1. ѕон¤тт¤, предмет, метод п≥дприЇмницького права.

- п≥дприЇмницьке право Ч це господарське право ринковоњ економ≥ки, що визначаЇ пор¤док веденн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, та регулюЇ в≥дносини, пов'¤зан≥ з њњ зд≥йсненн¤м. “рактуванн¤ п≥дприЇмницького (торговельного, комерц≥йного) права в ¤кост≥ самост≥йноњ сфери правового регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ двох аргумент≥в: а) можлив≥сть створити правов≥ умови дл¤ розвитку п≥дприЇмництва, ч≥тко ≥ усеб≥чно визначити в законодавств≥ правов≥ принципи, норми та ≥нститути п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥; б) необх≥дн≥сть забезпечити поЇднанн¤ приватних ≥ публ≥чних ≥нтерес≥в;

†† - п≥дприЇмницьке право ¤к галузь права характеризуЇтьс¤ своњми принципами, предметом, суб'Їктами ≥ методами регулюванн¤;

†† - п≥дприЇмницьке право розум≥Їтьс¤ в чотирьох значенн¤х: галузь права, галузь законодавства, наукова дисципл≥на, предмет викладанн¤ (навчальна дисципл≥на);

ѕредметом вивченн¤ "ѕ≥дприЇмницького права" Ї правов≥, товарно-грошов≥ (майнов≥) та управл≥нськ≥ в≥дносини м≥ж суб'Їктами господарюванн¤, що виникають у сфер≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥.

ћетод п≥дприЇмницького права обумовлений специф≥кою метод≥в тих галузей, норми ¤ких вход¤ть до складу ц≥Їњ галуз≥. Ќаприклад, майнов≥ в≥дносини, що складаютьс¤ в процес≥ зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, регулюютьс¤ нормами р≥зноман≥тних галузей права; в≥дпов≥дно й методи регулюванн¤ в кожному раз≥ р≥зн≥. ј саме: метод владних розпор¤джень Ч при плановому розпод≥л≥ матер≥ал≥в ≥ кошт≥в, що переважало при адм≥н≥стративно-командному управл≥нн≥ державним сектором (адм≥н≥стративне право); метод заборони п≥д загрозою покаранн¤ Ч при злочинних пос¤ганн¤х на власн≥сть (крим≥нальне право); метод договору Ч при безпосередньому провадженн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ њњ суб'Їктами, ¤к≥ вступають у майнов≥ правов≥дносини ¤к р≥вноправн≥ сторони (цив≥льне право); метод р≥вноправ'¤ Ч при регулюванн≥ майнових в≥дносин м≥ж подружж¤м, що виникають у раз≥ под≥лу майна суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, заснованого на баз≥ сп≥льного сум≥сного майна подружж¤ (с≥мейне право) та ≥н. «агалом методом п≥дприЇмницького права Ї, переважно, дозв≥льний метод (дл¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ч "дозволено все, що не заборонено законом"; дл¤ публ≥чних орган≥в влади Ч "дозволено те, що встановлено законом").

2. ѕринципи п≥дприЇмницького права.

ѕервинн≥ правов≥ норми, що м≥ст¤тьс¤ в законодавств≥ про п≥дприЇмництво, неоднор≥дн≥ за своњм характером. —еред них можна вид≥лити норми-принципи ≥ норми-деф≥н≥ц≥њ. ƒо норм-принцип≥в п≥дприЇмницького права сл≥д в≥днести принципи п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ закр≥плен≥ в ст. 44 √осподарського кодексу ”крањни.

«г≥дно з≥ ст. 44 √  ”крањни п≥дприЇмництво зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ таких принцип≥в:

†1) в≥льного вибору п≥дприЇмцем вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. —уб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ самост≥йно вир≥шуЇ, ¤кими видами д≥¤льност≥ йому займатис¤ з огл¤ду на обмеженн¤, встановлен≥ чинним законодавством (наприклад, зг≥дно з≥ ст. 4 «акону ”крањни в≥д 7 лютого 1991 р. є 698-’≤≤ "ѕро п≥дприЇмництво" Ч Їдиною статтею, що Ї чинною у цьому «акон≥ Ч д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з проведенн¤м крим≥нал≥стичних, судово-медичних, судово-псих≥атричних експертиз може зд≥йснюватис¤ т≥льки державними п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми);

