“ема 2,3,4. –еспубл≥ка ’орват≥¤

—ем≥нар є2.

1.«агально-географ≥чн≥ в≥домост≥ про крањну, особливост≥ геопол≥тичного розташуванн¤.

ќф≥ц≥йна назва - –еспубл≥ка ’орват≥¤ (Republika Hrvatska). ƒруга за площею територ≥њ та чисельн≥стю населенн¤ республ≥ка колишньоњ —‘–ё.

††††† ’орват≥¤ межуЇ з Ѕосн≥Їю ≥ √ерцеговиною (довжина кордону - 932 км), ”горщиною (329 км), —ловен≥Їю (501 км), —оц≥ал≥стичною –еспубл≥кою ёгослав≥¤ (241 км. на п≥вноч≥ та 25 км. на п≥вдн≥). «агальна довжина сухопутного кордону становить 2197 км.

††††† ћорськ≥ кордони були визначен≥ м≥ж ≤тал≥Їю та колишньою ёгослав≥Їю ≥ нин≥ становл¤ть 930 км. ћ≥ж ’орват≥Їю та —ловен≥Їю - у затоц≥ ѕ≥ран, м≥ж ’орват≥Їю та „орногор≥Їю - у затоц≥  атор. ƒемаркац≥йна л≥н≥¤ морем визначаЇтьс¤ островами. ¬она проходить по л≥н≥њ фарватера. ÷ей прост≥р становить державн≥ кордони ’орват≥њ.

†††††† √еограф≥чне положенн¤ - розташована у п≥вн≥чно-зах≥дн≥й частин≥ Ѕалканського п≥вострова. √еограф≥чно крањна розташована на перехрест≥ м≥ж ÷ентральною ™вропою ≥ —ередземномор'¤м.

††††† ’орватське јдр≥атичне узбережж¤ - одне з найб≥льш пор≥заних у св≥т≥: тут нал≥чуЇтьс¤ 1185 остров≥в та остр≥вц≥в. 66 з них заселен≥. Ќайб≥льший з них - остр≥в  рк; ≥нш≥ велик≥ острови:  рес, ’вар, ѕаг≥  оркула. Ќайб≥льш≥ п≥вострови - ≤стр≥¤ та ѕельжесак, найб≥льша затока -  варнер.

†††††† ѕлоща територ≥њ держави (включаючи море) - 89,810 кв. км.

††††† ѕлоща суходолу - 56,610 кв. км.

††††† ѕлоща внутр≥шнього мор¤ - 33,200 кв. км.

††††† ѕлоща економ≥чноњ морськоњ зони - 23,870 кв. км.

††††† «агальна площа економ≥чноњ зони - 113,680 кв. км.

††††† ƒовжина береговоњ л≥н≥њ - 5835 км.

††††† ƒовжина береговоњ л≥н≥њ материка - 1777 км (30,5%).

††††† ƒовжина береговоњ л≥н≥њ остров≥в - 4058 км (69,5%).

††††† ћорськ≥ простори: континентальна зона (глибини до 200м або на глибину експлуатац≥њ). “еритор≥альн≥ води - 12 морських миль.

Ќайнижча точка крањни - јдр≥атичне море (0 м).

††††† Ќайвища точка крањни - гора ƒ≥нара (1831 м).

††††† ƒолини та р≥внини становл¤ть 53% територ≥њ крањни, 20% - пагорби.

††††† «начна частина ’орват≥њ лежить на висотах понад 500 м, але ц≥ гори не вищ≥ 2000 м. Ќизини переважають у сх≥дн≥й ≥ п≥вн≥чно-зах≥дн≥й ’орват≥њ, у той час ¤к найвищ≥ гори знаход¤тьс¤ переважно в област≥, ¤ка в≥дд≥л¤Ї континентальний материк в≥д узбережж¤ (–≥сн¤к - 1528 м, ¬елика  апела - 1533 м, ѕлЇшевиц¤ - 1657 м), або поблизу мор¤ (”чка - 1396 м, ¬елеб≥т - 1758 м). Ќайвищ≥ гори в ƒалмац≥њ: ¬≥ково (1762 м) ≥ ƒ≥нара (1831 м).

††††† ÷ентральна та сх≥дна ’орват≥¤ майже вс¤ р≥внинна. √ори Ї, але невелик≥ («умберак - 1178 м, ≤ванчиц¤ - 1061 м, ћедведиц¤ - 1033 м). √≥рський  отар середньоњ висоти. —еред ≥нших складових ’орват≥њ нижче 500 м Ї т≥льки вузьк≥ долини р≥чок  упи, ќгул≥м та басейн ѕлашки.

††††† √ори та њх шпил≥. ƒ≥нари - 1831 м,  амешниц¤ - 1810 м, ¬≥оково - —вет≥ яуре - 1762 м, ¬елеб≥д - ¬аганськи ¬рх - 1757 м, ѕлЇшевиц¤ - ќзиб≥д - 1657 м,  лЇман -  лЇман - 1591 м, ¬елика  апела - ЅЇлолас≥ка - 1534 м, –≥сн¤к - ¬еликий –≥сн¤к - 1528 м, —в≥тла¤ - —в≥тла¤ - 1508 м, —нЇжн≥к - —нЇжн≥к - 506 м.

††††† ѕоверхн¤ у р≥зних районах ’орват≥њ.

††††† Ѕ≥льшу частину територ≥њ центральноњ частини ѕанон≥њ займаЇ —ловенське плоског≥р'¤, под≥лене глибокими та крутосхилими долинами р≥чок —ава,  упа та  рка та њхн≥ми притоками на ланцюжок низько-г≥рських хребт≥в та пагорб≥в. ¬они в основному лежать у п≥вн≥чно-зах≥дному напр¤мку. ¬исота - 300-800 метр≥в. ќкрем≥ хребти - ∆умберачке, ѕлан≥на (центральна частина територ≥њ) с¤гають 1000 м ≥ вище. √ори “рт≥нов - 1180 м.

††††† Ќа п≥вденно-зах≥дну територ≥ю прост¤гаютьс¤ низьког≥рн≥ в≥дроги ƒ≥нарського наг≥р'¤, висоти - 600-800м, найб≥льша - 1252 м. ѕасма та хребти плоск≥, шириною 0,5-2 км, крутизна схил≥в с¤гаЇ 20 град., пагорб≥в - 6-10 градус≥в. ¬они пос≥чен≥ глибокими промоњнами та ¤рами. ” горах, особливо у в≥дрогах ƒ≥нарського наг≥р'¤, дуже розвинут≥ карстов≥ форми рельЇфу (¤ми, карсти, пол¤, сух≥ долини).

††††† —х≥дну та п≥вденно-сх≥дну частини територ≥њ займаЇ горбкувата полонина, пор≥зана численними р≥чками, ¤рами та балками з крутими схилами. ¬исота пагорб≥в ≥ схил≥в в основному становить 150-300 м. Ўпил≥ њх округл≥ або плоск≥, схили полог≥ - 5-10 градус≥в. ” п≥вн≥чно-сх≥дному напр¤мку над р≥вниною п≥дн≥маЇтьс¤ шпиль ћедведиц¤. Ќайвища гора - —леме (1034 м). √реб≥нь хребта широкий ≥ хвил¤стий, вершини округл≥ або плоск≥. —хили крут≥ та обривист≥, до 20 град., з багатьма промоњнами.

††††† ƒл¤ долин найб≥льших р≥чок (—ава,  упа,  рка) характерне чергуванн¤ розширених до 15 км та звужених до 0,5-1,5 км, м≥сц¤ми каньйонопод≥бних, глибиною 100-150 м, д≥л¤нок. ƒно полонин плоске. Ќа розширених д≥л¤нках з численними протоками. —хили полонин висок≥ та обривист≥.

††††† Ќа п≥вн≥чному сход≥, а також у зах≥дн≥й частин≥ м≥жр≥чч¤ ƒрави та ћури м≥сцев≥сть горбкувата, висота 200-300 м. Ќа п≥вдн≥ - г≥рська, висота - 400-600 м. Ќайб≥льш важкодоступними Ї хребти ≤ванщина (максимальна висота 1060 м) та  алн≥к (максимальна висота 642 м). Ўпил≥ пагорб≥в та г≥р округл≥ або плоск≥, схили обривист≥ - 5-20 градус≥в. ћ≥сц¤ми - до 35 градус≥в. ¬крит≥ л≥сом, вузькими та глибокими долинами р≥чок.

††††† –ешту територ≥њ займають долини р≥чок ƒрава ≥ ћура. ƒолини широк≥, з плоским дном, пос≥чен≥ р≥чками ≥ каналами, з густою мережею дор≥г.

††††† Ќа п≥вдн≥ ’орват≥њ м≥сцев≥сть - нап≥взакрита густозелена передг≥рна полонина з пагорбами, перес≥чена р≥кою —ава та њњ численними притоками. ¬исота пагорб≥в становить 200-300 м, верх≥вки њх округл≥ або плоск≥, схили полог≥ - 6-10 градус≥в.

††††† Ќа сход≥ б≥льшу частину територ≥њ займають невисок≥ (700-800 м) г≥рськ≥ хребти —ловон≥њ та њх горбкуват≥ передг≥р'¤, ¤к≥ чергуютьс¤ з просторими улоговинами. Ќайб≥льш важкодоступн≥ г≥рськ≥ хребти - ѕошук ≥ ѕшунь, висотою 984 м. √≥рськ≥ шпил≥ хребт≥в широк≥, верх≥вки округл≥ або плоск≥, схили обривист≥ - 10-30 градус≥в, вкрит≥ л≥сом з глибокими та вузькими полонинами. ’ребет Ѕ≥логора та пагорбкуват≥ передг≥р'¤ перес≥чен≥ менше. ¬они мають округл≥ шпил≥ ≥ полог≥, до 10 градус≥в, схили.

††††† ѕ≥вденно-сх≥дна частина зайн¤та —ередньо-ƒунайською низиною. ¬исота хребта ћедвед≥ца - 862 м. Ўпил≥ г≥р округл≥ та плоск≥, схили обривист≥ - 10-20 градус≥в, з вузькими р≥чковими долинам та промоњнами. Ќизини м≥ж г≥рськими масивами та пагорбами знаход¤тьс¤ на висот≥ 100-150 м.

††††† —х≥дна —лавон≥¤. Ѕ≥льшу частину територ≥њ займаЇ —ередньо-ƒунайська низина, нап≥взакрита полонина висотою 80-100 м. ѕоверхн¤ полонини переважно плоска або дещо горбиста, дуже заболочена, перес≥чена р≥ками ƒунай ≥ ƒрава та њх численними притоками, каналами та улоговинами, ≥ Ї великою перешкодою дл¤ транспорту поза шл¤хами. ћ≥сц¤ми, переважно на п≥вдн≥ та п≥вденно-зах≥дн≥й територ≥њ, над полонинами височать вкрит≥ л≥сом пасма пагорб≥в ≥ невисоких г≥р, висотою 200-400 м.

††††† ƒалмац≥¤. “еритор≥¤ п≥вденноњ ƒалмац≥њ знаходитьс¤ на п≥вденному заход≥ п≥вострова ≤стр≥¤. ћайже всю територ≥ю займають горбкуват≥ полонини висотою 300-450 м. ѕоверхн¤ полонини складаЇтьс¤ з легко розчинних вапн¤к≥в, дуже пос≥чена численними ¤рами, провалл¤ми, а також глибокими р≥вчаками ≥ розколинами з важко доступним карстовим рельЇфом. ” напр¤мку з заходу на сх≥д полонину перес≥каЇ вузька (300-600м) ≥ глибока (100-200м) долина п≥дземноњ карстовоњ р≥чки з обривистими (до 45 град.) схилами. «начна перес≥чен≥сть м≥сцевост≥ та численн≥ затори з кам≥нн¤ заважають руху транспорту поза шл¤хами. Ќа заход≥ р≥внина поступово переходить у р≥вну узбережну низину.

††††† ћорське узбережж¤ переважно низьке та пологе. ”збережна л≥н≥¤ хвил¤ста. Ѕерег розс≥чений численними затоками та бухтами, де¤к≥ з них глибоко вр≥заютьс¤ в сушу. ” смуз≥ узбережж¤ багато невеликих остров≥в, риф≥в та балок. √либина 5 м - на в≥дстан≥ 0,3-0,7 км в≥д берега. √либина 10 м - на в≥дстан≥ 0,5-1,5 км в≥д берега. √рунт морського дна п≥щаний або кам'¤нистий. ƒобов≥ припливи невелик≥. ѓх висота - в≥д 1 до 2 м . ” пер≥од з жовтн¤ до березн¤, внасл≥док сильних в≥тр≥в на мор≥ спостер≥гаЇтьс¤ сильне хвилюванн¤.  оливанн¤ мор¤ п≥д час приплив≥в та в≥дплив≥в с¤гаЇ 2 м.

††††† —х≥дна частина територ≥њ узбережж¤ материка горбкувата. √≥рськ≥ хребти ¬елика  апела, ¬елеб≥д належать до ƒ≥нарського карсту. ¬они вит¤гнут≥ вздовж узбережж¤ ≥ Ї серйозною перешкодою дл¤ висадженн¤ на берег ≥ продовженн¤ руху вглиб територ≥њ. ѕереважна висота хребт≥в - 800-1300 м, на п≥вденному сход≥ - до 1600 м. Ќайвища гора - ѕлЇшевиц¤ (1652 м). √ребен≥ хребт≥в широк≥ та хвил¤ст≥, вершини округл≥, схили обривист≥ (10-30 град.), довжина - 12 км, перес≥чен≥ глибокими промоњнами. ћ≥жг≥рн≥ полонини, шириною до 3 км, та улоговини, ¤к правило карстового походженн¤, знаход¤тьс¤ на висот≥ 200-600м, мають р≥вну або пологу хвил¤сту поверхню, розс≥чену долинами р≥чок та улоговин.

††††† «ах≥дна частина територ≥њ знаходитьс¤ на висот≥ 150-500м. ѕоверхн¤ полонини горбкувата, з багатьма глибокими розколинами, ¤рами, улоговинами, ¤к≥ створюють значн≥ перешкоди дл¤ руху транспорту. ќкрем≥ д≥л¤нки полонини мають плоску поверхню, пос≥чену густою мережею зрошувальних канал≥в, що також суттЇво ускладнюЇ рух транспорту поза шл¤хами. «≥ сходу полонина обмежена хребтами „ичар≥¤ (700-900 м, найвища гора - ”чка (1395м), вит¤гнутими уздовж морського узбережж¤. √реб≥нь хребта вузький, до 0,5 км, вершини куполопод≥бн≥, крутизна схил≥в - 10-30 градус≥в. « численними р≥чковими долинами та промоњнами.

††††† ¬елику частину територ≥њ займають вкрит≥ л≥сами середньоњ висоти хребти п≥вденно-зах≥дноњ частини ƒ≥нарського наг≥р'¤ - ƒ≥нарський карст. √≥рськ≥ хребти вит¤гнут≥ паралельно до узбережж¤ мор¤, утворюють мережу посл≥довних перешкод, переважна висота хребт≥в - 800-1500 м. Ўпиль г. ¬аганськи (1757 м) знаходитьс¤ в центр≥ цього району. √ребен≥ г≥рських хребт≥в здеб≥льшого вузьк≥, вершини куполопод≥бн≥, схили обривист≥ - 15-30 градус≥в.

††††† ” горах ¬елеб≥д схили нер≥дко обривист≥, скел¤ст≥, з щ≥линопод≥бними р≥чковими долинами та улоговинами. ¬исота скел¤стих урвищ - 50-100м, довжина - до 4 км. ћ≥жг≥рн≥ полонини, ширина близько 12 км, та улоговини, ¤к правило карстового походженн¤, розташован≥ на висот≥ 600-900м ≥ мають пологу хвил¤сту або горбкувату поверхню, забезпечен≥ шл¤хами ≥ Ї найзручн≥шими проходами. Ќа дн≥ улоговин багато карстових ¤р≥в, воронок, проваль, що створюють головн≥ перешкоди дл¤ руху транспорту поза шл¤хами.

††††† ¬ район≥ Ўибеника м≥сцев≥сть низьког≥рна. √≥рськ≥ хребти переважно висотою 200-400 м. Ўпиль - гора  ртол≥н (500 м), розташована у п≥вденно-сх≥дн≥й частин≥ територ≥њ. ¬они вит¤гнут≥ паралельно до берега мор¤ ≥ перес≥чен≥ мережею улоговин, створюють спри¤тлив≥ умови дл¤ руху транспорту на територ≥њ. √ребен≥ хребт≥в переважно широк≥, вершини кругл≥ або плоск≥, схили крут≥ - 20-30 град., розс≥чен≥ улоговинами та промоњнами, нер≥дко з≥ скел¤стими обривами висотою 100-150 м, довжиною близько 10 км. ”логовини карстового походженн¤, дно переважно плоске, м≥сц¤ми полого-хвил¤сте, долини р≥чок вузьк≥ та глибок≥, нер≥дко з обривистими схилами. Ќа територ≥њ поширен≥ р≥зн≥ форми карстових рельЇф≥в. ѕровалл¤, печери та пол¤.

††††† ”збережн≥ острови горбист≥ та низьког≥рн≥, висотою 150-330 м, верх≥в'¤ пагорб≥в та г≥р округл≥, м≥сц¤ми платопод≥бн≥ або плоск≥. —хили крутизною 15-25 град., нер≥дко з≥ скел¤стими обривами. ћ≥сцев≥сть поза дорогами у сухий пер≥од року на б≥льш≥й частин≥ територ≥њ придатна дл¤ руху кол≥сноњ ≥ гусеничноњ техн≥ки.

††††† ƒ≥нари. ћ≥сцев≥сть горбиста, дуже перес≥чена, важкодоступна поза шл¤хами дл¤ вс≥х вид≥в транспорту. √≥рськ≥ хребти мають переважно висоту 500-1500 м. Ќайвища точка - гора “роглав, розташована в п≥вн≥чн≥й частин≥ територ≥њ. √≥рськ≥ хребти переважно широк≥ та хвил¤ст≥, вершини округл≥ або плоск≥, схили крутизною 20-30 град., розс≥чен≥ улоговинами та промоњнами, нер≥дко з≥ скел¤стими обривами висотою близько 400 м ≥ довжиною до 10 км. ”логовини карстового походженн¤, розташован≥ на висот≥ 300-700м. ƒно улоговин переважно плоске, м≥сц¤ми заболочене. ƒолини р≥чок вузьк≥ ≥ нер≥дко з обривистими схилами. Ќа територ≥њ присутн≥ р≥зн≥ форми карстового рельЇфу: провалл¤, печери тощо.

††††† ¬ район≥ ƒубровн≥ка м≥сцев≥сть г≥рсько-л≥систа, сильно перес≥чена, важкодоступна поза шл¤хами дл¤ вс≥х вид≥в транспорту. √≥рськ≥ хребти мають переважно висоту 800-1000 м. “еритор≥¤ знаходитьс¤ в зон≥ сейсм≥чноњ активност≥.

2.ƒемограф≥чн≥ в≥домост≥ про крањну, етно- конфес≥йний склад населенн¤, в≥кова та профес≥йна структура.

’орват≥¤ Ќаселенн¤: 4 493 312 чолов≥к (дан≥ липн¤ 2007 року). ≈тн≥чний склад: хорвати (78%), серби (12%), мусульмани (0,9%), угорц≥ (0,5%), словенц≥ (0,5%).

–ел≥г≥йний склад

††† †† онституц≥Їю ’орват≥њ гарантуЇтьс¤ свобода рел≥г≥йних спов≥дань. ”с≥ рел≥г≥йн≥ громади мають певн≥ права ≥ в≥докремлен≥ в≥д держави. Ѕ≥льш≥сть хорватських мешканц≥в - христи¤ни, значна њх частина належить до католик≥в, ≥нша до православноњ церкви. ’ристи¤ни можуть належати також до р≥зних протестантських сект (Ївангел≥сти, лютерани, адвентисти, баптисти, кальв≥н≥сти). Ѕ≥льш≥сть нехристи¤н спов≥дують ≥слам (мусульмани). ™врењ зарахован≥ до категор≥њ "≥нш≥ рел≥г≥њ". „астина жител≥в, ¤к≥ не спов≥дують ¤кусь рел≥г≥ю, зарахован≥ до категор≥њ "нев≥руючих".

††††† ” в≥дсотковому в≥дношенн≥ рел≥г≥йн≥сть населенн¤ така: католики - 76,5 %; православн≥ - 11,1 %; мусульмани - 0,9%; протестанти - 0,4 %; ≥нш≥ та нев≥руюч≥ - 11,1 %.

–≥вень грамотност≥

††††† √рамотним вважаЇтьс¤ 97% населенн¤, при цьому письменними Ї 99% чолов≥чого ≥ 95 % ж≥ночого населенн¤ крањни.

”крањнська меншина

††††† Ќа територ≥њ ’орват≥њ мешкаЇ приблизно 15-20 тис¤ч ос≥б украњнського походженн¤ (точну цифру навести складно у зв'¤зку з тим, що п≥д час в≥йни 1992-1995 рок≥в в≥дбулис¤ значн≥ м≥грац≥йн≥ процеси). ¬елик≥ украњнськ≥ громади Ї в «агреб≥, ≤стр≥, ќс≥Їц≥. ” м≥ст≥ ¬рбас украњнц≥в понад 10%. ѕо к≥лька в≥дсотк≥в в≥д загальноњ чисельност≥ мешканц≥в украњнц≥ становл¤ть у таких м≥стах —лавон≥њ: ¬уковар, —≥б≥нь, —лавонський Ѕрод, Ћиповл¤ни,  ан≥жа, –аЇве —ело; та м≥стах —рему: Ў≥д, ѕетр≥вц≥, Ѕеркасове, ≤нджи¤, Ѕачинц≥, ћиклошевц≥, —ремська ћитровиц¤.

