колишнього —–—–, не розвивалис¤. якоюсь м≥рою вона ≥снувала лише до 1929р. ѕ≥зн≥ше аж до 80-х рок≥в акц≥онерних п≥дприЇмств у нас не було.

јкц≥онерн≥ форми господарюванн¤ базуютьс¤ на створенн≥ акц≥онерних товариств. ” «акон≥ ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" зазначаЇтьс¤, що акц≥онерним товариством називаЇтьс¤ орган≥зац≥¤, ¤ка маЇ статутний фонд, под≥лений на визначену к≥льк≥сть акц≥й ном≥нальноњ вартост≥, ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ т≥льки майном товариства.

јкц≥онерне товариство - це одна з орган≥зац≥йно-правових форм п≥дприЇмств. ¬оно створюЇтьс¤ шл¤хом централ≥зац≥њ кошт≥в (об'Їднанн¤ кап≥талу) р≥зних ос≥б, проведеноњ за допомогою продажу акц≥й ≥з метою зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ й одержанн¤ прибутку.

√оловною метою створенн¤ акц≥онерних товариств у наш≥й крањн≥ Ї залученн¤ до господарського об≥гу в≥льних кошт≥в (грошових ≥ матер≥альних) труд¤щ≥х, а також п≥дприЇмств дл¤ виконанн¤ певних господарських завдань. јкц≥онерне товариство створюЇтьс¤ на основ≥ куп≥вл≥-продажу акц≥й.

” ¤кост≥ учасник≥в об'Їднанн¤ кап≥талу шл¤хом створенн¤ акц≥онерного товариства можуть виступати ф≥зичн≥ ≥ юридичн≥ особи.

јкц≥онерне товариство закритого типу ¤вл¤Ї собою об'Їднанн¤ не т≥льки кап≥тал≥в, але ≥ конкретних учасник≥в (ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б).

ќрендне п≥дприЇмство - це господарська одиниц¤, ¤ка самост≥йно зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку та ≥ншу д≥¤льн≥сть на основ≥ строкового платного волод≥нн¤ ≥ користуванн¤ майном, переданим в оренду орендарев≥ за договором.

—п≥льне п≥дприЇмство - це орган≥зац≥¤, що маЇ широк≥ права в галуз≥ експортно-≥мпортних операц≥й, погодженн¤ ц≥н, укладанн¤ контракт≥в, працюЇ на принципах повного госпрозрахунку, валютноњ самоокупност≥. ƒ≥¤льн≥сть сп≥льного п≥дприЇмства ¤к юридичноњ особи регулюютьс¤ «аконами ”крањни. ¬ажливе значенн¤ дл¤ створенн¤ та розвитку сп≥льних п≥дприЇмств маЇ «акон ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть".

ƒержавне п≥дприЇмство - це самост≥йна господарська одиниц¤ з правами юридичноњ особи, ¤ка функц≥онуЇ на основ≥ державноњ форми власност≥ в р≥зних галуз¤х народного господарства.

ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмц≥в

 

¬еликомасштабному б≥знесу властив≥ форми орган≥зац≥њ, в основ≥ ¤ких лежить об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, ф≥рм у сукупн≥ структури. ÷е зб≥рн≥ асоц≥ативн≥ форми.

–оздивимос¤ окрем≥ типи асоц≥ативних орган≥зац≥йних структур.

 орпорац≥¤ - це акц≥онерне товариство, що об'ЇднуЇ д≥¤льн≥сть дек≥лькох ф≥рм дл¤ дос¤гненн¤ њхн≥х загальних ц≥лей або захисту прив≥лењв. як юридична особа, корпорац≥¤ в≥дпов≥даЇ по боргах ≥ податках за ус≥ вх≥дн≥ в њњ п≥дприЇмства ≥ виступаЇ в ¤кост≥ самост≥йного суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥

√осподарськ≥ асоц≥ац≥њ - догов≥рн≥ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, утворюван≥ дл¤ сп≥льного виконанн¤ однор≥дних функц≥й ≥ координац≥њ загальноњ д≥¤льност≥. јсоц≥ац≥њ ставл¤тьс¤ до одн≥Їњ ≥з самих м'¤ких форм об'Їднань, що м≥н≥мально обмежують д≥њ вх≥дних у них член≥в асоц≥ац≥њ. ”часники асоц≥ац≥њ мають право входити в будь-¤к≥ ≥нш≥ асоц≥ац≥њ.

 онцерни - форма догов≥рних значних об'Їднань звичайно монопольного типу, що дозвол¤Ї використовувати можливост≥ великомасштабного виробництва, комб≥нуванн¤, кооперуванн¤, завд¤ки на¤вност≥ виробничо-технолог≥чних зв'¤зк≥в.

’олд≥нгов≥ компан≥њ - характеризуютьс¤ тим, що вони мають контроль над ≥ншими компан≥¤ми або за рахунок волод≥нн¤ њхн≥ми акц≥¤ми ≥ грошовим кап≥талом, або в зв'¤зку з правом призначати директор≥в п≥дконтрольних компан≥й.

