≈кзаменац≥йний б≥лет є4

1.ƒайте коротку характеристику державно-пол≥тичного устрою, адм≥н≥стративно-територ≥ального под≥лу та державноњ символ≥ки Ќ≥меччини.

Ќ≥меччина - федеративна держава з республ≥канською формою правл≥нн¤. √лавадержави- федеральний президент, котрий обираЇтьс¤ федеральнимизборами(Bundesversammlung) терм≥номна 5 рок≥в ≥ може бути обраний знову т≥льки один раз. «аконодавчавладазд≥йснюЇтьс¤ н≥мецьким парламентом - бундестагом, ¤кийобираЇтьтс¤ населенн¤мтерм≥ном на 4 роки шл¤хом загальних, пр¤мих ≥ таЇмних вибор≥в. ¬иконавча влада належить федеральному ур¤ду, на чол≥ ¤кого стоњть федеральнийканцлер,котрий обираЇтьс¤ бундестагом б≥льш≥стю голос≥в за пропозиц≥Їю президента. јдм≥н≥стративний под≥л - 16 федеральних земель (Ѕавар≥¤, Ѕаден-¬юртемберг, Ѕранденбург,√ессен, ћекленбург-ѕередн¤ ѕомеран≥¤, Ќижн¤ —аксон≥¤, –ейнланд-ѕфальц, —аар, —аксон≥¤, —аксон≥¤-јнхальт, ѕ≥вн≥чна –ейн-¬естфал≥¤, “юр≥нг≥¤, Ўлезв≥г-√ольштейн). в тому числ≥ 3 м≥ста (Ѕерл≥н,Ѕремен, √амбург) ≥з земельним статусом.

ƒержавний прапор - триколор з чорноњ, червоноњ золотоњ горизонтальних смуг. ”перше ц≥ три кольори стали символом нац≥онально-визвольноњ боротьби н≥мецького народу у 1813 роц≥. —аме так була пофарбована форма студентського корпусу вол≥, що виступив проти арм≥њ Ќаполеона. „орний кол≥р символ≥зуЇ похмур≥ роки реакц≥њ, червоний - кров патр≥от≥в, пролиту у боротьб≥ за волю, а золотий - сонце вол≥. ƒержавний герб - Ќа сучасному державному герб≥ Ќ≥меччини зображений чорний одноглавий орел з червоними лапами, ¤зиком дзьобом на золотому щит≥. ƒаний герб Ї дуже древн≥м, в≥н служив емблемою влади н≥мецьких корол≥в. ƒержавний г≥мн - "ѕ≥сн¤ про Ќ≥меччину" (трет¤ строфа).

„ленство у м≥жнародних орган≥зац≥¤х - ќќЌ, —ќ“, ћЅ––, ќЅ—™, ™—(1995), ћ¬‘, ќ≈—–(1960), –™(1956), ≈ ј, ≈ћ—, ћ‘„’≥„ѕ, «™— та ≥нш≥.

2.–озкаж≥ть про основн≥ етапи ≥сторичного розвитку √рец≥њ

√рец≥¤ вважаЇтьс¤ колискою зах≥дноњ цив≥л≥зац≥њ. Ѕлизько 3 тис¤ч рок≥в до н. е. на остров≥  рит виникла високорозвинена м≥нойська цив≥л≥зац≥¤, культура ¤коњ згодом поширилась ≥ на материк. «а нею сл≥дувала крито-м≥кенська, або егейська культура. ѕ≥зн≥ше виникали власне грецьк≥ пол≥си, а також античн≥ м≥ста ѕ≥вн≥чного ѕричорномор'¤, ¬еликоњ √рец≥њ, ћалоњ јз≥њ.  ультура надзвичайного р≥вн¤ розвитку ширилась ус≥м середземноморським рег≥оном, що знайшло в≥дображенн¤ в арх≥тектур≥, театр≥, науц≥ та ф≥лософ≥њ. ѕол≥си јф≥ни та —парта в≥д≥грали пров≥дну роль у перемоз≥ над ѕерс≥Їю, вт≥м сам≥ п≥зн≥ше були затьмарен≥ ‘≥вами, а згодом ћакедонським царством. ќстаннЇ п≥д проводом ‘≥лл≥ппа ≤≤ ћакедонського та його сина јлександра ¬еликого дос¤гло надзвичайноњ могутност≥, ¤ка була пров≥сницею початку епохи елл≥н≥зму. ќстанн¤ тривала до 146 року нашоњ ери, коли ≈ллада опинилась в залежност≥ в≥д –имськоњ ≥мпер≥њ. ѕодальший взаЇмовплив елл≥нськоњ та римськоњ культур формал≥зувавс¤ у культур≥ ¬≥зант≥йськоњ ≥мпер≥њ, створеноњ 330 року навколо  онстантинопол¤. ¬≥н залишавс¤ основним культурним центром впродовж тис¤ч≥ рок≥в, до свого пад≥нн¤ п≥д натиском ќсманськоњ ≥мпер≥њ 30 жовтн¤ 1453 р. Ќа початку османськоњ доби представники грецькоњ ≥нтел≥генц≥њ м≥грували у крањни «ах≥дноњ ™вропи, де в≥д≥грали важливу роль у зах≥дноЇвропейському ¬≥дродженн≥. ѕроте система османських м≥ллет≥в через ≥зол¤ц≥ю допомагала православним грекам збер≥гати своњ традиц≥њ впродовж 4 стол≥ть, спри¤ла њх згуртованост≥ на основ≥ рел≥г≥њ, ¤ка в≥д≥грала важливу роль у формуванн≥ сучасноњ грецькоњ ≥дентичност≥. Ќовогрецький пер≥од. —вою незалежн≥сть в≥д ќсманськоњ ≥мпер≥њ √рец≥¤ здобула 1830 року п≥сл¤ нац≥онально-визвольноњ в≥йни 1821Ч1829 рок≥в. ” громад¤нськ≥й в≥йн≥ 1946 року комун≥стична парт≥¤ √рец≥њ зазнали поразки. 1949 року у √рец≥њ в≥дновлено монарх≥ю, ¤ка була остаточно скасована 21 кв≥тн¤ 1967 року п≥сл¤ в≥йськового перевороту Ђчорних полковник≥вї, п≥дтримуваних —полученими Ўтатами јмерики. –ежим полковник≥в ви¤вивс¤ абсолютно безпорадним, коли 20 липн¤ 1974 року “уреччина напала на  ≥пр.

