Екзаменаційний білет №24

1.Дайте загально-географічну та демографічну характеристику Чеської Республіки

Географічне розташування - держава знаходиться у Центральній Європі. Межує з Німеччиною, Польщею, Австрією і Словаччиною. Довжина кордону - 2303 км.

Рельєф країни вирізняється різноманітною та складною будовою. Можна виділити дві основні різні за геологічною будовою частини: Чеський масив і Моравську рівнину. Чеський масив розташований на заході і має форму чотирикутника з при піднятими краями. Він являє собою горбисте плато з висотами 460-610 м, над якими піднімаються окремі височини, такі як Брді на південному заході від Праги чи Доуповскі гори на сході від міста Карлові-Вари. Плато знижується на півночі у долині річки Лаби (Ельби). З трьох боків Чеський масив оточують гори середньої висоти. Лише в окремих місцях вони перевищують 1000 м. Це гори Крушне на північному заході, Корконоші на півночі, Орліцькі гори на сході, Карпати на південному сході, Шумавські гори на півдні і південному заході і Чеський ліс на заході. Середня висота над рівнем моря 450 м (середня європейська 315 м). В центральній частині Крконоше знаходиться гора Снєжка (1603 м), яка є найвищою точкою країни. Головними водними артеріями країни є річки Влтава, Морава, Лаба (Ельба), Одра (Одер). У Південній Чехії знаходиться значна кількість озер. Дуже поширені греблі з водосховищами, які є джерелами питної води та електроенергії. Крім того, навколо водосховищ розташовані рекреаційні зони, такі як, наприклад, Ліпно чи Орлік.

Межують країни: Австрія 362 км, Німеччина 815 км, Польща 615 км, Словаччина 197 км Природні небезпеки:

Повінь

Населення :

10211904 (оцінка липня 2009)

Етнічні групи:

чехи 90.4%, жителі Моравії 3.7%, словаки 1.9%, інші 4% (перепис 2001)

Релігії:

Католики 26.8%, протестанти 2.1%, інші 3.3%, незазначені 8.8%, самостійні 59% (перепис 2001)

Мови:

чехи 94.9%, словаки 2%, інші 2.3%, незазначені 0.8% (перепис 2001)

Інші великі міста- Брно (377 800 мешканців), Острава (318 500), Пльзень (165 600), Оломоуц (103 100).

2.Дайте коротку характеристику державно-політичного устрою, адміністративно-територіального поділу та державної символіки Словацької Республіки

Словацька республіка - парламентська республіка. Глава держави - президент, який обирається (з 1999 р.) громадянами на основі загального рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років. До повноважень президента входять призначення голови і членів уряду, а також їх відставка. Президент Словацької Республіки - Іван ГАШПАРОВИЧ((Ivan Gasparovic), обраний 21 березня  і 4 квітня 2009 р. Приведений до присяги 15 червня 2009 р. Раніше обирався 17 квітня 2004 р. аконодавча влада належить однопалатному парламенту - Національній раді Словацької Республіки (Narodna rada Slovenske Republiky), яка складається зі 150 депутатів, які обираються шляхом загальних рівних прямих виборів при таємному голосуванні строком на 4 роки. Парламент може примусити президента піти у відставку, якщо за це проголосують три п'ятих усієї кількості депутатів. Нинішній парламент  обраний 12 червня 2010 р. Голова парламенту -

Виконавчим органом влади є уряд. Згідно з конституцією члени уряду не можуть одночасно бути депутатами парламенту. Нинішній уряд сформовано 9 липня 2010 р. Затверджено 10 серпня 2010 р.   Уряд коаліційний. До його складу входять: Словацька демократична і християнська унія - Демократична партія(СДХУ - ДП), Християнсько - демократичний рух, "Свобода і солідарність", "Міст".  Голова уряду Словацької Республіки - Івета РАДИЧОВА(Iveta Radicova).

