ѕроект вноситьс¤ народними депутатами ”крањни

™фремовим ќ.—.

«аруб≥нським ќ.ќ.

 ≥валовим —.¬.

Ћогвиненком ќ.—.

Ћуцьким ћ.√.

—амойлик  .—.

Ўаровим ≤.‘.

 

 

«ј ќЌ ” –јѓЌ»

ѕро вищу осв≥ту

(нова редакц≥¤)

 

÷ей «акон спр¤мований на врегулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин у галуз≥ вищоњ осв≥ти. ¬≥н встановлюЇ правов≥, орган≥зац≥йн≥, ф≥нансов≥ та ≥нш≥ засади функц≥онуванн¤ системи вищоњ осв≥ти, створюЇ умови дл¤ самореал≥зац≥њ особистост≥, забезпеченн¤ потреб сусп≥льства ≥ держави у квал≥ф≥кованих кадрах.

–ќ«ƒ≤Ћ I

«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя

 

—татт¤ 1. ќсновн≥ терм≥ни та њх визначенн¤

 

” цьому «акон≥ наведен≥ нижче терм≥ни вживаютьс¤ у такому значенн≥:

1) автоном≥¤ вищого навчального закладу Ц сукупн≥сть прав та в≥дпов≥дальност≥ щодо зд≥йсненн¤ осв≥тньоњ, науковоњ, економ≥чноњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥, самост≥йного добору ≥ розстановки кадр≥в тощо в≥дпов≥дно та в межах, визначених законодавством про осв≥ту;

2) акредитац≥¤ - процедура наданн¤ вищому навчальному закладу певного типу права провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти в≥дпов≥дного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного (осв≥тньо-наукового) р≥вн¤ в≥дпов≥дно до вимог стандарт≥в вищоњ осв≥ти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤;

3) акредитована спец≥альн≥сть - спец≥альн≥сть в≥дпов≥дного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного (осв≥тньо-наукового) р≥вн¤, за ¤кою вищий навчальний заклад певного типу пройшов процедуру акредитац≥њ та отримав право видавати державн≥ документи про здобутт¤ вищоњ осв≥ти встановленого зразка;††††††

4) вища осв≥та - р≥вень осв≥ти, ¤кий здобуваЇтьс¤ особою у вищому навчальному заклад≥ в результат≥ посл≥довного, системного та ц≥леспр¤мованого† процесу засвоЇнн¤ зм≥сту осв≥ти, ¤кий ірунтуЇтьс¤ на

 

 

повн≥й загальн≥й середн≥й осв≥т≥ й завершуЇтьс¤ здобутт¤м певноњ квал≥ф≥кац≥њ за п≥дсумками державноњ атестац≥њ;

5) вищий навчальний заклад - осв≥тн≥й, осв≥тньо-науковий заклад, ¤кий заснований ≥ д≥Ї в≥дпов≥дно до законодавства про осв≥ту, реал≥зуЇ в≥дпов≥дно до наданоњ л≥ценз≥њ осв≥тньо-профес≥йн≥ (осв≥тньо-науков≥) програми вищоњ осв≥ти за певними осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними (осв≥тньо-науковим) р≥вн¤ми, забезпечуЇ навчанн¤, вихованн¤ ос≥б, здобутт¤ ними квал≥ф≥кац≥њ в≥дпов≥дно до њх покликанн¤, ≥нтерес≥в, зд≥бностей та нормативних вимог у галуз≥ вищоњ осв≥ти, а також зд≥йснюЇ наукову та науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть;

6) вищий навчальний заклад державноњ форми власност≥ - вищий навчальний заклад, заснований державою, що ф≥нансуЇтьс¤ з державного бюджету ≥ п≥дпор¤дковуЇтьс¤† в≥дпов≥дному† центральному органу виконавчоњ влади;

7) вищий навчальний заклад комунальноњ форми власност≥ - навчальний заклад, заснований органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевими органами виконавчоњ влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що ф≥нансуЇтьс¤ з м≥сцевого бюджету ≥ п≥дпор¤дкований органам влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевим органам виконавчоњ влади та органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤;

8) вищий навчальний заклад приватноњ форми власност≥ - навчальний заклад, заснований на приватн≥й власност≥ ≥ п≥дпор¤дкований власнику (власникам);

9) вищий в≥йськовий навчальний заклад (вищий навчальний заклад з особливими умовами навчанн¤) - вищий навчальний заклад державноњ форми власност≥, ¤кий з метою задоволенн¤ потреб «бройних —ил ”крањни, ≥нших в≥йськових формувань, центральних орган≥в виконавчоњ влади з≥ спец≥альним статусом, спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади з питань цив≥льного захисту, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ зд≥йснюЇ за певними осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними (осв≥тньо-науковим) р≥вн¤ми п≥дготовку курсант≥в (слухач≥в, студент≥в) дл¤ подальшоњ служби на посадах оф≥церського (сержантського, старшинського) або начальницького складу;

10) галузь осв≥ти Ц це група спец≥альностей, спор≥днених за ознакою сп≥льност≥ основ знань, на ¤ких базуЇтьс¤ осв≥тн¤ ≥ профес≥йна п≥дготовка;

11) л≥цензуванн¤ - процедура визнанн¤ спроможност≥ вищого навчального закладу певного типу розпочати осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з наданн¤м вищоњ осв≥ти в≥дпов≥дного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного (осв≥тньо-наукового) р≥вн¤ в≥дпов≥дно до вимог стандарт≥в вищоњ осв≥ти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤;

12) л≥цензована спец≥альн≥сть - спец≥альн≥сть, за ¤кою вищий навчальний заклад певного типу визнаний спроможним провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з наданн¤м вищоњ осв≥ти в≥дпов≥дного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного (осв≥тньо-наукового) р≥вн¤;

13) р≥вень профес≥йноњ д≥¤льност≥ - характеристика профес≥йноњ д≥¤льност≥ за ознаками певноњ сукупност≥ профес≥йних завдань та обов'¤зк≥в (роб≥т), ¤к≥ виконуЇ особа з вищою осв≥тою;

14) нормативний терм≥н† навчанн¤ - терм≥н† навчанн¤† за† денною формою,† необх≥дний дл¤ засвоЇнн¤ особою в≥дпов≥дноњ осв≥тньо-профес≥йноњ (осв≥тньо-науковоњ) програми ≥ встановлений стандартом вищоњ осв≥ти;

15) осв≥тн¤ д≥¤льн≥сть - д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з наданн¤м осв≥тн≥х послуг вищими навчальними закладами з видачею в≥дпов≥дного документа;

16) осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний (осв≥тньо-науковий) р≥вень вищоњ осв≥ти - характеристика вищоњ осв≥ти за ознаками ступен¤ сформованост≥ профес≥йноњ компетентност≥ особи, що забезпечують њњ здатн≥сть виконувати завданн¤ та обов'¤зки (роботи) певного р≥вн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥;

17) спец≥альн≥сть Ц складова галуз≥ осв≥ти, в межах ¤коњ зд≥йснюЇтьс¤ осв≥тньо-профес≥йна п≥дготовка молодшого спец≥ал≥ста, бакалавра та маг≥стра ≥ осв≥тньо-наукова п≥дготовка доктор≥в ф≥лософ≥њ та доктор≥в наук за певним видом д≥¤льност≥;

18) спец≥ал≥зац≥¤ Ц складова спец≥альност≥, що передбачаЇ вузькопроф≥льну спец≥ал≥зовану осв≥тньо-профес≥йну або осв≥тньо-наукову п≥дготовку;р≥вень профес≥йноњ д≥¤льност≥ - характеристика профес≥йноњ д≥¤льност≥ за ознаками певноњ сукупност≥ профес≥йних завдань та обов'¤зк≥в (роб≥т), ¤к≥ виконуЇ особа з вищою осв≥тою;

19) спец≥альн≥ зд≥бност≥ Ц сукупн≥сть вроджених ≥ набутих особливостей особи, ¤к≥ дозвол¤ють дос¤гти усп≥ху в окремих видах д≥¤льност≥, зокрема, музичн≥й, образотворч≥й, педагог≥чн≥й тощо;

20) тест на ви¤вленн¤ р≥вн¤ загальноњ навчальноњ компетентност≥ Ц комплекс тестових завдань, ¤к≥ дозвол¤ють оц≥нити р≥вень загальноњ навчальноњ компетентност≥ ос≥б, ¤к≥ мають нам≥р здобувати вищу осв≥ту на баз≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти;

21) ¤к≥сть вищоњ осв≥ти - сукупн≥сть ¤костей особи з вищою осв≥тою, що в≥дображаЇ њњ профес≥йну компетентн≥сть, ц≥нн≥сну ор≥Їнтац≥ю, соц≥альну спр¤мован≥сть ≥ обумовлюЇ здатн≥сть задовольн¤ти ¤к особист≥ духовн≥ ≥ матер≥альн≥ потреби, так ≥ потреби сусп≥льства;

22) ¤к≥сть осв≥тньоњ д≥¤льност≥ - сукупн≥сть характеристик системи вищоњ осв≥ти та њњ складових, ¤ка визначаЇ њњ здатн≥сть задовольн¤ти встановлен≥ ≥ передбачен≥† потреби окремоњ особи або(та) сусп≥льства.

 

—татт¤ 2. «аконодавство ”крањни про вищу осв≥ту

 

«аконодавство ”крањни про вищу осв≥ту базуЇтьс¤ на  онституц≥њ ”крањни ≥ складаЇтьс¤ ≥з закон≥в ”крањни "ѕро осв≥ту", "ѕро наукову ≥ науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть", цього «акону та ≥нших нормативно-правових† акт≥в, прийн¤тих в≥дпов≥дно до нього та м≥жнародних договор≥в ”крањни, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою ”крањни.

якщо м≥жнародними договорами ”крањни, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою ”крањни, встановлено ≥нш≥ правила, н≥ж т≥, що передбачен≥ законодавством про вищу осв≥ту, то застосовуютьс¤ правила м≥жнародних договор≥в.

ѕрава державного вищого навчального закладу, передбачен≥ цим «аконом, що визначають його автоном≥ю, не можуть бути обмежен≥ ≥ншими законами.

 

—татт¤ 3. ƒержавна пол≥тика у галуз≥ вищоњ осв≥ти

 

1. ƒержавна пол≥тика у галуз≥ вищоњ осв≥ти визначаЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни.

 

2. ƒержавна пол≥тика у галуз≥ вищоњ осв≥ти ірунтуЇтьс¤ на принципах:

доступност≥ та конкурсност≥ здобутт¤ вищоњ осв≥ти кожним громад¤нином ”крањни;

незалежност≥ здобутт¤ вищоњ осв≥ти в≥д впливу пол≥тичних парт≥й, громадських ≥ рел≥г≥йних орган≥зац≥й;

≥нтеграц≥њ системи вищоњ осв≥ти ”крањни у св≥тову систему вищоњ осв≥ти та ™вропейськ≥й прост≥р вищоњ осв≥ти при† збереженн≥ ≥ розвитку дос¤гнень та традиц≥й украњнськоњ вищоњ школи;

наступност≥ процесу здобутт¤ вищоњ осв≥ти;

державноњ п≥дтримки п≥дготовки кадр≥в з вищою осв≥тою дл¤ пр≥оритетних напр¤м≥в фундаментальних ≥ прикладних наукових досл≥джень;

гласност≥ у формуванн≥ структури та обс¤г≥в осв≥тньоњ та профес≥йноњ п≥дготовки кадр≥в з вищою осв≥тою.

 

3. –еал≥зац≥¤ державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ осв≥ти забезпечуЇтьс¤ шл¤хом:

збереженн¤ ≥ розвитку системи вищоњ осв≥ти та п≥двищенн¤ њњ ¤кост≥;

розширенн¤ можливостей дл¤ здобутт¤ вищоњ осв≥ти;

створенн¤ та забезпеченн¤ р≥вних умов доступност≥ до вищоњ осв≥ти;

дотриманн¤ автоном≥њ вищих навчальних заклад≥в та њх академ≥чноњ свободи;

наданн¤ ц≥льових, п≥льгових державних кредит≥в особам дл¤ здобутт¤ вищоњ осв≥ти у пор¤дку,† визначеному  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни;

забезпеченн¤ збалансованоњ структури та обс¤г≥в п≥дготовки кадр≥в з вищою осв≥тою, що зд≥йснюЇтьс¤ у вищих навчальних закладах державноњ та комунальноњ форм власност≥, за кошти в≥дпов≥дних бюджет≥в, ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, з урахуванн¤м потреб особи, а також ≥нтерес≥в держави та територ≥альних громад;

наданн¤ особам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, п≥льг та соц≥альних гарант≥й у пор¤дку, встановленому законодавством;

належноњ п≥дтримки п≥дготовки кадр≥в з числа ≥нвал≥д≥в на основ≥ спец≥альних осв≥тн≥х технолог≥й.

 

—татт¤ 4. ѕраво кожного на вищу осв≥ту

 

1. √ромад¤ни ”крањни мають право на здобутт¤ вищоњ осв≥ти.

√ромад¤ни ”крањни мають право безоплатно здобувати вищу осв≥ту в державних ≥ комунальних вищих навчальних закладах на конкурсн≥й основ≥ в межах стандарт≥в вищоњ осв≥ти, ¤кщо певний осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний (осв≥тньо-науковий) р≥вень громад¤нин здобуваЇ вперше. ¬они в≥льн≥ у вибор≥ вищого навчального закладу, форми здобутт¤ вищоњ осв≥ти ≥ спец≥альност≥.

√ромад¤ни ”крањни мають право безоплатно здобувати вищу осв≥ту в державних ≥ комунальних вищих навчальних закладах на конкурсн≥й основ≥ за певним осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним (осв≥тньо-науковим) р≥внем не вперше у випадках, визначених  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

 

2. ≤ноземц≥ та особи без громад¤нства, ¤к≥ пост≥йно проживають в ”крањн≥, а також† ¤ким надано статус б≥женц¤ в ”крањн≥ або статус закордонного украњнц¤, мають право на здобутт¤ вищоњ осв≥ти нар≥вн≥ з громад¤нами ”крањни.

¬с≥ ≥нш≥ ≥ноземц≥ та особи без громад¤нства можуть здобувати вищу осв≥ту за кошти ф≥зичних (юридичних) ос≥б, ¤кщо ≥нше не передбачено законодавством ”крањни та† м≥жнародними договорами† ”крањни.

≤ноземц≥ та особи без громад¤нства, а також ¤ким надано статус б≥женц¤ в ”крањн≥ або статус закордонного украњнц¤, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, мають права ≥ обовТ¤зки студент≥в в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.

 

 

—татт¤ 5. ћова (мови)† навчанн¤ у вищих навчальних закладах

 

ћова (мови) навчанн¤ у вищих навчальних закладах визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни та «акону ”крањни Ђѕро мовиї.

 

–ќ«ƒ≤Ћ II

—“–” “”–ј ¬»ўќѓ ќ—¬≤“». ƒќ ”ћ≈Ќ“»

ѕ–ќ ¬»ў” ќ—¬≤“”

 

—татт¤ 6. —труктура вищоњ осв≥ти

 

1. ƒо структури вищоњ осв≥ти вход¤ть осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ та осв≥тньо-науковий р≥вн≥:

1) осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥:

молодший спец≥ал≥ст;

бакалавр;

маг≥стр.

2) осв≥тньо-науков≥ р≥вн≥:

доктор ф≥лософ≥њ;

доктор наук.

 

2. ” вищих навчальних закладах здобутт¤ вищоњ осв≥ти за спец≥альност¤ми вс≥х осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних (осв≥тньо-наукових) р≥вн≥в зд≥йснюЇтьс¤ за в≥дпов≥дними осв≥тньо-профес≥йними (осв≥тньо-науковою) програмами ступенево або неперервно залежно† в≥д вимог до р≥вн¤ оволод≥нн¤ певною сукупн≥стю профес≥йних компетенц≥й, необх≥дних дл¤ майбутньоњ профес≥йноњ д≥¤льност≥.

 

—татт¤ 7. ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ ≥ осв≥тньо-науков≥ р≥вн≥ вищоњ осв≥ти

 

1. ћолодший спец≥ал≥ст - осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти, ¤кий здобуваЇтьс¤ на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти ≥ передбачаЇ оволод≥нн¤ особою в≥дпов≥дною осв≥тньо-профес≥йною програмою та набутт¤ компетенц≥й дл¤ виконанн¤ виробничих функц≥й певного р≥вн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥, що† передбачен≥ дл¤ первинних посад у певному вид≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥.

Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою молодшого спец≥ал≥ста на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти становить два-три роки.

ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень молодшого спец≥ал≥ста може здобуватис¤ на основ≥ базовоњ загальноњ середньоњ осв≥ти ≥з одночасним здобутт¤м повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти.

Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою молодшого спец≥ал≥ста на основ≥ базовоњ загальноњ середньоњ осв≥ти становить чотири роки.

ѕ≥дготовку молодших спец≥ал≥ст≥в зд≥йснюють профес≥йн≥ коледж≥.

 

2. Ѕакалавр - осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти, ¤кий здобуваЇтьс¤† на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти ≥ передбачаЇ оволод≥нн¤ особою в≥дпов≥дною осв≥тньо-профес≥йною програмою та набутт¤ компетенц≥й дл¤ виконанн¤ завдань та обов'¤зк≥в (роб≥т) певного р≥вн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у певному вид≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥.

Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою бакалавра† на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти становить три-чотири роки.

ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень бакалавра може здобуватис¤ на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ молодшого спец≥ал≥ста. “ерм≥н навчанн¤ може зменшуватис¤ на один-три роки дл¤ денноњ форми навчанн¤ або на два-чотири роки заочноњ чи веч≥рньоњ форм навчанн¤.

 

ѕ≥дготовку бакалавр≥в зд≥йснюють ун≥верситети, академ≥њ, коледж≥.

 

3. ћаг≥стр - осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти, ¤кий здобуваЇтьс¤ на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра ≥ передбачаЇ оволод≥нн¤ особою в≥дпов≥дною осв≥тньо-профес≥йною програмою та набутт¤ компетенц≥й дл¤ виконанн¤ завдань та обов'¤зк≥в (роб≥т) ≥нновац≥йного характеру певного р≥вн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у певному вид≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥.

Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою маг≥стра на основ≥† осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤† бакалавра становить п≥втора-два роки.

ѕ≥дготовку маг≥стр≥в зд≥йснюють ун≥верситети, академ≥њ.

 

4. ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень маг≥стра медичного, фармацевтичного, ветеринарно-медичного, мистецького, педагог≥чного, юридичного, в≥йськового спр¤мувань може здобуватис¤ на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти або на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ молодшого спец≥ал≥ста.

Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою маг≥стра на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти становить пТ¤ть-ш≥сть рок≥в.

ѕ≥дготовка маг≥стр≥в на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного† р≥вн¤ молодшого спец≥ал≥ста зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до пор¤дку, що визначаЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

5. ƒоктор ф≥лософ≥њ - осв≥тньо-науковий р≥вень вищоњ осв≥ти, ¤кий здобуваЇтьс¤ на основ≥† осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ маг≥стра ≥ передбачаЇ засвоЇнн¤ особою в≥дпов≥дноњ осв≥тньо-науковоњ програми, набутт¤ компетенц≥й, волод≥нн¤ методолог≥Їю й методикою досл≥дницькоњ роботи, проведенн¤ наукових досл≥джень, результати ¤ких мають суттЇву наукову новизну та практичне значенн¤, њх опубл≥куванн¤ у наукових виданн¤х та п≥дготовку ≥ в установленому пор¤дку публ≥чний захист дисертац≥њ на здобутт¤ наукового ступен¤ доктора ф≥лософ≥њ.

Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-науковою програмою доктора ф≥лософ≥њ становить чотири роки.

ѕ≥дготовка доктор≥в ф≥лософ≥њ зд≥йснюЇтьс¤ в асп≥рантур≥ ун≥верситет≥в, академ≥й, наукових установ за денною формою навчанн¤.

ќсоби з числа наукових ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в та наукових установ можуть навчатис¤ в асп≥рантур≥ за заочною формою навчанн¤.

 

6. ƒоктор наук - осв≥тньо-науковий р≥вень вищоњ осв≥ти, ¤кий здобуваЇтьс¤ на основ≥ осв≥тньо-наукового р≥вн¤ доктора ф≥лософ≥њ ≥ передбачаЇ набутт¤ особою високого р≥вн¤ компетенц≥й у галуз≥ розробки ≥ впровадженн¤ методолог≥њ й методики досл≥дницькоњ роботи, проведенн¤ ориг≥нальних досл≥джень, отриманн¤ наукових результат≥в, ¤к≥ в сукупност≥ розвТ¤зують важливу наукову проблему або забезпечують розвТ¤занн¤ значноњ прикладноњ проблеми ≥ мають загальнонац≥ональне ≥ св≥тове значенн¤, њх опубл≥куванн¤ у наукових виданн¤х та п≥дготовку ≥ в установленому пор¤дку публ≥чний захист дисертац≥њ на здобутт¤ наукового ступен¤ доктора наук.

Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-науковою програмою доктора наук становить три роки.

ѕ≥дготовка доктор≥в наук зд≥йснюЇтьс¤ в докторантур≥ ун≥верситет≥в, академ≥й, наукових установ за денною формою навчанн¤.

ќсоби з числа наукових ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в та наукових установ можуть навчатис¤ в докторантур≥ за заочною формою навчанн¤.

 

7. «добутт¤ вищоњ осв≥ти на основ≥ ран≥ше здобутоњ вищоњ осв≥ти певного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ за ≥ншою спец≥альн≥стю зд≥йснюЇтьс¤ за окремим навчальним планом розробленим в≥дпов≥дно до стандарт≥в вищоњ осв≥ти.

 

—татт¤ 8. ƒержавна атестац≥¤ випускник≥в вищих навчальних заклад≥в

 

1. ƒержавна атестац≥¤ випускник≥в вищих навчальних заклад≥в - встановленн¤ в≥дпов≥дност≥ р≥вн¤ ¤кост≥ здобутоњ ними вищоњ осв≥ти вимогам стандарт≥в вищоњ осв≥ти п≥сл¤ завершенн¤ навчанн¤ за спец≥альн≥стю.

ƒержавна атестац≥¤ ос≥б, ¤к≥ завершили навчанн¤ у вищих навчальних закладах ус≥х форм власност≥ за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми молодшого спец≥ал≥ста, бакалавра, маг≥стра, зд≥йснюЇтьс¤ державною екзаменац≥йною ком≥с≥Їю.

ƒержавна атестац≥¤ ос≥б, ¤к≥ завершили навчанн¤ у вищих навчальних закладах ус≥х форм власност≥, наукових установах за осв≥тньо-науковими р≥вн¤ми доктора ф≥лософ≥њ, доктора наук ≥ п≥дготували дисертац≥ю на здобутт¤ наукового ступен¤ доктора ф≥лософ≥њ, доктора наук зд≥йснюЇтьс¤ в спец≥ал≥зован≥й вчен≥й рад≥.

 

2. ќсобам, ¤к≥ завершили навчанн¤ у вищих навчальних закладах за в≥дпов≥дною осв≥тньо-профес≥йною (осв≥тньо-науковою) програмою, усп≥шно пройшли державну атестац≥ю в≥дпов≥дно до стандарт≥в вищоњ осв≥ти, видаЇтьс¤ державний документ про вищу осв≥ту (науковий ступ≥нь) встановленого зразка.

 

—татт¤ 9. ƒокументи про вищу осв≥ту, науков≥ ступен≥

 

1. ƒокумент про вищу осв≥ту, науковий ступ≥нь Ц матер≥альна форма одержанн¤, збер≥ганн¤, використанн¤ ≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ щодо персональних даних випускника навчального закладу (науковоњ установи), його осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного (осв≥тньо-наукового) р≥вн¤, заф≥ксованоњ в державних органах управл≥нн¤ осв≥тою.

¬становлюютьс¤ так≥ види документ≥в, ¤к≥ засв≥дчують здобутт¤ особою вищоњ осв≥ти за певними осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними (осв≥тньо-науковими) р≥вн¤ми:

диплом молодшого спец≥ал≥ста;

диплом бакалавра;

диплом маг≥стра;

диплом доктора ф≥лософ≥њ;

диплом доктора наук.

«разки державних документ≥в про вищу осв≥ту, науков≥ ступен≥ затверджуютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

” документ≥ про вищу осв≥ту за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми молодшого спец≥ал≥ста, бакалавра, маг≥стра зазначаЇтьс¤ найменуванн¤ вищого навчального закладу, ¤кий видаЇ цей документ, а в раз≥ здобутт¤ вищоњ осв≥ти у в≥докремленому структурному п≥дрозд≥л≥ вищого навчального закладу - також ≥ найменуванн¤ цього п≥дрозд≥лу.

” документ≥ про науковий ступ≥нь доктора ф≥лософ≥њ, доктора наук зазначаЇтьс¤ найменуванн¤ вищого навчального закладу або науковоњ установи, у спец≥ал≥зован≥й вчен≥й рад≥ ¤кого/¤коњ захищено дисертац≥ю.

¬ищий навчальний заклад маЇ право видавати державний документ про вищу осв≥ту, науковий ступ≥нь встановленого зразка т≥льки з акредитованоњ спец≥альност≥.†

ƒокументи про вищу осв≥ту, науковий ступ≥нь виготовл¤ютьс¤ та видаютьс¤ у пор¤дку, визначеному  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

 

2. ќсоби, в≥драхован≥ ≥з вищого навчального закладу до завершенн¤ навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йними (осв≥тньо-науковою) програмами, отримують академ≥чн≥ дов≥дки встановленого спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥† науки зразка.

 

—татт¤ 10. ѕ≥сл¤дипломна осв≥та

 

1. ѕ≥сл¤дипломна осв≥та - спец≥ал≥зоване вдосконаленн¤ осв≥ти та профес≥йноњ п≥дготовки особи шл¤хом поглибленн¤, розширенн¤ ≥ оновленн¤ њњ профес≥йних знань, ум≥нь ≥ навичок† на основ≥ здобутого ран≥ше осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ та практичного досв≥ду.

