≈кзаменац≥йний б≥лет є18

1.–озкаж≥ть про видатн≥ памТ¤тки ≥стор≥њ та культури —ерб≥њ

1. ѕалац √алер≥¤ Ђ√амз≥град-–омул≥анаї ( серб. √амз≥град-–омул≥Љана) - арх≥тектурний ансамбль на сход≥ —ерб≥њ , що представл¤Ї собою сукупн≥сть споруд складаютьс¤ ≥з замку п≥знього пер≥оду –имськоњ ≥мпер≥њ , оснащеного фортиф≥кац≥йними укр≥пленн¤ми та мемор≥алу на прилеглому пагорб≥ . Ѕуд≥вництво фортец≥ датуЇтьс¤ к≥нцем III початком IV стол≥ть . Ќаказ на буд≥вництво був в≥дданий ≥мператором √алерењ ¬алер≥Їм ћаксим≥на јвгустом . ” пам'¤ть про мат≥р ≥мператора йому було дано ≥м'¤ ‘ел≥кс –омул≥ана. Ќа територ≥њ об'Їкту розташован≥ зм≥цненн¤, палац у п≥вн≥чно-зах≥дн≥й частин≥, базил≥ки , собори, римськ≥ лазн≥, мемор≥ал ≥ тр≥умфальна арка з двома проњздами. ќб'Їкт спадщини ¤вл¤Ї собою ¤скравий зразок традиц≥йноњ арх≥тектури –имськоњ ≥мпер≥њ. ѕоЇднанн¤ церемон≥альних елемент≥в з рисами мемор≥алу становл¤ть ще одну в≥дм≥нну особлив≥сть цього ансамблю.

29 червн¤ 2007 ком≥тет всесв≥тньоњ спадщини вин≥с р≥шенн¤ про включенн¤ арх≥тектурного ансамблю √амз≥град-–омул≥ана до списку всесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ за к≥лькома критер≥¤ми, (iii, iv).ќколиц≥

2) ћонастир —опочани ( серб. манастир —опоЮан≥) - сербський православний монастир з церквою —в¤тоњ “р≥йц≥; розташований поблизу м≥ста Ќов≥-ѕазар (п≥вдень —ерб≥њ). «аснований в мальовнич≥й долин≥ р≥чки –ашки , поруч з древньому р≥паком - центром —ербськоњ держави ”роша I до 1263 ¤к мавзолей корол¤ ≥ його с≥м'њ. «береглас¤ церква св. “р≥йц≥ ( тис¤ча дв≥ст≥ ш≥стьдес¤т чотири - один тис¤чу дв≥ст≥ ш≥стьдес¤т-п'¤ть ), однонавна споруда рашской школи, що в≥др≥зн¤Їтьс¤ струнк≥стю та композиц≥йною ц≥л≥сн≥стю (в≥дкритий притвор ≥ вежа над входом - к≥нець XIII стол≥тт¤ ; б≥чн≥ прибудови у вигл¤д≥ знижених неф≥в - початок XIV стол≥тт¤ ). ” —ередн≥ в≥ки монастир був духовним центром, його брат≥¤ нал≥чувала понад 100 ченц≥в.

Ѕлизько 1265 церква розписана фресками (у центральн≥й частин≥ храму ≥м≥тують мозањку). ” апсид≥ зображен≥ Ѕогородиц¤ з Ќемовл¤м ≥ з двома ангелами по боках, ѕричаст¤ апостол≥в, ѕоклон≥нн¤ ∆ертв≥ (у процес≥њ зображен≥ арх≥Їпископи —ербськ≥ —ава I, јрсен≥й I, —ава II), на ст≥нах - ¬елик≥ св¤та, на зах≥дн≥й ст≥н≥ - ”сп≥нн¤ Ѕогоматер≥, на хорах - —орок мученик≥в, √остинн≥сть јвраама ≥ апостоли, в нартекс≥ - ¬селенськ≥ собори, ѕритча про праведне …осипа, ƒрево ™ссе¤, —трашний суд, портрети ктитор≥в, смерть јнни ƒандоло, матер≥ титар¤; в п≥вденному притвор≥ - ∆ит≥Ї св¤того —имеона Ќеман≥, у п≥вн≥чному - —тефана ѕервомученика. ” б≥чних прибудовах збереглис¤ фрески к≥нц¤ XIII стол≥тт¤, почала XIV стол≥тт¤ ≥ XVI- XVII стол≥ть .

