† ƒо є 7486-1 в≥д 22.12.2010 р.,

внесеного народними депутатами ”крањни

ќ.™фремовим, ќ.«аруб≥нським,† —. ≥валовим,

†ќ.Ћогвиненком, ћ.Ћуцьким,  .—амойлик, ≤.Ўаровим

 

 

 

 

 

 

 

 

¬»—Ќќ¬ќ 

 

на проект «акону ”крањни "ѕро вищу осв≥ту"

(реЇстрац. є 7486-1)

 

†††††††† ѕоданим законопроектом пропонуЇтьс¤ нова редакц≥¤ «акону ”крањни "ѕро вищу осв≥ту", де, зокрема, передбачаЇтьс¤ визначити: структуру, зм≥ст та стандарти вищоњ осв≥ти; засади державного управл≥нн¤ в ц≥й сфер≥; типи вищих навчальних заклад≥в та њх правовий статус; структуру управл≥нн¤ вищими навчальними закладами; права ≥ обовТ¤зки учасник≥в навчального процесу; науков≥ ступен≥ та вчен≥ званн¤ наукових ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в; основи науковоњ, науково-техн≥чноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в; ф≥нансово-економ≥чн≥ в≥дносини; питанн¤ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у сфер≥ вищоњ осв≥ти.

ѕор≥вн¤но ≥з чинним «аконом ”крањни "ѕро вищу осв≥ту" в≥н м≥стить р¤д новац≥й, ¤кими передбачаЇтьс¤:

- на законодавчому р≥вн≥ закр≥пити зовн≥шнЇ незалежне оц≥нюванн¤ знань та ум≥нь ос≥б, ¤к≥ бажають здобувати вищу осв≥ту на баз≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти, та встановити пор¤док його проведенн¤.

- л≥кв≥дувати р≥вн≥ акредитац≥њ† (≤-≤V) вищих навчальних заклад≥в;

- запровадити новий осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень "молодший спец≥ал≥ст";

- л≥кв≥дувати осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень "спец≥ал≥ст", прир≥вн¤вши його до маг≥стра;

- запровадити новий осв≥тньо-науковий р≥вень та науковий ступ≥нь "доктор ф≥лософ≥њ" та прир≥вн¤ти до нього науковий ступ≥нь "кандидат наук", а також зм≥нити вчене званн¤ Устарший науковий сп≥вроб≥тникФ вченим званн¤м Устарший досл≥дникФ;†

- п≥двищити статус коледжа шл¤хом призначенн¤ на посаду кер≥вника коледжу ос≥б, ¤к≥ мають вчене званн¤ професора, науковий ступ≥нь доктора ф≥лософ≥њ або доктора наук та стаж науково-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ не менше дес¤ти рок≥в.

- законодавчо закр≥пити новий тип вищого навчального закладу Ц "профес≥йний коледж";†

- запровадити зам≥сть вченого званн¤ "старший науковий сп≥вроб≥тник" вчене званн¤ "старший досл≥дник".†

†††††††† √оловне науково-експертне управл≥нн¤ щодо поданого законопроекту висловлюЇ так≥ зауваженн¤ ≥ пропозиц≥њ.

¬иход¤чи з конституц≥йного положенн¤ про те, що Угромад¤ни мають право безоплатно здобувати вищу осв≥ту в державних ≥ комунальних навчальних закладах на конкурсн≥й основ≥Ф (частина четверта статт≥ 53), сумн≥вним вбачаЇтьс¤ положенн¤ частини третьоњ статт≥ 43 законопроекту, ¤ким передбачаЇтьс¤, що Упоза конкурсом до вищих навчальних заклад≥в державноњ та комунальноњ форм власност≥ особи зараховуютьс¤ у випадках передбачених законодавствомФ.