 

2. ѕ≥сл¤дипломна осв≥та† створюЇ† умови† д뤆 безперервност≥† осв≥ти ≥ включаЇ:

спец≥ал≥зац≥ю - набутт¤ особою здатностей виконувати окрем≥ завданн¤ та обов'¤зки, ¤к≥ мають особливост≥, в межах спец≥альност≥;

п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ Ц набутт¤ особою здатностей виконувати додатков≥ завданн¤ та обов'¤зки в межах профес≥йноњ д≥¤льност≥ або науковоњ спец≥альност≥;

стажуванн¤ - набутт¤ особою досв≥ду виконанн¤ завдань та обов'¤зк≥в певноњ профес≥йноњ д≥¤льност≥ або науковоњ спец≥альност≥;

переп≥дготовку -† отриманн¤† ≥ншоњ спец≥альност≥† на† основ≥ здобутого† ран≥ше† осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного† р≥вн¤ та практичного досв≥ду.

 

 

3. ‘ормами п≥сл¤дипломноњ осв≥ти можуть бути:

асистентура-стажуванн¤;

≥нтернатура;

л≥карська резидентура;

кл≥н≥чна ординатура тощо.

 

4. јсистентура-стажуванн¤ проводитьс¤ в ун≥верситетах, академ≥¤х ≥ Ї основною формою п≥дготовки науково-педагог≥чних, творчих ≥ виконавських кадр≥в мистецького спр¤муванн¤.

 

5. ≤нтернатура проводитьс¤ в ун≥верситетах, академ≥¤х ≥ Ї обовТ¤зковою† формою первинноњ спец≥ал≥зац≥њ ос≥б за л≥карськими та пров≥зорськими спец≥альност¤ми дл¤ отриманн¤ квал≥ф≥кац≥њ л≥кар¤-спец≥ал≥ста або пров≥зора-спец≥ал≥ста в≥дпов≥дно до перел≥ку л≥карських або пров≥зорських посад.

 

6. Ћ≥карська резидентура проводитьс¤ в ун≥верситетах, академ≥¤х ≥ Ї формою спец≥ал≥зац≥њ л≥кар≥в-спец≥ал≥ст≥в за певними л≥карськими спец≥альност¤ми та зд≥йснюютьс¤ виключно на в≥дпов≥дних кл≥н≥чних кафедрах дл¤ отриманн¤ квал≥ф≥кац≥њ л≥кар¤-спец≥ал≥ста в≥дпов≥дно до перел≥ку спец≥альностей.

 

7.  л≥н≥чна ординатура проводитьс¤ в ун≥верситетах, академ≥¤х, наукових установах ≥ Ї формою п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ л≥кар≥в-спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ пройшли п≥дготовку в ≥нтернатур≥ та (або) резидентур≥ з в≥дпов≥дноњ л≥карськоњ спец≥альност≥.

 

8. ќсоба, ¤ка усп≥шно пройшла програму п≥сл¤дипломноњ осв≥ти, отримуЇ в≥дпов≥дний документ встановленого зразка (св≥доцтво, посв≥дченн¤, сертиф≥кат, дов≥дку тощо).

«разки документ≥в про п≥сл¤дипломну осв≥ту затверджуютьс¤ спец≥ально† уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

9. ѕ≥сл¤дипломна осв≥та зд≥йснюЇтьс¤ вищими навчальними закладами п≥сл¤дипломноњ осв≥ти, структурними п≥дрозд≥лами вищих навчальних заклад≥в та в≥дпов≥дними п≥дрозд≥лами наукових ≥ навчально-наукових установ та п≥дприЇмств, у тому числ≥ на п≥дстав≥ договор≥в в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про п≥сл¤дипломну осв≥ту, що затверджуЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

 

–ќ«ƒ≤Ћ† III

«ћ≤—“ ¬»ўќѓ ќ—¬≤“». —“јЌƒј–“» ¬»ўќѓ ќ—¬≤“»

 

—татт¤ 11. «м≥ст вищоњ осв≥ти

 

1. «м≥ст вищоњ осв≥ти зумовлюЇтьс¤ сусп≥льними вимогами до кадр≥в з вищою осв≥тою ≥ визначаЇтьс¤ стандартами вищоњ осв≥ти дл¤ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних (осв≥тньо-наукових) р≥вн≥в з≥ спец≥альностей, зазначених у в≥дпов≥дному перел≥ку спец≥альностей в≥дпов≥дно до Ќац≥ональноњ рамки квал≥ф≥кац≥й.

 

—татт¤ 12. ѕерел≥ки спец≥альностей вищоњ осв≥ти

 

1. ѕерел≥к спец≥альностей, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка кадр≥в у вищих навчальних закладах за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем молодшого спец≥ал≥ста, Ї нормативно-правовим актом вищоњ осв≥ти ≥ м≥стить найменуванн¤ галузей осв≥ти ≥ спец≥альностей.

 

2. ѕерел≥к спец≥альностей, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка кадр≥в у вищих навчальних закладах за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем бакалавра, Ї нормативно-правовим актом вищоњ осв≥ти ≥ м≥стить найменуванн¤ галузей осв≥ти ≥ спец≥альностей.

 

3. ѕерел≥к спец≥альностей, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка кадр≥в у вищих навчальних закладах за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем маг≥стра, Ї нормативно-правовим актом вищоњ осв≥ти ≥ м≥стить найменуванн¤ галузей осв≥ти ≥ спец≥альностей.

 

4. ѕерел≥к спец≥альностей, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка кадр≥в з вищою осв≥тою за осв≥тньо-науковим р≥внем доктора ф≥лософ≥њ, доктора наук, проводитьс¤ захист дисертац≥њ на здобутт¤ наукового ступен¤ доктора ф≥лософ≥њ, доктора наук Ї нормативно-правовим актом вищоњ осв≥ти ≥ м≥стить найменуванн¤ галузей осв≥ти та спец≥альностей.

 

5. ѕерел≥к галузей осв≥ти дл¤ п≥дготовки кадр≥в з вищою осв≥тою у вищих навчальних† закладах (наукових установах) затверджуЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

6. ѕерел≥ки спец≥альностей, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка кадр≥в з вищою осв≥тою у вищих навчальних закладах за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми молодшого спец≥ал≥ста, бакалавра ≥ маг≥стра затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

7. ѕерел≥к спец≥альностей, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка кадр≥в з вищою осв≥тою за осв≥тньо-науковими р≥вн¤ми доктора ф≥лософ≥њ ≥ доктора наук затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та ¬ищою атестац≥йною ком≥с≥Їю.

 

—татт¤ 13. —тандарти вищоњ осв≥ти

 

1. —тандарт вищоњ осв≥ти Ц сукупн≥сть норм, ¤к≥ визначають вимоги до осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного (осв≥тньо-наукового) р≥вн¤ випускника вищого навчального закладу (науковоњ установи), зм≥сту осв≥ти, терм≥н≥в навчанн¤ ≥ засоб≥в д≥агностики ¤кост≥ осв≥ти в≥дпов≥дних напр¤м≥в ≥ спец≥альностей.

—тандарти вищоњ осв≥ти Ї основою оц≥нки ¤кост≥ вищоњ осв≥ти за певними осв≥тньо-профес≥йними (осв≥тньо-науковою) програмами в≥дпов≥дних осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних (осв≥тньо-наукового) р≥вн≥в, а також ¤кост≥ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в (наукових установ) ус≥х тип≥в незалежно в≥д њх п≥дпор¤дкуванн¤ ≥ форм власност≥.

ƒо стандарт≥в вищоњ осв≥ти вход¤ть:

осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ (осв≥тньо-науков≥) характеристики;

осв≥тньо-профес≥йн≥ (осв≥тньо-науков≥) програми;

засоби д≥агностики ¤кост≥ осв≥ти.

 

2. ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йна (осв≥тньо-наукова) характеристики визначаЇ ц≥л≥ осв≥тньоњ ≥ профес≥йноњ п≥дготовки випускника† вищого навчального закладу (науковоњ установи), його компетентност≥, ≥нш≥ соц≥ально важлив≥ ¤кост≥, систему виробничих функц≥й ≥ типових завдань д≥¤льност≥ й ум≥нь дл¤ њх реал≥зац≥њ, а також сферу застосуванн¤ прац≥ випускника в структур≥ галузей економ≥ки держави.

ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ (осв≥тньо-науков≥) характеристики, розробл¤ютьс¤ з кожноњ спец≥альност≥ дл¤ в≥дпов≥дних осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних (осв≥тньо-наукових) р≥вн≥в ≥ затверджуютьс¤ спец≥ально† уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки за погодженн¤м ≥з спец≥ально† уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики або центральним органом виконавчоњ влади, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ в≥йськов≥ навчальн≥ заклади (вищ≥ навчальн≥ заклади з особливими умовами навчанн¤).

 

3. ќсв≥тньо-профес≥йна (осв≥тньо-наукова) програма визначаЇ нормативний зм≥ст п≥дготовки кадр≥в з вищою осв≥тою та нормативний терм≥н навчанн¤ за певною спец≥альн≥стю в≥дпов≥дного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного (осв≥тньо-наукового) р≥вн¤ ≥ м≥стить:

перел≥к нормативних навчальних дисципл≥н, обс¤г часу, в≥дведеного дл¤ њх вивченн¤, форми п≥дсумкового контролю;

програми нормативних навчальних дисципл≥н;

нормативний терм≥н навчанн¤.

ќсв≥тньо-профес≥йн≥ (осв≥тньо-науков≥) програми† розробл¤ютьс¤ з кожноњ спец≥альност≥ в≥дпов≥дних осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних (осв≥тньо-наукових) р≥вн≥в ≥ затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

ѕрограма нормативноњ навчальноњ дисципл≥ни м≥стить виклад зм≥сту навчальноњ дисципл≥ни, посл≥довн≥сть њњ вивченн¤, перел≥к знань та вм≥нь, критер≥њ п≥дсумкового контролю, перел≥к рекомендованих п≥дручник≥в, ≥нших методичних та дидактичних матер≥ал≥в.

ѕрограми нормативних навчальних дисципл≥н затверджуютьс¤ спец≥ально† уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

4. «асоби д≥агностики ¤кост≥ осв≥ти визначають стандартизован≥ методики та систему формал≥зованих завдань, ¤к≥ призначен≥ дл¤ к≥льк≥сного та ¤к≥сного оц≥нюванн¤ дос¤гнутого особою р≥вн¤ сформованост≥ знань, ум≥нь ≥ навичок, профес≥йних, св≥тогл¤дних та громад¤нських ¤костей ≥ використовуютьс¤ дл¤ встановленн¤ в≥дпов≥дност≥ р≥вн¤ ¤кост≥ вищоњ осв≥ти вимогам стандарт≥в вищоњ осв≥ти.

«асоби д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти розробл¤ютьс¤ з кожноњ спец≥альност≥ дл¤ в≥дпов≥дних осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних (осв≥тньо-наукового) р≥вн≥в ≥ затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом† виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

5. —тандарт вищоњ осв≥ти м≥стить державну компоненту та компоненту вищого навчального закладу (науковоњ установи).

 

6. ƒержавна компонента стандарту вищоњ осв≥ти м≥стить:

осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йну (осв≥тньо-наукову) характеристику;

осв≥тньо-профес≥йну (осв≥тньо-наукову) програму в частин≥ перел≥ку† нормативних навчальних дисципл≥н, обс¤гу часу, в≥дведеного на њх вивченн¤, форми п≥дсумкового контролю, програм нормативних навчальних дисципл≥н та терм≥ну навчанн¤;

засоби д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти в частин≥ нормативних навчальних дисципл≥н.

 

7. ƒержавна компонента стандарт≥в вищоњ осв≥ти Ї обовТ¤зковою дл¤ вс≥х вищих навчальних заклад≥в незалежно в≥д форми власност≥ та п≥дпор¤дкуванн¤.

 

8.  омпонента вищого навчального закладу стандарту вищоњ осв≥ти м≥стить:

вар≥ативну складову осв≥тньо-профес≥йноњ (осв≥тньо-науковоњ) програми в частин≥ перел≥ку вар≥ативних навчальних дисципл≥н, обс¤гу часу, в≥дведеного на њх вивченн¤, та форми п≥дсумкового контролю;

засоби д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти в частин≥ вар≥ативних навчальних дисципл≥н.

 

9. ¬ар≥ативн≥ навчальн≥ дисципл≥ни визначаютьс¤ вищим навчальним закладом з урахуванн¤м спец≥ал≥зац≥й, напр¤м≥в ≥ спец≥альностей, наукових ≥ науково-техн≥чних дос¤гнень вищого навчального закладу, а також з метою задоволенн¤ осв≥тн≥х ≥ профес≥йних потреб ос≥б, що навчаютьс¤, замовник≥в осв≥тн≥х послуг, ринку прац≥.

ѕерел≥к спец≥ал≥зац≥й п≥дготовки визначаЇтьс¤ вищим навчальним закладом.

¬ищ≥ навчальн≥ заклади на п≥дстав≥ осв≥тньо-профес≥йноњ (осв≥тньо-науковоњ) програми розробл¤ють навчальний план з кожноњ спец≥альност≥, ¤кий визначаЇ перел≥к та обс¤г нормативних ≥ вар≥ативних навчальних дисципл≥н, посл≥довн≥сть њх вивченн¤, конкретн≥ форми проведенн¤ навчальних зан¤ть та њх обс¤г, граф≥к навчального процесу, форми поточного та п≥дсумкового контролю. ƒл¤ конкретизац≥њ плануванн¤ навчального процесу на кожний навчальний р≥к, складаЇтьс¤ робочий навчальний план.

Ќавчальний ≥ робочий навчальний плани Ї нормативними документами вищого навчального закладу ≥ затверджуютьс¤ його кер≥вником.

 

—татт¤ 14. Ќавчально-методичне забезпеченн¤ вищоњ осв≥ти

 

1. Ќавчально-методичне забезпеченн¤ вищоњ осв≥ти зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки, ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ в≥йськов≥ навчальн≥ заклади (вищ≥ навчальн≥ заклади з особливими умовами навчанн¤), науковими, науково-методичними установами та вищими навчальними закладами.

 

–ќ«ƒ≤Ћ IV

”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя ” √јЋ”«≤ ¬»ўќѓ ќ—¬≤“»

 

—татт¤ 15. —истема вищоњ осв≥ти

 

—истему вищоњ осв≥ти складають:

вищ≥ навчальн≥ заклади вс≥х форм власност≥;

≥нш≥ юридичн≥ особи,† що надають осв≥тн≥† послуги у галуз≥ вищоњ осв≥ти;

органи, ¤к≥ зд≥йснюють управл≥нн¤ у галуз≥ вищоњ осв≥ти.

 

—татт¤ 16. ”правл≥нн¤ у галуз≥ вищоњ осв≥ти

 

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в† ”крањни† через† систему орган≥в виконавчоњ влади:

зд≥йснюЇ державну пол≥тику у галуз≥ вищоњ осв≥ти;

орган≥зовуЇ розробленн¤ та зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дних загальнодержавних та ≥нших програм;

забезпечуЇ розробленн¤ ≥ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо створенн¤ матер≥ально-техн≥чноњ бази та ≥нших умов, необх≥дних дл¤ розвитку вищоњ осв≥ти;

затверджуЇ Ќац≥ональну рамку квал≥ф≥кац≥й;

у межах своњх повноважень видаЇ нормативно-правов≥ акти з питань вищоњ осв≥ти;

забезпечуЇ контроль за виконанн¤м законодавства про вищу осв≥ту.

”правл≥нн¤ у галуз≥ вищоњ осв≥ти у межах њх компетенц≥њ зд≥йснюЇтьс¤:

спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки;

≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ в≥йськов≥ навчальн≥ заклади (вищ≥ навчальн≥ заклади з особливими умовами навчанн¤);

¬ищою атестац≥йною ком≥с≥Їю ”крањни;

органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевими органами виконавчоњ влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади;

власниками вищих навчальних заклад≥в;

органами громадського самовр¤дуванн¤ в осв≥т≥ (сп≥лка ректор≥в вищих навчальних заклад≥в ”крањни, конференц≥њ, зТњзди педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в, асоц≥ац≥њ вищих навчальних заклад≥в тощо);

незалежними установами контролю ¤кост≥ осв≥ти (агенц≥њ, бюро, профес≥йн≥ асоц≥ац≥њ тощо).

 

—татт¤ 17. ѕовноваженн¤ спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ в≥йськов≥ навчальн≥ заклади (вищ≥ навчальн≥ заклади з особливими умовами навчанн¤)†

 

1. —пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки:

1) зд≥йснюЇ анал≥тично-прогностичну д≥¤льн≥сть у галуз≥ вищоњ осв≥ти, визначаЇ тенденц≥њ њњ розвитку, вплив демограф≥чноњ, етн≥чноњ, соц≥ально-економ≥чноњ ситуац≥њ, ≥нфраструктури виробничоњ та невиробничоњ сфер, ринку прац≥ на стан вищоњ осв≥ти, формуЇ напр¤ми взаЇмод≥њ з ≥ншими ланками осв≥ти, стратег≥чн≥ напр¤ми розвитку вищоњ осв≥ти в≥дпов≥дно до науково-техн≥чного прогресу та ≥нших фактор≥в, узагальнюЇ св≥товий ≥ в≥тчизн¤ний досв≥д розвитку вищоњ осв≥ти;

2) бере участь у формуванн≥ державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ осв≥ти, науки, п≥дготовки кадр≥в з вищою осв≥тою;

3) розробл¤Ї Ќац≥ональну рамку квал≥ф≥кац≥й, програми розвитку вищоњ осв≥ти, державну компоненту стандарт≥в вищоњ осв≥ти;

4) визначаЇ нормативи  матер≥ально-техн≥чного  ≥ ф≥нансового забезпеченн¤ вищих навчальних заклад≥в у пор¤дку, встановленому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни;

5) зд≥йснюЇ навчально-методичне кер≥вництво, контроль за дотриманн¤м вимог стандарт≥в вищоњ осв≥ти, державне ≥нспектуванн¤ вищих навчальних заклад≥в;

6) зд≥йснюЇ м≥жнародне сп≥вроб≥тництво з питань, що належать до його компетенц≥њ;

7) зд≥йснюЇ л≥цензуванн¤ ≥ контроль за д≥¤льн≥стю субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ провад¤ть наб≥р ≥ноземц≥в на навчанн¤ в ”крањн≥ незалежно в≥д форм власност≥, видаЇ њм л≥ценз≥њ, сертиф≥кати;

8) зд≥йснюЇ в установленому пор¤дку л≥цензуванн¤ та акредитац≥ю осв≥тн≥х послуг, що надаютьс¤ вищими навчальними закладами (науковими установами) та закладами п≥сл¤дипломноњ осв≥ти незалежно в≥д форм власност≥, веде ƒержавний реЇстр вищих навчальних заклад≥в та наукових установ, ¤к≥ зд≥йснюють п≥дготовку кадр≥в з вищою осв≥тою за осв≥тньо-науковими р≥вн¤ми;

9) зд≥йснюЇ визнанн¤ (ностриф≥кац≥ю) ≥ноземних документ≥в про вищу осв≥ту та вчен≥ званн¤ доцента ≥ професора;

10) орган≥зовуЇ роботу ƒержавноњ акредитац≥йноњ ком≥с≥њ;

11) формуЇ ≥ розм≥щуЇ державне замовленн¤ на п≥дготовку кадр≥в з вищою осв≥тою та наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в у пор¤дку, встановленому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни;

12) спри¤Ї працевлаштуванню випускник≥в вищих навчальних† заклад≥в;

13) затверджуЇ умови прийому на навчанн¤ до вищих навчальних заклад≥в;

14) затверджуЇ статути п≥дпор¤дкованих йому вищих навчальних заклад≥в та вищих навчальних заклад≥в приватноњ форми власност≥;

15) погоджуЇ статути вищих навчальних заклад≥в державноњ форми власност≥, що п≥дпор¤дкован≥ ≥ншим центральним органам виконавчоњ влади та вищих навчальних заклад≥в комунальноњ форми власност≥;

16) орган≥зовуЇ вибори, затверджуЇ та зв≥льн¤Ї з посад кер≥вник≥в п≥дпор¤дкованих йому вищих навчальних заклад≥в;

17) погоджуЇ затвердженн¤ на посаду кер≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в державноњ форми власност≥, що п≥дпор¤дкован≥ ≥ншим центральним органам виконавчоњ влади, вищих навчальних заклад≥в комунальноњ та приватноњ форм власност≥;

18) орган≥зовуЇ атестац≥ю педагог≥чних прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в щодо присвоЇнн¤ њм квал≥ф≥кац≥йних† категор≥й та† педагог≥чних звань;

19) присвоюЇ науково-педагог≥чним прац≥вникам† вчен≥ званн¤ доцента ≥ професора;

20) разом з ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевими органами виконавчоњ влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади комунальноњ форми власност≥, забезпечуЇ реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ осв≥ти ≥ зд≥йснюЇ контроль за вт≥ленн¤м державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ осв≥ти, дотриманн¤м нормативно-правових акт≥в про вищу осв≥ту в ус≥х вищих навчальних закладах незалежно в≥д форми власност≥ ≥ п≥дпор¤дкуванн¤;

21) спри¤Ї д≥¤льност≥ студентського самовр¤дуванн¤ у вищих навчальних закладах;

22) зд≥йснюЇ, в межах повноважень, реал≥зац≥ю ц≥новоњ пол≥тики у сфер≥ наданн¤ осв≥тн≥х послуг державними† та комунальними вищими навчальними закладами та њх мон≥торинг;

23) зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законодавством ”крањни.

 

2. ≤нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ в≥йськов≥ навчальн≥ заклади (вищ≥ навчальн≥ заклади з особливими умовами навчанн¤):

1) беруть участь у зд≥йсненн≥ державноњ пол≥тики у галуз≥† вищоњ† осв≥ти, науки, профес≥йноњ п≥дготовки кадр≥в;

2) беруть участь у зд≥йсненн≥ л≥цензуванн¤ та акредитац≥њ осв≥тньоњ д≥¤льност≥, що зд≥йснюЇтьс¤ п≥дпор¤дкованими њм вищими навчальними закладами;

3) формують ≥ розм≥щують державне замовленн¤ на п≥дготовку кадр≥в з вищою осв≥тою та наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в у пор¤дку, встановленому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни;

4) беруть участь у визначенн≥ норматив≥в матер≥ально-техн≥чного ≥ ф≥нансового забезпеченн¤ вищих навчальних заклад≥в;

5) спри¤ють працевлаштуванню випускник≥в п≥дпор¤дкованих њм вищих навчальних заклад≥в;

6) зд≥йснюють контрольн≥ функц≥њ за дотриманн¤м вимог щодо ¤кост≥ вищоњ осв≥ти;

7) орган≥зовують вибори, затверджують та зв≥льн¤ють з посади кер≥вник≥в п≥дпор¤дкованих њм вищих навчальних заклад≥в за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та погоджують призначенн¤ на посаду кер≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в комунальноњ форми власност≥, що в≥днос¤тьс¤ до њх сфери управл≥нн¤ у в≥дпов≥дн≥й галуз≥;

8) затверджують за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим† центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки статути п≥дпор¤дкованих њм вищих навчальних заклад≥в та погоджують статути вищих навчальних заклад≥в комунальноњ форми власност≥, що в≥днос¤тьс¤ до њх сфери управл≥нн¤ у в≥дпов≥дн≥й галуз≥;

9) зд≥йснюють ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законодавством ”крањни.

 

3. јкти спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки, прийн¤т≥ у межах його повноважень, Ї обов'¤зковими дл¤ ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ в≥йськов≥ навчальн≥ заклади (вищ≥ навчальн≥ заклади з особливими умовами навчанн¤), орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, вищих навчальних заклад≥в незалежно в≥д форм власност≥.

 

—татт¤ 18. ѕовноваженн¤ ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ ”крањни

 

1. ¬ища атестац≥йна ком≥с≥¤ ”крањни забезпечуЇ виконанн¤ державних вимог при атестац≥њ наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ.

¬ища атестац≥йна ком≥с≥¤ ”крањни:

формуЇ мережу спец≥ал≥зованих вчених рад та контролюЇ њх д≥¤льн≥сть;

формуЇ нормативн≥ та методичн≥ засади д≥¤льност≥ спец≥ал≥зованих вчених рад;

розробл¤Ї ≥ затверджуЇ вимоги до р≥вн¤ науковоњ квал≥ф≥кац≥њ доктора ф≥лософ≥њ, доктора наук, вченого званн¤ старшого досл≥дника та встановлюЇ критер≥њ атестац≥њ† наукових кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ;

забезпечуЇ Їдн≥сть вимог до р≥вн¤ науковоњ квал≥ф≥кац≥њ ос≥б, ¤к≥ здобувають науковий ступ≥нь доктора ф≥лософ≥њ або доктора наук ≥ вчене званн¤ старшого досл≥дника;

формуЇ мережу експертних рад;

проводить експертизу дисертац≥й дл¤ здобутт¤ наукових ступен≥в та† атестац≥йних справ дл¤ присвоЇнн¤ вченого званн¤ старшого досл≥дника;

затверджуЇ р≥шенн¤ спец≥ал≥зованих вчених рад про присудженн¤ наукових ступен≥в ≥ р≥шенн¤ вчених (наукових, науково-техн≥чних, техн≥чних) рад про присвоЇнн¤ вченого званн¤ старшого досл≥дника, а також скасовуЇ њх у раз≥ невиконанн¤ державних вимог† при атестац≥њ наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ;

вир≥шуЇ в установленому пор¤дку питанн¤ переатестац≥њ наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ, позбавленн¤ наукових ступен≥в ≥ вченого званн¤ старшого досл≥дника, оформленн¤ й видач≥ диплом≥в ≥ атестат≥в, а також розгл¤даЇ апел¤ц≥њ;

присвоюЇ вчене званн¤ старшого досл≥дника;

зд≥йснюЇ сп≥вроб≥тництво з державними органами ≥нших крањн з питань, що належать до компетенц≥њ ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ ”крањни;

вир≥шуЇ в установленому пор¤дку питанн¤ визнанн¤ документ≥в про присудженн¤ наукових ступен≥в та присвоЇнн¤ вченого званн¤ старшого досл≥дника;

зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законодавством ”крањни.