‘рески —опочани - одного з центральних створ≥нь в≥зант≥йського мистецтва - в≥др≥зн¤ють внутр≥шн¤ зосереджен≥сть образ≥в, велик≥ масштаби, лап≥дарн≥ форми, св≥тлий колорит, в образах немаЇ н≥чого ефектного, надм≥рно конкретного ≥ чуттЇвого, але враженн¤ спокою ≥ велич≥. ‘рескам —опочани близьк≥ фрески ≥нших сербських монастир≥в цього пер≥оду (фрески в церкв≥ —в¤тих јпостол≥в у ѕечськоњ патр≥арх≥њ, 1260 ; у церкв≥ ”сп≥нн¤ монастир¤ ћорача, 1251 - одна тис¤ча дв≥ст≥ п'¤тьдес¤т-два ).

” 1389 п≥сл¤  осовськоњ битви монастир був спалений турками; в≥дновлений за деспота —тефана. ” 1689 з≥ спаленн¤м обваленн¤м покр≥вл≥ церкви монастир спорожн≥в; реставровано в 1929 , 1948 - 1956 роках. ” 1990-х рр.. з монастир¤ ¬исок≥ ƒечани в —опочани були перенесен≥ мощ≥ св¤тих л≥кар≥в-бессеребренн≥ков  осьми ≥ ƒам≥ана .

” 1979 включений до списку об'Їкт≥в ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ . i, iii

3) —тародавнЇ м≥сто —тар≥-–ас ( серб. —тари –ас) - комплекс пам'¤тник≥в середньов≥чч¤ знаход¤тьс¤ на територ≥њ —ерб≥њ. ќб'Їкт —в≥товоњ спадщини ёЌ≈— ќ з 1979. явл¤Ї собою околиц≥ стародавнього м≥ста –ас, ¤кий прот¤гом довгого часу був столицею раннього середньов≥чного держави серб≥в , розташованого в —тар≥й —ерб≥њ.

4)ћонастир≥ —тудениц¤ був побудований в 12-му стол≥тт¤ —тевана Ќеман¤, засновник сербськоњ держави. ÷е не самий nejhonosnější та церковних буд≥вель в —ерб≥њ. –≥дк≥сн≥ Ї ст≥нн≥ розписи у в≥зант≥йському стил≥, ¤ка виникла в 13-м ≥ 14 стол≥тт¤. —карбниц¤ в≥д перв≥сноњ фортец≥ збер≥гаютьс¤ значн≥ твори мистецтва, од¤г, документи та ≥нш≥ рел≥кв≥њ. ћонастир —тудениц¤ був введений в списку ёЌ≈— ќ в 1986 роц≥.

2.ƒайте коротку характеристику державно-пол≥тичного устрою, адм≥н≥стративно-територ≥ального под≥лу та державноњ символ≥ки –еспубл≥ки ѕольщ≥

–еспубл≥ка ѕольща - парламентсько - президентська республ≥ка. √лава держави - президент, що обираЇтьс¤ громад¤нами ѕольщ≥ терм≥ном на п'¤ть рок≥в на основ≥ загального р≥вного ≥ пр¤мого виборчого права шл¤хом таЇмного голосуванн¤. ѕрезидент –еспубл≥ки ѕольща - Ѕрон≥слав  ќћќ–ќ¬—№ »…(Bronislaw Komorowski). ќбраний 4 липн¤ 2010 р. «аконодавча влада зд≥йснюЇтьс¤ двопалатним парламентом, ¤кий складаЇтьс¤ з сейму (нижн¤ палата) ≥ сенату (верхн¤ палата), що обираютьс¤ на чотирир≥чний терм≥н шл¤хом таЇмного голосуванн¤ на основ≥ загального р≥вного ≥ пр¤мого виборчого права. ћаршал —ейму† - √жегож ёл≥уш —’≈“»Ќј(Grzegorz Juliusz Schetyna).† —енат (Senat), обраний 21 жовтн¤ 2007 року. ћаршал —енату - Ѕогдан Ѕќ–”—≈¬»„(Bogdan Borusewicz). «аймаЇ посаду з 2005 року. ѕовторно обраний 5 листопада 2007 р. ¬иконавча влада належить президенту ≥ –ад≥ м≥н≥стр≥в(ур¤ду). –ада м≥н≥стр≥в складаЇтьс¤ з голови –ади м≥н≥стр≥в, призначених президентом.”р¤д несе в≥дпов≥дальн≥сть перед сеймом. ѕрезидент за пропозиц≥Їю прем'Їр- м≥н≥стра проводить зм≥ни у склад≥ –ади м≥н≥стр≥в. Ќин≥шн¤ –ада ћ≥н≥стр≥в приведена до прис¤ги 16 листопада 2007 року.  оал≥ц≥йна: √ромад¤нська платформа (√ѕ), ѕольська сел¤нська парт≥¤ (ѕ—ѕ) ≥ безпарт≥йн≥.† √олова –ади ћ≥н≥стр≥в –еспубл≥ки ѕольща - ƒональд “”—  (Donald Tusk)(√ѕ). ѕол≥тичн≥ парт≥њ - √ромад¤нська платформа Ц √ѕ. јдм≥н≥стративний под≥л - 16 воЇводств (wojewodztwo). ¬оЇводства под≥л¤ютьс¤ на 308 пов≥т≥в (powiat), ¤к≥ розд≥лен≥ на 2489 гм≥н≥в (gmina), включаючи 65 м≥ст, що мають статус м≥ських пов≥т≥в. (Ќовий адм≥н≥стративний розпод≥л введений 1 с≥чн¤ 1999 р.) ѕрапор ѕольщ≥- ѕрапор ѕольщ≥ Ч оф≥ц≥йний прапор –еспубл≥ки ѕольща. ÷е пр¤мокутне полотнище з≥ сп≥вв≥дношенн¤м стор≥н 5:8, розд≥лене на дв≥ р≥вн≥ горизонтальн≥ половини: верхн¤ Ч б≥лого, а нижн¤ Ч червоного кольору.