Ќа думку управл≥нн¤, головним критер≥Їм зарахуванн¤ громад¤н до вищих навчальних заклад≥в маЇ бути р≥вень њх знань, а не њхнЇ етн≥чне чи соц≥альне походженн¤, майновий стан, м≥сце проживанн¤ та ≥нш≥ ознаки. “акий п≥дх≥д повною м≥рою узгоджуЇтьс¤ ≥з частинами першою та другою статт≥ 24  онституц≥њ ”крањни, в≥дпов≥дно до ¤ких Угромад¤ни мають р≥вн≥ конституц≥йн≥ права ≥ свободи ≥ Ї р≥вними перед закономФ, а тому Уне може бути прив≥лењв чи обмежень за ознаками раси, кольору шк≥ри, пол≥тичних, рел≥г≥йних та ≥нших переконань, стат≥, етн≥чного та соц≥ального походженн¤, майнового стану, м≥сц¤ проживанн¤, за мовними та ≥ншими ознакамиФ.

ѕрийн¤тт¤ цього положенн¤ у запропонован≥й редакц≥њ може призвести до порушенн¤ закр≥пленоњ частиною третьою статт≥ 22  онституц≥њ ”крањни норми, в≥дпов≥дно до ¤коњ Упри прийн¤тт≥ нових закон≥в або внесенн≥ зм≥н до чинних закон≥в не допускаЇтьс¤ звуженн¤ зм≥сту та обс¤гу ≥снуючих прав ≥ свободФ. ѕри цьому сл≥д враховувати й те, що наданн¤м п≥льг одним категор≥¤м громад¤н (зокрема, на позаконкурсний вступ до вищих навчальних заклад≥в) звужуЇтьс¤ обс¤г прав ≥ свобод ≥нших громад¤н. ѕро це засв≥дчила практика вступу аб≥тур≥Їнт≥в до вищих навчальних заклад≥в, частина з ¤ких не змогли реал≥зувати своЇ конституц≥йне право на осв≥ту.

–азом з тим, зважаючи на те, що ”крањна у статт≥ 1  онституц≥њ ”крањни визнана соц≥альною державою, що передбачаЇ можлив≥сть п≥дтримки соц≥ально незахищених громад¤н, ¤к≥ з певних причин при вступ≥ до вищих навчальних заклад≥в не можуть на р≥вних конкурувати з ≥ншими аб≥тур≥Їнтами, управл≥нн¤ в принцип≥ не виключаЇ можливост≥ встановленн¤ на законодавчому р≥вн≥ в≥дпов≥дних механ≥зм≥в, ¤к≥ спри¤ли б реал≥зац≥њ такими громад¤нами конституц≥йного права на осв≥ту.† ¬иход¤чи з цього,† управл≥нн¤ вважаЇ, що закр≥плен≥  онституц≥Їю ”крањни принципи р≥вност≥ громад¤н та конкурсного в≥дбору при вступ≥ до вищих навчальних заклад≥в не повинн≥ порушуватис¤.

Ќа думку управл≥нн¤, одним з ≥мов≥рних шл¤х≥в вир≥шенн¤ цього питанн¤ могло б стати наданн¤  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни на законодавчому р≥вн≥ права, виход¤чи ≥з реальних† потреб держави, щор≥чно встановлювати дл¤ в≥дпов≥дних категор≥й соц≥ально незахищених громад¤н (≥нвал≥д≥в, д≥тей-сир≥т, випускник≥в с≥льських шк≥л тощо) квоти, в межах ¤ких вони могли б конкурувати м≥ж собою при вступ≥ до вищих навчальних заклад≥в державноњ ≥ комунальноњ форм власност≥.

” законопроект≥ (статт≥ 12, 16, 18, 48, 58, 59) визначаютьс¤ функц≥њ та повноваженн¤ ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ ”крањни. Ќе заперечуючи доц≥льност≥ врегулюванн¤ в≥дпов≥дних питань, звертаЇмо увагу на те, що в≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни Уѕро оптим≥зац≥ю системи центральних орган≥в виконавчоњ владиФ є 1085/2010 в≥д 9 грудн¤ 2010 р. ¬ища атестац≥йна ком≥с≥¤ ”крањни л≥кв≥дована.