 

2. јкти ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ ”крањни, прийн¤т≥ в межах њњ повноважень, Ї обов'¤зковими дл¤ м≥н≥стерств, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, установ, в систем≥ ¤ких створено спец≥ал≥зован≥ вчен≥ ради по присудженню наукових ступен≥в доктора ф≥лософ≥њ ≥ доктора наук та д≥ють вчен≥ (науков≥, науково-техн≥чн≥, техн≥чн≥) ради, що приймають р≥шенн¤ про присвоЇнн¤ вченого званн¤ старшого досл≥дника.

 

—татт¤ 19. ѕовноваженн¤ орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади

 

ќргани влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, в межах своЇњ компетенц≥њ:

забезпечують виконанн¤ державних програм у галуз≥ вищоњ осв≥ти;

вивчають потребу у фах≥вц¤х на м≥сц¤х ≥ внос¤ть спец≥ально уповноваженим† центральним органам виконавчоњ влади у галуз≥ прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики, економ≥ки, осв≥ти ≥ науки, пропозиц≥њ щодо обс¤г≥в державного замовленн¤ на п≥дготовку та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ фах≥вц≥в;

подають до спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки пропозиц≥њ щодо формуванн¤ мереж≥ вищих навчальних заклад≥в;

затверджують за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки статути п≥дпор¤дкованих њм вищих навчальних заклад≥в;

спри¤ють працевлаштуванню випускник≥в п≥дпор¤дкованих њм вищих навчальних заклад≥в, њх соц≥альному захисту;

залучають у пор¤дку, передбаченому законодавством ”крањни, п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (за њх згодою) до вир≥шенн¤ проблем розвитку вищоњ осв≥ти.

 

—татт¤ 20. ѕовноваженн¤ власника (власник≥в) вищого навчального закладу

 

1. ѕовноваженн¤ власника (власник≥в) щодо управл≥нн¤ вищим навчальним закладом визначаютьс¤ в межах законодавства ”крањни статутом вищого навчального закладу. ¬ласник (власники) вищого навчального закладу:

розробл¤Ї статут вищого навчального закладу;

орган≥зовуЇ л≥цензуванн¤ вищого навчального закладу;

призначаЇ кер≥вника вищого навчального закладу на умовах контракту в≥дпов≥дно до цього «акону;

зд≥йснюЇ контроль за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю вищого навчального закладу;

зд≥йснюЇ контроль за дотриманн¤м умов, передбачених р≥шенн¤м про заснуванн¤ вищого навчального закладу;

приймаЇ р≥шенн¤ про припиненн¤ вищого навчального закладу;

зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законодавством ”крањни.

 

2. ¬ласник (власники) зд≥йснюЇ (зд≥йснюють) права, передбачен≥ частиною першою ц≥Їњ статт≥, щодо управл≥нн¤ вищим навчальним закладом безпосередньо або через уповноважений ним орган (особу).

¬ласник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) може делегувати окрем≥ повноваженн¤ кер≥вников≥ вищого навчального закладу.

 

–ќ«ƒ≤Ћ V.

¬»ў≤ Ќј¬„јЋ№Ќ≤ «ј Ћјƒ»

 

—татт¤ 21. ћета ≥ головн≥ завданн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу

 

1. ќсновною метою д≥¤льност≥ вищого навчального закладу Ї забезпеченн¤ умов, необх≥дних дл¤ здобутт¤ особою вищоњ† осв≥ти,† п≥дготовка кадр≥в дл¤ потреб ”крањни.

 

2. √оловними завданн¤ми вищого навчального закладу Ї:

зд≥йсненн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥, ¤ка забезпечуЇ п≥дготовку кадр≥в в≥дпов≥дних осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних (осв≥тньо-наукових) р≥вн≥в ≥ в≥дпов≥даЇ† стандартам† вищоњ† осв≥ти;

зд≥йсненн¤ науковоњ, науково-техн≥чноњ, виробничоњ, ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, дорадництва та роботи з впровадженн¤ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу у в≥дпов≥дну галузь економ≥ки (дл¤ ун≥верситет≥в, академ≥й, коледж≥в);

забезпеченн¤ ф≥зичного розвитку особистост≥ шл¤хом ф≥зичного вихованн¤, ф≥зичноњ реаб≥л≥тац≥њ та рекреац≥њ, зд≥йсненн¤ культурно-виховноњ д≥¤льност≥;

забезпеченн¤ виконанн¤ державного замовленн¤† та угод на п≥дготовку кадр≥в з вищою осв≥тою;

зд≥йсненн¤ п≥дготовки наукових, науково-педагог≥чних кадр≥в та атестац≥¤ наукових кадр≥в в ун≥верситетах та академ≥¤х;

вивченн¤ попиту на окрем≥ спец≥альност≥ на ринку прац≥ ≥ спри¤нн¤ працевлаштуванню випускник≥в;

забезпеченн¤ культурного ≥ духовного розвитку особистост≥, вихованн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, в дус≥ гуман≥зму ≥ поваги до  онституц≥њ ”крањни та державних символ≥в ”крањни;

п≥двищенн¤ осв≥тнього й культурного р≥вн¤ громад¤н;

встановленн¤ м≥жнародних зв'¤зк≥в та зд≥йсненн¤ м≥жнародноњ д≥¤льност≥ в галуз≥ осв≥ти, науки, спорту, мистецтва ≥ культури.

 

—татт¤ 22. ѕравовий статус вищого навчального закладу

 

1. ¬ищий навчальний заклад Ї юридичною особою, що створюЇтьс¤ у передбачених законодавством ”крањни орган≥зац≥йно-правових формах дл¤ зд≥йсненн¤ осв≥тньоњ та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥ ≥ виконанн¤ завдань, що визначен≥ частиною другою статт≥ 21 цього «акону.

 

2. ¬ищий навчальний заклад зг≥дно ≥з законодавством ”крањни може виступати засновником (сп≥взасновником) ≥нших юридичних ос≥б. «аснован≥ вищим навчальним закладом юридичн≥ особи зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до напр¤м≥в навчально-науково-виробничоњ, ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу, дорадництва та (або) спри¤ють дос¤гненню ≥нших його статутних ц≥лей.

¬ищ≥ навчальн≥ заклади можуть зд≥йснювати осв≥тню д≥¤льн≥сть разом з ≥ноземними навчальними закладами за узгодженими навчальними планами в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни та м≥жнародних угод.

 

3. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади у встановленому пор¤дку можуть створювати навчальн≥, навчально-науков≥ та навчально-науково-виробнич≥ комплекси, консорц≥уми. ¬с≥† учасники комплексу збер≥гають статус юридичноњ особи.

 

4. ” вищих навчальних закладах державноњ ≥ комунальноњ форм власност≥ к≥льк≥сть студент≥в, денноњ форми навчанн¤, прийн¤тих на перший курс за державним замовленн¤м, повинна становити не менше н≥ж 50 в≥дсотк≥в в≥д загальноњ к≥лькост≥ студент≥в, прийн¤тих на навчанн¤ на перший курс.

 

—татт¤ 23. “ипи вищих навчальних заклад≥в

 

¬≥дпов≥дно до напр¤м≥в осв≥тньоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ д≥ють вищ≥ навчальн≥ заклади таких тип≥в:

 

1) ун≥верситет - вищий навчальний заклад, ¤кий зд≥йснюЇ осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в бакалавра ≥ маг≥стра, осв≥тньо-наукових р≥вн≥в доктора ф≥лософ≥њ, доктора наук з гуман≥тарних,† економ≥чних, природничих, техн≥чних та ≥нших напр¤м≥в науки, техн≥ки, культури ≥ мистецтв, в≥йськовоњ справи, проводить фундаментальн≥ та прикладн≥ науков≥ досл≥дженн¤, маЇ розвинуту ≥нфраструктуру навчальних, наукових ≥ науково-виробничих п≥дрозд≥л≥в, в≥дпов≥дний р≥вень кадрового ≥ матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤, спри¤Ї поширенню наукових знань та зд≥йснюЇ культурно-просв≥тницьку д≥¤льн≥сть.

ћожуть створюватис¤ класичн≥ та проф≥льн≥ (техн≥чн≥, технолог≥чн≥, економ≥чн≥, педагог≥чн≥, медичн≥, фармацевтичн≥, аграрн≥, мистецьк≥, культуролог≥чн≥ тощо) ун≥верситети.

 ласичний ун≥верситет створюЇтьс¤ за умови, ¤кщо у ньому за денною формою навчаЇтьс¤ не менш ¤к дес¤ть тис¤ч студент≥в не менш ¤к за в≥сьмома галуз¤ми осв≥ти ≥ зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка наукових кадр≥в не менше н≥ж з восьми наукових спец≥альностей.

ѕроф≥льний ун≥верситет створюЇтьс¤ за умови, ¤кщо у ньому за денною формою навчаЇтьс¤ не менш ¤к ш≥сть тис¤ч студент≥в не менш ¤к за чотирма галуз¤ми осв≥ти ≥ зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка наукових кадр≥в не менш ¤к з трьох наукових спец≥альностей (за вин¤тком мистецьких та в≥йськових вищих навчальних заклад≥в (вищих навчальних заклад≥в з особливими умовами навчанн¤), вимоги до ¤ких встановлюютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади в галуз≥ осв≥ти ≥ науки).

 

2) академ≥¤ - вищий навчальний заклад, ¤кий зд≥йснюЇ осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти† осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в бакалавра ≥ маг≥стра та осв≥тнього-наукових р≥вн≥в доктора ф≥лософ≥њ, доктора наук у певн≥й галуз≥ науки, виробництва, осв≥ти, культури ≥ мистецтва, в≥йськовоњ справи, проводить фундаментальн≥ та прикладн≥ науков≥ досл≥дженн¤ ≥ маЇ† в≥дпов≥дний р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤. ќсв≥тн¤ д≥¤льн≥сть, пов'¤зана ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти музичного спр¤муванн¤ може зд≥йснюватись у консерватор≥¤х.

јкадем≥¤ створюЇтьс¤ за умови, ¤кщо у н≥й за денною формою навчаЇтьс¤ не менш ¤к три тис¤ч≥ студент≥в за одн≥Їю-двома галуз¤ми осв≥ти ≥ зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка наукових кадр≥в не менш ¤к з двох наукових спец≥альностей (за вин¤тком мистецьких та в≥йськових вищих навчальних заклад≥в (вищих навчальних заклад≥в з особливими умовами навчанн¤), вимоги до ¤ких встановлюютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади в галуз≥ осв≥ти ≥ науки).

 

3) коледж - вищий навчальний заклад або структурний п≥дрозд≥л ун≥верситету чи академ≥њ, ¤кий провадить осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра за певними спец≥альност¤ми, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу д≥¤льн≥сть ≥ маЇ в≥дпов≥дний† р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤;

 оледж створюЇтьс¤ за умови, ¤кщо у ньому за денною формою навчаЇтьс¤ не менш ¤к одна тис¤ча студент≥в (за вин¤тком мистецьких та в≥йськових (вищих навчальних заклад≥в з особливими умовами навчанн¤), вимоги до ¤ких встановлюютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади в галуз≥ осв≥ти ≥ науки).

 

4) профес≥йний коледж - вищий навчальний заклад або структурний п≥дрозд≥л ун≥верситету чи академ≥њ, ¤кий провадить осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ молодшого спец≥ал≥ста за одн≥Їю або к≥лькома спор≥дненими спец≥альност¤ми, ≥ маЇ в≥дпов≥дний р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤.

ѕрофес≥йний коледж створюЇтьс¤ за умови, ¤кщо у ньому за денною формою навчаЇтьс¤ не менш ¤к пТ¤тсот студент≥в (за вин¤тком мистецьких та в≥йськових (вищих навчальних заклад≥в з особливими умовами навчанн¤), вимоги до ¤ких встановлюютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади в галуз≥ осв≥ти ≥ науки).

 

 

—татт¤ 24. Ќац≥ональний вищий навчальний заклад

 

1. ƒержавному вищому навчальному закладу (ун≥верситету, академ≥њ) в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни може бути надано статус нац≥онального.

 

2. Ќац≥ональний вищий навчальний заклад маЇ право:

1) пр≥оритетно отримувати державне замовленн¤ на п≥дготовку кадр≥в з наукоЇмних спец≥альностей;

2) зд≥йснювати перерозпод≥л норматив≥в чисельност≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в за спец≥альност¤ми з урахуванн¤м результат≥в науковоњ д≥¤льност≥ в межах њх загальноњ чисельност≥ та фонду зароб≥тноњ плати;

3) перерозпод≥л¤ти л≥цензований обс¤г прийому за спец≥альност¤ми в межах в≥дпов≥дноњ галуз≥ осв≥ти;

4) зд≥йснювати п≥дготовку кадр≥в з вищою осв≥тою та наукових кадр≥в за експериментальними навчальними планами ≥ програмами;

5) пр≥оритетного ф≥нансуванн¤ придбанн¤ наукового ≥ навчального обладнанн¤, компТютерних програм тощо;

6) створювати всеукрањнськ≥ спец≥ал≥зован≥ загальноосв≥тн≥ навчальн≥ заклади (л≥цењ).

7) приймати р≥шенн¤ про створенн¤, реорган≥зац≥ю, л≥кв≥дац≥ю п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, структурних п≥дрозд≥л≥в вищого навчального закладу;

8) встановлювати ≥ присвоювати вчен≥ званн¤ доцента чи професора вищого навчального закладу;

9) визначати та встановлювати власн≥ форми морального та матер≥ального заохоченн¤ прац≥вник≥в вищого навчального закладу.

10) розпор¤джатис¤ власними надходженн¤ми, в тому числ≥ отриманими в≥д наданн¤ дозволених законодавством платних послуг;

11) в≥дкривати поточн≥ та депозитн≥ рахунки в банках в≥дпов≥дно до законодавства про банк≥вську д≥¤льн≥сть дл¤ обслуговуванн¤ власних надходжень.

 

 

3. Ќац≥ональному вищому навчальному закладу, ¤кий маЇ вагом≥ науков≥ здобутки, з метою розширенн¤ досл≥дницькоњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, поглибленн¤ ≥нтеграц≥њ у св≥товий осв≥тньо-науковий прост≥р,  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та погодженн¤м з ≥ншими за≥нтересованими центральними органами виконавчоњ влади на конкурсн≥й основ≥ може надаватис¤ статус досл≥дницького ун≥верситету.

ƒосл≥дницькому ун≥верситету надаЇтьс¤ право:

приймати р≥шенн¤ про присудженн¤ в установленому пор¤дку наукових ступен≥в доктора ф≥лософ≥њ, доктора наук з видачею державного документа;

приймати р≥шенн¤ про присвоЇнн¤ в установленому пор¤дку вчених звань старшого досл≥дника, доцента, професора з видачею державного документа;

встановлювати ≥ндив≥дуальн≥ нормативи чисельност≥ студент≥в, асп≥рант≥в на одну посаду науково-педагог≥чного прац≥вника тощо в межах фонду зароб≥тноњ плати та њх загальноњ чисельност≥.

≤нш≥ додатков≥ права досл≥дницького ун≥верситету за основними напр¤мами його д≥¤льност≥ визначаютьс¤ ѕоложенн¤м про досл≥дницький ун≥верситет, затвердженим постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

 

—татт¤ 25. —творенн¤ та припиненн¤ вищого навчального закладу

 

1. —творенн¤ та припиненн¤ державних вищих навчальних заклад≥в (ун≥верситет≥в, академ≥й, коледж≥в) та њх ф≥л≥й зд≥йснюЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

—творенн¤ та припиненн¤ державних профес≥йних коледж≥в та њх ф≥л≥й зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ в≥йськов≥ навчальн≥ заклади (вищ≥ навчальн≥ заклади з особливими умовами навчанн¤) за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

—творенн¤ та припиненн¤ комунальних вищих навчальних заклад≥в (ун≥верситет≥в, академ≥й, коледж≥в) та њх ф≥л≥й зд≥йснюЇтьс¤ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ за погодженн¤м ≥з  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

—творенн¤ та припиненн¤ комунальних профес≥йних коледж≥в та њх ф≥л≥й зд≥йснюЇтьс¤ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

—творенн¤ та припиненн¤ приватних вищих навчальних заклад≥в та њх ф≥л≥й† зд≥йснюЇтьс¤ њх засновником (засновниками) або учасником (учасниками) Ц ф≥зичними та (або) юридичними особами за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом† виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

2. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади (ун≥верситети, академ≥њ) в≥дпов≥дно до законодавства ≥ноземних держав та за згодою спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки можуть створювати за кордоном своњ структурн≥ п≥дрозд≥ли.

¬ищ≥ навчальн≥ заклади ≥ноземних держав можуть з дозволу спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки створювати своњ структурн≥ п≥дрозд≥ли на територ≥њ ”крањни.

—творенн¤ в ”крањн≥ вищих навчальних заклад≥в за участю ≥ноземц≥в, ос≥б без громад¤нства та ≥ноземних юридичних ос≥б зд≥йснюЇтьс¤ за дозволом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

 

3. ћережа державних вищих навчальних заклад≥в визначаЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥дпов≥дно до соц≥ально-економ≥чних та культурно-осв≥тн≥х потреб у них.

ћережа комунальних вищих навчальних заклад≥в визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дним органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤ зг≥дно з соц≥ально-економ≥чними та культурно-осв≥тн≥ми потребами у них в≥дпов≥дних територ≥альних громад.

 

4.¬ищий навчальний заклад д≥Ї на п≥дстав≥ власного статуту.

—татут вищого навчального закладу маЇ м≥стити:

повне найменуванн¤, в ¤кому вказуютьс¤ орган≥зац≥йно-правова форма та назва ≥з зазначенн¤м типу вищого навчального закладу, м≥сцезнаходженн¤, дати прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про створенн¤;

права та обов'¤зки засновника (засновник≥в) або учасника (учасник≥в);

обс¤г цив≥льноњ право-, д≥Їздатност≥ вищого навчального закладу;

обс¤г основних засоб≥в (розм≥р статутного фонду), наданих засновником (засновниками) або учасником (учасниками);

пор¤док створенн¤, д≥¤льност≥ та повноваженн¤ орган≥в управл≥нн¤ вищим навчальним закладом, права та обов'¤зки кер≥вника;

пор¤док обранн¤ представник≥в до орган≥в громадського самовр¤дуванн¤;

джерела надходженн¤ та пор¤док використанн¤ кошт≥в та ≥ншого майна вищого навчального закладу;

пор¤док зв≥тност≥, контролю за зд≥йсненн¤м ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥;

концепц≥ю осв≥тньоњ д≥¤льност≥;

пор¤док внесенн¤ зм≥н до статуту вищого навчального закладу;

пор¤док припиненн¤ вищого† навчального† закладу.

 

—татт¤ 26. Ћ≥цензуванн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ та акредитац≥¤ спец≥альностей

 

1. ќсв≥тн¤ д≥¤льн≥сть у галуз≥ вищоњ осв≥ти на територ≥њ ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ вищими навчальними закладами та науковими установами (за осв≥тньо-науковими р≥вн¤ми доктора ф≥лософ≥њ, доктора наук) на п≥дстав≥ л≥ценз≥й, ¤к≥ видаютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки у пор¤дку, встановленому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

Ћ≥цензуванн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ наукових установ за осв≥тньо-науковим р≥внем доктора ф≥лософ≥њ, доктора наук зд≥йснюЇтьс¤ за участю нац≥ональноњ та галузевих академ≥й наук.

” л≥ценз≥њ на осв≥тню д≥¤льн≥сть (або в додатку до нењ) зазначаютьс¤ назва спец≥альност≥ та обс¤ги п≥дготовки, терм≥н д≥њ л≥ценз≥њ, а також м≥сцезнаходженн¤ вищого навчального закладу, його в≥докремлен≥ структурн≥† п≥дрозд≥ли та њх м≥сцезнаходженн¤.

Ћ≥цензуванн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в зд≥йснюЇтьс¤ перед початком п≥дготовки кадр≥в за спец≥альн≥стю спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки шл¤хом проведенн¤ л≥ценз≥йноњ експертизи.

—пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки на п≥дстав≥ за¤ви вищого навчального закладу про проведенн¤ л≥ценз≥йноњ експертизи у двом≥с¤чний терм≥н приймаЇ р≥шенн¤ про видачу л≥ценз≥њ або про в≥дмову у њњ видач≥.

ќбов'¤зковою умовою видач≥ л≥ценз≥њ вищим навчальним закладам Ї на¤вн≥сть у них необх≥дноњ власноњ, переданоњ в оперативне управл≥нн¤ або орендованоњ не менш ¤к на 10 рок≥в матер≥ально-техн≥чноњ бази, навчально-методичного та ≥нформац≥йного забезпеченн¤, б≥бл≥отеки, педагог≥чних, науково-педагог≥чних кадр≥в за нормативами, що встановлюютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

¬ищому навчальному закладу, що усп≥шно пройшов л≥ценз≥йну експертизу, видаЇтьс¤ л≥ценз≥¤ на осв≥тню д≥¤льн≥сть, ¤к правило, на терм≥н завершенн¤ циклу п≥дготовки кадр≥в за спец≥альн≥стю, але не менш ¤к на два роки. ѕродовженн¤ терм≥ну д≥њ л≥ценз≥њ зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому дл¤ њњ одержанн¤ або за результатами акредитац≥њ. « дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про припиненн¤ вищого навчального закладу видана л≥ценз≥¤ втрачаЇ чинн≥сть.

¬ищ≥ навчальн≥ заклади, що мають л≥ценз≥њ, внос¤тьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки до ƒержавного реЇстру вищих навчальних заклад≥в.

 

2. «а результатами акредитац≥њ спец≥альностей видаютьс¤ сертиф≥кати у пор¤дку, встановленому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

” сертиф≥кат≥ про акредитац≥ю спец≥альност≥ (або у додатку до нього) зазначаютьс¤ назва спец≥альност≥, осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень, терм≥н д≥њ сертиф≥ката, а також м≥сцезнаходженн¤ вищого навчального закладу, його в≥докремлен≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли та њх м≥сцезнаходженн¤.

јкредитац≥¤ спец≥альност≥ зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки шл¤хом проведенн¤ акредитац≥йноњ експертизи у пор¤дку, встановленому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

—пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки на п≥дстав≥ за¤ви вищого навчального закладу про проведенн¤ акредитац≥йноњ експертизи у двом≥с¤чний терм≥н приймаЇ р≥шенн¤ про видачу сертиф≥ката про акредитац≥ю спец≥альност≥ чи про в≥дмову у його видач≥.

¬ищ≥ навчальн≥ заклади, що усп≥шно пройшли акредитац≥йну експертизу, отримують сертиф≥кат про акредитац≥ю спец≥альност≥, терм≥н д≥њ ¤кого не може перевищувати 10 рок≥в. ѕродовженн¤ терм≥ну д≥њ сертиф≥ката зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому дл¤ його одержанн¤. « дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про припиненн¤ вищого навчального закладу виданий сертиф≥кат втрачаЇ чинн≥сть.

 

3. ‘орми л≥ценз≥й на осв≥тню д≥¤льн≥сть та сертиф≥кат≥в про акредитац≥ю спец≥альностей, пор¤док њх оформленн¤, переоформленн¤, видач≥, збер≥ганн¤ та обл≥ку затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

4. Ћ≥ценз≥њ на осв≥тню д≥¤льн≥сть та сертиф≥кати про акредитац≥ю спец≥альностей можуть бути анульован≥ на п≥дстав≥ та в пор¤дку, встановленому законодавством ”крањни.

–≥шенн¤ спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки з питань л≥цензуванн¤† та† акредитац≥њ можуть бути оскаржен≥ до суду.

 

—татт¤ 27. ѕринципи управл≥нн¤ вищим навчальним закладом

 

1. ”правл≥нн¤ вищим навчальним закладом зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ принцип≥в:

автоном≥њ та самовр¤дуванн¤;

розмежуванн¤ прав, повноважень та в≥дпов≥дальност≥ засновника (засновник≥в) або учасника (учасник≥в), орган≥в управл≥нн¤ вищою осв≥тою, орган≥в управл≥нн¤ вищого† навчального закладу та його структурних п≥дрозд≥л≥в;

поЇднанн¤ колег≥альних та Їдиноначальних засад;

незалежност≥ в≥д пол≥тичних парт≥й, громадських та рел≥г≥йних† орган≥зац≥й.

 

2. јвтоном≥¤ та самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу реал≥зуютьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни ≥ передбачають право:

самост≥йно визначати форми навчанн¤ та форми орган≥зац≥њ навчального процесу;

приймати на роботу педагог≥чних, науково-педагог≥чних та ≥нших прац≥вник≥в;

надавати додатков≥ осв≥тн≥ послуги;

самост≥йно розробл¤ти та запроваджувати власн≥ програми науковоњ, науково-досл≥дноњ, науково-техн≥чноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥;

створювати в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни структурн≥ п≥дрозд≥ли;

зд≥йснювати видавничу д≥¤льн≥сть, розвивати власну пол≥граф≥чну базу;

на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних угод провадити сп≥льну д≥¤льн≥сть з навчальними закладами та ≥ншими юридичними особами;

брати участь у робот≥ м≥жнародних орган≥зац≥й;

запроваджувати власну символ≥ку та атрибутику;

звертатис¤ з ≥н≥ц≥ативою до орган≥в управл≥нн¤ вищою осв≥тою про внесенн¤ зм≥н до чинних або розробленн¤ нових нормативно-правових акт≥в у галуз≥ вищоњ осв≥ти, а також брати участь у робот≥ над проектами щодо њх удосконаленн¤;

користуватис¤ земельними д≥л¤нками в пор¤дку, встановленому законодавством ”крањни.

 

3. ”правл≥нн¤ вищим в≥йськовим навчальним закладом (вищим навчальним закладом з особливими умовами навчанн¤) зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м особливостей, що визначен≥ законодавством ”крањни стосовно специф≥ки д≥¤льност≥ «бройних —ил, ≥нших в≥йськових формувань, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ, спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у сфер≥ цив≥льного захисту, центральних орган≥в виконавчоњ влади з≥ спец≥альним статусом.