Ќац≥ональний прапор був формально затверджений польським —еймом 7 лютого 1831 року. „ервоний-б≥л≥ прапори ≥ стр≥чки використовувалис¤ ¤к символи нац≥ональних повстань в XIX стол≥тт≥. ѕ≥сл¤ в≥дновленн¤ незалежност≥ ѕольщ≥ в 1918 червоний-б≥лий прапор був оф≥ц≥йно затверджений —еймом 1 серпн¤ 1919 ¤к нац≥ональний ≥ в≥дтод≥ зм≥нам не п≥ддававс¤.

√ерб ѕольщ≥. «а легендою, б≥лого орла, ¤кий у подальшому став гербом польськоњ держави, побачив легендарний Ћех разом з≥ своњми братами „ехом ≥ –усом - родоначальниками слов'¤нських народ≥в. ” тому м≥сц≥, де це трапилос¤, Ћех заснував м≥сто ≥ назвав його √нЇзно (Gniezno), тому що орел кружл¤в над своњм гн≥здом.

—початку орел був особистим знаком ѕшемисла II, коронованого у 1295 роц≥. «а п≥встол≥тт¤ в≥н став загальнодержавним символом.

Ќин≥шн≥й герб було затверджено у 1990 роц≥.

Ђћазурек ƒомбровськогої (пол. Mazurek Dąbrowskiego) Ч державний г≥мн ѕольщ≥. јвтор сл≥в Ч ёзеф ¬иб≥цький (Józef Wybicki) 1797 року в ≤тал≥њ ¤к п≥сню польських лег≥он≥в, ¤к≥ воювали на боц≥ ‘ранц≥њ п≥д командуванн¤м яна √енрика ƒомбровського. јвтор музики, ¤ка спираЇтьс¤ на мотиви народноњ мазурки Ч нев≥домий.

„ленство в м≥жнародних орган≥зац≥¤х: ќќЌ, Ќј“ќ, ќЅ—™, ќрган≥зац≥¤ ≈коном≥чноњ —п≥впрац≥ ≥ –озвитку, —ќ“, ћ¬‘, ™вропейський ≤нвестиц≥йний Ѕанк, —Ѕ, ™Ѕ––, –ада Ѕалт≥йських ƒержав, ™вропейська јсоц≥ац≥¤ ¬≥льноњ “орг≥вл≥, ÷ентрально-™вропейське ќб'Їднанн¤ ¬≥льноњ “орг≥вл≥, ёЌ≈— ќ, ёЌ≤—≈‘, ¬ќ«, ÷™≤.