3.ƒержавно-пол≥тичний устр≥й, адм≥н≥стративно-територ≥альний под≥л, ≥сторико-географ≥чн≥ област≥. ƒержавна символ≥ка.

’орват≥¤ - парламентська республ≥ка. « 1945 р. по 1991 р. входила до складу Cоц≥ал≥стичноњ ‘едеративноњ –еспубл≥ки ёгослав≥¤ (—‘–ё). „инна  онституц≥¤ ухвалена 22 грудн¤ 1990 р.

√лава держави - президент, ¤кий обираЇтьс¤ громад¤нами на основ≥ р≥вного ≥ пр¤мого виборчого права таЇмним голосуванн¤м строком на 5 рок≥в. ѕрезидент призначаЇ ≥ зв≥льн¤Ї з посади голову ур¤ду, його заступник≥в ≥ м≥н≥стр≥в. ѕрезидент Ї ¬ерховним головнокомандувачем збройних сил. ѕрезидент може розпустити палату представник≥в у тому раз≥, ¤кщо вона виносить вотум недов≥ри ур¤ду або ж не затведжуЇ бюджет у строк.

††††† ѕрезидент –еспубл≥ки ’орват≥¤ - —тепан ћ≈—≤„. ќбраний 24 с≥чн¤ ≥ 7 лютого 2000 р.

†Ќайвищим законодавчим органом Ї —абор - двопалатний парламент, ¤кий складаЇтьс¤ з палати представник≥в ≥ палати жупан≥в (громад). ѕалата представник≥в включаЇ 127 депутат≥в, ¤к≥ обираютьс¤ строком на 4 р. шл¤хом загальних р≥вних ≥ пр¤мих вибор≥в таЇмним голосуванн¤м. ѕалата жупан≥в (громад) складаЇтьс¤ з 68 депутат≥в, серед ¤ких 63 депутата обираютьс¤ шл¤хом пр¤мого ≥ таЇмного голосуванн¤ (по 3 в≥д кожноњ з 21 жупан≥в, а 5 депутат≥в призначаютьс¤ президентом).

††††† ѕалата представник≥в (Zastupnicko Vijece) обрана 3 с≥чн¤ 2000 р. √олова - «латко “ќћ„»„ (’—ѕ), обраний 2 лютого 2000 р. √олова палати представник≥в Ї одночасно головою всього —абору ≥ маЇ 5 заступник≥в.

††††† ѕарт≥йний склад (п≥сл¤ вибор≥в 3 с≥чн¤ 2000 р.):

††††† ’орватська демократична сп≥вдружн≥сть (’ƒ—) - 45 мандат≥в,

†††††  оал≥ц≥¤ —оц≥ал-демократичноњ ≥ ’орватськоњ соц≥ально-л≥беральноњ парт≥њ - 71 мандат;

††††† —оц≥ал-демократична парт≥¤ ≥ ѕарт≥¤ демократичних реформ ’орват≥њ (—ƒѕ - ѕƒ–’) - 10 мандат≥в;

†††††  оал≥ц≥¤ ’орватськоњ сел¤нськоњ парт≥њ, ≤старського демократичного сабору, ’орватськоњ Ќародноњ парт≥њ ≥ Ћ≥беральноњ парт≥њ - 25 мандат≥в;

†††††  оал≥ц≥¤ ’орватськоњ парт≥њ права ≥ ’орватського христи¤нсько-демократичного союзу - 6 мандат≥в;

††††† ѕредставник сербськоњ громади - 1 мандат;

††††† ѕредставник ≥тал≥йськоњ громади - 1 мандат,

††††† ѕредставник чех≥в ≥ словак≥в - 1 мандат;

††††† ѕредставник австр≥йц≥в, н≥мц≥в, русин≥в, украњнц≥в та Їврењв - 1 мандат.

¬иконавча влада зд≥йснюЇтьс¤ президентом та ур¤дом. ”р¤д несе в≥дпов≥дальн≥сть перед президентом ≥ палатою представник≥в.

ѕол≥тичн≥ парт≥њ

††††† "≤старський демократичний сабор" - ≤ƒ— (Istarski Democratski Sabor - IDS; Istrian Democratic Assembly - IDA). √олова - ≤ван я ќ¬„»„ (Ivan Jakovcic).

Ћ≥беральна парт≥¤ - Ћѕ. —творена в с≥чн≥ 1998 р. в результат≥ розколу ’орватськоњ соц≥ально-л≥беральноњ парт≥њ (’—Ћѕ). √олова - «латко  рамар≥ч

—ербська народна парт≥¤ - —Ќѕ. —творена у «агреб≥ в с≥чн≥ 1991 р. п≥сл¤ сербського повстанн¤ в  рањн≥. Ќал≥чуЇ 5 тис. член≥в. √олова - ћ≥лан ƒ∆” »„ (Milan Dzukic).

—оц≥ал-демократична парт≥¤ - (Socijaldemocratska Partija - —творена у 1990 р. на баз≥ —оюзу комун≥ст≥в ’орват≥њ. Ќал≥чуЇ 20 тис. член≥в. √олова - ≤в≥ца –ј„јЌ (Ivica Racan). «аступник голови - «дравко “ќћј÷ (Zdravko Tomac).

†—оц≥ал-демократична ун≥¤ ’орват≥њ - —ƒ”’. ”творена в 1992 р. √олова - ¬лад≥м≥р Ѕ≈Ѕ»„.

’орватська демократична парт≥¤ - ’ƒѕ. √олова - ћарко ¬≈—≈Ћ≤÷ј (Marko Veselica). —творена в листопад≥ 1989 р. ¤к ’орватський демократичний союз. √олова - ћарко ¬≈—≈Ћ≤÷ј.

’орватська сел¤нська парт≥¤ - ’—ѕ (Hrvatska seljacka stranka - HSS; Croatian Peasant Party - CPP). «аснована в 1990 р. √олова - «латко “ќћ„»„ (Zlatko Tomcic).

’орватська народна парт≥¤ - ’Ќѕ (Hrvatska narodna stranka - HNS). √олова - ¬есна ѕ”—»„ (ж≥н.). ’орватська парт≥¤ права - ’ѕѕ (Hrvatska stranka prava - HSP). Ќац≥онал≥стична парт≥¤. «аснована у 1861 р. ¬≥дновлена в 1990 р. √олова - ƒоброслав ѕј–ј√ј.

’орватська соц≥ально-л≥беральна парт≥¤ - ’—Ћѕ (Hrvatska socijalno-liberalna stranka - HSLS). «аснована у травн≥ 1989 р. ¤к ’орватський соц≥ально-л≥беральний союз. √олова - ƒражен Ѕ”ƒ»Ўј. √енеральний секретар - …озо –јƒќЎ.

’орватський христи¤нсько-демократичний союз - ’’ƒ— (Hrvatska Krscanska Democratska Unija - HKDU). √олова - јнто  овачев≥ч.

†’орватськ≥ незалежн≥ демократи - ’Ќƒ (Hrvatski Nezavisni Demokrati - HND; Croatian Independent Democrats - CID). ѕарт≥¤. «находитьс¤ у «агреб≥. «аснована у 1994 р. √олова - …осип ћаноа≥ч.

’орватська демократична сп≥вдружн≥сть - ’ƒ— (Hrvatska demokraticka zajednica - HDZ). ѕарт≥¤ заснована в лютому 1990 р.  ер≥вний орган -Ќац≥ональна рада. √олова - ≤во —јЌјƒ≈–. «аступники голови - ёре –јƒ≤„, ¬есна Ў ј–≈-ќ«ЅќЋ“ (ж≥н.). √енеральний секретар - …озо — ј–ј.

ѕрофсоюзн≥ орган≥зац≥њ

 онфедерац≥¤ незалежних профсп≥лок ’орват≥њ -  Ќѕ’. «аснована в 1990р. Ќал≥чуЇ 40 тис. член≥в. √олова - ƒавор ё–»„.

ќб'Їднанн¤ автономних профсп≥лок ’орват≥њ - ќјѕ’. «основане в 1990 р. ¬ключаЇ 26 галузевих профсп≥лок. Ќал≥чуЇ 500 тис. член≥в. √олова - ƒрагут≥н Ћ≈—ј–.

’орватське об'Їднанн¤ профсп≥лок - ’ќѕ. «асноване в 1990 р. Ќал≥чуЇ 200 тис. член≥в. √олова - «денко ћучн¤к.††

јдм≥н≥стративний под≥л: ’орват≥¤ складаЇтьс¤ з 21 жупан≥њ (округа): Ѕ≥ловар-Ѕ≥логора, м≥сто «агреб, ƒубровн≥к-Ќеретва, ≤стра,  арловак,  опр≥вн≥ца- р≥зевч≥,  рап≥на-«агор'Ї, Ћ≥ка-—ень, ћед≥мур'Ї, Oс≥Їк-Ѕарань¤, ѕожега-—лавон≥¤, ѕр≥мор'Ї-√орск≥  отар, Ўибеник, —≥сак-ћослав≥на, —лавонск≥ Ѕрод-ѕосав≥на, –аскол-ƒалмац≥¤, ¬аражд≥н, ¬≥ров≥т≥ца-ѕодрав≥на, ¬уковар-—рем, «адар-Kн≥н, «агреб.

††††† ¬ свою чергу жупан≥ под≥л¤ютьс¤ на громади та м≥ста. ” ’орват≥њ 6694 населених пункт≥в, 204 з ¤ких - м≥ста, а решта - села. ¬елик≥ селища складаютьс¤ з к≥лькох громад, але у б≥льшост≥ випадк≥в селище в≥дпов≥даЇ м≥сцев≥й громад≥.  р≥м того, ≥снуЇ два спец≥альних самовр¤дувальних округи (котари), ¤к≥ перебувають п≥д контролем сербськоњ меншини, - √л≥на та  н≥н.

√ерб –еспубл≥ки ’орват≥¤ - ≥сторичний хорватський герб, основою ¤кого Ї 25 червоних ≥ б≥лих (ср≥бних) пол≥в, що чергуютьс¤.

†††††† ѕрапор –еспубл≥ки ’орват≥¤ складаЇтьс¤ з трьох р≥вних поперечних смуг червоного, б≥лого ≥ синього кольор≥в з ≥сторичним хорватським гербом у центр≥. ¬ерхн¤ частина герба (корона) накладаЇтьс¤ на червону частину прапора, а частина основи накладаЇтьс¤ на синю область прапора.

††††† ѕрапор - символ прагненн¤ хорватських нац≥ональних реформатор≥в до об'Їднанн¤ ’орват≥њ.

††††† ƒержавний г≥мн –еспубл≥ки ’орват≥¤ - "Lijepa Nasa Domovina" ("Ќаша гарна Ѕатьк≥вщина"). јвтор в≥рш≥в - јнтун ћ≥ханович. —початку в≥рш був опубл≥кований у журнал≥ "ƒан≥ца" ("–анкова з≥рка") у 1835 п≥д назвою "Hrvatska Domovina" ("’орватська Ѕатьк≥вщина"). ” 1846р. …осип –унджан≥н п≥д час служби в √л≥н≥ придумав мелод≥ю на в≥рш≥ ћ≥хановича. ј в 1861 роц≥ ¬.Ћ≥хтенеггер скомпонував ≥ записав музику –унджан≥на. ¬перше ¤к державний г≥мн п≥сню було виконано в 1891 роц≥ на виставц≥, що проводилас¤ ’орватсько-—лавонською ≈коном≥чною —п≥лкою у «агреб≥.

††††††† „ленство в м≥жнародних орган≥зац≥¤х - ќќЌ, ќЅ—™, –™, участь у програм≥ Ќј“ќ "ѕартнерство заради миру".

 

4.ќсновн≥ етапи ≥сторичного розвитку.

† Ѕатьк≥вщиною слов'¤нських хорват≥в були област≥ на територ≥њ нин≥шньоњ ”крањни. ” V≤ стол≥тт≥ хорватськ≥ племена прибули в нин≥шн≥й рег≥он, ¤кий у той час був ѕанон≥йською частиною –имськоњ ≥мпер≥њ. ’орвати прийн¤ли христи¤нство ≥ римський алфав≥т у пер≥од з V≤≤ по ≤’ стол≥тт¤.

††††† ” 925 роц≥ хорвати перемогли в≥зант≥йських та франкських завойовник≥в ≥ заснували власне незалежне корол≥вство, п≥к розвитку ¤кого припадаЇ на ’≤ стол≥тт¤. √ромад¤нська в≥йна почалас¤ у 1089 роц≥, внасл≥док ¤коњ крањна ослабла ≥ у 1091 роц≥ перемогу над нею здобула ”горщина. ѕ≥дписанн¤  онвенц≥йного пакту м≥ж ’орватськими плем≥нними кер≥вниками та ”горським королем у 1102 об'Їднало ц≥ дв≥ нац≥њ п≥д пол≥тичною владою угорського монарха, проте ’орват≥¤ зберегла свою автоном≥ю.

††††† ѕ≥сл¤ виродженн¤ нац≥ональноњ корол≥вськоњ династ≥њ ’орватський парламент (—абор) почав вибирати р≥зноман≥тн≥ Ївропейськ≥ династ≥њ на ’орватський трон. ѕ≥д владою вс≥х корол≥в ’орват≥¤ збер≥гала св≥й парламент ≥ рег≥ональних адм≥н≥стратор≥в, тобто не втратила суттЇвих ознак державност≥.

†††††  оли у 1526 роц≥ угорц≥ були переможен≥ турками, б≥льш≥сть територ≥њ ’орват≥њ потрапила п≥д османо-турецький протекторат. ќттоманки правили тут до к≥нц¤ ’V≤≤ стол≥тт¤.

†††††  ≥лькасотл≥тнЇ турецьке правл≥нн¤, на в≥дм≥ну в≥д сус≥дньоњ Ѕосн≥њ, не зламало в≥ру хорват≥в - католицизм (приблизно 80% населенн¤ крањни). –ел≥г≥¤ завжди була одн≥Їю з визначальних рис хорватського народу, ¤ка в≥др≥зн¤ла його в≥д ≥нших балканських народ≥в.

††††† ≤нша частина крањни обрала в цей час своњм королем јвстр≥йського ‘ердинанда ≥ пов'¤зала св≥й розвиток з ≤мпер≥Їю √аббсбург≥в.

††††† ѕ≥сл¤ проголошенн¤ у 1867 роц≥ јвстро-”горського корол≥вства ’орват≥¤ ≥ —ловен≥¤ стали частиною ”горщини, до ¤коњ входили до моменту краху јвстро-”горщини у 1918 роц≥ (внасл≥док поразки у ѕерш≥й св≥тов≥й в≥йн≥).

††††† ѕ≥сл¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни, 28 жовтн¤ 1918 року, хорватський парламент роз≥рвав зв'¤зок з ≥мпер≥Їю √аббсбург≥в. ¬перше за багато стол≥ть хорватськ≥ земл≥ були об'Їднан≥.

††††† 29 жовтн¤ 1918 року ’орват≥¤ проголосила свою незалежн≥сть ≥ разом з „орногор≥Їю, —ерб≥Їю та —ловен≥Їю утворила ƒержаву словенц≥в, хорват≥в ≥ серб≥в. ј 1 грудн¤ цього ж року њњ проголошено  орол≥вством словенц≥в, хорват≥в ≥ серб≥в. јле документи про це об'Їднанн¤ були ратиф≥кован≥ лише колишньою ёгослав≥Їю, ≥ н≥коли жодним пол≥тичним органом ’орват≥њ чи ƒержави словенц≥в, хорват≥в ≥ серб≥в. ’орватський парламент був розпущений з 1920 по 1939 роки - вперше за тис¤чол≥тню ≥стор≥ю. 6 с≥чн¤ 1929 року король ќлександр проголосив власну диктатуру ≥ вперше назвав об'Їднанн¤ держав  орол≥вством ёгослав≥¤.

††††† ” пер≥од з 1941р. по 1945р. на хорватськ≥й територ≥њ фактично ≥снувало дв≥ держави, ¤к≥ воювали одна з одною. ” 1941р. п≥д патронатом Ќ≥меччини та ≤тал≥њ було проголошено фашистську Ќезалежну державу ’орват≥¤. ’орватськ≥ фашисти, усташ≥, в роки в≥йни вир≥зали тис¤ч≥ Їврењв, ¤к≥ проживали на територ≥њ ’орват≥њ. јнтифашистський рух, ¤кий виник в≥дразу п≥сл¤ цього, у 1943 роц≥ перер≥с у ƒержавну антифашистську раду нац≥онального визволенн¤ ’орват≥њ. —аме ц¤ –ада заклала основи повоЇнноњ держави ёгослав≥¤ в листопад≥ 1943 року.

††††† ѕ≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни ≥ до 1974 року ёгослав≥¤ залишалас¤ центральним приб≥чником об'Їднанн¤ у федерац≥ю (за прикладом —–—–).  онституц≥¤ 1974 року надала державам —оц≥ал≥стичноњ ‘едеративноњ –еспубл≥ки ёгослав≥¤ (—‘–ё) значн≥ конфедеративн≥ права ≥ можлив≥сть системи самоуправл≥нн¤.

††††† ѕроцес розпаду комун≥стичних режим≥в у —х≥дн≥й ™вроп≥ призв≥в у 1990 роц≥ до р¤ду демократичних зм≥н у ’орват≥њ. ¬ травн≥ 1990 року тут були орган≥зован≥ перш≥ п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в≥льн≥ багатопарт≥йн≥ вибори, б≥льш≥сть голос≥в на ¤ких здобула ’орватська ƒемократична —п≥лка на чол≥ з доктором ф≥лософ≥њ ‘раньо “уджманом.

††††† Ќова  онституц≥¤ оприлюднена в грудн≥ 1990р. Ќа референдум≥ в травн≥ 1991 року 94% громад¤н ’орват≥њ проголосували за суверен≥тет ≥ незалежн≥сть держави ’орват≥¤.

††††† 25 червн¤ 1991 р. —абор (парламент) ’орват≥њ ухвалив ƒекларац≥ю, ¤кою було проголошено незалежн≥сть ≥ суверен≥тет республ≥ки. ” н≥й в≥дзначалос¤, що ’орват≥¤ починаЇ "роз'Їднанн¤" з —‘–ё мирним, демократичним шл¤хом, поважаючи ≥нтереси вс≥х республ≥к та автономних крањв, що вход¤ть до ёгослав≥њ.

††††† ѕрипинена чинн≥сть конституц≥њ —‘–ё на територ≥њ ’орват≥њ, припинено терм≥н д≥њ мандат≥в представник≥в республ≥ки у —купщин≥ —‘–ё. «г≥дно з документом, сербам, представникам ≥нших нац≥ональностей, ¤к≥ проживали у республ≥ц≥, гарантувалос¤ право на самобутн≥й розвиток, пропорц≥йне представництво у законодавчих ≥ виконавчих органах влади на вс≥х р≥вн¤х.

††††† 27 червн¤ 1991 р. —купщина, ѕрезид≥¤ та ур¤д —‘–ё, визнавши незаконними р≥шенн¤ —ловен≥њ ≥ ’орват≥њ про незалежн≥сть, зд≥йснили воЇнну акц≥ю.

††††† 7 липн¤ 1991 р. встановлено моратор≥й на незалежн≥сть ’орват≥њ ≥ —ловен≥њ строком на 90 дн≥в на основ≥ Ѕр≥онських угод, укладених за посередництва крањн ™вропейського сп≥втовариства у в≥дпов≥дь на д≥њ представник≥в ™— щодо врегулюванн¤ югославськоњ кризи.

††††† 22 липн¤ 1991 р. ≥нтенсивно в≥дбуваютьс¤ сутички м≥ж хорватською пол≥ц≥Їю ≥ населенн¤м придунайськоњ ’орват≥њ.  ер≥вництво ’орват≥њ в≥дмовилось виконати ќхр≥дську декларац≥ю в≥д 23 липн¤ 1991 р., ¤кою передбачалос¤ розформуванн¤ вс≥х незаконних воЇн≥зованих формувань, ≥ 1 серпн¤ 1991 р. провело додаткову моб≥л≥зац≥ю резервного складу ћ¬— ≥ нац≥ональноњ гвард≥њ.

††††† 8 жовтн¤ 1991 р. —абор ’орват≥њ прийн¤в р≥шенн¤ про припиненн¤ трим≥с¤чного моратор≥ю на незалежн≥сть республ≥ки, ухвалив ƒекларац≥ю про незалежн≥сть ’орват≥њ, ¤кою проголошено республ≥ку самост≥йною суверенною державою, за¤вив "про роз≥рванн¤ вс≥х державно-правових зв'¤зк≥в, на основ≥ ¤ких вона була складовою частиною —‘–ё". ¬≥дпов≥дно до ухваленого документа ’орват≥¤ визнала самост≥йн≥сть ≥ суверен≥тет ≥нших республ≥к колишньоњ —‘–ё, "кр≥м тих, ¤к≥ перебувають з нею у стан≥ в≥йни". ’орватськ≥ парламентар≥њ за¤вили, що проти республ≥ки ведетьс¤ збройна агрес≥¤ з боку —ерб≥њ та ёгославськоњ народноњ арм≥њ (ёЌј). ѕри цьому вони звернулис¤ до Ѕосн≥њ ≥ √ерцеговини та „орногор≥њ ≥з закликом не допускати, щоб њхн≥ територ≥њ використовувалис¤ дл¤ веденн¤ в≥йни проти ’орват≥њ.

††††† ѕарламент республ≥ки прийн¤в р¤д законодавчих акт≥в, ¤кими стверджувалас¤ повна самост≥йн≥сть ’орват≥њ, у тому числ≥ закон про оборону, ¤ким передбачалос¤, зокрема, створенн¤ власних збройних сил.

††††† 27 жовтн¤ 1991 р. завершилос¤ виведенн¤ югославськоњ арм≥њ з ’орват≥њ.