 

—татт¤ 28. —труктурн≥ п≥дрозд≥ли вищого навчального закладу

 

1. —труктурн≥ п≥дрозд≥ли вищого навчального закладу створюютьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни. —труктурн≥ п≥дрозд≥ли† можуть мати окрем≥ права економ≥чноњ д≥¤льност≥.

 

2. —труктурними п≥дрозд≥лами вищого навчального закладу (ун≥верситету, академ≥њ, коледжу) Ї кафедри, факультети, ≥нститути, б≥бл≥отека, в≥докремлен≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли тощо.

 афедра Ц базовий структурний п≥дрозд≥л ун≥верситету, академ≥њ, коледжу (його в≥дпов≥дних структурних п≥дрозд≥л≥в), що зд≥йснюЇ навчально-виховну ≥ методичну д≥¤льн≥сть з одн≥Їњ або к≥лькох спор≥днених спец≥альностей, спец≥ал≥зац≥й чи навчальних дисципл≥н ≥ зд≥йснюЇ наукову, науково-досл≥дну та науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть за певним напр¤мом.

 афедра створюЇтьс¤ за р≥шенн¤м ¬ченоњ ради вищого навчального закладу за умови, ¤кщо до њњ складу входить не менш ¤к пТ¤ть науково-педагог≥чних прац≥вник≥в, дл¤ ¤ких кафедра Ї основним м≥сцем роботи, ≥ не менш ¤к три з ¤ких мають науковий ступ≥нь або вчене званн¤.

 ер≥вництво кафедрою зд≥йснюЇ† зав≥дувач (начальник) кафедри, ¤кий маЇ науковий ступ≥нь в≥дпов≥дно до проф≥лю кафедри ≥ обираЇтьс¤ на цю посаду за конкурсом ¬ченою радою вищого навчального закладу строком до пТ¤ти рок≥в (дл¤ нац≥онального† вищого навчального закладу - строком до семи рок≥в). ≤з зав≥дувачем (начальником) кафедри укладаЇтьс¤ контракт.

‘акультет Ц основний орган≥зац≥йний ≥ навчально-науковий структурний п≥дрозд≥л вищого навчального закладу (ун≥верситету, академ≥њ, коледжу), що обТЇднуЇ в≥дпов≥дн≥ кафедри ≥ лаборатор≥њ. ‘акультет створюЇтьс¤ за р≥шенн¤м ¬ченоњ ради вищого навчального закладу за умови, ¤кщо до його складу входить не менш ¤к три кафедри ≥ на ньому навчаЇтьс¤ не менш ¤к 250 студент≥в денноњ форми навчанн¤ (за вин¤тком мистецьких та в≥йськових (вищих навчальних заклад≥в з особливими умовами навчанн¤), вимоги до ¤ких встановлюютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади в галуз≥ осв≥ти ≥ науки).

≤нститут Ц орган≥зац≥йний ≥ навчальноЦнауковий структурний п≥дрозд≥л ун≥верситету, академ≥њ, що обТЇднуЇ в≥дпов≥дн≥ кафедри, лаборатор≥њ, науковоЦдосл≥дн≥ центри та експериментальн≥ лаборатор≥њ, що провод¤ть науков≥ досл≥дженн¤ з пр≥оритетних напр¤м≥в науки ≥ техн≥ки. ≤нститут створюЇтьс¤ за р≥шенн¤м ¬ченоњ ради вищого навчального закладу за умови, ¤кщо до його складу входить не менш ¤к пТ¤ть кафедр ≥ в ньому навчаЇтьс¤ не менш ¤к 500 студент≥в денноњ форми навчанн¤ (за вин¤тком† мистецьких та в≥йськових (вищих навчальних заклад≥в з особливими умовами навчанн¤), вимоги до ¤ких встановлюютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади в галуз≥ осв≥ти ≥ науки).

Ѕ≥бл≥отеку вищого навчального закладу (ун≥верситету, академ≥њ, коледжу) очолюЇ директор, ¤кий обираЇтьс¤ ¬ченою радою вищого навчального закладу строком до пТ¤ти рок≥в (дл¤ нац≥онального† вищого навчального закладу - строком до семи рок≥в).

¬ищий навчальний заклад (ун≥верситет, академ≥¤, коледж) може мати у склад≥ в≥йськовий навчальний п≥дрозд≥л (в≥йськовий ≥нститут, коледж, факультет або кафедру в≥йськовоњ п≥дготовки). ¬≥йськовий ≥нститут, ¤к структурний п≥дрозд≥л цив≥льного вищого навчального закладу, може мати у склад≥ факультети та в≥йськовий профес≥йний коледж. —творенн¤ та припиненн¤ в≥йськового навчального п≥дрозд≥лу вищого навчального закладу зд≥йснюЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

¬≥йськовий навчальний п≥дрозд≥л вищого навчального закладу може мати права юридичноњ особи, що визначаютьс¤ нормативно-правовими актами центрального органу виконавчоњ влади, ¤кий маЇ у п≥дпор¤дкуванн≥ цей в≥йськовий навчальний п≥дрозд≥л, та спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 ер≥вництво в≥йськовим навчальним п≥дрозд≥лом вищого навчального закладу, а також його структурними п≥дрозд≥лами зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дними начальниками, ¤к≥ призначаютьс¤ на посади за конкурсом центральним органом виконавчоњ влади, що маЇ у п≥дпор¤дкуванн≥ цей в≥йськовий навчальний п≥дрозд≥л, строком до пТ¤ти рок≥в.

 

3. —труктурними п≥дрозд≥лами профес≥йного коледжу Ї в≥дд≥ленн¤, циклов≥ ком≥с≥њ, б≥бл≥отека тощо.

¬≥дд≥ленн¤ - структурний п≥дрозд≥л, що об'ЇднуЇ навчальн≥ групи з одн≥Їњ або к≥лькох спец≥альностей, методичн≥, навчально-виробнич≥ та† ≥нш≥ п≥дрозд≥ли. ¬≥дд≥ленн¤ створюЇтьс¤ р≥шенн¤м кер≥вника вищого навчального закладу, ¤кщо на ньому навчаЇтьс¤ не менш ¤к 150 студент≥в (за вин¤тком мистецьких та в≥йськових (вищих навчальних заклад≥в з особливими умовами навчанн¤), вимоги до ¤ких встановлюютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки).

÷иклова ком≥с≥¤ - структурний навчально-методичний п≥дрозд≥л, що проводить виховну, навчальну та методичну роботу з одн≥Їњ або к≥лькох спор≥днених навчальних дисципл≥н. ÷иклова ком≥с≥¤ створюЇтьс¤ р≥шенн¤м кер≥вника вищого навчального закладу за умови, ¤кщо до њњ складу входить не менш ¤к три педагог≥чних прац≥вники.

Ѕ≥бл≥отеку профес≥йного коледжу очолюЇ зав≥дувач, ¤кий призначаЇтьс¤ на посаду кер≥вником вищого навчального закладу.

 

4. ¬≥докремлен≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли вищих навчальних заклад≥в Ц ф≥л≥њ ≥ навчально-консультац≥йн≥ центри (представництва), що створюютьс¤ поза м≥сцем знаходженн¤ вищого навчального закладу в ≥нш≥й адм≥н≥стративно територ≥альн≥й одиниц≥ з метою наближенн¤ м≥сц¤ навчанн¤ студент≥в до м≥сц¤ њх проживанн¤.

‘≥л≥¤ зд≥йснюЇ вс≥ або частину функц≥й вищого навчального закладу ≥ створюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни у такому ж пор¤дку що ≥ вищий навчальний заклад за умови, ¤кщо до њњ складу входить не менш ¤к два факультети (в≥дд≥ленн¤).

‘≥л≥ю очолюЇ директор (начальник), ¤кий призначаЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому статутом вищого навчального закладу, та д≥Ї на п≥дстав≥ виданого дорученн¤.

Ќавчально-консультац≥йний центр (представництво) зд≥йснюЇ наданн¤ студентам заочноњ (дистанц≥йноњ) форми навчанн¤ консультац≥й щодо засвоюванн¤ ними навчального матер≥алу, виконанн¤ ≥ндив≥дуальних завдань, контрольних роб≥т та забезпечуЇ умови дл¤ самост≥йноњ роботи студент≥в у м≥жсес≥йний пер≥од.

—творенн¤ та припиненн¤ навчально-консультац≥йного центру зд≥йснюЇтьс¤† власником або уповноваженим ним органом за погодженн¤м з м≥сцевими органами виконавчоњ влади та спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

ѕор¤док створенн¤ та припиненн¤ навчально-консультац≥йного центру визначаЇтьс¤ положенн¤м, ¤ке затверджуЇ спец≥ально уповноважений† центральний орган† виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

Ќавчально-консультац≥йний центр (представництво) очолюЇ зав≥дувач, ¤кий призначаЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому статутом вищого навчального закладу.

ѕоза м≥сцем знаходженн¤ вищого навчального закладу в ≥нш≥й адм≥н≥стративно територ≥альн≥й одиниц≥ можуть також створюватись зг≥дно з вимогами абзац≥в в≥с≥м-одинадц¤ть статт≥ 23 та абзац≥в п¤ть-ш≥сть частини другоњ ц≥Їњ статт≥ «акону коледж≥, профес≥йн≥ коледж≥, факультети, ≥нститути тощо, ¤к≥ зд≥йснюють функц≥њ в≥дпов≥дно до статуту вищого навчального закладу.

–≥шенн¤ про створенн¤ таких п≥дрозд≥л≥в приймаЇтьс¤ власником або уповноваженим ним органом за погодженн¤м з м≥сцевими органами виконавчоњ влади та спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

ќсв≥тн¤ д≥¤льн≥сть ф≥л≥й, факультет≥в, ≥нститут≥в, коледж≥в, профес≥йних коледж≥в тощо вищого навчального закладу л≥цензуЇтьс¤, спец≥альност≥, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка кадр≥в, п≥дл¤гають акредитац≥њ в установленому пор¤дку.

 

5. —труктурними п≥дрозд≥лами вищого навчального закладу (ун≥верситету, академ≥њ) можуть бути науков≥, науково-досл≥дн≥ та науково-виробнич≥ ≥нститути.  ер≥вництво ≥нститутом зд≥йснюЇ директор (начальник), ¤кий обираЇтьс¤ ¬ченою радою вищого навчального закладу на посаду за конкурсом строком до пТ¤ти рок≥в. ѕовноваженн¤ директора (начальника) ≥нституту та вимоги до його кандидатури визначаютьс¤ статутом вищого навчального закладу.

” структур≥ вищого навчального закладу (ун≥верситету, академ≥њ) можуть створюватис¤:

навчально-науково-виробнич≥ центри (комплекси, ≥нститути), що об'Їднують спор≥днен≥ факультети, коледж≥, профес≥йн≥ коледж≥, науков≥, науково-досл≥дн≥, науково-виробнич≥ й проектн≥ ≥нститути, досл≥дн≥ станц≥њ, кафедри, науков≥† лаборатор≥њ, конструкторськ≥ бюро, навчально-досл≥дн≥ господарства, навчально-виробнич≥ комб≥нати, експериментальн≥ заводи, фабрики, ф≥рми, кл≥н≥чн≥ бази установ медичноњ осв≥ти, ун≥верситетськ≥ кл≥н≥ки, л≥карн≥, пол≥гони, технопарки, ≥нш≥ п≥дрозд≥ли;

навчально-науков≥ центри (комплекси, ≥нститути), що об'Їднують спор≥днен≥ факультети, кафедри, науков≥ лаборатор≥њ, центри, ≥нш≥ п≥дрозд≥ли, що забезпечують п≥дготовку кадр≥в з певних спец≥альностей та провод¤ть науков≥ досл≥дженн¤ з певного напр¤му;

науково-досл≥дн≥ центри (комплекси, ≥нститути), що об'Їднують спор≥днен≥ науков≥ лаборатор≥њ, центри, ≥нш≥ п≥дрозд≥ли за певним напр¤мом науково-досл≥дноњ роботи;

п≥дготовч≥ в≥дд≥ленн¤ (п≥дрозд≥ли), п≥дрозд≥ли п≥сл¤дипломноњ осв≥ти, лаборатор≥њ, навчально-методичн≥ каб≥нети, комп'ютерн≥ та ≥нформац≥йн≥ центри, науков≥ п≥дрозд≥ли, навчально-виробнич≥† та творч≥ майстерн≥, музењ, навчальн≥ театри ≥ студ≥њ, навчально-досл≥дн≥ господарства, виробнич≥ структури, видавництва, спортивн≥ клуби, комплекси, центри студентського спорту, заклади культурно-побутового призначенн¤ та ≥нш≥ п≥дрозд≥ли, д≥¤льн≥сть ¤ких не заборонена законодавством.

ѕор¤док створенн¤ таких структурних п≥дрозд≥л≥в визначаЇтьс¤ нормативно-правовими актами спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

6. ¬ищий навчальний заклад може розм≥щувати своњ навчальн≥, науково-досл≥дн≥ та навчально-науково-виробнич≥ п≥дрозд≥ли на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, закладах.

¬ищий навчальний заклад, вищий навчальний заклад п≥сл¤дипломноњ осв≥ти, ¤к≥ готують фах≥вц≥в медичного спр¤муванн¤, сп≥льно з центральними органами виконавчоњ влади, м≥сцевими органами виконавчоњ влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ створюють на баз≥ наукових установ, заклад≥в охорони здоровТ¤, у тому числ≥ тих, що належать територ≥альним громадам або передан≥ њм, кл≥н≥чн≥ бази установ медичноњ осв≥ти, ун≥верситетськ≥ л≥карн≥.

 л≥н≥чна база установи медичноњ осв≥ти, ун≥верситетська л≥карн¤ створюютьс¤ з метою забезпеченн¤ навчального процесу студент≥в ≥ наданн¤ багатопроф≥льноњ висококвал≥ф≥кованоњ медичноњ допомоги.

ѕор¤док створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ кл≥н≥чних баз установи медичноњ осв≥ти, ун≥верситетських л≥карень визначаЇтьс¤ положенн¤м, що затверджуЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

 

—татт¤ 29. «абезпеченн¤ державою д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в

 

ƒержава в особ≥ в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади забезпечуЇ д≥¤льн≥сть вищих навчальних заклад≥в шл¤хом:

визначенн¤ перспектив та напр¤м≥в розвитку вищоњ осв≥ти;

створенн¤ нормативно-правовоњ бази њх д≥¤льност≥;

затвердженн¤ стандарт≥в вищоњ осв≥ти;

зд≥йсненн¤ л≥цензуванн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ та акредитац≥њ спец≥альностей;

наданн¤ законами особам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, а також педагог≥чним, науково-педагог≥чним та ≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в, гарант≥й;

встановленн¤ дл¤ педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в посадових оклад≥в, а також додаткових доплат, диференц≥йованих в≥дпов≥дно до њх наукових ступен≥в, вчених ≥ педагог≥чних звань, квал≥ф≥кац≥йних категор≥й та стажу роботи;

визначенн¤ обс¤г≥в ф≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в з ƒержавного бюджету ”крањни, встановленн¤ норматив≥в матер≥ально-техн≥чного, ф≥нансового та ≥ншого забезпеченн¤ вищих навчальних заклад≥в, однакових дл¤ вищих навчальних заклад≥в одного статусу (в тому числ≥ статусу нац≥онального) та типу;

охорони здоров'¤ прац≥вник≥в та ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах.

 

 

–ќ«ƒ≤Ћ VI

”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя ¬»ў»ћ Ќј¬„јЋ№Ќ»ћ «ј Ћјƒќћ

 

—татт¤ 30.  ер≥вник вищого навчального закладу

 

1. ЅезпосереднЇ управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю вищого навчального закладу зд≥йснюЇ його кер≥вник - ректор (президент), начальник, директор тощо.

ЂЅезпосереднЇ управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю нац≥онального вищого навчального закладу може зд≥йснюватис¤ ректором ≥ президентом. ѕор¤док обранн¤, повноваженн¤ президента визначаютьс¤ статутом вищого навчального закладуї.

 

 

2.  ер≥вник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень:

вир≥шуЇ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу, затверджуЇ його структуру ≥ штатний розпис;

видаЇ накази ≥ розпор¤дженн¤, обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ вс≥ма прац≥вниками ≥ структурними п≥дрозд≥лами вищого навчального закладу;

представл¤Ї вищий навчальний заклад у державних та ≥нших органах, в≥дпов≥даЇ за результати його д≥¤льност≥ перед органом управл≥нн¤, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого перебуваЇ вищий навчальний заклад;

Ї розпор¤дником майна ≥ кошт≥в;

виконуЇ кошторис, укладаЇ угоди, даЇ дорученн¤;

приймаЇ на роботу та зв≥льн¤Ї з роботи прац≥вник≥в;

забезпечуЇ охорону прац≥, дотриманн¤ законност≥ та пор¤дку;

за погодженн¤м ≥з ¬ченою (ѕедагог≥чною) радою вищого навчального закладу призначаЇ та зв≥льн¤Ї проректор≥в (заступник≥в кер≥вника), головного бухгалтера;

призначаЇ та зв≥льн¤Ї за погодженн¤м ≥з ¬ченою (ѕедагог≥чною) радою вищого навчального закладу заступник≥в кер≥вника, головного бухгалтера профес≥йного коледжу, головного бухгалтера ун≥верситету, академ≥њ, коледжу;

призначаЇ та зв≥льн¤Ї за погодженн¤м ≥з ¬ченою радою та спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки проректор≥в ун≥верситет≥в, академ≥й , коледж≥в;

визначаЇ функц≥ональн≥ обов'¤зки прац≥вник≥в;

формуЇ контингент ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥;

в≥драховуЇ та поновлюЇ на навчанн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥, за погодженн¤м з органами студентського самовр¤дуванн¤;

забезпечуЇ орган≥зац≥ю та проведенн¤ контролю за виконанн¤м навчальних план≥в ≥ програм навчальних дисципл≥н;

контролюЇ дотриманн¤ вс≥ма п≥дрозд≥лами штатно-ф≥нансовоњ дисципл≥ни;

забезпечуЇ дотриманн¤ службовоњ та державноњ таЇмниц≥;

зд≥йснюЇ контроль за ¤к≥стю роботи педагог≥чних, науково-педагог≥чних, наукових та ≥нших прац≥вник≥в;

спри¤Ї робот≥ студентського самовр¤дуванн¤ та створюЇ умови дл¤ його д≥¤льност≥;

спри¤Ї формуванню культури здоровТ¤ студент≥в, зм≥цненню спортивноњ бази, створюЇ належн≥ умови дл¤ зан¤ть масовим спортом;

разом ≥з профсп≥лковими орган≥зац≥¤ми подаЇ на розгл¤д вищому колег≥альному органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого† навчального закладу правила внутр≥шнього розпор¤дку та колективний догов≥р ≥ п≥сл¤ схваленн¤ колективного договору, затвердженн¤ правил внутр≥шнього розпор¤дку п≥дписуЇ њх

 ер≥вник вищого навчального закладу в≥дпов≥даЇ за провадженн¤ осв≥тньоњ, науковоњ, науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ у вищому навчальному заклад≥, за результати ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥, стан ≥ збереженн¤ буд≥вель та ≥ншого майна.

ƒл¤ вир≥шенн¤ основних питань д≥¤льност≥ в≥дпов≥дно до статуту кер≥вник вищого навчального закладу створюЇ робоч≥ та дорадч≥ органи, а також визначаЇ њх повноваженн¤.

 ер≥вник вищого навчального закладу щор≥чно зв≥туЇ перед власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу.

 ер≥вник вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту може делегувати частину своњх повноважень своњм заступникам та кер≥вникам структурних п≥дрозд≥л≥в.

ќсобливост≥ повноважень та обовТ¤зк≥в кер≥вника вищого в≥йськового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчанн¤, в≥йськового навчального п≥дрозд≥лу вищого навчального закладу) визначаютьс¤ центральним органом виконавчоњ влади, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого перебуваЇ цей вищий навчальний заклад, за погодженн¤м з≥ спец≥ально уповноваженим центральним органом у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

3. ѕри виход≥ на пенс≥ю з посади кер≥вника вищого навчального закладу кер≥вник, ¤кий пропрацював на ц≥й посад≥ не менше двох терм≥н≥в п≥др¤д, може бути призначений на посаду радника кер≥вника вищого навчального закладу ≥з виплатою грошового утриманн¤ за рахунок навчального закладу в розм≥р≥ зароб≥тноњ плати, ¤ку в≥н отримував перед виходом на пенс≥ю.

ѕризначенн¤ радника кер≥вника† вищого навчального закладу зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ”мови† призначенн¤ та виплати грошового утриманн¤ визначаютьс¤ у статут≥ вищого навчального закладу.

 

—татт¤ 31.  ер≥вник ≥нституту, факультету, в≥дд≥ленн¤

 

1.  ер≥вництво ≥нститутом зд≥йснюЇ директор (начальник), кер≥вництво факультетом зд≥йснюЇ декан (начальник).

 ер≥вник ≥нституту (факультету) маЇ мати науковий ступ≥нь в≥дпов≥дно до проф≥лю ≥нституту (факультету) ≥ обираЇтьс¤ вченою радою ≥нституту (факультету) строком до пТ¤ти рок≥в (дл¤ нац≥онального Ц строком до семи рок≥в). ≤з кер≥вником ≥нституту (факультету) укладаЇтьс¤ контракт.

ƒиректор (начальник) ≥нституту, декан (начальник) факультету може делегувати частину своњх повноважень своњм заступникам. ѕовноваженн¤ кер≥вника ≥нституту, кер≥вника факультету визначаютьс¤ у положенн≥ про ≥нститут, факультет, ¤ке затверджуЇтьс¤ кер≥вником вищого навчального закладу.

ƒиректор (начальник), декан (начальник) видають розпор¤дженн¤, що стосуЇтьс¤ д≥¤льност≥ в≥дпов≥дного ≥нституту, факультету. –озпор¤дженн¤ Ї обовТ¤зковими дл¤ виконанн¤ вс≥ма прац≥вниками ≥нституту, факультету ≥ можуть бути скасован≥ кер≥вником вищого навчального закладу.  ер≥вник вищого навчального закладу в≥дм≥н¤Ї розпор¤дженн¤ директора, (начальника) декана (начальника), що суперечать закону, статутов≥ вищого навчального закладу чи завдають шкоди ≥нтересам вищого навчального закладу.

 

2.  ер≥вництво в≥йськовим навчальним п≥дрозд≥лом вищого навчального закладу та факультетом (в≥дд≥ленн¤м) вищого в≥йськового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчанн¤) зд≥йснюЇ начальник, ¤кий† призначаЇтьс¤ на посаду за конкурсом. ѕор¤док проведенн¤ конкурсу визначаЇтьс¤ нормативно-правовими актами центрального органу виконавчоњ влади, що маЇ у п≥дпор¤дкуванн≥ вищий в≥йськовий навчальний заклад, в≥йськовий навчальний п≥дрозд≥л вищого навчального закладу, за погодженн¤м з≥ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

3.  ер≥вництво в≥дд≥ленн¤м зд≥йснюЇ зав≥дувач (начальник). «ав≥дувач (начальник) в≥дд≥ленн¤ призначаЇтьс¤ на посаду кер≥вником вищого† навчального закладу з числа педагог≥чних прац≥вник≥в, ¤к≥ мають вищу осв≥ту осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ маг≥стра в≥дпов≥дно до† проф≥лю осв≥тньоњ д≥¤льност≥ в≥дд≥ленн¤ ≥ стаж педагог≥чноњ д≥¤льност≥ не менше н≥ж пТ¤ть рок≥в.

 

«ав≥дувач в≥дд≥ленн¤ (начальник) забезпечуЇ орган≥зац≥ю навчально-виховного процесу, виконанн¤ навчальних план≥в ≥ програм навчальних дисципл≥н, зд≥йснюЇ контроль за ¤к≥стю викладанн¤ навчальних дисципл≥н, навчально-методичною д≥¤льн≥стю викладач≥в.

 

—татт¤ 32. ¬чен≥ ради

 

1. ¬чена рада вищого навчального закладу Ї колег≥альним органом ун≥верситету, академ≥њ, коледжу ≥ утворюЇтьс¤ строком до пТ¤ти рок≥в (дл¤ нац≥онального вищого навчального закладу - строком до семи рок≥в).

ƒо компетенц≥њ ¬ченоњ ради вищого навчального закладу належать:

розробка ≥ поданн¤ до вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ проекту статуту вищого навчального закладу, а також зм≥н ≥ доповнень до нього;

ухваленн¤ кошторису доход≥в ≥ видатк≥в та ф≥нансового зв≥ту вищого навчального закладу;

за поданн¤м кер≥вника вищого навчального закладу ухваленн¤ р≥шень щодо створенн¤ та припиненн¤ структурних п≥дрозд≥л≥в;

за поданн¤м кер≥вника вищого навчального закладу погодженн¤ кандидатури щодо призначенн¤ та зв≥льненн¤ з посади директора б≥бл≥отеки, а також призначенн¤ та зв≥льненн¤ з посади проректор≥в (заступник≥в кер≥вника), головного бухгалтера;

затвердженн¤ на посаду директор≥в (начальник≥в) ≥нститут≥в, декан≥в (начальник≥в) факультет≥в

обранн¤ за конкурсом таЇмним голосуванн¤м на посади зав≥дувач≥в (начальник≥в) кафедр ≥ професор≥в;

ухваленн¤ навчальних план≥в та робочих програм навчальних дисципл≥н;

ухваленн¤ р≥шень з питань орган≥зац≥њ навчального процесу;

ухваленн¤ основних напр¤м≥в наукових досл≥джень;

оц≥нюванн¤ науково-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ структурних п≥дрозд≥л≥в;

прийн¤тт¤ р≥шенн¤ щодо кандидатур дл¤ присвоЇнн¤ вчених звань доцента, професора, старшого досл≥дника.

¬чена рада вищого навчального закладу розгл¤даЇ й ≥нш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту вищого навчального закладу.