3.ќхарактеризуйте основн≥ рекреац≥йн≥ зони ”горщини

”горськ≥ курорти ѕрактично вс≥ курорти ”горщини пов'¤зан≥ з озером Ѕалатон (100-200 км в≥д Ѕудапешта) ≥ повинн≥ розгл¤датис¤ ¤к комплекс бальнеолог≥чного (м≥неральн≥ джерела) ≥ кл≥матичного (купанн¤ в озер≥) вплив≥в. —аме озеро маЇ довжину 80 км, в ширину -12 км, з середньою глибиною 3 м. ќсоблив≥сть Ѕалатону в тому, що вода там прогр≥ваЇтьс¤ швидко ≥ купатис¤ можна, починаючи з травн¤ ≥ зак≥нчуючи жовтнем (середн¤ температура води вл≥тку +27 ∞ —) . ћ'¤ка, злегка лужна вода з великим вм≥стом йоду ≥ особливий м≥крокл≥мат робл¤ть в≥дпочинок на Ѕалатон≥ наближеним до морського. ƒно озера вкрите др≥бним оксамитовим п≥ском. ѕо озеру можна кататис¤ на ¤хт≥, серфити ≥ рибалити. ѕрактично скр≥зь Ї тен≥сн≥ корти ≥ м≥н≥атюрн≥ гольф-пол¤. ¬икористанн¤ моторних човн≥в на Ѕалатон≥ заборонено. †ѕл¤ж≥ п≥вн≥чного ≥ п≥вденного берег≥в Ѕалатону значно в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного: на п≥вноч≥ дно круто йде вниз, ≥ через 30-50 м глибина вже перевищуЇ зр≥ст людини. Ќа п≥вденн≥й сторон≥ озера дно дуже пологе, ≥ до того, ¤к вода накриваЇ людини з головою, доведетьс¤ йти з п≥вк≥лометра.  урорти п≥вденного берега ≥деально п≥дход¤ть дл¤ в≥дпочинку з д≥тьми.

 урорт Ѕалатонфюред

Ќайб≥льший селище п≥вн≥чного берега Ѕалатону.  ард≥олог≥чна кл≥н≥ка Ѕалатонфюред, збудована в 1810 р., набула ћ≥жнародну попул¤рн≥сть ¤к Ђћекка дл¤ кард≥олог≥чних хворихї. « 1962 р. стало доброю традиц≥Їю кард≥олог≥в з р≥зних крањн щор≥чно в травн≥ збиратис¤ на конгрес в цьому, одному з найб≥льших реаб≥л≥тац≥йних центр≥в ™вропи, щоб обговорити питанн¤ в≥дновного л≥куванн¤ в кард≥олог≥њ.

 урорт - √ори ћатра Ѕудапешт

™диний г≥рськолижний курорт крањни. —хили не дуже крут≥, тому п≥д≥йдуть б≥льше початк≥вц¤м (перепад висот всього 146 м). —езон триваЇ три м≥с¤ц≥ (к≥нець грудн¤-к≥нець березн¤). ™ 6 трас ≥ 3 п≥дйомника. —н≥жне покритт¤ забезпечують гармати.  р≥м того, в горах ћатра розташовано к≥лька горноклиматических курорт≥в, л≥кувальний вплив ¤ких базуЇтьс¤ на хвойних ≥ лист¤них л≥сах. ÷е  екештете, Ћ≥ллафюред (зах≥дна околиц¤ м≥ста ћ≥школьц) ≥ Ѕюксек, ¤кий, до всього ≥ншого, ще й багатий м≥неральними джерелами.

” Ѕудапешт≥ знаход¤тьс¤ термальн≥ (в≥д 21 до 76 ∞ —) малом≥нерал≥зован≥ води 80 джерел р≥зного м≥нерального складу. ¬оди де¤ких джерел слаборадиоактивний за рахунок незначного вм≥сту радону. ќсновн≥ показанн¤ дл¤ л≥куванн¤. «ахворюванн¤ к≥стково-м'¤зового апарату, периферичноњ нервовоњ системи. —упутн≥ захворюванн¤ орган≥в травленн¤.

Ѕальнеотерапевтичний курорт ¬ишеград знаходитьс¤ у передг≥рськ≥й л≥сов≥й зон≥ на висот≥ 340 м в 45 км на п≥вн≥ч в≥д Ѕудапешта.  л≥мат пом≥рний континентальний, з м'¤кою зимою, теплим л≥том ≥ тривалоњ теплоњ осен≥. „исло годин сон¤чного с¤йва близько 2000 в р≥к.

ќсновн≥ л≥кувальн≥ фактори: ун≥кальний м≥крокл≥мат, пов≥тр¤ чисте, насичене ф≥тонцидами л≥с≥в, що покривають схили навколишн≥х г≥р, ≥ аеро≥онами водноњ глад≥ одн≥Їњ з найб≥льших р≥чок ™вропи. √≥дрокарбонатна кальц≥Їво-магн≥Їва вода з глибини 1300 м, за спостереженн¤ми л≥кар≥в курорту, так само ¤к ≥ найчист≥ше пов≥тр¤, що волод≥Ї антиалерг≥чну д≥ю, використовуЇтьс¤ дл¤ бальнеопроцедур ≥ в термальних басейнах з температурою 32 ≥ 38 ∞ —.

ќсновн≥ показанн¤ дл¤ л≥куванн¤: ‘ункц≥ональн≥ порушенн¤ нервовоњ системи, захворюванн¤ к≥стково-м'¤зовоњ системи, периферичноњ нервовоњ системи, периферичних судин.