††††† 15 с≥чн¤ 1992 р. крањни ™вропейського сп≥втовариства, враховуючи висновки м≥жнародноњ арб≥тражноњ ком≥с≥њ, створеноњ в рамках мирноњ конференц≥њ щодо ёгослав≥њ, оф≥ц≥йно визнали незалежн≥сть ’орват≥њ.

††††† 10 лютого 1992 р. ур¤д ’орват≥њ за¤вив про своЇ визнанн¤ плану —.¬енса ¤к одного ≥з джерел гарантуванн¤ миру та безпеки "на тимчасово окупованих територ≥¤х ’орватськоњ республ≥ки".

††††† 22 травн¤ 1992 р. ’орват≥¤ стала повноправним членом ќќЌ.

††††† 5 серпн¤ 1992 р. ’орват≥¤ звернулась до ќќЌ з проханн¤м встановити контроль над кордонами дем≥л≥таризованих район≥в, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ ќќЌ, що зб≥гаютьс¤ з кордонами –еспубл≥ки ’орват≥¤ з сус≥дн≥ми державами.

††††† ” склад≥ ’орват≥њ створен≥ сербська автономна область  рањна, ¤ка 19 грудн¤ 1991 р. проголосила себе –еспубл≥кою —ербська  рањна (Republika Srbska Krajina), та —ербське автономне утворенн¤ —лавон≥њ, Ѕараньњ ≥ «ах≥дного —рему, ¤ке 19 грудн¤ 1991 р. проголосило себе складовою частиною –еспубл≥ки —ербська  рањна.  ер≥вництво ’орват≥њ визнало незаконними ц≥ територ≥альн≥ утворенн¤, що в свою чергу призвело до збройного протисто¤нн¤ у республ≥ц≥.

††† ††« метою припиненн¤ кровопролитт¤ ≥ створенн¤ умов дл¤ актив≥зац≥њ переговорного процесу в райони з сербським населенн¤м ’орват≥њ в≥дпов≥дно до р≥шенн¤ –ади Ѕезпеки ќќЌ в≥д 21 с≥чн¤ 1992 р. були направлен≥ сили ќќЌ з п≥дтриманн¤ миру.

††††† 12 грудн¤ 199« р. у —ербськ≥й  рањн≥ в≥дбулис¤ загальн≥ вибори. «20 тис. громад¤н цього невизнаного державного утворенн¤ обрали президентом ћ≥лана Ѕабича, новий склад парламенту (84 депутати) ≥ м≥сцев≥ органи влади. –езультати було визнано нед≥йсними, ≥ п≥д час ѕ туру, проведеного 2« с≥чн¤ 1994 р., президентом —ербськоњ  рањни обраний ћ≥лан ћартич.

††††† 30 c≥чн¤ 1995 р. президенту ’орват≥њ ‘раньо “уджману ≥ президенту —ербськоњ  рањни ћ≥лану ћартичу був вручений план нормал≥зац≥њ двосторонн≥х в≥дносин п≥д назвою "«агреб-4", розроблений "м≥н≥-контактною групою", до ¤коњ ув≥йшли посли –ос≥њ ≥ —Ўј в ’орват≥њ, заступники гол≥в  оординац≥йного ком≥тету ћ≥жнародноњ конференц≥њ по колишн≥й ёгослав≥њ (ћ Ѕё). —уть плану зводилас¤ до того, що в рег≥онах Ѕан≥¤ ≥  ордун, сх≥дна Ћ≥ка ≥ ѕ≥вн≥чна ƒалмац≥¤ створювалас¤ сербська автоном≥¤ з елементами самоуправл≥нн¤. ¬она отримала оф≥ц≥йну назву —ербська  рањна, 18 м≥сць у ’орватському —абор≥, право засновувати св≥й герб ≥ прапор, обирати президента, парламент ≥ ур¤д, мати власну пол≥ц≥ю ≥ нац≥ональну грошову одиницю. ∆ител¤м —ербськоњ  рањни надавалос¤ право ≥ на друге - югославське громад¤нство.

††††† «агреб було над≥лено виключними повноваженн¤ми у таких сферах, ¤к зовн≥шн¤ пол≥тика, оборона, зовн≥шн¤ торг≥вл¤, комун≥кац≥њ ≥ зв'¤зок, ем≥с≥¤ грошей. јвтоном≥њ не дозвол¤лос¤ мати власн≥ збройн≥ сили, а ’орват≥њ - вводити на њњ територ≥њ в≥йська. –оль гаранта безпеки сербського населенн¤ на перех≥дний пер≥од в≥дводитьс¤ силам ќќЌ з п≥дтриманн¤ миру. ” в≥дпов≥дност≥ з планом, «ах≥дна —лавон≥¤ перейшла п≥д повну юрисдикц≥ю «агреба, а —х≥дна —лавон≥¤ ≥ Ѕарань¤ - п≥д управл≥нн¤ м≥жнародного сп≥втовариства з перспективою повного включенн¤ до складу ’орват≥њ.

††††† ѕрезидент —ербськоњ  рањни ћ≥лан ћартич в≥дмовивс¤ розгл¤нути план "«агреб-4", за¤вивши, що без присутност≥ сил ќќЌ, ¤ким кер≥вництво ’орват≥њ не хот≥ло продовжувати терм≥н д≥њ мандату, що зак≥нчувавс¤ 31 березн¤ 1995 р., в≥н не бачить можливост≥ виконанн¤ будь-¤кого мирного плану.

††††† 20 травн¤ 1995 р. парламент –еспубл≥ки —ербська  рањна прийн¤в р≥шенн¤ про об'Їднанн¤ цього державного утворенн¤ з босн≥йською —ербською –еспубл≥кою п≥д колишньою назвою "«ах≥дносербська федерац≥¤". –ан≥ше парламент босн≥йськоњ —ербськоњ –еспубл≥ки також ухвалив резолюц≥ю про об'Їднанн¤ з  рањною.

††††† 4 серпн¤ 1995 р. президент ’орват≥њ ‘раньо “уджман виступив ≥з за¤вою, в ¤к≥й в≥дзначив, що у зв'¤зку з безперервними обстр≥лами хорватських м≥ст ≥ провалом спроб мирного вир≥шенн¤ конфл≥кту "’орват≥¤ змушена розпочати воЇнн≥ д≥њ" дл¤ в≥дродженн¤ хорватського суверен≥тету над зайн¤тими сербами територ≥¤ми. ” цей же день було розгорнуто великомасштабну наступальну операц≥ю п≥д кодовою назвою "Ѕур¤", п≥д час ¤коњ встановлено контроль над б≥льшою частиною територ≥њ —ербськоњ  рањни.

††††† 6 серпн¤ 1995 р. спецпредставник генерального секретар¤ ќќЌ у колишн≥й ёгослав≥њ ясус≥ јкас≥ ≥ начальник канцел¤р≥њ хорватського президента ’рвоЇ Ўаринич п≥дписали ”году "ѕро тимчасов≥ заходи у рег≥онах, ран≥ше в≥домих ¤к сектори ќќЌ "ѕ≥вн≥ч" ≥ "ѕ≥вдень". …шлос¤ про радикальну зм≥ну мандату м≥с≥њ ќќЌ в ’орват≥њ, схвалену резолюц≥Їю номер 988 –ади Ѕезпеки.

††††† 12 листопада 1995 р. голови делегац≥й крањнських серб≥в у м≥ст≥ ≈рдут ≥ хорватського ур¤ду у «агреб≥ п≥дписали угоду про статут —х≥дноњ —лавон≥њ, Ѕараньњ ≥ «ах≥дного —рему, ≥ншоњ частини територ≥й –еспубл≥ки —ербська  рањна, ¤к≥ п≥сл¤ операц≥њ "Ѕур¤" залишились п≥д сербським контролем.  рањнськ≥ серби дали згоду на ре≥нтеграц≥ю цих трьох областей прот¤гом перех≥дного пер≥оду тривал≥стю 12 м≥с¤ц≥в з можлив≥стю його продовженн¤ ще на один р≥к за проханн¤м одн≥Їњ з стор≥н та на роззброЇнн¤ свого 25-тис¤чного корпуса.

††††† ” с≥чн≥ 1996 р. –ада Ѕезпеки ќќЌ заснувала “имчасову адм≥н≥страц≥ю ќќЌ дл¤ —х≥дноњ —лавон≥њ, Ѕараньњ ≥ «ах≥дного —рему (“јќќЌ——) дл¤ виконанн¤ завдань, пов'¤заних з функц≥онуванн¤м громадських служб, створенн¤м тимчасових пол≥цейських сил ≥ поверненн¤м б≥женц≥в, а також дл¤ проведенн¤ дем≥л≥таризац≥њ цих район≥в, а пот≥м орган≥зац≥њ там вибор≥в. Ќа допомогу “јќќЌ—— було направлено в≥йськовий контингент багатонац≥ональних сил ќќЌ, до складу ¤кого входило дв≥ вертольотних ескадрильњ (бойова ≥ транспортна), а також танкова (п≥зн≥ше зам≥нена на автомоб≥льну) рота «бройних —ил ”крањни.

††††† 15 с≥чн¤ 1998 року у ¬уковар≥ в≥дбулас¤ оф≥ц≥йна церемон≥¤ передач≥ повноважень в≥д ѕерех≥дноњ адм≥н≥страц≥њ хорватським власт¤м, що засв≥дчило виконанн¤ миротворчим контингентом своЇњ м≥с≥њ та повну ре≥нтеграц≥ю ’орват≥њ.

††††† Ќа нин≥шньому етап≥ головний пр≥оритет пол≥тики ’орват≥њ - ≥нтеграц≥¤ в перспектив≥ в ус≥ зах≥дно-Ївропейськ≥ та атлантичн≥ структури.

5.¬идатн≥ д≥¤ч≥ ≥стор≥њ та культури.

 ультура та писемн≥сть

††††† ’орватська писемн≥сть була створена на початку ≤’ ст. посл≥довниками та учн¤ми  ирила ≥ ћефод≥¤. —воЇр≥дн≥сть хорватськоњ культури у слов'¤нському св≥т≥ багато в чому зумовлена тим, що ’орват≥¤ - Їдина з крањн «ах≥дного (–имського) обр¤ду, в ¤к≥й –имсько-католицька церква до ’≤ ст. дозвол¤ла проведенн¤ л≥тург≥њ не латинською, а церковнослов'¤нською мовою, близькою до хорватськоњ, але в≥дм≥нною в≥д розмовноњ. ѕерш≥ богослужебн≥ книги були написан≥ глаголицею.

††††† ѕочинаючи з ’≤≤ ст. хорватська мова широко використовувалас¤ в оф≥ц≥йних документах, однак з ’≤V ст. все б≥льше впроваджувалас¤ латинська. ” ранньому —ередньов≥чч≥ в ’орват≥њ вже було створено багато твор≥в м≥сцевою мовою, включаючи жит≥¤ св¤тих, казки, перекази, народн≥ п≥сн≥, присл≥в'¤. ѕершими поетичними творами хорват≥в стали молитви.

††††† ” ’V-’V≤ ст.ст. м≥ста –аб, «адар, Ўибеник, “рогир, —пл≥т, ’вар,  орчула, ƒубровник ≥  отор стали центрами хорватського ¬≥дродженн¤. ¬ числ≥ в≥домих поет≥в ≥ драматург≥в ц≥Їњ епохи ћазко ћарул≥ч (1450-1524) з ƒубровника, автор численних рел≥г≥йних, ≥сторичних ≥ поетичних твор≥в, а також ћар≥н ƒржич (1510-1567), видатний комед≥ограф. ћарул≥ч в≥ддавав належне своњм анон≥мним попередникам, стиль ¤ких в≥н насл≥дував при написанн≥ еп≥чноњ поеми на б≥бл≥йний сюжет "ёд≥фь" (1501), ¤ка традиц≥йно вважаЇтьс¤ класичним твором хорватськоњ л≥тератури.

††††† ≤лл≥р≥йський рух (≥лл≥ризм) 1830-1840-х рок≥в мав вплив на хорватську культуру, причому в≥ддавав перевагу дос¤гненн¤м –енесансу ≥ Ѕарокко. ” 1842р. в «агреб≥ було засноване нац≥ональне л≥тературно-наукове товариство "ћат≥ца ≥лл≥р≥йська" (або "ћат≥ца хорватська"), ¤ке в≥д≥грало ключову роль у культурному ≥ л≥тературному житт≥ ’орват≥њ. яскравим представником ≥лл≥ризму був поет, вчений, громадський ≥ пол≥тичний д≥¤ч Ћюдев≥т √ай (1809-1872). як головний символ Їдност≥ ≥ спос≥б культурного об'Їднанн¤ хорват≥в ≥ п≥вденних слов'¤н в≥н вид≥л¤в сп≥льну мову, ¤кою вважав штокавський д≥алект. ” 1836р. опубл≥ковано граматику "≥лл≥р≥йськоњ" мови, а в 1850р. хорватськ≥ ≥ сербськ≥ мовознавц≥ уклали угоду про принципи Їдиноњ мови, що спри¤ло бурхливому розвитку художньоњ л≥тератури.

ћистецтво ≥ скульптура

††††† —учасн≥ хорватськ≥ мистецтво ≥ скульптура розвивалис¤ у двох головних напр¤мках. ƒо першого можна в≥днести роботи ≤вана ћештровича (1883-1962, у 1947р. ем≥грував у —Ўј) в област≥ модерн≥стськоњ монументальноњ скульптури. ћештрович прагнув у пластичному мистецтв≥ передати нац≥ональний стиль, що базуЇтьс¤ на Ївропейськ≥й традиц≥њ. ƒругий напр¤мок представлений школою художник≥в-прим≥тив≥ст≥в (най¤скрав≥ший представник - ≤ван √енерал≥ч, нар. в 1914р.), ¤к≥ шукали нац≥ональний стиль у способах с≥льського житт¤ в ’орват≥њ. ≤стотний вклад у розвиток музичноњ культури ’орват≥њ зробив композитор, диригент ≥ педагог ≤ван «айц (1831-1914), ¤кий був директором ≥ викладачем музичноњ школи при музичному товариств≥, очолював першу пост≥йну оперну трупу при ’орватському нац≥ональному театр≥, влаштовував симфон≥чн≥ концерти силами оркестру цього театру. «айц - автор приблизно 200 хорових ≥ 170 п≥сенних твор≥в, 20 опер, у тому числ≥ нац≥онально-патр≥отичного зм≥сту.

††††† ƒругим ¤скравим музичним д≥¤чем, вже ’’ ст., був композитор ≥ диригент оперноњ трупи ’орватського нац≥онального театру в «агреб≥ як≥в √отовац (1895-1982).

††††† ” галуз≥ к≥номистецтва м≥жнародне визнанн¤ здобула загребська школа мультипл≥кац≥њ.

6.¬идатн≥ памТ¤тки ≥стор≥њ, культури, природи. ѕамТ¤тки, що знаход¤тьс¤ п≥д охороною ёЌ≈— ќ.

’орват≥¤:

1) i, iii, iv Ц критер≥њ, 1979 р≥к внесенн¤ до ёнеско ƒубровник це портове м≥сто в ’орват≥њ. –озташована в п≥вденн≥й частин≥ ƒалмац≥њ, б≥л¤ п≥дн≥жж¤ вапн¤кових г≥р. ƒубровник Ї одним з найб≥льш важливих ≥ найб≥льш в≥дв≥дуваних туристичних центр≥в на узбережж≥ јдр≥атичного мор¤. ≤стор≥¤ м≥ста сходить до 12-те стол≥тт¤. ” той час, два поселенн¤ разом ≥ ƒуброва Ћаус ≥ вони заснували м≥сто ƒубровник-й ” —ередн≥ в≥ки, м≥сто процв≥тало в≥д морськоњ торг≥вл≥. ƒубровник –еспубл≥ка була ще т≥льки м≥ськоњ державноњ на сх≥дн≥й јдр≥атиц≥, ¤к≥ можуть конкурувати ¬енец≥њ . Ќайб≥льш ц≥нною пам'¤ткою м≥ста майже 2 к≥лометри ст≥ни, в≥д ¤коњ чудовий вигл¤д на навколишню м≥сцев≥сть ≥ на мор≥. —т≥ни Ї в≥дкритими дл¤ громадськост≥. ÷≥кав≥ ≥сторичн≥ пам'¤тники також стара аптека, ¤ка була побудована вже в 1317 роц≥ ≥, отже, одн≥Їю з найстар≥ших аптек в ™вроп≥. ” 1979 роц≥ було зареЇстровано ƒубровник —писку всесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ. ¬ даний час в≥н живе в м≥ст≥ близько 45 тис¤ч чолов≥к. ќколиц≥

¬ околиц¤х цього м≥сц¤ можна в≥дв≥дати к≥лька туристичних визначних пам'¤ток. Ќаприклад —тог≥н близько 39 км, ћолунат близько 36 км, ћетков≥ч близько 58 км,  отор близько 61 км, —анкт фортец¤ ƒжон близько 1.9 км, Ќеум близько 49 км, ÷автат близько 13 км, «арплата близько 12 км, Kanly круглий близько 43 км, ћавзолей ѕетра II. ѕетрович Ќегоша близько 65 км

2) ii, iii, iv, 1979р≥к ѕалац ƒ≥оклет≥ана виступаЇ в хорватському м≥ст≥ —пл≥т. ѕалац ¤вл¤Ї собою ун≥кальний ≥сторичний пам'¤тник ≥ попул¤рним м≥сцем турист≥в. ” 1979 роц≥ була зареЇстрована в —писок всесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ. ¬≥н збудував його в 1-м стол≥тт¤ римський ≥мператор ƒ≥оклет≥ан. ѕалац виконуЇ роль римського в≥йськового табору, розк≥шн≥ в≥лли. Ќа ст≥н≥ палацу до мор¤ Ї стовпами, ¤к≥ формують п≥льговий коридор. ÷е було м≥сце, де ≥мператор в≥дпочивали й дивились на море. ѕалац займаЇ площу 30 000 м2 ≥ план маЇ форму пр¤мокутника, нерегул¤рно. Ѕуд≥вництво палацу тривало 10 рок≥в. ¬еликий палац ст≥ни в≥д 1 до 2 мј доповнюЇ фортиф≥кац≥йн≥ веж≥ сили 16. ” п≥вденн≥й частин≥ палацу в охорон≥ на море, так що не збудував башту. ѕалац був побудований за зразком римського табору. ” табор≥ були р≥вн≥ п≥длоги та дос¤гненн¤ р≥вност≥ статей в палацовий комплекс, були побудован≥, щоб компенсувати своњ величезн≥ п≥двали. ѕалац складаЇтьс¤ з двох частин. ќдна з к≥мнат ≥ ≥нших прим≥щень ≥мператора службовц≥в, в≥йськовослужбовц≥в та ≥нших необх≥дних об'Їкт≥в. ѕалац ƒ≥оклет≥ана в≥н збудував, ≥ його мавзолей. —ьогодн≥ вона Ї св. Dominio з гарним башта з дзв≥ницею. ќколиц≥

¬ околиц¤х цього м≥сц¤ можна в≥дв≥дати к≥лька туристичних визначних пам'¤ток. Ќаприклад “рог≥р близько 15 км, —пл≥т близько 0.3 км, —ол≥н близько 6 км, Klis Fortress близько 9 км, St. ƒжеймс Ў≥бенско близько 51 км, јрхеолог≥чн≥ сайт Bribir близько 67 км, —анкт замок —паситель близько 62 км, Starigradské пол≥ близько 39 км, Tvrdalj близько 38 км, ћонастир Ѕлаца близько 25 км

3) 1997 ii, iv - —тародавнЇ м≥сто ≥ порт “рог≥р знаходитьс¤ в ’орват≥њ призначенн¤, близько 27 км на зах≥д в≥д —пл≥та. ≤сторичний центр м≥ста розташований на остров≥ м≥ж материком ≥ островом Ciovo. ћ≥сто Ї представником колишнього м≥ського буд≥вництва, ¤кий маЇ своњ кор≥нн¤ в момент hellénské. ѕрот¤гом цього пер≥оду, в результат≥ зм≥цненн¤ та м≥ста. “уристи можуть помилуватис¤ будинк≥в, що постраждали в≥д романського мистецтва ≥, ренесанс ≥ бароко арх≥тектура. « тих п≥р, ¤к 1997 “рог≥р а вступив до списк≥в св≥товоњ культурноњ спадщини ёЌ≈— ќ. јдм≥н≥страц≥¤ п≥дпадаЇ п≥д “рог≥р а рег≥ону Splitsko-dalmatinska. якщо ви бажаЇте отримати б≥льш детальну ≥нформац≥ю про оточенн¤, натисн≥ть л≥воруч п≥д —ус≥дн≥ пам'¤тки.

ќколиц≥

¬ околиц¤х цього м≥сц¤ можна в≥дв≥дати к≥лька туристичних визначних пам'¤ток. Ќаприклад —пл≥т близько 15 км, —ол≥н близько 20 км, Seget Vranjica близько 5 км, Klis Fortress близько 23 км, ѕалац ƒ≥оклет≥ана близько 15 км, —упетар близько 28 км, Sutivan близько 23 км, Milna близько 25 км, Splitska близько 32 км, ѕр≥моштен близько 28 км

4) 1997 ii, iii, iv - Basilica of St. Eufrasius Ї найважлив≥шим пам'¤тником ≤стра, ’орват≥¤ . «находитьс¤ в центр≥ м≥ста Poreč . —в≥доцтво в≥зант≥йського мистецтва в ™вроп≥. Basilica of St. Eufrasius ≥ до цього дн¤ збереглас¤ майже в перв≥сному вигл¤д≥. «≥ свого ≥сторичною ц≥нн≥стю в 1997 роц≥ зареЇстрований у ёЌ≈— ќ до —писку ¬сесв≥тньоњ  ультурноњ —падщини. Basilica of St. Eufrasius був побудований в 6-й Eufrasiusem стол≥тт¤ Їпископом в точках базил≥ка 4 стол≥тт¤ церква 5 стол≥тт¤. ѕлоща базил≥ка церкви, атр≥ум ≥ баптистер≥й. Basilica of St. Eufrasius прикрашений красивими мозањками поход¤ть з 6 стол≥тт¤. Ќайб≥льш попул¤рними Ї золот≥ мозањки в апсид≥ хору. ћозањки були в 19-му стол≥тт¤ реконструйований. ќсновна частина храму стовпами розд≥лити два комплекти з трьох суд≥в. ” п≥вденн≥й частин≥ базил≥ки три каплиц≥. «ах≥дн≥ каплиц≥. ’рест прикрашений картинами з 1440 року ÷ентральним Ї каплиц¤ св¤того ’реста, де вони р≥зьблен≥ лави 1452nd  аплиц¤ Ї, ймов≥рно, останн≥й притулок ™пископа Eufrasia. Ѕазил≥ка на п≥вн≥чно-сх≥дн≥й сторон≥ сл≥д палац Їпископа з 1592. ѕалац був спочатку церква ≥ був в≥дновлений в 1694 роц≥. Basilica of St. Eufrasius Ї найб≥льш попул¤рним туристичним напр¤мом в Poreč ..