¬чену раду вищого навчального закладу очолюЇ њњ голова - кер≥вник вищого навчального закладу. ¬ нац≥ональному вищому навчальному заклад≥ ¬чену раду може очолювати його президент. ƒо складу ¬ченоњ ради вищого навчального закладу вход¤ть за посадами заступники кер≥вника вищого навчального закладу, декани факультет≥в, директори ≥нститут≥в, учений секретар, директор б≥бл≥отеки, головний бухгалтер, кер≥вники орган≥в самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу, а також† виборн≥ представники, ¤к≥ представл¤ють науково-педагог≥чних† прац≥вник≥в ≥ обираютьс¤ з числа зав≥дувач≥в кафедр, професор≥в, доктор≥в ф≥лософ≥њ, доктор≥в наук; виборн≥ представники, ¤к≥ представл¤ють ≥нших прац≥вник≥в вищого навчального закладу ≥ ¤к≥ працюють у ньому на пост≥йн≥й основ≥, кер≥вники орган≥в студентського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до квот, визначених у статут≥ вищого навчального закладу. ѕри цьому не менш ¤к 75 в≥дсотк≥в загальноњ чисельност≥ њњ складу мають становити науково-педагог≥чн≥ прац≥вники вищого навчального закладу ≥ не менш ¤к 10 в≥дсотк≥в - виборн≥ представники з числа ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥.

¬иборн≥ представники обираютьс¤ вищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу за поданн¤м структурних п≥дрозд≥л≥в, у ¤ких вони працюють, а виборн≥ представники з числа ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥, - вищим органом студентського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу.

–≥шенн¤ ¬ченоњ ради вищого навчального† закладу ввод¤тьс¤ в д≥ю р≥шенн¤ми кер≥вника вищого навчального закладу.

 

2. ¬чена рада ≥нституту, факультету Ї колег≥альним органом ≥нституту, факультету вищого навчального закладу.

 

¬чену раду ≥нституту очолюЇ† њњ голова Ц директор (начальник) ≥нституту. ¬чену раду факультету очолюЇ њњ голова - декан (начальник) факультету. ƒо складу вченоњ ради ≥нституту, факультету вход¤ть за посадами† заступники директора (начальника), декана (начальника), зав≥дувач≥ (начальники) кафедр, кер≥вники орган≥в громадського самовр¤дуванн¤ ≥нституту, факультету, кер≥вники орган≥в студентського самовр¤дуванн¤ ≥нституту, факультету, а також виборн≥ представники, ¤к≥ представл¤ють науково-педагог≥чних прац≥вник≥в ≥ обираютьс¤ з числа професор≥в, доктор≥в ф≥лософ≥њ, доктор≥в наук, виборн≥ представники, ¤к≥ представл¤ють ≥нших прац≥вник≥в ≥нституту, факультету ≥ ¤к≥ працюють у ньому на пост≥йн≥й основ≥, виборн≥ представники ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤, в≥дпов≥дно до квот, визначених у статут≥ вищого† навчального закладу. ѕри† цьому не менш ¤к 75 в≥дсотк≥в загальноњ чисельност≥ складу ¬ченоњ ради мають становити науково-педагог≥чн≥ прац≥вники ≥нституту, факультету ≥ не менш ¤к 10 в≥дсотк≥в Ц виборн≥ представники ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥.

¬иборн≥ представники обираютьс¤ органом громадського† самовр¤дуванн¤ ≥нституту, факультету за поданн¤м структурних† п≥дрозд≥л≥в, в ¤ких вони працюють, а виборн≥ представники ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤, - вищим органом студентського самовр¤дуванн¤ ≥нституту, факультету.

ƒо компетенц≥њ вченоњ ради† ≥нституту, факультету належать:

обранн¤ за конкурсом таЇмним голосуванн¤м на посаду асистент≥в, викладач≥в, старших викладач≥в, доцент≥в, директора (начальника) ≥нституту, декана (начальника) факультету;

вир≥шенн¤ питань орган≥зац≥њ навчального процесу в ≥нститут≥, на факультет≥;

поданн¤ пропозиц≥й ¬чен≥й рад≥ вищого навчального закладу щодо ухваленн¤ навчальних план≥в та робочих програм навчальних дисципл≥н;

визначенн¤ загальних напр¤м≥в науковоњ д≥¤льност≥ ≥нституту, факультету;

ухваленн¤ ф≥нансових плану ≥ зв≥ту ≥нституту, факультету;

розгл¤д ≥нших питань, передбачених статутом вищого навчального закладу.

–≥шенн¤ вченоњ ради ≥нституту, факультету ввод¤тьс¤ в д≥ю р≥шенн¤ми директора (начальника) ≥нституту, декана (начальника) факультету. –≥шенн¤ вченоњ ради ≥нституту, факультету може бути скасовано ¬ченою радою вищого навчального закладу.

 

3. ¬ ун≥верситет≥, академ≥њ, коледж≥ можуть бути створен≥ вчен≥ ради ≥нших† структурних п≥дрозд≥л≥в. ѓх повноваженн¤ визначаютьс¤ кер≥вником вищого навчального закладу.

 

4. ќсобливост≥ д≥¤льност≥ вченоњ ради вищого в≥йськового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчанн¤, в≥йськового навчального п≥дрозд≥лу вищого навчального закладу) визначаютьс¤ центральним органом виконавчоњ влади, що маЇ у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ в≥йськов≥ навчальн≥ заклади (вищ≥ навчальн≥ заклади з особливими умовами навчанн¤, в≥йськов≥ п≥дрозд≥ли вищих навчальних заклад≥в), за погодженн¤м з≥ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

—татт¤ 33. ѕедагог≥чна рада

 

1. ѕедагог≥чна рада вищого навчального закладу Ї колег≥альним органом профес≥йного коледжу ≥ утворюЇтьс¤ строком до трьох рок≥в.

ƒо компетенц≥њ ѕедагог≥чноњ ради вищого навчального закладу належать:

розробка ≥ поданн¤ до вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ проекту статуту профес≥йного коледжу, а також зм≥н ≥ доповнень до нього;

ухваленн¤ ф≥нансових плану ≥ зв≥ту профес≥йного коледжу;

за поданн¤м кер≥вника вищого навчального закладу ухваленн¤ р≥шень щодо створенн¤ та припиненн¤ структурних п≥дрозд≥л≥в;

за поданн¤м кер≥вника вищого навчального закладу погодженн¤ кандидатури† щодо призначенн¤ та зв≥льненн¤ з посади заступник≥в кер≥вника, зав≥дувач≥в (начальник≥в) в≥дд≥лень, головного бухгалтера та зав≥дувача б≥бл≥отеки;

ухваленн¤ навчальних план≥в та робочих програм навчальних дисципл≥н;

ухваленн¤ р≥шень з питань орган≥зац≥њ навчального процесу;

оц≥нюванн¤ навчально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ структурних п≥дрозд≥л≥в.

ѕедагог≥чна рада профес≥йного коледжу розгл¤даЇ й ≥нш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту вищого навчального закладу.

ѕедагог≥чну раду профес≥йного коледжу очолюЇ њњ голова Ц кер≥вник вищого навчального закладу. ƒо складу ѕедагог≥чноњ ради профес≥йного коледжу вход¤ть за посадами заступники кер≥вника вищого навчального закладу, зав≥дувач≥ (начальники) в≥дд≥лень, зав≥дувач б≥бл≥отеки, голови циклових ком≥с≥й, педагог≥чн≥ прац≥вники, головний бухгалтер, кер≥вники орган≥в громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу, кер≥вники орган≥в студентського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до квот, визначених у статут≥ вищого навчального закладу. ѕри цьому не менш ¤к 75 в≥дсотк≥в загальноњ чисельност≥ њњ складу мають становити педагог≥чн≥ прац≥вники вищого навчального закладу ≥ не менш ¤к 10 в≥дсотк≥в Ц виборн≥ представники ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤.

¬иборн≥ представники обираютьс¤ вищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу за поданн¤м† структурних п≥дрозд≥л≥в, в ¤ких вони працюють, а виборн≥ представники ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤, - вищим органом студентського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу.

–≥шенн¤ ѕедагог≥чноњ ради вищого навчального закладу ввод¤тьс¤ в д≥ю р≥шенн¤ми кер≥вника вищого навчального закладу.

 

2. ќсобливост≥ д≥¤льност≥ педагог≥чноњ ради в≥йськового профес≥йного коледжу (коледжу з особливими умовами навчанн¤) визначаютьс¤ центральним органом виконавчоњ влади, що маЇ у п≥дпор¤дкуванн≥ в≥йськов≥ профес≥йн≥ коледж≥, за погодженн¤м з≥ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

—татт¤ 34. Ќагл¤дова рада

 

1. ¬ ун≥верситет≥, академ≥њ (за вин¤тком в≥йськових) створюЇтьс¤ Ќагл¤дова рада, ¤ка Ї дорадчим громадським органом.

Ќагл¤дова рада розгл¤даЇ шл¤хи перспективного розвитку вищого навчального закладу, надаЇ допомогу його кер≥вництву в реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ осв≥ти ≥ науки, зд≥йснюЇ громадський контроль за його д≥¤льн≥стю, спри¤Ї ефективн≥й взаЇмод≥њ вищого навчального закладу з органами державноњ влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤, науковою громадськ≥стю, сусп≥льно-пол≥тичними орган≥зац≥¤ми та субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥ в ≥нтересах розвитку вищоњ осв≥ти.

 

2. —клад Ќагл¤довоњ ради обираЇтьс¤ ¬ченою радою вищого навчального закладу ≥ затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

ѕоложенн¤ про Ќагл¤дову раду вищого навчального закладу затверджуЇ спец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

“ерм≥н повноваженн¤ Ќагл¤довоњ ради становить не менше н≥ж три роки, але не б≥льше н≥ж п'¤ть рок≥в.

 

—татт¤ 35. –обоч≥ та дорадч≥ органи

 

1. ƒл¤ вир≥шенн¤ поточних питань д≥¤льност≥ в ун≥верситет≥, академ≥њ, коледж≥ створюютьс¤ робоч≥ органи:

ректорат;

дирекц≥њ, деканати;†

приймальна ком≥с≥¤.

ƒл¤ вир≥шенн¤ поточних питань д≥¤льност≥ профес≥йних коледж≥в створюютьс¤ робоч≥ органи:

адм≥н≥стративна рада;

приймальна ком≥с≥¤.

” вищих в≥йськових навчальних закладах (вищих навчальних закладах з особливими умовами навчанн¤, в≥йськових навчальних п≥дрозд≥лах вищих навчальних заклад≥в) можуть створюватис¤ ≥нш≥ робоч≥ органи.

 

2. ƒорадчим органом ун≥верситету, академ≥њ, коледжу Ї Ќауково-методична рада. Ќауково-методичну раду очолюЇ кер≥вник вищого навчального закладу або його заступник. ƒо складу Ќауково-методичноњ ради вход¤ть заступники кер≥вника, директори (начальники) ≥нститут≥в, декани (начальники) факультет≥в, директор б≥бл≥отеки, науково-педагог≥чн≥ прац≥вники та уповноважений представник в≥д вищого колег≥ального органу студентського самовр¤дуванн¤.

ƒорадчим органом профес≥йного коледжу Ї Ќавчально-методична рада. Ќавчально-методичну раду очолюЇ кер≥вник вищого навчального закладу або його заступник. ƒо складу Ќавчально-методичноњ ради вход¤ть заступники кер≥вника, зав≥дувач≥ (начальники) в≥дд≥лень, зав≥дувач б≥бл≥отеки, педагог≥чн≥ прац≥вники та уповноважений представник в≥д вищого колег≥ального органу студентського самовр¤дуванн¤ .

 

3. ѕоложенн¤ про робоч≥ та дорадч≥ органи затверджуютьс¤ наказом кер≥вника вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту вищого навчального закладу.

 

—татт¤ 36. ќргани громадського самовр¤дуванн¤ у вищих навчальних закладах

 

1. ¬ищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ ун≥верситету, академ≥њ, коледжу Ї загальн≥ збори (конференц≥¤) трудового колективу, включаючи виборних представник≥в з числа ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥.

 

ѕор¤док скликанн¤ вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ та його роботи визначаЇтьс¤ статутом вищого навчального закладу.

” вищому колег≥альному орган≥ громадського самовр¤дуванн¤ повинн≥ бути представлен≥ вс≥ категор≥њ прац≥вник≥в вищого навчального закладу, представники з числа ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥. ѕри цьому не менш ¤к 75 в≥дсотк≥в загальноњ чисельност≥ делегат≥в (член≥в) виборного органу повинн≥ становити науково-педагог≥чн≥ прац≥вники вищого навчального закладу, ¤к≥ працюють у цьому вищому навчальному заклад≥ на пост≥йн≥й основ≥, ≥ не менш ¤к 10 в≥дсотк≥в - виборн≥ представники з числа ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥.

¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤ скликаЇтьс¤ не р≥дше н≥ж один раз на р≥к.

¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤:

за поданн¤м ¬ченоњ ради вищого навчального закладу приймаЇ статут вищого навчального закладу, а також вносить зм≥ни до нього;

обираЇ претендента на посаду кер≥вника вищого навчального закладу шл¤хом таЇмного голосуванн¤ ≥ подаЇ своњ пропозиц≥њ органу управл≥нн¤, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого знаходитьс¤ вищий навчальний заклад, або власнику (власникам) чи уповноваженому ним (ними) органу (особ≥);

щор≥чно заслуховуЇ зв≥т кер≥вника вищого навчального† закладу та оц≥нюЇ його д≥¤льн≥сть;

обираЇ ком≥с≥ю з трудових спор≥в в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни про працю;

за мотивованим поданн¤м Ќагл¤довоњ ради або ¬ченоњ ради вищого навчального закладу розгл¤даЇ питанн¤ про дострокове припиненн¤ повноважень кер≥вника вищого навчального закладу;

затверджуЇ правила внутр≥шнього розпор¤дку вищого навчального закладу;

розгл¤даЇ ≥нш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу.

ќрганом громадського самовр¤дуванн¤ ≥нституту, факультету в ун≥верситет≥, академ≥њ, коледж≥ Ї збори (конференц≥¤) трудового колективу ≥нституту, факультету, включаючи виборних представник≥в з числа ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥.

ѕор¤док скликанн¤ органу громадського самовр¤дуванн¤ ≥нституту, факультету та його роботи визначаЇтьс¤ статутом вищого навчального закладу.

¬ орган≥ громадського самовр¤дуванн¤ ≥нституту, факультету повинн≥ бути представлен≥ вс≥ категор≥њ прац≥вник≥в ≥нституту, факультету та виборн≥ представники з числа ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥. ѕри цьому не менш ¤к 75 в≥дсотк≥в загальноњ чисельност≥ делегат≥в (член≥в) виборного органу повинн≥ становити науково-педагог≥чн≥ прац≥вники факультету ≥ не менш ¤к 10 в≥дсотк≥в - виборн≥ представники з числа ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому† навчальному заклад≥.

ќрган громадського самовр¤дуванн¤ ≥нституту, факультету скликаЇтьс¤ не р≥дше н≥ж один раз на р≥к.

ќрган громадського самовр¤дуванн¤ ≥нституту, факультету:

даЇ оц≥нку д≥¤льност≥ кер≥вника ≥нституту, факультету;

затверджуЇ р≥чний зв≥т про д≥¤льн≥сть ≥нституту, факультету;

вносить пропозиц≥њ кер≥внику вищого навчального закладу про в≥дкликанн¤ з посади кер≥вника ≥нституту, факультету;

обираЇ виборних представник≥в до вченоњ ради ≥нституту, факультету;

обираЇ кандидатури до вищого† колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу;

обираЇ кандидатури до ¬ченоњ ради вищого навчального закладу.

 

2. ¬ищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ профес≥йного коледжу ¤к юридичноњ особи Ї загальн≥ збори (конференц≥¤) трудового колективу, включаючи виборних представник≥в з числа ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥.

” вищому колег≥альному орган≥ громадського самовр¤дуванн¤ профес≥йного коледжу повинн≥ бути представлен≥ вс≥ категор≥њ прац≥вник≥в вищого навчального закладу та представники з числа ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥. ѕри цьому не менш ¤к 75 в≥дсотк≥в загальноњ чисельност≥ делегат≥в (член≥в) виборного органу повинн≥ становити† педагог≥чн≥ прац≥вники вищого навчального закладу, ¤к≥ працюють у цьому вищому навчальному заклад≥ на пост≥йн≥й основ≥, ≥ не менш ¤к 10 в≥дсотк≥в - виборн≥ представники з числа ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥.

¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤ скликаЇтьс¤ не р≥дше н≥ж один раз на р≥к.

¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤:

приймаЇ статут† вищого† навчального закладу, а також вносить зм≥ни до нього;

обираЇ претендент≥в на посаду† кер≥вника вищого навчального закладу;

вносить поданн¤ власнику (власникам) про дострокове зв≥льненн¤ кер≥вника вищого навчального закладу;

щор≥чно заслуховуЇ зв≥т кер≥вника вищого навчального закладу та оц≥нюЇ його д≥¤льн≥сть;

обираЇ ком≥с≥ю ≥з трудових спор≥в в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни про працю;

затверджуЇ правила внутр≥шнього розпор¤дку вищого навчального закладу;

розгл¤даЇ ≥нш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу.

 

3. ќсобливост≥ повноважень та д≥¤льност≥ органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого в≥йськового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчанн¤, в≥йськового навчального п≥дрозд≥лу вищого навчального закладу) визначаютьс¤ центральними органами виконавчоњ влади, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ в≥йськов≥ навчальн≥ заклади (вищ≥ навчальн≥ заклади з особливими умовами навчанн¤, в≥йськов≥ навчальн≥ п≥дрозд≥ли вищих навчальних заклад≥в), за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

—татт¤ 37. —тудентське самовр¤дуванн¤

 

1. ” вищих навчальних закладах та њх структурних п≥дрозд≥лах д≥Ї студентське самовр¤дуванн¤, ¤ке Ї нев≥д'Їмною частиною громадського самовр¤дуванн¤ в≥дпов≥дних навчальних заклад≥в.

” студентському самовр¤дуванн≥ беруть участь особи, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥. ”с≥ особи, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому† навчальному заклад≥, мають р≥вне право на участь у студентському самовр¤дуванн≥.

—тудентське самовр¤дуванн¤ забезпечуЇ захист прав та ≥нтерес≥в ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥, та њхню участь в управл≥нн≥ вищим навчальним закладом.

—тудентське самовр¤дуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ особами, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥, безпосередньо та через органи студентського самовр¤дуванн¤, що обираютьс¤ шл¤хом таЇмного голосуванн¤.

—тудентське самовр¤дуванн¤ може зд≥йснюватис¤ через профсп≥лкову орган≥зац≥ю студент≥в

 

2. ” своњй д≥¤льност≥ органи студентського самовр¤дуванн¤ керуютьс¤† законодавством ”крањни, р≥шенн¤ми спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та в≥дпов≥дного центрального органу виконавчоњ влади, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого знаходитьс¤ вищий навчальний заклад, статутом вищого навчального закладу.

 

3. ќргани студентського самовр¤дуванн¤:

приймають акти, що регламентують њхню орган≥зац≥ю та д≥¤льн≥сть;

провод¤ть орган≥зац≥йн≥, науков≥, культурно-масов≥, спортивн≥, оздоровч≥ та ≥нш≥ заходи;

спри¤ють працевлаштуванню ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤† у вищому навчальному заклад≥;

виконують ≥нш≥ функц≥њ.

«а погодженн¤м з органом студентського самовр¤дуванн¤ у вищому навчальному заклад≥ приймаЇтьс¤ р≥шенн¤ про:

в≥драхуванн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥, та њх поновленн¤ на навчанн¤;

переведенн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥

за державним замовленн¤м, на навчанн¤ за контрактом за рахунок кошт≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б;

переведенн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥ за контрактом за рахунок кошт≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б, на навчанн¤ за державним замовленн¤м;

призначенн¤ заступника директора ≥нституту, заступника декана, проректора (заступника директора профес≥йного коледжу), ¤к≥ в≥дпов≥дають за роботу ≥з студентами;

поселенн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥, в гуртожиток ≥ виселенн¤ з гуртожитку;

затвердженн¤ р≥шень з питань студентських м≥стечок та гуртожитк≥в дл¤ проживанн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥.

 

4. —тудентське самовр¤дуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на р≥вн≥ студентськоњ групи, ≥нституту, факультету, в≥дд≥ленн¤, гуртожитку, вищого навчального закладу. «алежно в≥д контингенту студент≥в, типу та специф≥ки вищого навчального закладу студентське самовр¤дуванн¤† може зд≥йснюватис¤ на р≥вн≥ курсу, спец≥альност≥, студентського м≥стечка, структурних п≥дрозд≥л≥в вищого навчального закладу.

 

5. ¬ищим органом студентського самовр¤дуванн¤ Ї загальн≥ збори (конференц≥¤) ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥ та ¤к≥:

ухвалюють ѕоложенн¤ про студентське самовр¤дуванн¤;

обирають виконавч≥ органи студентського самовр¤дуванн¤ та заслуховують њх зв≥ти;

визначають структуру, повноваженн¤ та пор¤док обранн¤ виконавчих орган≥в студентського самовр¤дуванн¤.

 

6.  ер≥вник вищого навчального закладу маЇ всеб≥чно спри¤ти створенню належних умов дл¤ д≥¤льност≥ орган≥в студентського самовр¤дуванн¤ (наданн¤ прим≥щенн¤, мебл≥в, оргтехн≥ки, забезпеченн¤ телефонним зв'¤зком, пост≥йним доступом до мереж≥ ≤нтернет, в≥дведенн¤ м≥сць дл¤ встановленн¤ ≥нформац≥йних стенд≥в тощо).

‘≥нансовою основою студентського самовр¤дуванн¤ Ї кошти вищого навчального закладу, визначен≥ в≥дпов≥дно до кошторису доход≥в та видатк≥в.

 ошти орган≥в студентського самовр¤дуванн¤ спр¤мовуютьс¤ на виконанн¤ њх завдань ≥ повноважень. Ќе менш ¤к 30 в≥дсотк≥в кошт≥в мають витрачатис¤ на п≥дтримку науковоњ д≥¤льност≥ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥.

 

7. ќргани студентського самовр¤дуванн¤ можуть мати р≥зноман≥тн≥ форми (сенат, ур¤д, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентськ≥ деканати, ради тощо).

 

8. ќсобливост≥ повноважень та д≥¤льност≥ орган≥в студентського самовр¤дуванн¤ вищого в≥йськового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчанн¤, в≥йськового навчального п≥дрозд≥лу вищого навчального закладу) визначаютьс¤ центральними органами виконавчоњ влади, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ в≥йськов≥ навчальн≥ заклади (вищ≥ навчальн≥ заклади з особливими умовами навчанн¤, в≥йськов≥ навчальн≥ п≥дрозд≥ли вищих навчальних заклад≥в), за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

—татт¤ 38. ќбранн¤, затвердженн¤ та зв≥льненн¤ з посади кер≥вника вищого навчального закладу

 

1.  андидат на посаду кер≥вника ун≥верситету, академ≥њ, коледжу повинен бути громад¤нином ”крањни, волод≥ти украњнською мовою, мати вчене званн¤ професора, науковий ступ≥нь доктора ф≥лософ≥њ або доктора наук ≥ стаж науково-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ не менш ¤к дес¤ть рок≥в.

 андидатом на посаду кер≥вника вищого навчального закладу культури ≥ мистецтв може бути особа, ¤ка маЇ почесн≥ званн¤ ЂЌародний артист ”крањниї, ЂЌародний художник ”крањниї, ЂЌародний арх≥тектор ”крањниї або Ђ«аслужений д≥¤ч мистецтв ”крањниї при в≥дсутност≥ у нењ вченого званн¤ професора та наукового ступен¤ доктора ф≥лософ≥њ або доктора наук за умов в≥дпов≥дност≥ ≥ншим вимогам, передбачених абзацом першим частини першоњ даноњ статт≥.

 ер≥вник вищого навчального закладу може безперервно перебувати на посад≥ на б≥льше двох строк≥в п≥др¤д.

 онкурс на зам≥щенн¤ посади кер≥вника вищого навчального закладу оголошуЇтьс¤ власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) кожн≥ п'¤ть рок≥в (посади кер≥вника нац≥онального вищого навчального закладу - кожн≥ с≥м рок≥в).

¬ласник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймаЇ пропозиц≥њ щодо претендент≥в на посаду кер≥вника вищого навчального закладу ≥ вносить кандидатури претендент≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам цього «акону, до вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу дл¤ голосуванн¤.

¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤ обираЇ ≥ рекомендуЇ власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особ≥) кандидатури претендент≥в на посаду кер≥вника вищого навчального закладу, ¤к≥ набрали не менш ¤к 30 в≥дсотк≥в голос≥в в≥д статутного складу вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу п≥д час голосуванн¤.  ожен член виборного органу може голосувати лише за одну кандидатуру. ¬ласник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов'¤заний (зобов'¤зана) призначити одну з рекомендованих кандидатур строком до п'¤ти рок≥в (дл¤ нац≥онального вищого навчального закладу - строком до семи рок≥в) на умовах контракту. якщо вищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу подано власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особ≥) на затвердженн¤ одну кандидатуру, ¤ка набрала б≥льш ¤к 50 в≥дсотк≥в голос≥в виборц≥в, власник або уповноважений ним орган зобовТ¤заний призначити цю кандидатуру на посаду кер≥вника вищого навчального закладу.

” раз≥, ¤кщо жоден з претендент≥в на посаду кер≥вника вищого навчального закладу не набрав у першому тур≥ потр≥бноњ к≥лькост≥ голос≥в (30 в≥дсотк≥в в≥д статутного складу вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу), проводитьс¤ другий тур голосуванн¤. ƒо голосуванн¤ у другому тур≥ допускаЇтьс¤ не б≥льше двох кандидат≥в з числа тих, хто набрав у першому тур≥ найб≥льшу к≥льк≥сть голос≥в. якщо у другому тур≥ голосуванн¤ жоден з кандидат≥в на посаду кер≥вника не набрав 30 в≥дсотк≥в голос≥в в≥д статутного складу вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤, конкурс оголошуЇтьс¤ повторно.

якщо в результат≥ повторного конкурсу жоден з кандидат≥в не набрав 30 в≥дсотк≥в голос≥в в≥д статутного складу вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤, власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) до проведенн¤ нових вибор≥в призначаЇ на умовах контракту виконувача обов'¤зк≥в кер≥вника вищого навчального закладу на строк не б≥льше н≥ж два роки.