 онсорц≥ум - тимчасове добров≥льне об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, утворене дл¤ вир≥шенн¤ конкретних задач ≥ проблем, зд≥йсненн¤ значних ≥нвестиц≥йних, науково-техн≥чних, соц≥альних, еколог≥чних проект≥в. ” консорц≥ум можуть входити ≥ велик≥, ≥ др≥бн≥ п≥дприЇмства, що бажають вз¤ти участь у зд≥йсненн≥ проектного або ≥ншого п≥дприЇмницького задуму, але не маючи самост≥йних можливостей його зд≥йсненн¤.

5.†††††  омунальн≥ та державн≥ п≥дприЇмства, особливост≥ њх д≥¤льност≥.

ƒержавн≥ ун≥тарн≥ п≥дприЇмства утворюютьс¤ компетентними органами державноњ влади на баз≥ в≥докремленоњ частини державноњ власност≥. ÷≥ органи Ї представниками власника (держави) ≥ виконують його функц≥њ в межах, визначених √осподарським кодексом ”крањни та ≥ншими законодавчими актами. ћайно державного ун≥тарного п≥дприЇмства Ї державною власн≥стю ≥ закр≥плюЇтьс¤ за ним на прав≥ господарського в≥данн¤ чи прав≥ оперативного управл≥нн¤.

ƒержавн≥ ун≥тарн≥ п≥дприЇмства, за ст. 73 √осподарського кодексу ”крањни, д≥ють ¤к державн≥ комерц≥йн≥ п≥дприЇмства або казенн≥ п≥дприЇмства.

ƒержавне комерц≥йне п≥дприЇмство д≥Ї на основ≥ статуту ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за насл≥дки своЇњ д≥¤льност≥ вс≥м належним йому на прав≥ господарського в≥данн¤ майном. —татутний фонд такого п≥дприЇмства утворюЇтьс¤ уповноваженим органом, до сфери управл≥нн¤ ¤кого воно входить, до його реЇстрац≥њ ¤к суб`Їкта господарюванн¤.

ƒержава та орган, до управл≥нн¤ ¤кого входить державне комерц≥йне п≥дприЇмство, не несуть в≥дпов≥дальност≥ за його зобов`¤занн¤ми, кр≥м випадк≥в, передбачених √осподарським кодексом ”крањни та ≥ншими законами.

ƒержавн≥ ун≥тарн≥ п≥дприЇмства повинн≥ приймати та виконувати доведен≥ до них державн≥ замовленн¤ ≥ державн≥ завданн¤, а також враховувати њх при формуванн≥ виробничих програм, визначенн≥ перспектив њх економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку та вибор≥ контрагент≥в. ¬они не мають права безоплатно передавати належне њм майно ≥ншим п≥дприЇмствам, орган≥зац≥¤м, громад¤нам, кр≥м випадк≥в, передбачених законом. ¬≥дчужувати, в≥ддавати в заставу майнов≥ об`Їкти, що належать до основних фонд≥в, здавати в оренду ц≥л≥сн≥ майнов≥ комплекси структурних одиниць та п≥дрозд≥л≥в державн≥ комерц≥йн≥ п≥дприЇмства мають право лише за попередньою згодою орган≥в, до сфери управл≥нн¤ ¤ких вони вход¤ть, ≥, ¤к правило, на конкурсних засадах.  ошти, одержан≥ в≥д продажу майна, що належить до основних фонд≥в цих п≥дприЇмств, спр¤мовуютьс¤ на ≥нвестуванн¤ њх виробничоњ д≥¤льност≥.

—писанн¤ з балансу не повн≥стю амортизованих основних фонд≥в, а також прискорена амортизац≥¤ основних фонд≥в державного комерц≥йного п≥дприЇмства можуть проводитис¤ лише за згодою органу, до сфери управл≥нн¤ ¤кого входить дане п≥дприЇмство.

ƒержавн≥ комерц≥йн≥ п≥дприЇмства утворюють за рахунок прибутку спец≥альн≥ (ц≥льов≥) фонди, призначен≥ дл¤ покритт¤ витрат, пов`¤заних з њх д≥¤льн≥стю, зокрема амортизац≥йний фонд; фонд розвитку виробництва; фонд споживанн¤ (оплати труда); резервний фонд та ≥нш≥ передбачен≥ статутом п≥дприЇмства фонди.

ѕор¤док визначенн¤ норматив≥в в≥драхувань до таких фонд≥в, њх граничн≥ розм≥ри, пор¤док формуванн¤ та використанн¤ встановлюЇтьс¤ законом. “ак, ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 10 травн¤ 1993 року Уѕро пор¤док використанн¤ прибутку державних п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥йФ встановлено, що державн≥ п≥дприЇмства п≥сл¤ сплати обов`¤зкових платеж≥в провад¤ть в≥драхуванн¤ в≥д прибутку, ¤кий залишитьс¤ в њхньому розпор¤дженн≥, на техн≥чне переобладнанн¤ виробництва, освоЇнн¤ нових технолог≥й, зд≥йсненн¤ природоохоронних заход≥в ≥ нового буд≥вництва та на поповненн¤ власних оборотних кошт≥в за нормативами (в розм≥рах не менше 30 ≥ не б≥льше 80 в≥дсотк≥в), встановленими органами, ¤к≥ виконують функц≥њ управл≥нн¤ майном, що перебуваЇ в державн≥й власност≥.