 урорт ƒебрецен

Ѕальнеотерапевтичний р≥внинний курорт л≥состеповоњ зони на висот≥ 108 м над р≥внем мор¤. јтмосферу п≥вденного курорту створюють не т≥льки р≥дк≥сн≥ троп≥чн≥ рослини, але ≥ вс≥л¤к≥ гори, купальн≥-печери, г≥дромасажн≥ басейни, гейзери, Ђр≥ки-потокиї, водоспад, ст≥на дл¤ лаз≥нн¤, дит¤ч≥ басейни-жабники, 11 г≥рок р≥зноњ форми та ≥нш≥ розважальн≥ елементи.

 урорт «алакарош

Ѕальнеотерапевтичний курорт л≥совоњ зони на висот≥ 150 м, в 30 км на п≥вденний зах≥д в≥д Ѕалатону ≥ в 200 км в≥д Ѕудапешта. –озташований по зах≥дному берез≥ ћалого Ѕалатону в оточенн≥ л≥с≥в, сад≥в ≥ виноградник≥в. «а зм≥стом концентрату фтору вода його джерел займаЇ перше м≥сце серед л≥кувальних вод крањни, також багата бромом ≥ йодом. „исте пов≥тр¤ зони без промислових п≥дприЇмств наповнений ф≥тонцидами навколишн≥х л≥с≥в.

 урорт –евфюлеп

Ѕальнеолог≥чний курорт на Ѕалатон≥ з величезною к≥льк≥стю м≥неральних джерел, в основному вуглекислих. ¬ода маЇ загальнозм≥цнюючу д≥ю ≥ славитьс¤ своњм смаком наст≥льки, що присутн¤ ¤к особливого пункту в ресторанних меню.

 урорт “апольца

Ќедалеко в≥д п≥вн≥чного берега Ѕалатону розташоване м≥стечко “апольца, знаменитий карстовими печерами. ќсновн≥ л≥кувальн≥ фактори курорту - ун≥кальний м≥крокл≥мат спелеолечебн≥ци. ќдна з м≥ських печер - “аваш - славитьс¤ не т≥льки красивими видами. «авд¤ки њњ особливому м≥крокл≥мату, що характеризуЇтьс¤ пост≥йною температурою (14-16 ∞ —), високою волог≥стю, в≥дсутн≥стю пилу ≥ алерген≥в вже к≥лька дес¤тил≥ть тут усп≥шно л≥кують хворих ≥з захворюванн¤ми дихальних шл¤х≥в.

 урорт ‘оньод

‘оньод-селище на п≥вденному берез≥ Ѕалатону. Ќайзручн≥ший курорт дл¤ дит¤чого в≥дпочинку на озер≥. ÷ьому спри¤ють чудов≥ п≥щан≥ пл¤ж≥ ≥ плавне дно. ћ≥стечко в≥др≥зн¤Їтьс¤ ≥ демократичними ц≥нами. –озташований недалеко в≥д ‘оньода селище Ѕалатонбоглар також позиц≥онуЇтьс¤ ¤к с≥мейний курорт. ѕо сут≥, це дачне селище, де комфорт сус≥дить з≥ спокоЇм.  р≥м цього, в селищ≥ чудовий пл¤ж ≥ сто¤нка дл¤ ¤хт.

 урорт ’айдусобосло

’айдусобосло вважаЇтьс¤, мало не самим континентальним м≥сцем ÷ентральноњ ™вропи - тут саме жарке Ївропейське л≥то ≥ найхолодн≥ша Ївропейська зима.  урорт вже б≥льше 75 рок≥в називають ћеккою дл¤ хворих на ревматизм, а з 2000 р., п≥сл¤ в≥дкритт¤ јквапарку - центром любител≥в в≥дпочинку на вод≥. ѕор¤д з бальнеотерап≥Їю (б≥льше 40 вид≥в процедур) застосовують гр¤зел≥куванн¤, л≥кувальну г≥мнастику, п≥дводне вит¤гуванн¤ в басейн≥, масаж, ф≥з≥отерап≥ю.

 урорт ’ев≥з

√ар¤че озеро, заповнене м≥неральною водою, знаходитьс¤ б≥л¤ п≥вн≥чно-зах≥дного краю Ѕалатону, б≥л¤ селища  естхей. ќзеро Ї найб≥льшим у ™вроп≥ природним термальним басейном.