¬иконувач обовТ¤зк≥в кер≥вника вищого навчального закладу призначаЇтьс¤ на строк, ¤кий необх≥дний дл¤ оголошенн¤ конкурсу, проведенн¤ голосуванн¤ вищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу, а в раз≥ необх≥дност≥ Ц ≥ на строк повторного оголошенн¤ конкурсу, повторного проведенн¤ голосуванн¤ вищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу та затвердженн¤ власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) нового кер≥вника† вищого навчального закладу, та не може перевищувати трьох м≥с¤ц≥в.

 ер≥вник вищого навчального закладу може бути зв≥льнений з посади власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на п≥дставах, визначених законодавством ”крањни про працю, а також за порушенн¤ статуту вищого навчального закладу та умов контракту.  ер≥вник вищого навчального закладу може бути зв≥льнений з посади у зв'¤зку ≥з прийн¤тт¤м р≥шенн¤ про його в≥дкликанн¤ органом, ¤кий його обрав на посаду.  лопотанн¤ про в≥дкликанн¤ кер≥вника може бути внесено до вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу не менш ¤к половиною статутного складу ¬ченоњ ради вищого навчального закладу. –≥шенн¤ про в≥дкликанн¤ кер≥вника вищого навчального закладу приймаЇтьс¤ двома третинами голос≥в за присутност≥ не менш ¤к двох третин статутного складу вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу.

 

2.  андидат на посаду кер≥вника профес≥йного коледжу повинен бути громад¤нином ”крањни, в≥льно волод≥ти та послуговуватис¤ украњнською мовою, мати вищу осв≥ту осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ маг≥стра, в≥дпов≥дну п≥дготовку та стаж педагог≥чноњ роботи у вищих навчальних закладах в≥дпов≥дного типу не менш ¤к п'¤ть рок≥в.

 ер≥вник профес≥йного коледжу може безперервно перебувати на посад≥ не б≥льше двох строк≥в п≥др¤д.

 онкурс на зам≥щенн¤ посади кер≥вника профес≥йного коледжу оголошуЇтьс¤† власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) кожн≥ п'¤ть рок≥в, не п≥зн≥ше ¤к за один м≥с¤ць до зак≥нченн¤ д≥њ контракту кер≥вника вищого навчального закладу. ” раз≥ ¤кщо д≥¤ контракту кер≥вника вищого навчального закладу зак≥нчуЇтьс¤ п≥д час кан≥кул, конкурс на зам≥щенн¤ посади† кер≥вника продовжуЇтьс¤.

¬ласник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймаЇ пропозиц≥њ щодо претендент≥в на посаду кер≥вника, ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам цього «акону, ≥ вносить кандидатури претендент≥в до вищого органу громадського самовр¤дуванн¤ дл¤ голосуванн¤. “ерм≥н перебуванн¤ на посад≥ виконувача обовТ¤зк≥в кер≥вника вищого навчального закладу не може перевищувати трьох м≥с¤ц≥в.

¬ищий орган громадського самовр¤дуванн¤ профес≥йного коледжу за результатами голосуванн¤ може рекомендувати власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особ≥) на посаду кер≥вника вищого навчального закладу кандидатури претендент≥в, ¤к≥ набрали б≥льше 30 в≥дсотк≥в голос≥в п≥д час голосуванн¤, або двох претендент≥в, ¤к≥ набрали найб≥льшу к≥льк≥сть голос≥в п≥д час голосуванн¤.  ожен член виборного органу може голосувати лише за одну кандидатуру. ¬ласник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов'¤заний (зобов'¤зана) призначити на умовах контракту одну з рекомендованих кандидатур.

якщо вищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ профес≥йного коледжу подано власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особ≥) на затвердженн¤ одна кандидатура, ¤ка набрала б≥льш ¤к 50 в≥дсотк≥в голос≥в виборц≥в, власник або уповноважений ним орган (особа) зобовТ¤зана призначити цю кандидатуру на посаду кер≥вника вищого навчального закладу.

 ер≥вник профес≥йного коледжу може бути зв≥льнений з посади власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на п≥дставах, визначених трудовим законодавством, а також за порушенн¤ статуту вищого навчального закладу та умов контракту.

 

3. ќбранн¤, затвердженн¤ та зв≥льненн¤ з посади кер≥вника коледжу, профес≥йного коледжу, ¤к≥ Ї структурними п≥дрозд≥лами ун≥верситету, академ≥њ, зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку, передбаченому частиною першою та другою ц≥Їњ статт≥.

 

4. ¬ласник (власники) новоутвореного вищого навчального закладу або† уповноважений ним (ними) орган (особа) призначаЇ на умовах контракту виконувача обов'¤зк≥в кер≥вника вищого навчального закладу на строк до проведенн¤ вибор≥в кер≥вника вищого навчального закладу, але не б≥льш ¤к на один р≥к.

 

5. ¬имоги до кандидата та особливост≥ пор¤дку призначенн¤ на посаду кер≥вника вищого в≥йськового† навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчанн¤) встановлюЇтьс¤ центральним органом виконавчоњ влади, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого перебуваЇ вищий в≥йськовий навчальний заклад (вищий навчальний заклад з особливими умовами навчанн¤).

 

—татт¤ 39. ќбранн¤ на посаду та зв≥льненн¤ з посади кер≥вника ≥нституту, факультету

 

1.  андидата на посаду кер≥вника ≥нституту, факультету ун≥верситету, академ≥њ, коледжу обираЇ ≥ рекомендуЇ кер≥внику вищого навчального закладу ¬чена рада ≥нституту, факультету з числа науково-педагог≥чних прац≥вник≥в ≥нституту, факультету, ¤к≥ мають вчене званн¤ доцента, професора ≥ науковий ступ≥нь доктора ф≥лософ≥њ або доктора наук в≥дпов≥дно до проф≥лю осв≥тньоњ д≥¤льност≥ ≥нституту, факультету та стаж науково-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ не менш ¤к пТ¤ть рок≥в.

 ер≥вником вищого навчального закладу мистецького проф≥лю можуть встановлюватис¤ додатков≥ вимоги щодо кандидат≥в на посаду кер≥вника ≥нституту, факультету.

 ер≥вник вищого навчального закладу призначаЇ кер≥вника ≥нституту, факультету строком до п'¤ти рок≥в (дл¤ нац≥онального вищого навчального закладу - строком до семи рок≥в).  ер≥вник ≥нституту, факультету виконуЇ своњ повноваженн¤ на пост≥йн≥й основ≥. ≤нш≥ питанн¤ щодо пор¤дку обранн¤ кер≥вника ≥нституту, факультету визначаютьс¤ статутом вищого† навчального закладу.

«аступники кер≥вника ≥нституту, факультету призначаютьс¤ кер≥вником вищого навчального закладу за пропозиц≥Їю вченоњ ради ≥нституту, факультету.

 

2.  ер≥вник ≥нституту, факультету може бути зв≥льнений з посади на п≥дставах, визначених законодавством ”крањни про працю, а також за порушенн¤ статуту вищого навчального закладу та умов контракту.  ер≥вник ≥нституту, факультету може бути зв≥льнений з посади кер≥вником вищого навчального закладу на п≥дстав≥ р≥шенн¤ ¬ченоњ ради вищого навчального закладу.

 

3.  ер≥вник ≥нституту, факультету може бути зв≥льнений з посади кер≥вником вищого навчального закладу на п≥дстав≥ поданн¤ органу громадського самовр¤дуванн¤ факультету. ѕропозиц≥¤ про зв≥льненн¤ кер≥вника ≥нституту, факультету вноситьс¤ до органу громадського самовр¤дуванн¤ ≥нституту, факультету не менш ¤к половиною статутного складу вченоњ ради ≥нституту, факультету. ѕропозиц≥¤ про зв≥льненн¤ кер≥вника ≥нституту, факультету приймаЇтьс¤ не менш ¤к двома третинами голос≥в статутного складу органу громадського самовр¤дуванн¤ ≥нституту, факультету.

 

4.  ер≥вник вищого навчального закладу, в ¤кому створено новий ≥нститут, факультет, призначаЇ на умовах контракту виконувача обов'¤зк≥в кер≥вника цього† факультету на терм≥н до проведенн¤ вибор≥в кер≥вника факультету, але не б≥льш ¤к на один р≥к.

 

5. ¬имоги до кандидата та пор¤док призначенн¤ на посаду кер≥вника факультету вищого в≥йськового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчанн¤, в≥йськового навчального п≥дрозд≥лу вищого навчального закладу) встановлюютьс¤ в≥дпов≥дно до нормативно-правових акт≥в центрального органу виконавчоњ влади, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого в≥н перебуваЇ, та спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

–ќ«ƒ≤Ћ VII

ќ–√јЌ≤«ј÷≤я Ќј¬„јЋ№Ќќ√ќ ѕ–ќ÷≈—”

 

—татт¤ 40. Ќавчальний процес

 

Ќавчальний процес у вищих навчальних закладах Ц це система орган≥зац≥йних ≥ дидактичних заход≥в, спр¤мованих на засвоЇнн¤ в≥дпов≥дноњ осв≥тньо-профес≥йноњ (осв≥тньо-науковоњ) програми певного осв≥тньо-

 

квал≥ф≥кац≥йного (осв≥тньо-наукового) р≥вн¤ та забезпеченн¤ патр≥отичного, морального, духовного, естетичного ≥ ф≥зичного розвитку особи.

ѕор¤док орган≥зац≥њ навчального процесу у вищих навчальних закладах визначаЇтьс¤ нормативно-правовим актом спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

—татт¤ 41. ‘орми навчанн¤ у вищих навчальних закладах

 

Ќавчанн¤ у вищих навчальних закладах зд≥йснюЇтьс¤ за такими формами:

денна;

веч≥рн¤;

заочна (дистанц≥йна);

екстернат.

 

—татт¤ 42. ‘орми орган≥зац≥њ навчального процесу та види навчальних зан¤ть

 

Ќавчальний процес у вищих навчальних закладах зд≥йснюЇтьс¤ у таких формах:

навчальн≥ зан¤тт¤;

самост≥йна робота;

практична п≥дготовка;

контрольн≥ заходи.

ќсновними видами навчальних за≠н¤ть у вищих навчальних закладах Ї:

лекц≥¤;

лабораторне, практичне, сем≥нарське, ≥ндив≥дуальне зан¤тт¤;

консультац≥¤.

¬ищий навчальний заклад може встановлювати ≥нш≥ види навчальних зан¤ть.

 

—татт¤ 43. ”мови прийому на навчанн¤ до вищого навчального закладу

 

1. ѕрийом на навчанн¤ до вищих навчальних заклад≥в незалежно в≥д форми власност≥ та п≥дпор¤дкуванн¤ навчального закладу при вступ≥ на† навчанн¤ за державним замовленн¤м зд≥йснюЇтьс¤ на конкурсн≥й основ≥ за результатами зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ знань та ум≥нь вступник≥в та њхн≥х зд≥бностей у випадках, передбачених ”мовами прийому на навчанн¤ до вищих навчальних заклад≥в ”крањни, з урахуванн¤м середнього бала державного документа про повну загальну середню осв≥ту та бала вищого навчального закладу.

2. ”мови† конкурсу мають забезпечувати дотриманн¤ прав громад¤н у галуз≥ осв≥ти.

 

3. ѕоза конкурсом до вищих навчальних заклад≥в державноњ та комунальноњ форм власност≥ особи зараховуютьс¤ у випадках, передбачених законодавством ”крањни.

 

4. ѕрийом на навчанн¤ до вищих навчальних заклад≥в зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ”мов прийому на навчанн¤ до вищих навчальних заклад≥в, затверджених† спец≥ально уповноваженим центральним органом† виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

ѕравила прийому на навчанн¤ до вищого навчального закладу, розроблен≥ в≥дпов≥дно до ”мов прийому на навчанн¤ до вищих навчальних заклад≥в, затверджуЇ його кер≥вник

 

—татт¤ 44. «овн≥шнЇ незалежне оц≥нюванн¤

 

1. «овн≥шнЇ незалежне оц≥нюванн¤ - система оц≥нюванн¤ р≥вн¤ знань та ум≥нь ос≥б, ¤к≥ бажають здобувати вищу осв≥ту на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти.

ѕроходженн¤ зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ Ї необх≥дною умовою дл¤ допуску особи до здобутт¤ вищоњ осв≥ти.

ѕор¤док проведенн¤ зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ та мон≥торингу ¤кост≥ осв≥ти встановлюЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

2. ѕерел≥к навчальних предмет≥в та строки проведенн¤ зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ визначаютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки не п≥зн≥ше ¤к 1 жовтн¤ року, що передуЇ роков≥ вступу до вищого навчального закладу.

3. «авданн¤ дл¤ проведенн¤ зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ (банк завдань) розробл¤Їтьс¤ педагог≥чними, науковими, науково-педагог≥чними прац≥вниками на основ≥ програм зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ в≥дпов≥дно до ƒержавного стандарту загальноњ середньоњ осв≥ти.

ѕор¤док формуванн¤ та використанн¤ банку завдань зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤, доступу до в≥домостей такого банку визначаЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

4. ¬≥дкрит≥сть зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ забезпечуЇтьс¤ повним ≥ своЇчасним ≥нформуванн¤м ос≥б, ¤к≥ бажають здобувати вищу осв≥ту, про програми, строки та пор¤док проведенн¤ зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤, а також державним контролем ≥ громадським спостереженн¤м за ходом зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤.

ѕоложенн¤ про громадський контроль за проведенн¤м зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

5. ќсоб≥, ¤ка пройшла зовн≥шнЇ незалежне оц≥нюванн¤ з навчального предмета (предмет≥в), видаЇтьс¤ сертиф≥кат зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ встановленоњ форми, ¤кий Ї Їдиним документом, що засв≥дчуЇ результати проходженн¤ особою зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤.

 

6. «овн≥шнЇ незалежне оц≥нюванн¤ проводитьс¤ прац≥вниками уповноваженоњ установи. ƒо проведенн¤ зовн≥шнього незалежного оц≥нюванн¤ залучаютьс¤ педагог≥чн≥, науков≥, науково-педагог≥чн≥ прац≥вники та ≥нш≥ фах≥вц≥ та умови оплати прац≥ встановлюЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

 

—татт¤ 45. ¬≥драхуванн¤, перериванн¤ навчанн¤,† поновленн¤ ≥ переведенн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах

 

1. ѕ≥дставами дл¤ в≥драхуванн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, Ї:

завершенн¤ навчанн¤ за в≥дпов≥дною осв≥тньо-профес≥йною (осв≥тньо-науковою) програмою;

власне бажанн¤;

переведенн¤ до ≥ншого навчального закладу;

стан здоровТ¤, на п≥дстав≥ висновку л≥карсько-консультативноњ ком≥с≥њ;

невиконанн¤ навчального плану;

порушенн¤ правил внутр≥шнього розпор¤дку вищого навчального закладу;

порушенн¤ умов контракту;

≥нш≥ випадки, передбачен≥ законодавством.

 

2. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, можуть переривати навчанн¤ у звТ¤зку з обставинами, ¤к≥ унеможливлюють виконанн¤ навчального плану (за станом здоровТ¤, призовом на строкову в≥йськову службу у раз≥ втрати права на в≥дстрочку в≥д нењ, навчанн¤м чи стажуванн¤м в осв≥тн≥х ≥ наукових установах ”крањни або ≥ноземних держав тощо). ќсобам, ¤к≥ перервали навчанн¤ у вищих навчальних закладах, надаЇтьс¤ академ≥чна в≥дпустка.

 

3. ќсоби, ¤к≥ в≥драхован≥ з вищих навчальних заклад≥в, мають право на поновленн¤ на навчанн¤ в межах л≥цензованого обс¤гу вищого навчального закладу.

 

4. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, можуть бути переведен≥ з† одного вищого навчального закладу до ≥ншого вищого навчального закладу в межах в≥дпов≥дноњ спец≥альност≥.

 

5. ѕоновленн¤ до числа студент≥в ос≥б, ¤к≥ були в≥драхован≥ з вищих навчальних заклад≥в, а також переведенн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, зд≥йснюЇтьс¤ п≥д час кан≥кул в межах л≥цензованого обс¤гу.

ѕор¤док в≥драхуванн¤, перериванн¤ навчанн¤, поновленн¤ ≥ переведенн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, регулюЇтьс¤ нормативно-правовими актами спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

 

 

 

 

–ќ«ƒ≤Ћ VIII

—”ЅТ™ “» Ќј¬„јЋ№Ќќ√ќ ѕ–ќ÷≈—”

 

—татт¤ 46. —убТЇкти навчального процесу

 

—убТЇктами навчального процесу у вищих навчальних закладах Ї: педагог≥чн≥, науково-педагог≥чн≥ прац≥вники; особи, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах; ≥нш≥ прац≥вники вищих навчальних заклад≥в.

 

—татт¤ 47. ѕедагог≥чн≥ ≥ науково-педагог≥чн≥ прац≥вники

ѕедагог≥чн≥ прац≥вники - особи, ¤к≥ за основним м≥сцем роботи у профес≥йних коледжах займаютьс¤ навчальною, методичною, орган≥зац≥йною д≥¤льн≥стю. Ќауково-педагог≥чн≥ прац≥вники Ц особи, ¤к≥ за основним м≥сцем роботи в ун≥верситетах, академ≥¤х, коледжах займаютьс¤ навчальною, методичною, науковою (науково-техн≥чною, мистецькою) та орган≥зац≥йною д≥¤льн≥стю.

Ќаукова та науково-техн≥чна д≥¤льн≥сть науково-педагог≥чних прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в регулюЇтьс¤ законодавством ”крањни про наукову ≥ науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть.

 

—татт¤ 48. ќсновн≥ посади педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в та пор¤док њх зам≥щенн¤

 

1. ќсновними посадами педагог≥чних прац≥вник≥в Ї:

директор (начальник);

заступник директора (начальника), д≥¤льн≥сть ¤кого безпосередньо повТ¤зана з навчально-виховним, методичним, виробничим процесом;

зав≥дувач в≥дд≥ленн¤ (начальник);

голова цикловоњ ком≥с≥њ;

зав≥дувач б≥бл≥отеки;

старший викладач;

викладач;

методист;

≥нш≥.

 

2. ќсновними посадами науково-педагог≥чних прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в Ї:

кер≥вник (ректор, президент, начальник, директор тощо);

заступник кер≥вника (проректор, в≥це-президент, заступник начальника, заступник директора, заступник зав≥дувача), д≥¤льн≥сть ¤кого безпосередньо повТ¤зана з навчально-виховним або науковим процесом;

директор (начальник) ≥нституту, його заступники, д≥¤льн≥сть ¤ких безпосередньо повТ¤зана з навчально-виховним або науковим процесом;

декан (начальник) факультету, його заступники, д≥¤льн≥сть ¤ких безпосередньо повТ¤зана з навчально-виховним або науковим процесом;

зав≥дувач б≥бл≥отеки;

науковий прац≥вник б≥бл≥отеки;

зав≥дувач (начальник) кафедри;

професор;

доцент;

старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист;

≥нш≥.

ѕовний перел≥к посад педагог≥чних, науково-педагог≥чних прац≥вник≥в встановлюЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

 ≥льк≥сть посад педагог≥чних, науково-педагог≥чних прац≥вник≥в визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дними нормативами чисельност≥ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤, на одну посаду педагог≥чного, науково-педагог≥чного прац≥вника, що встановлюЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

 

3. ѕосади педагог≥чних прац≥вник≥в можуть об≥ймати особи з вищою осв≥тою осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ маг≥стра за в≥дпов≥дною спец≥альн≥стю.

—татутом вищого навчального закладу може бути встановлено додатков≥ вимоги до ос≥б, ¤к≥ можуть об≥ймати посади педагог≥чних прац≥вник≥в.

ѕедагог≥чн≥ прац≥вники призначаютьс¤ на посаду кер≥вником вищого навчального закладу. ѕедагог≥чн≥ прац≥вники кожн≥ п'¤ть рок≥в проход¤ть атестац≥ю. «а результатами атестац≥њ визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дн≥сть прац≥вник≥в займан≥й посад≥, присвоюютьс¤ категор≥њ, педагог≥чн≥ званн¤.

ѕозитивне р≥шенн¤ атестац≥йноњ ком≥с≥њ може бути п≥дставою дл¤ п≥двищенн¤ за посадою, а негативне - п≥дставою дл¤ зв≥льненн¤ педагог≥чного прац≥вника з посади у пор¤дку, встановленому законодавством ”крањни.

ѕор¤док атестац≥њ педагог≥чних прац≥вник≥в встановлюЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

ѕерел≥к квал≥ф≥кац≥йних категор≥й ≥ педагог≥чних звань педагог≥чних прац≥вник≥в, пор¤док њх присвоЇнн¤ визначаютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

 

4. ѕосади науково-педагог≥чних прац≥вник≥в можуть об≥ймати особи, ¤к≥ мають науков≥ ступен≥ або вчен≥ званн¤, а також особи, ¤к≥ мають вищу осв≥ту осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ маг≥стра за в≥дпов≥дною спец≥альн≥стю.

—татутом вищого навчального закладу може бути встановлено додатков≥ вимоги до ос≥б, ¤к≥ можуть об≥ймати посади науково-педагог≥чних прац≥вник≥в.

ѕри зам≥щенн≥ вакантних посад науково-педагог≥чних прац≥вник≥в (зав≥дувач≥в (начальник≥в) кафедр, професор≥в, доцент≥в, старших викладач≥в, викладач≥в, асистент≥в) укладенню трудового договору (контракту) передуЇ конкурсний в≥дб≥р.

ѕор¤док проведенн¤ конкурсного в≥дбору затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

ѕор¤док зам≥щенн¤ вакантних посад командуванн¤ ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в у вищих в≥йськових навчальних закладах (вищих навчальних заклад≥в з особливими умовами навчанн¤, в≥йськових навчальних п≥дрозд≥лах вищих навчальних заклад≥в) та вимоги до них встановлюютьс¤ нормативно-правовими актами центральних орган≥в виконавчоњ влади, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤ких вони перебувають, та спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

” виключних випадках вакантн≥ посади науково-педагог≥чних прац≥вник≥в можуть зам≥щуватись за трудовим договором до проведенн¤ конкурсного зам≥щенн¤ цих посад у поточному навчальному роц≥.

 

—татт¤ 49. –обочий час педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в

 

1. –обочий час педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в визначаЇтьс¤† законодавством про працю ”крањни ≥ становить 36 годин на тиждень (скорочена тривал≥сть робочого часу).

–обочий час педагог≥чного прац≥вника включаЇ виконанн¤ ним навчальних, методичних, орган≥зац≥йних та ≥нших трудових обов'¤зк≥в, науково-педагог≥чного прац≥вника - навчальних, методичних, наукових, орган≥зац≥йних та ≥нших трудових обов'¤зк≥в у поточному навчальному роц≥.

¬иконанн¤ навчальних обовТ¤зк≥в педагог≥чним ≥ науково-педагог≥чним прац≥вником становить його навчальне навантаженн¤. ћ≥н≥мальний та максимальний обс¤г навчального навантаженн¤ педагог≥чного ≥ науково-педагог≥чного прац≥вника визначаЇтьс¤ вищим навчальним закладом в межах його р≥чного робочого часу, виход¤чи ≥з норматив≥в к≥лькост≥ посад в≥дпов≥дно до частини першоњ та другоњ статт≥ 48 цього «акону.

 

2. ¬иди навчальноњ роботи, що вход¤ть до навчального навантаженн¤ педагог≥чного та науково-педагог≥чного прац≥вника в≥дпов≥дно до його посади, встановлюютьс¤ вищим навчальним закладом в ≥ндив≥дуальному робочому план≥ прац≥вника.

Ќорми часу навчальноњ роботи визначаютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки за погодженн¤м ≥з за≥нтересованим центральними органами виконавчоњ влади.

 

3. ¬≥двол≥канн¤ педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в в≥д виконанн¤ профес≥йних обов'¤зк≥в не допускаЇтьс¤, за вин¤тком випадк≥в, передбачених законодавством ”крањни.

 

—татт¤ 50. ѕрава педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в

 

ѕедагог≥чн≥ та науково-педагог≥чн≥ прац≥вники вищого навчального закладу мають право:

на захист профес≥йноњ чест≥ та г≥дност≥;

брати участь в обговоренн≥ та вир≥шенн≥ питань, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу;

у встановленому пор¤дку обирати та бути обраним до ¬ченоњ (ѕедагог≥чноњ) ради вищого навчального закладу, вченоњ ради ≥нституту, факультету;

обирати методи та засоби навчанн¤, що найб≥льш повно в≥дпов≥дають њх ≥ндив≥дуальним особливост¤м ≥ забезпечують високу ¤к≥сть навчального процесу;

користуватис¤ безоплатно послугами б≥бл≥отек, ≥нформац≥йних фонд≥в, навчальних та наукових п≥дрозд≥л≥в; одержувати службове житло в установленому законодавством ”крањни пор¤дку;

отримувати п≥льгов≥ довготерм≥нов≥ кредити на буд≥вництво (реконструкц≥ю) ≥ придбанн¤ житла в установленому пор¤дку;

одержувати державн≥ стипенд≥њ;

брати участь в обТЇднанн¤х громад¤н.

ѕедагог≥чн≥ та науково-педагог≥чн≥ прац≥вники мають й ≥нш≥ права, передбачен≥ законодавством ”крањни та статутом вищого навчального закладу.

