≈кзаменац≥йний б≥лет є2

1.ƒайте загально-географ≥чну та демограф≥чну характеристику √рецькоњ –еспубл≥ки.

√рец≥¤, по-грецьки ≈ллада - крањна в† п≥вденно-сх≥дн≥й частин≥† ™вропи.  рањна Ї найп≥вденн≥шою околицею Ѕалканського п≥вострова. ¬она межуЇ з јлбан≥Їю, Ѕолгар≥Їю, “уреччиною ≥ колишньою ёгослав≥Їю. ѕрот¤жн≥сть кордон≥в - 1166 км. √рец≥ю омивають ≈гейське, ≤он≥чне,  р≥тське ≥ Ћ≥д≥йське мор¤. Ѕерегова л≥н≥¤ прост¤гаЇтьс¤ майже на 4000 км.

ѕлоща† - 131,9 тис. кв. км. —кладаЇтьс¤ з материковоњ √рец≥њ (јтт≥ка, ѕелопоннес, ÷ентральна √рец≥¤, ‘ессал≥¤, ≈п≥р, ћакедон≥¤, ‘рак≥¤) ≥ остров≥в ≈гейського й ≤он≥чного мор≥в.

ѕ'¤та частина територ≥њ крањни - острови. ѓх близько 20 тис¤ч, але таких, на ¤ких мешкають люди - менше 200.

Ќайб≥льша прот¤жн≥сть материковоњ територ≥њ √рец≥њ в мерид≥альному напр¤мку - близько 500 км, а в широтному - до 560 км (на п≥вноч≥ крањни) ≥ до 250 км в центральн≥й √рец≥њ.

√рец≥¤ знаходитьс¤ на перехрест≥ важливих морських, пов≥тр¤них ≥ наземних сполучень, ¤к≥ з"Їднують розвинут≥ в економ≥чному в≥дношенн≥ зах≥дноЇвропейськ≥ крањни з багатими на р≥зноман≥тн≥ ресурси державами Ѕлизького —ходу. “аке географ≥чне положенн¤ крањни з давн≥х час≥в спри¤ло розвитку м≥жнародних стосунк≥в.

 рањна нагадуЇ хаос: тут ≥ брили скель, ≥ висок≥ гори, ≥ похмур≥ пустел≥. —покою немаЇ також в надрах, поза¤к √рец≥¤ знаходитьс¤ в зон≥ високоњ тектон≥чноњ активност≥.“ут нер≥дк≥ землетруси.

«елен≥ родюч≥ зони, так≥, ¤к ‘ессал≥йський басейн, - р≥дке виключенн¤. –≥ки √рец≥њ невелик≥. Ќайб≥льш значн≥ - ¬ардар, ћар≥ца, —тримон(—трума), Ќестос (ћеста) - на п≥вноч≥ ≥ пв≥н≥чному сход≥. Ѕ≥льш≥сть - г≥рськ≥ р≥чки, що пр≥тають по тектон≥чним розломам. ѓх п≥дживлюють переважно сн≥ги та дощ≥, к≥льк≥сть води пом≥тнто зменшуЇтьс¤ вл≥тку. ƒе¤к≥ р≥ки використовуютьс¤ дл¤ орошенн¤.

Ќайб≥льш≥ озера - “рикон≥с (на п≥вденному заход≥), ¬еюр≥тис (на п≥вн≥чному захол≥, ѕреспа (на кордон≥ √рец≥њ, ёгослав≥њ ≥ јлбан≥њ). ÷≥ озера - тектон≥чного походженн¤.

Ѕагато карстових озер, Ї й м≥неральн≥ джерела.