—еред п≥дприЇмств, заснованих на державн≥й власност≥, вир≥зн¤ютьс¤ казенн≥ п≥дприЇмства. ¬они створюютьс¤ в галуз¤х народного господарства за одн≥Їю з таких умов: законом дозволено зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ лише державними п≥дприЇмствами; основним (понад п`¤тдес¤т в≥дсотк≥в) споживачем продукц≥њ (роб≥т, послуг) Ї держава; п≥дприЇмство ¤вл¤Ї собою суб`Їкт природних монопол≥й; таким, що переважаЇ (понад п`¤тдес¤т в≥дсотк≥в), Ї виробництво сусп≥льно необх≥дноњ продукц≥њ (роб≥т, послуг), ¤ке за своЇю д≥¤льн≥стю ≥ характером потреб, що ним задовольн¤ютьс¤, ¤к правило, не може бути рентабельним. ѕриватизац≥ю майнових комплекс≥в державних п≥дприЇмств заборонено законом (ст. 76 √осподарського кодексу ”крањни).

 азенне п≥дприЇмство створюЇтьс¤ за р≥шенн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ” р≥шенн≥ про його створенн¤ визначаютьс¤ обс¤г ≥ характер основноњ д≥¤льност≥, а також орган, до сфери управл≥нн¤ ¤кого входить п≥дприЇмство, що створюЇтьс¤.  азенне п≥дприЇмство над≥л¤Їтьс¤ правами юридичноњ особи, в≥дкриваЇ в≥дпов≥дн≥ рахунки в банках, маЇ печатку за своњм найменуванн¤м, ¤ке повинно м≥стити слова Указенне п≥дприЇмствоФ.

ќрган, до сфери управл≥нн¤ ¤кого входить казенне п≥дприЇмство, затверджуЇ його статут, призначаЇ кер≥вника, даЇ дозв≥л на зд≥йсненн¤ ним господарськоњ д≥¤льност≥, визначаЇ види продукц≥њ (роб≥т, послуг), на виробництво та реал≥зац≥ю ¤коњ поширюЇтьс¤ цей дозв≥л. ¬≥н зд≥йснюЇ контроль за використанн¤м та збереженн¤м належного п≥дприЇмству майна ≥ маЇ право вилучити в нього майно, ¤ке не використовуЇтьс¤ або використовуЇтьс¤ не за призначенн¤м, ≥ розпор¤дитис¤ ним у межах своњх повноважень. ѕ≥д гарант≥Їю цього органу казенне п≥дприЇмство одержуЇ кредити дл¤ виконанн¤ статутних завдань. Ѕез попередньоњ згоди цього органу казенне п≥дприЇмство не може в≥дчужувати або ≥ншим способом розпор¤джатис¤ закр≥пленим за ним майном, що належить до основних фонд≥в.

ƒжерелом формуванн¤ майна казенного п≥дприЇмства, кр≥м державного майна, переданого йому в≥дпов≥дно до р≥шенн¤ про його створенн¤, Ї: кошти та ≥нше майно, одержан≥ в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг); ц≥льов≥ кошти, вид≥лен≥ з ƒержавного бюджету; частина доход≥в, одержаних ним за результатом господарськоњ д≥¤льност≥, що передбачена статутом.

 азенне п≥дприЇмство в≥дпов≥даЇ за своњми зобов`¤занн¤ми лише коштами, що перебувають у його розпор¤дженн≥. ” раз≥ недостатност≥ таких кошт≥в держава, в особ≥ органу, до сфери управл≥нн¤ ¤кого входить це п≥дприЇмство, несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть за його зобов`¤занн¤ми.

 омунальн≥ ун≥тарн≥ п≥дприЇмства утворюютьс¤, под≥бно до державних п≥дприЇмств, компетентними органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ на баз≥ в≥докремленоњ частини комунальноњ власност≥ ≥ вход¤ть до сфери њх управл≥нн¤. ÷≥ органи Ї представниками власник≥в Ц в≥дпов≥дних територ≥альних громад ≥ виконують його функц≥њ в межах, визначених √осподарським кодексом та ≥ншими законодавчими актами. ÷ими органами утворюютьс¤ статутн≥ фонди комунальних ун≥тарних п≥дприЇмств до њх реЇстрац≥њ ¤к суб`Їкт≥в господарюванн¤.

Ќайменуванн¤ комунального ун≥тарного п≥дприЇмства маЇ м≥стити слова Укомунальне п≥дприЇмствоФ та вказ≥вку на орган м≥сцевого самовр¤дуванн¤, до сфери ¤кого воно входить. ќрган м≥сцевого самовр¤дуванн¤ призначаЇ кер≥вника комунального ун≥тарного п≥дприЇмства.

÷е п≥дприЇмство не несе в≥дпов≥дальност≥ за зобов`¤занн¤ми власника та органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, до сфери управл≥нн¤ ¤кого воно входить. «битки, завдан≥ йому внасл≥док виконанн¤ р≥шень орган≥в державноњ влади чи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, п≥дл¤гають в≥дшкодуванню зазначеними органами.