ќколиц≥

¬ околиц¤х цього м≥сц¤ можна в≥дв≥дати к≥лька туристичних визначних пам'¤ток. Ќаприклад јрхеолог≥чн≥ об'Їкти ≥ патр≥архальних базил≥ка в јкв≥ле¤ близько 63 км, ѕечери Škocjan близько 58 км, ÷ерква в Hrastovlje близько 40 км, «амок —н≥жник близько 85 км, «амок Predjama близько 77 км, «амок ѕаз≥н близько 26 км, јмф≥театр в близько 44 км, ’рам —ерпень близько 45 км, ћ≥цн≥сть в ѕула близько 44 км, ƒв≥град близько 22 км

5) 2000 i, ii, iv -  афедральний собор, розташований в хорватському м≥ст≥ Ўибеник, був побудований в прот¤гом 15 ≥ 16 стол≥тт¤. ¬≥н символ≥зуЇ культурного з≥ткненн¤ на п≥вноч≥ ≤тал≥њ, ƒалмац≥њ ≥ “оскана. ¬≥н з в≥домих арх≥тектор≥в, таких, ¤к середньов≥чна Giacorno, Dalmaticus ≥ ‘ьорент≥но. «а св≥дченн¤м ¬≥дродженн¤ мистецтво тут 71 скульптур ≥з зображенн¤м людського обличч¤.

ќколиц≥

¬ околиц¤х цього м≥сц¤ можна в≥дв≥дати к≥лька туристичних визначних пам'¤ток. Ќаприклад “рог≥р близько 38 км, Ўибеник близько 0.4 км, Klis Fortress близько 55 км, ѕалац ƒ≥оклет≥ана близько 51 км, Ќац≥ональний ѕарк  рка близько 9 км, јрхеолог≥чн≥ сайт Bribir близько 21 км, —анкт замок —паситель близько 41 км, Starigradské пол≥ близько 85 км, Tvrdalj близько 84 км, ћонастир Ѕлаца близько 71 км

6) 2008 ii, iii, v - Starigradské поле Ї ун≥кальним збереглас¤ давн¤ система розпод≥лу с≥льськогосподарських земель серед жител≥в м≥ста ‘арос. ÷е ёЌ≈— ќ пам'¤тки можуть бути ви¤влен≥ на сх≥д в≥д м≥ста —тари √рад на остров≥ ’вар. ‘арос грецьке м≥сто заснований колон≥стами в 384 р. до н.е. на м≥сц≥ сучасного —тарого м≥ста. ѕрилеглих с≥льськогосподарських земель було вид≥лено на кожен лот, на ¤кому кер≥вництво м≥сцевого населенн¤. Starigradské пол≥ збер≥гаЇтьс¤ первинний розпод≥л грунти сухих ст≥н ≥ канал≥в. ” посилках Ї точна площа 1 х 5 етап≥в. ÷е в≥дпов≥даЇ приблизно 180 х 900 метр≥в. Starigradské поле Ї фермах активно використовуЇтьс¤ ≥ сьогодн≥. ќливков≥ дерева ростуть тут, винограду ≥ лаванди. Starigradské пол≥ був доданий до списку ¬сесв≥тньоњ культурноњ та природноњ спадщини ёЌ≈— ќ, на 7-му Ћипень 2008.

ќколиц≥

¬ околиц¤х цього м≥сц¤ можна в≥дв≥дати к≥лька туристичних визначних пам'¤ток. Ќаприклад “рог≥р близько 47 км, Klis Fortress близько 43 км, St. ƒжеймс Ў≥бенско близько 85 км, ѕалац ƒ≥оклет≥ана близько 39 км, јрхеолог≥чн≥ сайт Bribir близько 104 км, —анкт замок —паситель близько 101 км, Tvrdalj близько 1.5 км, ћонастир Ѕлаца близько 14 км, —тар≥ √рад близько 1.6 км

7.ќсновн≥ рекреац≥йн≥ зони.

’орват≥¤

ќсновними районами в≥дпочинку турист≥в у ’орват≥њ Ї ƒубровник, —ередн¤ ƒалмац≥¤ й острови, п-≥в ≤стр≥¤.  ожен рег≥он маЇ в≥дм≥нн≥ риси ≥ по-своЇму ун≥кальний.

Ќайб≥льшою попул¤рн≥стю користуЇтьс¤ найб≥льший туристичний рег≥он - ≤стр≥¤, де зосереджена основна готельна база крањни. ўороку тут будуютьс¤ дес¤тки нових готел≥в, тому непросто рекомендувати ¤кийсь певний вар≥ант. “им не менш в≥домими ≥ привабливими Ї готел≥ ланцюжка LAGUNA ≥ SOL. Ѕ≥льш≥сть готел≥в мають категор≥ю 3 *, ¤к≥ ц≥лком в≥дпов≥дають Ївропейському р≥вню. ” свою чергу на п≥востров≥ розташовано безл≥ч стародавн≥х ≥ нових, що розвиваютьс¤ м≥ст-курорт≥в. —еред ¤ких вид≥л¤Їтьс¤ ѕореч, ”маг, –ов≥нь, ѕула, –абац, ƒуга ”валу, ќпат≥¤.

” ѕорече найб≥льш попул¤рн≥ серед рос≥йських турист≥в готел≥ Laguna Gran Vista 3 *, Laguna Istra 3 *, Laguna Galijot 3 *, Parentium 3 *. ÷ей курорт волод≥Ї найб≥льшою готельноњ базою ≥ розвиненою ≥нфраструктурою. Ќайб≥льш престижним вважаЇтьс¤ в≥дпочинок у ќпат≥њ, –ов≥не ≥ ”маз≥, де можна вид≥лити готел≥ Sol Elite Koralj, Sol Aurora, Sol Umag, Melia Eden, Sol Club Istra (в –ов≥не), Millenium, Ambassador (в ќпат≥њ).  л≥мат ≤стр≥њ б≥льш сухий ≥ прохолодний в пор≥вн¤нн≥ з ƒубровником ≥ —еред. ƒалмац≥Їю. ѕл¤ж≥ тут переважно бетонн≥ платформи або камен≥.

” ≤стр≥њ ¤к н≥де в ’орват≥њ в≥дчуваЇтьс¤ вплив ≥тал≥йськоњ культури на м≥сцеву - слов'¤нсько-с≥льську. –озумна коза (герб ≤стр≥њ) ≥ крилатий лев (герб ¬енец≥њ) часто дружньо сп≥в≥снують на воротах м≥сцевих м≥стечок.  расиве узбережж≥, висок≥ пагорби, ун≥кальн≥ пам'¤тки культури - так у к≥лькох словах можна змалювати п≥востр≥в ≤стр≥ю. ј поруч з ним на берегах затоки  варнер, - казков≥, Ђ≥грашков≥ї м≥стечка у венец≥анському стил≥, килими з кв≥т≥в, зас≥¤н≥ галькою затишн≥ бухти ≥ скел¤ст≥ береги. ƒл¤ того, щоб огл¤нути найголовн≥ш≥ пам'¤тки краю, вам знадобитьс¤ тиждень.

«а красою пейзаж≥в ≥ пл¤ж≥в особливо вид≥л¤Їтьс¤ —ередн¤ ƒалмац≥¤ ≥ прилегл≥ острови (Ѕрач, ’вар). ѕл¤ж≥ мелкогалечниЇ та м≥сц¤ми п≥щан≥, вважаютьс¤ кращими в крањн≥. ѕричому, сосни тут ростуть буквально за к≥лька метр≥в в≥д мор¤.

Ќайв≥дом≥шим в ’орват≥њ Ї район ƒубровника, куди ще з рад¤нських час≥в в≥дправл¤лис¤ наш≥ туристи. ” той же час це ≥ найдорожчий курорт через невелику готельну базу ≥ сформованих ф≥нансових традиц≥й.

…мов≥рно, найдавн≥ш≥ арх≥тектурн≥ пам'¤тки на територ≥њ ’орват≥њ - це залишки оборонних споруд ≥лл≥р≥йц≥в, розкидан≥ по всьому узбережжю. Ќайкраще вони збереглис¤ на п≥востров≥ ѕельешац ≥ на остров≥ ћлет. ѕ≥сл¤ завоюванн¤ римл¤нами хорватських земель почалос¤ активне буд≥вництво в ≤стр≥њ ≥ ƒалмац≥њ. ƒо нашого часу д≥йшли, зокрема: одна з найб≥льших в –имськ≥й ≥мпер≥њ  ол≥зей, “р≥умфальна арка —ерг≥¤, храм серпн¤ - вс≥ в м. ѕула ≥ датуютьс¤ I ст. н.е., а також залишки монументального палацу ƒ≥оклет≥ана (IV в. н.е.) в м. —пл≥т. —еред буд≥вель в≥зант≥йськоњ арх≥тектури можна вид≥лити, наприклад, ≈вфраз≥еву базил≥ку (VI ст.) ” м. ѕореч з прекрасною мозањкою, залишки ранньохристи¤нськоњ базил≥ки на територ≥њ стародавньоњ столиц≥ ƒалмац≥њ —алони (поблизу —пл≥та).

” приморських хорватських м≥стах збереглос¤ багато чудових зразк≥в середньов≥чноњ арх≥тектури. ѕерш за все, сл≥д згадати близько ста старохорватск≥х храм≥в, що датуютьс¤ IX-XI ст. (ѕер≥од сущестнован≥¤ незалежноњ хорватськоњ держави). ¬они побудован≥ в сувор≥й романському стил≥ з дивовижно ч≥ткими пропорц≥¤ми. “ака, наприклад, невелика церква —в. ≤вана в м≥стечку ѕодаца на ћакарской –ив'Їр≥. јле найб≥льш в≥дом≥ споруди романськоњ арх≥тектури - ротонда —в. ƒоната в м. «адар, одне ≥з найб≥льш масивних культових споруд у ™вроп≥ IX ст., ј також церква —в. ћар≥њ ¬еликоњ у м. –аб на однойменному остров≥.

’арактерним дл¤ вс≥Їњ далматинського арх≥тектури можна вважати готичноњ-ренесансний стиль. “ак, кафедральний собор —в. Ћовро з дзв≥ницею в “рогире був початий у готичному стил≥ в XIII в., ј завершено в стил≥ ренесансу в к≥нц≥ XVI ст.

 ласичним зразком зм≥шанн¤ готики ≥ ренесансу Ї арх≥тектура багатьох буд≥вель ƒубровника, ц≥Їњ Ђперлини јдр≥атики". ј все почалос¤ в "середин≥ XV ст.,  оли одне з головних м≥ських споруд,  нежев дв≥р (палац кн¤з¤), поставили п≥д готичноњ перебудов≥. ƒо реч≥, ƒубровник за к≥льк≥стю чудово збереглис¤ до наших дн≥в середньов≥чних спорудженн≥ (кр≥посн≥ ст≥ни ≥ веж≥, громадськ≥ буд≥вл≥, церкви , будинки ≥ палаци) можна см≥ливо пор≥вн¤ти з ¬енец≥Їю або јмстердамом.

 афедральний собор —в. якова - Їдиний у ™вроп≥ храм, повн≥стю споруджений з ц≥л≥сних кам'¤них блок≥в. јпсиди собору ƒалмат≥нац прикрасив вис≥ченими з каменю 74 головами-надзвичайно реал≥стичними портретами своњх сучасник≥в. ” 2000 р. ёЌ≈— ќ включила собор до —писку св≥товоњ культурноњ спадщини.

«агреб - столиц¤ ’орват≥њ. —ередньов≥чний «агреб склавс¤ до XVI ст. з двох старовинних м≥ст-близнюк≥в,  аптола (Kaptol) ≥ √радца (Gradee). ”  аптол ще в XI ст. грамотою угорського корол¤ Ћадислава (1094, перша письмова згадка про «агреб≥) було засноване Їпископство. √радец (або √р≥ч) вдавав ≥з себе поселенн¤ рем≥сник≥в. «г≥дно з Ђ«олотий булл≥ї (1242) угорського корол¤ Ѕели IV в≥н отримав статус Ђв≥льного корол≥вського м≥стаї. ќбидва м≥ста -  аптол ≥ √радец - були зат¤тими суперниками ≥ нер≥дко за допомогою зброњ дозвол¤ли виникали суперечки. ќф≥ц≥йно юридична самост≥йн≥сть √радца ≥  аптола було скасовано лише в 1850 р. ¬1776 р. через найсильн≥шоњ пожеж≥ в тод≥шньому головному м≥ст≥ ’орват≥њ ¬аражд≥н ур¤д крањни перењжджаЇ в «агреб, ≥ з тих п≥р саме в≥н Ї столицею.

Ѕарочн≥ церкви ≥ буд≥вл≥ в стил≥ класицизму надають «агребу блиск австр≥йських ¬≥дн¤ та √раца. ј м≥ське житт¤ б≥льше ор≥ЇнтуЇтьс¤ на ритм —ередземномор'¤-¤к у –≥Їц≥ або у —пл≥т≥.  оли промен≥ п≥вденного сонц¤ падають на √радец ≥  аптол, д≥вчата над¤гають в≥дкрит≥ Ђтоп≥киї, а хлопц≥ - майки-безрукавки, ≥ вс≥ посп≥шають у пов≥тр¤, за м≥сто. якщо ж ще прохолодно, власники кафе винос¤ть столики ≥ ст≥льц≥ пр¤мо на тротуари, ≥ довго чекати в≥дв≥дувач≥в њм не доводитьс¤ ... «агреб - це м≥сто, що живе за сонцем, ¤ке висв≥тлюЇ його т≥льки з кращого боку.

Ѕуйе (Buje). як ≥ б≥льш≥сть ≥стр≥йськом м≥стечок, розташований на вершин≥ пагорба, зв≥дки в≥дкриваЇтьс¤ гарна панорама. ” ¤сну погоду з м≥ста видно берег мор¤ ≥ м≥стечка —авудр≥¤ (Scrvudrija), ”маг (Umag) ≥ Ќов≥град (Novigrad) - центри в≥дпочинку ≥ спорту.

ћ≥сцев≥ краЇзнавц≥ вр¤тували в≥д занепаду ≥ руйнуванн¤ ≥сторичну забудову м≥стечка √рожн¤н (Groznjan), а бут≥ки та галерењ, розташован≥ в його центр≥, так ≥ ман¤ть пройтис¤ ≥ погл¤нути на њхн≥ прилавки.

ѕореч. Ќевеликий (17 000 жит.) —таровинне м≥стечко (47-й км туру); багато буд≥вель ѕореча споруджен≥ на фундаментах давньоримських споруд.  олишн≥й Ђдекуманусї (у —тародавньому –им≥ головна маг≥страль з≥ сходу на зах≥д, ¤ка завжди вела до форуму) сьогодн≥ називаЇтьс¤ ƒекуманской вулицею (Dekumanska ulica) ≥ зак≥нчуЇтьс¤ у форуму - на площ≥ ћарафор (Trg Marafor). “ут ще можна побачити залишки к≥лькох колон. ‘асади будинк≥в в стил≥ венец≥анськоњ готики прикрашають площу ≥ ƒекуманскую вулицю. ¬ечорами це улюблене м≥сце прогул¤нок город¤н: тут њд¤ть морозиво ≥ обговорюють покупки. ћагазин-музей: пропонуЇ коп≥њ античних вироб≥в з керам≥ки ≥ роботи молодих хорватських митц≥в.

ƒл¤ багатьох хорватських м≥ст характерно дивовижне поЇднанн¤ сучасного ≥ минулого, сучасност≥ та ≥стор≥њ. ≤ –≥Їка (≥тал≥йська назва ‘≥уме), найб≥льший порт ’орват≥њ, - не вин¤ток. « одного боку, њњ вулиц≥ заповнен≥ автомоб≥л¤ми ≥ на поромному причал≥ завжди жваво - адже саме зв≥дси в плаванн¤ уздовж узбережж¤ в≥дправл¤ютьс¤ красен≥ корабл≥ Ђядрол≥н≥≥ї. јле ≥стор≥¤ вторгаЇтьс¤ в повс¤кденну суЇту: галасливий автобусний вокзал мирно сус≥дуЇ з красивою неоготичному церквою капуцин≥в, а буквально в дес¤тках метр≥в в≥д пристан≥ проходить головна ≥сторична (зараз п≥шох≥дна) вуличка –≥Їки -  орзо (Korzo). “ут багато вуличних кафе, де можна с≥сти ≥ почитати м≥сцеву газету, а заодно помилуватис¤ витончен≥стю м≥ськоњ башти (Gradski toranj), на фронтон≥ ¤коњ пом≥щен≥ зображенн¤ представник≥в династ≥њ √абсбург≥в: Ћеопольда I ≥  арла VI.

Ќац≥ональний парк Ђѕл≥тв≥цкие озераї. ƒл¤ автомоб≥льноњ поњздки в≥д узбережж¤ до цього нац≥онального парку треба запланувати близько 2 годин, оск≥льки по дороз≥ доведетьс¤ проњжджати через вузький перевал ¬ратн≥к (Vratnik), 698 м над р≥внем мор¤, а до нього веде серпантин г≥рськоњ дороги, по ¤к≥й раз у раз вгору-вниз снують легков≥ автомоб≥л≥. Ќац≥ональний парк (Nacionalni Park ЂPlitvicka jezeraї) напевно нагадаЇ любител¤м ≥нд≥анських бойовик≥в ёту ≥ јр≥зони.

ƒороги, толково забезпечен≥ ≥нформац≥йними покажчиками, ведуть вас повз шумл¤чий водоспад≥в (всього тут 92 водоспаду!), ¬ода ¤ких через поросл≥ мохом скельн≥ скельних впадаЇ в ш≥стнадц¤ть р≥зних по висот≥ озер. ” с≥рих вапн¤кових западинах - спок≥йна вода б≥рюзового кольору. —оковита рослинн≥сть розростаЇтьс¤ там, де кор≥нн¤ трави, чагарник≥в ≥ дерев можуть зачепитис¤ лише дивом. ” цих райських м≥сц¤х зелен≥ють останн≥ в ™вроп≥ рел≥ктов≥ л≥си; тут знайшли св≥й притулок граби, њли ≥ кам'¤н≥ дуби, серед ¤ких в≥дчувають себе ¤к вдома багато вид≥в пернатих - одуди, блакитн≥ лисиц≥, сови ≥ зозул≥ (всього понад 120 вид≥в птах≥в).

Ќац≥ональний парк Ђѕаклен≥цаї. «а —тар≥градом (Starigrad) непом≥тний покажчик виведе вас через дек≥лька к≥лометр≥в на дорогу до нац≥онального парку Ђѕаклен≥цаї ( ЂPaklenicaї), що займаЇ 102 км2 (180-й км туру). Ѕурхлив≥ потоки клекочуть на дн≥ двох глибоких ущелин - ћала ѕаклен≥ца ≥ ¬елика ѕаклен≥ца - ≥ рвутьс¤ назовн≥. √≥рський струмок ¬ел≥нка прокладаЇ соб≥ дорогу м≥ж скел¤ми в напр¤мку мор¤.

ќстр≥в ћуртер (Murter). ƒо розв≥дного мосту м≥стечка “исни (Tisno) сход¤тьс¤ вс≥ вулиц≥ гаван≥; м≥ст пов'¤зуЇ “исни з великим островом ћуртер (площа 18 км2). ’орвати посадили на цьому горбистому остров≥ оливки та ф≥гове дерево. ¬л≥тку тут завжди багато турист≥в. √ородок Ѕет≥на (Betina), що нараховуЇ 1000 жител≥в, знаходитьс¤ на п≥вн≥чному сход≥ острова ≥ в≥домий своњми кафе ≥ барами на портовоњ площ≥. —ид¤чи за столиками ≥ насолоджуючись ароматною кавою або смачним фруктовим морозивом, туристи любл¤ть спостер≥гати за м≥сцевими рибалками, ¤к≥ вдень зайн¤т≥ налагодженн¤м мереж п≥сл¤ н≥чноњ риболовл≥.

Ќеподал≥к розташований м≥стечко ћуртер. ¬узьк≥ крив≥ провулочку м≥ста спускаютьс¤ до ÷ентральноњ площ≥ (Trg Rudina) з безл≥ччю кафе та б≥стро, а на набережн≥й знаходитьс¤ великий ¤хт-центр. ћуртер служить м≥сцем в≥дплитт¤ турист≥в на морськ≥ екскурс≥њ по нац≥ональному парку Ђ орнатиї.

Ўибеник. ≤стор≥¤ розташованого на берез≥ великоњ затоки б≥л¤ гирла р≥ки  рка Ўибеника (понад 42 000 жит.) (300-й км туру) типова дл¤ ƒалмац≥њ. ѕрот¤гом стол≥ть в≥н переходив з рук в руки: в≥зант≥йц≥, венец≥анц≥, босн≥йц≥, австр≥йц≥, французи, ≥тал≥йц≥ - багато хто прагнули заволод≥ти Ўибеник. ѕроте, м≥сто, захищений з мор¤ позднеренессансной фортецею —в¤того ћикола¤ (Tvrdava Sv. Nikole), побудованоњ на окремому остров≥, р≥с ≥ розвивавс¤. «араз Ўибеник - це великий адм≥н≥стративний ≥ туристичний центр, важливий транспортний вузол.

