–озд≥л 8. ≤Ќ¬≈—“»÷≤…Ќ≤ –≈—”–—»

 

 лючов≥ пон¤тт¤ ≥ терм≥ни:

≥нвестиц≥њ;

виробнич≥ ≥нвестиц≥њ;

ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ;

структура виробничих ≥нвестиц≥й (кап≥тальних вкладень);

джерела ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й;

акц≥њ;

обл≥гац≥њ;

див≥денди;

грошовий пот≥к;

ставка дисконту (кап≥тал≥зац≥њ);

чистий приведений дох≥д;

≥ндекс дох≥дност≥ ≥нвестиц≥й;

терм≥н окупност≥ ≥нвестиц≥й (кап≥тальних вкладень);

внутр≥шн¤ норма дох≥дност≥ ≥нвестиц≥й;

≥нвестиц≥йний проект.

 

 

8.1. ѕон¤тт¤, склад ≥ структура ≥нвестиц≥й

 

як показують розрахунки за тривалий пер≥од часу, у середньому приблизно одну третину обс¤гу ф≥нансових кошт≥в п≥дприЇмств р≥зних галузей економ≥ки ”крањни становл¤ть ≥нвестиц≥њ (одноразов≥ кап≥тальн≥ витрати).

≤нвестиц≥њ Ч це довгостроков≥ вкладенн¤ кап≥талу (грошей) у п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть (дл¤ одержанн¤ прибутку).

“ой, хто маЇ кап≥тал (грош≥) ≥ вкладаЇ його (њх) у ту чи ту комерц≥йну справу, називаЇтьс¤ ≥нвестором, а сам процес вкладенн¤ кап≥талу Ч ≥нвестуванн¤м (довгостроковим ф≥нансуванн¤м). ” будь-¤к≥й п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ ≥нвесторами можуть бути ¤к юридичн≥, так ≥ ф≥зичн≥ особи, тобто п≥дприЇмства, так ≥ окрем≥ власники кап≥талу.

ƒл¤ сутн≥сно-зм≥стовоњ характеристики ≥нвестиц≥й ≥стотне теоретичне ≥ практичне значенн¤ маЇ визначенн¤ р≥зновид≥в ≥нвестиц≥й за окремими ознаками, тобто за њхн≥м функц≥онально-елементним складом (рис. 8.1).

 

 

–ис. 8.1. ‘ункц≥онально-елементний склад ≥нвестиц≥й п≥дприЇмства.

 

«алежно в≥д того, де вкладаЇтьс¤ кап≥тал (у межах крањни чи за кордоном), виокремлюють внутр≥шн≥ (в≥тчизн¤н≥) й зовн≥шн≥ (≥ноземн≥) ≥нвестиц≥њ. ” свою чергу внутр≥шн≥ ≥нвестиц≥њ под≥л¤ютьс¤ на ф≥нансов≥ та реальн≥, а зовн≥шн≥ Ч на пр¤м≥ й портфельн≥.

‘≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ означають використанн¤ на¤вного кап≥талу дл¤ придбанн¤ (куп≥вл≥) акц≥й, обл≥гац≥й та ≥нших ц≥нних папер≥в, що њх випускають п≥дприЇмства або держава. «а такого ≥нвестуванн¤ маЇ м≥сце перем≥щенн¤ титул≥в власност≥, котр≥ дають право на одержанн¤ нетрудового доходу. ” л≥тератур≥ з питань пол≥тичноњ економ≥њ кап≥тал у вигл¤д≥ ц≥нних папер≥в називаЇтьс¤ ще фондовим, або ф≥ктивним, оск≥льки в≥н не Ї реальним багатством ≥ не маЇ ретельноњ вартост≥ (на в≥дм≥ну в≥д кап≥талу, вкладеного в р≥зн≥ сфери та галуз≥ сусп≥льного виробництва).

–еальн≥ ≥нвестиц≥њ Ч це вкладенн¤ кап≥талу (грошей) у р≥зн≥ сфери та галуз≥ народного господарства (сусп≥льного виробництва) з метою оновленн¤ ≥снуючих ≥ створенн¤ нових Ђкап≥тальнихї (матер≥альних) благ, а ¤к насл≥док Ч одержанн¤ набагато б≥льшого прибутку. “ак≥ реальн≥ ≥нвестиц≥њ ще називають виробничими; проте в практиц≥ господарюванн¤ за ними закр≥пилась ≥нша назва Ч кап≥тальн≥ вкладенн¤.

«овн≥шн≥ пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ Ч це вкладенн¤ кап≥талу за кордоном, що за величиною становить не менше 10% вартост≥ того чи того конкретного проекту, закордонн≥ ≥нвестиц≥й, менш≥ за 10% вартост≥ зд≥йснюваного за њх допомогою кап≥тального проекту називаютьс¤ портфельними. ѕер≥одичний анал≥з сп≥вв≥дношенн¤ пр¤мих ≥ портфельних ≥нвестиц≥й маЇ практичне значенн¤ дл¤ ви¤вленн¤ загальних масштаб≥в ≥ частки залученн¤ ≥ноземного кап≥талу у сферу розвитку й п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва та ≥нших напр¤мк≥в д≥¤льност≥ субТЇкт≥в господарюванн¤.

≈фективн≥сть довгострокового ф≥нансуванн¤ модерн≥зац≥њ ≥снуючих ≥ буд≥вництва нових виробничих ≥ невиробничих обТЇкт≥в багато в чому залежить в≥д пропорц≥й м≥ж державними та приватними ≥нвестиц≥¤ми. ѕриродно, що з актив≥зац≥Їю розвитку роздержавленн¤ ≥ приватизац≥њ власност≥, акц≥онуванн¤ державних п≥дприЇмств усе б≥льшою ставатиме частка приватного кап≥талу в загальному обс¤з≥ ≥нвестиц≥й. ÷е спри¤тиме п≥двищенню р≥вн¤ ефективност≥ ¤к внутр≥шн≥х, так ≥ зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥й.

 

«а загальновживаним визначенн¤м кап≥тальн≥ вкладенн¤ Ч це пер≥одично зд≥йснюванн≥ довгостроков≥ витрати кап≥талу на в≥дтворенн¤ основних фонд≥в ≥ обТЇкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури п≥дприЇмства.

« огл¤ду на функц≥ональну ц≥леспр¤мован≥сть розр≥зн¤ють валов≥ й чист≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤. ¬алов≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤ Ч це загальна сума одноразових витрат кап≥талу на просте й розширене в≥дтворенн¤ виробничих основних фонд≥в та обТЇкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури, а чист≥ Ч витрати лише на розширене в≥дтворенн¤. ¬еличину чистих кап≥таловкладень неважко розрахувати; дл¤ цього ≥з загального обс¤гу кап≥тальних вкладень треба виключити розм≥р амортизац≥йних в≥драхувань, котр≥ використовуютьс¤, ¤к в≥домо, на просте в≥дтворенн¤ основних фонд≥в та ≥ншого майна п≥дприЇмства.

«а чинними на п≥дприЇмствах системами плануванн¤ та обл≥ку до складу кап≥тальних вкладень включають: 1) варт≥сть буд≥вельно-монтажних роб≥т; 2) варт≥сть ус≥х вид≥в виробничого устаткуванн¤, а також зарахованих до основних фонд≥в ≥нструмент≥в та ≥нвентарю; 3) ≥нш≥ кап≥тальн≥ роботи й витрати. ƒо останн≥х належать: варт≥сть земельних д≥л¤нок; роботи ≥з глибокого розв≥дувального бур≥нн¤ на нафту, газ ≥ термальну воду; проектн≥ роботи; науково-досл≥дн≥ роботи; варт≥сть придбаних патент≥в ≥ л≥ценз≥й; витрати на п≥дготовку експлуатац≥йних кадр≥в дл¤ п≥дприЇмств, що будуютьс¤, варт≥сть нетитульних тимчасових споруд, необх≥дних за буд≥вництва виробничих обТЇкт≥в тощо.

—п≥вв≥дношенн¤ м≥ж перел≥ченими видами кап≥тальних витрат характеризуЇ елементно-технолог≥чну структуру кап≥тальних вкладень. ѕозитивною тенденц≥Їю в динам≥ц≥ ц≥Їњ структури кап≥тальних вкладень Ї поступове зб≥льшенн¤ частки витрат на устаткуванн¤, ≥нструмент та ≥нвентар за в≥дносного зменшенн¤ питомоњ ваги вартост≥ буд≥вельно-монтажних роб≥т.

¬ ≥нвестиц≥йн≥й пол≥тиц≥ п≥дприЇмств та њхн≥х добров≥льних обТЇднань дуже важливо приймати обгрунтован≥ р≥шенн¤ щодо в≥дтворювальноњ структури кап≥тальних вкладень, котра в≥дображаЇ сп≥вв≥дношенн¤ довгострокових витрат на просте ≥ розширене (техн≥чне переозброЇнн¤ ≥ реконструкц≥¤, розширенн¤ д≥ючих п≥дприЇмств, нове буд≥вництво) в≥дтворенн¤ основних фонд≥в. √оловна тенденц≥¤ зм≥ни в≥дтворювальноњ структури кап≥тальних вкладень прот¤гом останн≥х рок≥в пол¤гаЇ у значному зб≥льшенн≥ частки витрат на техн≥чне переозброЇнн¤ ≥ реконструкц≥ю д≥ючих п≥дприЇмств у б≥льшост≥ галузей виробничоњ сфери.

«а результатами спец≥альних досл≥джень та оц≥нкою фах≥вц≥в, оптимальним (або близьким до нього) можна вважати сп≥вв≥дношенн¤ витрат на просте й розширене в≥дтворенн¤ основних фонд≥в, ¤ке дор≥внюЇ в≥дпов≥дно 35 ≥ 65% в≥д загального обс¤гу валових кап≥тальних вкладень. —аме в так≥й пропорц≥њ зм≥нюЇтьс¤ в≥дтворювальна структура валових кап≥тальних вкладень у п≥дприЇмства р≥зних сфер ≥ галузей економ≥ки ”крањни. —п≥вв≥дношенн¤ окремих часток загальноњ суми чистих кап≥тальних вкладень становить ор≥Їнтовно: техн≥чне переозброЇнн¤ ≥ реконструкц≥¤ д≥ючих промислових п≥дприЇмств Ч 50Ч60%; розширенн¤ п≥дприЇмств Ч 15Ч20; нове буд≥вництво Ч 20Ч35%.

ѕереважне спр¤муванн¤ кап≥тальних вкладень на техн≥чне переозброЇнн¤, реконструкц≥ю та розширенн¤ ≥снуючих п≥дприЇмств маЇ тривати ≥ в найближч≥й перспектив≥ розвитку народного господарства ”крањни.

 

 

8.2. ¬изначенн¤ необх≥дного обс¤гу ≥ джерел ф≥нансуванн¤
виробничих ≥нвестиц≥й

 

ѕроцес прогнозуванн¤ (плануванн¤) кап≥тальних вкладень на п≥д≠приЇмствах охоплюЇ два посл≥довно зд≥йснюван≥ етапи: перший Ч обчисленн¤ необх≥дного обс¤гу реальних (виробничих) ≥нвестиц≥й на розрахунковий пер≥од (р≥к, к≥лька рок≥в); другий Ч визначенн¤ конкретних джерел њхнього ф≥нансуванн¤.

 

ћасштабн≥сть ≥ складн≥сть розрахунк≥в на першому етап≥ залежать в≥д можливих вар≥ант≥в конкретноњ економ≥чноњ ситуац≥њ на ринку й п≥дприЇмств≥: 1) за к≥льк≥сними та ¤к≥сними характеристиками попит ринку задовольн¤Їтьс¤ повн≥стю, а в≥дтак немаЇ потреби у зб≥льшенн≥ обс¤гу виробництва ¤коњсь продукц≥њ на в≥дпов≥дному п≥дприЇмств≥; 2) попит на продукц≥ю п≥дприЇмства пост≥йно зростаЇ, а отже виробник за≥нтересований у в≥дпов≥дному зб≥льшенн≥ обс¤гу виробництва з допомогою введенн¤ в д≥ю додаткових виробничих потужностей; 3) маЇ м≥сце р≥зке зменшенн¤ попиту ринку на пропоновану дл¤ продажу продукц≥ю, через що п≥дприЇмство мусить модерн≥зувати њњ або терм≥ново орган≥зувати виробництво ¤коњсь новоњ, конкурентоспроможноњ продукц≥њ.

«а першим вар≥антом маЇ зд≥йснюватись лише просте в≥дтворенн¤ основних фонд≥в переважно за рахунок амортизац≥йних в≥драхувань. ” цьому раз≥ розрахункова процедура обмежуЇтьс¤ визначенн¤м акумульованоњ суми амортизац≥йних в≥драхувань на реновац≥ю основних фонд≥в та њњ пор≥вн¤нн¤м з потребою кап≥талу дл¤ зам≥ни застар≥лих вид≥в устаткуванн¤ сучасними досконал≥шими модел¤ми такого. Ќеобх≥дний дл¤ ц≥Їњ мети розм≥р кап≥талу (грошових кошт≥в) обчислюЇтьс¤ на п≥дстав≥ ≥нформац≥њ про потребу в новому устаткуванн≥ у ф≥зичних одиниц¤х та про реальн≥ ц≥ни на нього. ѕри цьому мають бути врахован≥ варт≥сть монтажу (встановленн¤) новоњ техн≥ки ≥ кап≥тальний дох≥д в≥д реал≥зац≥њ машин та ≥нших засоб≥в прац≥, що вибувають з експлуатац≥њ.

ƒругий вар≥ант передбачаЇ зд≥йсненн¤ розширеного в≥дтворенн¤ основних фонд≥в ≥ обТЇкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури. Ќасл≥дком цього процесу маЇ бути нарощуванн¤ до необх≥дних розм≥р≥в виробничоњ потужност≥ п≥дприЇмства переважно через його техн≥чне переозброЇнн¤, реконструкц≥ю або розширенн¤ за попередньо розробленим проектом.