†2) самост≥йного формуванн¤ п≥дприЇмцем програми д≥¤льност≥, вибору постачальник≥в ≥ споживач≥в продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤, залученн¤ матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових та ≥нших вид≥в ресурс≥в, використанн¤ ¤ких не обмежено законом, встановленн¤ ц≥н на продукц≥ю та послуги в≥дпов≥дно до закону;

†3) в≥льного найму п≥дприЇмцем прац≥вник≥в. ÷ей принцип обмежуЇтьс¤ положенн¤ми спец≥ального законодавства про зайн¤т≥сть, що м≥стить положенн¤, ¤кими обмежуютьс¤ трудов≥ права ≥ноземних громад¤н та ос≥б без громад¤нства Ч ст. 8 «акону ”крањни в≥д 1 березн¤ 1991 р. є 803-’≤≤ "ѕро зайн¤т≥сть населенн¤" передбачена необх≥дн≥сть отриманн¤ дозволу на працевлаштуванн¤ у державн≥й служб≥ зайн¤тост≥ ”крањни (див. також ѕор¤док оформленн¤ ≥ноземц¤м та особам без громад¤нства дозволу на працевлаштуванн¤ в ”крањн≥, затв. постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 1 листопада 1999 р. є 4);

†4) комерц≥йного розрахунку та власного комерц≥йного ризику (див. ознаку є 4 п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥);

†5) в≥льного розпор¤дженн¤ прибутком, що залишаЇтьс¤ у п≥дприЇмц¤ п≥сл¤ сплати податк≥в, збор≥в та ≥нших платеж≥в, передбачених законом. Ќа практиц≥ цей принцип суттЇво обмежуЇтьс¤ шл¤хом встановленн¤ правил щодо ц≥льового використанн¤ кошт≥в суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ч юридичноњ особи, обмежень на проведенн¤ операц≥й у гот≥вкових коштах та ≥н.;

†6) самост≥йного зд≥йсненн¤ п≥дприЇмцем зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, використанн¤ п≥дприЇмцем належноњ йому частки валютноњ виручки на св≥й розсуд. ÷ей принцип обмежуЇтьс¤, зокрема, положенн¤ми «акону ”крањни в≥д 23 вересн¤ 1994 р. є 185/94-¬– "ѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥", ст. 1 ¤кого встановлен≥ правила щодо обов'¤зкового зарахуванн¤ на њх валютн≥ рахунки в уповноважених банках виручки резидент≥в у ≥ноземн≥й валют≥ у терм≥ни виплати заборгованостей, зазначених в контрактах, але не п≥зн≥ше 90 календарних дн≥в з дати митного оформленн¤ (виписки вив≥зноњ вантажноњ митноњ декларац≥њ) продукц≥њ, що експортуЇтьс¤.

3. —истема п≥дприЇмницького права.

—истема ѕѕ

ѕубл≥чне п≥дприЇмницьке право регулюЇ питанн¤ орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ установ та њх в≥дносини субТЇктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (л≥цензуванн¤, сертиф≥кац≥¤)

†ѕриватне Ц норми, що регулюють в≥дносини м≥ж окремими особами, що зд≥йснюють ѕƒ

†” межах галуз≥ п≥дприЇмницького права вид≥л¤ютьс¤ правов≥ ≥нститути Ч сукупн≥сть норм права меншого обс¤гу, що регулюють спор≥днен≥ в≥дносини в межах т≥Їњ групи сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ становл¤ть предмет галуз≥, тобто в≥дносин у сфер≥ провадженн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. Ќаприклад, ≥нститутами п≥дприЇмницького права Ї ≥нститути догов≥рного права, права промисловоњ власност≥, захисту економ≥чноњ конкуренц≥њ, ≥нститут регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та ≥н.

4. ѕ≥дприЇмницьк≥ правов≥дносини, њх види.

¬иди п≥дприЇмницьких правов≥дносин:

1. абсолютн≥ речов≥ правов≥дносини. јбсолютним речовим правов≥дносинамиЇ право власност≥. ѕраво власност≥ даЇ суб'Їкту можлив≥стьволод≥нн¤, користуванн¤ ≥ розпор¤дженн¤ майном на св≥й розсуд ув≥дпов≥дно до закону.