” абзац≥ першому частини другоњ статт≥ 28 серед структурних п≥дрозд≥л≥в вищого навчального закладу† (ун≥верситету, академ≥њ, коледжу) значитьс¤ ≥нститут, в той час, ¤к у абзац≥ шостому частини другоњ ц≥Їњ статт≥ зазначаЇтьс¤, що ≥нститут Ц це орган≥зац≥йний ≥ навчально-науковий п≥дрозд≥л лише ун≥верситету та академ≥њ.

Ќа думку управл≥нн¤, у законопроект≥ категор≥њ ос≥б з вищою осв≥тою† надм≥рно диференц≥йован≥ на окрем≥ р≥вн≥, ¤к≥ значно р≥зн¤тьс¤ м≥ж собою -† молодший† спец≥ал≥ст, бакалавр, маг≥стр, доктор ф≥лософ≥њ (тобто, за чинною класиф≥кац≥Їю цей р¤д охоплюЇ фах≥вц≥в в≥д р≥вн¤ молодшого спец≥ал≥ста (¤кий можна здобути також у профес≥йно-техн≥чному навчальному заклад≥в) до кандидата наук.

“е ж саме стосуЇтьс¤ ≥ тип≥в вищих навчальних заклад≥в: ун≥верситет (класичний та проф≥льний), академ≥¤, коледж, профес≥йний коледж, що Ї нехарактерним дл¤ украњнськоњ традиц≥њ вищоњ осв≥ти ≥ створюватиме певн≥ незручност≥ у процес≥ застосуванн¤ положень закону. «окрема, незвичним ≥ незручним у використанн≥ вбачаЇтьс¤ положенн¤, в≥дпов≥дно до ¤кого структурним п≥дрозд≥лом коледжу† може бути в≥йськовий ≥нститут,† ¤кий,† у свою чергу,† може мати у своЇму склад≥ в≥йськовий профес≥йний коледж (абз. дванадц¤тий частини другоњ статт≥ 28), тобто, "в≥йськовий ≥нститут у коледж≥" та "профес≥йний коледж у коледж≥".†

—л≥д вважати, що у законопроект≥ надто завищеними Ї вимоги до такого типу навчального закладу,† ¤к "коледж". јдже,† готуючи фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ "бакалавр", в≥н повинен створювати вс≥ органи, ¤к≥ мають ун≥верситет та академ≥¤ (¤к≥ готують маг≥стр≥в та доктор≥в ф≥лософ≥њ) - вчену раду, науково-методичну раду, деканати, кафедри (до складу ¤коњ вход¤ть не менше н≥ж пТ¤ть науково-педагог≥чних прац≥вник≥в, дл¤ ¤ких кафедра Ї основним м≥сцем роботи, ≥ не менш н≥ж три з ¤ких мають науковий ступ≥нь або вчене званн¤).  р≥м того, коледж маЇ вести наукову, науково-досл≥дну, науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть за певним напр¤мом (абз. другий частини другоњ статт≥ 28), а кандидат на посаду кер≥вника коледжу Ц мати званн¤ професора, наукового ступен¤ доктора ф≥лософ≥њ або доктора наук та стаж науково-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ не менше дес¤ти рок≥в (частина перша статт≥ 38).†

як в≥домо, у п≥дготовц≥ наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в дл¤ вищих навчальних заклад≥в важливе м≥сце займають асп≥рантура та† докторантура. ѕроте у законопроект≥ зам≥сть ч≥ткого визначенн¤ питань орган≥зац≥њ, завдань, њхнього м≥сц¤ ≥ рол≥ у систем≥ вищоњ осв≥ти та законодавчого врегулюванн¤ њхньоњ д≥¤льност≥, вони лише поб≥жно згадуютьс¤.†

Ќевиправданою вбачаЇтьс¤ й надм≥рна детал≥зац≥¤ процедури обранн¤, затвердженн¤ та зв≥льненн¤ з посади кер≥вника вищого навчального закладу (статт¤ 38). ѕри цьому певний сумн≥в викликаЇ положенн¤ абзацу третього частини першоњ ц≥Їњ статт≥, в≥дпов≥дно до ¤кого Укер≥вник вищого навчального закладу може безперервно перебувати на посад≥ не б≥льше двох строк≥в п≥др¤дФ. ќсобливо це стосуЇтьс¤ кер≥вник≥в приватних вищих навчальних заклад≥в, оск≥льки таким обмеженн¤м порушуютьс¤ права њх власник≥в.