“акий вар≥ант зб≥льшенн¤ виробничих можливостей п≥дприЇмства зумовлюЇ необх≥дн≥сть ретельного складанн¤ програми (плану) його техн≥чного переозброЇнн¤ та реконструкц≥њ (розширенн¤). –озробц≥ програм (плану) мають передувати анал≥з ≥ оц≥нка техн≥ко-економ≥чного й орган≥зац≥йного р≥вн¤ виробництва за системою показник≥в, ¤ка охоплюЇ так≥ основн≥ групи: техн≥чна оснащен≥сть виробництва ≥ техн≥чний р≥вень устаткуванн¤; в≥дпов≥дн≥сть застосовуваних технолог≥й сучасним вимогам; техн≥чний р≥вень ≥ ¤к≥сть продукц≥њ; р≥вень орган≥зац≥њ виробництва. ѕрограма (план) складаЇтьс¤ звичайно за розд≥лами: 1) зведен≥ техн≥ко-економ≥чн≥ показники (прир≥ст виробничоњ потужност≥ й обс¤гу товарноњ продукц≥њ; п≥двищенн¤ р≥вн¤ механ≥зац≥њ (автоматизац≥њ) виробництва; зростанн¤ продуктивност≥ прац≥; економ≥¤ енергетичних ≥ матер≥альних ресурс≥в; загальна сума кап≥тальних вкладень); 2) заходи за окремими напр¤мками техн≥ко-технолог≥чного та орган≥зац≥йного розвитку (впровадженн¤ прогресивноњ технолог≥њ, механ≥зац≥¤ та автоматизац≥¤ виробництва, модерн≥зац≥¤ д≥ючого устаткуванн¤, удосконаленн¤ орган≥зац≥њ виробництва й управл≥нн¤) з визначенн¤м дл¤ кожного з них приросту виробничоњ потужност≥ та ≥нших економ≥чних показник≥в; 3) потреба в устаткуванн≥ (в≥тчизн¤не, у т≥м числ≥ виготовлене власними силами; ≥мпортне; типов≥ вузли дл¤ модерн≥зац≥њ д≥ючого устаткуванн¤).

ƒл¤ визначенн¤ необх≥дного обс¤гу кап≥тальних вкладень за цим вар≥антом економ≥чноњ ситуац≥њ використовують залежно в≥д стад≥њ плануванн¤ два методи: перший Ч попередньо-приблизних розрахунк≥в (на п≥дстав≥ показника питомих кап≥тальних вкладень на одиницю приросту виробничоњ потужност≥); другий Ч пр¤мих розрахунк≥в (за даними кошторису техн≥чного переозброЇнн¤ ≥ реконструкц≥њ або розширенн¤ п≥дприЇмства). «а першим методом розрахунки зд≥йснюють у так≥й посл≥довност≥ (дан≥ умовн≥).

● ќбчислюють необх≥дну середньор≥чну величину виробничоњ потужност≥ п≥дприЇмства N_ср виход¤чи з оч≥куваного коеф≥ц≥Їнта њњ використанн¤ в розрахунковому роц≥ (0,9) та ви¤вленого попиту ринку на продукц≥ю (45000 од.);

N_ср = 45 000 : 0,9 = 50 000 од.

● ¬изначають величину середньор≥чноњ виробничоњ потужност≥, ¤коњ бракуЇ дл¤ задоволенн¤ ринкового попиту на продукц≥ю, †за в≥домоњ реальноњ потужност≥ п≥дприЇмства, що становить 46 000 од.:

†= 50 000 Ч 46 000 = 4 000 од.

● –озраховують абсолютну величину необх≥дноњ додатковоњ виробничоњ потужност≥ п≥дприЇмства , використовуючи дл¤ цього спец≥альний коеф≥ц≥Їнт перерахунку середньор≥чного њњ приросту в абсолютний, ¤кий дор≥внюЇ 0,5 (за середн≥ми даними тривалого пер≥оду):

†= 4 000 : 0,5 = 8 000 од.

● Ќа п≥дстав≥ питомих кап≥тальних витрат на одиницю приросту виробничоњ потужност≥ (150 тис, грош. од.) визначають загальну суму необх≥дних кап≥тальних вкладень †на розрахунковий пер≥од:

†= 150 000 х 8 000 = 1 200 000 000 грошових од.

–озрахований таким укрупненим (приблизним) методом обс¤г кап≥тальних вкладень згодом (з по¤вою необх≥дноњ ≥нформац≥њ) треба уточнити з допомогою застосуванн¤ другого методу Ч пр¤мих обчислень за даними кошторисноњ вартост≥ вс≥Їњ сукупност≥ заход≥в, передбачених програмою (планом) техн≥чного переозброЇнн¤, реконструкц≥њ або розширенн¤ д≥ючого п≥дприЇмства.

“рет≥й можливий вар≥ант економ≥чноњ ситуац≥њ на ринку й п≥дприЇмств≥ зумовлюЇ вже не просто розширене в≥дтворенн¤ основних фонд≥в, а потребуЇ докор≥нноњ перебудови техн≥ко-технолог≥чноњ бази виробництва. «а цим вар≥антом розрахунки необх≥дного обс¤гу кап≥тальних вкладень зд≥йснюють, головне, за схемою другого вар≥анту. ѕроте при цьому треба додатково враховувати значн≥ кап≥тальн≥ витрати, звТ¤зан≥ з маркетинговими досл≥дженн¤ми ≥ проектуванн¤м нових вироб≥в, ¤к≥ мають за своњми техн≥ко-економ≥чними характеристиками повн≥стю задовольн¤ти вимоги покупц≥в. «а таких умов п≥дприЇмству сл≥д бути готовим також ≥ до необх≥дноњ диверсиф≥кац≥њ виробництва, ¤ка може зумовити моб≥л≥зац≥ю значних ≥нвестиц≥йних ресурс≥в.

 

ƒл¤ забезпеченн¤ ефективноњ господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства важливим Ї також обгрунтоване визначенн¤ конкретних джерел ф≥нансуванн¤ виробничих ≥нвестиц≥й.

Ќайпрост≥ше це можна зробити дл¤ першого вар≥анта економ≥чноњ ситуац≥њ в акц≥онерному товариств≥, що стаЇ найб≥льш поширеною формою орган≥зац≥њ б≥знесу. якщо за певних причин (помилки орган≥зац≥йного пер≥оду, раптове ≥стотне зростанн¤ ц≥н на нове устаткуванн¤ тощо) акумульованоњ суми амортизац≥йних в≥драхувань недостатньо дл¤ ф≥нансуванн¤ зам≥ни застар≥лого устаткуванн¤, то дл¤ покритт¤ частини, що њњ бракуЇ, треба використати ≥нш≥ (внутр≥шн≥) джерела формуванн¤ кошт≥в (зокрема оголосити передплату на звичайн≥ та прив≥лейован≥ акц≥њ або залучити частину нерозпод≥леного прибутку).

«абезпеченн¤ ф≥нансуванн¤ розширеного в≥дтворенн¤ основних фонд≥в за другим ≥ трет≥м вар≥антами економ≥чноњ ситуац≥њ п≥дприЇмства (≥стотне зб≥льшенн¤ обс¤гу продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤, або орган≥зац≥¤ виробництва нових вид≥в товар≥в в≥дпов≥дно до попиту ринку) Ї складним господарським завданн¤м. ƒл¤ того, щоб його правильно розвТ¤зати, потр≥бне глибоке економ≥чне обгрунтуванн¤ вибору тих чи тих джерел формуванн¤ необх≥дних реальних ≥нвестиц≥й (кап≥тальних вкладень). «окрема достатньо продуманим маЇ бути р≥шенн¤ про випуск ≥ продаж ц≥нних папер≥в або використанн¤ довгострокового кредиту, оск≥льки воно потребуЇ чималих кошт≥в у першому випадку: на друкуванн¤ й розм≥щенн¤ акц≥й (обл≥гац≥й) п≥дприЇмства та виплату див≥денд≥в акц≥онерам, у другому Ч на поверненн¤ позичених грошей з виплатою сол≥дного в≥дсотка за користуванн¤ кредитом. ќсобливо ретельного обгрунтуванн¤ потребуЇ клопотанн¤ п≥дприЇмства про наданн¤ йому пр¤моњ чи непр¤моњ державноњ субсид≥њ. ” ньому треба в≥добразити так≥ питанн¤; необх≥дн≥сть ≥ мета ф≥нансовоњ допомоги, розм≥р державних кошт≥в ≥ ефективн≥сть њхнього використанн¤, потреба у кредитних та податкових п≥льгах тощо. √либоко обм≥ркованим маЇ бути й п≥дх≥д до залученн¤ закордонних ≥нвестиц≥й та створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств, що дають змогу використовувати найнов≥ш≥ технолог≥њ св≥тового р≥вн¤, виробл¤ти конкурентоспроможну на ринку продукц≥ю, п≥двищувати загальну ≥ ф≥нансову ефективн≥сть в≥тчизн¤ного виробництва, але ≥нколи можуть поставити його в надто велику залежн≥сть в≥д ≥ноземного ≥нвестора.

 

 

8.3. ‘ормуванн¤ й регулюванн¤ ф≥нансових ≥нвестиц≥й
(ц≥нних папер≥в)

 

÷≥нн≥ папери Ч це грошов≥ документи, що засв≥дчують право волод≥нн¤ або кредитн≥ в≥дносини, визначають взаЇмини м≥ж особою, ¤ка њх випустила (ем≥тентом), та њхн≥м власником ≥ передбачають, ¤к правило, виплату доходу у вигл¤д≥ див≥денд≥в чи в≥дсотк≥в, а також можлив≥сть передач≥ грошових прав ≥ншим особам. ÷≥нн≥ папери можуть бути ≥менними або на пре≠дТ¤вника. ≤менн≥ ц≥нн≥ папери передаютьс¤ здеб≥льшого способом повного ≥ндосаменту (передатним написом, ¤кий засв≥дчуЇ перех≥д прав за ц≥нним папером до ≥ншоњ особи), а ц≥нн≥ папери на предТ¤в≠ника обертаютьс¤ в≥льно. ƒуже важливо знати, що ц≥нн≥ папери можна використати дл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в м≥ж субТЇктами господарюванн¤ або ¤к заставу дл¤ забезпеченн¤ платеж≥в ≥ кредит≥в.

«а класиф≥кац≥йними ознаками види та групи ц≥нних папер≥в показано на рис. 8.2.

јкц≥¤ Ч ц≥нний пап≥р без установленого строку об≥гу, що засв≥дчуЇ пайову участь у статутному фонд≥ акц≥онерного товариства, п≥дтверджуЇ членство в ньому ≥ право на участь в управл≥нн≥ ним, даЇ право його власников≥ на одержанн¤ частини прибутку у вигл¤д≥ див≥денду, а також на участь у розпод≥л≥ майна за л≥кв≥дац≥њ акц≥онерного товариства.

 

–ис. 8.2. ¬иди та групи ц≥нних папер≥в.

 

јкц≥њ можуть бути ≥менними та на предТ¤вника, прив≥лейованими ≥ простими. √ромад¤ни мають право бути власниками, ¤к правило, ≥менних акц≥й. ќб≥г останн≥х ф≥ксуЇтьс¤ у книз≥ реЇстрац≥њ акц≥й в≥дпов≥дних товариств. ƒо нењ внос¤тьс¤ в≥домост≥ про власника акц≥й, час њхнього придбанн¤ та к≥льк≥сть у кожного акц≥онера. ўодо акц≥й на предТ¤вника, то реЇструЇтьс¤ лише њхн¤ загальна к≥льк≥сть.

ѕрив≥лейован≥ акц≥њ дають власников≥ переважне право на одержанн¤ див≥денд≥в, а також на першочергову участь у розпод≥л≥ майна акц≥онерного товариства в раз≥ його л≥кв≥дац≥њ. ¬они можуть випускатис¤ ≥з ф≥ксованим у в≥дсотках в≥д њхньоњ ном≥нальноњ вартост≥ розм≥ром щор≥чного див≥денду. “од≥ див≥денди товариство мусить виплачувати в зазначеному розм≥р≥, незалежно в≥д абсолютноњ величини одержаного прибутку у в≥дпов≥дному роц≥. ” тому раз≥, коли прибуток в≥дпов≥дного року буде недостатн≥м, виплату див≥денд≥в на так≥ акц≥њ треба проводити за рахунок резервного фонду акц≥онерного товариства.

¬ипуск ус≥х вид≥в акц≥й акц≥онерним товариством зд≥йснюЇтьс¤ у розм≥р≥ його статутного фонду або на всю варт≥сть майна державного п≥дприЇмства у раз≥ перетворенн¤ останнього на акц≥онерне товариство. ƒо цього треба додати, що прив≥лейован≥ акц≥њ можуть бути випущен≥ на суму, що не перевищуЇ 10% статутного фонду акц≥онерного товариства.

ќбл≥гац≥Їю Ї ц≥нний пап≥р, що засв≥дчуЇ внесенн¤ њњ власником певноњ суми грошових кошт≥в ≥ п≥дтверджуЇ зобовТ¤занн¤ ем≥тента повернути власнику обл≥гац≥њ в обумовлений строк ном≥нальну њњ варт≥сть з виплатою ф≥ксованого в≥дсотка. ќбл≥гац≥њ ус≥х вид≥в розповсюджуютьс¤ серед юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б на добров≥льних засадах. ¬ипускаютьс¤ обл≥гац≥њ двох вид≥в: 1) обл≥гац≥њ внутр≥шньоњ державноњ та м≥сцевоњ позик; 2) обл≥гац≥њ п≥дприЇмств. ¬они можуть бути ≥менними ≥ на предТ¤вника, в≥дсотковими та безв≥дсотковими (ц≥льовими), такими, що в≥льно обертаютьс¤ або з обмеженим об≥гом.

ќбл≥гац≥њ внутр≥шньоњ державноњ ≥ м≥сцевоњ позик випускаютьс¤ на предТ¤вника. ќбовТ¤зковим рекв≥зитом ц≥льових обл≥гац≥й маЇ бути зазначенн¤ товару (послуги), п≥д ¤кий (¤ку) вони випускаютьс¤. ќбл≥гац≥њ, що призначаютьс¤ дл¤ в≥дкритого продажу з наступним в≥льним об≥гом (кр≥м безв≥дсоткових обл≥гац≥й), повинн≥ мати купонн≥ листки на виплату в≥дсотк≥в.

–≥шенн¤ про випуск обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ та м≥сцевоњ позик ухвалюють в≥дпов≥дно  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ м≥сцев≥ органи влади, а обл≥гац≥й п≥дприЇмств Ч ем≥тент з оформленн¤м в≥дпов≥дним протоколом. ѕ≥дприЇмства (акц≥онерн≥ товариства) можуть випускати обл≥гац≥њ на суму не б≥льше 25% в≥д розм≥ру статутного фонду ≥ за умови повноњ оплати вс≥х ран≥ше випущених акц≥й.

