1. ”крањна Ц субТЇкт м≥жнародноњ св≥товоњ пол≥тики

ћ≥жнародн≥ в≥дносини - система м≥ждержавних взаЇмод≥й, суб'Їктами ¤ких Ї держави ≥ м≥ждержавн≥ орган≥зац≥њ, парт≥њ, приватн≥ особи. ” сферу м≥жнародних в≥дносин включаютьс¤ в≥йськово-пол≥тичн≥, економ≥чн≥, еколог≥чн≥, гуман≥тарн≥ та ≥нш≥ проблеми св≥тового сп≥втовариства.

«овн≥шн¤ пол≥тика - д≥¤льн≥сть держави на м≥жнародн≥й арен≥, що регулюЇ в≥дносини з ≥ншими суб'Їктами зовн≥шньопол≥тичноњ д≥¤льност≥: державами, всесв≥тн≥ми ≥ рег≥ональними м≥ждержавними орган≥зац≥¤ми. „ерез зовн≥шню пол≥тику держава прагне забезпечити реал≥зац≥ю свого нац≥онального ≥нтересу в м≥жнародних в≥дносинах.

ƒипломат≥¤ - оф≥ц≥йна д≥¤льн≥сть держав та ур¤д≥в, м≥н≥стерств закордонних справ, дипломатичних представництв за кордоном, захист справ та ≥нтерес≥в держави та њњ громад¤н за кордоном.

≤стор≥¤ м≥жнародноњ пол≥тики зах≥дноЇвропейського рег≥ону нараховуЇ щонайменше 2,5 тис¤ч≥ рок≥в.

ѕринципи м≥жнародноњ пол≥тики - фундаментальн≥ норми м≥жнародного права, в≥дбитт¤ суттЇв≥сного зм≥сту м≥жнародних в≥дносин ("ƒекларац≥¤ про принципи м≥жнародного права", 1970 р., "ƒекларац≥¤ про неприпустим≥сть ≥нтервенц≥њ ≥ втручанн¤ у внутр≥шн≥ справи держав", 1981 р., —татут ќќЌ та ≥н.).

—в≥това пол≥тика - частина системи м≥жнародних в≥дносин д≥¤льн≥сть держав по пануючому забезпеченню њх ≥нтерес≥в при вир≥шенн≥ проблем у сфер≥ м≥жнародних в≥дносин.

ќсобливост≥ сучасноњ ситуац≥њ у св≥т≥:

" вступ людства у мирний етап розвитку;

" посиленн¤ взаЇмозалежност≥ держав;

" посиленн¤ тенденц≥њ багатополюсност≥, пол≥центризму, рег≥ональноњ ≥нтеграц≥њ у св≥товому розвитку;

" збереженн¤ старих та виникненн¤ нових вогнищ в≥йськових конфл≥кт≥в.

”крањна стала суб'Їктом м≥жнародноњ пол≥тики п≥сл¤ проголошенн¤ јкта про незалежн≥сть 24 серпн¤ 1994 р.

«овн≥шн¤ пол≥тика ”крањни базуЇтьс¤ на загальновизнаних принципах м≥жнародного права.

” ƒекларац≥њ про державний суверен≥тет ”крањни записано, що ”крањна, ¤к суб`Їкт м≥жнародного права, зд≥йснюЇ безпосередн≥ в≥дносини з ≥ншими державами, укладаЇ з ними договори, бере участь у д≥¤льност≥ м≥жнародних орган≥зац≥й у обс¤з≥, ¤кий Ї необх≥дним дл¤ ефективного забезпеченн¤ нац≥ональних ≥нтерес≥в республ≥ки у пол≥тичн≥й, економ≥чн≥й, ≥нформац≥йних та ≥нших сферах.

”крањна виступаЇ р≥вноправним учасником м≥жнародного сп≥лкуванн¤, активно спри¤Ї зм≥цненню загального миру та м≥жнародноњ безпеки, безпосередньо бере участь у загальноЇвропейському процес≥ та Ївропейських структурах.

”крањна визнаЇ перевагу загальнолюдських ц≥нностей над класовими, пр≥оритет загальновизнаних норм м≥жнародного права перед нормами державного права.