ќсоблив≥ права педагог≥чних, науково-педагог≥чних прац≥вник≥в вищого в≥йськового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчанн¤, в≥йськового навчального п≥дрозд≥лу вищого навчального закладу) визначаютьс¤ центральним органом виконавчоњ влади, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого знаходитьс¤ вищий в≥йськовий навчальний заклад (вищий навчальний заклад з особливими умовами навчанн¤, в≥йськовий навчальний п≥дрозд≥л вищого навчального закладу), та спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

—татт¤ 51. ќбов'¤зки педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в

 

ѕедагог≥чн≥ та науково-педагог≥чн≥ прац≥вники зобов'¤зан≥:

додержуватис¤ статуту вищого навчального закладу, закон≥в, ≥нших нормативно-правових акт≥в;

пост≥йно п≥двищувати профес≥йний р≥вень, педагог≥чну майстерн≥сть, наукову квал≥ф≥кац≥ю (дл¤ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в);

забезпечувати високий науково-теоретичний ≥ методичний р≥вень викладанн¤ навчальних дисципл≥н осв≥тньоњ-профес≥йноњ (осв≥тньо-науковоњ) програми в≥дпов≥дноњ спец≥альност≥;

додержуватис¤ норм педагог≥чноњ етики, морал≥, поважати г≥дн≥сть ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, прививати њм любов до ”крањни, виховувати њх в дус≥ украњнського патр≥отизму ≥ поваги до  онституц≥њ ”крањни та державних символ≥в ”крањни;

розвивати в ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, самост≥йн≥сть, ≥н≥ц≥ативу, творч≥ зд≥бност≥.

ќсоблив≥ обов'¤зки педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в вищого в≥йськового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчанн¤, в≥йськового навчального п≥дрозд≥лу вищого навчального закладу) визначаютьс¤ центральним органом виконавчоњ влади, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого знаходитьс¤ вищий в≥йськовий навчальний заклад (вищий навчальний заклад з особливими умовами навчанн¤, в≥йськовий навчальний п≥дрозд≥л вищого навчального закладу), та спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

—татт¤ 52. ѕ≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та стажуванн¤ педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в

 

1. ѕедагог≥чн≥ та науково-педагог≥чн≥ прац≥вники п≥двищують квал≥ф≥кац≥ю та проход¤ть стажуванн¤ у в≥дпов≥дних наукових ≥ навчально-наукових установах, вищих навчальних закладах, а також на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, †органах державноњ влади ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ¤к в ”крањн≥, так ≥ за њњ межами.

¬ищий навчальний заклад забезпечуЇ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та стажуванн¤ педагог≥чних, науково-педагог≥чних прац≥вник≥в не менш ¤к один раз на п'¤ть рок≥в ≥з збереженн¤м середньоњ зароб≥тноњ плати.

–езультати п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та проходженн¤ стажуванн¤† враховуютьс¤:

при проведенн≥ черговоњ атестац≥њ педагог≥чних прац≥вник≥в;

при обранн≥ на посаду за конкурсом чи укладанн≥ трудового договору науково-педагог≥чних прац≥вник≥в.

ѕроходженн¤ стажуванн¤ може зд≥йснюватис¤ з метою п≥дготовки дисертац≥њ на здобутт¤ наукового ступен¤ доктора наук.

 

2. ѕосади педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в, ¤к≥ п≥двищують квал≥ф≥кац≥ю або проход¤ть стажуванн¤ з в≥дривом в≥д виробництва, на цей пер≥од можуть зам≥щуватись ≥ншими особами без конкурсу на умовах строкового трудового договору (контракту).

3. —пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки, ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ в≥йськов≥ навчальн≥ заклади (вищ≥ навчальн≥ заклади з особливими умовами навчанн¤) можуть визначати базов≥ вищ≥ навчальн≥ заклади та кафедри дл¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ педагог≥чних та науково-педагог≥чних кадр≥в, положенн¤ про ¤к≥ затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

—татт¤ 53. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах

 

ќсобами, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, Ї студенти, слухач≥, курсанти, екстерни, асистенти-стажисти, ≥нтерни, л≥кар≥-резиденти, кл≥н≥чн≥ ординатори, асп≥ранти.

—тудент - особа, ¤ка у встановленому пор¤дку зарахована до вищого навчального закладу ≥ навчаЇтьс¤ за денною, веч≥рньою або заочною (дистанц≥йною) формами навчанн¤ з метою здобутт¤ вищоњ осв≥ти певного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤.

—лухач Ц особа, ¤ка навчаЇтьс¤ у вищому навчальному заклад≥ за програмами п≥сл¤дипломноњ осв≥ти та на п≥дготовчому в≥дд≥ленн≥, факультет≥ тощо та п≥дрозд≥лах п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ.

 урсант - особа, ¤ка в установленому пор¤дку зарахована до в≥йськового вищого навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчанн¤, в≥йськового навчального п≥дрозд≥лу вищого навчального закладу), ≥ навчаЇтьс¤ з метою здобутт¤ вищоњ осв≥ти певного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤.

≈кстерн - особа, ¤ка у встановленому пор¤дку зарахована до вищого навчального закладу, ≥ навчаЇтьс¤ за екстернатною формою навчанн¤ з метою здобутт¤ вищоњ осв≥ти певного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤.

јсистент-стажист - особа, ¤ка маЇ вищу осв≥ту† осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ маг≥стра, навчаЇтьс¤ в асистентур≥-стажуванн≥ вищих навчальних заклад≥в за мистецькими спец≥альност¤ми, з метою удосконаленн¤ творчоњ майстерност≥.

≤нтерн - особа, ¤ка маЇ вищу осв≥ту† осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ маг≥стра медичного або фармацевтичного спр¤муванн¤, навчаЇтьс¤ з метою отриманн¤ квал≥ф≥кац≥њ л≥кар¤ або пров≥зора певноњ спец≥альност≥ в≥дпов≥дно до перел≥ку л≥карських або пров≥зорських посад.

Ћ≥кар-резидент Ц особа, ¤ка маЇ вищу осв≥ту† осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ маг≥стра медичного спр¤муванн¤, навчаЇтьс¤ виключно на в≥дпов≥дних кл≥н≥чних кафедрах з метою отриманн¤ квал≥ф≥кац≥њ л≥кар¤ Ц спец≥ал≥ста певноњ спец≥альност≥ в≥дпов≥дно до перел≥ку спец≥альностей.

 л≥н≥чний ординатор - особа, ¤ка маЇ† вищу осв≥ту† осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ маг≥стра медичного спр¤муванн¤ та квал≥ф≥кац≥ю л≥кар¤ певноњ спец≥альност≥ в≥дпов≥дно до перел≥ку л≥карських посад, навчаЇтьс¤ з метою поглибленн¤ профес≥йних знань, п≥двищенн¤ р≥вн≥в ум≥нь та навичок л≥кар¤-спец≥ал≥ста.

јсп≥рант - особа, ¤ка зарахована до вищого навчального закладу (науковоњ установи) дл¤ здобутт¤ вищоњ осв≥ти осв≥тньо-наукового р≥вн¤ доктора ф≥лософ≥њ.

ƒокторант Ц особа, ¤ка зарахована до вищого навчального закладу (науковоњ установи) дл¤ здобутт¤ вищоњ осв≥ти осв≥тньо-наукового р≥вн¤ доктора наук.

 

—татт¤ 54. ѕрава ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах

 

1. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, мають право на:

виб≥р форми навчанн¤;

безпечн≥ ≥ нешк≥длив≥ умови навчанн¤, прац≥ та побуту;

трудову д≥¤льн≥сть у позанавчальний час;

додаткову оплачувану в≥дпустку у зв'¤зку з навчанн¤м за основним м≥сцем роботи, скорочений робочий час та ≥нш≥ п≥льги, передбачен≥ законодавством ”крањни дл¤ ос≥б, ¤к≥ поЇднують роботу з навчанн¤м;

користуванн¤ навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу;

забезпеченн¤ гуртожитком в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни;

участь у науково-досл≥дних, досл≥дно-конструкторських роботах, конференц≥¤х, симпоз≥умах, виставках, конкурсах, представленн¤ своњх роб≥т дл¤ публ≥кац≥й;

на в≥др¤дженн¤ дл¤ участ≥ у заходах, що провод¤тьс¤ поза м≥сцем знаходженн¤ вищого навчального закладу, у пор¤дку, передбаченому законодавством ”крањни;

участь в обговоренн≥ та вир≥шенн≥ питань удосконаленн¤ навчально-виховного процесу, науково-досл≥дноњ роботи, призначенн¤ стипенд≥й, орган≥зац≥њ дозв≥лл¤, побуту, оздоровленн¤;

наданн¤ пропозиц≥й щодо умов ≥ розм≥р≥в плати за навчанн¤;

участь у об'Їднанн¤х громад¤н;

 

участь у д≥¤льност≥ орган≥в громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального† закладу та факультет≥в, ¬ченоњ ради вищого навчального закладу та ≥нститут≥в, факультет≥в, орган≥в студентського самовр¤дуванн¤;

обранн¤ навчальних дисципл≥н за спец≥альн≥стю в межах, передбачених осв≥тньо-профес≥йною (осв≥тньо-науковою) програмою п≥дготовки та робочим навчальним планом;

участь у формуванн≥ ≥ндив≥дуального навчального плану;

моральне та (або) матер≥альне заохоченн¤ за усп≥хи у навчанн≥, науково-досл≥дн≥й ≥ громадськ≥й робот≥ та спортивн≥ дос¤гненн¤ тощо;

захист в≥д будь-¤ких форм експлуатац≥њ, ф≥зичного та псих≥чного насильства;

безоплатне користуванн¤ у вищих навчальних закладах б≥бл≥отеками, ≥нформац≥йними фондами, послугами навчальних, наукових, медичних та ≥нших п≥дрозд≥л≥в вищого навчального закладу;

 

кан≥кул¤рну в≥дпустку тривал≥стю не менш ¤к в≥с≥м календарних тижн≥в на навчальний р≥к;

оскарженн¤ д≥й орган≥в управл≥нн¤ вищого навчального закладу та њх посадових ос≥б, педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в.

 

2. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах за денною формою навчанн¤ за кошти державного або м≥сцевого бюджет≥в мають право на отриманн¤ соц≥альноњ або академ≥чноњ стипенд≥њ. –озм≥ри стипенд≥й, пор¤док њх призначенн¤ ≥ виплати встановлюЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

3. —туденти вищих навчальних заклад≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ за денною формою навчанн¤, мають право на п≥льговий проњзд у м≥ському й прим≥ському пасажирському транспорт≥ та м≥жм≥ському автомоб≥льному ≥ зал≥зничному транспорт≥ територ≥Їю ”крањни у пор¤дку, встановленому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

—туденти вищих навчальних заклад≥в незалежно в≥д форми власност≥ вищого навчального закладу мають право на отриманн¤ студентського квитка, в≥дпов≥дно до зразка, встановленого спец≥ально уповноваженим† центральним органом виконавчоњ влади в галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

 

4. ѕрава ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих в≥йськових навчальних закладах (вищих навчальних закладах з особливими умовами навчанн¤, в≥йськових п≥дрозд≥лах вищих навчальних заклад≥в),† встановлюютьс¤ центральним органом виконавчоњ влади, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого вони перебувають, та спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти та науки.

 

—татт¤ 55. ќбов'¤зки ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах

 

1. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, зобов'¤зан≥:

додержуватис¤ законодавства ”крањни, статуту та правил внутр≥шнього розпор¤дку вищого навчального закладу;

виконувати вимоги з охорони прац≥, техн≥ки безпеки, виробничоњ сан≥тар≥њ, протипожежноњ безпеки, передбачен≥ в≥дпов≥дними правилами та ≥нструкц≥¤ми;

виконувати граф≥к навчального процесу та вимоги навчального плану.

2. ќбовТ¤зки ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих в≥йськових навчальних закладах (вищих навчальних закладах з особливими умовами навчанн¤, в≥йськових п≥дрозд≥лах вищих навчальних заклад≥в) встановлюютьс¤ центральним органом виконавчоњ влади, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого вони перебувають, та спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти та науки.

 

—татт¤ 56. ѕрацевлаштуванн¤ випускник≥в вищих навчальних заклад≥в

 

ƒержава створюЇ умови дл¤ реал≥зац≥њ випускниками вищих навчальних заклад≥в права на працю, забезпечуЇ гарант≥њ р≥вних можливостей щодо вибору м≥сц¤ роботи, виду трудовоњ д≥¤льност≥ з урахуванн¤м здобутоњ вищоњ осв≥ти, в≥дпов≥дно до сусп≥льних потреб.

¬ипускнику вищого навчального закладу, ¤кий навчавс¤ за державним замовленн¤м ≥ здобув вищу осв≥ту певного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного (осв≥тньо-наукового) р≥вн¤, гарантуЇтьс¤ працевлаштуванн¤ на п≥дстав≥ направленн¤ на роботу в≥дпов≥дно до угоди, укладеноњ м≥ж роботодавцем, вищим навчальним закладом та випускником.

ѕор¤док працевлаштуванн¤ випускник≥в вищих навчальних заклад≥в, а також “ипова угода про п≥дготовку ≥ працевлаштуванн¤ випускник≥в затверджуютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

¬ипускники вищих в≥йськових навчальних заклад≥в (вищих навчальних заклад≥в з особливими умовами навчанн¤, в≥йськових навчальних п≥дрозд≥л≥в вищих навчальних заклад≥в) з числа в≥йськовослужбовц≥в (ос≥б начальницького складу) направл¤ютьс¤ дл¤ подальшого проходженн¤ служби в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.

 

—татт¤ 57. √арант≥њ педагог≥чним, науково-педагог≥чним та ≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в

 

1. ѕедагог≥чним, науково-педагог≥чним та ≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в в≥дпов≥дно:

створюютьс¤ належн≥ умови прац≥, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, побуту, в≥дпочинку та медичного обслуговуванн¤;

виплачуютьс¤ у раз≥ втрати роботи компенсац≥њ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни;

забезпечуЇтьс¤ зарахуванн¤ до педагог≥чного, науково-педагог≥чного стажу роб≥т за сум≥сництвом у раз≥ виконанн¤ навчального навантаженн¤ не менш ¤к 180 годин на р≥к;

надаютьс¤ гарант≥њ та встановлюютьс¤ заохоченн¤, передбачен≥ статт¤ми 57 ≥ 58 «акону ”крањни "ѕро осв≥ту".

 

2. ¬ищий навчальний заклад в≥дпов≥дно до статуту визначаЇ форму ≥ систему доплат, надбавок, прем≥й та ≥нш≥ умови матер≥ального стимулюванн¤ педагог≥чним, науково-педагог≥чним та ≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в.

 

 

 

–ќ«ƒ≤Ћ ≤’

Ќј” ќ¬≤ —“”ѕ≈Ќ≤ “ј ¬„≈Ќ≤ «¬јЌЌя Ќј” ќ¬»’

≤ Ќј” ќ¬ќ-ѕ≈ƒј√ќ√≤„Ќ»’ ѕ–ј÷≤¬Ќ» ≤¬

 

—татт¤ 58. Ќауков≥† ступен≥

 

Ќауковими ступен¤ми Ї:

доктор ф≥лософ≥њ;

доктор наук.

Ќауковий ступ≥нь доктора ф≥лософ≥њ присуджуЇтьс¤ в установленому пор¤дку† особ≥, ¤ка здобула вищу осв≥ту осв≥тньо-наукового р≥вн¤ доктора ф≥лософ≥њ ≥ публ≥чно захистила дисертац≥ю в спец≥ал≥зован≥й вчен≥й рад≥. –≥шенн¤ спец≥ал≥зованих вчених рад про присудженн¤ наукового ступен¤ доктора ф≥лософ≥њ затверджуЇтьс¤ ¬ищою атестац≥йною ком≥с≥Їю ”крањни.

Ќауковий ступ≥нь доктора наук присуджуЇтьс¤ в установленому пор¤дку особ≥, ¤ка маЇ науковий ступ≥нь доктора ф≥лософ≥њ ≥ публ≥чно захистила дисертац≥ю в спец≥ал≥зован≥й вчен≥й рад≥. –≥шенн¤ спец≥ал≥зованих вчених рад про присудженн¤ наукового ступен¤ доктора наук затверджуЇтьс¤ ¬ищою атестац≥йною ком≥с≥Їю ”крањни.

ѕор¤док присудженн¤ наукових ступен≥в доктора ф≥лософ≥њ та доктора наук, а також зразки державних документ≥в про науков≥ ступен≥ затверджуютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

 

—татт¤ 59. —пец≥ал≥зован≥ вчен≥ ради

 

1. —пец≥ал≥зован≥ вчен≥ ради Ї основною ланкою в систем≥ атестац≥њ наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ.

—пец≥ал≥зован≥ вчен≥ ради утворюютьс¤ за р≥шенн¤м ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ ”крањни в ун≥верситетах, академ≥¤х, у ≥нших установах, ¤к≥ провод¤ть науков≥, науково-техн≥чн≥ досл≥дженн¤, мають високий р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ дл¤ п≥дготовки наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ.

 

2. ƒо складу спец≥ал≥зованих вчених рад дл¤ захисту дисертац≥й включаютьс¤ вчен≥, ¤к≥ мають науковий ступ≥нь доктора ф≥лософ≥њ, доктора наук.

 

3. ѕор¤док створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ спец≥ал≥зованих вчених рад визначаЇтьс¤ ¬ищою атестац≥йною ком≥с≥Їю ”крањни.

 

—татт¤ 60. ¬чен≥ званн¤

 

¬ченими званн¤ми Ї:

старший досл≥дник;

доцент;

професор.

¬чене званн¤ старшого досл≥дника на основ≥ р≥шенн¤ ¬ченоњ (науковоњ, науково-техн≥чноњ, техн≥чноњ) ради установи† присвоюЇ ¬ища атестац≥йна ком≥с≥¤ ”крањни у пор¤дку, встановленому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

¬чене званн¤ доцента або професора на основ≥ р≥шенн¤ ¬ченоњ (науковоњ, науково-техн≥чноњ, техн≥чноњ) ради установи присвоюЇ спец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки у пор¤дку, встановленому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

«разки державних документ≥в про присвоЇнн¤ вчених звань затверджуютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

 

 

–ќ«ƒ≤Ћ ’

Ќј” ќ¬ј, Ќј” ќ¬ќ-“≈’Ќ≤„Ќј “ј ≤ЌЌќ¬ј÷≤…Ќј

ƒ≤яЋ№Ќ≤—“№ ” ¬»ў»’ Ќј¬„јЋ№Ќ»’ «ј Ћјƒј’

 

—татт¤ 61. ћета ≥ завданн¤ науковоњ, науково-техн≥чноњ та ≥нновац≥йноњ† д≥¤льност≥ у вищих навчальних закладах

 

1. Ќаукова, науково-техн≥чна та ≥нновац≥йна д≥¤льн≥сть у вищих навчальних закладах Ї нев≥д'Їмною складовою осв≥тньоњ д≥¤льност≥ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ з метою ≥нтеграц≥њ науковоњ, навчальноњ ≥ виробничоњ д≥¤льност≥ в систем≥ вищоњ осв≥ти. «д≥йсненн¤ науковоњ ≥ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ ун≥верситетами, академ≥¤ми, коледжами Ї обовТ¤зковим.

—убТЇктами науковоњ, науково-техн≥чноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в Ї науков≥, науково-педагог≥чн≥ прац≥вники та асп≥ранти.

 

2. ќсновною метою науковоњ, науково-техн≥чноњ та ≥нновац≥йноњ† д≥¤льност≥ Ї отриманн¤ нових наукових знань шл¤хом зд≥йсненн¤ наукових досл≥джень ≥ розробок та њх спр¤муванн¤ на створенн¤ ≥ впровадженн¤ нових конкурентноздатних технолог≥й, техн≥ки, матер≥ал≥в тощо дл¤ забезпеченн¤ ≥нновац≥йного розвитку економ≥ки.

 

3. ќсновними завданн¤ми науковоњ, науково-техн≥чноњ та ≥нновац≥йноњ† д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в Ї:

одержанн¤ конкурентноздатних наукових ≥ науково-прикладних результат≥в;

застосуванн¤ нових наукових, науково-техн≥чних знань при п≥дготовц≥ фах≥вц≥в з вищою осв≥тою.

 

—татт¤ 62. ≤нтеграц≥¤ науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в ≥ наукових установ Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни, галузевих академ≥й наук

 

1. ≤нтеграц≥¤ науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в ≥ наукових установ Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни, галузевих академ≥й наук зд≥йснюЇтьс¤ з метою розробки пр≥оритетних наукових програм, наукових досл≥джень, експериментальних розробок тощо на засадах поЇднанн¤ кадрових, ф≥нансових та орган≥зац≥йних ресурс≥в в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни.

 

2. ќсновними напр¤мами ≥нтеграц≥њ науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в ≥ наукових установ Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни, галузевих академ≥й наук Ї:

участь у розробц≥ ≥ реал≥зац≥њ державних ц≥льових програм економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку;

проведенн¤ сп≥льних наукових досл≥джень, експериментальних розробок тощо;

участь у створенн≥ науково-навчальних, науково-досл≥дних обТЇднань та ≥нших орган≥зац≥йних форм кооперац≥њ;

просуванн¤ сум≥сно створених ≥нновац≥йних продукт≥в у виробництво, ≥нш≥ галуз≥ економ≥ки тощо;

забезпеченн¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на результати науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥;

сп≥льна видавнича д≥¤льн≥сть.

 

—татт¤ 63. ќрган≥зац≥¤ ≥ управл≥нн¤ науковою, науково-техн≥чною та ≥нновац≥йною д≥¤льн≥стю

1. Ќаукова ≥ науково-техн≥чна та ≥нновац≥йна д≥¤льн≥сть у вищих навчальних† закладах проводитьс¤ ≥ ф≥нансуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до цього «акону, закон≥в ”крањни "ѕро осв≥ту", "ѕро наукову ≥ науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть" та "ѕро ≥нновац≥йну д≥¤льн≥сть".

 

2. —пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки:

розробл¤Ї зг≥дно з законодавством ”крањни пропозиц≥њ щодо обс¤г≥в бюджетного ф≥нансуванн¤ науковоњ, науково-техн≥чноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в, ≥нших п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, що д≥ють у систем≥ вищоњ осв≥ти, а також обс¤г≥в кап≥тального буд≥вництва зазначених п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й;

зд≥йснюЇ управл≥нн¤ у галуз≥ науковоњ, науково-техн≥чноњ та ≥нновац≥йноњ† д≥¤льност≥, зокрема через державне замовленн¤ та державне завданн¤, а також орган≥зуЇ ≥† забезпечуЇ проведенн¤ наукових досл≥джень ≥ розробок† ¤к нев≥д'Їмноњ складовоњ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ у вищих навчальних закладах;

приймаЇ р≥шенн¤ про створенн¤ науково-навчальних та науково-виробничих обТЇднань, що зд≥йснюють наукову,† науково-техн≥чну та ≥нновац≥йну д≥¤льн≥сть сп≥льно з науковими установами Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни, галузевих академ≥й, наукових та науково-технолог≥чних парк≥в, б≥знес-≥нкубатор≥в, мистецьких творчих майстерень тощо;

створюЇ науково-досл≥дн≥ обТЇднанн¤ дл¤ зд≥йсненн¤ науковоњ науково-техн≥чноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ за пр≥оритетними напр¤мами науки ≥ техн≥ки;

розробл¤Ї ц≥льов≥ державн≥ програми, спр¤мован≥ на оснащенн¤ вищих навчальних заклад≥в сучасними приладами, навчальними лаборатор≥¤ми, ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йними мережами тощо.

 

3. Ќауков≥ досл≥дженн¤, що провод¤тьс¤ за рахунок кошт≥в державного бюджету, ф≥нансуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та (або) центральними органами виконавчоњ влади, що мають у п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, незалежно в≥д ф≥нансуванн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥. ¬ першочерговому пор¤дку ф≥нансуютьс¤ фундаментальн≥ та пошуков≥ досл≥дженн¤, а також науково-досл≥дн≥ роботи, що виконуютьс¤ в рамках пр≥оритетних напр¤м≥в розвитку науки ≥ техн≥ки.

ƒо виконанн¤ наукових ≥ науково-техн≥чних роб≥т у вищому навчальному заклад≥ можуть залучатис¤ науков≥, педагог≥чн≥ ≥ науково-педагог≥чн≥ прац≥вники, ≥нш≥ прац≥вники вищих навчальних заклад≥в, особи, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥, а також фах≥вц≥ ≥нших орган≥зац≥й.

 

4. Ќаукова, науково-техн≥чна та ≥нновац≥йна д≥¤льн≥сть у вищому навчальному заклад≥ може також зд≥йснюватис¤ на п≥дстав≥ договору.

 

5. ”н≥верситет, академ≥¤, коледж, що проводить наукову д≥¤льн≥сть, проходить державну атестац≥ю в≥дпов≥дно до статт≥ 11 «акону ”крањни† "ѕро† наукову ≥† науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть".

 

—татт¤ 64. ќрган≥зац≥йн≥ форми зд≥йсненн¤ науковоњ, науково-техн≥чноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥

 

Ќаукова, науково-техн≥чна та ≥нновац≥йна д≥¤льн≥сть може зд≥йснюватись безпосередньо вищими навчальними закладами або через створен≥ ними юридичн≥ особи, предметом д≥¤льност≥ ¤ких Ї виключно доведенн¤ результат≥в науковоњ ≥ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу до стану ≥нновац≥йного продукту та його подальша комерц≥ал≥зац≥¤.

 

—татт¤ 65 . ѕрава ≥нтелектуальноњ власност≥ на результати науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ та њх захист

 

–еал≥зац≥¤ та захист прав вищих навчальних заклад≥в щодо результат≥в власноњ науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства про ≥нтелектуальну власн≥сть, наукову, науково-техн≥чну та ≥нновац≥йну д≥¤льн≥сть.

 

–ќ«ƒ≤Ћ XI

‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ-≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ ¬≤ƒЌќ—»Ќ»

¬ —»—“≈ћ≤ ¬»ўќѓ ќ—¬≤“»

 

—татт¤ 66. ћатер≥ально-техн≥чна база ≥ правовий режим майна вищих навчальних заклад≥в

 

1. ћатер≥ально-техн≥чна база вищих навчальних заклад≥в включаЇ буд≥вл≥, споруди, землю, комун≥кац≥њ, обладнанн¤, транспортн≥ засоби, службове житло та ≥нш≥ ц≥нност≥. «а вищим навчальним закладом з метою забезпеченн¤ його статутноњ д≥¤льност≥, ≥ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни та орган≥зац≥йно-правовоњ форми вищого навчального закладу власником (власниками) закр≥плюютьс¤ на правах оперативного управл≥нн¤ або передаютьс¤ у власн≥сть буд≥вл≥, споруди, майнов≥ комплекси, обладнанн¤, а також ≥нше майно. «емлекористуванн¤ та реал≥зац≥¤ прав власника земельних д≥л¤нок, у тому числ≥ набутт¤ в≥дпов≥дних прав на землю, зд≥йснюЇтьс¤ вищим навчальним закладом в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.††††

 

2. ћайно, що закр≥плене за вищим навчальним закладом державноњ або комунальноњ форми власност≥, а також доходи в≥д використанн¤ цього майна належать вищому навчальному закладу на правах оперативного управл≥нн¤.