2. абсолютно-в≥дносн≥ речов≥ правов≥дносини. ƒо њх числа в≥днос¤тьс¤право господарського в≥данн¤, право оперативного управл≥нн¤. ¬они Їабсолютно-в≥дносними, тому що суб'Їкт такого права, користуЇтьс¤ ≥розпор¤джаЇтьс¤ майном абсолютно, не узгоджуючи своњ можливост≥ н≥ з ким,кр≥м власника, з ¤ким в≥н перебуваЇ у в≥дносному правов≥дношенн≥.

ѕравов≥дносини такого роду складаютьс¤ при наданн≥ державногоабо мун≥ципального майна ун≥тарною п≥дприЇмствам.

3. абсолютн≥ правов≥дносини з веденн¤ власноњ господарськоњд≥¤льност≥. ÷≥ в≥дносини складаютьс¤ з приводу веденн¤ власноњд≥¤льност≥, ¤ка ≥ виступаЇ ¤к об'Їкт правов≥дносини.

4. немайнов≥ господарськ≥ правов≥дносини. “ак≥ правов≥дносинискладаютьс¤ з приводу немайнових благ, що використовуютьс¤ суб'Їктамигосподарюванн¤ у своњй д≥¤льност≥. “аких ¤к ф≥рмове найменуванн¤,товарний знак, знак обслуговуванн¤, найменуванн¤ м≥сц¤ походженн¤ товару,комерц≥йна таЇмниц¤ та ≥нш≥.

5. господарськ≥ зобов'¤занн¤. ” зобов'¤зальних правов≥дносинах одинучасник вчиненн¤ в≥дпов≥дних д≥й. «обов'¤заний суб'Їкт зобов'¤заний њхвиконати, тобто передати майно, виконати роботи, надати послуги.

√осподарськ≥ зобов'¤занн¤ под≥л¤ютьс¤ на чотири види: господарсько -управл≥нськ≥ (виникають в результат≥ акт≥в державних орган≥в);внутр≥шньогосподарськ≥ (складаютьс¤ м≥ж п≥дрозд≥лами господарюючихсуб'Їкт≥в); територ≥ально-господарськ≥ (в≥дношенн¤ публ≥чних утвореньсобою та орган≥зац≥¤ми); оперативно-господарськ≥ (м≥ж не суп≥др¤днимисуб'Їктами в силу п≥дприЇмницьких договор≥в).

5. ѕон¤тт¤ та види джерел п≥дприЇмницького права.

ƒжерела права (форми права) Ц способи виразу ≥снуванн¤ юридичних норм.†

 омплексний характер п≥дприЇмницького права обумовлюЇ ≥ комплексний характер його джерел. ƒо системи в≥дносин, що складають предмет п≥дприЇмницького права, пор¤д ≥з цив≥льно-правовими в≥дносинами, вход¤ть адм≥н≥стративно-правов≥, крим≥нально-правов≥, ф≥нансово-правов≥, земельно-правов≥ та ≥нш≥ в≥дносини, що, в свою чергу, обумовлюЇ включенн¤ до джерел п≥дприЇмницького права в≥дпов≥дних нормативних акт≥в. “ак, наприклад, в≥дносини оренди земельноњ д≥л¤нки дл¤ провадженн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ регулюютьс¤ «емельним кодексом ”крањни, «аконом ”крањни в≥д 6 жовтн¤ 1998 р. є 161-’≤V "ѕро оренду земл≥" (в редакц≥њ «акону в≥д 2 жовтн¤ 2003 р.), що дозвол¤Ї в≥днести в≥дпов≥дн≥ положенн¤ цих акт≥в до джерел п≥дприЇмницького права. √лава 12  одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ м≥стить норми щодо правопорушень в галуз≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, отже ≥ цей нормативно-правовий акт належить до джерел п≥дприЇмницького права.

†” систем≥ джерел п≥дприЇмницького права виокремлюютьс¤ нормативн≥ акти, що спец≥ально регулюють пор¤док зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю. ƒо таких, зокрема, належать √  ”крањни, «акон ”крањни в≥д 19 вересн¤ 1991 р. є 1576-’≤≤ "ѕро господарськ≥ товариства" та ≥нш≥.