“емпература води вл≥тку +33 ... +35 ∞ —, взимку - +28 ... +30 ∞ — (у зв'¤зку з цим л≥кувальн≥ купанн¤ провод¤ть круглий р≥к). ÷≥лющ≥сть води ’ев≥за базуЇтьс¤ на м≥неральних сол¤х з п≥двищеним вм≥стом рад≥ю. ¬оди м≥неральних джерел використовуютьс¤ дл¤ питного л≥куванн¤ при хрон≥чних захворюванн¤х шлунково-кишкового тракту (питне джерело в Ќац≥ональн≥й л≥карн≥).

 урорт ’аркань

Ѕальнеотерапевтичний курорт л≥состеповоњ зони на висот≥ 201 м. —лаву курорту принесли с≥рчист≥ води. “ермальна вода м≥стить ун≥кальний карбон ≥лсульф≥д, вперше ви¤влений в ’аркан≥. Ќев≥доме ран≥ше з'Їднанн¤ присутн¤ у вод≥ у вигл¤д≥ газу. ќсоблив≥сть карбон≥л-сульф≥ду - надзвичайно швидке всмоктуванн¤ через непошкоджен≥ шк≥рн≥ покриви, в 150 раз≥в переважають ≥ншого чемп≥она швидкост≥, також активного компонента с≥рковм≥сних вод - с≥рководень. ¬оди використовуютьс¤ головним чином дл¤ ванн ≥ купань в л≥кувальних басейнах.

 урорт Ўиофоку

Ўиофоку - найб≥льший курорт п≥вденного берега Ѕалатону, б≥льше за ≥нших оснащений р≥зноњ розважальною ≥нфраструктурою (ресторани, дискотеки, театр ≥ т. д.). ¬се це на додаток до таких же прекрасним ≥ м≥лководним пл¤жам, ¤к ≥ в сус≥дн≥х курортних селищах.

4.Ќазв≥ть ≥сторико-географ≥чн≥ пров≥нц≥њ ≤тал≥њ

‘ранчакорта

ѕоходженн¤ назви ц≥Їњ м≥сцевост≥ до к≥нц¤ не в≥домо. —пори вчених привели до по¤ви двох основних верс≥й. ѕо-перше, джерелом могло послужити словосполученн¤ Ђcurtes francaeї, ¤ке досл≥вно можна перевести, ¤к Ђтеритор≥¤, в≥льна в≥д оподаткуванн¤ї.

¬енето - один ≥з самих п≥вн≥чних рег≥он≥в ≤тал≥њ. ÷ю частину крањни умовно можна розд≥лити на дв≥ складов≥: р≥внинну ≥ г≥рську. Ѕ≥льш пласка частина ¬енето на п≥вн≥чно-заход≥ в≥д узбережж¤ јдр≥атичного мор¤ складаЇтьс¤ з болотистих земель дельти р≥чки ѕо, оточених пагорбами. ” м≥ру в≥ддаленн¤ в глиб материка, похил≥ височини зм≥нюютьс¤ значними скел¤стими громадами јльп≥йських г≥р. ≤ все ж - не суш≥, а морський стих≥њ зобов'¤зана область ¬енето ≥ колишн≥м могутн≥стю, ≥ реальною св≥товою славою.

¬алле-д'јоста (Valle d'Aosta), автономна область ≤тал≥њ - це найменший рег≥он ≤тал≥њ, що знаходитьс¤ на кордон≥ з≥ Ўвейцар≥Їю (з п≥вноч≥) ≥ ‘ранц≥Їю (≥з заходу), столицею ¤кого Ї јоста. ѕлоща 3262 км 2. Ќаселенн¤ 107,9 тис. чол. (1968); говорить ≥тал≥йською та французькою мовами, в район≥ ћонте-–оза - на н≥мецьких д≥алектах.

–ег≥он ”мбр≥¤ (Umbria) Ї одним з найменших в ≤тал≥њ, його площа складаЇ всього 8 456 кв. км.  р≥м того, це - Їдина область, розташована на самому јпенн≥нському п≥востров≥, а не на материков≥й частин≥ ≤тал≥њ, ¤ка не маЇ виходу до жодного з чотирьох мор≥в. ”мбр≥¤ буквально затиснута в горах своњми великими сус≥дами - рег≥онами Ћац≥о, “оскана та ”мбр≥¤ ћарке.—ама д≥литьс¤ всього на дв≥ пров≥нц≥њ: ѕеруджа (Perugia) - культурний ≥ адм≥н≥стративний центр рег≥ону та “ерм≥ (Termi) - важливий промисловий центр.