6.††††† √осподарськ≥ товариства, њх види та особливост≥ д≥¤льност≥.

 

7.††††† ќбТЇднанн¤ п≥дприЇмств та особливост≥ њх д≥¤льност≥.

«г≥дно з≥ ст. 70 √  ”крањни п≥дприЇмства мають право на добров≥льних засадах об'Їднувати свою господарську д≥¤льн≥сть (виробничу, комерц≥йну та ≥нш≥ њњ види) на умовах ≥ в пор¤дку, встановлених цим  одексом та ≥ншими законами. –езультатом такого об'Їднанн¤ Ї створенн¤ нових утворень - об'Їднань п≥дприЇмств, ознаки, правовий статус ≥ види ¤ких буде розгл¤нуто нижче.

†ѕон¤тт¤ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств.

†¬≥дпов≥дно до ст. 118 √  ”крањни об'Їднанн¤м п≥дприЇмств Ї господарська орган≥зац≥¤, утворена у склад≥ двох або б≥льше п≥дприЇмств з метою координац≥њ њх виробничоњ, науковоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥ дл¤ вир≥шенн¤ сп≥льних економ≥чних та соц≥альних завдань.

†’арактеристика об'Їднанн¤ п≥дприЇмств.

†1. ќб'Їднанн¤м п≥дприЇмств Ї господарська орган≥зац≥¤. ≤ншими словами, за загальним правилом, об'Їднанн¤ п≥дприЇмств ¤вл¤Ї собою юридичну особу (див. ч. 4 ст. 118 √  ”крањни) з притаманними њй характерними ознаками.

†2. ќб'Їднанн¤ утворюЇтьс¤ у склад≥ двох чи б≥льше п≥дприЇмств. «важаючи на це, ф≥зичн≥ особи - суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ не можуть входити до складу об'Їднанн¤ п≥дприЇмств.

†"¬ходженн¤ до складу" об'Їднанн¤ п≥дприЇмств Ї складною правовою категор≥Їю. « одного боку, суть об'Їднанн¤ п≥дприЇмств зводитьс¤ до об'Їднанн¤ частини њх кап≥тал≥в ≥ виникненн¤ на ц≥й матер≥альн≥й баз≥ новоњ юридичноњ особи - власне "об'Їднанн¤ п≥дприЇмств". —татт¤ 121 √  ”крањни спец≥ально п≥дкреслюЇ, що п≥дприЇмства - учасники об'Їднанн¤ п≥дприЇмств збер≥гають статус юридичноњ особи. « ≥ншого боку, об'Їднанн¤ п≥дприЇмств створюЇтьс¤ його засновниками дл¤ зд≥йсненн¤ впливу, в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥, на њх д≥¤льн≥сть, що обумовлюЇ, в свою чергу, т≥сний взаЇмозв'¤зок та б≥льшу чи меншу залежн≥сть самих п≥дприЇмств-учасник≥в в≥д об'Їднанн¤.

†«г≥дно з ч. 2 ст. 118 √  ”крањни об'Їднанн¤ п≥дприЇмств утворюютьс¤ п≥дприЇмствами-учасниками на добров≥льних засадах, або за р≥шенн¤м орган≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дно до √  та ≥нших закон≥в мають право утворювати об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, або засновником, ¤кий може мати в≥дношенн¤/зд≥йснювати вплив щодо входженн¤ п≥дприЇмств - потенц≥йних учасник≥в до складу об'Їднанн¤ (див., зокрема, —татут ”крањнськоњ державноњ корпорац≥њ "”крзакордоннафтогазбуд", затв. постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 4 березн¤ 1997 р. є 198). ¬ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств можуть входити п≥дприЇмства, утворен≥ за законодавством ≥нших держав, а п≥дприЇмства ”крањни можуть входити в об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, утворен≥ на територ≥њ ≥нших держав.

†3. ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств утворюЇтьс¤ з метою координац≥њ виробничоњ, науковоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥ його учасник≥в.  оординац≥¤ Ї узагальнюючою категор≥Їю, п≥д ¤кою розум≥Їтьс¤ вплив структури об'Їднанн¤ п≥дприЇмств з метою забезпеченн¤ погодженост≥ д≥й його учасник≥в.  онкретн≥ засоби зд≥йсненн¤ такого впливу вар≥юютьс¤ залежно в≥д виду об'Їднанн¤ п≥дприЇмств ≥ будуть розгл¤нут≥ нами дал≥.

†4. ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств утворюЇтьс¤ дл¤ вир≥шенн¤ сп≥льних економ≥чних та соц≥альних завдань його учасник≥в.

†ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств несе в соб≥ значний потенц≥ал високоефективного господарюванн¤ у будь-¤ких соц≥ально-економ≥чних умовах. ѕроте у пер≥од пануванн¤ плановоњ економ≥ки таке об'Їднанн¤, ¤к правило, призводило до створенн¤ ƒодатковоњ кер≥вноњ структури м≥ж п≥дприЇмством та м≥н≥стерством (главком), що, з одного боку, п≥дтримувало збитков≥ п≥дприЇмства, а, з ≥ншого - маскувало реальне становище на п≥дприЇмствах, що входили до об'Їднанн¤. ¬насл≥док цього складалас¤ перекручена картина економ≥чних здобутк≥в.