†Ѕагато нормативно-правових акт≥в не м≥ст¤ть положень, що регулюють в≥дносини в галуз≥ саме п≥дприЇмницького права. Ќаприклад, книга IV ÷  ”крањни м≥стить норми спадкового права, що Ї класичним ≥нститутом цив≥льного права. ѕроте спадкуванн¤ частки засновника (учасника) господарського товариства зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку ≥ за процедурою, що встановлюЇтьс¤, зокрема, означеною книгою ÷  ”крањни, що, в свою чергу, дозвол¤Ї у цьому раз≥ в≥дносити ≥нститут спадкуванн¤ до джерел п≥дприЇмницького права. ¬ид≥л ≥ под≥л частки подружж¤, що Ї сп≥льною сум≥сною власн≥стю, в господарському товариств≥ зд≥йснюЇтьс¤ за правилами, встановленими «аконом ”крањни в≥д 7 лютого 1991 р. є 697-12 "ѕро власн≥сть" та —≥мейним кодексом ”крањни, отже вони також Ї джерелами п≥дприЇмницького права.

†—укупн≥сть джерел п≥дприЇмницького права формуЇ њх систему ≥з ч≥тко визначеною орган≥зац≥йною структурою, взаЇмозумовлен≥стю ≥ взаЇмозалежн≥стю нормативно-правових акт≥в, упор¤дкованих за певною ≥Їрарх≥Їю. ѕ≥д нормативно-правовим актом, в свою чергу, розум≥Їтьс¤ оф≥ц≥йний письмовий документ, прийн¤тий чи виданий уповноваженим на це суб'Їктом у визначен≥й законом форм≥ та за встановленою законом процедурою, ¤кий спр¤мований на регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин, встановленн¤ загальнообов'¤зкових прав ≥ обов'¤зк≥в дл¤ неозначеного кола суб'Їкт≥в та розрахований на тривале, багаторазове застосуванн¤ (норм права) (див. ст. 4 проекту «акону ”крањни "ѕро нормативно-правов≥ акти" в≥д 27 с≥чн¤ 2000 р.).

† ласиф≥кувати нормативно-правов≥ акти можна за р≥зними ознаками. Ќайб≥льш поширеною Ї класиф≥кац≥¤ джерел права за њх юридичною силою. «а ц≥Їю ознакою в л≥тератур≥ джерела п≥дприЇмницького права под≥л¤ютьс¤ на 4 р≥вн≥:

†1) конституц≥йне регулюванн¤ в≥дносин у сфер≥ п≥дприЇмництва;

†2) м≥жнародно-правове регулюванн¤;

†3) регулюванн¤ в≥дпов≥дних в≥дносин на основ≥ кодиф≥кованих нормативно-правових акт≥в (кодекс≥в), закон≥в та ≥нших акт≥в, що мають силу закону;

†4) регулюванн¤ п≥дприЇмницьких в≥дносин п≥дзаконними нормативними актами.

†1.  онституц≥йне регулюванн¤ в≥дносин у сфер≥ п≥дприЇмництва зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ Їдиного нормативно-правового акта Ч  онституц≥њ ”крањни Ч акта, що маЇ найвищу юридичну силу.

3. ќсновним джерелом права у правов≥й держав≥ виступають закони. —аме вони, ¤к вища форма про¤ву державноњ вол≥ народу, Ї основою дл¤ ус≥х ≥нших правових акт≥в. ¬≥дпов≥дно до ст. 1 проекту «акону ”крањни "ѕро закони ≥ законодавчу д≥¤льн≥сть" законом вважаЇтьс¤ державний нормативно-правовий акт вищоњ юридичноњ сили, що регулюЇ найб≥льш важлив≥ сусп≥льн≥ в≥дносини шл¤хом визначенн¤ юридичного статусу ≥ встановленн¤ загальнообов'¤зкових правил повед≥нки суб'Їкт≥в цих в≥дносин та юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за њх порушенн¤.

4. —истему п≥дзаконних нормативних акт≥в очолюють укази ѕрезидента ”крањни Ч нормативн≥ акти, що видаютьс¤ на основ≥  онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањни.

6. —п≥вв≥дношенн¤ п≥дприЇмницького права з ≥ншими галуз¤ми права.