ќкрем≥ положенн¤ законопроекту дублюють положенн¤ ≥нших закон≥в ”крањни. “ак, вм≥щений у абзац≥ четвертому частини першоњ статт≥ 27 законопроекту принцип "незалежност≥ в≥д пол≥тичних парт≥й, громадських та рел≥г≥йних орган≥зац≥й" досл≥вно повторюЇ аналог≥чний принцип осв≥ти, сформульований у статт≥ 6 «акону ”крањни "ѕро осв≥ту".

” поданому законопроект≥ не знайшли належного в≥дображенн¤ найважлив≥ш≥ складов≥ Ѕолонського процесу. «окрема. в ньому немаЇ згадки про такий його нев≥дТЇмний компонент, ¤к кредитно-модульна система орган≥зац≥њ навчального процесу.

†††††††† «аконопроект м≥стить окрем≥ невдало сформульован≥ та недостатньо узгоджен≥ м≥ж собою положенн¤. ƒо таких можна в≥днести те, що пон¤тт¤ "доктор ф≥лософ≥њ" в одних випадках квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к "осв≥тньо-науковий р≥вень" (п.2 частини першоњ статт≥ 6), а в других Ц ¤к науковий ступ≥нь (частина перша статт≥ 58). Ќа думку управл≥нн¤, одночасне в≥днесенн¤ пон¤тт¤ "доктор ф≥лософ≥њ" до осв≥тньо-наукового р≥вн¤ ≥ до наукового ступен¤, вноситиме плутанину у визначенн¤ статусу доктора ф≥лософ≥њ.† —умн≥вними вбачаютьс¤ ≥ визначен≥ законопроектом строки навчанн¤ за осв≥тньо-науковою програмою доктора ф≥лософ≥њ Ц чотири роки (абзац другий частини пТ¤тоњ статт≥ 7). «важаючи на те, що науковий ступ≥нь "кандидат наук" прир≥внюЇтьс¤ законопроектом до наукового ступен¤† "доктор ф≥лософ≥њ" (п.6 прик≥нцевих положень),† лог≥чно було б зберегти ≥ попередн≥й 3-р≥чний терм≥н навчанн¤ в асп≥рантур≥.

„астиною першою статтею 32 законопроекту† визначаЇтьс¤ терм≥н д≥њ вчених рад вищих навчальних заклад≥в - до пТ¤ти рок≥в (дл¤ нац≥онального навчального закладу† - строком до семи рок≥в), проте† терм≥н д≥њ вчених рад ≥нституту, факультету ним не встановлюЇтьс¤ (частина друга статт≥ 32).

ѕевн≥ зауваженн¤ викликають ≥ положенн¤, ¤к≥ стосуютьс¤ майнових,† ф≥нансових та податкових питань д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в. “ак, у статт≥ 66 проекту йдетьс¤ про правовий режим майна вищих навчальних заклад≥в, при цьому в основному в≥дтворюютьс¤ норми статт≥ 63 чинного «акону ”крањни "ѕро вищу осв≥ту".

 р≥м того, звертаЇмо увагу, що† частина четверта ц≥Їњ статт≥ проекту, де йдетьс¤ про реал≥зац≥ю повноважень власника (власник≥в) розпор¤джатис¤† державним майном у систем≥ державноњ осв≥ти, не узгоджуЇтьс¤ з статтею 37 √осподарського кодексу ”крањни, ¤кий не надаЇ повноважень власника субТЇкту оперативного управл≥нн¤ (тобто закладу), а залишаЇ ц≥ повноваженн¤ за субТЇктом права власност≥ (тобто за державою). ” звТ¤зку з чим пропонували б частину четверту з статт≥ 66 проекту виключити.