Ќаселенн¤ : 10737428 (оц≥нка липн¤ 2009) ћ≥сце крањни в св≥т≥: 75, “ривал≥сть житт¤ : †¬ середньому: 79.66 рок≥в, †ћ≥сце крањни в св≥т≥: 26, †чолов≥к≥в: 77.11 рок≥в, ж≥нок: 82.37 року, Ќац≥ональн≥сть: †греки 93%, ≥нш≥ (≥ноземн≥ громад¤ни) 7% (перепис 2001) (ƒан≥ констатують громад¤нство, оск≥льки √рец≥¤ не ф≥ксуЇ дан≥ по етн≥чн≥й приналежност≥), –ел≥г≥њ: √рецьк≥ католики 98%, мусульмани 1.3%, ≥нш≥ 0.7% , ћови: †√рецький 99% (державний), ≥нш≥ 1% (включаЇ англ≥йська ≥ французька мова)

Ќайб≥льш≥ м≥ста: јф≥ни (748 тис. чолов≥к), ‘ессалоники (378 тис.), ѕелопоннес (155 тис.), ѕ≥рей (170 тис.), ≤ракл≥он (117 тис.), Ћариса (113 тис.).

2.–озкаж≥ть про основн≥ етапи ≥сторичного розвитку јвстр≥њ

–имська доба. Ќа початку II ст. до н.е. влада –иму поширювалас¤ до ƒунаю. ќднак римл¤ни змушен≥ були пост≥йно боротис¤ з кочовими н≥мецькими варварами, що вторгалис¤ з п≥вноч≥ через ƒунай, ¤кий служив кордоном римськоњ цив≥л≥зац≥њ. ¬торгненн¤ угорц≥в до —х≥дноњ марки  арл ¬еликий (742-814) розгромив авар≥в ≥ став заохочувати н≥мецьку колон≥зац≥ю —х≥дноњ марки. ѕравл≥нн¤ Ѕабенберг≥в †ћ≥сце вигнаних угорц≥в зайн¤ли н≥мецьк≥ переселенц≥. Ѕаварська —х≥дна марка, ¤ка охоплювала в той час район навколо ¬≥дн¤, була передана в 976 р. ¤к ленне волод≥нн¤ роду Ѕабенберг≥в, родов≥ волод≥нн¤ ¤ких розташовувалис¤ в долин≥ ћайну в Ќ≥меччин≥. ” 996 р. територ≥¤ —х≥дноњ марки уперше була названа ќстарр≥ки. ѕол≥тичн≥ усп≥хи √абсбург≥в ‘р≥др≥х III. « обранн¤м герцога јльбрехта V н≥мецьким королем в 1438 р. (п≥д ≥м'¤м јльбрехта II) престиж √абсбург≥в дос¤г свого апогею. ¬торгненн¤ турк≥в ќб'Їднати јвстр≥ю, ”горщину ≥ „ех≥ю допомогла т≥льки загроза турецького завоюванн¤. 200-тис¤чне в≥йсько —улеймана просувалос¤ по широк≥й долин≥ ƒунаю ≥ в 1529 р. п≥д≥йшло до ст≥н ¬≥дн¤. ѕ≥дйом ≥ спад протестантизму “ридц¤тир≥чна в≥йна ѕеремога над турками ¬≥йни проти ‘ранц≥њ †¬оЇнн≥ д≥њ проти ‘ранц≥њ почалис¤ в 1792 р. ≥ продовжувалис¤ з перервами до осен≥ 1815 р. ¬≥денський конгрес †“еритор≥альн≥ зм≥ни в ™вроп≥, що в≥дбулис¤ за доби Ќаполеона, торкнулис¤ й јвстр≥њ. ѕрот¤гом к≥лькох м≥с¤ц≥в у 1814-1815 рр. столиц¤ √абсбург≥в була м≥сцем зустр≥чей пол≥тик≥в вищого рангу великих ≥ др≥бних Ївропейських держав. –еволюц≥њ 1848-1849 Ќародженн¤ јвстро-”горськоњ монарх≥њ †¬трата територ≥й ≥ престижу викликала необх≥дн≥сть у нов≥й форм≥ в≥дносин м≥ж јвстр≥Їю ≥ ”горщиною.  ≥нець √абсбургськоњ династ≥њѕерша республ≥ка (1918-1938) –ежим ƒольфуса †” 1933 р., коли криза призвела до зубож≥нн¤ населенн¤ в м≥стах, канцлер ≈нгельберт ƒольфус (’—ѕ) розгорнув фронтальний наступ на соц≥ал≥ст≥в. ” травн≥ 1934 р. була ухвалена нова  онституц≥¤, що перетворила јвстр≥ю в корпоративну державу на основ≥ католицьких соц≥альних принцип≥в. ѕ≥сл¤воЇнне в≥дновленн¤