†¬ той же час створенн¤ об'Їднань спри¤ло розвитку пр¤мих довгострокових господарських зв'¤зк≥в, полегшувало вир≥шенн¤ проблем щодо сумно зв≥сного товарного деф≥циту, допомагало налагоджувати б≥льш ритм≥чну роботу п≥дприЇмств. —тимулом до об'Їднанн¤ була й ≥снуюча вже тод≥ пр¤ма залежн≥сть матер≥ального заохоченн¤ працюючих в≥д р≥вн¤ рентабельност≥, адже, зазвичай, забезпеченн¤ р≥вн¤ рентабельност≥ загалом по об'Їднанню давало можлив≥сть прем≥ювати вс≥х без вин¤тку прац≥вник≥в п≥дприЇмств, що входили до нього.

†Ќа практиц≥ б≥льш зац≥кавленими в об'Їднанн≥ Ї так≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ нещодавно були приватизован≥ ≥ потребують терм≥новоњ орган≥зац≥йноњ, матер≥ально-техн≥чноњ та ф≥нансовоњ допомоги. ќб'Їднуютьс¤ ≥ п≥дприЇмства, що ран≥ше працювали в т≥сн≥й кооперац≥њ з суб'Їктами господарюванн¤, зв'¤зки з ¤кими порушились ≥ ¤к≥ не змогли самост≥йно адаптуватис¤ до нових умов роботи.

†ћотивом до об'Їднанн¤ виступаЇ ≥ необх≥дн≥сть ф≥нансовоњ п≥дтримки на стад≥њ модерн≥зац≥њ виробництва, перепроф≥люванн¤, переп≥дготовки кадр≥в, ≥нвестуванн¤ заход≥в, в тому числ≥ рекламних, щодо виходу на зовн≥шн≥й ринок без зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ прац≥вник≥в адм≥н≥страц≥њ п≥дприЇмства. ≤нод≥ п≥дприЇмству Ї економ≥чно виг≥дн≥шим ув≥йти до об'Їднанн¤ з науковим центром, н≥ж залучати на догов≥рн≥й основ≥ до виконанн¤ науково-досл≥дних ≥ пошукових роб≥т сторонню орган≥зац≥ю. ќсобливо, ¤кщо це стосуЇтьс¤ довгострокових, проте перспективних ≥ прибуткових у майбутньому проект≥в. ѕроведенн¤ силами власного об'Їднанн¤ роб≥т ≥з розробки та виробництва нових вид≥в продукц≥њ або опрацюванн¤ винаход≥в з принципово нових технолог≥й у раз≥ усп≥шноњ реал≥зац≥њ проекту даЇ не т≥льки прибутки, а й права на "ноу-хау".

†¬ажливим Ї ≥ те, що в умовах неплатеж≥в ≥ складноњ процедури отриманн¤ банк≥вського кредиту п≥дприЇмство, що ув≥йшло до об'Їднанн¤, ¤к правило, отримуЇ додатков≥ шанси на б≥льш виг≥дних умовах залучити ≥нвестиц≥њ у св≥й розвиток.

†Ќарешт≥, робота в межах великого об'Їднанн¤ спри¤Ї створенню позитивного ≥м≥джу п≥дприЇмства у д≥лових колах, дозвол¤Ї використовувати його ф≥рмове ≥м'¤ на ринках ”крањни та за кордоном, що Ї також важливою обставиною в умовах зростаючоњ конкуренц≥њ.

†“аким чином, об'Їднанн¤ п≥дприЇмств в умовах перех≥дного до ринку пер≥оду з його ускладненн¤ми ≥ значними комерц≥йними ризиками Ї позитивним процесом. ќчевидним Ї ≥ те, що з часом цей процес стане б≥льш глибоким та набуватиме нового зм≥сту - об'Їднанн¤ п≥дприЇмств утворюватимутьс¤ переважно на основ≥ приватноњ власност≥ з метою б≥льш ефективного функц≥онуванн¤ кап≥талу та використанн¤ вс≥х вид≥в ресурс≥в, а також дл¤ вир≥шенн¤ глобальних, транснац≥ональних програм.

†5. ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств можуть утворюватис¤ на невизначений строк або д≥¤ти ¤к тимчасов≥ об'Їднанн¤. “имчасов≥сть функц≥онуванн¤ об'Їднанн¤ може бути обумовлена ¤к спливом певного строку, встановленого засновниками в установчих документах, так ≥ дос¤гненн¤м в≥дпов≥дноњ мети, що була ними поставлена, а, в≥дтак, недоц≥льн≥стю подальшого його ≥снуванн¤.

†6. «г≥дно з ч. 4 ст. 121 √  ”крањни р≥шенн¤ про утворенн¤ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств (установчий догов≥р) та статут об'Їднанн¤ погоджуютьс¤ з јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни в пор¤дку, встановленому законодавством про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ (див. «акон ”крањни в≥д 11 с≥чн¤ 2001 р. є 2210-III "ѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њ", а також ѕоложенн¤ про пор¤док поданн¤ за¤в до јнтимонопольного ком≥тету ”крањни про попереднЇ отриманн¤ дозволу на концентрац≥ю суб'Їкт≥в господарюванн¤ (ѕоложенн¤ про концентрац≥ю), затв. розпор¤дженн¤м јнтимонопольного ком≥тету ”крањни в≥д 19 лютого 2002 р. є 33-р).