—л≥д також зазначити, що абзац шостий частини другоњ статт≥ 66 проекту, зг≥дно з ¤ким "держава в особ≥ в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади встановлюЇ п≥льги в оподаткуванн≥, сплат≥ платеж≥в, митних збор≥в дл¤ вищих навчальних заклад≥в", незважаючи на те, що аналог≥чна норма м≥ститьс¤ у статт≥ 63 чинного «акону ”крањни "ѕро вищу осв≥ту", не узгоджуЇтьс¤ з вимогами статт≥ 1 «акону ”крањни "ѕро систему оподаткуванн¤". «г≥дно з цими вимогами "ставки, механ≥зм справл¤нн¤ податк≥в ≥ збор≥в (обовТ¤зкових платеж≥в), за вин¤тком† особливих† вид≥в мита та збору у вигл¤д≥ ц≥льовоњ надбавки до д≥ючого тарифу на електричну та теплову енерг≥ю, збору у вигл¤д≥ ц≥льовоњ надбавки до затвердженого тарифу на природний газ дл¤ споживач≥в ус≥х форм власност≥ ≥ п≥льги щодо
оподаткуванн¤ не можуть встановлюватис¤ або зм≥нюватис¤ ≥ншими законами† ”крањни,† кр≥м† закон≥в про оподаткуванн¤".

—таттею 67 проекту регламентуЇтьс¤ пор¤док ф≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в державноњ форми власност≥, вищих навчальних заклад≥в комунальноњ форми власност≥ та вищих навчальних заклад≥в приватноњ форми власност≥. ” даному випадку потребуЇ уточненн¤ пор¤док ф≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в, ¤к≥ перебувають у власност≥ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, зважаючи на те, що пор¤док ф≥нансуванн¤ ц≥Їњ категор≥њ вищих навчальних заклад≥в передбачений статтею 64 чинного «акону ”крањни "ѕро вищу осв≥ту".

¬ частин≥ пТ¤т≥й статт≥ 67 проекту доц≥льно визначити вичерпний перел≥к напр¤м≥в використанн¤ вищими навчальними закладами кошт≥в в≥дпов≥дних бюджет≥в, а також додаткових джерел ф≥нансуванн¤, не заборонених законодавством, у звТ¤зку ≥з чим слово "тощо" пропонуЇмо виключити.

ѕоложенн¤ абзацу шостого статт≥ 68 проекту, зг≥дно з ¤ким розм≥р плати за весь строк навчанн¤ або за наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг у раз≥ повноњ одноразовоњ сплати авансом не може зм≥нюватис¤ прот¤гом усього строку навчанн¤, потребуЇ узгодженн¤ з положенн¤м абзацу пТ¤того †статт≥ 68 проекту, зг≥дно з ¤ким розм≥р плати за весь строк навчанн¤ або наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг може корегуватис¤ прот¤гом усього строку навчанн¤ на коеф≥ц≥Їнт ≥нфл¤ц≥њ за попередн≥й календарний р≥к, але не част≥ше одного разу на р≥к.

¬ умовах ф≥нансово-економ≥чноњ скрути в ”крањн≥ недоц≥льним вбачаЇтьс¤ прийн¤тт¤ норми, в≥дпов≥дно до ¤коњ при виход≥ на пенс≥ю кер≥вника вищого навчального закладу, ¤кий пропрацював на ц≥й посад≥ не менше двох терм≥н≥в п≥др¤д, може бути призначений на посаду радника кер≥вника вищого навчального закладу з виплатою грошового утриманн¤ за рахунок навчального закладу в розм≥р≥ зароб≥тноњ плати, ¤к≥ в≥н отримував перед виходом на пенс≥ю (абзац перший частини третьоњ статт≥ 30).

” законопроект≥ поза межами законодавчого регулюванн¤ залишилос¤ питанн¤ щодо форм навчанн¤, за ¤кими громад¤ни можуть здобувати вищу осв≥ту. ќсобливо вразливими у цьому в≥дношенн≥ Ї положенн¤ частин пТ¤тоњ та шостоњ статт≥ 7, за зм≥стом ¤ких навчатис¤ в асп≥рантур≥ та докторантур≥ за заочною формою навчанн¤ мають право лише Уособи з числа наукових ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в та наукових установФ, що вигл¤даЇ дискрим≥нац≥йним по в≥дношенню до ос≥б, ¤к≥ не в≥днос¤тьс¤ до зазначених категор≥й. «вертаЇмо увагу на те, що за зм≥стом положенн¤ частини першоњ статт≥ 53  онституц≥њ ”крањни право на осв≥ту включаЇ в себе право кожного здобувати осв≥ту в асп≥рантур≥ та докторантур≥. ƒо того ж,† в≥дпов≥дно до усталеноњ практики захист дисертац≥й може зд≥йснюватис¤ здобувачами наукових ступен≥в, ¤к≥ п≥дготували њх поза межами асп≥рантури чи докторантури.