 ошти, одержан≥ в≥д реал≥зац≥њ обл≥гац≥й позичкового характеру, направл¤ютьс¤ в≥дпов≥дно до державного та м≥сцевого бюджет≥в, а також до позабюджетних фонд≥в м≥сцевих адм≥н≥страц≥й. ¬иплата доходу на придбан≥ обл≥гац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з умовами њхнього випуску. ѕроте дох≥д на обл≥гац≥њ ц≥льовоњ позики (безв≥дсотков≥ обл≥гац≥њ) не виплачуЇтьс¤. ¬ласникам таких обл≥гац≥й надаЇтьс¤ лише право придбати в≥дпов≥дн≥ товари або послуги, п≥д ¤к≥ випущено цей вид ц≥нних папер≥в. якщо ц≥на товару на момент його одержанн¤ перевищуватиме варт≥сть обл≥гац≥њ, то власник одержуЇ товар за ц≥ною, зазначеною в обл≥гац≥њ, а коли товар стане дешевшим, власнику виплачуЇтьс¤ р≥зниц¤ м≥ж варт≥стю обл≥гац≥њ та ц≥ною товару.

 азначейськ≥ зобовТ¤занн¤ ”крањни Ч вид ц≥нних папер≥в на предТ¤вника, що розм≥щуютьс¤ т≥льки на добров≥льних засадах серед населенн¤, засв≥дчують внесенн¤ власниками грошових кошт≥в до бюджету ≥ дають право на одержанн¤ ф≥нансового доходу. ¬ипускаютьс¤ три р≥зновиди казначейських зобовТ¤зань: а) довгостроков≥ Ч з терм≥ном чинност≥ в≥д 5 до 10 рок≥в; б) середньостроков≥ Ч в≥д 1 до 5 рок≥в; в) короткостроков≥ Ч до одного року. –≥шенн¤ про ем≥с≥ю довго- ≥ середньострокових казначейських зобовТ¤зань ухвалюЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в, а короткострокових Ч ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни. ÷≥на продажу казначейських зобовТ¤зань встановлюЇтьс¤ залежно в≥д часу њхнього придбанн¤ в межах строку чинност≥.  ошти в≥д реал≥зац≥њ казначейських зобовТ¤зань спр¤мовуютьс¤ на покритт¤ поточних видатк≥в державного бюджету.

ќщадний сертиф≥кат за формою ≥ зм≥стом Ч це письмове св≥доцтво банку про депонуванн¤ грошових кошт≥в, ¤ке засв≥дчуЇ право вкладника на одержанн¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ встановленого строку ¤к самого депозиту, так ≥ в≥дсотк≥в на нього.

ќщадн≥ сертиф≥кати можуть бути строковими (п≥д певний догов≥рний в≥дсоток на визначений терм≥н) або до запитанн¤, ≥менними та на предТ¤вника. ≤менн≥ ощадн≥ сертиф≥кати об≥гу не п≥дл¤гають, њхнЇ в≥дчуженн¤ ≥ншим особам не допускаЇтьс¤. ÷ей вид ц≥нних папер≥в (¤к ≥ обл≥гац≥њ) ф≥зичн≥ особи можуть придбати т≥льки за рахунок особистих кошт≥в, а п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) Ч за рахунок чистого прибутку, що залишаЇтьс¤ в њхньому розпор¤дженн≥.

¬иплата доходу на ощадн≥ сертиф≥кати зд≥йснюЇтьс¤ за умови предТ¤вленн¤ њх дл¤ оплати в банк-ем≥тент. якщо власник ощадного сертиф≥кату вимагаЇ поверненн¤ депонованих на певний терм≥н кошт≥в ран≥ше обумовлений строк, то йому виплачуЇтьс¤ менший в≥дсоток, що узгоджуЇтьс¤ з власником у момент внесенн¤ кошт≥в на депозитний рахунок.

¬ексель Ї окремим видом ц≥нних папер≥в, ¤кий засв≥дчуЇ безумовне грошове зобовТ¤занн¤ боржника (векселедавц¤) сплатити п≥сл¤ настанн¤ строку визначену суму грошей власнику вексел¤ (векселедержателю). –озр≥зн¤ють простий ≥ переказний вексель. ѕростий вексель м≥стить просту ≥ н≥чим не обумовлену об≥ц¤нку векселедавц¤ сплатити власнику вексел¤ п≥сл¤ зазначеного строку в≥дпов≥дну суму. ѕереказний вексель (тратта) Ч це письмовий наказ векселедержател¤ (трасанта), адресований платнику (трасату), сплатити трет≥й особ≥ (рем≥тентов≥) певну суму грошей у визначений строк. ѕри цьому трасат стаЇ боржником т≥льки п≥сл¤ того, ¤к акцептуЇ вексель, тобто дасть згоду на його оплату, поставивши на ньому св≥й п≥дпис.

” процес≥ об≥гу вексель передаЇтьс¤ одним держателем ≥ншому з допомогою передавального напису Ч ≥ндосаменту.  ожний ≥ндосант, ¤к ≥ векселедавець, несе в≥дпов≥дальн≥сть за акцепт ≥ плат≥ж за векселем. ¬ексельн≥ зобовТ¤занн¤ можуть бути додатково гарантован≥ за допомогою авалю Ч вексельного поручництва. —воЇчасна оплата вексел¤ погашаЇ вс≥ вексельн≥ зобовТ¤занн¤. ” раз≥ в≥дмови в≥д платежу векселедержатель може вчинити судовий позов проти акцептанта.  р≥м того, ¤кщо вексель не акцептовано або не оплачено, в≥н маЇ право вимагати сплати вексел¤ способом регресу (зворотноњ вимоги) в≥д ≥нших в≥дпов≥дальних ос≥б (векселедавц¤, ≥ндосанта, авал≥ста), сол≥дарно зобовТ¤заних перед векселедержателем.

¬ ”крањн≥ донедавна в об≥гу перебував особливий вид державних ц≥нних папер≥в, що засв≥дчував право власника не безоплатне одержанн¤ у п≥дприЇмств, Ч приватизац≥йн≥ номери (майнов≥ сертиф≥кати). ѓхню ем≥с≥ю зд≥йснював Ќац≥ональний банк ”крањни, а видачу громад¤нам ”крањни орган≥зовували м≥сцев≥ в≥дд≥ленн¤ ќщадного банку ”крањни. «г≥дно з чинним законодавством ”крањни видан≥ громад¤нам приватизац≥йн≥ майнов≥ сертиф≥кати п≥дл¤гали обм≥ну на акц≥њ в≥тчизн¤них п≥дприЇмств, що приватизувалис¤.

—укупн≥сть р≥зних вид≥в ц≥нних папер≥в, що випускаютьс¤ ≥ перебувають в об≥гу в ”крањн≥, под≥л¤ють на три групи. ƒо першоњ з них належать пайов≥ ц≥нн≥ папери, за ¤кими ем≥тент не несе зобовТ¤занн¤ повернути кошти, ≥нвестован≥ в його д≥¤льн≥сть, але ¤к≥ засв≥дчують участь у статутному фонд≥, надають њхн≥м власникам право на участь в управл≥нн≥ справами ем≥тента та одержанн¤ частини майна за л≥кв≥дац≥њ ем≥тента. ƒруга група охоплюЇ боргов≥ ц≥нн≥ папери, за ¤кими ем≥тент бере на себе зобовТ¤занн¤ повернути у визначений терм≥н кошти, ≥нвестован≥ в його д≥¤льн≥сть, але ¤к≥ не дають њхн≥м власникам права на участь в управл≥нн≥ справами ем≥тента. “ретю групу становл¤ть пох≥дн≥ ц≥нн≥ папери, механ≥зм об≥гу ¤ких звТ¤заний з пайовими ≥ борговими ц≥нними паперами та ≥ншими ф≥нансовими ≥нструментами чи правами щодо них.

 

‘ондовий ринок Ч сфера об≥гу ц≥нних папер≥в. ‘ормуванн¤ ≥ функц≥онуванн¤ фондового ринку базуЇтьс¤ на певних принципах (табл. 8.1).

 

«д≥йснювана державою система регулюванн¤ фондового ринку виконуЇ три основн≥ функц≥њ:

перша Ч визначенн¤ ключових рис ≥ складових п≥дсистем фондового ринку та рол≥ учасник≥в цього ринку;

друга Ч формуванн¤ спри¤тливого законодавчого пол¤ дл¤ учасник≥в фондового ринку;

трет¤ Ч встановленн¤ в≥дпов≥дальност≥ за д≥њ, ¤к≥ можуть призвести до дезорган≥зац≥њ ≥ руйнуванн¤ фондового ринку, недобросов≥сноњ конкуренц≥њ, шахраюванн¤ з ф≥нансовими ресурсами.

ƒержавне регулюванн¤ фондового ринку в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ за к≥лькома напр¤мами. ƒо основних з них належать: 1) забезпеченн¤ обовТ¤зкового оприлюдненн¤ вс≥Їњ суттЇвоњ ≥нформац≥њ про ринок ц≥нних папер≥в; 2) л≥цензуванн¤ та регулюванн¤ д≥¤льност≥ ф≥нансових посередник≥в на фондовому ринку; 3) нагл¤д за д≥¤льн≥стю орган≥зованих систем торг≥вл≥ ц≥нними паперами; 4) забезпеченн¤ прав власник≥в ц≥нних папер≥в.

 

“аблиц¤ 8.1.

ќ—Ќќ¬Ќ≤ ѕ–»Ќ÷»ѕ» ‘”Ќ ÷≤ќЌ”¬јЌЌя
‘ќЌƒќ¬ќ√ќ –»Ќ ” ” –јѓЌ»

ѕринцип	—утн≥сна характеристика
Ј —оц≥альна справедлив≥сть	«абезпеченн¤ створенн¤ однакових можливостей та спрощенн¤ умов доступу ≥нвестор≥в ≥ позичальник≥в на ринок ф≥нансових ресурс≥в, запоб≥ганн¤ дискрим≥нац≥њ прав ≥ свобод субТЇкт≥в ринку ц≥нних папер≥в
Ј Ќад≥йн≥сть захисту ≥нвестор≥в	—творенн¤ необх≥дних умов (соц≥ально-пол≥тичних, економ≥чних, правових) дл¤ реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в субТЇкт≥в фондового ринку та забезпеченн¤ захисту њхн≥х майнових прав
Ј –егульован≥сть	—творенн¤ гнучкоњ та ефективноњ системи регулюванн¤ фондового ринку
Ј  онтрольован≥сть	—творенн¤ над≥йно д≥ючого механ≥зму обл≥ку й контролю, запоб≥ганн¤ про¤вам зловживань ≥ злочинност≥ на ринку ц≥нних папер≥в
Ј ≈фективн≥сть	ћаксимальна реал≥зац≥¤ потенц≥йних можливостей фондового ринку щодо моб≥л≥зац≥њ та розм≥щенн¤ ф≥нансових ресурс≥в у перспективн≥ сфери нац≥ональноњ економ≥ки
Ј ѕравова впор¤дкован≥сть	—творенн¤ розвиненоњ правовоњ ≥нфраструктури забезпеченн¤ д≥¤льност≥ фондового ринку, ¤ка ч≥тко регламентуЇ правила повед≥нки ≥ взаЇмов≥дносин його субТЇкт≥в
Ј ѕрозор≥сть, в≥дкрит≥сть	«абезпеченн¤ наданн¤ ≥нвесторам повноњ ≥нформац≥њ, щодо умов випуску та об≥гу на ринку ц≥нних папер≥в, гласност≥ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ ем≥тент≥в, усуненн¤ про¤в≥в дискрим≥нац≥њ субТЇкт≥в фондового ринку
Ј  онкурентн≥сть	«абезпеченн¤ необх≥дноњ свободи п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥нвестор≥в, ем≥тент≥в ≥ ринкових субТЇкт≥в господарюванн¤

 

ѕост≥йне функц≥онуванн¤ фондового ринку забезпечують його учасники, а саме:

● ем≥тенти ц≥нних папер≥в Ч юридичн≥ особи, ¤к≥ в≥д свого ≥мен≥ випускають ц≥нн≥ папери з метою залученн¤ ф≥нансових ресурс≥в дл¤ свого розвитку. ≈м≥тентом ц≥нних папер≥в може бути також держава (в особ≥ своњх ≥нституц≥ональних орган≥в) та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ” такому раз≥ випуск ц≥нних папер≥в зд≥йснюЇтьс¤ дл¤ задоволенн¤ потреб у ф≥нансуванн≥ видатк≥в в≥дпов≥дних бюджет≥в та окремих ≥нвестиц≥йних проект≥в;

● ≥нвестори Ч ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, у т≥м числ≥ ≥нституц≥ональн≥ ≥нвестори (≥нвестиц≥йн≥ й пенс≥йн≥ фонди, страхов≥ компан≥њ тощо), ¤к≥ мають в≥льн≥ кошти ≥ бажають вкласти њх у ц≥нн≥ папери з метою одержанн¤ певного доходу (в≥дсотк≥в) чи приросту ринковоњ вартост≥ ц≥нних папер≥в;

● посередники Ч юридичн≥ особи, д≥¤льн≥сть ¤ких звТ¤зано з наданн¤м профес≥йних послуг на фондовому ринку ем≥тент≥в та ≥нвестор≥в;

● держава, ¤ка визначаЇ умови правового регулюванн¤ д≥¤льност≥ фондового ринку з метою п≥дтримуванн¤ його ефективного функц≥онуванн¤ та захисту його учасник≥в.

Ќа пост≥йно д≥ючому фондовому ринку ¤к посередники зазвичай виступають спец≥ал≥зован≥ ≥нтитуц≥ональн≥ утворенн¤ (п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ), банк≥вськ≥ установи та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ.

● —пец≥ал≥зован≥ ≥нституц≥ональн≥ утворенн¤ зд≥йснюють посередницьку д≥¤льн≥сть з випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в, виконуючи в≥дпов≥дн≥ операц≥њ на фондовому ринку з дорученн¤ ≥ коштом своњх кл≥Їнт≥в (ком≥с≥йна та брокерська д≥¤льн≥сть) або з власним коштом (комерц≥йна дилерська д≥¤льн≥сть) з дорученн¤ ем≥тента у процес≥ первинного розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в. “ак≥ спец≥ал≥зован≥ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) можуть надавати й ≥нш≥ послуги щодо ц≥нних папер≥в (наприклад ≥нвестиц≥йне консультуванн¤, управл≥нн¤ портфел¤ми ц≥нних папер≥в, реЇстрац≥йн≥ функц≥њ тощо). ¬они повинн≥ мати власний кап≥тал, адекватний обс¤гу њхн≥х операц≥й на фондовому ринку.