Політичні партії  - "Міст"

Адміністративний поділ. Згідно з адміністративно-територіальним поділом, уведеним 1 січня 2002 р. територія Словаччини поділяється на 8 країв, які у свою чергу діляться на 79 районів.

Державний герб - червоний ранньоготичний щит з зображенням на ньому подвійного срібного хреста, піднятого на підвищену середню вершину синього трипагорба.

Державний гімн - два перших куплети пісні "Над Татрами блискавка блискає" ("Nad Tatrou sa blyska").

Державний прапор - полотнище, що складається з трьох горизонтальних смуг білого, синього і червоного кольору. На передній половині полотнища зображений Державний герб Словацької Республіки.

Членство у міжнародних організаціях - СОТ, МБРР, ОБСЄ, МВФ, ООН, МФЧХ, РЄ(1993),ОЕСР(2000), ЄС(2004), ЗЄС(АП), НАТО(2004).

3.Назвіть на Ваш погляд найбільш видатних діячів історії та культури Хорватії та розкажіть про їх діяльність

Хорватська писемність була створена на початку ІХ ст. послідовниками та учнями Кирила і Мефодія. Своєрідність хорватської культури у слов'янському світі багато в чому зумовлена тим, що Хорватія - єдина з країн Західного (Римського) обряду, в якій Римсько-католицька церква до ХІ ст. дозволяла проведення літургії не латинською, а церковнослов'янською мовою, близькою до хорватської, але відмінною від розмовної. Перші богослужебні книги були написані глаголицею.

      Починаючи з ХІІ ст. хорватська мова широко використовувалася в офіційних документах, однак з ХІV ст. все більше впроваджувалася латинська. У ранньому Середньовіччі в Хорватії вже було створено багато творів місцевою мовою, включаючи житія святих, казки, перекази, народні пісні, прислів'я. Першими поетичними творами хорватів стали молитви.

      У ХV-ХVІ ст.ст. міста Раб, Задар, Шибеник, Трогир, Спліт, Хвар, Корчула, Дубровник і Котор стали центрами хорватського Відродження. В числі відомих поетів і драматургів цієї епохи Мазко Маруліч (1450-1524) з Дубровника, автор численних релігійних, історичних і поетичних творів, а також Марін Држич (1510-1567), видатний комедіограф. Маруліч віддавав належне своїм анонімним попередникам, стиль яких він наслідував при написанні епічної поеми на біблійний сюжет "Юдіфь" (1501), яка традиційно вважається класичним твором хорватської літератури.

      Іллірійський рух (ілліризм) 1830-1840-х років мав вплив на хорватську культуру, причому віддавав перевагу досягненням Ренесансу і Барокко. У 1842р. в Загребі було засноване національне літературно-наукове товариство "Матіца іллірійська" (або "Матіца хорватська"), яке відіграло ключову роль у культурному і літературному житті Хорватії. Яскравим представником ілліризму був поет, вчений, громадський і політичний діяч Людевіт Гай (1809-1872). Як головний символ єдності і спосіб культурного об'єднання хорватів і південних слов'ян він виділяв спільну мову, якою вважав штокавський діалект. У 1836р. опубліковано граматику "іллірійської" мови, а в 1850р. хорватські і сербські мовознавці уклали угоду про принципи єдиної мови, що сприяло бурхливому розвитку художньої літератури.

Мистецтво і скульптура

      Сучасні хорватські мистецтво і скульптура розвивалися у двох головних напрямках. До першого можна віднести роботи Івана Мештровича (1883-1962, у 1947р. емігрував у США) в області модерністської монументальної скульптури. Мештрович прагнув у пластичному мистецтві передати національний стиль, що базується на європейській традиції. Другий напрямок представлений школою художників-примітивістів (найяскравіший представник - Іван Генераліч, нар. в 1914р.), які шукали національний стиль у способах сільського життя в Хорватії. Істотний вклад у розвиток музичної культури Хорватії зробив композитор, диригент і педагог Іван Зайц (1831-1914), який був директором і викладачем музичної школи при музичному товаристві, очолював першу постійну оперну трупу при Хорватському національному театрі, влаштовував симфонічні концерти силами оркестру цього театру. Зайц - автор приблизно 200 хорових і 170 пісенних творів, 20 опер, у тому числі національно-патріотичного змісту.