«ауваженн¤ викликаЇ терм≥нолог≥чний апарат законопроекту.

Ќевиправданим ≥ недоц≥льним вигл¤даЇ включенн¤ до нього такого великого перел≥ку визначень "основних терм≥н≥в". ѕри цьому склад в≥дпов≥дного глосар≥ю вигл¤даЇ недостатньо продуманим, у ньому розТ¤снюютьс¤ загальнов≥дом≥ терм≥ни або суто профес≥йн≥ терм≥ни, не наповнен≥ ¤кимось специф≥чним юридичним зм≥стом, що невиправдано зб≥льшуЇ обс¤г тексту законопроекту та ускладнюЇ користуванн¤ ним. “акий характер властивий, зокрема, визначенн¤м терм≥н≥в "галузь осв≥ти", "л≥цензуванн¤", "спец≥альн≥сть", "напр¤м", "спец≥ал≥зац≥¤", "спец≥альн≥ зд≥бност≥", "¤к≥сть вищоњ осв≥ти", "¤к≥сть осв≥тньоњ д≥¤льност≥" тощо.

ƒо того ж у законопроект≥ до визначенн¤ терм≥нолог≥њ застосовуЇтьс¤ зм≥шаний п≥дх≥д: 22 терм≥ни визначаютьс¤ у статт≥ 1, а 24 Ц безпосередньо у ≥нших його статт¤х Ц "молодший спец≥ал≥ст", "бакалавр", "маг≥стр", "доктор ф≥лософ≥њ" (статт¤ 7), "п≥сл¤дипломна осв≥та" (статт¤ 10), "ун≥верситет", "академ≥¤", "коледж", "профес≥йний коледж" (статт¤ 23), "кафедра", "факультет", "≥нститут", "в≥дд≥ленн¤", "циклова ком≥с≥¤" (статт¤ 28), "студент", "слухач", "курсант", "екстерн", "асистент-стажист", "≥нтерн", "л≥кар-резидент", "кл≥н≥чний ординатор", "асп≥рант", "докторант" (статт¤ 53).

¬иход¤чи ≥з вищезазначеного та здобутк≥в теор≥њ законодавчоњ техн≥ки, вважаЇмо невиправданою практику, коли до кожного законопроекту включаютьс¤ визначенн¤ загальнов≥домих терм≥н≥в або терм≥н≥в, ¤к≥ мають суто техн≥чне значенн¤, що призводить до невиправданого дублюванн¤ та зб≥льшенн¤ обс¤г≥в законодавчих акт≥в. Ќа думку управл≥нн¤, визначенн¤ пон¤ть повинно (у раз≥ необх≥дност≥) даватис¤ у тих статт¤х законодавчого акту, ¤к≥ присв¤чен≥ регулюванню в≥дпов≥дних сусп≥льних в≥дносин. ¬з≥рцем у цьому в≥дношенн≥ Ї, наприклад, ÷ив≥льний кодекс ”крањни, ¤кий м≥стить безл≥ч терм≥н≥в, пон¤ть, зм≥ст ¤ких безпосередньо розкриваЇтьс¤ у тих його статт¤х, що присв¤чен≥ регулюванню в≥дпов≥дних сусп≥льних в≥дносин.

“акий п≥дх≥д до визначенн¤ терм≥нолог≥њ вигл¤даЇ б≥льш продуктивним ¤к з точки зору законодавчоњ техн≥ки, так ≥ з точки зору зручност≥ користуванн¤ законом, оск≥льки при цьому в≥дпадаЇ потреба щоразу звертатис¤ до статт≥ закону, ¤ка м≥стить визначенн¤ в≥дпов≥дних терм≥н≥в.