● Ѕанк≥вськ≥ установи, кр≥м основних функц≥й ф≥нансово-кредитного закладу, мають право зд≥йснювати посередницьку д≥¤льн≥сть з випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в. ѓм дозволено виконувати операц≥њ на фондовому ринку власним коштом ≥ з дорученн¤ своњх кл≥Їнт≥в, зд≥йснюючи реЇстрац≥йн≥ функц≥њ, дов≥рч≥ операц≥њ з ц≥нними паперами та надаючи позики, звТ¤зан≥ з ц≥нними паперами.

● ≤нвестиц≥йн≥ компан≥њ поЇднують функц≥њ ф≥нансового посередника на ринку ц≥нних папер≥в та ≥нституц≥онального ≥нвестора, дл¤ ¤кого ≥нвестуванн¤ в ц≥нн≥ папери Ї основним джерелом одержанн¤ доходу.

” крањнах з ринковою ор≥Їнтац≥Їю економ≥ки ≥снують б≥ржовий ≥ позаб≥ржовий ринки ц≥нних папер≥в, кожний з ¤ких виконуЇ властив≥ йому функц≥њ.

Ѕ≥ржовий ринок ц≥нних папер≥в уособлюють фондов≥ б≥рж≥ Ч спец≥ал≥зован≥ установи, ¤к≥ створюють умови дл¤ централ≥зованоњ торг≥вл≥ ц≥нними паперами через обТЇднанн¤ попиту на них ≥ пропонуванн¤, а також наданн¤ м≥сц¤, системи та засоб≥в дл¤ њхнього первинного розм≥щенн¤ ≥ вторинного об≥гу. ” процес≥ приватизац≥њ майна державних п≥дприЇмств через фондов≥ б≥рж≥ може в≥дбуватис¤ первинне розм≥щенн¤ т≥Їњ частки њхн≥х акц≥й, що реал≥зуЇтьс¤ за грошов≥ кошти. „ерез фондов≥ б≥рж≥ зд≥йснюЇтьс¤ також розм≥щенн¤ державних ц≥нних папер≥в. ¬арто зазначити, що фондов≥ б≥рж≥ мають забезпечувати формуванн¤ максимально справедливоњ ц≥ни на ц≥нн≥ папери через процедуру л≥стингу та механ≥зм б≥ржових торг≥в ≥ цим самим п≥двищувати дов≥ру ≥нвестор≥в до них.

« метою спри¤нн¤ залученню ф≥нансових ресурс≥в дл¤ виробничих п≥дприЇмств ≥ створенн¤ фондовоњ ≥нфраструктури маЇ розвиватис¤ й цив≥л≥зований позаб≥ржовий ринок ц≥нних папер≥в, що зазвичай ¤вл¤Ї собою торговельно-≥нформац≥йну систему дл¤ орган≥зованого продажу ц≥нних папер≥в з використанн¤м дл¤ цього д≥ючих товарних б≥рж. “акий ринок даЇ змогу розвиватис¤ послугам ≥нвестиц≥йного консультуванн¤ та управл≥нн¤ портфел¤ми ц≥нних папер≥в, що приваблюЇ передовс≥м др≥бних ≥нвестор≥в.

 

”хвалений ¬ерховною –адою спец≥альний «акон ”крањни Ђѕро державне регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ї в≥д 30 жовтн¤ 1996 року є 475/96-¬– м≥стить в≥дпов≥дн≥ положенн¤ щодо мети ≥ форм державного регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в, вид≥в профес≥йноњ д≥¤льност≥ на фондовому ринку та орган≥в, що зд≥йснюють державне регулюванн¤ випуску й об≥гу ц≥нних папер≥в.

” ньому зазначаЇтьс¤, що державне регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ з метою:

§ реал≥зац≥њ Їдиноњ державноњ пол≥тики у сфер≥ випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в;

§ створенн¤ умов дл¤ ефективноњ моб≥л≥зац≥њ й розм≥щенн¤ ф≥нансових ресурс≥в учасниками ринку ц≥нних папер≥в з урахуванн¤м ≥нтерес≥в сусп≥льства;

§ всеб≥чного захисту прав учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в.

ƒо передбачених законодавством форм державного регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в належать:

Ü прийн¤тт¤ законодавчих ≥ нормативних акт≥в з питань д≥¤льност≥ учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в;

Ü видача спец≥альних дозвол≥в (л≥ценз≥й) на зд≥йсненн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥ на ринку ц≥нних папер≥в ≥ забезпеченн¤ контролю за такою д≥¤льн≥стю;

Ü реЇстрац≥¤ ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в та ≥нформац≥¤ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ про випуск ц≥нних папер≥в;

Ü створенн¤ системи захисту прав ≥нвестор≥в ≥ контролю за дотриманн¤м цих прав ем≥тентами ц≥нних папер≥в;

Ü встановленн¤ правил ≥ стандарт≥в зд≥йсненн¤ операц≥й на ринку ц≥нних папер≥в, а також контролю за њх дотриманн¤м;

Ü контроль за процесом ц≥ноутворенн¤ на ринку ц≥нних папер≥в.

Ќа ринку ц≥нних папер≥в зд≥йснюютьс¤ конкретн≥ види профес≥йноњ д≥¤льност≥, ¤к-от: 1) торг≥вл¤ ц≥нними паперами; 2) депозитарна й розрахунково-кл≥рингова д≥¤льн≥сть; 3) управл≥нн¤ ц≥нними паперами, що належать ≥ншим особам; 4) веденн¤ реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в; 5) орган≥зац≥¤ торг≥вл≥ на ринку ц≥нних папер≥в (переважно наданн¤ послуг, що безпосередньо спри¤ють укладенню цив≥льно-правових угод з ц≥нних папер≥в).

‘ункц≥њ пр¤мого регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в виконуЇ ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в ≥ фондового ринку (ƒ ÷ѕ‘–), ¤ка Ї органом, п≥дпор¤дкованим ѕрезидентов≥ ”крањни та п≥дзв≥тним ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни. ¬она складаЇтьс¤ з √олови ком≥с≥њ ≥ шести член≥в, маЇ в≥дпов≥дний центральний апарат, а також територ≥альн≥ в≥дд≥ленн¤. ƒ ÷ѕ‘– призначаЇ державних представник≥в на фондових б≥ржах, ¤ких уповноважено зд≥йснювати контроль за додержанн¤м положень —татуту ≥ правил фондовоњ б≥рж≥ та ¤к≥ мають право брати участь у робот≥ кер≥вних б≥ржових орган≥в.

ѕри ƒ ÷ѕ‘– д≥Ї  онсультативно-експертна рада, ¤ка розробл¤Ї рекомендац≥њ щодо пол≥тики на ринку ц≥нних папер≥в ≥ бере участь у п≥дготовц≥ та обговоренн≥ проект≥в законодавчих акт≥в.  ом≥с≥¤ орган≥зуЇ також проведенн¤ наукових досл≥джень з питань функц≥онуванн¤ фондового ринку (при  ињвському нац≥ональному економ≥чному ун≥верситет≥, зокрема, ≤нститут ц≥нних папер≥в ≥ фондового ринку).

« огл¤ду на њхню важлив≥сть, варто виокремити дв≥ особлив≥ функц≥њ ƒ ÷ѕ‘–: 1) видача дозволу на зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ з випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в; 2) реЇстрац≥¤ випуск≥в ц≥нних папер≥в.

«д≥йсненн¤ виключноњ д≥¤льност≥ з випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в допускаЇтьс¤ на п≥дстав≥ дозволу, виданого ƒ ÷ѕ‘–. ƒозв≥л на зд≥йсненн¤ вс≥х або окремих (кр≥м ком≥с≥йноњ) вид≥в д≥¤льност≥ видаЇтьс¤ торговц¤м ц≥нних папер≥в, ¤к≥ мають попередньо внести у статутний фонд б≥рж≥ не менше н≥ж 1000 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, а дл¤ зд≥йсненн¤ ком≥с≥йноњ д≥¤льност≥ з ц≥нними паперами Ч не менше н≥ж 200 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.

ѕор¤док реЇстрац≥њ випуску акц≥й та обл≥гац≥й п≥дприЇмств, а також ≥нформац≥њ про њхн≥й випуск визначаЇтьс¤ ƒ ÷ѕ‘–. ÷¤  ом≥с≥¤ веде також загальний реЇстр випуску ц≥нних папер≥в. ÷≥нн≥ папери п≥дл¤гають реЇстрац≥њ прот¤гом 30 дн≥в з дн¤ поданн¤ за¤ви з ≥ншими необх≥дними документами.

ƒотриманн¤ вимог антимонопольного законодавства стосовно об≥гу вс≥х вид≥в ц≥нних папер≥в контролюЇ јнтимонопольний ком≥тет ”крањни.

 

 

8.4. «алученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й
дл¤ розвитку й посиленн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥
субТЇкт≥в господарюванн¤

 

–озвиток ≥ посиленн¤ ефективност≥ господарюванн¤ виробничих п≥дприЇмств ”крањни значною (¤кщо не вир≥шальною) м≥рою залежать в≥д загальнодержавного ≥нвестиц≥йного потенц≥алу, ¤кий формуЇтьс¤ за рахунок р≥зних ф≥нансових джерел, у т≥м числ≥ ≥ноземних ≥нвестиц≥й. «а умов кризового стану б≥льшост≥ в≥тчизн¤них п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, браку власних ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, ≥нтенсивноњ ≥нтернац≥онал≥зац≥њ (≥нтеграц≥њ) виробничо-господарських систем обТЇктивно необх≥дним стаЇ все ширше залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й. ќстанн≥ використовуютьс¤ дл¤ ф≥нансовоњ п≥дтримки в≥тчизн¤них товаровиробник≥в та ≥нших субТЇкт≥в господарюванн¤, запровадженн¤ нових технолог≥й, нарощуванн¤ експортного потенц≥алу, структурноњ перебудови економ≥ки.

≤ноземне ≥нвестуванн¤ може зд≥йснюватис¤ у р≥зних формах залежно в≥д типу ≥нвестора, його мети та ступен¤ ризику, на ¤кий в≥н готовий. ќсновними типами пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й зазвичай бувають: а) створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств (орган≥зац≥й); б) започаткуванн¤ д≥¤льност≥ доч≥рн≥х п≥дприЇмств (ф≥л≥й); в) укладанн¤ л≥ценз≥йних угод з в≥тчизн¤ними ф≥рмами; г) придбанн¤ неконтрольних пакет≥в акц≥й в≥тчизн¤них ф≥рм-ем≥тент≥в; д) куп≥вл¤ контрольних пакет≥в акц≥й у п≥дприЇмств, що њх випускають ≥ реал≥зують.

—п≥льн≥ п≥дприЇмства створюютьс¤ та управл¤ютьс¤ сп≥льно ≥ноземними ≥нвесторами й м≥сцевими партнерами. ” рол≥ останн≥х виступають найчаст≥ше приватн≥ ф≥рми, але такими можуть ≥нколи бути й державн≥ п≥дприЇмства.  ≥лька ≥ноземних ≥нвестор≥в з р≥зних крањн можуть створити† сп≥льне п≥дприЇмство в трет≥й крањн≥ з метою зменшенн¤ стартових ≥нвестиц≥йних витрат. —п≥льн≥ п≥дприЇмства дають змогу заруб≥жним ≥нвесторам мати б≥льшу н≥шу на м≥сцевому ринку з меншим п≥дприЇмницьким ризиком, н≥ж за пр¤моњ куп≥вл≥ м≥сцевоњ ф≥рми на аукц≥он≥ або створенн¤ доч≥рнього п≥дприЇмства (ф≥л≥њ).

—творенн¤ власних доч≥рн≥х п≥дприЇмств (ф≥л≥й) ¤к вар≥ант вкладанн¤ кап≥талу Ї найб≥льш ризикованим ≥ звТ¤заним ≥з найб≥льшими зобовТ¤занн¤ми з боку ≥ноземного ≥нвестора. “акий вар≥ант зазвичай застосовуЇтьс¤ у крањн≥, на ринках котроњ можна дос¤гти найб≥льшого потенц≥алу дл¤ отриманн¤ прибутку (доходу).

Ћ≥ценз≥йну угоду м≥сцева ф≥рма укладаЇ здеб≥льшого з в≥дпов≥дною транснац≥ональною корпорац≥Їю. ¬≥дпов≥дно до л≥ценз≥йноњ угоди останн¤ передаЇ право на використанн¤ новоњ технолог≥њ м≥сцев≥й ф≥рм≥, ¤ка стаЇ в≥дпов≥дальною за маркетинг ≥ виробництво певного товару. “ака угода даЇ ≥ноземному партнеров≥ можлив≥сть виходити на ринок з м≥н≥мальним п≥дприЇмницьким ризиком.  р≥м того, ≥ноземн≥ ≥нвестори можуть придбати акц≥њ м≥сцевоњ (в≥тчизн¤ноњ) ф≥рми, з ¤кою укладено л≥ценз≥йну угоду.

ѕридбанн¤ неконтрольних пакет≥в акц≥й м≥сцевих ф≥рм зд≥йснюЇтьс¤ ≥ноземним ≥нвестором через њхню пр¤му куп≥влю на м≥сцевому фондовому ринку. ќск≥льки ≥ноземн≥ партнери внасл≥док придбанн¤ такоњ к≥лькост≥ акц≥й не набувають права контролю над д≥¤льн≥стю м≥сцевоњ ф≥рми, то так≥ ≥нвестиц≥њ заведено називати, ¤к ми вже зазначали, портфельними (пасивними). “акий спос≥б ≥нвестуванн¤ використовуЇтьс¤ переважно у процес≥ приватизац≥њ м≥сцевих п≥дприЇмств (орган≥зац≥й) або обм≥ну борг≥в приватних чи державних субТЇкт≥в господарюванн¤ на њхн≥ акц≥њ.