      Другим яскравим музичним діячем, вже ХХ ст., був композитор і диригент оперної трупи Хорватського національного театру в Загребі Яків Готовац (1895-1982).

      У галузі кіномистецтва міжнародне визнання здобула загребська школа мультиплікації.

4.Назвіть великі міста Франції та дайте історико-культурну характеристику одного з них

Інші великі міста - Марсель, Ліон, Тулуза, Ніцца, Страсбург, Нант, Бордо .

Основные достопримечательности Бордо

Впервые работу над планированием города начал в 1700 году маркиз де Турни. И Лион стал образцом архитектуры XVIII века - классические архитектурные линии, широкие и светлые улицы, публичные парки, большие скверы. Но и галлоо-римский период город не обошел стороной - руины римского амфитеатра, средневековые церкви, широко представлена готика.

Свадьба Элеоноры Аквитанской и Людовика VII была ознаменована началом строительства Кафедрального собора Сен-Андре. Романский собор был освещен в 1096 году, но позднее подвергся реконструкции: в 1280 году началось строительство амбулатории, в XIV веке созданы часовни и хор, центральный неф датируется XII веком. Колокольня, башни и шпили южного трансепта Кафедрального собора Сен-Андре были закончены в XV веке. Когда были построены фасады трансепта, строительные работы в основном закончились.

200 лет продолжалось строительство базилики Сен-Мишель, начатое еще в 1350 году. А недавно церковь была полностью отреставрирована. Внутри здания церкви находится замечательная статуя Св. Урсулы, окруженной раскаявшимися грешниками. Отдельно стоит колокольня. Построенная еще в конце XV века, она и теперь считается самым высоким зданием Южной Франции.

На том месте, где когда-то стоял римский храм, теперь находится Гранд-театр - самый пышный показатель былого величия Бордо. Его фасад украшает огромный портик с колоннами, увенчанными музами и грациями. А недалеко от от Большого театра расположена эспланада Кэнконс, считающаяся самой большой площадью Европы - она занимает почти 12 гектаров земли. Почти такого же размера и площадь Бурс, на которой находится фонтан Трех Граций, всегда вызывающий восхищение туристов.

Площадь Бурс граничит с набережными Гаронны - любимым местом прогулок местных жителей. Здесь хорошо виден мост Петра, перекинутый через реку Наполеоном во время его испанских компаний. Мост длиной 500 метров установлен на 17 арок. В темное время суток здесь все освещено прожекторами, и с моста можно наблюдать завораживающие виды на город.

В Бордо много музеев. Самым значительным из них является Музей Изящных Искусств, в котором представлена прекрасная коллекция произведений Рейнольдса, Тициана, Рубенса, Матисса и Марке. Музей Шартрон - это коллекция этикеток от вин всех урожаев, и действующие давильня и разливочная XVIII в. Туристов ожидают в Бордо интереснейшие экскурсии в музей Гойи, Музей книгопечатания, а также Этнографический музей, Археологический музей, Музей декоративного искусства, Музей истории Аквитании, и Национальный центр им. Жана Мулена, где находится музей Сопротивления.

И все же главная достопримечательность Бордо - это уникальные виноградники, принесшие городу мировую известность. Все виноградники разделены на несколько винодельческих зон: Медок, Верхний Медок, Нижний Медок, прибрежные районы Гаронны и др. Каждая винодельческая зона в своем роде уникальна, и имеет свои вкусовые оттенки винограда. Все вина Бордо (красные, белые сухие, розовые) подразделяются на 57 различных марок. И все их можно продегустировать в Доме Вина, расположенного в центре Бордо.