3.ќхарактеризуйте основн≥ рекреац≥йн≥ зони ¬еликоњ Ѕритан≥њ

¬еликобритан≥¤ - батьк≥вщина сучасного туризму ¤к форми проведенн¤ культурного дозв≥лл¤. ћ≥жнародний туризм широко розвинувс¤ у ¬еликобритан≥њ ран≥ше, н≥ж в ≥нших крањнах. “урист≥в до ¬еликобритан≥њ приваблюють численн≥ нац≥ональн≥ парки так зван≥ ландшафтн≥ територ≥њ. ўор≥чно британськ≥ запов≥дн≥ територ≥њ в≥дв≥дуЇ близько 15 млн. чолов≥к, а п≥к в≥дв≥дин припадаЇ на уњк-енд св¤тков≥ дн≥. ¬еликобритан≥¤ приваблюЇ турист≥в з усього св≥ту своЇю багатов≥ковою самобутньою культурою, ≥стор≥Їю, неповторним англ≥йським шармом колоритом. ƒостаток визначних пам'¤ток, знаменних пам'¤ток, що несуть в≥дбиток р≥зних епох в≥д —тародавнього св≥ту до Ќов≥тнього часу, р≥зноман≥тт¤ музењв, що представл¤ють багату культурну спадщину забезпечують неск≥нченний ≥нтерес до цього ун≥кального держав≥. Ѕ≥льш≥сть турист≥в вол≥ють в≥дв≥дувати Ћондон, оск≥льки, в≥н вважаЇтьс¤ економ≥чною столицею св≥ту. ” Ћондон≥ та ≥нших найб≥льших м≥стах ¬еликоњ Ѕритан≥њ, таких, ¤к √лазго Ћ≥верпуль проводитьс¤ величезна к≥льк≥сть б≥знес-форум≥в конгрес≥в, що також спри¤Ї залученню турист≥в-б≥знесмен≥в. ћаксимальний приплив турист≥в забезпечують крањни-сус≥ди ¬еликобритан≥њ - Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤, ≤рланд≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥дерланди, крањни скандинавського п≥вострова, а також —Ўј,  анада, Ќова «еланд≥¤, јвстрал≥¤, ѕ≥вденно-јфриканська республ≥ка. « кожним роком зростаЇ приплив турист≥в з ≥нших континент≥в, наприклад американц≥в. —тр≥мкими темпами зб≥льшуЇтьс¤ пот≥к турист≥в, що прибувають до ¬еликобритан≥њ з япон≥њ. « ос≥њ та крањн —Ќƒ прињжджаЇ в≥дносно невелика к≥льк≥сть в≥зитер≥в, щор≥чно перебуваЇ близько 20 тис¤ч рос≥¤н. “урист≥в з неЇвропейських держав беруть всесв≥тньо в≥дом≥ аеропорти ’≥троу —тенстад. „имала к≥льк≥сть пост≥йно д≥ючих ав≥арейс≥в зд≥йснюЇтьс¤ м≥ж Ћондоном —Ўј або  анадою. ўор≥чний пасажиропот≥к британських ав≥акомпан≥й становить понад 20 м≥льйон≥в чолов≥к. “уризм в ”ельс≥ - один ≥з сектор≥в економ≥ки рег≥ону. ”ельс Ї новим туристичним напр¤мом, у 2002 роц≥ його в≥дв≥дали б≥льше 8 млн. чолов≥к. ” 2005 роц≥ завд¤ки туризму економ≥ка ”ельсу отримала близько 100 тис¤ч робочих м≥сць у сфер≥ послуг, це 8% в≥д загального числа робочих м≥сць ”ельсу. Ќайпопул¤рн≥шими заходами дл¤ турист≥в в ”ельс≥ Ї шоп≥нг, походи в гори та в≥дв≥дуванн¤ ≥сторичних пам'¤ток, музењв галерей. —толиц¤  ард≥фф - найпопул¤рн≥ше дл¤ турист≥в м≥сце в ”ельс≥.