 онтрольн≥ пакети акц≥й м≥сцевих ф≥рм ≥ноземн≥ ≥нвестори можуть придбати р≥зними методами (пр¤мою куп≥влею, у процес≥ приватизац≥њ, обм≥ну борг≥в на акц≥њ тощо). ÷ей вар≥ант ≥нвестуванн¤ в≥тчизн¤них ф≥рм (п≥дприЇмств, орган≥зац≥й) надаЇ право контролю њхньоњ д≥¤льност≥. ¬одночас в≥н передбачаЇ б≥льш≥ зобовТ¤занн¤ ≥ноземного ≥нвестора ≥ тривал≥ший час дл¤ одержанн¤ оч≥куваних прибутк≥в. ѕроте така форма ≥нвестуванн¤ забезпечуЇ значн≥ вигоди м≥сцевим п≥дприЇмствам: прискорюЇ оновленн¤ номенклатури продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤, зб≥льшуЇ загальний обс¤г виробництва, допомагаЇ покривати борги за комунальн≥ послуги тощо.

ƒуже важливим дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в Ї встановленн¤ ступен¤ привабливост≥ ≥нвестуванн¤ м≥сцевих ф≥рм ( п≥дприЇмств, орган≥зац≥й). ѕотенц≥йн≥ ≥ноземн≥ ≥нвестори, коли приймають р≥шенн¤ про доц≥льн≥сть ≥нвестиц≥й у т≥й чи т≥й крањн≥, звертають увагу на на¤вн≥сть достатн≥х ознак привабливост≥ ≥нвестуванн¤. ƒо таких ознак належать:

● характеристика м≥сцевого ринку (його обс¤г, куп≥вельна спроможн≥сть населенн¤, потенц≥ал зростанн¤ цих показник≥в);

● доступн≥сть ринку з погл¤ду спри¤тливого законодавчого середовища;

● на¤вн≥сть у достатн≥й к≥лькост≥ квал≥ф≥кованоњ робочоњ сили, њњ реальна варт≥сть ≥ продуктивн≥сть;

● ступ≥нь валютного ризику (курс м≥сцевоњ валюти маЇ спри¤ти економ≥чн≥й стаб≥льност≥ ≥ породжувати дов≥ру заруб≥жних ≥нвестор≥в);

● можлив≥сть репатр≥ац≥њ кап≥талу (у передовс≥м на¤вн≥сть законодавства, що не обмежуЇ вивезенн¤ ≥нвестованого кап≥талу ≥ прибутку);

● стан захисту ≥нтелектуальноњ власност≥ (ц¤ ознака Ї пр≥оритетною, особливо дл¤ динам≥чних галузей Ч виробництва компТютер≥в, засоб≥в звТ¤зку, фармацевтики);

● торгова пол≥тика, ¤ка ≥стотно впливаЇ на варт≥сть ≥ масштаби експорту та ≥мпорту певноњ продукц≥њ;

● м≥ра державного регулюванн¤ економ≥ки, що Ї важливим дл¤ захисту ≥нтерес≥в виробник≥в ≥ споживач≥в, а також дл¤ спри¤нн¤ припливу ≥ноземних ≥нвестиц≥й;

● на¤вн≥сть або можлив≥сть запровадженн¤ податкових та ≥нших п≥льг, що стимулюють активне залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й;

● пол≥тична стаб≥льн≥сть, ¤ка в к≥нцевому п≥дсумку Ї найважлив≥шою ознакою дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про доц≥льн≥сть ≥нвестуванн¤, оск≥льки заруб≥жн≥ ≥нвестори просто не будуть ризикувати своњми кап≥талами в нестаб≥льному пол≥тичному середовищ≥;

● спри¤тливий економ≥чний кл≥мат, п≥дтримуванн¤ низького й передбачуваного р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ;

● достатн≥й розвиток ≥нфраструктури виробництва та ринку, на¤вн≥сть або можлив≥сть створенн¤ зон в≥льноњ торг≥вл≥.

ћожлив≥ види ≥ форми ≥ноземних ≥нвестиц≥й показано на (рис. 8.3).

«а останн≥ к≥лька рок≥в пом≥тно зм≥нилас¤ галузева структура ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањну. якщо 1994 року њхн¤ питома вага у виробничих галуз¤х становила 92,9% загального обс¤гу, то 1999 року Ч приблизно 80%. ѕри цьому в промисловост≥ ”крањни вона знизилас¤ з 52,5 до 35%. ” 3 рази скоротилис¤ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в чорну ≥ кольорову металург≥ю (з 7,5 до 2,5%); у 2,5 раза Ч у легку промислов≥сть (з 5,6 до 2,2%); в 1,7 раза Ч у машинобудуванн¤ ≥ металообробку (з 17, 3 до 10,0%). ¬одночас обс¤г пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й зб≥льшивс¤ у торг≥влю (з 22,2 до 34,8%), невиробничу сферу в ц≥лому (з 7,1 до 20%), у т≥м числ≥ в охорону здоровТ¤ Ч ≥ понад 50 раз≥в. як оц≥нюють спец≥ал≥сти, загальний обс¤г ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањну за зазначений пер≥од маЇ зб≥льшитис¤ приблизно в 5 раз≥в.

 

«аконодавче регулюванн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й у нац≥ональну економ≥ку зд≥йснюЇтьс¤ к≥лькома законами ”крањни, ухваленими прот¤гом 1991Ч1996 рок≥в ¬ерховною –адою, ≥ декретом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

«акон ”крањни Ђѕро захист ≥ноземних ≥нвестиц≥й на ”крањн≥ї передбачаЇ, що: а) ≥нвестиц≥њ, прибутки, законн≥ права та ≥нтереси ≥ноземних ≥нвестор≥в захищаютьс¤ законами ”крањни; б) держава не може рекв≥зувати ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ за вин¤тком випадк≥в стих≥йного лиха; в)≥ноземним ≥нвесторам гарантуЇтьс¤ можлив≥сть переведенн¤ за кордон њхн≥х прибутк≥в та ≥нших сум, отриманих на законних п≥дставах.

 

–ис. 8.3. ћожлив≥ види ≥ форми ≥ноземних ≥нвестиц≥й.

 

Ќац≥ональний режим ≥нвестиц≥йноњ та ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥ щодо ≥ноземних ≥нвестиц≥й встановлено «аконом ”крањни Ђѕро ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њї (1992 р.). ÷им законом передбачено, що: 1) ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в ”крањн≥ не п≥дл¤гають нац≥онал≥зац≥њ; 2) ≥ноземн≥ ≥нвестори мають гарант≥њ на 10 рок≥в на випадок зм≥н законодавства ”крањни про ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ; 3) встановлюЇтьс¤ низка податкових п≥льг дл¤ п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми.

ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤ї (1993 р.) ≥ноземним ≥нвесторам п≥сл¤ сплати податк≥в, збор≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в гарантуЇтьс¤ безперешкодний ≥ без затримки переказ за кордон њхн≥х доход≥в (прибутк≥в) та ≥нших кошт≥в у ≥ноземн≥й валют≥, одержаних на законних п≥дставах. ” раз≥ встановленн¤ законодавчими актами ”крањни нових вид≥в податк≥в функц≥онуюч≥ п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми зв≥льн¤ютьс¤ в≥д них на 5 рок≥в. ¬≥дносна величина ≥ноземних ≥нвестиц≥й, що залучаютьс¤, маЇ становити не менше 20% статутного кап≥талу п≥дприЇмства.

«акон ”крањни Ђѕро ƒержавну програму заохоченн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањн≥ї (1994 р.) передбачаЇ: пр≥оритетн≥ сфери дл¤ ≥ноземного ≥нвестуванн¤; вимоги до ≥нвестор≥в, ¤к≥ претендують на одержанн¤ додаткових п≥льг; п≥льги, що надаютьс¤ ≥нвестиц≥йним проектам у пр≥оритетних сферах. ƒо пр≥оритетних сфер дл¤ ≥ноземного ≥нвестуванн¤ в ”крањн≥ в≥днесено: агропромисловий, л≥сопромисловий, паливно-енергетичний ≥ металург≥йний комплекси; машинобудуванн¤; медичну, легку, х≥м≥чну й нафтох≥м≥чну промислов≥сть; звТ¤зок; транспортну й соц≥альну ≥нфраструктури.

¬имоги до ≥ноземних ≥нвестор≥в пол¤гають у такому: а) ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ мають спри¤ти створенню нових робочих м≥сць; б) мають бути спр¤мован≥ на впровадженн¤ сучасних або перспективних ресурсозбер≥гаючих та еколог≥чно безпечних технолог≥й; в) мають ор≥Їнтуватис¤ на найб≥льш рац≥ональне використанн¤ сировинноњ бази ”крањни ≥ спри¤ти зниженню енергоспоживанн¤ на одиницю продукц≥њ; г) продукц≥¤, виготовлена ≥з залученн¤м ≥ноземних ≥нвестиц≥й, маЇ бути конкурентоспроможною на м≥жнародних ринках.

≤ноземним ≥нвестиц≥йним проектам у пр≥оритетних сферах надаютьс¤ певн≥ п≥льги. ќсновними з них Ї: застосуванн¤ норм прискореноњ амортизац≥њ; зб≥льшенн¤ пер≥оду зв≥льненн¤ в≥д податку на прибуток ≥ додану варт≥сть; поверненн¤ 50% експортного мита на товари виробничого призначенн¤ ≥ 100% на детал≥, вузли та агрегати, ≥мпортован≥ за кооперац≥Їю; наданн¤ кредиту на п≥льгових умовах; страхуванн¤ ≥нвестиц≥йних ризик≥в.

«аконом ”крањни Ђѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤ї (1996 р.) ч≥тко визначено р≥зновиди ≥ноземних ≥нвестиц≥й ≥ форми њхнього зд≥йсненн¤ в ”крањн≥, виписано державн≥ гарант≥њ захисту ≥ноземних ≥нвестиц≥й (т≥ сам≥, що й у ран≥ше ухвалених законодавчих актах ”крањни).  р≥м того, у закон≥ зазначено, що ≥ноземними ≥нвесторами в ”крањн≥ можуть бути: 1) юридичн≥ особи, створен≥ в≥дпов≥дно до законодавства ≥нших крањн; 2) ф≥зичн≥ особи Ч ≥ноземц≥, ¤к≥ не мають пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ в ”крањн≥; 3) ≥ноземн≥ держави, м≥жнародн≥ ур¤дов≥ й неур¤дов≥ орган≥зац≥њ; 4) ≥нш≥ ≥ноземн≥ субТЇкти ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥. ¬ окремому розд≥л≥ викладено засади функц≥онуванн¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в за концес≥йними договорами (контрактами), регламентовано пор¤док виробничоњ кооперац≥ю, сп≥льного виробництва та ≥нших вид≥в сп≥льноњ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.

ѕ≥дприЇмствами з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми вважаютьс¤ так≥, ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в статутному фонд≥ ¤ких становл¤ть не менше 10%. ћайно, що ввозитьс¤ в ”крањну ¤к внесок ≥ноземного ≥нвестора до статутного фонду в≥тчизн¤ного п≥дприЇмства (кр≥м товар≥в дл¤ реал≥зац≥њ або власного споживанн¤), зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обкладанн¤ митом. ƒл¤ вс≥х ≥ноземних ≥нвестор≥в на територ≥њ ”крањни встановлюЇтьс¤ нац≥ональний режим ≥нвестиц≥йноњ та ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥.

÷≥леспр¤мован≥ та вм≥ло використан≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ здеб≥льшого Ї високоефективними ¤к дл¤ самого ≥ноземного ≥нвестора, так ≥ дл¤ п≥дприЇмства крањни-одержувача ≥нвестиц≥й. «а умови пол≥тичноњ стаб≥льност≥ та спри¤тливого економ≥чно-≥нвестиц≥йного кл≥мату ≥ноземний ≥нвестор завжди матиме зиск в≥д вкладенн¤ власного кап≥талу в те чи те м≥сце п≥дприЇмство. ≈фективн≥сть ≥ноземних ≥нвестиц≥й характеризуЇтьс¤ передовс≥м через розм≥р див≥денд≥в або дох≥дн≥сть (прибуток на одиницю) в≥д вкладених ф≥нансових кошт≥в ≥ через терм≥н окупност≥ (поверненн¤) останн≥х. ¬ ”крањн≥, наприклад, назван≥ показники реально мають достатньо висок≥ значенн¤ ≥ цим самим п≥дтверджують ефективн≥сть ≥ноземних ≥нвестиц≥й.

¬ажливо зазначити, що ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, залучен≥ в≥тчизн¤ними п≥дприЇмствами, активно спри¤ють освоЇнню останн≥ми нових вид≥в продукц≥њ, ≥стотному зб≥льшенню њњ виробництва, вир≥шенню проблеми неплатеж≥в тощо. яскравим прикладом може бути д≥¤льн≥сть в ”крањн≥ швейцарськоњ ф≥рми Ђ рафт якобс —ушарї, ¤ка свого часу придбала 88% акц≥й трост¤нецькоњ кондитерськоњ фабрики Ђ”крањнаї. Ўвейцарська ф≥рма гарантувала внесенн¤ понад 22 млн долар≥в —Ўј довгострокових кредит≥в. «а р≥к, що минув п≥сл¤ проведенн¤ тендера, новим сп≥ввласником освоЇно 45 нових вид≥в продукц≥њ, а обс¤г виробництва на фабриц≥ Ђ”крањнаї зб≥льшивс¤ у 1,6 раза.  р≥м того, коли у звТ¤зку з неплатежами м≥сцев≥ п≥дприЇмства почали в≥дключати в≥д електромереж≥, ≥ноземний ≥нвестор заплатив за борги всього м≥ста “рост¤нець, аби йому не заважали працювати, ≥ зобовТ¤завс¤ регул¤рно вносити авансов≥ платеж≥ в сум≥ 100 тис. долар≥в —Ўј за електроенерг≥ю дл¤ м≥сцевих споживач≥в.

 

 

8.5. ќц≥нка ефективност≥ виробничих ≥ ф≥нансових ≥нвестиц≥й

 

≈фективн≥сть виробничих ≥нвестиц≥й (кап≥тальних вкладень) характеризуЇ економ≥чн≥, соц≥альн≥ або ≥нш≥ результати ≥ господарську доц≥льн≥сть њхнього зд≥йсненн¤. ќсновою оц≥нки доц≥льност≥ кап≥тальних витрат служить пор≥внюванн¤ виг≥дност≥ того чи того проекту за умови обмеженост≥ кап≥талу ¤к ресурсу та забезпеченн¤ найб≥льших прибутк≥в через реал≥зац≥ю найл≥пшого з к≥лькох вар≥ант≥в (проект≥в) ≥нвестиц≥й.