” склад≥ п≥дприЇмницького права не важко вид≥лити також норми ф≥нансового, земельного, трудового та де¤ких ≥нших галузей права. ≤з прийн¤тт¤м 16 с≥чн¤ 2003 р. ¬ерховною –адою ”крањни √осподарського кодексу (√ ) ”крањни статус галуз≥ п≥дприЇмницького права дещо зм≥нивс¤. ¬насл≥док прийн¤тт¤ кодиф≥кованого законодавчого акта було закр≥плене ≥снуванн¤ повноц≥нноњ галуз≥ права Ч господарського права. « цього моменту п≥дприЇмницьке право набуваЇ рис комплексноњ п≥дгалуз≥ права ≥з збереженн¤м наведених вище ознак. ѕ≥дприЇмницьке право Ї п≥дгалуззю господарського права, ¤к ≥, власне, п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть Ї видом господарськоњ д≥¤льност≥, сп≥вв≥днос¤чись з останньою ¤к часткове з ц≥лим.  омплексний характер п≥дприЇмницького права впливаЇ на характер сп≥вв≥дношенн¤ ц≥Їњ п≥дгалуз≥ з ≥ншими галуз¤ми. « кожноњ класичноњ галуз≥ п≥дприЇмницьке право позичаЇ в≥дпов≥дн≥ правов≥ норми, що пр¤мо або опосередковано регулюють в≥дносини, ¤к≥ складаютьс¤ у зв'¤зку ≥з зайн¤тт¤м п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю. ќдночасно п≥дприЇмницьке право можна розгл¤дати ≥ ¤к комплексну галузь законодавства, тобто ¤к систему правових норм, що детал≥зують пор¤док реал≥зац≥њ конституц≥йного права на зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю (ст. 42  онституц≥њ ”крањни). ¬казана система правових норм м≥ститьс¤ в нормативних актах р≥зноњ юридичноњ сили, створюючи тим самим своЇр≥дний нормативний масив п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ”творенн¤ галуз≥ п≥дприЇмницького законодавства з комплексним набором норм права, а, отже, створенн¤ в≥дпов≥дних ≥нтегральних закон≥в, ¤к≥ враховують специф≥ку галузей господарюванн¤ ≥ подають норми права з належною адекватною њм конкретизац≥Їю, маЇ велике практичне значенн¤. “ак≥ закони служать задоволенню потреб сусп≥льноњ практики ≥ розв'¤занню њњ специф≥чних галузевих завдань, ¤к≥ не можуть бути вир≥шен≥ засобами традиц≥йно-класичноњ систематизац≥њ права за предметом правового регулюванн¤. —аме таким нормативно-правовим актом став √  ”крањни, що, в≥дпов≥дно до своЇњ преамбули, встановив, правов≥ основи господарськоњ д≥¤льност≥ (господарюванн¤), ¤ка базуЇтьс¤ на р≥зноман≥тност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ р≥зних форм власност≥.

«авданн¤ дл¤ самост≥йноњ роботи

1. ¬ир≥ш≥ть юридичну ситуац≥ю.

” нормативно-правовому акт≥ з питань господарськоњ д≥¤льност≥, виданому ћ≥н≥стерством аграрноњ пол≥тики ”крањни, було зазначено, що в≥н набуваЇ чинност≥ через 8 дн≥в п≥сл¤ його виданн¤. „и може бути зазначений нормативний акт джерелом господарського права ”крањни? який пор¤док набутт¤ чинност≥ нормативно-правовими актами м≥н≥стерств та ≥нших центральних ≥ м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади?

¬иди нормативно-правових акт≥в

Ќормативно-правов≥ акти м≥н≥стерств, ≥нших орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в господарського управл≥нн¤ та контролю, що зач≥пають права, свободи ≥ законн≥ ≥нтереси громад¤н або так≥, що мають м≥жв≥домчий характе𠆆†††

ѕор¤док набутт¤ чинност≥

„ерез дес¤ть дн≥в п≥сл¤ њх державноњ реЇстрац≥њ, зд≥йснюваноњ ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни або обласними ≥ прир≥вн¤ними до них управл≥нн¤ми юстиц≥њ, ¤кщо в них не встановлений б≥льш п≥зн≥й строк набранн¤ чинност≥.†††††††††††

„им передбачено

—т.3 ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 03.10.92 р. є 493/92 "ѕро державну реЇстрац≥ю нормативно-правових акт≥в м≥н≥стерств та ≥нших орган≥в виконавчоњ влади"

2. ƒайте в≥дпов≥д≥ на запитанн¤.