3.–озкаж≥ть про основн≥ рекреац≥йн≥ зони “уреччини

—≥де Ч старовинне приморське м≥сто, що знаходитьс¤ на п≥востров≥ неподал≥к в≥д јнтал≥њ. ÷ей дорогий ≥ престижний курорт даруЇ своњм гост¤м умиротворенн¤ ≥ тишу, можливост≥ з≥грати на прекрасному пл¤ж≥ ≥ насолоджуватис¤ морем, та ≥ншими розвагами, а також помандрувати екскурс≥¤ми по сл≥дах јнтон≥¤ ≥  леопатри, по м≥сц¤х слави ќлександра ¬еликого.

Ѕелек Ч молодий турецький курорт, спроектований пров≥дними св≥товими арх≥текторами. “ут все створено дл¤ комфортного в≥дпочинку, ≥нфраструктура курорту включаЇ буквально все, що можна побажати, в тому числ≥ численн≥ гольф-клуби. ѕоруч з курортом розташован≥ великий нац≥ональний парк, сосновий ≥ евкал≥птовий л≥с, апельсинов≥ плантац≥њ.

ћармар≥с Ї перлиною серед турецьких курорт≥в. “ут дуже гарн≥ умови дл¤ дайв≥нгу та купанн¤ в мор≥, на його набережн≥й довжиною 4 к≥лометри розташован≥ н≥чн≥ клуби, кафе, ресторани. ƒуже гарний парк, ц≥кава середньов≥чна фортец¤, зв≥дси ход¤ть пороми на грецький остр≥в –одос.

јнтал≥¤ Ч один з кращих, ≥ найб≥льш попул¤рних курорт≥в св≥ту. √ори захищають јнтал≥ю в≥д холодних в≥тр≥в, що створюЇ ун≥кальний субтроп≥чний м≥крокл≥мат. “ут завжди гарна погода, а к≥льк≥сть доступних в готел≥ ≥ за його межами розваг неможливо нав≥ть перерахувати.

 емер недарма називають ЂЅогом обдароване м≥сце на земл≥ї. Ќа територ≥њ стародавньоњ Ћ≥к≥њ зараз розташовуЇтьс¤ попул¤рний турецький курорт, де Ї все Ч ≥ море, ≥ засн≥жен≥ “аврськ≥ гори, ≥ сосново-евкал≥птов≥ л≥си, ≥ бананов≥, лимонн≥ й апельсинов≥ плантац≥њ. ≤, звичайно ж, безл≥ч готел≥в.

јлан≥¤ Ч ще один заслужено попул¤рний турецький курорт. “ут дивовижний кл≥мат, ≥ найширш≥ можливост≥ дл¤ в≥дпочинку, в тому числ≥ активного. ѕам'¤тки јлан≥њ Ч в≥зант≥йська фортец¤, „ервона ¬ежа, ≥ сталактитова печера ƒалматаш.

Ѕодрум Ї улюбленим м≥сцем в≥дпочинку музикант≥в, поет≥в, художник≥в з≥ всього св≥ту. ќдин з найпрестижн≥ших турецьких курорт≥в просто створений дл¤ в≥дпочинку Ч мальовнич≥ бухти —ередземного мор¤, ≥ чудов≥ золотав≥ пл¤ж≥ зм≥нюютьс¤ сосновими л≥сами, ≥ апельсиновими га¤ми. Ѕодрум даруЇ умиротворенн¤, сили та натхненн¤. ≈гейське побережж¤ јнтал≥йське побережж¤

4.Ќазв≥ть ≥сторико-географ≥чн≥ област≥ Ќ≥меччини

ѕ≥вн≥чна Ќ≥меччина, ѕ≥вн≥чний –ейн-¬естфал≥¤, ѕрирейнський ѕ≥вденний «ах≥д, Ѕавар≥¤, —аксонсько-“юрингський район, Ѕранденбург ≥ Ѕерл≥н.