Ќац≥ональний парк Ђ ркаї. Ќайдовша (72 км) р≥чка ƒалмац≥њ  рка бере св≥й початок з найвищоњ вершини ’орват≥њ - гори ƒ≥нара (1831 м), розташованоњ в ƒинарських масив≥. Ќа шл¤ху до узбережж¤  рка прот≥каЇ мимо старовинного м≥стечка  н≥на, в ¤кому збереглас¤ потужна й велична старохорватска¤ фортецю. Ќеподал≥к в≥д  н≥на починаЇтьс¤ територ≥¤ нац≥онального парку Ђ ркаї (315-йкм туру), створеного дл¤ охорони ун≥кальноњ природи в тому м≥сц≥, де русло р≥чки потрапл¤Ї у вузький каньйон.

ѕлоща запов≥дноњ зони складаЇ 142 км2. “ут найчист≥ша прозора г≥рська вода утворюЇ численн≥ мальовнич≥ водоспади та озера, наприклад, на д≥л¤нц≥ р≥чки довжиною 50 км можна нарахувати в≥с≥м великих водоспад≥в висотою в≥д 8 до 60 м. ћ≥ж водоспадами –ошко (Roski slap) висотою 26 м ≥ —крад≥нск≥ бук (Skradinski buk) висотою 46 м на малесенькому остр≥вц≥ ¬≥совац (Visouac) знаходитьс¤ францисканський монастир з багатою б≥бл≥отекою. ÷ентром парку Ї древнЇ м≥стечко —крад≥н (Skradin), колись велике поселенн¤ давньоримськоњ пров≥нц≥њ ≤лл≥р≥к.

ќстр≥в ¬≥с (Vis). ¬≥д —пл≥та (с. 43) до ¬иса, невеликого острова з населенн¤м 4300 ос≥б, всього лише 2,5 години плаванн¤ на пором≥. ” маленького острова - давн¤ ≥стор≥¤. ¬IV в. до н.е. тут була заснована перша грецька колон≥¤ (≤сса) на територ≥њ хорватськоњ јдр≥атики. «в≥дси грецьк≥ колон≥сти стали пересел¤тис¤ на материкове узбережж≥. —аме на вис≥ греки посадили першу на хорватських земл¤х виноградну лозу - нев≥д'Їмну частину пейзаж≥в сучасноњ ’орват≥њ.

¬елик≥ населен≥ пункти острови - ¬≥с, поромна пристань, ≥  ом≥-жа, рибальський порт. √урмани вважають сп≥йманих м≥сцевими рибалками лангуст≥в кращими в хорватськ≥й јдр≥атиц≥.  ажуть, що сам≥ м'¤сист≥ лангусти трапл¤ютьс¤ в мереж≥ вноч≥ при повному м≥с¤ц≥. “ут також вирощують пальми, ¤к≥ пот≥м висаджуютьс¤ на набережних приморських м≥ст ≥ радують око численних турист≥в. ” 1976 р. остр≥в був закритий дл¤ ≥ноземц≥в, ≥ лише в 1989 р. влада скасувала цю заборону.

ќстр≥в ’вар - пестунчик сонц¤. ’вар - самий довгий (68 км) остр≥в хорватськоњ прибережноњ зони - славитьс¤ своњм прекрасним кл≥матом. ÷е найб≥льш сон¤чне м≥сце на јдр≥атиц≥ - 2718 сон¤чних годин на р≥к. —юди краще прињздити в травн≥-червн≥, коли цв≥туть н≥жно-ф≥олетова лаванда ≥ б≥ло-червоно-рожев≥ олеандри.  р≥м того, в цей час менше турист≥в, а ц≥ни нижч≥.

ќстр≥в Ѕрач - к≥лометри пл¤ж≥в. ÷е трет¤ за величиною хорватська остр≥в з прекрасними багаток≥лометровими гальковими ≥ п≥щаними пл¤жами. ™ р≥чний аеропорт, що приймаЇ в середньому за сезон близько 40 000 турист≥в. Ѕагато соснових л≥с≥в, виноградник≥в ≥ оливкових гањв; м≥сцев≥ жител≥ збирають шавл≥¤, базил≥к та розмарин. ” ƒалмац≥њ, напевно, немаЇ н≥ одного ск≥льки-небудь в≥домого споруди (наприклад, палац ƒ≥оклет≥ана в —пл≥т≥), де б не використовувавс¤ знаменитий брачск≥й б≥лий кам≥нь, ¤кий добувають в каменоломн¤х поблизу найб≥льшого остр≥вноњ м≥стечка ѕуч≥шче (Pucisce, п≥вн≥чний сх≥д Ћ≥кар¤). ÷ей кам≥нь послужив, зокрема, ≥ дл¤ облицюванн¤ Ѕ≥лого дому у ¬ашингтон≥.

ќм≥ш (Omis). ÷е маленьке м≥стечко (6000 жит.) (30-й км туру) стоњть на краю ущелини, ¤кий тис¤чол≥тт¤ми створювала р≥чка ÷ет≥на (Cetina), спускаючись з ƒинарських г≥р. ¬иг≥дне розташуванн¤ ќм≥ш зумовило його багату ≥стор≥ю.  олись на цьому м≥сц≥ було поселенн¤ ≥лл≥р≥йц≥в, пот≥м велике римське м≥сто. ” VII-XI ст. ќм≥ш стаЇ важливим центром могутнього кн¤з≥вства хорватських племен Ќеретван≥¤, ¤ке панувало практично на вс≥й јдр≥атиц≥. Ќав≥ть венец≥анц≥ платили данину неретванск≥м кн¤з¤м прот¤гом 150 рок≥в ≥ т≥льки обманом зум≥ли перемогти хорват≥в. ѕро минулих стол≥тт¤х, повних воЇн та битв, сьогодн≥ нагадують залишки м≥ських укр≥плень у вигл¤д≥ квадратноњ веж≥ ≥ наполовину зруйнованих ст≥н; все це ≥менуЇтьс¤ фортецею —тари √рад ≥ перебуваЇ на високому схил≥ гори. ѕ≥дйом туди становить добрих 300 м; подолавши його ≥ не пошкодуЇте, побачивши що в≥дкрилас¤ чудову панораму ÷ет≥нского ущелини ≥ самого м≥ста.

ћакарска –ив'Їра.  расив≥ п≥щано-гальков≥ пл¤ж≥ на берегах маленьких затоки, в ¤ких розташован≥ рибальськ≥ селища або сучасн≥ готел≥, чергуютьс¤ з вдаютьс¤ в море невисокими крутими скел¤ми. —осни, смок≥вниц≥, кипариси, скел¤ст≥ дуби ≥ ћакки спускаютьс¤ з в≥дрог≥в Ѕ≥оково на узбережж≥, вигини ¤кого буквально повторюють жваве в розпал сезону шосе. ћакарска –ив'Їра, захищена в≥д континентальних холодних в≥тр≥в високою г≥рським ланцюгом Ѕ≥оково, прост¤гаЇтьс¤ на 60 км в≥д м≥стечка Ѕрела на п≥вноч≥ до м≥стечка √радца на п≥вдн≥.

Ѕрела (Brela). ÷е м≥стечко (51-й км туру) давно вже попул¤рний у любител≥в пл¤жного в≥дпочинку, оск≥льки тутешн≥ гальков≥ пл¤ж≥, обрамлен≥ соснами, вважаютьс¤ одними з кращих на –ив'Їр≥. —таровинний м≥ський район - √орно Ѕрела (Gornja Brela) - т¤гнетьс¤ вздовж старого прибережноњ вулиц≥, ¤ка пот≥м п≥дн≥маЇтьс¤ до в≥дроги гори в напр¤мку до писака (Pisak).

ƒельта Ќеретви. Ќа п≥вн≥чний зах≥д в≥д портового м≥ста ѕлоче (Ploce) знаход¤тьс¤ красив≥ Ѕачинськ≥ озера (Bacinska jezera) - улюблене м≥сце в≥дпочинку багатьох турист≥в, що прињжджають до ’орват≥њ, - а за ѕлоче починаЇтьс¤ дельта р≥чки Ќеретви; в цих м≥сц¤х канали розмежовують земл≥ так, що вони стають схожими на рисов≥ пол¤ китайських сел¤н. “ут вирощують, зокрема, р≥зн≥ цитрусов≥ та к≥в≥. ”н≥кальний природний св≥т р≥чковоњ дельти охорон¤Їтьс¤ в дек≥лькох орн≥толог≥чних ≥ ≈йб-орн≥толог≥чних запов≥дниках.

—тог≥н (Ston). ÷е м≥стечко (600 жит.) «находитьс¤ на вузькому перешийку, що з'ЇднуЇ п≥востр≥в з материком. …ого важливе стратег≥чне значенн¤ розум≥ли ≥ стародавн≥ римл¤ни, ¤к≥ побудували зм≥цненн¤ на гор≥ —тар≥град, ≥ дубровчане, ¤к≥ прийшли сюди в XIV ст. ƒл¤ захисту м≥сцевих солеварень ≥ л≥тн≥х резиденц≥й знат≥ ними був споруджений на перешийку потужний оборонний комплекс з довгими товстими ст≥нами ≥ могутн≥ми вежами (XIV-XVI ст.). ” самому м≥ст≥ через щодо частих землетрус≥в, на жаль, збереглос¤ небагато пам'¤ток, в основному це готичний-ренесансн≥ споруди XV-XVI ст.:  анцел¤р≥¤ ƒубровницькоњ республ≥ки, палаци знатноњ с≥м'њ —оркочев≥ч, кн¤з¤ ≥ арх≥Їпископа, а також собор. «а м≥ськими ст≥нами, на г≥рських схилах, можна побачити к≥лька красивих раннероманск≥х церков, а з високоњ кр≥посноњ башти на гор≥ ѕозв≥зд в≥дкриваЇтьс¤ прекрасний вигл¤д.

—т≥ни стогону захищали п≥востр≥в з п≥вдн¤, а з п≥вноч≥ цю ж функц≥ю виконувала фортец¤ ћал≥ —тог≥н, побудована в 1336-1358 рр.. √ородок всередин≥ фортец≥ створювавс¤ за планом, тому його вулиц≥ перетинаютьс¤ п≥д пр¤мим кутом. ” центр≥ збереглас¤ церква XIV ст., ѕ≥зн≥ше неодноразово оновлювана, з дзвоном 1419 Ќабережна ћалого стогону зводилас¤ за зразком ƒубровницькоњ. «араз у цьому тихому м≥стечку проживають 200 людей, що займаютьс¤, головним чином, вирощуванн¤м устриць ≥ м≥д≥й. —права в тому, що в ћалостонск≥й канал трохи п≥вн≥чн≥ше впадаЇ повноводна Ќеретва, а саме пр≥сна вода додаЇ м'¤су цих молюск≥в чудовий смак.

”ркаган≥в. ƒорога в≥д стогону веде в глиб п≥вострова. Ќевисок≥ гори чергуютьс¤ з долинами, де ростуть фруктов≥ дерева (смок≥вниц≥, апельсини, лимони) та багато виноградник≥в. « шосе в≥дкриваЇтьс¤ прекрасний вигл¤д на п≥вн≥чне ≥ п≥вденне узбережж¤ ѕельешац з затишними затоки ≥ прекрасними п≥щано-гальковими пл¤жами. ” маленьких бухтах розташован≥ рибальськ≥ селища та туристичн≥ табори.

ќдне з таких м≥стечок - уркаган≥в (Zuljana; 200 жит.) (29-й км) - знаходитьс¤ в сторон≥ в≥д головноњ дороги на п≥вденному берез≥. ” м≥стечку заслуговують на увагу лише два ренесансно-бароков≥ церкви XVI-XVII ст., «ате поруч з ним - один з кращих в ƒалмац≥њ галечних пл¤ж≥в.

ќреб≥ч (Orebic). ÷е м≥стечко (1500 жит.) (63-й км) лежить у п≥дн≥жж¤ найвищоњ (961 м) гори п≥вострова - —в. ≤лл≥ (Sv. Ilija). ўе з давн≥х п≥р м≥сцев≥ жител≥ славились ¤к прекрасн≥ мор¤ки, та й саме м≥стечко названо на честь потомственою с≥м'њ кап≥тан≥в далекого плаванн¤. ” XIX ст. ќреб≥ч був другим за значенн¤м (п≥сл¤ –≥Їки) портовим м≥стом на хорватському узбережж≥. ѕро в≥кових морських традиц≥¤х св≥дчать, зокрема, експонати ћорського музею (пн.-пт. 9.00-12.00 та 18.00-20.00) на м≥ськ≥й набережн≥й. ј близько розташованого на зах≥д в≥д м≥ста францисканського монастир¤ (XV ст., √отика - ренесанс, ц≥кава експозиц≥¤), поруч з охоронюваним кипарисовим л≥сом, знаходитьс¤ мальовниче цвинтар колись славних ореб≥чск≥х мор¤к≥в. «в≥дси в≥дкриваЇтьс¤ прекрасний вигл¤д на  орчули ≥ ѕельешск≥й канал.  ап≥тани пропливають повз корабл≥в гудками в≥тають своњх знаменитих предк≥в, а з монастирськоњ церкви у в≥дпов≥дь њм лунаЇ дзв≥н.

ќстр≥в  орчула. ” сезон пороми ход¤ть м≥ж ќреб≥чем та м.  орчула щогодини, у несезон час - к≥лька раз≥в на день. ќстр≥в  орчула займаЇ площу 279 км2, насел¤ють його 17 000 жител≥в. ÷е одна з найкрасив≥ших ≥ найб≥льш л≥систих остров≥в јдр≥атики, що маЇ давню ≥стор≥ю. “ак, у печерах поблизу м≥ста ¬ела Ћука знайден≥ сл≥ди людини епохи неол≥ту.

«береглис¤ також залишки грецьких ≥ римських поселень. ћ≥сцев≥ жител≥ здавна займаютьс¤ рибальством ≥ виробництвом оливковоњ ол≥њ, а в середн≥ в≥ки корчулане були в≥дом≥ ≥ ¤к каменотеси (б≥лий кам≥нь з маленького остр≥вц¤ ¬рн≥ка) ≥ кораблебуд≥вники. ќдна з найстар≥ших галузей м≥сцевого господарства - виноробство.

—толиц¤ острова (3200 жит.) «находитьс¤ на маленькому п≥востров≥.  оли ви п≥дпливаЇте до  ричали, здаЇтьс¤, що за потужною фортецею ховаЇтьс¤ велике поселенн¤. Ќасправд≥ ж  орчула - крих≥тне м≥стечко, ≥, сто¤чи на центральн≥й площ≥, через вузьк≥ отвори м≥ж середньов≥чними будинками можна побачити кр≥посн≥ ст≥ни.

 оли ви з набережноњ п≥дн≥метес¤ по необарочной парадних сходах (1908), пройдете через ворота у веж≥ ¬еликий –евел≥н (Veliki Revelin), то в≥дчуЇте, що перенеслис¤ в середн≥ стол≥тт¤.

¬ела Ћука (Vela Luka). ћ≥сто на зах≥дному узбережж≥ острова (4400 жит.) (110-й км туру). «в≥дси ход¤ть пороми до —пл≥та. “ут можна в≥дпочити на пл¤жах в≥домого остр≥вц¤-парку ќшь¤к (Osjak). Ќедалеко в≥д ¬ела Ћуки знаходитьс¤ попул¤рний реаб≥л≥тац≥йний санатор≥й  ал ос (Kalos), де за допомогою ун≥кального м≥сцевого ц≥лющого морського мулу та термальних джерел усп≥шно борютьс¤ з ревматичними захворюванн¤ми.

8.ƒержавн≥, рел≥г≥йн≥, народн≥ св¤та ≥ фестивал≥.

’орват≥¤ ” «агреб≥ - ћузичне Ѕ≥Їнале (кв≥тень), ф≥лармон≥чний ‘естиваль —в. ћарка (червень), виставка кв≥т≥в "‘лора-јрт" (червень), ћ≥жнародний фестиваль нового театру - ≈¬–ќ ј« (червень - липень), ‘естиваль мультф≥льм≥в (червень), ћ≥жнародний фольклорний фестиваль (липень), «агребський л≥тн≥й фестиваль (липень - серпень), ћ≥жнародний фестиваль театр≥в л¤льок (серпень - вересень), м≥жнародн≥ ƒн≥ ƒжазу (жовтень) ≥ «агребська м≥жнародний ¤рмарок (дата "плаваюча").

” ƒубровнику -  арнавал (лютий), св¤то —в. ​​Ѕлагий (лютий), а також знаменитий м≥жнародний Ћ≥тн≥й фестиваль (липень - серпень), п≥д час ¤кого проходить близько сотн≥ р≥зних редставлен≥й.

ўор≥чно в –ов≥не (16 сентабр¤) проходить паломництво на честь —в. ≈уф≥м≥њ, на ¤ке збираютьс¤ тис¤ч≥ в≥руючих з≥ вс≥Їњ ™вропи, на початку травн¤ - регата –ов≥нь - ѕесаро, в серпн≥ - –ов≥ньска¤ ¤рмарок, а у вересн≥ - ¤хтов≥ гонки. ” ѕорече - щор≥чний ‘ольклорний фестиваль (червень), ћ≥жнародний ‘ольклорний св¤то (серпень), Ћ≥тн¤ ¬иставка мистецтв (все л≥то) ≥ ћузичний л≥тн≥й фестиваль (з травн¤ по вересень). Ќа остров≥ –аб 9 травн¤ або 27 липн¤ влаштовуютьс¤ традиц≥йн≥ змаганн¤ арбалетник≥в (проход¤ть з 1364 р.). ”  ул≥ провод¤тьс¤  ≥нофестивал≥ ≥ ‘естиваль оперноњ музики (л≥то). ” ¬одиц≥ - м≥жнародний ћузичний фестиваль (л≥то).

” —пл≥т≥ - барвистий —в¤то —в. ​​ƒуха (7 травн¤), Ћ≥тн≥й фестиваль (середина липн¤ - середина серпн¤). ” «адар≥ проводитьс¤ щор≥чний ‘естиваль п≥рат≥в (вересень), ћ≥ський ¤рмарок «адара ≥ ѕ≥сенний фестиваль ƒалмаци≥ (липень - серпень), ћузичн≥ вечори в церкв≥ —в. ћученик≥в (серпень) ≥ ’оровий фестиваль (жовтень). Ќа остров≥  орчула з к≥нц¤ XV ст вл≥тку провод¤тьс¤ лицарськ≥ ≥гри "морешка" (по четвергах, в 21.00) ≥ "кумпан≥ю". ” –адош≥че проводитьс¤ "далмат≥нська¤ корида" (дата "плаваюча").

—в¤та ≥ неробоч≥ дн≥:†

1 с≥чн¤ - Ќовий –≥к.

6 с≥чн¤ - ’рещенн¤.

ѕасха ≥ пасхальний понед≥лок.

1 травн¤ - —в¤то прац≥.

—в¤то т≥ла господн¤.

22 червн¤ - ƒень антифашистськоњ боротьби.

25 червн¤ - ƒень державност≥.

5 серпн¤ - ƒень перемоги та вд¤чност≥ ¬≥тчизн≥.

15 серпн¤ - ”сп≥нн¤ Ѕогородиц≥.

8 жовтн¤ - ƒень незалежност≥.

1 листопада - ƒень вс≥х —в¤тих (вс≥х пок≥йних).

25-26 грудн¤ - –≥здв¤н≥ св¤та.

” лютому в ќпат≥≥ проходить традиц≥йний карнавал з нацiональними масками з≥ шк≥ри овець та баран¤чих рог≥в. ” березн≥ (приблизно в кв≥тн≥) у ’орват≥њ, можете вiдсв¤ткувати ¬еликдень i побачите особливу великодню процесiю. ” червн≥ в √уму - найменшому м≥стi в св≥т≥, проходить традиц≥йне св¤ткуванн¤, на ¤кому вибирають мера. Ћипень Ї м≥с¤цем фестивал≥в та народних св¤ткувань (наприклад, к≥нофестиваль в амф≥театрi в ѕуле, ƒалматинська  лапа - фестиваль в ќм≥ш). ћ≥жнародний л≥тн≥й фестиваль проходить в липн≥ ≥ серпн≥ в м≥стах  рк, в ѕуната та на монастирському остров≥ Koшлюн. ¬и також можете завiтати у «адар на фестиваль  ультурного л≥та, ¤кий Ї повний музичних вечор≥в з концертами музики стилю бароко та епохи ¬iдродженн¤. ” вересн≥ в селах Ѕуе ≥ ”маг проходить традиц≥йне св¤то винограду, коли вс≥ винороби з околиць йдуть в традиц≥йнiй процесiњ. –iзнi славностi закiнчуютьс¤ в жовтнi, коли проходить ћарунада - традиц≥йне св¤то св≥жих њст≥вних каштан≥в в Ћовран. ” ’орват≥њ кожний знайде те, що шукаЇ!

“ема 2,3,4. –еспубл≥ка —ловен≥¤

—ем≥нар є2.

1.«агально-географ≥чн≥ в≥домост≥ про крањну, особливост≥ геопол≥тичного розташуванн¤.

«агально-географ≥чне розташуванн¤

–еспубл≥ка —ловен≥¤ знаходитьс¤ на п≥вн≥чному заход≥ Ѕалканського п≥вострова ≥ традиц≥йно вважаЇтьс¤ балканською крањною, хоча б≥льша частина њњ територ≥њ лежить в ÷ентральн≥й ™вроп≥.