“рент≥но-јльто-јд≥дже - область, де первозданна природа доповнюЇтьс¤ ун≥кальними можливост¤ми дл¤ зан¤ть спортом. ” долин≥ јд≥дже безл≥ч озер, р≥чок ≥ пот≥чк≥в, а також л≥с≥в, виноградник≥в ≥ альп≥йських луг≥в з прекрасними метеликами, птахами ≥ кв≥тами. Ќа п≥вденно-сход≥ панують вершини ƒолом≥т≥в, переход¤чи на п≥вн≥ч у величн≥ альп≥йськ≥ ћасиви.

Tutta Toscana in italiano

—ицил≥¤

ѕраво бути географ≥чним центром —ицил≥њ оспорюють два прекрасн≥ м≥ста -  альтан≥ссетта ≥ ≈нна. ” доантичной часи у верхн≥й частин≥ долини —альса було м≥сто Ќ≥сса, що розкинувс¤ на п≥вденних схилах гори —ан ƒжул≥ано. «авоювавши м≥сто, сарацини додали до назви слово Ђ алатї. “ак м≥сто знайшло своЇ нин≥шнЇ ≥м'¤  альтан≥ссетта, що в переклад≥ означаЇ Ђж≥ночий замокї. —тарий квартал м≥ста можна об≥йти години за п≥втори. ћаленьк≥ крив≥ вулички виб≥гають в гору, старовинн≥ храми, м≥ськ≥ сади - все дихаЇ тишею та спокоЇм. ”здовж де¤ких довгих-довгих сход≥в, що йдуть в небо, на ст≥нах будинк≥в прикручен≥ назви вулиц≥. “ак от, ц≥ сходи ≥ Ї вулиц¤.

Tutta Sardegna in italiano

—початку I тис. до н.е. на —ардин≥ю пот¤гнулис¤ представники великих етнос≥в стародавнього —ередземномор'¤, ¤к≥ створили до цього часу розвинут≥ цив≥л≥зац≥њ у себе на батьк≥вщин≥. ” VIII ст. до н.е. на п≥вденному ≥ зах≥дному берегах острова заснували своњ колон≥њ ф≥н≥к≥йц≥. ” цей же час —ардин≥¤ стала привертати увагу ≥ стародавн≥х грек≥в. —правжньою в≥йськовою окупац≥Їю острова стало в VI ст. до н.е. його завоюванн¤ карфаген¤нами (ф≥н≥к≥йц¤ми з м≥ста  арфагена). ¬они м≥цно влаштувалис¤ на прибережних територ≥¤х ≥ волод≥ли ними б≥льше трьох стол≥ть.

ћол≥зе - невеликий рег≥он ≤тал≥њ, ¤кий розташований поруч з јбруццо. √еограф≥чн≥ умови цих рег≥он≥в дуже схож≥: гори, пол¤, л≥си ≥ пл¤ж≥. —толиц¤ ћол≥зе - стародавнЇ м≥сто  ампобассо, ¤кому майже 2 тис¤ч≥ рок≥в.

ѕриблизно в X стол≥тт≥ центральна частина јдр≥атичного узбережж¤ отримала назву "ћарка" тому, що основну частку ц≥Їњ територ≥њ займали "марк≥зат" - об'Їднанн¤ навколо в≥льних м≥ст ‘ермо, јнкона ≥  амер≥но.  р≥м п≥вн≥чних земель, ¤к≥ належали кланам ћонтефельтро (головне м≥сто - ”рб≥но) ≥ ћалатеста (ѕезаро).  ожна адм≥н≥стративна одиниц¤ не бажала поступатис¤ сус≥дам н≥ в сил≥, н≥ в багатств≥, тому серед населених пункт≥в ћарке неможливо було вид≥лити один-Їдиний, присвоњвши йому статус столиц≥ област≥.

Ћомбард≥¤ (Lombardia), область в центр≥ ѕ≥вноч≥ ≤тал≥њ; отримала назву в≥д лангобард≥в, германського племен≥, вит≥сненого в 6 стол≥тт≥ з басейну р≥чки ƒунай аварами. Ѕудучи спочатку союзниками ¬≥зант≥њ, лангобарди п≥зн≥ше захопили б≥л¤ нењ –авенну. ¬они прийн¤ли католицьку в≥ру ≥ створили сильне корол≥вство, завойоване в к≥нц≥ 8 стол≥тт¤  арлом ¬еликим. ƒо середини 12 стол≥тт¤ м≥ста Ћомбард≥њ (наприклад, ћ≥лан) наст≥льки посилилис¤ в економ≥чному ≥ пол≥тичному в≥дношенн≥, що створили Ћомбардську л≥гу, щоб протисто¤ти честолюбним домаганн¤м ‘р≥др≥ха Ѕарбаросси, ¤кий в 1176 роц≥ зазнав поразки в битв≥ при Ћень¤но. ѕ≥зн≥ше областю посл≥довно керували ≤спан≥¤, ‘ранц≥¤ та јвстр≥¤, перш н≥ж у 19 стол≥тт≥ вона ув≥йшла до складу ≤тал≥њ.