ќф≥ц≥йна методика оц≥нюванн¤ ефективност≥ (доц≥льност≥) кап≥тальних вкладень передовс≥м визначаЇ загальн≥ положенн¤. Ќайб≥льш суттЇвими з них Ї так≥.

● ѕо-перше, розрахунки економ≥чноњ ефективност≥ кап≥тальних вкладень застосовуютьс¤ за: розробки р≥зних проектних ≥ планових (прогнозних) документ≥в; оптим≥зац≥њ розпод≥лу реальних ≥нвестиц≥й за р≥зними формами в≥дтворенн¤ основних фонд≥в; оц≥нюванн¤ ефективност≥ витрачанн¤ власних ф≥нансових кошт≥в п≥дприЇмства.

● ѕо-друге, у розрахунках визначають загальну економ≥чну ефективн≥сть ¤к в≥дношенн¤ ефекту (результату) до суми кап≥тальних витрат, що зумовили цей ефект. ¬итрати та результати обчислюють з урахуванн¤м чинника часу. Ќа п≥дприЇмствах економ≥чним ефектом кап≥тальних вкладень служить прир≥ст прибутку (госпрозрахункового доходу).

● ѕо-третЇ, з метою всеб≥чного обгрунтуванн¤ та анал≥зу економ≥чноњ ефективност≥ кап≥тальних вкладень, ви¤вленн¤ резерв≥в њњ п≥двищенн¤ використовують систему показник≥в Ч узагальнених ≥ поодиноких. ƒо узагальнених показник≥в належать пер≥од окупност≥ кап≥тальних витрат (к≥льк≥сть рок≥в або м≥с¤ц≥в, за ¤к≥ в≥дшкодовуютьс¤ початков≥ ≥нвестиц≥њ) та питом≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤ (у розрахунку на одиницю приросту виробничоњ потужност≥ або продукц≥њ) Ч кап≥талом≥стк≥сть. ќкр≥м узагальнених до системи вход¤ть так≥ поодинок≥ показники, що п≥дл¤гають сп≥льному комплексному анал≥зу: продуктивн≥сть прац≥; фондов≥ддача; матер≥алом≥стк≥сть (енергоЇмн≥сть), соб≥варт≥сть, ¤к≥сть ≥ техн≥чний р≥вень продукц≥њ; тривал≥сть ≥нвестиц≥йного циклу; величина соц≥ального ефекту (¤к пор≥вн¤ти ≥з соц≥альними нормативами); показники, що характеризують пол≥пшенн¤ стану навколишнього середовища.

● ѕо-четверте, за визначенн¤ ефективност≥ кап≥тальних вкладень маЇ бути виключений вплив на сумарний ефект так званих не≥нвестиц≥йних чинник≥в, тобто заход≥в, зд≥йсненн¤ ¤ких не потребуЇ кап≥тальних вкладень. ÷е означаЇ, що з одержаного п≥дприЇмством загального ефекту (прибутку) треба вилучати ефект в≥д повн≥шого використанн¤ введених ран≥ше виробничих потужностей, зб≥льшенн¤ коеф≥ц≥Їнта зм≥нност≥ роботи устаткуванн¤, запровадженн¤ прогресивних форм орган≥зац≥њ виробництва, прац≥ та управл≥нн¤, п≥двищенн¤ профес≥йноњ п≥дготовки й майстерност≥ персоналу тощо.

” практиц≥ господарюванн¤ п≥дприЇмств приймаютьс¤ р≥зноман≥тн≥ р≥шенн¤, звТ¤зан≥ з ≥нвестуванн¤м виробництва й соц≥альноњ ≥нфраструктури. « огл¤ду на це заведено розр≥зн¤ти загальну (абсолютну) та пор≥вн¤льну (оц≥нку доц≥льност≥) ефективн≥сть кап≥тальних вкладень. јбсолютна ефективн≥сть кап≥тальних витрат показуЇ загальну величину њхньоњ в≥ддач≥ (њхню результативн≥сть) на тому чи тому п≥дприЇмств≥. ѓњ розрахунки потр≥бн≥ дл¤ оц≥нки оч≥куваного або фактичного ефекту в≥д реальних ≥нвестиц≥й за певний пер≥од часу. ѕор≥вн¤льна ефективн≥сть кап≥тальних вкладень визначаЇтьс¤ лише тод≥, коли Ї к≥лька ≥нвестиц≥йних проект≥в (вар≥ант≥в вир≥шенн¤ господарського завданн¤). ¬она характеризуЇ переваги (економ≥чн≥, соц≥альн≥ та ≥нш≥) ¤когось одного проекту кап≥тальних витрат проти ≥ншого або ≥нших. –озрахунки пор≥вн¤льноњ ефективност≥ зд≥йснюють з метою визначенн¤ л≥пшого з можливих проект≥в (вар≥ант≥в) ≥нвестуванн¤ виробництва. јбсолютна й пор≥вн¤льна ефективн≥сть реальних ≥нвестиц≥й взаЇмозвТ¤зан≥. ¬изначенн¤ найб≥льш доц≥льного проекту (вар≥анта кап≥тальних вкладень) базуЇтьс¤ на з≥ставленн≥ показник≥в абсолютноњ њхньоњ ефективност≥, а анал≥з останньоњ зд≥йснюЇтьс¤ пор≥вн¤нн¤м нормативних, запланованих чи фактично дос¤гнутих показник≥в, њхньоњ динам≥ки за певний пер≥од.

«астосовують два взаЇмозвТ¤зан≥ показники, за ¤кими визначають абсолютну ефективн≥сть ≥нвестиц≥й перший (пр¤мий) Ч коеф≥ц≥Їнт економ≥чноњ ефективност≥ (прибутковост≥) кап≥тальних витрат ≈_р; другий (зворотний йому), Ч пер≥од (строк) окупност≥ кап≥тальних вкладень (“_р = 1/≈_р).  оеф≥ц≥Їнт економ≥чноњ ефективност≥ (прибутковост≥) обчислюють за сп≥вв≥дношенн¤ми:

дл¤ окремих проект≥в або форм в≥дтворенн¤ основних фонд≥в д≥ючих п≥дприЇмств

;

дл¤ п≥дприЇмств (окремих цех≥в ≥ виробничих обТЇкт≥в), що додаютьс¤

.

ѕрир≥ст прибутку визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ величини прибутку за останн≥й р≥к попереднього та розрахункового пер≥од≥в (на с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах Ч ¤к середньор≥чний прир≥ст прибутку), а кап≥тальн≥ вкладенн¤ враховуютьс¤ сумарно за пор≥вн¤нними ц≥нами без будь-¤ких вирахувань.

–озрахунков≥ значенн¤ коеф≥ц≥Їнт≥в ≈_р треба пор≥вн¤ти з нормативним коеф≥ц≥Їнтом ≈_н, що встановлюЇтьс¤ централ≥зовано ћ≥н≥стерством економ≥ки ”крањни на певний пер≥од (його тривал≥сть звичайно дор≥внюЇ так званому горизонту прогнозуванн¤ чи ≥ндикативного плануванн¤). ѕроект (вар≥ант) кап≥тальних вкладень визнають доц≥льним (ефективним) за умови

¬изначенн¤ пор≥вн¤льноњ ефективност≥ реальних ≥нвестиц≥й, основу ¤коњ становить виб≥р економ≥чно найдоц≥льн≥шого проекту кап≥тальних вкладень, зд≥йснюЇтьс¤ через обчисленн¤ показника так званих зведених витрат Z за формулою

,††††††††††††††††††††††††† (8.1)

де —_≥ Ч поточн≥ витрати (соб≥варт≥сть) за ≥-м проектом (вар≥антом);

 _≥ Ч кап≥тальн≥ вкладенн¤ за ≥ -м проектом (вар≥антом).

ѕроект (вар≥ант) кап≥тальних вкладень ≥з найменшими зведеними витратами ≥ буде найл≥пшим з економ≥чного погл¤ду. ќднак треба враховувати, що пор≥вн¤нню п≥дл¤гають лише проекти, ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам соц≥альних ≥ техн≥ко-економ≥чних норматив≥в, охорони навколишнього середовища та техн≥ки безпеки.

÷ей метод визначенн¤ пор≥вн¤льноњ ефективност≥ кап≥тальних вкладень базуЇтьс¤ на припущенн≥, що вони (вкладенн¤) зд≥йснюютьс¤ одноразово в повному обс¤з≥. Ќасправд≥ пор≥внюван≥ проекти часто в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного саме розпод≥лом ≥нвестиц≥й за терм≥нами њхнього зд≥йсненн¤ або тривал≥стю створенн¤ виробничих обТЇкт≥в. “ому економ≥чну ефективн≥сть кап≥тальних вкладень визначають з урахуванн¤м чинника часу, тобто провод¤ть розрахунок впливу неодночасност≥ кап≥тальних витрат на њхню ефективн≥сть. « ц≥Їю метою ≥нвестиц≥њ б≥льш п≥зн≥х рок≥в привод¤ть до одного розрахункового року (¤к правило, це перший р≥к ≥нвестуванн¤) множенн¤м њх на спец≥альний коеф≥ц≥Їнт a, ¤кий обчислюЇтьс¤ за формулою

,††††††††††††††††††††††††††††††† (8.2)

де h_n -норматив приведенн¤ р≥зночасних витрат, що дор≥внюЇ 0,08;

t Ч пер≥од приведенн¤ (t-й р≥к).

–озрахован≥ за формулою (8.2) коеф≥ц≥Їнти a мають так≥ значенн¤ дл¤ в≥дпов≥дних рок≥в: першого Ч 1,0; другого Ч 0,926; третього Ч 0,857; четвертого Ч 0,793; пТ¤того Ч 0,734; шостого Ч 0,680; сьомого Ч 0,630; восьмого Ч 0,583; девТ¤того Ч 0,540; дес¤того Ч 0,5.

¬плив р≥зночасност≥ кап≥тальних вкладень на њхню ефективн≥сть можна показати на такому приклад≥ (дан≥ умовн≥).

–озроблено два проекти спорудженн¤ виробничого обТЇкта. ќбс¤г кап≥тальних вкладень за першим проектом становить 260 млн грош. од., за другим Ч 250 млн грош. од. “ривал≥сть спорудженн¤ Ч 5 рок≥в.  ап≥тальн≥ витрати за роками ≥нвестуванн¤ обТЇкта розпод≥лено неоднаково (табл. 8.2). ѕроектна соб≥варт≥сть р≥чного випуску продукц≥њ за першим проектом дор≥внюЇ 140 млн грош. од., за другим Ч 142 млн грош. од.  оеф≥ц≥Їнт ≈_н = 0,16.

 ористуючись формулою (8.1), можна розрахувати зведен≥ витрати без урахуванн¤ чинника часу. «а першим проектом вони становитимуть 181,6 млн грош. од. (140 + 0,16 Ј 260), за другим Ч 182 млн грош. од. (142 + 0,16 Ј 250). ќтже, без урахуванн¤ чинника часу перший проект спорудженн¤ виробничого обТЇкта Ї н≥бито б≥льш ефективним. якщо ж дл¤ розрахунк≥в уз¤ти кап≥тальн≥ витрати, приведен≥ за допомогою коеф≥ц≥Їнта a до першого року ≥нвестуванн¤ (табл. 8.2), то перевагу сл≥д в≥ддати другому проекту, зведен≥ витрати по ¤кому становл¤ть 175,81 млн грош. од. (142 + 0,16 Ј 211,32) проти 177,86 млн грош. од. за першим проектом (140 + 0,16 Ј 236,63). Ќа п≥дстав≥ цього можна зробити такий висновок: перший проект витрат може бути схвалений т≥льки за умови пол≥пшенн¤ розпод≥лу кап≥тальних вкладень за роками спорудженн¤ обТЇкта.

 

“аблиц¤ 8.2

–ќ«–ј’”Ќќ   јѕ≤“јЋ№Ќ»’ ¬ Ћјƒ≈Ќ№, ѕ–»¬≈ƒ≈Ќ»’ «ј ƒќѕќћќ√ќё  ќ≈‘≤÷≤™Ќ“ј a ƒќ ѕ≈–Ўќ√ќ –ќ ” ≤Ќ¬≈—“”¬јЌЌя, млн. грош. одиниць

–≥к ≥нвестуванн¤	ап≥тальн≥ вкладенн¤ за проектами		a	ап≥тальн≥ вкладенн¤, приведен≥ до першого року ≥нвестуванн¤, за проектами
	1	2		1	2
1-й	80	30	1,000	80,00	30,00
2-й	80	40	0,926	74,08	37,04
3-й	60	70	0,857	51,42	60,00
4-й	30	60	0,793	23,79	47,58
5-й	10	50	0,734	7,34	36,70
”сього	260	250	Ч	236,63	211,32

 

≤снують певн≥ особливост≥ визначенн¤ ефективност≥ кап≥тальних вкладень на окремих стад≥¤х ≥ напр¤мках ≥нвестиц≥йно-в≥дтворювального циклу.

● «а зд≥йсненн¤ проектно-кошторисних роб≥т ефективн≥сть кап≥тальних вкладень маЇ визначатись з урахуванн¤м к≥нцевого њхнього результату Ч ¤кост≥ проектних р≥шень. ƒл¤ дос¤гненн¤ належного р≥вн¤ ефективност≥ реальних ≥нвестиц≥й провод¤тьс¤ виб≥р та економ≥чне обгрунтуванн¤ найл≥пших вар≥ант≥в проектних р≥шень. «а реал≥зованими проектами розраховують питом≥ кап≥тальн≥ витрати на проектуванн¤, пор≥внюють останн≥ з нормативами або аналогами з урахуванн¤м пер≥оду њхньоњ окупност≥.