(ћатериковою межею Ѕалканського п≥вострова вважаЇтьс¤ р. ƒунай в≥д њњ гирла до впад≥нн¤ притоки р. —ави, дал≥ в≥д —ави до Ћюбл≥нськоњ котловини ≥ м≥ста Ћюбл¤на, пр¤мо на зах≥д до вершини “р≥Їстськоњ затоки. јле б≥льш≥сть словенц≥в вважаЇ свою крањну виключно виключно центральноЇвропейською. ≤снуЇ твердженн¤, що межа Ѕалкан прол¤гаЇ значно п≥вденн≥ше по р≥чц≥  упа  олпа), ¤ка проходить майже по п≥вденному кордону республ≥ки.)

—ловен≥¤ об≥ймаЇ приблизно 20,3 тис. кв.км., що складаЇ б≥л¤ 2% в≥д загальноњ площ≥ континенту, ≥ у 30 раз≥в менша за ”крањну. јле республ≥ка граЇ пом≥тну роль у пол≥тичному ≥ економ≥чному житт≥ ™вропи.

—ловен≥¤ межуЇ з јвстр≥Їю на п≥вноч≥ (324 км), ’орват≥Їю на п≥вдн≥ ≥ п≥вденному сход≥ (546 км), ≤тал≥Їю на п≥вденному заход≥ (235 км) ≥ ”горщиною на п≥вн≥чному сход≥ (102 км).  рањна маЇ вих≥д до јдр≥атичного мор¤, де в район≥ “р≥Їстськоњ затоки на п≥вн≥чн≥й м≥сцевост≥ п≥вострова ≤стр≥¤ розташований найб≥льший словенський морський порт  опер. ƒовжина береговоњ смуги дор≥внюЇ приблизно 47 км.

 

‘≥зико-географ≥чна характеристика.

—ловен≥¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ значним р≥зноман≥тт¤м природних умов ≥ р≥зкими ландшафтними контрастами. √еографи под≥л¤ють територ≥ю крањни на 13 окремих район≥в, з ¤ких ш≥сть топограф≥чних район≥в Ї основними.٭

Ќажаль топограф≥чний под≥л не в≥ддзеркалюЇ всього р≥зноман≥тт¤ словенських земель. “ому в крањнознавч≥й л≥тератур≥ часто вид≥л¤ють 9 традиц≥йних словенських ≥сторико-географ≥чних областей чи пров≥нц≥й ≥ м≥сто Ћюбл¤ну٭٭, ¤к≥ мають своњ ¤к географ≥чн≥, так ≥ культурн≥, етн≥чн≥, господарч≥ особливост≥. ÷е: ѕриморська, Ѕркини, Ќотранська, √оренська, ƒоленська, Ѕ≥ла  райна,  ар≥нт≥¤, Ўт≥р≥¤, ѕрекмурьЇ, але вони не Ї адм≥н≥стративно-територ≥альними одиниц¤ми.

ѕ≥вн≥чно-зах≥дна частина —ловен≥њ, що носить назву √оренська (¬ерхн≥й край), це високог≥рна, сильно розчленована альп≥йська область.ХХХ ¬исота таких г≥рських масив≥в, ¤к ёл≥йськ≥ јльпи,  араванке, —ав≥ньськ≥ јльпи не нижче 2000 м. ” цьому район≥ розташована найвища гора —ловен≥њ Ц “риглав (2864 м), що зображена на державному прапор≥ крањни. Ќа заход≥ област≥ , в м≥сц≥ злитт¤ р≥чок —ави-Ѕохиньки ≥ —ави-ƒолиньки бере св≥й початок багатоводна р≥чка —ава, права притока ƒунаю. Ќайкрупн≥ш≥й пров≥нц≥альний центр м≥сто  рань (36,7 тис.).

(*—еред них: 1. јльпи, включаючи ёл≥йськ≥ јльпи,  амн≥к-—ав≥нськ≥ јльпи, г≥рський ланцюг  араванок ≥ масив ѕог≥рр¤ на п≥вн≥чному сход≥ ;

2. ѕередальп≥йськ≥ схили ≤др≥њ, ÷еркно, ЎкофС¤ Ћока ≥ ѕосавС¤, що прост¤гнулис¤ через весь п≥вденний б≥к јльп;

3.ƒ≥нарський карст на п≥вденному заход≥ крањни прост¤гаЇтьс¤ в≥д ёл≥йських јльп до р. ƒр≥н шириною в≥д 60 Ц до 230 км.;

4.—ловенське узбережж¤ вздовж јдр≥атики;

5.Ќизини, що займають 1/5 територ≥њ у р≥зних частинах крањни;

6.¬ основному плоска ѕанонська р≥внина на сход≥ ≥ п≥вн≥чному сход≥.

** ƒив.: —окровища —ловении. Ц Ћюбл¤на, 1990; Fallon S. Slovenia. - Oakland, 1998

***як ≥ јльпи взагал≥, —ловенськ≥ јльпи Ц молод≥ гори, сформован≥ твердими кристал≥чними породами з багато чисельними виходами мС¤ких сланцевих площин. ƒл¤ них притаманн≥, ¤к у сус≥дн≥х районах јвстр≥њ та ≤тал≥њ висок≥ хребти з гострими зубчастими греб≥нц¤ми, крутими схилами. ” верхн≥х ¤русах г≥р розстилаютьс¤ альп≥йськ≥ полонини, нижн≥ схили вкрит≥ густими л≥сами.)

÷ентральна частина крањни Ц ƒоленська (Ќижн≥й край), ¤вл¤Ї собою альп≥йське низког≥рС¤ ≥ котловини. “ут бере св≥й початок р≥чка  рка. Ќайб≥льш важливим культурним ≥ економ≥чним центром пров≥нц≥њ Ї Ќово-ћЇсто (22,4 тис.).

ѕ≥вн≥чно-зах≥дну частину крањни, по ¤к≥й проходить водорозд≥л р≥ки —ави ≥ р≥чок јдр≥атичного узбережж¤, називають Ќотранська (¬нутр≥шн≥й край). ¬ ц≥й пров≥нц≥њ розташоване в≥доме в науц≥ ÷еркнинське озеро, ¤ке ≥нколи повн≥стю зникаЇ у мС¤ких карстових породахХ. ÷ентр пров≥нц≥њ м≥сто ѕостойна (8,2 тис.).

« ≤тал≥Їю межуЇ ѕриморська область. ÷е район з дуже р≥зноман≥тним рельЇфом. ¬≥д високих г≥рських п≥к≥в та пагорб≥в, до долин ≥ глибоких котловин, що утворилис¤ у мС¤ких карстових породах, короткою смугою морського узбережж¤ (47 км) на п≥вноч≥ п≥вострова ≤стр≥¤. ” глибоких печерах ёл≥йських јльп, що на п≥вноч≥ област≥, бере св≥й початок бурхлива р≥чка —оча. √оловн≥ пров≥нц≥йн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ центри Ќова √ориц¤ (14,8 тис.) ≥ м≥сто-порт  опер ( апод≥стр≥¤) (24,4 тис.).

Ќевеличка пров≥нц≥¤ Ѕркини на п≥вдн≥ крањни, затиснута м≥ж √оренською ≥ Ќотранською област¤ми, маЇ в основному г≥рський рельЇф. ÷ентральне м≥сто ≤л≥рська Ѕистриц¤ (2 тис.) розташована б≥л¤ п≥дн≥жж¤ гори —нЇжн≥к.

Ќа п≥вдень в≥д ƒоленськоњ област≥ лежить пров≥нц≥¤ Ѕ≥ла  райна, рельЇф ¤коњ в основному складаЇтьс¤ з пагорб≥в ≥ р≥внин на п≥вденному сход≥. Ќайб≥льш≥ пров≥нц≥йн≥ центри ћетлика (3,3 тис.), „ерномель (5,4 тис.).

 рупн≥шою ≥сторико-географ≥чною областю Ї Ўтр≥р≥¤ (чи —таЇрська область) на п≥вн≥чному сход≥ —ловен≥њ. “ут також багато г≥р ≥ долин. ѕо њњ територ≥њ течуть дв≥ потужн≥ Ївропейськ≥ р≥чки —ава (по п≥вденно-зах≥дному кордону област≥) ≥ ƒрава (перетинаЇ сх≥дн≥ райони пров≥нц≥њ). ќсновн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ центри: ћарибор (134 тис.) ≥ ÷елЇ (41 тис.). ÷е друге ≥ третЇ за розм≥рами п≥сл¤ Ћюбл¤ни м≥ста.

(Х “ерм≥н карст, що широко розповсюджений в геолог≥њ, виник в≥д назви вапн¤кового плато  рас ( арст) на п≥вденному заход≥ —ловен≥њ, де ¤вища вимиванн¤ мТ¤ких г≥рських грунт≥в були вперше досл≥джен≥ ≥ описан≥. ƒл¤ район≥в карсту притаманний специф≥чний рельЇф м≥сцевост≥ з глибокими воронками, печерами ≥ провалами, густо розчленованими долинами, р≥чками, ¤к≥ зникають у карстових ущелинах (понорах), ≥ виринають знову, часто у значно в≥ддалених районах (р. ”н≥ц¤, ѕивка, –ека). Ќайб≥льш в≥дом≥ в —ловен≥њ карстов≥ печери ѕостойнська яма, Ўкоць¤нська -яма на п≥вденному заход≥ крањни, ¤к≥ щор≥чно в≥дв≥дують тис¤ч≥ турист≥в.)

Ќайменшою пров≥нц≥Їю Ї  ар≥нт≥¤ ( орошка), др≥бний сколок колись могутнього кн¤з≥вства  арантан≥њ. ¬исок≥ гори, вкрит≥ густими л≥сами, перемежаютьс¤ з невеликими долинами. Ќайвищий г≥рський п≥к г.ѕеца (2126 м). ¬ район≥ долини ћежиц≥ лежить ≥ндустр≥альний ≥ адм≥н≥стративний центр област≥ м. –авне ( 6.8 тис.). ƒругим за значенн¤м економ≥чним ≥ культурним центром пров≥нц≥њ Ї м≥сто —ловень-√радець.

ѕрекмурСЇ (тобто область, що знаходитьс¤ за р≥чкою ћура) крайн¤ сх≥дна територ≥¤ —ловен≥њ, об≥ймаЇ частину ѕанонськоњ низини. јдм≥н≥стративним центром пров≥нц≥њ Ї м≥сто ћурська —обота (13,9 тис.).

—толиц¤ —ловен≥њ Ћюбл¤на (259) знаходитьс¤ майже в середин≥ крањни у м≥жг≥рськ≥й Ћюбл¤нськ≥й котловин≥ по обох берегах р≥чки Ћюбл¤ниц¤ б≥л¤ впад≥нн¤ њњ в р≥ку —ава. ÷е найб≥льше за чисельн≥стю м≥сто, головний пол≥тичний, культурний, господарч≥й центр республ≥ки, де перетинаютьс¤ основн≥ зал≥зничн≥, шосейн≥ та р≥чков≥ маг≥страл≥.

 л≥мат, рослинний та тваринний св≥т.

“опограф≥чн≥ особливост≥ —ловен≥њ впливають на кл≥мат крањни. ’оча в основному в≥н пом≥ркований (середньор≥чна температура с≥чн¤ Ц 2˚—, липн¤, найб≥льш жаркого м≥с¤ц¤, +21˚—), можна ч≥тко вид≥лити три кл≥матичн≥ райони. ѕерший, п≥вн≥чний-зах≥д крањни: альп≥йський кл≥мат ≥з сильним впливом јтлантики ≥ ≥нтенсивними опадами. “емпература пов≥тр¤ пом≥ркована вл≥тку ≥ холодна взимку. ƒругий, узбережж¤ ≥ б≥льша частина ѕриморськоњ област≥ мають середземноморський кл≥мат з теплою, сон¤чною погодою б≥льшою частиною року. ’оча ≥нколи, коли тепл≥ в≥три з јдр≥атики ов≥вають схили словенських јльп, то нав≥ть вл≥тку раптово може п≥ти сн≥г, що швидко тане п≥д жарким сонцем. “рет≥й район Ц це б≥льша частина сх≥дноњ —ловен≥њ, маЇ континентальний кл≥мат. «агальна к≥льк≥сть сон¤чних годин дор≥внюЇ 1700 (центральн≥ райони) до 2300 (п≥вденн≥ приморськ≥ райони), що створюЇ хорош≥ умови дл¤ туризму.

—ловен≥¤, пор¤д ≥з ‘≥нл¤нд≥Їю, Ї найб≥льш УзеленоюФ Ївропейською крањною. Ћ≥сами, де¤к≥ з ¤ких запов≥дн≥ (наприклад, “риглавський нац≥ональний парк), вкрито приблизно 46% площ≥ крањни. ¬ них зустр≥чаютьс¤ р≥дк≥сн≥ ендем≥чн≥ види рослин, характерн≥ лише дл¤ —ловен≥њ. ÷е триглавська УрозаФ, юл≥йський мак, карн≥ольська л≥л≥¤ та ≥н. √уст≥ л≥си дають притулок ведмед¤м, олен¤м, диким свин¤м, вовкам, рис¤м та 344 видам птах≥в.

ѕриблизно 43% загальноњ територ≥њ крањни займають с≥льськогосподарськ≥ земл≥: виноградники, луки, пасовиська, пашн≥.

’оча —ловен≥¤ дуже зелена крањна, дл¤ нењ актуальна проблема забрудненн¤ навколишнього середовища. ќсобливо це стосуЇтьс¤ район≥в р≥чок —ава, ћура, Ћюбл¤ниц¤ ≥ нижчоњ теч≥њ р≥чок савинського басейну. ƒощ≥ змивають залишки добрив ≥ бруд, що разом з водними масами швидко проникають через мС¤к≥ карстов≥ породи п≥д землю, загрожуючи забруднити джерела питноњ води ≥ навколишн≥ територ≥њ.

—ловен≥¤ не маЇ крупних запас≥в м≥неральноњ сировини, а лише невелик≥ поклади нафти, бурого вуг≥лл¤, л≥гн≥т≥в, пол≥металевих руд, в≥дносно велик≥ запаси ртут≥, бар≥та, каол≥на, граф≥та. ѓњ р≥чки мають значний г≥дроенергетичний ≥ г≥дро-ресурсний потенц≥ал.

ќсобливост≥ геопол≥тичного розташуванн¤.

—ловен≥¤ не Ї самост≥йним геостратег≥чним гравцем на св≥тов≥й арен≥, скор≥ше за все њњ можна в≥днести до так званих геопол≥тичних осей *, за ¤к≥ прот¤гом стол≥ть змагалис¤ велик≥ Ївропейськ≥ держави. “е, що населена переважно словТ¤нським етносом —ловен≥¤ починаючи з раннього середньов≥чч¤ ув≥йшла у сферу культурно-≥деолог≥чного впливу «ах≥дного христи¤нства, зробило њњ культурно-цив≥л≥зац≥йним мостом м≥ж зах≥дно-католицькою й сх≥дно-православною цив≥л≥зац≥¤ми.

—ловен≥ю можна в≥днести також до руб≥жних держав, розташованих на УкраюФ р≥зних економ≥чних ≥ сусп≥льно-пол≥тичних простор≥в. ” ’’ ст.. майже 50 рок≥в у —ловен≥њ насаджувалис¤ комун≥стична ≥деолог≥¤ ≥ командно-адм≥н≥стративна соц≥ально-економ≥чна система. ѕ≥сл¤ розпаду —‘–ё —ловен≥¤ (найб≥льш розвинена та експортно-ор≥Їнтована з колишн≥х югославських республ≥к) стала грати роль геопол≥тичного моста м≥ж пост≥ндустр≥альними крањнами «ах≥дноњ ™вропи ≥ —х≥дноЇвропейськими посткомун≥стичними крањнами з перех≥дною економ≥кою.

 рањни-члени ™— в≥двод¤ть —ловен≥њ одну з пров≥дних ролей у ѕакт≥ стаб≥льност≥ дл¤ ѕ≥вденно-—х≥дноњ ™вропи, розгл¤даючи њњ ¤к посередника у налагоджен≥ економ≥чноњ ≥ пол≥тичноњ сп≥впрац≥ м≥ж «ах≥дною, ÷ентральною та ѕ≥вденно-—х≥дною ™вропою. –озвинена, гомогенна, пол≥тично-стаб≥льна, демократична —ловен≥¤ розгл¤даЇтьс¤ «аходом ¤к плацдарм розширенн¤ свого пол≥тичного й економ≥чного впливу на Ѕалкани. ѕрот¤гом стол≥ть УЅалкани були потенц≥йною геопол≥тичною винагородою у боротьб≥ за Ївропейське верховенствоФ**. ≤ зараз включенн¤ держав балканського рег≥ону у Ївропейськ≥ ≥ Ївроатлантичн≥ структури Ї важливою стратег≥чною метою Ївропейськоњ пол≥тики спр¤мованоњ на розбудову Їдиноњ стаб≥льноњ ™вропи. ≤з залученн¤ Ѕалкан так званий У™вролендФ може охопити територ≥ю в≥д ѕ≥вн≥чного ≥ Ѕалт≥йського мор≥в до —ередземного мор¤ ( нагадаЇмо, що √рец≥¤ вже Ї членом Ќј“ќ (1952 р.) та ™— (1981 р.)), в≥д јтлантики до „орного мор¤.

—ловен≥¤ займаЇ дуже важливе транспортно-географ≥чне положенн¤ на перехрест≥ трансконтинентальних транспортних коридор≥в. „ерез њњ територ≥ю проходить значний в≥др≥зок пТ¤того транспортного коридору , ¤кий Ї частиною великого Ївропейського комун≥кац≥йного к≥льц¤ (—токгольм Ц √амбург - Ћ≥сабон Ц “р≥Їст Ц Ѕухарест Ц  ињв - ћосква Ц ’ельсинки Ц —токгольм ), що зТЇднаЇ «ах≥дну ™вропу з ™враз≥Їю.

Ќа сус≥дському р≥вн≥ —ловен≥¤ намагаЇтьс¤ п≥дтримувати економ≥чн≥ ≥ пол≥тичн≥ стосунки з республ≥ками колишньоњ —‘–ё, у ¤ких зараз спостер≥гаютьс¤ активн≥ Ївро ≥нтеграц≥йн≥ тенденц≥њ, в≥дбуваЇтьс¤ перех≥д до ринковоњ економ≥ки. як що ситуац≥¤ в рег≥он≥ ѕ—™ стаб≥л≥зуЇтьс¤, це спри¤тиме в≥дродженню значенн¤ старих комун≥кац≥йних шл¤х≥в, ¤к то зал≥знична маг≥страль Ћюбл¤на Ц «агреб Ц ЅЇлград Ц —копТЇ; побудованоњ ще за час≥в соц≥ал≥зму шосейноњ дороги УЅратство-™дн≥стьФ, що проходить в≥д кордон≥в —ловен≥њ з јвстр≥Їю, через Ћюбл¤ну Ц «агреб Ц ЅЇлград Ц—копТЇ ≥ до македонсько-грецького кордону та ≥н. ” цьому раз≥ значенн¤ —ловен≥њ ¤к транзитноњ зони зростатиме.

—ловен≥¤ займаЇ важливе м≥сце у геостратег≥њ сус≥дн≥х јвстр≥њ та ”горщини, дл¤ ¤ких —ловен≥¤ Ї не т≥льки одним з економ≥чних зовн≥шньо-торг≥вельних партнер≥в та зоною сухопутного транзиту, а й шл¤хом виходу до јдр≥атичного ≥ —ередземного мор≥в.

“аким чином, значенн¤ —ловен≥њ ¤к осередку стаб≥льност≥ та демократ≥њ, геопол≥тичного ≥ транспортного моста м≥ж «аходом ≥ —ходом у наступн≥ роки зростатиме.

2.ƒемограф≥чн≥ в≥домост≥ про крањну, етно- конфес≥йний склад населенн¤, в≥кова та профес≥йна структура.

Ќаселенн¤ :

2005692 (оц≥нка липн¤ 2009)

ћ≥сце крањни в св≥т≥: 145

—труктура в≥к≥в:

0-14 рок≥в: 13.5% (чолов≥к≥в 139,880 / ж≥нок +131826)

15-64 року: 69.9% (чолов≥к≥в 707,219 / ж≥нок 695470)

65 рок≥в ≥ старше: 16.5% (чолов≥к≥в 129,662 / ж≥нок 201635) (оц≥нка 2009)

—ередн≥й в≥к:

¬≥д загального числа населенн¤: 41.7 року

чолов≥к≥в: 40.1 року

ж≥нок: 43.3 року (оц≥нка 2009)

“емп приросту населенн¤ :

-0.113% (ќц≥нка 2009)

ћ≥сце крањни в св≥т≥: 214

 оеф≥ц≥Їнт народжуваност≥ :

8.97 народжень / 1,000 (оц≥нка 2009)

ћ≥сце крањни в св≥т≥: 211

ћ≥грац≥¤ населенн¤:

0.52 м≥гранта / (оц≥нка 2009)

ћ≥сце крањни в св≥т≥: 63

”рбан≥зац≥¤:

м≥ське населенн¤: 48% загальноњ к≥лькост≥ населенн¤ (2008)

прир≥ст урбан≥зац≥њ: р≥чний показник на-0.6% (2005)

—п≥вв≥дношенн¤ статей:

при народженн≥: 1.07 чолов≥к≥в / ж≥нку

менш н≥ж 15 рок≥в: 1.06 чолов≥к≥в / ж≥нку

15-64 року: 1.02 чолов≥к≥в / ж≥нку

65 рок≥в ≥ старше: 0.64 чолов≥к≥в / ж≥нку

¬≥д загального числа населенн¤: 0.95 чолов≥к≥в / ж≥нку (оц≥нка 2009)

“ривал≥сть житт¤ :

¬≥д загального числа населенн¤: 76.92 рок≥в

ћ≥сце крањни в св≥т≥: 60

чолов≥к≥в: 73.25 року

ж≥нок: 80.84 року (оц≥нка 2009)

¬≤Ћ / —Ќ≤ƒ - поширен≥сть серед дорослого населенн¤ :

менше н≥ж 0.1% (оц≥нка 2007)

ћ≥сце крањни в св≥т≥: 143

¬≤Ћ / —Ќ≤ƒ - люди, що живуть з ¬≤Ћ / —Ќ≤ƒ:

280 (оц≥нка 2007)

ћ≥сце крањни в св≥т≥: 154

¬≤Ћ / —Ќ≤ƒ - смертельн≥ випадки:

менше н≥ж 100 (оц≥нка 2007)

ћ≥сце крањни в св≥т≥: 133

Ќац≥ональн≥сть:

≈тн≥чн≥ групи:

—ловенц≥ 83.1%, серби 2%, хорвати 1.8%, босн≥йц≥ 1.1%, ≥нш≥ або незазначен≥ 12% (перепис 2002)

–ел≥г≥њ:  атолики 57.8%, мусульмани 2.4%, православн≥ 2.3%, ≥нш≥ христи¤нськ≥ 0.9%, самост≥йн≥ 3.5%, ≥нш≥ або незазначен≥ 23%, жоден 10.1% (перепис 2002)

ћови:

—ловенська 91.1%, сербсько-хорватська 4.5%, ≥нш≥ або незазначен≥ 4.4% (перепис 2002)

¬итрати на осв≥ту:

6% ¬¬ѕ (2005)

ћ≥сце крањни в св≥т≥: 41

3.ƒержавно-пол≥тичний устр≥й, адм≥н≥стративно-територ≥альний под≥л, ≥сторико-географ≥чн≥ област≥. ƒержавна символ≥ка.