4.–озкаж≥ть про видатн≥ памТ¤тки ≥стор≥њ та культури ‘ранц≥њ

≈йфелева башта - башта, що прославила ѕариж на весь св≥т. ¬она була побудована дл¤ ”сесв≥тньоњ виставки 1889 року. ¬исота башти - 320 метр≥в, Ї три огл¤дов≥ майданчики на висот≥ 57, 115 ≥ 276 метр≥в, на ¤к≥ можна п≥дн¤тис¤ л≥фтом або по сходах. “р≥умфальна арка - арка, побудована Ќаполеоном I на честь своЇњ могутньоњ арм≥њ. «а своњми розм≥рами (висота 52 метри) арка перевершуЇ знамениту арку  ост¤нтина в –им≥. —обор ѕаризькоњ Ѕогоматер≥ - собор, буд≥вництво ¤кого продовжувалос¤ 185 рок≥в. «д≥йснений по своњх арх≥тектурних пропорц≥¤х, собор Ї перлиною готичноњ арх≥тектури. ¬ерсаль - колишн¤ резиденц≥¤ французьких корол≥в - символ сили корол≥вства‘ранц≥њ. Ѕудинок ≤нвал≥д≥в - музей арм≥њ ≥ найзнаменит≥ша гробниц¤ ‘ранц≥њ, був побудований по накази корол¤ Ћюдовика XIV ≥ призначавс¤ дл¤ госп≥тал≥зац≥њ ветеран≥в ≥ ≥нвал≥д≥в. Ѕаз≥л≥ка —акре-кер - б≥лосн≥жна буд≥вл¤ в романо-в≥зант≥йському стил≥. ѕозаду церкви - квадратна дзв≥ниц¤, 84 м заввишки, ≥з знаменитим "—аво¤рдом", одним з найб≥льших дзвон≥в в св≥т≥ вагою в 19 тонн. Ћюксембурзький сад - улюблене м≥сце в≥дпочинку парижан. ” центр≥ саду знаходитьс¤ Ћюксембурзький палац. Ћувр - один ≥з старих, а також найб≥льш багатих музењв миру. « моменту своЇњ споруди Ћувр був спочатку фортецею, в'¤зницею, п≥зн≥ше став резиденц≥Їю французьких корол≥в, пот≥м академ≥Їю, ≥, нарешт≥, став музеЇм в 1793 роц≥. ћонмартр - один з найб≥льш живописних квартал≥в ѕарижа - в≥дображений на величезн≥й безл≥ч≥ картин. ¬ к≥нц≥ минулого стол≥тт¤ цей квартал став кварталом художник≥в. “ут жили ≥ творили –енуар, ƒега ≥ багато ≥нших. Ќа горб можна п≥дн¤тис¤ по сходах або на фун≥кулер≥. ѕлоща  онкорд - одна з найб≥льших площ ѕарижа. Ќа н≥й коштуЇ Їгипетський ќбел≥ск, в≥к ¤кого 3300 рок≥в. ѕаризька ќпера-гарнье - побудована в 1875 роц≥, вона Ї найб≥льшим театром опери в св≥т≥. ѕантеон. ” 1744 роц≥ важко хворий Ћюдовик XV дала об≥тниц¤ побудувати на честь —в.∆еневьевы новий храм. ѕ≥сл¤ ‘ранцузькоњ –еволюц≥њ в≥н був перетворений на ’рам —лави дл¤ похованн¤ чудових людей. ” н≥м поко¤тьс¤ ¬ольтер, √юго, –уссо, ≈м≥ль «ол¤, ћар≥¤  юр≥, ѕьер ≥ ≥нш≥ велик≥ люди.—орбонна - один ≥з старих ун≥верситет≥в в ™вроп≥. Ѕлакитне побережж¤ - на стокилометровом в≥др≥зку зосереджен≥ кращ≥ курорти ‘ранц≥њ, найб≥льш в≥дом≥ з ¤ких, - Ќ≥цца,  анни ≥ ∆уан-ле-ѕен. Ќ≥цца - п'¤те по величин≥ м≥сто ‘ранц≥њ ≥ головне м≥сто ‘ранцузькоњ –≥в'Їри.

 

Hosted by uCoz