1.           як≥ державн≥ органи зд≥йснюють контроль ≥ нагл¤д за господарською д≥¤льн≥стю?

вс≥ державн≥ органи в межах своЇњ компетенц≥њ (например налогова¤, пожарна¤ служба и т.д.)

2.           „им в≥др≥зн¤Їтьс¤ п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть в≥д ≥нших вид≥в† господарськоњ д≥¤льност≥?

ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших вид≥в д≥¤льност≥, по-перше, самост≥йн≥стю: п≥дприЇмець Ч економ≥чно в≥дособлений суб'Їкт господарюванн¤, ¤кий д≥Ї на баз≥ власних кошт≥в та самост≥йно приймаЇ р≥шенн¤. ѕо-друге, п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть Ч це насамперед, ≥нновац≥йна д≥¤льн≥сть, ¤ка спри¤Ї науково-техн≥чному прогресов≥. ѕо-третЇ, в≥дм≥нн≥стю п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї ризик, ¤кий супроводжуЇ самост≥йн≥сть: можлив≥сть виникненн¤ втрат або зниженн¤ прибутку. „етверта в≥дм≥нн≥сть: мету п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ становить отриманн¤ прибутку. ѕри цьому сл≥д зазначити, що дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети залежить в≥д спроможност≥ п≥дприЇмц¤ визначити та задовольнити сусп≥льн≥ потреби у форм≥ платоспроможного попиту на ринку.

3.           як≥ особливост≥ правового статусу “оргово-промисловоњ палати ”крањни?

1. “оргово-промислова† палата† Ї† недержавною†† неприбутковою самовр¤дною† орган≥зац≥Їю,† ¤ка† об'ЇднуЇ† юридичних† ос≥б,††† ¤к≥ створен≥ ≥ д≥ють в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни,† та громад¤н ”крањни, зареЇстрованих ¤к п≥дприЇмц≥, та њх об'Їднанн¤.

†2. “оргово-промислова† палата† може займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю лише в тому обс¤з≥,† в ¤кому це необх≥дно дл¤ виконанн¤ њњ статутних завдань. ќдержаний нею прибуток не розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж членами торгово-промисловоњ палати,† а спр¤мовуЇтьс¤ на† виконанн¤ њњ статутних завдань.

3. “оргово-промислова палата Ї юридичною особою.

4. “оргово-промислова††† палата††† в≥дпов≥даЇ††† за††† своњми зобов'¤занн¤ми вс≥ма коштами та майном, що належать њй.

5. “оргово-промислова палата не в≥дпов≥даЇ за† зобов'¤занн¤ми своњх† член≥в,† так† само† ¤к† члени торгово-промисловоњ палати не в≥дпов≥дають за њњ зобов'¤занн¤ми.

†† 6. “оргово-промислова палата не в≥дпов≥даЇ за† зобов'¤занн¤ми створених нею† п≥дприЇмств† та† ≥нших† орган≥зац≥й,† так† само† ¤к п≥дприЇмства та ≥нш≥ орган≥зац≥њ не в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми торгово-промисловоњ палати.

7. Ќазва "торгово-промислова палата" та утворен≥ на њњ основ≥ словосполученн¤††† можуть††† використовуватис¤††† лиш円† стосовно орган≥зац≥й, створених††† в≥дпов≥дн д цьог «акону.†† ≤нш≥ орган≥зац≥њ† не† мають† права† використовувати† у†† своњх†† назвах словосполученн¤ "торгово-промислова палата",† "торгова палата" або "промислова палата"† ≥† не† п≥дл¤гають† державн≥й† реЇстрац≥њ† п≥д назвами, що м≥ст¤ть ц≥ словосполученн¤.

8. “оргово-промислова†† палата† маЇ† печатку† ≥з† зображенн¤м своЇњ† емблеми† ≥† своњм† найменуванн¤м та своњ поточн≥ та вкладн≥ (депозитн≥) рахунки.

4.           який державний орган реЇструЇ субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥?

державн≥ адм≥н≥страц≥њ (в м.  иЇв≥, —евастопол≥, обласних ≥ районних центрах)