†7. ”часники об'Їднанн¤ п≥дприЇмств можуть вносити на умовах ≥ в пор¤дку, передбачених його установчими документами, майнов≥ внески (вступн≥, членськ≥, ц≥льов≥ тощо). ÷е майно передаЇтьс¤ об'Їднанню його учасниками у господарське в≥данн¤ або в оперативне управл≥нн¤ на основ≥ установчого договору чи р≥шенн¤ про утворенн¤ об'Їднанн¤. ¬арт≥сть майна об'Їднанн¤ в≥дображаЇтьс¤ у його баланс≥.

†8. ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми його учасник≥в, а п≥дприЇмства-учасники не в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми об'Їднанн¤, ¤кщо ≥нше не передбачено установчим договором або статутом об'Їднанн¤. ≤ншими словами, в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмств - член≥в об'Їднанн¤ за зобов'¤занн¤ми (договорами та ≥н.) останнього може наставати лише в раз≥ на¤вност≥ в≥дпов≥дного положенн¤ в установчих документах об'Їднанн¤.

† ласиф≥кац≥¤ об'Їднань п≥дприЇмств.

†«г≥дно з≥ ст. 119 √  ”крањни залежно в≥д пор¤дку заснуванн¤ можуть утворюватис¤ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств таких вид≥в: господарськ≥ об'Їднанн¤ або державн≥ чи комунальн≥ господарськ≥ об'Їднанн¤.

†√осподарським об'Їднанн¤м визнаЇтьс¤ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, утворене за ≥н≥ц≥ативою п≥дприЇмств, незалежно в≥д њх виду, ¤к≥ на добров≥льних засадах об'Їднали свою господарську д≥¤льн≥сть. ¬они д≥ють на основ≥ установчого договору та/або статуту, ¤кий затверджуЇтьс¤ њх засновниками.

†«г≥дно з≥ ст. 122 √  ”крањни господарськ≥ об'Їднанн¤ мають вищ≥ органи управл≥нн¤ (загальн≥ збори учасник≥в) та утворюють виконавч≥ органи, передбачен≥ статутом господарського об'Їднанн¤.

†ƒо компетенц≥њ вищого органу господарського об'Їднанн¤ належить:

†- затвердженн¤ статуту господарського об'Їднанн¤ та внесенн¤ зм≥н до нього;

†- вир≥шенн¤ питань про прийн¤тт¤ в господарське об'Їднанн¤ нових учасник≥в та виключенн¤ учасник≥в з його складу;

†- утворенн¤ виконавчого органу господарського об'Їднанн¤ в≥дпов≥дно до його статуту чи договору;

†- вир≥шенн¤ ф≥нансових та ≥нших питань в≥дпов≥дно до установчих документ≥в господарського об'Їднанн¤.

†¬иконавчий орган господарського об'Їднанн¤ (колег≥альний чи одноособовий) вир≥шуЇ питанн¤ поточноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ в≥дпов≥дно до статуту або договору в≥днесен≥ до його компетенц≥њ.

†ƒержавне (комунальне) господарське об'Їднанн¤ - об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, утворене державними (комунальними) п≥дприЇмствами за р≥шенн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни або, у визначених законом випадках, р≥шенн¤м м≥н≥стерств (≥нших орган≥в, до сфери управл≥нн¤ ¤ких вход¤ть п≥дприЇмства, що утворюють об'Їднанн¤), або р≥шенн¤м компетентних орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ¬оно д≥Ї на основ≥ р≥шенн¤ про його утворенн¤ та статуту, ¤кий затверджуЇтьс¤ органом, що прийн¤в р≥шенн¤ про утворенн¤ об'Їднанн¤.

†”правл≥нн¤ державним (комунальним) господарським об'Їднанн¤м зд≥йснюють правл≥нн¤ об'Їднанн¤ ≥ генеральний директор об'Їднанн¤, ¤кий призначаЇтьс¤ на посаду та зв≥льн¤Їтьс¤ з посади органом, що прийн¤в р≥шенн¤ про утворенн¤ об'Їднанн¤. —клад правл≥нн¤ визначаЇтьс¤ статутом об'Їднанн¤. ѕор¤док управл≥нн¤ державним (комунальним) господарським об'Їднанн¤м визначаЇтьс¤ статутом об'Їднанн¤ в≥дпов≥дно до закону.

†як господарськ≥ об'Їднанн¤, так ≥ державн≥ (комунальн≥) господарськ≥ об'Їднанн¤ ≥снують в певних орган≥зац≥йно-правових формах.