—ловен≥¤ - парламентська республ≥ка. ƒ≥Ї конституц≥¤ в≥д 23 грудн¤ 1991 р.з наступними поправками в≥д 23 червн¤ 2004 р.

√лава держави - президент,† ¤кий Ї також √оловнокомандуючим збройними силами. ќбираЇтьс¤ на основ≥ загального, р≥вного ≥ пр¤мого виборчого† права при таЇмному голосуванн≥ строком на 5 рок≥в,† але не б≥льш ¤к† два† рази п≥др¤д.† ” раз≥ неможливост≥ виконанн¤ президентом своњх обов'¤зк≥в† тимчасово† його† обов'¤зки† переход¤ть до голови ƒержавних збор≥в. ѕрезидент –еспубл≥ки —ловен≥¤ Ц ƒан≥ло “ё– (Danilo Turk).ќбраний 21 жовтн¤ ≥ 11 листопада 2007 р. ¬ступив на посаду 22 грудн¤ 2007 р.

†Ќайвищим† законодавчим органом Ї ƒержавн≥ збори( Drzavni zbor) (однопалатний парламент), ¤кий складаЇтьс¤ з 90 депутат≥в, обираютьс¤ строком на 4 роки шл¤хом загальних† р≥вних пр¤мих вибор≥в при таЇмному голосуванн≥.† ≤тал≥йська ≥ угорська громади обирають по одному представнику. ƒержавн≥ збори приймають закони ≥ ≥нш≥ р≥шенн¤, ратиф≥кують м≥жнародн≥ договори, можуть провести референдум по своњй ≥н≥ц≥атив≥, за пропозиц≥Їю ур¤ду приймають р≥шенн¤ по оголошенню в≥йни або введенн¤ надзвичайного положенн¤, за вимогою одн≥Їњ третини депутат≥в ƒержавних збор≥в або за вимогою ƒержавноњ ради можуть† провести парламентське розсл≥дуванн¤. ƒержавна рада - консультативний орган, ¤кий† складаЇтьс¤ з 40 представник≥в соц≥альних, економ≥чних, профес≥йних груп населенн¤, ¤к≥ обираютьс¤ колег≥Їю† виборщик≥в строком на 5 рок≥в.† —еред них 22 - представники м≥сцевих ≥нтерес≥в, 4 - представники труд¤щих, 4 - роботодавц≥в, 4† сел¤нства,† рем≥сництва ≥ незалежних профес≥й,† 6 - представники нееконом≥чноњ сфери д≥¤льност≥.„лен ƒержради не може бути одночасно членом ƒержзбор≥в. ƒержавна рада може пропонувати ƒержзборам прийн¤ти закон, направити в ƒержзбори свою думку по питанн¤х, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в њх компетенц≥њ, вимагати перегл¤ду р≥шенн¤ ƒержзбор≥в про прийн¤тт¤ закону, вимагати проведенн¤ референдуму, розсл≥дуванн¤ питань державного значенн¤; за вимогою ƒержзбор≥в повинен висловити свою думку по ≥ндив≥дуальних питанн¤х. ƒержавн≥ збори обран≥ 21 вересн¤ 2008 р. √олова Ц ѕавел √јЌ“ј–(Pavel Gantar). ƒержавна рада(Drzavni svet) обрана 21-22 листопада 2007 р. √олова Ц Ѕлаж  ј¬„»„(Blaz Kavcic). ќбраний 12 грудн¤ 2007 р.

¬иконавча† влада† зд≥йснюЇтьс¤† ур¤дом,† що складаЇтьс¤ з голови ≥ м≥н≥стр≥в,† ¤к≥† в рамках† своЇњ компетенц≥њ незалежн≥ ≥ в≥дпов≥дальн≥ перед ƒержавними зборами.  андидатура голови ур¤ду пропонуЇтьс¤ ƒержавним† зборам дл¤ голосуванн¤ президентом п≥сл¤ консультац≥й з л≥дерами парламентських† груп.†  андидата† можуть† також висунути парламентськ≥ групи† або† м≥н≥мум 10 депутат≥в.† ” раз≥ висуненн¤ к≥лькох кандидатур голосуванн¤† проводитьс¤ по кожному окремо,† починаючи з кандидата в≥д президента.† якщо† жоден† кандидат не д≥стане потр≥бноњ б≥льшост≥,† то президент розпускаЇ ƒержзбори ≥ проводить нов≥ вибори.† ћ≥н≥стри призначаютьс¤ ≥ ув≥льн¤ютьс¤ в≥д посади за пропозиц≥Їю голови ур¤ду. ”р¤д затверджений ƒержавними зборами 21 листопада 2008 р. ќстанн≥ зм≥ни проведен≥ 22 жовтн¤ 2009 р.  оал≥ц≥йний: —оц≥ал Ц демократи(—ƒ), Ћ≥беральна демократ≥¤ —ловен≥њ(Ћƒ—), "«арес Ц Ќова пол≥тика"(«- Ќѕ), ƒемократична парт≥¤ пенс≥онер≥в —ловен≥њ(ƒѕѕ—). √олова ур¤ду –еспубл≥ки —ловен≥¤† - Ѕорут ѕј’ќ–(Borut Pahor).

ѕол≥тичн≥ парт≥њ

«арес Ц Ќова пол≥тика"(Zares Ц Nova politika). ѕарт≥¤.† «аснована 6 жовтн¤ 2007 р. √олова Ц √регор √ќЋќЅ»„(Gregor Golobic).

ƒемократична парт≥¤ пенс≥онер≥в —ловен≥њ - ƒѕѕ—(Demokraticna stranka upokojencev Slovenije- DESUS). √олова -  арл ¬≥ктор ≈–'я¬≈Ќ÷(Karl Viktor Erjavec).

Ћ≥беральна† демократ≥¤ —ловен≥њ† - Ћƒ—(Liberalna Demokracija Slovenije Ц LDS). «аснована в 1994р. шл¤хом злитт¤ Ћ≥берально-демократичноњпарт≥њ, парт≥њ, "зелених" Cловен≥њ, ≈косоц≥альноњ парт≥њ, бувших член≥в ƒемократичноњ парт≥њ ≥ —оц≥ал≥стичноњ парт≥њ —ловен≥њ. Ќал≥чуЇ 18 тис. член≥в. √олова Ц  атар≥на  –≈—јЋ(Katarina Kresal, ж≥н.)

Ќова —ловен≥¤- ’ристи¤нська народна парт≥¤(Nova Slovevenija- KrscanskaLjudska Stranka). ѕарт≥¤. —творена в серпн≥ 2000 р. бувшими членами —ловенськоњ народноњ парт≥њ(—Ќѕ). √олова - Ћюдмила Ќќ¬ј (Ljudmila Novak, ж≥н.).

ѕарт≥¤ молод≥ —ловен≥њ- ѕћ—(Stranka Mladih Slovenije Ц SMS). √олова - ƒарко  –ј…Ќ÷(Darko Krajnc).

—ловенська народна парт≥¤ - —Ќѕ (Slovenska ljudska stranka - SLS). ѕарт≥¤. Cтворена 16 кв≥тн¤ 2000р. на об'Їднавчому з'њзд≥ Cловенськоњ народноњ парт≥њ, заснованоњ в 1989р. ≥ парт≥њ —ловенських христи¤нських демократ≥в, заснованоњ в 1990р. √олова- –адован ∆≈–'я¬(Radovan Zerjav).

—ловенська† нац≥ональна парт≥¤ - —Ќѕ (Slovenska nacionalna stranka -† SNS). «аснована в 1991р. Ќал≥чуЇ 7 тис. член≥в(2007 р.). √олова† - «маго† ™Ћ»Ќ„»„ (Zmago Jelincic).

—ловенська демократична парт≥¤ - —ƒѕ (Socialdemokratska stranka Slovenije - SDSS). «аснована в 1989р. ¤к —оц≥ал- демократична парт≥¤ —ловен≥њ(—ƒѕ—). ѕерейменована у вересн≥ 2003 р. Ќал≥чуЇ 20 тис. член≥в. √олова - янез яЌЎј (Janez Jansa).

—оц≥ал-демократи - —ƒ (Socialni† demokrati - SD).† ѕарт≥¤. «аснована в 1992 р. ¤к передвиборчий блок п≥д† назвою† ™диний список,† ¤кий включив первинно ƒемократичну парт≥ю пенс≥онер≥в† —ловен≥њ (ƒѕѕ—),† ѕарт≥ю демократичних рефом (ѕƒ–),† —оц≥ал-демократичну ун≥ю (—ƒ”),† –об≥тничу парт≥ю —ловен≥њ (–ѕ—).† ” 1993 р.† блок† перетворено в парт≥ю п≥д назвою ™диний список соц≥ал Ц демократ≥в(™——ƒ), ¤кий в червн≥ 2005 р. було перейменовано в парт≥ю з нин≥шньою назвою†† Ќал≥чуЇ 23 тис. член≥в. √олова - Ѕорут† ѕј’ќ– (Borut Pahor).

ƒержавний прапор - Ќац≥ональний прапор —ловен≥њ ¤вл¤Ї собою пр¤мокутне полотнище з трьох р≥вних смуг: верхньоњ - б≥лого, середньоњ - синього ≥ нижньоњ - червоного кольору з гербом —ловен≥њ, вм≥щеним у верхню частину прапора ближче до держака. Ќа герб≥ зображено силует найвищоњ гори —ловен≥њ - “р≥глава, а також символ≥чно зображено јдр≥атичне море ≥ р≥ки —ловен≥њ.  ольори прапора панславТ¤нськ≥, вони використовувалис¤ на б≥льш древн≥х гербах ≥ вважалис¤ нац≥ональними ще до ухваленн¤ прапора словенськими патр≥отами в 1848 роц≥. Ќа такий виб≥р кольор≥в њх п≥дштовхнули кольори прапора –ос≥њ. ѕрапор асоц≥ювавс¤ з —ловен≥Їю ≥ п≥д час њњ перебуванн¤ в склад≥ ёгослав≥њ. ” 1945 на прапор≥ було вм≥щено червону з≥рку. ѕ≥сл¤ отриманн¤ незалежност≥ з≥рку з прапора було прибрано. Ќовий прапор був оф≥ц≥йно прийн¤тий 27 червн¤ 1991 року.

ƒержавний г≥мн - √≥мн —ловен≥њ з 1989 року ¤вл¤Ї собою сьому строфу в≥рша ‘ранце ѕрешерна (1800-1849)† "Zdravljica" (рос≥йськ. "“ост", 1844). ћузика г≥мну належить —танко ѕремрлу (1880-1965). ¬≥рш ѕрешерна було заборонено австр≥йською цензурою за пропаганду слов'¤нськоњ Їдност≥. ¬≥н в≥дноситьс¤ до так званоњ ф≥гурноњ поез≥њ - кожна строфа граф≥чно нагадуЇ келих.

ƒержавний г≥мн —ловен≥њ починаЇтьс¤ словами:† "„удове те вино, що даруЇ виноград дл¤ дружн≥х бес≥д". ƒал≥ в≥н славить м≥сцеве вино, слов'¤нських побратим≥в, прекрасних д≥вчат ≥ той день, коли назавжди буде забуто ворожнечу м≥ж народами-сус≥дами.

4.ќсновн≥ етапи ≥сторичного розвитку.

≤сторична хрон≥ка:

I ст. до н. е. - територ≥¤ —ловен≥њ завойована римл¤нами.

VI ст. - початок слов'¤нського заселенн¤ крањни.

VII ст. - утворенн¤ держави  арантан≥¤.

788 р. - у склад≥ ‘ранкськоњ держави.

843 р. - крањна ув≥йшла до —х≥дно-‘ранкського корол≥вства.

1282 р. - словенська територ≥¤ потрапл¤Ї у сферу впливу австр≥йських √абсбург≥в.

1867 р. - складова частина јвстро-”горщини.

1918 р. - ув≥йшла до  орол≥вства серб≥в, хорват≥в ≥ словенц≥в (ёгослав≥¤).

1941 - 1945 рр. - п≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни крањна була окупована в≥йськами Ќ≥меччини й ≤тал≥њ.

1945 р. - у склад≥ ёгослав≥њ ¤к союзна республ≥ка.

25 червн¤ 1991 р. - проголошенн¤ незалежноњ республ≥ки.

—лов'¤нськ≥ предки сучасних словенц≥в ос≥ли на територ≥њ крањни у VI стол≥тт≥ н. е. ” VII стол≥тт≥ вони утворили  арантан≥ю, ¤ка стала одн≥Їю з перших слов'¤нських держав. ” 745 роц≥  арантан≥¤ в обм≥н на в≥йськову допомогу визнала протекторат з боку франк≥в, збер≥гши при цьому формальну незалежн≥сть до свого розпаду в 1180 р. ¬плив франк≥в спри¤в христи¤н≥зац≥њ словенц≥в.

Ѕлизько 1000 року були написан≥ Brizinski spomeniki, перший письмовий документ словенською мовою. ” XIV стол≥тт≥ територ≥¤ сучасноњ —ловен≥њ п≥дпала п≥д владу √абсбург≥в ≥ надал≥ ув≥йшла до складу јвстро-”горщини. —ловен≥¤ була розд≥лена на три пров≥нц≥њ:  раньську, √ор≥шку ≥ ЎтаЇрську.

” 1809-1813 рр. б≥льша частина —ловен≥њ входила до складу ≤лл≥р≥йських пров≥нц≥й. ” XIX стол≥тт≥, особливо п≥д час –еволюц≥њ 1848-1849 рр. в јвстр≥њ та п≥сл¤ нењ, у —ловен≥њ розвиваЇтьс¤ нац≥ональний рух (центр -  райна).

” 1918 роц≥ розпалась јвстро-”горщина, внасл≥док чого ≤тал≥¤ захопила област≥ ѕриморська й ≤стра, а також частину ƒалмац≥њ. –ешта словенських земель ув≥йшли до новоутвореного  орол≥вства серб≥в, хорват≥в ≥ словенц≥в, ¤ке в 1929 р. було перейменоване на  орол≥вство ёгослав≥¤.

 орол≥вство ёгослав≥¤ розпалос¤ п≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни, а —ловен≥¤ ув≥йшла до складу соц≥ал≥стичноњ ёгослав≥њ, про що було оголошено 29 листопада 1945.

«а результатами проведеного референдуму —ловен≥¤ проголосила незалежн≥сть в≥д —‘–ё 25 червн¤ 1991. —ловен≥¤ - Їдина крањна, ¤ка вийшла ≥з —‘–ё практично без кровопролитт¤. ¬≥йна за незалежн≥сть тривала менш н≥ж два тижн≥. Ѕуло проведене бомбардуванн¤ дор≥г, внасл≥док чого й загинули Їдин≥ жертви конфл≥кту - вод≥њ-далекоб≥йники.

5.¬идатн≥ д≥¤ч≥ ≥стор≥њ та культури.

—ловенц≥ завжди з великою повагою ставилис¤ до своЇњ культури, в≥дстоювали њњ в≥д ассим≥л¤торських заз≥хань сус≥дн≥х держав. ѕрот¤гом стол≥ть культура ≥ мова служили словенц¤м потужним фактором розвитку нац≥ональноњ самосв≥домост≥. –езультатом цього стали багате культурне житт¤ та широка мережа культурних товариств, орган≥зац≥й та ≥нституц≥й. Ѕ≥бл≥отеки, музењ, галерењ, науков≥ та краЇзнавч≥ товариства, профес≥йн≥ та аматорськ≥ театри розташован≥ по вс≥й територ≥њ крањни.

¬елику роль у п≥дтримц≥ нац≥ональноњ культури в≥д≥граЇ держава. ¬она ф≥нансуЇ профес≥йн≥ ≥нституц≥њ у сферах музики, театру, охорони культурного спадку, нац≥ональну б≥бл≥отеку, б≥льшу частину м≥жнародних кеультурних проект≥в, велику частку книгодрукуванн¤, а також культурну д≥¤льн≥сть угорськоњ та ≥тал≥йськоњ нац≥ональних меншин та словенц≥в за кордоном.

ќргани м≥сцевого самовр¤дуванн¤ несуть в≥дпов≥дальн≥сть лише за б≥бл≥отеки, де¤к≥ мун≥ц≥пальн≥ музењ та культурн≥ товариства. ” 2000 р. на потреби культури було вид≥лено 0,9% ¬Ќѕ, що перевищуЇ аналог≥чн≥ витрати ≥нших невеликих центральноЇвропейських держав.

” —ловен≥њ нараховуЇтьс¤ 150 книговидавництв, ¤к≥ 1999 р. видали 3976 назв книг. Ѕ≥бл≥отечний фонд крањни складаЇ 15900000 книг ( 8 на особу). Ѕ≥льше н≥ж 650000 ос≥б в≥дв≥дують щороку вистави 12 словенських театр≥в. Ѕлизько 4 Ц 6 художн≥х ф≥льм≥в виробл¤ють щороку словенськ≥ к≥нематограф≥сти. ” —ловен≥њ д≥ють 45 пост≥йних картинних галерей. Ќа аматорському р≥вн≥ понад 100000 словенц≥в беруть участь у д≥¤льност≥ 1700 куольтурних груп ( здеб≥льшого музичних, хорових, театралтних). ¬с≥ ц≥ факти створюють картину активного культурного житт¤, ¤ке бу¤Ї нав≥ть у с≥льськ≥й м≥сцквост≥, де можна знайти 300 культурних центр≥в.

ќсв≥та .—ловен≥¤ маЇ високий р≥вень осв≥ченост≥ населенн¤ ( 99,6% населенн¤ в≥ком понад 10 рок≥в).ѕочаткова школа (osnovna sola) Ї обовФ¤зковою ≥ доступною дл¤ вс≥х д≥тей в≥ком в≥д 7 до 15 рок≥в. Ќавчанн¤ у середн≥й школ≥, ¤к правило, триваЇ 4 роки. ƒе¤к≥ середн≥ школи ор≥ентуютьс¤ на п≥дготовку учн≥в до певноњ профес≥њ, ≥нш≥ Цце г≥мназ≥њ Ц готоють до вступу до ун≥верситет≥в. “≥, хто п≥сл¤ зак≥нченн¤ початковоњ школи в≥дв≥дували трьохр≥чн≥ професфйн≥ курси, продовжують навчанн¤ у техн≥чних коледжах.≈тн≥чн≥ угорц≥ та ≥тал≥йц≥ мають право навчатис¤ р≥дною мовою у 18 початкових та 46 середн≥х школах, що розташован≥ переважно у ѕрекмурськ≥й та ѕриморськ≥й област¤х.

—ловен≥¤ маЇ лише два ун≥верситети Ц Ћюбл¤нський ун≥верситет ( заснований у 1595 р.) ≥ невеличкий ун≥верситет у ћарибор≥ ≥з сукупною к≥льк≥стю студент≥в приблизно 50 тис¤ч. Ќавчанн¤, ¤к правило триваЇ чотири роки. ќдин р≥к в≥дводитьс¤ на написанн¤ дипломноњ роботи ≥ отриманн¤ диплому про вищу осв≥ту.јле ≥снують й ≥нш≥ програми навчанн¤, зокрема двохр≥чний курс, що готуЇ студент≥в до адм≥н≥стративноњ роботи тощо. ÷ю квал≥ф≥кац≥ю можна прир≥вн¤ть до квал≥ф≥кац≥њ бакалавра ( чи молодшого спец≥ал≥ста) украњнських ун≥верситет≥в. «добутт¤ медичного диплому триваЇ 7 рок≥в.

Ќавчальний р≥к у початков≥й та середн≥й школ≥ триваЇ з 1 вересн¤ Ц 25 червн¤ з 10-денними кан≥кулами на –≥здво ’ристове ≥ Ќовий р≥к, кан≥кул¤рним тижнем на початку лютого ≥ на ѕасху. Ќавчанн¤ в ун≥верситетах триваЇ з 1 жовтн¤ до 30 травн¤ з ≥спитами у червн≥ та на початку липн¤.

Ќаука. —ловен≥¤ маЇ довн≥ традтц≥њ наукових досл≥джень. Ќе зважаючи на те, що —ловенська академ≥¤ наук та мистецтв заснована лише 1938 р. на баз≥ наукового товариства ( д≥¤ло з 1921р.) , здобутки словенських вчених внесли вагомий внесок у св≥тову науку. Ќаприклад, у 1924 р. словенський доследник ‘редер≥к ѕрегл отримав Ќобел≥вську прем≥ю за досл≥дженн¤ у галуз≥ орган≥чноњ х≥м≥њ.