Ќа думку управл≥нн¤, недоц≥льним Ї й вм≥щенн¤ у статт≥ 1 законопроекту визначень терм≥н≥в "вищий навчальний заклад державноњ форми власност≥", "вищий навчальний заклад комунальноњ форми власност≥", "вищий навчальний заклад приватноњ форми власност≥". ќск≥льки засновниками навчальних заклад≥в ус≥х тип≥в (дошк≥льних, загальноосв≥тн≥х, профес≥йно-техн≥чних, вищих) Ї держава, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та приватн≥ особи, загальне њх визначенн¤ доц≥льно було б дати у базовому «акон≥ ”крањни "ѕро осв≥ту" Ц "навчальний заклад державноњ форми власност≥", "навчальний заклад комунальноњ форми власност≥", "навчальний заклад приватноњ форми власност≥".

ƒе¤ким положенн¤м законопроекту бракуЇ ун≥ф≥кованого вживанн¤ терм≥нолог≥њ (наприклад,† в одних випадках Ц "¬чена рада" (статт¤ 32), в ≥нших Ц "¬чена (наукова, науково-техн≥чна, техн≥чна) рада" (статт¤ 60). ” частин≥ перш≥й статт≥ 61 наукова, науково-техн≥чна та ≥нновац≥йна д≥¤льн≥сть у вищих навчальних закладах називаЇтьс¤ "нев≥дТЇмною складовою осв≥тньоњ д≥¤льност≥", а у абзац≥ третьому частини другоњ статт≥ 63 Ц "нев≥дТЇмною складовою осв≥тнього процесу". ” частин≥ перш≥й статт≥ 30 вживаЇтьс¤ словосполученн¤ "–ектор (президент), начальник,† директор тощо", а у абзац≥ першому частини другоњ статт≥ 48† Ц Укер≥вник (ректор, президент, начальник, директор тощоФ). ¬ одних випадках† вживаЇтьс¤ терм≥н Ц "категор≥њ" (абзац трет≥й частини третьоњ статт≥ 48), в ≥нших Ц "квал≥ф≥кац≥йн≥ категор≥њ" (абзац шостий частини третьоњ статт≥ 48).

” законопроект≥ не завжди дотримуютьс¤ вимоги законопроектноњ техн≥ки. “ак, за своњм зм≥стом ≥ формою законопроект Ї занадто гром≥здким (72 статт≥ та прик≥нцев≥ положенн¤), а окрем≥ його положенн¤ могли б бути врегульован≥ на п≥дзаконному р≥вн≥.

«аконопроект потребуЇ в≥дпов≥дного доопрацюванн¤ з точки зору вимог законодавчоњ техн≥ки, що ставл¤тьс¤ до структури законопроекту в частин≥, що стосуЇтьс¤ под≥лу його на статт≥, частини та пункти. …детьс¤ про те, що де¤к≥ його статт≥ м≥ст¤ть чимало (≥нколи зм≥стовно не повТ¤заних) положень, а тому вигл¤дають занадто гром≥здкими, що ускладнюватиме розум≥нн¤ њх зм≥сту та застосуванн¤ на практиц≥. “ака вада притаманна, прим≥ром, статт≥ 67 законопроекту, ¤ка маЇ назву Ђ‘≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥вї ÷¤ статт¤ включаЇ 10 частин ≥ займаЇ майже три стор≥нки. ¬ н≥й пропонуЇтьс¤, зокрема, врегулювати питанн¤, ¤к≥ безпосередньо не повТ¤зан≥ з ф≥нансуванн¤м вищих навчальних заклад≥в. “акий характер властивий, наприклад, положенн¤м частини сьомоњ ц≥Їњ статт≥, ¤кою прац≥вникам вищих навчальних заклад≥в встановлюютьс¤ доплати за науковий ступ≥нь доктора ф≥лософ≥њ або доктора наук, а також частини девТ¤тоњ, де йдетьс¤ про формуванн¤ державного замовленн¤ на п≥дготовку кадр≥в з вищою осв≥тою. ќчевидним Ї те, що за своњм зм≥стом наведен≥ положенн¤ мають бути включен≥ до ≥нших статей законопроекту, ¤к≥ безпосередньо призначен≥ дл¤ регулюванн¤ в≥дпов≥дних сусп≥льних в≥дносин.