● «а розрахунк≥в ефективност≥ ≥нвестуванн¤ техн≥чного переозброЇнн¤ або реконструкц≥њ п≥дприЇмства використовують додатков≥ показники Ч умовне вив≥льненн¤ прац≥вник≥в та економ≥¤ матер≥альних ≥ паливно-енергетичних ресурс≥в. якщо метою техн≥чного переозброЇнн¤ (реконструкц≥њ) Ї пол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, то економ≥чним результатом ≥нвестиц≥й може бути зб≥льшенн¤ прибутку виробника та споживчого попиту. «а проведенн¤ ц≥Їњ форми в≥дтворенн¤ основних фонд≥в з метою орган≥зац≥њ виробництва продукц≥њ оновленоњ номенклатури економ≥чн≥ показники ≥нвестуванн¤ техн≥чного переозброЇнн¤ (реконструкц≥њ) мають бути з≥ставлен≥ з аналог≥чними показниками ефективност≥ спорудженн¤ нового п≥дприЇмства.

● –озрахунки ефективност≥ ≥нвестуванн¤ нового буд≥вництва або розбудови д≥ючих п≥дприЇмств треба проводити з обовТ¤зковим пор≥вн¤нн¤м економ≥чноњ результативност≥ техн≥чного переозброЇнн¤ (реконструкц≥њ) в≥дпов≥дних виробничих обТЇкт≥в. ” процес≥ пор≥внюванн¤ показник≥в ефективност≥ необх≥дно враховувати весь обс¤г кап≥тальних вкладень, включаючи витрати на створенн¤ обТЇкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури, а також витрати в≥д Ђзаморожуванн¤ї ≥нвестиц≥й.

● ≈коном≥чну ефективн≥сть кап≥тальних вкладень у природоохоронн≥ обТЇкти визначають пор≥вн¤нн¤м дос¤гнутого ефекту в≥д збереженн¤ чи пол≥пшенн¤ еколог≥чного стану довк≥лл¤ або зменшенн¤ його забрудненн¤ ≥ кап≥тальних витрат на створенн¤ (розвиток) таких обТЇкт≥в. «а проектуванн¤ таких обТЇкт≥в виб≥р найл≥пшого техн≥чного р≥шенн¤ з к≥лькох можливих зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м чинника часу. ƒл¤ визначенн¤ повного ефекту в≥д зд≥йсненн¤ природоохоронних заход≥в необх≥дно враховувати можливе пол≥пшенн¤ стану довк≥лл¤ на вс≥й територ≥њ, де мають м≥сце негативн≥ насл≥дки порушенн¤ еколог≥чноњ р≥вноваги.

¬икладена методика визначенн¤ ефективност≥ кап≥тальних вкладень даЇ змогу в≥д≥брати найл≥пш≥ проекти (вар≥анти) за м≥н≥мальною величиною зведених витрат (соб≥варт≥сть обс¤гу товарноњ продукц≥њ плюс середн≥ щор≥чн≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤ в межах пер≥оду њхньоњ нормативноњ окупност≥) та визначити загальну економ≥чну ефективн≥сть зд≥йснюваного проекту через обчисленн¤ оч≥куваного (фактичного) коеф≥ц≥Їнта прибутковост≥ ≥нвестуванн¤. ѕроте широке застосуванн¤ такоњ методики ≥стотно ускладнюЇ чи нав≥ть унеможливлюЇ обТЇктивну оц≥нку доц≥льност≥ кап≥таловкладень за умов розвинутих ринкових в≥дносин. ÷е зумовлюЇтьс¤ тим, що вона: 1) грунтуЇтьс¤ на показнику зведених витрат, ¤кий Ї штучно сконструйованим ≥ реально не ≥снуЇ в практиц≥ господарюванн¤; 2) лише частково враховуЇ чинник часу (зм≥ну вартост≥ грошей з часом); 3) ≥гноруЇ амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ ¤к джерело кошт≥в ≥ тим самим обмежуЇ грошов≥ потоки лише чистими доходами; 4) не враховуЇ ≥снуюч≥ в ринков≥й економ≥ц≥ господарський ризик та ≥нфл¤ц≥ю.

« огл¤ду на ц≥ м≥ркуванн¤ виникаЇ нагальна потреба в застосуванн≥ дещо ≥нших методичних основ оц≥нки доц≥льност≥ виробничих ≥нвестиц≥й. “ак≥ методичн≥ основи мають бути позбавлен≥ вад, властивих оф≥ц≥йн≥й методиц≥, ≥ завд¤ки цьому б≥льш пристосован≥ до реальних ринкових в≥дносин м≥ж субТЇктами господарюванн¤.

ѕередовс≥м треба домовитись про однозначне розум≥нн¤ ≥ тлумаченн¤ нових (ран≥ше не використовуваних) ф≥нансово-економ≥чних терм≥н≥в: початков≥ ≥нвестиц≥њ, грошовий пот≥к, дисконтна ставка, тепер≥шн¤ варт≥сть майбутн≥х надходжень (доход≥в), внутр≥шн¤ ставка доходу, господарський ризик.

ѕочатков≥ ≥нвестиц≥њ (початкова варт≥сть проекту) Ч це реальна варт≥сть проекту кап≥тальних вкладень з урахуванн¤м результат≥в в≥д продажу д≥ючого устаткуванн¤ та податк≥в. ћатематично вони обчислюютьс¤ ¤к сума звичайних витрат на започаткуванн¤ ≥нвестиц≥й за м≥нусом усього початкового доходу. ѕочатков≥ кап≥тальн≥ витрати охоплюють: варт≥сть машин, устаткуванн¤ та ≥нших необх≥дних п≥дприЇмству знар¤дь прац≥ за реальною ц≥ною куп≥вл≥; додатков≥ витрати, що звТ¤зан≥ з транспортуванн¤м ≥ монтуванн¤м нового обладнанн¤, а також ≥з техн≥чним нагл¤дом за ним; податки з продажу старого обладнанн¤, ¤кщо так≥ передбачено чинним законодавством крањни. «а умови техн≥чноњ реконструкц≥њ або розширенн¤ д≥ючого п≥дприЇмства кап≥тальн≥ витрати включають також варт≥сть буд≥вельно-монтажних роб≥т. «а спорудженн¤ нового п≥дприЇмства довгостроковими Ї вс≥ витрати, що вход¤ть до складу виробничих ≥нвестиц≥й (кап≥тальних вкладень).” звТ¤зку ≥з започаткуванн¤м ≥нвестиц≥й кожне д≥юче п≥дприЇмство маЇ певний початковий дох≥д, тобто виручку в≥д продажу старого устаткуванн¤; податков≥ знижки на продаж старого обладнанн¤ з≥ збитком; податков≥ п≥льги на ≥нвестиц≥њ тощо.

√рошовий пот≥к Ч це ф≥нансовий показник, що характеризуЇ ступ≥нь так званоњ л≥кв≥дност≥ п≥дприЇмства (ф≥рми, компан≥њ), тобто вим≥рник того, ¤к швидко можна продати його (њњ) активи та одержати грош≥. ÷ей показник складаЇтьс¤ з чистого доходу п≥дприЇмства ≥ безгот≥вкових витрат (зокрема амортизац≥йних в≥драхувань). ”рахуванн¤ амортизац≥њ ¤к джерела ф≥нансових кошт≥в Ї виправданим ≥ важливим, оск≥льки амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ мають певний лаг (пром≥жок часу) м≥ж нарахуванн¤м ≥ використанн¤м за призначенн¤м.

ќц≥нюючи доц≥льн≥сть ≥нвестиц≥й, обовТ¤зково встановлюють (розраховують) ставку дисконту (кап≥тал≥зац≥њ), тобто процентну ставку, що характеризуЇ, по сут≥, норму прибутку, в≥дносний показник м≥н≥мального щор≥чного доходу ≥нвестора, на ¤кий в≥н спод≥ваЇтьс¤. «а допомогою дисконту (обл≥кового в≥дсотка) визначають спец≥альний коеф≥ц≥Їнт, в основу обчисленн¤ котрого покладено формулу складних процент≥в та ¤кий застосовуЇтьс¤ дл¤ приведенн¤ ≥нвестиц≥й ≥ грошових поток≥в за р≥зн≥ роки до пор≥вн¤нного в час≥ виду (≥накше: визначенн¤ тепер≥шньоњ вартост≥ останн≥х через певну к≥льк≥сть рок≥в ≥нвестиц≥йного циклу).

ѕ≥д тепер≥шньою варт≥стю розум≥ють варт≥сть майбутн≥х доход≥в нин≥, ¤ка обчислюЇтьс¤ множенн¤м грошового потоку за кожний р≥к на так званий процентний чинник тепер≥шньоњ вартост≥ (спец≥альний коеф≥ц≥Їнт приведенн¤) в≥дпов≥дного року за визначеною дисконтною ставкою. якщо з загальноњ величини тепер≥шньоњ вартост≥ вирахувати початков≥ ≥нвестиц≥њ, то матимемо показник чистоњ тепер≥шньоњ вартост≥, що його покладають в основу одного з найпоширен≥ших метод≥в оц≥нки доц≥льност≥ кап≥таловкладень у крањнах з розвиненою ринковою економ≥кою.

¬нутр≥шн¤ ставка доходу в≥дбиваЇ ставку дисконту, за ¤коњ тепер≥шн¤ варт≥сть грошових поток≥в ≥ початков≥ ≥нвестиц≥њ Ї приблизно однаковими. ≤накше кажучи: внутр≥шн¤ ставка доходу Ч це дисконтна ставка, за ¤коњ чиста тепер≥шн¤ варт≥сть грошових поток≥в дор≥внюЇ нулю. ÷ей показник також можна достатньо широко використовувати у практиц≥ господарюванн¤ п≥дприЇмств дл¤ оц≥нки ефективност≥ кап≥тальних вкладень. –озрахований показник внутр≥шньоњ ставки доходу маЇ бути не нижчим за граничну (необх≥дну) ставку, ¤ку п≥дприЇмства (ф≥рми, компан≥њ) мають встановлювати, виход¤чи з вартост≥ ф≥нансуванн¤ та ризикованост≥ проекту кап≥тальних витрат.

√осподарський ризик звичайно означаЇ непевн≥сть ≥ нестаб≥льн≥сть гарантуванн¤ та одержанн¤ спод≥ваних доход≥в в≥д кап≥тальних вкладень. ќц≥нка доц≥льност≥ ≥нвестиц≥й Ч це майже завжди оц≥нка проект≥в (альтернативних вар≥ант≥в) з ризиком. ћайбутн≥ доходи в≥д реал≥зац≥њ того чи того проекту вкладенн¤ кап≥талу можуть неспод≥вано зменшитись або зб≥льшитись. ≤снуЇ багато чинник≥в, ¤к≥ зумовлюють зменшенн¤ спод≥ваних грошових поток≥в п≥дприЇмства: втрата п≥дприЇмством своњх позиц≥й на зовн≥шньому чи внутр≥шньому ринках; зб≥льшенн¤ соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ (послуг); зростанн¤ вартост≥ ф≥нансуванн¤; б≥льш жорстк≥ вимоги захисту довк≥лл¤ тощо.

ќсновн≥ методичн≥ положенн¤ щодо визначенн¤ доц≥льност≥ ≥нвестиц≥й того чи того субТЇкта господарюванн¤ в≥дображуютьс¤ в узгоджен≥й систем≥ розрахунк≥в ≥ лог≥чних д≥й, що зд≥йснюютьс¤ поетапно, у певн≥й посл≥довност≥.

Х ѕерший етап: розрахунок початкових ≥нвестиц≥й на п≥дстав≥ на¤вних цифрових даних щодо вс≥х елемент≥в, котр≥ вход¤ть до складу початкових кап≥тальних витрат ≥ початкового доходу п≥дприЇмства.

● ƒругий етап: визначенн¤ здогадних ≥ безпечних грошових поток≥в за кожний р≥к розрахункового пер≥оду, ураховуючи вс≥ види доход≥в п≥дприЇмства, суми амортизац≥йних в≥драхувань ≥ фактор екв≥валента певност≥, абсолютне значенн¤ ¤кого з кожним наступним роком зменшуЇтьс¤.

● “рет≥й етап: встановленн¤ тепер≥шньоњ вартост≥ майбутн≥х грошових поток≥в ≥з використанн¤м њњ процентного чинника (коеф≥ц≥Їнта приведенн¤ a), що обчислюЇтьс¤ за формулою (8.2), де h_n позначаЇ ставку дисконту (кап≥тал≥зац≥њ).

● „етвертий етап: обчисленн¤ чистоњ тепер≥шньоњ вартост≥ („“¬) грошових поток≥в та оц≥нка за методом застосуванн¤ „“¬ доц≥льност≥ ≥нвестиц≥й з урахуванн¤м ризику й ≥нфл¤ц≥њ та (або) визначенн¤ внутр≥шньоњ ставки доходу (¬—ƒ), за ¤коњ „“¬ дор≥внюЇ нулю, ≥ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про доц≥льн≥сть кап≥тальних вкладень за методом ¬—ƒ.

Ќаведемо приклад визначенн¤ доц≥льност≥ кап≥тальних вкладень (дан≥ умовн≥). ¬их≥дн≥ дан≥ та посл≥довн≥сть розрахунк≥в в≥дпов≥дних показник≥в дл¤ оц≥нки доц≥льност≥ ≥нвестиц≥й будь-¤кого субТЇкта господарюванн¤ наведено в табл. 8.3. «а розрахунками чиста тепер≥шн¤ варт≥сть цього проекту становить 651 тис. грош. од. (п. 10 табл. 8.3). ÷е означаЇ, що оц≥нюваний проект кап≥тальних вкладень Ї прийн¤тним, оск≥льки показник „“¬ маЇ позитивне абсолютне значенн¤ ≥ св≥дчить про прибутков≥сть ≥нвестиц≥й взагал≥.

¬одночас п≥дприЇмство (≥нвестор) майже завжди хоче знати також м≥ру прибутковост≥ проекту кап≥тальних вкладень. “ому (¤к доповненн¤ або паралельно) сл≥д визначити оч≥куваний р≥вень ¬—ƒ, за ¤кого „“¬ = 0. «а розрахунками, наведеними в табл. 8.3, маЇ бути зрозум≥ло, що ц¤ умова задовольн¤Їтьс¤ тод≥, коли дисконтну ставку п≥дн¤ти з 12 до 14%, тобто вз¤ти б≥льш реальну њњ величину. —аме 14% ≥ Ї реальною внутр≥шньою ставкою доходу п≥дприЇмства, ¤ка перевищуЇ граничну ставку (13%) ≥ повн≥ше оц≥нюЇ доц≥льн≥сть ≥нвестуванн¤.