†“ак, господарськ≥ об'Їднанн¤ утворюютьс¤ ¤к асоц≥ац≥њ, корпорац≥њ, консорц≥уми, концерни, ≥нш≥ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, передбачен≥ законом:

†- асоц≥ац≥¤ - догов≥рне об'Їднанн¤, створене з метою пост≥йноњ координац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, що об'Їдналис¤, шл¤хом централ≥зац≥њ одн≥Їњ або к≥лькох виробничих та управл≥нських функц≥й, розвитку спец≥ал≥зац≥њ ≥ кооперац≥њ виробництва, орган≥зац≥њ сп≥льних виробництв на основ≥ об'Їднанн¤ учасниками ф≥нансових та матер≥альних ресурс≥в дл¤ задоволенн¤ переважно господарських потреб учасник≥в асоц≥ац≥њ. “ака координац≥¤ може зд≥йснюватис¤, наприклад, у форм≥ централ≥зованого забезпеченн¤ член≥в асоц≥ац≥њ текстами нормативних акт≥в; забезпеченн¤ взаЇмод≥њ з органами державноњ влади ≥ управл≥нн¤; спри¤нн¤ п≥двищенню квал≥ф≥кац≥њ ≥ профес≥онал≥зму спец≥ал≥ст≥в п≥дприЇмств-член≥в; ознайомленн¤ громадськост≥ з д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств-член≥в, наданн¤ њм рекламно-≥нформац≥йноњ п≥дтримки та ≥н.

†јсоц≥ац≥¤ не маЇ права втручатис¤ у господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств - учасник≥в асоц≥ац≥њ. як, наприклад, йдетьс¤ в п. 1.4 —татуту асоц≥ац≥њ украњнських банк≥в, "членство в јсоц≥ац≥њ не накладаЇ на њњ член≥в н≥¤ких обмежень щодо комерц≥йноњ, громадськоњ та будь-¤коњ ≥ншоњ д≥¤льност≥, що не заборонена законом". «а р≥шенн¤м учасник≥в асоц≥ац≥¤ може бути уповноважена представл¤ти њх ≥нтереси у в≥дносинах з органами влади, ≥ншими п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми;

†- корпорац≥¤ - догов≥рне об'Їднанн¤, створене на основ≥ поЇднанн¤ виробничих, наукових ≥ комерц≥йних ≥нтерес≥в п≥дприЇмств, що об'Їдналис¤, з делегуванн¤м ними окремих повноважень централ≥зованого регулюванн¤ д≥¤льност≥ кожного з учасник≥в органам управл≥нн¤ корпорац≥њ;

†- консорц≥ум - тимчасове статутне об'Їднанн¤ п≥дприЇмств дл¤ дос¤гненн¤ його учасниками певноњ сп≥льноњ господарськоњ мети (реал≥зац≥њ ц≥льових програм, науково-техн≥чних, буд≥вельних проект≥в тощо).

† онсорц≥ум використовуЇ кошти, ¤кими його над≥л¤ють учасники, централ≥зован≥ ресурси, вид≥лен≥ на ф≥нансуванн¤ в≥дпов≥дноњ програми, а також кошти, що надход¤ть з ≥нших джерел, в пор¤дку, визначеному його статутом. ” раз≥ дос¤гненн¤ мети його створенн¤ консорц≥ум припин¤Ї свою д≥¤льн≥сть.

†¬ ”крањн≥ поширенн¤ набули саме банк≥вськ≥ консорц≥уми - тимчасов≥ об'Їднанн¤ банк≥в, ¤к≥ створюютьс¤ дл¤ координац≥њ д≥й при проведенн≥ р≥зного роду банк≥вських операц≥й, або дл¤ кредитуванн¤ одн≥Їњ, але великоњ угоди ≥ заснован≥ банками на паритетних засадах (п. 2 ѕоложенн¤ про пор¤док зд≥йсненн¤ консорц≥умного кредитуванн¤, затв. постановою правл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 21 лютого 1996 р. є 37). ѕ≥сл¤ повного погашенн¤ кредиту, в≥дсотк≥в та ≥нших платеж≥в, що належать банк≥вському консорц≥уму, в≥н л≥кв≥дуЇтьс¤ або реорган≥зуЇтьс¤ в об'Їднанн¤ ≥ншого виду;

†- концерн - статутне об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, а також ≥нших орган≥зац≥й на основ≥ њх ф≥нансовоњ залежност≥ в≥д одного або групи учасник≥в об'Їднанн¤, з централ≥зац≥Їю функц≥й науково-техн≥чного ≥ виробничого розвитку, ≥нвестиц≥йноњ, ф≥нансовоњ, зовн≥шньоеконом≥чноњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥. ”часники концерну над≥л¤ють його частиною своњх повноважень, у тому числ≥ правом представл¤ти њх ≥нтереси у в≥дносинах з органами влади, ≥ншими п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми.