 р≥м того, виход¤чи з вимог законодавчоњ техн≥ки, за зм≥стом ¤ких статт¤ повинна включати одну або дек≥лька зм≥стовно обТЇднаних норм, √оловне управл≥нн¤ вважаЇ, що де¤к≥ надм≥рно велик≥ статт≥ законопроекту доц≥льно було б под≥лити на дек≥лька статей. —казане стосуЇтьс¤ частин де¤ких статей, ¤к≥ також можуть бути под≥лен≥ на окрем≥ норми права. јдже частина статт≥ зг≥дно з вимогами законодавчоњ техн≥ки повинна м≥стити лише одну норму права. ѕри цьому сл≥д звернути увагу на те, що в одних статт¤х частини нумеруютьс¤ арабськими цифрами, а в ≥нших Ц н≥.

÷≥лком незрозум≥лим вигл¤даЇ зм≥ст абзацу другого частини першоњ статт≥ 30 (чи це доповненн¤ до абзацу першого, чи просто цитата, вз¤та в лапки).

—л≥д звернути увагу на те, що повна ун≥ф≥кац≥¤ системи вищоњ осв≥ти ”крањни з в≥дпов≥дними осв≥тн≥ми системами Ївропейських† держав може призвести до того, що в умовах ф≥нансово-економ≥чноњ скрути та високого р≥вн¤ безроб≥тт¤ в≥тчизн¤н≥ вищ≥ навчальн≥ заклади за кошти державного та м≥сцевих бюджет≥в, юридичних та ф≥зичних ос≥б будуть готувати кадри ≥з числа громад¤н ”крањни дл¤ заруб≥жних крањн, що не в≥дпов≥даЇ† нац≥ональним ≥нтересам украњнськоњ держави. “им б≥льше, що механ≥зму в≥дшкодуванн¤ вартост≥ навчанн¤, отриманого за кошти державного та м≥сцевих бюджет≥в дл¤ ос≥б, ¤к≥ в≥дбувають дл¤ роботи за кордоном, законопроектом не встановлюЇтьс¤. Ќа думку управл≥нн¤, ≥нтеграц≥¤ ”крањни в Ївропейський осв≥тн≥й прост≥р не повинна зводитись до сл≥пого коп≥юванн¤ та механ≥чного перенесенн¤ на украњнський грунт заруб≥жного досв≥ду. ÷е може призвести до повноњ втрати вищою осв≥тою ”крањни њњ ≥сторичних традиц≥й та нац≥ональних особливостей.

Ќеобх≥дно зазначити, що прийн¤тт¤ цього законопроекту пот¤гне за собою додатков≥ бюджетн≥ витрати.† Ќатом≥сть, всупереч вимогам частини другоњ статт≥ 27 Ѕюджетного кодексу ”крањни необх≥дного ф≥нансово-економ≥чного обірунтуванн¤ до законопроекту не додаЇтьс¤.

Ќасамк≥нець, сл≥д зазначити, що з огл¤ду на те, що поданий законопроект значною м≥рою повторюЇ положенн¤ чинного «акону ”крањни "ѕро вищу осв≥ту", доц≥льн≥сть його прийн¤тт¤ в нов≥й редакц≥њ Ї дискус≥йною. ћожливо, ц¤ законодавча ≥н≥ц≥атива могла б бути реал≥зована у форм≥ зм≥н ≥ доповнень до вищезазначеного «акону.

 

”загальнюючий висновок: за результатами розгл¤ду у першому читанн≥ поданий законопроект може бути прийн¤тий за основу з подальшим врахуванн¤м висловлених зауважень ≥ пропозиц≥й.

 

 

 ер≥вник √оловного управл≥нн¤††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ¬.Ѕорденюк

 

 

 

¬ик.: ќ.Ўуба,† —.√удзинський,

†††††††††† ѕ.ќвчаренко, ќ.Ўевченко