”крањна урочисто проголошуЇ про св≥й нам≥р стати у майбутньому пост≥йно нейтральною державою, ¤ка не бере участ≥ у в≥йськових блоках та дотримуЇтьс¤ трьох без'¤дерних принцип≥в: не використовувати, не виробл¤ти та не купувати ¤дерноњ зброњ. (ƒив. ƒекларацию о государственном суверенитете ”краины // ѕравда ”краины.-1990-17 июл¤).

ќсновн≥ напр¤мки зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни були доповнен≥ у «верненн≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни "ƒо парламент≥в та народ≥в св≥ту". ” ньому говоритьс¤ : "”крањна будуЇ демократичну правову державу, першочерговою метою ¤коњ Ї забезпеченн¤ прав та свобод людини. « ц≥Їю метою ”крањна буде дотримуватись норм м≥жнародного права, керуючись «агальною ƒекларац≥Їю прав людини, ћ≥жнародними пактами про права людини, ¤к≥ ”крањна ратиф≥кувала, та ≥ншими м≥жнародними документами" (ѕравда ”краины.-1991.-7 дек.).

√еопол≥тичн≥ акценти зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни так≥:

" ”крањна - Ївропейська держава, тому вона повинна зм≥цнювати, розширювати всеб≥чн≥ зв'¤зки, в≥дносини ≥з державами ™вропи.

" ”крањна - колишн¤ республ≥ка колишнього —–—–, була т≥сно пов'¤зана з ус≥ма його колишн≥ми республ≥ками, що потребуЇ збереженн¤ та подальшого розвитку взаЇмовиг≥дних в≥дносин з ними.

" ”крањна - морська держава, що зумовлюЇ необх≥дн≥сть розвитку взаЇмовиг≥дних в≥дносин ≥з крањнами „орноморського та —ередземноморського басейн≥в.

" ”крањна не може забезпечити себе власними сировинними ресурсами (нафта, вуг≥лл¤, золото, д≥аманти та ≥н.). ÷е примушуЇ закуповувати њх за кордоном - у –ос≥њ, “уркмен≥њ, ≤ран≥ та ≥н.

2. Ќац≥ональн≥ ≥нтереси ”крањни та система њх пр≥оритет≥в

Ќац≥ональн≥ ≥нтереси ”крањни так≥:

" гарантуванн¤ суверен≥тету держави;

" п≥дтриманн¤ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ≥ непорушност≥ кордон≥в;

" дос¤гненн¤ безпеки в ус≥х њњ вим≥рах: в≥йськово-пол≥тичному, економ≥чному тощо;

" подоланн¤ економ≥чноњ кризи;

" створенн¤ правовоњ демократичноњ держави;

" забезпеченн¤ нац≥ональноњ згоди;

" пол≥тичноњ ≥ соц≥альноњ стаб≥льност≥, гарант≥й прав людини;

" налагодженн¤ добросус≥дських в≥дносин з крањнами близького ≥ далекого заруб≥жж¤;

÷ентральним напр¤мком Ї пл≥дна робота в ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й ≥ њњ спец≥ал≥зованих установах.

ƒругий напр¤мок - зовн≥шньопол≥тична дипломатична д≥¤льн≥сть. ƒипломатичн≥ в≥дносини ”крањна встановлюЇ на засадах р≥вноправност≥, суверенноњ р≥вност≥, не втручанн¤ у внутр≥шн≥ справи одне одного, визнанн¤ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ та нерухомост≥ ≥снуючих кордон≥в.

“рет≥м напр¤мком зовн≥шньоњ пол≥тики сучасноњ ”крањни Ї встановленн¤, п≥дтримка та вс≥л¤кий розвиток економ≥чних, культурних, науково-техн≥чних в≥дносин з ус≥ма крањнами св≥товоњ сп≥льноти, за виключенн¤м крањн, котрим за р≥шенн¤м –ади Ѕезпеки ќќЌ оголошена економ≥чна блокада.

„етвертий напр¤мок - участь у вир≥шенн≥ глобальних проблем сучасного св≥ту.

Ќаступний напр¤мок - збереженн¤ та подальше зм≥цненн¤ добросус≥дських в≥дносин з колишн≥ми республ≥ками —–—– та участь у вир≥шенн≥ складних та нев≥дкладних в≥йськово-пол≥тичних проблем.