ƒержавним ≥ комунальним вищим навчальним закладам передаютьс¤ у пост≥йне користуванн¤ земельн≥ д≥л¤нки в пор¤дку, передбаченому «емельним кодексом ”крањни.

ћайно, що знаходитьс¤ у державн≥й ≥ комунальн≥й власност≥ ≥ передане в оперативне управл≥нн¤ вищим навчальним закладам державноњ ≥ комунальноњ форм власност≥, не п≥дл¤гаЇ вилученню або передач≥ у власн≥сть будь-¤ким п≥дприЇмствам, установам, орган≥зац≥¤м, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавством.

ћайно вищих навчальних заклад≥в державноњ та комунальноњ форм власност≥, що забезпечуЇ њх статутну д≥¤льн≥сть, не може бути предметом застави.

«емл≥, ¤к≥ надан≥ у користуванн¤ державним ≥ комунальним вищим навчальним закладам, не можуть бути вилучен≥ за р≥шенн¤м орган≥в державноњ влади або м≥сцевого самовр¤дуванн¤ без згоди на те вищого навчального закладу ¤к землекористувача.

ƒержава в особ≥ в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади встановлюЇ п≥льги в оподаткуванн≥, сплат≥ платеж≥в, митних збор≥в дл¤ вищих навчальних заклад≥в.

 

3. ¬ищий навчальний заклад державноњ та комунальноњ форм власност≥ самост≥йно розпор¤джаЇтьс¤ доходами та ≥ншими надходженн¤ми, одержаними в≥д наданн¤ дозволених законодавством ”крањни платних послуг. “аке розпор¤дженн¤ включаЇ в себе право придбанн¤ майна та його використанн¤ на п≥дстав≥ договор≥в тощо.

 

4. ѕовноваженн¤ власника (власник≥в) щодо розпор¤дженн¤ державним майном у систем≥ вищоњ осв≥ти реал≥зуютьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.

 

5. ¬ищий навчальний заклад у межах, визначених законодавством ”крањни, та в≥дпов≥дно до статуту маЇ право:

отримувати кошти ≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥ (будинки, споруди, обладнанн¤, транспортн≥ засоби тощо) в≥д орган≥в державноњ влади, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й (в тому числ≥ благод≥йних) та ф≥зичних ос≥б;

проводити ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть в ”крањн≥ та за њњ межами;

використовувати майно, передане в оперативне управл≥нн¤, в тому числ≥ дл¤ веденн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, наданн¤ майна в оренду та в користуванн¤ в≥дпов≥дно до законодавства;

створювати власн≥ або використовувати за договором ≥нш≥ матер≥ально-техн≥чн≥ бази дл¤ проведенн¤ навчально-виробничоњ практики ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, а також дл¤ власноњ господарськоњ д≥¤льност≥;

розвивати власну соц≥ально-побутову базу, мережу спортивно-оздоровчих, л≥кувально-проф≥лактичних та культурних заклад≥в;

зд≥йснювати кап≥тальне буд≥вництво, реконструкц≥ю, кап≥тальний ≥ поточний ремонти основних фонд≥в на умовах п≥др¤ду або господарським способом;

спр¤мовувати кошти на буд≥вництво або благоустр≥й соц≥ально-побутових об'Їкт≥в, а також на соц≥альну п≥дтримку педагог≥чних, науково-педагог≥чних та ≥нших категор≥й прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в та ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах;

використовувати окрем≥ особист≥ немайнов≥ права та майнов≥ права на обТЇкти ≥нтелектуальноњ власност≥, створен≥ в межах вищого навчального закладу ¤к результат зд≥йсненн¤ науковоњ, науково-техн≥чноњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥, ≥ зареЇстрован≥ у пор¤дку, визначеному законодавством;

в≥дкривати рахунки, в тому числ≥ депозитн≥, у нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, користуватис¤ банк≥вськими кредитами без урахуванн¤ обмежень на право отриманн¤ запозичень, встановлених статтею 21 Ѕюджетного кодексу ”крањни.

кошти, отриман≥ вищим навчальним закладом в≥д дозволених законодавством осв≥тн≥х послуг (кошти спец≥ального фонду державного бюджету), не п≥дпадають п≥д законодавч≥ обмеженн¤ ≥ можуть бути використан≥ зг≥дно з —татутом вищого навчального закладу та кошторису доход≥в ≥ видатк≥в.

 

6. ƒо придбанн¤ (закуп≥вл≥) товар≥в, роб≥т та послуг за рахунок кошт≥в вищого навчального закладу не застосовуютьс¤ процедури тендерноњ закуп≥вл≥, передбачен≥ законодавством ”крањни.

 

7. ¬ищий навчальний заклад в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни може бути наймачем та (або) наймодавцем майна.

¬ищий навчальний заклад не може передавати в оренду майно, що забезпечуЇ виконанн¤ ним статутного виду д≥¤льност≥.

ѕередача в оренду державними та комунальними вищими навчальними закладами закр≥плених за ними на правах оперативного управл≥нн¤ обТЇкт≥в власност≥, а також земельних д≥л¤нок, зд≥йснюЇтьс¤ без права њх викупу в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.

 ошти, отриман≥ вищими навчальними закладами державноњ та комунальноњ форм власност≥ ¤к орендна плата, використовуютьс¤ ними зг≥дно з законодавством ”крањни.

 

—татт¤ 67. ‘≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в

 

1. ‘≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в державноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок кошт≥в державного бюджету, призначених дл¤ ф≥нансуванн¤ спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ в≥йськов≥ навчальн≥ заклади (вищ≥ навчальн≥ заклади з особливими умовами навчанн¤). –ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ, виконавч≥ органи в≥дпов≥дних рад можуть ф≥нансувати вищ≥ навчальн≥ заклади державноњ форми власност≥ в≥дпов≥дно до програм соц≥ально-економ≥чного розвитку рег≥он≥в.

–озм≥ри бюджетних призначень на п≥дготовку кадр≥в з вищою осв≥тою, а також п≥дготовку наукових ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в† визначаютьс¤ у «акон≥ про державний бюджет.

—пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки за участю ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади розробл¤Ї та погоджуЇ в установленому пор¤дку нормативи† матер≥ально-техн≥чного, ф≥нансового та ≥ншого забезпеченн¤ вищих навчальних заклад≥в диференц≥йовано, залежно в≥д типу вищого навчального закладу, спец≥альностей, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка кадр≥в з вищою осв≥тою та форми п≥сл¤дипломноњ осв≥ти.

‘≥нансуванн¤ за рахунок видатк≥в ƒержавного бюджету ”крањни п≥дготовки кадр≥в з вищою осв≥тою за спец≥альност¤ми в≥дпов≥дних осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних (осв≥тньо-наукових) р≥вн≥в у вищих навчальних закладах державноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м державного замовленн¤, визначеного в обс¤гах, необх≥дних дл¤ забезпеченн¤ на кожн≥ дес¤ть тис¤ч населенн¤ навчанн¤ не менше ¤к ста студент≥в профес≥йних коледж≥в та ста в≥с≥мдес¤ти студент≥в в ун≥верситетах, академ≥¤х, коледжах.

 

2. ‘≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в комунальноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок кошт≥в в≥дпов≥дних бюджет≥в.

 

3. ‘≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в приватноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ њх власниками (засновниками).

 

4. ƒл¤ ф≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в можуть залучатис¤ додатков≥ джерела ф≥нансуванн¤, не заборонен≥ законодавством.

«алучен≥ кошти спр¤мовуютьс¤ на зд≥йсненн¤ статутноњ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу у пор¤дку ≥ на умовах, визначених законодавством та його статутом.

 

5. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади державноњ та комунальноњ форм власност≥ в пор¤дку встановленому законодавством, використовують кошти в≥дпов≥дних бюджет≥в, а також додаткових джерел ф≥нансуванн¤, не заборонених законодавством, на оплату прац≥ та матер≥альне стимулюванн¤ своњх прац≥вник≥в, буд≥вництво та кап≥тальний ремонт, проведенн¤ фундаментальних ≥ прикладних досл≥джень, прикладних розробок тощо.

 

6. ƒержавн≥ ≥ комунальн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, що провод¤ть навчально-науково-виробничу с≥льськогосподарську д≥¤льн≥сть на баз≥ навчально-досл≥дних господарств, станц≥й тощо, ¤к≥ Ї структурними п≥дрозд≥лами вищих навчальних заклад≥в, отримують державн≥ дотац≥њ, субсид≥њ ≥ компенсац≥њ на вироблену ними с≥льськогосподарську ≥ продовольчу продукц≥ю, на придбанн¤ с≥льськогосподарськоњ техн≥ки ≥ обладнанн¤, агрох≥м≥кат≥в, нас≥нн¤, плем≥нних тварин тощо, на захист, в≥дтворенн¤ ≥ п≥двищенн¤ родючост≥ ірунт≥в, на отриманн¤ п≥льгових кредит≥в у встановленому дл¤ с≥льськогосподарських товаровиробник≥в пор¤дку.

 

7. ѕрац≥вникам вищих навчальних заклад≥в встановлюютьс¤ доплати за науковий ступ≥нь доктора ф≥лософ≥њ або доктора наук у розм≥рах в≥дпов≥дно 15 та 20 в≥дсотк≥в посадового окладу, ¤кщо на¤вн≥сть наукового ступен¤ не передбачена квал≥ф≥кац≥йними вимогами за посадою, ¤ку об≥ймаЇ прац≥вник.

 

8. «аконом встановлюютьс¤ джерела, обс¤ги та види надходжень, ¤к≥ не Ї об'Їктом оподаткуванн¤ дл¤ вищих навчальних заклад≥в вс≥х форм власност≥, а також встановлюютьс¤ п≥льги щодо сплати податк≥в ≥ збор≥в дл¤ вищих навчальних заклад≥в та ос≥б, ¤к≥ надають њм благод≥йну допомогу.

 

9. ѕоказники державного замовленн¤ на п≥дготовку кадр≥в з вищою осв≥тою формуютьс¤ за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними ≥ осв≥тньо-науковими р≥вн¤ми спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ економ≥ки на п≥дстав≥ узгодженого поданн¤ спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки (≥ншого центрального органу виконавчоњ влади, ¤кий маЇ у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ в≥йськов≥ навчальн≥ заклади (вищ≥ навчальн≥ заклади з особливими умовами навчанн¤) та спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики.

 

10. «алученн¤ вищими навчальними закладами державноњ та комунальноњ форми власност≥ додаткових джерел ф≥нансуванн¤ в≥д наданн¤ дозволених законодавством ”крањни платних послуг та з ≥нших джерел не т¤гне за собою зниженн¤ норматив≥в та розм≥р≥в ф≥нансуванн¤, передбачених у в≥дпов≥дних бюджетах.

 

—татт¤ 68. ѕлатн≥ послуги у галуз≥ вищоњ осв≥ти та пов'¤заних з нею ≥нших галуз¤х д≥¤льност≥

 

¬ищий навчальний заклад в≥дпов≥дно до свого статуту може надавати ф≥зичним та юридичним особам платн≥ послуги у галуз≥ вищоњ осв≥ти та пов'¤заних з нею ≥нших галуз¤х д≥¤льност≥ за умови забезпеченн¤ провадженн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥.

ѕерел≥к вид≥в платних послуг у галуз≥ вищоњ осв≥ти та пов'¤заних з нею ≥нших галуз¤х д≥¤льност≥, що можуть надаватис¤ вищими навчальними закладами державноњ або комунальноњ форми власност≥, визначаЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ƒл¤ наданн¤ платних послуг у галуз≥ вищоњ осв≥ти та повТ¤заних з нею ≥нших галуз¤х д≥¤льност≥ вищ≥ навчальн≥ заклади держаноњ та комунальноњ форм власност≥ можуть створювати структурн≥ п≥дрозд≥ли, ¤к≥ д≥ють на п≥дстав≥ положенн¤, затвердженого в≥дпов≥дно до законодавства та статуту вищого навчального закладу.

¬ищий навчальний заклад не може надавати платн≥ послуги у галуз≥ вищоњ осв≥ти та пов'¤заних з нею ≥нших галуз¤х д≥¤льност≥ на зам≥ну осв≥тньоњ д≥¤льност≥, що ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок кошт≥в державного та м≥сцевого бюджет≥в.

–озм≥р плати за весь строк† навчанн¤ або наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг встановлюЇтьс¤ у договор≥, що укладаЇтьс¤ м≥ж вищим навчальним закладом та особою, ¤ка навчатиметьс¤, або ф≥зичною (юридичною)† особою, що оплачуватиме навчанн¤ або наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг, ≥ може корегуватис¤ прот¤гом усього строку навчанн¤ на коеф≥ц≥Їнт ≥нфл¤ц≥њ за попередн≥й календарний р≥к, але не част≥ше одного разу на р≥к. “иповий догов≥р затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

ѕлата за навчанн¤ або за наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг може вноситис¤ за весь строк навчанн¤ або наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг повн≥стю, одноразово або, за згодою стор≥н, частками, тобто по м≥с¤чно, по семестрах та щор≥чно. –озм≥р плати за весь строк навчанн¤ або за наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг у раз≥ повноњ одноразовоњ сплати авансом не може зм≥нюватис¤ прот¤гом усього строку навчанн¤. ” раз≥ сплати частками, розм≥р плати на кожному навчальному курс≥† перераховуЇтьс¤ на початок кожного навчального року з урахуванн¤м оф≥ц≥йно визначеного р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ за попередн≥й календарний р≥к.

–озм≥р плати за р≥к ≥ весь строк навчанн¤ або за наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг публ≥куЇтьс¤ у загальнодержавних друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ та ≥нформац≥йних зб≥рниках спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та ≥нформац≥йних джерелах вищих навчальних заклад≥в.

 

–ќ«ƒ≤Ћ ’≤≤

ћ≤∆Ќј–ќƒЌ≈ —ѕ≤¬–ќЅ≤“Ќ»÷“¬ќ

 

—татт¤ 69. ƒержавна пол≥тика щодо м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у галуз≥ вищоњ осв≥ти

 

ƒержава на виконанн¤ статт≥ 9  онституц≥њ ”крањни, з метою гармон≥зац≥њ нац≥ональних законодавчих та ≥нших нормативно-правових акт≥в ”крањни у галуз≥ вищоњ осв≥ти й ≥мплементац≥њ найважлив≥ших положень загальновизнаних м≥жнародних документ≥в на Ївропейському простор≥ вищоњ осв≥ти, п≥дтверджуЇ пр≥оритетн≥сть норм м≥жнародних договор≥в ≥ угод, ¤к≥ п≥дписуютьс¤ в≥д ≥мен≥ ”крањни.

« метою розвитку м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у галуз≥ вищоњ осв≥ти ≥ науки та ≥нтеграц≥њ до св≥тового осв≥тнього простору держава спри¤Ї:

впровадженню механ≥зм≥в гарант≥њ ¤кост≥ вищоњ осв≥ти дл¤ створенн¤ необх≥дноњ взаЇмодов≥ри, гармон≥зац≥њ систем оц≥нюванн¤ ¤кост≥ вищоњ осв≥ти ”крањни† та ™вропейського простору вищоњ осв≥ти;

адаптац≥њ нац≥ональноњ рамки квал≥ф≥кац≥й до ™вропейськоњ –амки  вал≥ф≥кац≥й дл¤ забезпеченн¤ прозорост≥ квал≥ф≥кац≥й, академ≥чноњ та профес≥йноњ моб≥льност≥ в ™вропейському простор≥ вищоњ осв≥ти;

сп≥впрац≥ з ™вропейською мережею нац≥ональних центр≥в ≥нформац≥њ про академ≥чн≥ моб≥льн≥сть та визнанн¤;

просуванню на м≥жнародному ринку результат≥в наукових, техн≥чних, технолог≥чних та ≥нших розробок вищих навчальних заклад≥в, продажу њх патент≥в та л≥ценз≥й;

залученню кошт≥в м≥жнародних фонд≥в, установ, громадських орган≥зац≥й тощо дл¤ виконанн¤ у вищих навчальних закладах наукових, осв≥тн≥х та ≥нших програм.

ƒержава зд≥йснюЇ заходи щодо розвитку та зм≥цненн¤ взаЇмовиг≥дного м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у галуз≥ вищоњ осв≥ти ≥ науки в рамках двосторонн≥х ≥ багатосторонн≥х м≥жнародних договор≥в ≥ угод.

ƒержава створюЇ умови дл¤ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва вищих навчальних заклад≥в ус≥х форм власност≥, наукових, проектних, виробничих, кл≥н≥чних, медико-проф≥лактичних, культурно-осв≥тн≥х орган≥зац≥њ ≥ установ, ¤к≥ забезпечують функц≥онуванн¤ та розвиток системи вищоњ осв≥ти ≥ науки, орган≥в управл≥нн¤ вищою осв≥тою, шл¤хом бюджетного ф≥нансуванн¤, наданн¤ п≥льг по сплат≥ податк≥в та збор≥в (обовТ¤зкових платеж≥в), повТ¤заних ≥з закуп≥влею та ввезенн¤м на митну територ≥ю ”крањни навчального, наукового та виробничого обладнанн¤, приладд¤ та матер≥ал≥в дл¤ зд≥йсненн¤ осв≥тньоњ, науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥.

 

—татт¤ 70. ќсновн≥ напр¤ми м≥жнародного сп≥вроб≥тництва в галуз≥ вищоњ осв≥ти

 

1. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади мають право зд≥йснювати м≥жнародне сп≥вроб≥тництво, укладати договори про сп≥вроб≥тництво, встановлювати пр¤м≥ звТ¤зки з вищими навчальними закладами ≥ноземних держав, м≥жнародними орган≥зац≥¤ми, фондами тощо в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.

 

2. √оловними напр¤мами м≥жнародного сп≥вроб≥тництва вищих навчальних заклад≥в Ї:

участь у програмах двостороннього та багатостороннього м≥ждержавного ≥ м≥жун≥верситетського обм≥ну студентами, асп≥рантами, педагог≥чними, науковими та науково-педагог≥чними прац≥вниками;

проведенн¤ сп≥льних наукових досл≥джень;

орган≥зац≥¤ м≥жнародних конференц≥й, симпоз≥ум≥в,† конгрес≥в та ≥нших заход≥в;

участь у м≥жнародних осв≥тн≥х та наукових програмах;

сп≥льна видавнича д≥¤льн≥сть;

наданн¤ послуг, пов'¤заних ≥з здобутт¤м вищоњ та п≥сл¤дипломноњ осв≥ти, ≥ноземним громад¤нам в ”крањн≥;

створенн¤ сп≥льних осв≥тн≥х ≥ науково-досл≥дних програм з ≥ноземними вищими навчальними закладами та видач≥ документ≥в про осв≥ту;

в≥др¤дженн¤ за кордон педагог≥чних, наукових та науково-педагог≥чних прац≥вник≥в дл¤ викладацькоњ та науковоњ роботи в≥дпов≥дно до м≥жнародних договор≥в ”крањни, а також пр¤мих договор≥в вищих† навчальних заклад≥в з ≥ноземними партнерами;

залученн¤ педагог≥чних, наукових та науково-педагог≥чних прац≥вник≥в ≥ноземних вищих навчальних заклад≥в дл¤ участ≥ у педагог≥чн≥й, науков≥й та науково-педагог≥чн≥й робот≥ у вищих навчальних закладах ”крањни;

спри¤нн¤ академ≥чн≥й моб≥льност≥ студент≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ за сп≥льними з ≥ноземними вищими навчальними закладами програмами.

 

3. ѕри зд≥йсненн≥ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у сфер≥ застосуванн¤ цього закону використовуЇтьс¤ украњнська та ≥нш≥ мови.

 

—татт¤ 71. «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть у галуз≥ вищоњ осв≥ти

 

1. «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть вищого навчального закладу зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства шл¤хом укладенн¤ договор≥в з ≥ноземними юридичними та ф≥зичними особами.

 

2. ќсновними напр¤мами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу Ї:

орган≥зац≥¤ п≥дготовки ос≥б з числа ≥ноземних громад¤н до вступу у вищ≥ навчальн≥ заклади ”крањни† та ос≥б з числа громад¤н ”крањни до навчанн¤ за кордоном;

провадженн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥, повТ¤заноњ з навчанн¤м ≥ноземних студент≥в, а також п≥дготовка наукових кадр≥в дл¤ ≥ноземних держав;

орган≥зац≥¤ навчанн¤ за кордоном.

 

–ќ«ƒ≤Ћ ’≤≤≤

¬≤ƒѕќ¬≤ƒјЋ№Ќ≤—“№ «ј ѕќ–”Ў≈ЌЌя «ј ќЌќƒј¬—“¬ј

ѕ–ќ ¬»ў” ќ—¬≤“”

 

—татт¤ 72. ¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства †про вищу осв≥ту

 

1. ќсоби, винн≥ у порушенн≥ законодавства про вищу осв≥ту, несуть в≥дпов≥дальн≥сть в≥дпов≥дно до закону.

 

2. Ўкода, запод≥¤на учасниками навчально-виховного процесу вищому навчальному закладу, а також шкода, запод≥¤на вищим навчальним закладом учасникам навчально-виховного процесу, в≥дшкодовуютьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства.

 

3. Ќевиконанн¤ вищим навчальним закладом головних завдань д≥¤льност≥, вимог стандарт≥в вищоњ осв≥ти Ї п≥дставою дл¤ позбавленн¤ його л≥ценз≥й.

 

 

 

–ќ«ƒ≤Ћ XIV

ѕ–» ≤Ќ÷≈¬≤ “ј ѕ≈–≈’≤ƒЌ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя

 

1.† ÷ей «акон набираЇ чинност≥ з дн¤ його опубл≥куванн¤.

2. ¬изнати таким, що втратив чинн≥сть «акон ”крањни Уѕро вищу осв≥туФ (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни, 2002, є 20, ст. 134; 2003, є 10-11, ст. 86; 2004, є 2, ст. 9; 2004, є 8, ст. 67; 2004, є 17-18, ст. 250; 2005, є 4, ст. 103; 2005, є 17, є 18-19, ст. 267; 2006, є 5-6, ст. 72; 2007, є 7-8, ст. 66; 2007, є 10, ст. 83; 2008, є 5-6, є 7-8, ст. 78; 2009, є 27, ст. 352; 2010, є 9, ст. 89).

3. ƒо приведенн¤ закон≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в у в≥дпов≥дн≥сть ≥з цим «аконом вони застосовуютьс¤ у частин≥, що не суперечить цьому «акону.

4. ќсв≥тн¤ д≥¤льн≥сть за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем спец≥ал≥ста, що зд≥йснюЇтьс¤ вищими навчальними закладами ≥ ¤ка започаткована до набранн¤ чинност≥ цим «аконом, продовжуЇтьс¤ в межах строку навчанн¤ за певною осв≥тньо-профес≥йною програмою з видачею державного документа про вищу осв≥ту встановленого зразка Ц диплома спец≥ал≥ста.

5. ”становити, що вища осв≥та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ спец≥ал≥ста та повна вища осв≥та до запровадженн¤ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в п≥сл¤ набранн¤ чинност≥ цим «аконом прир≥внюЇтьс¤ до вищоњ осв≥ти осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ маг≥стра.

6. ѕ≥дготовка кандидат≥в та доктор≥в наук, що зд≥йснюЇтьс¤ вищими навчальними закладами та науковими установами ≥ започаткована до набранн¤ чинност≥ цим «аконом, продовжуЇтьс¤ в межах передбаченого строку п≥дготовки. «а результатами захисту дисертац≥й на здобутт¤ наукового ступен¤ доктора наук та наукового ступен¤ кандидата наук здобувачам наукових ступен≥в присуджуЇтьс¤ науковий ступ≥нь доктора або кандидата наук та видаютьс¤ дипломи доктора або кандидата наук.

7. ”становити, що науковий ступ≥нь кандидата наук п≥сл¤ набранн¤ чинност≥ цим «аконом прир≥внюЇтьс¤ до наукового ступен¤ доктора ф≥лософ≥њ.

8. ”становити, що умови оплати прац≥, пенс≥йного забезпеченн¤ педагог≥чних та науково-педагог≥чних прац≥вник≥в, стипенд≥альне забезпеченн¤ студент≥в збер≥гаЇтьс¤:

дл¤ ун≥верситет≥в, академ≥й, коледж≥в на р≥вн≥ вищих навчальних заклад≥в третього-четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ.

дл¤ профес≥йних коледж≥в та профес≥йних коледж≥в, що створен≥ ¤к структурн≥ п≥дрозд≥ли ≥нших вищих навчальних заклад≥в, на р≥вн≥ вищих навчальних заклад≥в першого та другого р≥вн≥в акредитац≥њ.

9.  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни:

у шестим≥с¤чний терм≥н з дн¤ набранн¤ чинност≥ цим «аконом п≥дготувати та подати на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни пропозиц≥њ щодо приведенн¤ закон≥в ”крањни у в≥дпов≥дн≥сть ≥з цим «аконом;

у шестим≥с¤чний терм≥н †з дн¤ набранн¤ чинност≥ цим «аконом привести своњ нормативно-правов≥ акти у в≥дпов≥дн≥сть ≥з цим «аконом, а також забезпечити приведенн¤ нормативно-правових акт≥в м≥н≥стерств та ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади у в≥дпов≥дн≥сть ≥з цим «аконом;

у двор≥чний терм≥н† з дн¤ набранн¤ чинност≥ цим «аконом привести типи вищих навчальних заклад≥в у в≥дпов≥дн≥сть ≥з цим «аконом та затвердити њх мережу.

 

 

√олова ¬ерховноњ –ади

††††††††††††††† ”крањн膆†††††††††††††††††††††††††††††††††††††† †††††††††††††††††††††††††††††¬. Ћ»“¬»Ќ