Ћац≥о (в≥д латинського Latium), вона була населена плем'¤м латин≥в ≥ перебувала в понизз≥ “ибру. ѕ≥сл¤ пер≥оду республ≥ки меж≥ були розширен≥, а п≥д час правл≥нн¤ јвгуста в романський пер≥од рег≥он включав в себе не т≥льки Ћац≥о, а й  ампан≥ю.

Tutta Friuli Venezia Giulia in italiano

јдр≥атичне море маЇ дуже прот¤жне узбережж≥, значна частина ¤кого припадаЇ на јпенн≥нський п≥востр≥в. Ћюбител≥ пл¤жного в≥дпочинку чудово знайом≥ з курортами –≥м≥н≥, ѕезаро,  атолика, „ерв≥¤ та ≥н јле за останн≥ к≥лька сезон≥в (1997-2003 рр..) ќсобливоњ ​​попул¤рност≥ набули туристичн≥ зони на п≥вноч≥ јдр≥атики: Ћ≥до д≥ ≈золо,  аорле, Ѕ≥б≥оне ≥ Ћ≥нь¤но.

ќбласть ≈м≥л≥¤ –омань¤ простираЇтьс¤ в≥д јдр≥атичного мор¤ на п≥вденно-сход≥ через јпенн≥ни майже до Ћ≥гур≥йського на п≥вн≥чно-заход≥, в≥докремлюючи материкову частину ≤тал≥њ в≥д ≥нших район≥в крањни, розташованих на јпенн≥нському п≥востров≥. ÷ей рег≥он виник на перетин≥ найважлив≥ших античних дор≥г ¬≥а ‘ранч≥джена ≥ ¬≥а –омео, ставши своЇр≥дною розд≥ловоњ зоною м≥ж п≥вн≥ччю ≥ п≥вднем ≤тал≥њ.

–ег≥он  ампан≥¤ Ї одн≥Їю з найкрасив≥ших областей у ≤тал≥њ. —аме сюди пр¤мували багато художники ≥ поети, ¤к≥ в≥д'њжджали у пошуках натхненн¤ з холодноњ –ос≥њ до гостинноњ ≤тал≥њ. ¬арто загл¤нути в зали “реть¤ковськоњ галерењ або –ос≥йського музею, щоб, дивл¤чись на твори Ѕрюллова ≥ ўедр≥на, зануритис¤ в чар≥вну атмосферу ц≥Їњ п≥вденно-зах≥дн≥й частин≥ јпенн≥нського п≥вострова.

—толиц¤  алабр≥њ -  атанзаро (343 м над р≥внем мор¤, населенн¤ 97 тис. чолов≥к) знаходитьс¤ в середин≥ самоњ вузькоњ частини ≤тал≥њ. –озташований на пагорбах, м≥сто маЇ дуже мальовничий вид, а в≥адуки, що з'Їднують окрем≥ райони на височинах, виробл¤ють на гл¤дача незабутнЇ враженн¤. ƒо слова сказати, вис¤чий шл¤хопров≥д ћоранд≥ (1960 р.) Ї одним з найдовших однопрогонових мост≥в у ™вроп≥.

–ег≥он Ѕаз≥л≥ката (603 тис. жител≥в) займаЇ площу в 9992 кв. км, причому, њњ територ≥¤ складаЇтьс¤ на 7 / 10 з г≥р, на 2 / 10 з пагорб≥в ≥ лише на 1 / 10 з р≥внин. ÷¤ п≥вденна область, розташована м≥ж рег≥онами  алабр≥¤ (на п≥вдн≥),  ампань¤ (на п≥вн≥чному заход≥) ≥ јпул≥¤ (на сход≥), що омиваЇтьс¤ ≤он≥чним ≥ “≥рренським мор¤ми - Їдина в ≤тал≥њ, де використовуютьс¤ в≥дразу дв≥ назви: оф≥ц≥йне - Ѕаз≥л≥ката ≥ неоф≥ц≥йне - Ћукан≥њ .

јпул≥¤, найменш пров≥нц≥йна серед ≥нших пров≥нц≥й ≥ найменш рег≥ональна серед ≥нших рег≥он≥в, ви¤вилас¤ б≥льшою м≥рою, н≥ж ≥нш≥ земл≥ ≤тал≥њ, залучена в р≥зн≥ ≥сторичн≥ под≥њ, ¤к≥ в к≥нцевому п≥дсумку сильно вплинули на њњ сучасний стан.