—ьогодн≥ —ловенська академ≥¤ наук ≥ мистецтв обТЇдюЇ 14 науково-досл≥дних ≥нститут≥в (Ќƒ≤). ” 2001 р. у крањн≥ нараховувалос¤ приблизно 7000 науковц≥в. —еред них найб≥льше ун≥верситетських викладач≥в (34%), 15% працюють у нац≥ональних Ќƒ≤, 22% - в ≥нших установах, 20% - у досл≥дницьких в≥дд≥лах р≥зноман≥тних компан≥й. « 1994 р. комерц≥йн≥ компан≥њ, що провод¤ть зарЇЇстрован≥ досл≥дницьк≥ програми, теж вважаютьс¤ досл≥дницькими орган≥зац≥¤ми.

«г≥дно з данними статистичного управл≥нн¤ у 1997 р. у крањн≥ д≥¤ло 340 досл≥дницьких орган≥зац≥й. ”р¤д республ≥ки посл≥довно зб≥льшуЇ частку державного бюджету, спр¤мовану на стимулюванн¤ технолог≥чного розвитку, узгоджуючи це з директивами ™— стосовно державних субс≥д≥й. Ќа сьогодн≥ —ловен≥¤ вид≥л¤Ї на науков≥ досл≥дженн¤ 1,5% ¬Ќѕ, прочому половина ц≥Їњ суми надходить з державного бюджету, ≥нша Ц з приватних джерел.

“ак, 2000 р. 32% бюджету ћ≥н≥стерства наук та технолог≥й було вид≥лено на техн≥чн≥ науки, 26,09% - природнич≥ науки, 14,3% - гуман≥тарн≥ науки, (,07% - медицину, 7,69% - б≥отехнолог≥њ та ),48% - на природний та культурний спадок

Ќа наступн≥ 10 рок≥в —ловен≥¤ маЇ нам≥р створити потужне У¤дроФ з висококвал≥ф≥кованих фах≥вц≥в св≥тового р≥вн¤, ¤к≥б проводили наукову роблту та перспективн≥ досл≥дженн¤ у основних галуз¤х науки.

Ћ≥тература. ѕрот¤гом стол≥ть словенська культура ≥ л≥тература розвивалис¤ п≥д дом≥нуючим впливом н≥мецькоњ та ≥тал≥йськоњ культури, римо-католицькоњ церкви. ” ¤кост≥ оф≥ц≥йноњ й д≥ловоњ мови застосовувалас¤ н≥мецька, а у богослуж≥нн≥ Ц латинська.  ороткочасна д≥¤льн≥сть словТ¤нського просв≥тника ћефод≥¤ та його учн≥в у Ќижн≥й ѕаннон≥њ за час≥в кн¤з¤  оцела залишила де¤кий в≥дбиток у словенськ≥й культур≥ ≤’-’ ст., але з цього часу на словенськ≥й мов≥ майже не збер≥глос¤ писемних памТ¤ток. ¬≥дом≥ лише дв≥ спов≥дальн≥ молитваи ≥ в≥дривок повчанн¤, ¤к≥ близько 970-1000 рр. були вписан≥ латинськими л≥терами у кодекс Їпфскопа баварського м≥ста ‘рейзинга ( словенською мовою Ѕр≥ж≥нь).÷≥ тексти отримали назву Ѕр≥ж≥нськ≥ аркуш≥ ≥ Ї найстар≥шими текстами словенською мовою.

” епоху –еформац≥њ словенськ≥й св¤щеник-протестант ѕр≥мож “рубар (1508 Ц 1586 рр.) розробив ≥ впровадив словенську абетку ( на основ≥ латиниц≥), а у 1550 р. опубл≥кував першу книжку р≥дною мовою. јдам Ѕохорич (1520 Ц 1598 рр.) продовжив роботу по вдосконаленню словенськоњ абетки, ¤ка згодом отримала назву бохоричиц≥.1589 р. в≥н видав першу граматику словенськоњ мови. “огож року ёр≥й ƒалматин (1547 Ц1589 рр.) зробив повний переклад Ѕ≥бл≥њ на словенську мову. ” 1568 р. у любл¤н≥ була в≥дкрита перша загально-доступна б≥бл≥отека, основний фонд ¤коњ сформував ѕ. “рубар.

÷≥кав≥ данн≥ крањнознавчого хароктеру про природу, ≥стор≥ю, народн≥ звичањ можна знайти у середньов≥чних словенських хрон≥ках ≤Їрон≥ма ћаг≥сера (Ујннали  ар≥нт≥њФ, 1612 р.), ћартина Ѕаучера ( прац≥ по ≥стор≥њ окремих областей), ≤огана Ўенлебена Ц першого словенського археолога (У арн≥ола давн¤ ≥ новаФ, 1681 р.), ≤огана ¬айкарда ¬альвасара (1641 Ц 1693 рр.) автора У—лави герцогства  арн≥олаФ (1689 р.). јле вс≥ ц≥ твори були написан≥ або латинською, або н≥мецькою мовами.

ѕ≥д впливом ≥дей французького прсв≥тництва ≥ реформ ћар≥њ “ерез≥њ та …осипа II у XVIII ст. у —ловен≥њ розвиваЇтьс¤ св≥тська л≥тература. Ќа цей пер≥од припадаЇ д≥¤льн≥сть ћарко ѕохл≥на (1735 Ц 1801 рр.), ¤кий написав першу ≥сторичну працю словенською мовою (У рањнська хрон≥каФ), та першого словенського драмитурга јнтона Ћ≥нхарда (1756 Ц 1795 рр.), в≥домого поета ¬алентина ¬одника (1758 Ц 1819 ррю).

Ќа початку ’≤’ ст. розвиток л≥тератури та мови прискорюЇтьс¤ у звТ¤зку з процесом нац≥онального ¬≥дродженн¤. ” 1808 р. була опубл≥кована граматика словенськоњ мови ≈рне¤  оп≥тара (1780 Ц 1844 рр.), що заклала п≥двалини сучасноњ словенськоњ л≥тературноњ мови.

” 30- х рр ’≤’ ст. Ќавколо журналу У рањнська бдж≥лкаФ формуЇтьс¤ когорта молодих словенських л≥тератор≥в, серед ¤ких пров≥дною постатю був ‘ранце ѕрешерн (1800 Ц 1849 рр.). ” —ловен≥њ його називають Упоетом нац≥њФ. ѕрешерн продовжив роботу над удосконаленн¤м словенськоњ л≥тературноњ мови. …ого прос¤кнут≥ романтизмом ≥ гуман≥змом твори (У¬≥нок сонет≥вФ, У’рещен¤ на —авиц≥Ф, У«дравиц¤Ф та ≥н.) стали вагомим внеском не т≥льки у словенську , а й св≥тову л≥тературу.

Ќа другу половину ’≤’ ст. ѕрипадаЇ творч≥сть основоположника реал≥стичноњ словенськоњ прози ‘рана Ћевстика (1831 Ц 1887 рр.) та автора першого словенського ≥сторичного роману …осипа ёрчича (1844 Ц 1881 рр.).

ѕер≥од к≥нц¤ ’≤’ Ц ≤ пол. ’’ ст. ¬изначаЇ творч≥сть засновник≥в словенського модерн≥зму поета ќтона ∆упанчича (1878 Ц 1949 рр.) та новелиста ≥ драматурга ≤вана ÷≥нкара (1876 Ц 1918 рр.).

ƒом≥нуючим напр¤мом словенськоњ л≥тератури п≥сл¤ ≤≤ св≥товоњ в≥йни ≥ утворен¤ Ќ‘–ё стаЇ сой≥ал≥стичний реал≥зм ( новели ¬оронаца ѕрежихова (1893 Ц 1950 рр.), л≥рика ÷. ¬ипотника (1914 Ц 1972 рр.) та ≥н.

« серндини 50-х рр. ’’ ст. ѕочинають посилюватис¤ модерн≥стськ≥ теч≥њ ( поез≥¤ ≈дварда  оцбека (1904 Ц 1981 рр.), новели ¬≥том≥ла ∆упана (1914 Ц 1987 рр.) та ≥н.

—еред найб≥льш попул¤рних сучасних л≥тератор≥в авангардистського напр¤му сл≥д в≥дм≥тити ƒраго янчара (1948 рр.), “омаза Ўаламуна (1941 р.),  аетана  овача (1931 р.), –уд≥ Ўел≥до (1935 р.)

ћузика ≥ театр.ѕрофес≥йна музикальна культура у —ловен≥њ зФ¤вилас¤ довол≥ рано. ¬ажливу рольу розвитку музики в≥д≥грав реформац≥йний рух тому , що протестанти заохочували хоров≥ сп≥ви прачан у церкв≥.

Ќайб≥льш в≥домим словенським композитором епохи п≥знього середньов≥чча був якоб √алус Ц автор чисельних мес, мадригал≥в й п≥сень дл¤ церковного хору. ” 1701 р. у Ћюбл¤н≥ була в≥дкрита ф≥лармон≥чна академ≥¤. ѕочавс¤ розкв≥т класичноњ музики, зФ¤вилис¤ опери, оратор≥њ, симфон≥чн≥ твори тощо. 1783 р. якоб «упан (1734 Ц 1810 рр.) створив першу оперу словенською мовою УЅел≥нФ.

™вропейську попул¤рн≥сть здобула творчвсть словенського композитора другоњ половини ’≤’ ст. ’уго ¬ольфа.

¬ пер≥од м≥ж першою та другою св≥товими в≥йнами працювали талановит≥ композитори ћар≥й  оган, —лавко ќстерц та ≥н.

—еред сучасних композитор≥в, попул¤рн≥сть ¤кий вийшла за меж≥ —ловен≥њ сл≥д назвати ѕр≥можа –амовша, ћарФ¤на  оз≥на, Ћойзе Ћеб≥ча.

ѕопул¤ризац≥Їю ≥ п≥дтримкою фольклорноњ музики займаЇтьс¤ ≤нститут музики та народних манускрипт≥в.

—в≥тський театр у —ловен≥њ виник у перш≥й половин≥ XVII ст. ” 1765 р. у Ћюбл¤н≥ в≥дкривс¤ —тановий театр на сцен≥ ¤кого ставилис¤ пТЇси н≥мецткою мовою. Ћише у 1892 р. п≥сл¤ тривалоњ боротьби словенськоњ ≥нтел≥генц≥њ за в≥дкритт¤ нац≥онального театру, у любл¤н≥ було створено —ловенський театр. Ќа чол≥ першоњ словенськоњ трупи сто¤в талановитий актор ≤гнат Ѕорштник. —пектактл≥ йшли словенською мовою. √рали пФЇси в≥тчизн¤них драматург≥в: ‘.Ћевстика, ….ёрчича, ….—тр≥тара, «. ведера, ≈. р≥ст≥ана, ≤.÷анкара.

—учасне театральне житт¤ —ловен≥њ в≥др≥зн¤Їтьс¤ р≥зноман≥тн≥стю стил≥в ≥ жанр≥в, творчих шк≥л. ¬истави, опери , балетн≥ спектактл≥ дл¤ дорослих ≥ д≥тей проход¤ть на сценах —ловенського нац≥онального театру, Ћюбл¤нського м≥ського театру, Ћюбл¤нського м≥н≥ театру (л¤льков≥ й театральн≥ вистави у прим≥щенн≥ Ћюбл¤нського замку), —ловенського молод≥жного театру, —ловенського нац≥онального театру у ћарибор≥, ц≥лого р¤ду експерементальних авангардистських театр≥в та простонеба п≥д час народних ≥ рел≥г≥йних св¤т.

јрх≥тектура та образотворче мистецтво.*

јрх≥тектурний спадок —ловен≥њ здеб≥льшого представлений р≥зноман≥тними Ївропейськими художн≥ми стил¤ми. ” багатьох област¤х крањни можна знайти зразки романськоњ арх≥тектури ’≤≤ Ц ’≤≤≤ ст.. √отичне мистецтво представлено в основному зразками п≥зньоњ готики (’≤V Ц XVII ст..) Ќажаль значна к≥льк≥сть споруд епохи ранньоњ готики (’≤≤ Ц ’≤≤≤ ст..) була зруйнована п≥д час жахливого землетрусу 1511 р. ¬идатними майстрами епохи середньов≥чча були …оханес де Ћайбако, …ерней ≥з Ћоки, …оханес јкв≥ла та ≥н.

«начний вплив ≥тал≥йського –енесансу спостер≥гаЇтьс¤ у громадських буд≥вл¤х XIV Ц XVI ст.. особливо у м≥стах ѕриморськоњ област≥.

ѕочаток ’VII Ц XVIII cт. Ц епоха становленн¤ ≥ розкв≥ту словенського барокко, ¤ке також формувалос¤ п≥д впливом ≥тал≥йського мистецтва. ” цей час розкв≥таЇ творч≥сть таких митц≥в, ¤к √. ћачек, …озеф —трауб, ‘ранческо –обба, ‘ортунат Ѕергант.

” перш≥й чверт≥ ’≤’ ст.. в арх≥тектур≥ утверджуЇтьс¤ класицизм. ” образотворчому мистецтв≥ риси класицизму орган≥чно сполучаютьс¤ з романтизмом: роботи ‘ранца  овч≥ча, …осипа “ом≥ла ≥ ћатевжа Ћангуса.

Ќа початку ’’ ст.. в моду входить стиль модерн. ѕопул¤рн≥ арх≥тектори цого часу ћакс ‘аб≥анц≥ та ≤ван ¬урник починають зм≥нювати обличча Ћюбл¤чи п≥сл¤ руйн≥вного землетрусу 1895 р. ѕрот¤гом 1921 Ц 1957 рр. ” Ћюбл¤н≥ працював видатний словенський арх≥тектор й м≥стобуд≥вник ’’ ст.. …оже ѕлечник, чи¤ творча ≥ викладацька д≥¤льн≥сть залишили пом≥тний в≥дбиток у Ївропейськ≥й культур≥.

 ≥нематограф та засоби масовоњ ≥нформац≥њ.

ѕ≥к розвитку самобутнього словенського к≥нематографу припадаЇ на 50 т≥- 70-т≥ рр.. ’’ ст..” цей пер≥од у прокат вийшли повнометражн≥ ленти …оже √алае, ‘ранца Ўт≥гл≥ц¤, Ѕошт¤на ’ладн≥ка, ћат¤ша  лопчича та ≥н. Ќайб≥льш попул¤рними словенськими режисерами к≥нц¤ ’’ ст.. вважаютьс¤ ≤гор Ўтрек, ёре ѕервань, јндр≥й  ошак.

” —ловен≥њ виходить понад 30 пер≥одичних видань. Ќайб≥льш попул¤рними Ї щоденн≥ газети УƒЇлоФ Ц видаЇтьс¤ у Ћюбл¤н≥; У¬еч≥рФ Ц видаЇтьс¤ у ћари бор≥; щотижневик У√осподарськ≥ вЇстникФ. ќф≥ц≥йний бюлетень –еспубл≥ки —ловен≥њ У”радн≥ Ћ≥стФ публ≥куЇтьс¤ у Ћюбл¤н≥ по м≥р≥ потреби.

–ад≥омовленн¤ у —ловен≥њ ведетьс¤ з 1928 р., а телебаченн¤ працюЇ з 1958 р.. «араз вони обФЇднан≥ у одну компан≥ю RTVS. ¬она включаЇ три нац≥ональн≥ рад≥опрограми : одну рег≥ональну у ћари бор≥ (ћћ ≤) ≥ спец≥альн≥ програми дл¤ угорськоњ та ≥тал≥йськоњ нац≥ональних меншин у ћурськ≥й —обот≥ та у  опер≥.

ѕрограми телебаченн¤ транслюютьс¤ по двох нац≥ональних каналах (Slovenija-1 та Slovenija Ц 2). ‘≥л≥¤ RTVS, що називаЇтьс¤ TV Koper - Capodistria веде мовленн¤ ≥тал≥йською мовою. ™ також три приватн≥ теле-канали ( Kanal A , TV 3 , Pop TV) та 20 локальних станц≥й кабельного телебаченн¤ у м≥стах ≥ м≥стечках по вс≥й крањн≥.

ћ≥жнародне сп≥вроб≥тництво у сфер≥ культури, осв≥ти та науки.

—ловен≥¤ вс≥л¤ко намагаЇтьс¤ встановити й посилювати наукову сп≥впрацю на м≥жнародному р≥вн≥ з ус≥ма крањнами-членами ™—, сус≥дн≥ми крањнами та ≥ншим св≥том, а також стати членом найважлив≥ших науково-техн≥чних та науково-осв≥тн≥х програм. ¬она вже Ї членом таких приграм, ¤к COST, EUREKA, Socrates, Erasmus та ≥н.

ѕрот¤гом 1999-2000 рр. —ловен≥¤ заключила 40 двосторонн≥х м≥жнародних угод про кооперац≥ю у сфер≥ культури, осв≥ти та науки, зокрема, з ”крањною. ÷≥ договори включають наданн¤ грант≥в асп≥рантам на науков≥ досл≥дженн¤, навчанн¤ студент≥в у мовних л≥тн≥х школах, обоп≥льний обм≥н студентами м≥ж ун≥верситетами та ≥н. ѕитанн¤ про ф≥нансуванн¤ проект≥в вир≥шуютьс¤ на основах взаЇмност≥.††††

6.¬идатн≥ памТ¤тки ≥стор≥њ, культури, природи. ѕамТ¤тки, що знаход¤тьс¤ п≥д охороною ёЌ≈— ќ.

1986 vii, viii - ѕечери Škocjan Ї ун≥кальною печерноњ системи, розташованоњ на територ≥њ —ловен≥њ. ÷е всього лише 6 к≥лометр≥в, але призводить до 200 метр≥в п≥д землею. ” п≥дземному комплекс≥ Ї багато дивних утворень печери та п≥дземн≥ водоспади багато. Škocjan ѕечери знаход¤тьс¤ на територ≥њ —ловен≥њ  арстен рег≥он≥, ¤кий в≥домий ≥ ≥ншими природними пам'¤тками. ” 1986 Škocjan ѕечери були внесен≥ ёЌ≈— ќ до списку природних пам'¤ток.

ќколиц≥

¬ околиц¤х цього м≥сц¤ можна в≥дв≥дати к≥лька туристичних визначних пам'¤ток. Ќаприклад јрхеолог≥чн≥ об'Їкти ≥ патр≥архальних базил≥ка в јкв≥ле¤ близько 50 км, —н≥жник близько 37 км, Postojnské печера близько 21 км, ÷ерква в Hrastovlje близько 18 км, «амок —н≥жник близько 37 км, «амок Predjama близько 20 км, ¬ода ѕечера Krížna близько 26 км, Cerknické озеро близько 31 км, Soutěska –акова Škocjan близько 27 км, Jeskyně Vilenica близько 6 км

7.ќсновн≥ рекреац≥йн≥ зони.

 

8.ƒержавн≥, рел≥г≥йн≥, народн≥ св¤та ≥ фестивал≥.

” Ћюбл¤н≥ на початку червн¤ проходить винний ¤рмарок, супроводжувана культурними под≥¤ми. ” парку "ƒунайська цеста" прот¤гом всього року проход¤ть ¤рмарки та культурн≥ заходи. Ќа початку червн¤ проходить ¤рмарок вин. ” липн≥ - серпн≥ в л≥тньому театр≥  р≥жанке проводитьс¤ Ћ≥тн≥й музичний фестиваль - головна культурна под≥¤ року. Ѕ≥Їнале граф≥чного мистецтва проходить по непарних роках з 15 червн¤ по серпень починаючи з 1955 р. "‘естиваль мистецтв ƒруга √одба" проводитьс¤ у друг≥й половин≥ червн¤. ћ≥жнародний джазовий фестиваль проходить в к≥нц≥ червн¤. ” грудн≥ проход¤ть численн≥ концерти ≥ р≥здв¤ний ¤рмарок, а к≥нець старого ≥ настанн¤ нового року в≥дзначають феЇрверком.

” Ѕлед≥ ц≥кав≥ концерти в церкв≥ ”сп≥нн¤ по понед≥лках ≥ в параф≥¤льн≥й церкв≥ по п'¤тниц¤х. ћ≥жнародний музичний фестиваль "≤др≥арт" проходить в червн≥ - серпн≥. ‘ольклорний фестиваль окарина проводитьс¤ у серпн≥. ” буд≥вл≥ торгового центру в липн≥ - серпн≥ провод¤тьс¤ джазов≥ концерти. ¬ к≥нц≥ липн¤ - дн≥ –≥кл≥, швейцарського л≥кар¤, ¤кий багато зробив дл¤ перетворенн¤ Ѕледа у всесв≥тньо в≥домий бальнеолог≥чний курорт. ѕрињжджають фольклорн≥ ансамбл≥ з р≥зних крањн. ћ≥жнародна веслова регата проводитьс¤ з 1955 р. в червн≥. ” грудн≥ проводитьс¤ чемп≥онат св≥ту з б≥атлону, з вересн¤ по березень - м≥жнародний турн≥р з хокею на  убок јльп. “урн≥ри з гольфу орган≥зуютьс¤ з кв≥тн¤ по жовтень.

1 ≥ 2 с≥чн¤ - Ќовий р≥к

8 лютого - ƒень ѕрешерна

березень/кв≥тень - ¬еликдень

27 кв≥тн¤ - ƒень повстанн¤

1 ≥ 2 травн¤ - ƒень прац≥

25 червн¤ - ƒень утворенн¤ держави

15 серпн¤ - ”сп≥нн¤ Ѕогородиц≥

31 жовтн¤ - ƒень реформац≥њ

1 листопада - ƒень пам'¤т≥ померлих

25 грудн¤ - –≥здво

26 грудн¤ - ƒень незалежност≥