†—пециф≥чним видом об'Їднанн¤ п≥дприЇмств Ї холдинг (холдингова компан≥¤). ¬≥дпов≥дно до ст. 126 √  ”крањни холдинговою компан≥Їю визнаЇтьс¤ суб'Їкт господарюванн¤, що волод≥Ї контрольним пакетом акц≥й доч≥рнього п≥дприЇмства (п≥дприЇмств). —пециф≥ка холдингу пол¤гаЇ в тому, що в≥н не об'ЇднуЇ п≥дприЇмства, а волод≥Ї корпоративними правами на них; фактично, у раз≥ на¤вност≥ у статутному фонд≥ холдингу акц≥й та/або майна доч≥рн≥х п≥дприЇмств, в≥н стаЇ перех≥дною формою м≥ж, власне, об'Їднанн¤м п≥дприЇмств ≥ господарським товариством. ќстаннЇ п≥дтверджуЇтьс¤, зокрема, п. 9 ѕоложенн¤ про холдингов≥ компан≥њ, що створюютьс¤ в процес≥ корпоратизац≥њ та приватизац≥њ, затв. ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 11 травн¤ 1994 р. є 224/94, в≥дпов≥дно до ¤кого холдингова компан≥¤ створюЇтьс¤ у форм≥ в≥дкритого акц≥онерного товариства шл¤хом об'Їднанн¤ у статутному фонд≥ контрольних пакет≥в акц≥й доч≥рн≥х п≥дприЇмств та ≥нших актив≥в.

†ћ≥ж холдинговою компан≥Їю та њњ доч≥рн≥ми п≥дприЇмствами встановлюютьс¤ в≥дносини контролю-п≥дпор¤дкуванн¤ в≥дпов≥дно до вимог √  ”крањни та ≥нших закон≥в.

†ƒержавн≥ ≥ комунальн≥ господарськ≥ об'Їднанн¤ утворюютьс¤ переважно у форм≥ корпорац≥њ або концерну, незалежно в≥д найменуванн¤ об'Їднанн¤ - комб≥нат, трест тощо (ч. 6 ст. 120 √  ”крањни).

†ќсобливим видом об'Їднанн¤ п≥дприЇмств Ї промислово-ф≥нансова група. ѓњ статус, пор¤док створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ визначаЇтьс¤ ст. 125 √  ”крањни, «аконом ”крањни в≥д 21 листопада 1995 р. є 437/95-¬– "ѕро промислово-ф≥нансов≥ групи в ”крањн≥", а також ѕоложенн¤м про створенн¤ (реЇстрац≥ю), реорган≥зац≥ю та л≥кв≥дац≥ю промислово-ф≥нансових груп, затв. постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 20 липн¤ 1996 р. є 781. ¬≥дпов≥дно до цих нормативних акт≥в промислово-ф≥нансовою групою Ї об'Їднанн¤, ¤ке створюЇтьс¤ за р≥шенн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни на певний строк з метою реал≥зац≥њ державних програм розвитку пр≥оритетних галузей виробництва ≥ структурноњ перебудови економ≥ки ”крањни, включаючи програми зг≥дно з м≥жнародними договорами ”крањни, а також з метою виробництва к≥нцевоњ продукц≥њ.

†ѕрикладом промислово-ф≥нансовоњ групи, що д≥Ї в ”крањн≥, може бути група "“итан", утворена в≥дпов≥дно до постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 16 травн¤ 2001 р. є 547 дл¤ виробництва к≥нцевоњ продукц≥њ двоокису титану. ћетою њњ Ї реал≥зац≥¤  омплексноњ програми розвитку кольоровоњ металург≥њ ”крањни на пер≥од до 2010 року; терм≥н д≥њ групи - 5 рок≥в.

†ƒо складу промислово-ф≥нансовоњ групи входить головне п≥дприЇмство та учасники. √оловним Ї п≥дприЇмство, створене в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, ¤ке виготовл¤Ї к≥нцеву продукц≥ю промислово-ф≥нансовоњ групи, зд≥йснюЇ њњ збут, сплачуЇ податки в ”крањн≥. √оловним п≥дприЇмством не може бути торг≥вельне п≥дприЇмство, транспортне п≥дприЇмство, п≥дприЇмство сфери громадського харчуванн¤, побутового обслуговуванн¤, матер≥ально-техн≥чного постачанн¤, банк, ф≥нансово-кредитна установа. ”часником промислово-ф≥нансовоњ групи Ї п≥дприЇмство, банк або ≥нша наукова чи проектна установа, орган≥зац≥¤, створена зг≥дно ≥з законодавством ”крањни, ≥ноземна юридична особа, що виробл¤Ї пром≥жну продукц≥ю промислово-ф≥нансовоњ групи або надаЇ банк≥вськ≥ та ≥нш≥ послуги учасникам ≥ головному п≥дприЇмству ≥ маЇ на мет≥ отриманн¤ прибутку.

†Ќа в≥дм≥ну в≥д об'Їднань п≥дприЇмств, про ¤к≥ йшлос¤ вище, промислово-ф≥нансова група не Ї юридичною особою ≥ не п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ ¤к суб'Їкт господарюванн¤. √оловне п≥дприЇмство ≥ його учасники за правилами гл. 77 ÷  ”крањни укладають √енеральну угоду про сум≥сну д≥¤льн≥сть дл¤ виробництва к≥нцевоњ продукц≥њ. ѕри цьому право д≥¤ти в≥д ≥мен≥ промислово-ф≥нансовоњ групи маЇ виключно головне п≥дприЇмство.

†«г≥дно з≥ ст. 127 √  ”крањни законом можуть визначатис¤ й ≥нш≥ форми об'Їднанн¤ ≥нтерес≥в п≥дприЇмств (союзи, сп≥лки асоц≥ац≥њ п≥дприЇмц≥в тощо).