“аблиц¤ 8.3

¬их≥дн≥ дан≥ “ј посл≥довн≥сть розрахунк≥в показник≥в дл¤ оц≥нки доц≥льност≥ кап≥тальних вкладень

ѕоказник	–≥к					”сього
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й
1.ѕочатков≥ ≥нвестиц≥њ, тис. грош. од.	´	´	´	´	´	15300
2.«догадн≥ грошов≥ потоки, тис. грош. од.	7000	6000	5000	4000	3000	25000
3.‘актор екв≥валента певност≥, частка одиниц≥	0,95	0,80	0,70	0,60	0,40	´
4.Ѕезпечн≥ грошов≥ потоки, тис. грош. од. (п. 2 ´ п.3)	6650	4800	3500	2400	1200	18550
5.ƒисконтна ставка, %	´	´	´	´	´	12; 14
6. ўор≥чна ≥нфл¤ц≥¤, %	´	´	´	´	´	5
7.–еальна ставка дисконту (п.5 Ч п.6)	´	´	´	´	´	7; 9
8. ѕроцентний чинник тепер≥шньоњ вартост≥ (у частках одиниц≥) за реальноњ ставки дисконту а) 7% .	0,935	0,873	0,8њ6	0,763	0,713	´
б) 9%	0,917	0,840	0,769	0,709	0,649	´
9.“епер≥шн¤ варт≥сть грошових поток≥в, тис. грош. од.
а) п.4 ´ п.8, а	6218	4190	2856	1831	856	1595≤
б) п.4 ´ п.8, б	6098	4032	2692	1702	779	15303
10.„иста тепер≥шн¤ варт≥сть, тис.грош.од. (п.9а Ч п.1)	´	´	´	´	´	651
11.√ранична ставка доходу, %	´	´	´	´	´	13
12.–озрахункова внутр≥шн¤ ставка доходу, %	´	´	´	´	´	14

 

 

” процес≥ оц≥нки ефективност≥ застосуванн¤ ц≥нних папер≥в у в≥тчизн¤н≥й систем≥ господарюванн¤ зазвичай треба враховувати: поточн≥ (операц≥йн≥) витрати, звТ¤зан≥ з орган≥зац≥Їю випуску, розм≥щенн¤ та об≥гу ц≥нних папер≥в; ном≥нальну ≥ ринков≥ варт≥сть одиниц≥ певного виду ц≥нних папер≥в; загальний обс¤г ем≥туванн¤ ц≥нних папер≥в та њхню частку в загальн≥й величин≥ ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) та ≥нших субТЇкт≥в господарюванн¤; абсолютний (в≥дносний) дох≥д ем≥тент≥в ≥ власник≥в тих чи тих вид≥в ц≥нних папер≥в. —аме з урахуванн¤м названих показник≥в визначаютьс¤ особливост≥ оц≥нки ефективност≥ випуску, розм≥щенн¤ й об≥гу ц≥нних папер≥в на в≥тчизн¤ному та м≥жнародному фондовому ринках.

” загальному обс¤з≥ ц≥нних папер≥в за к≥льк≥стю й варт≥стю найб≥льшу частку в ”крањн≥ становл¤ть р≥зноман≥тн≥ акц≥њ п≥дприЇмств (орган≥зац≥й). “ому правильн≥й оц≥нц≥ ефективност≥ саме цього виду ц≥нних папер≥в прид≥л¤Їтьс¤ найб≥льша увага з боку ем≥тент≥в ≥ власник≥в. «агальноприйн¤ту систему основних показник≥в ефективност≥ випуску та використанн¤ акц≥й, ¤ка в≥дображаЇ певн≥ особливост≥ њхньоњ анал≥тичноњ оц≥нки, зображено на рис. 8.4.

 

 

–ис. 8.4. ќсновн≥ показники оц≥нки ефективност≥ випуску
та об≥гу акц≥й в ”крањн≥.

 

 ап≥тал≥зована варт≥сть акц≥й ( _ва) визначаЇ ринкову варт≥сть акц≥й акц≥онерного товариства, тобто

 _ва = Q Ј ј_р,††††††††††††††††††††††††††††††† (8.3)

де Q Ч к≥льк≥сть ем≥тованих акц≥й;

ј_р Ч ринкова варт≥сть одн≥Їњ акц≥њ.

Ѕалансова варт≥сть одн≥Їњ акц≥њ (ј_б) Ї бухгалтерським п≥дтвердженн¤м забезпеченост≥ кожноњ ем≥тованоњ акц≥њ кап≥талом акц≥онерного товариства. ¬она обчислюЇтьс¤ за допомогою формули

ј_б = ( _а + –)/Q ,†††††††††††††††††††††††††††† (8.4)

де  _а Ч балансова варт≥сть акц≥онерного кап≥талу;

– Ч розм≥р страхового (резервного) фонду.

—п≥вв≥дношенн¤ ринковоњ ≥ балансовоњ вартост≥ акц≥й (—_а) Ч це узагальнюючий ≥ндикатор, що св≥дчить про усп≥х (невдачу) акц≥онерного товариства, тобто

—_а = ј_р/ј_б.††††††††††††††††††††††††††††††† (8.5)

ѕрибуток на акц≥ю (ѕ_а) уможливлюЇ оц≥нку величини доход≥в, що спр¤мовуютьс¤ на споживанн¤ й нагромадженн¤ ≥ припадають на одну акц≥ю. ƒл¤ цього використовуЇтьс¤ формула

ѕ_а = (ѕ_ч Ц ¬_пк) / Q, †††††††††††††††††††††† (8.6)

де ѕ_ч Ч сума чистого прибутку;

¬_пк Ч абсолютна сума в≥дсотк≥в за користуванн¤ позиковими коштами.

ƒив≥дендна в≥ддача акц≥њ (ƒ_а) характеризуЇ розм≥р доходу, що спр¤мовуЇтьс¤ на поточне споживанн¤ акц≥онер≥в, тобто виплату див≥денд≥в у розрахунку на одну акц≥ю за ринковою варт≥стю:

ƒ_а = d / ј_р, †††††††††††††††††††††††††††††† (8.7)

де d Ч розм≥р нарахованого див≥денду в нац≥ональн≥й валют≥.

 оеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ прив≥лейованих акц≥й ( _з) даЇ змогу оц≥нити забезпечен≥сть прив≥лейованих акц≥й чистими активами ем≥тента, а в≥дтак Ч розрахувати ступ≥нь захищеност≥ кап≥талу ≥нвестора. …ого величину обчислюють за формулою

 _з = „_ак / Q_пр, ††††††††††††††††††††††††††††† (8.8)

де „_ак Ч варт≥сть чистих актив≥в ем≥тента (акц≥онерного товариства);

Q_пр Ч к≥льк≥сть ем≥тованих прив≥лейованих акц≥й.

 оеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ акц≥й ( _л) характеризуЇ реальну можлив≥сть продажу (розм≥щенн¤) акц≥й того чи того ем≥тента (акц≥онерного товариства). …ого розраховують ¤к сп≥вв≥дношенн¤ загального обс¤гу пропонуванн¤ акц≥й (V_проп) ≥ реального обс¤гу продажу акц≥й (V_прод), тобто

 _л = V_проп / V_прод. †††††††††††††††††††††††††† (8.9)

 оеф≥ц≥Їнт Ђпропонуванн¤-попитуї ( _п.п) Ч це сп≥вв≥дношенн¤ ц≥н пропонуванн¤ ≥ попиту стосовно акц≥й; обчислюЇтьс¤ за формулою

 _п.п. = ÷_проп / ÷_поп, ††††††††††††††††††††††† (8.10)

де ÷_проп, ÷_поп Ч в≥дпов≥дно ц≥на пропонуванн¤ акц≥й ≥ попиту на акц≥њ.

 оеф≥ц≥Їнт об≥гу акц≥й ( _об) даЇ змогу визначити обс¤г об≥гу акц≥й конкретного ем≥тента ≥ Ї р≥зновидом показника л≥кв≥дност≥. …ого можна розрахувати за формулою

 _об = V_прод /  _ва.†††††††††††††††††††††††††† (8.11)

 р≥м названих показник≥в, економ≥чну ефективн≥сть використанн¤ акц≥й, випущених ем≥тентом, опосередковано можуть характеризувати в≥дносн≥ обс¤ги зростанн¤ продажу продукц≥њ, що виготовл¤Їтьс¤ та отриманого чистого прибутку стосовно операц≥йних витрат на випуск ≥ розм≥щенн¤ вс≥х вид≥в акц≥й за певний пром≥жок часу. ƒо того ж ем≥тован≥ ≥ придбан≥ акц≥њ дл¤ њхн≥х власник≥в служать добрим спонукальним мотивом до л≥пшоњ прац≥, оск≥льки розм≥р пер≥одично нараховуваних див≥денд≥в на акц≥њ пр¤мо залежить в≥д загальноњ суми отриманого чистого прибутку.

 ≥лька показник≥в характеризують ефективн≥сть випуску ≥ придбанн¤ обл≥гац≥й п≥дприЇмств та ≥нших субТЇкт≥в господарюванн¤. ќсновн≥ з них так≥: 1) пр¤мий дох≥д на обл≥гац≥ю; 2) конверс≥йна прем≥¤; 3) коеф≥ц≥Їнт конверс≥њ.

ѕр¤мий дох≥д на обл≥гац≥ю (ƒ_о) визначаЇ залежн≥сть в≥дносноњ величини доходу на обл≥гац≥ю в≥д норми в≥дсотка та ринковоњ вартост≥ обл≥гац≥њ. ÷ей показник обчислюЇтьс¤ за формулою

, ††††††††††††††††††††††††††††††† (8.12)

де Ќ_пр Ч норма в≥дсотка пр¤мого доходу на обл≥гац≥ю;

ќ_н, ќ_п Чв≥дпов≥дно ном≥нальна й ринкова варт≥сть обл≥гац≥њ.

 онверс≥йна прем≥¤ (ѕ_к) характеризуЇ величину вигод (збитк≥в) ≥нвестора в≥д конвертац≥њ обл≥гац≥й в акц≥њ та обчислюЇтьс¤ в≥дпов≥дно за формулою

ѕ_к = ј_рк Ц ќ_к, †††††††††††††††††††††††††††† (8.13)

де ј_рк Ч ринкова варт≥сть акц≥њ на момент випуску конвертованих обл≥гац≥й;

ќ_к Ч ц≥на конверс≥њ, тобто ц≥на, за ¤ку обл≥гац≥¤ може бути конвертованою в акц≥ю.

 оеф≥ц≥Їнт конверс≥њ ( _кон) показуЇ к≥льк≥сть акц≥й, що њх можна одержати в обм≥н на конвертовану обл≥гац≥ю. ƒл¤ його обчисленн¤ використовуЇтьс¤ формула

 _кон = ќ_нк / ќ_к, ††††††††††††††††††††††††††† (8.14)

де ќ_нк Ч ном≥нальна варт≥сть конвертованоњ обл≥гац≥њ.

«а визначенн¤ ефективност≥ випуску (реал≥зац≥њ) ≥ використанн¤ у систем≥ господарюванн¤ ≥нших вид≥в ц≥нних папер≥в (казначейських зобовТ¤зань, ощадних сертиф≥кат≥в, вексел≥в, приватизац≥йних майнових сертиф≥кат≥в) застосовуютьс¤ под≥бн≥ методичн≥ засади, тобто з≥ставл¤ютьс¤ операц≥йн≥ витрати (ц≥ни) та результати (економ≥чн≥ насл≥дки) дл¤ ем≥тент≥в ≥ власник≥в. ќсновним показником р≥вн¤ ефективност≥ таких ц≥нних папер≥в служить ф≥нансовий дох≥д њхн≥х власник≥в у вигл¤д≥ певного р≥чного в≥дсотка в≥д загальноњ суми внесених (депонованих) власних грошових кошт≥в або матер≥альних ц≥нностей зг≥дно з чинним законодавством ”крањни. ѕриватизац≥йн≥ майнов≥ сертиф≥кати, отриман≥ дорослим населенн¤м в установах ќщадного банку ”крањни, мають забезпечити в≥дпов≥дний дох≥д њхн≥м власникам лише у майбутньому (внасл≥док обм≥ну њх на акц≥њ п≥дприЇмств, котр≥ перетворюютьс¤ на в≥дкрит≥ акц≥онерн≥ товариства).

 

 

8.5. „инники п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤
кап≥тальних вкладень ≥ ф≥нансових ≥нвестиц≥й

 

Ќа р≥вень ефективност≥ використанн¤ кап≥тальних вкладень, њхню результативн≥сть (в≥ддачу) впливаЇ велика сукупн≥сть р≥зноман≥тних орган≥зац≥йно-економ≥чних чинник≥в. Ѕез ретельного врахуванн¤ таких у практиц≥ сучасного господарюванн¤ неможливо дос¤гти максимальноњ прибутковост≥ ≥нвестуванн¤ виробництва та ≥нших сфер д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, Ќайб≥льш ≥стотний вплив на ефективн≥сть кап≥тальних вкладень справл¤ють групи чинник≥в, що визначають структуру ≥ тривал≥сть ≥нвестиц≥йно-в≥дтворювальних процес≥в, ефектоутворюючу спроможн≥сть економ≥чних метод≥в управл≥нн¤ ними з боку в≥дпов≥дних субТЇкт≥в господарюванн¤ (рис. 8.5).

 

 

–ис. 8.5. ќсновн≥ орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ чинники п≥двищенн¤
ефективност≥ використанн¤ кап≥тальних вкладень.

¬исокий р≥вень ефективност≥ виробничих ≥нвестиц≥й значною м≥рою по¤снюЇтьс¤ прогресивн≥стю елементно-технолог≥чноњ та в≥дтворювальноњ њхньоњ структури. ўо вища за величиною частка витрат на створенн¤ чи оновленн¤ активноњ частини основних фонд≥в п≥дприЇмств, то б≥льшою Ї в≥ддача кап≥тальних вкладень. ÷е зумовлюЇ необх≥дн≥сть ретельного економ≥чного обгрунтуванн¤ частки кап≥тальних витрат на придбанн¤ виробничо-технолог≥чного устаткуванн¤ дл¤ кожного проекту (вар≥анта) ≥нвестуванн¤ д≥ючого або споруджуваного п≥дприЇмства. ќсобливо активними та ц≥леспр¤мованими мають бути д≥њ дл¤ оптим≥зац≥њ в≥дтворюваноњ структури кап≥тальних вкладень. ѕрактичне зд≥йсненн¤ таких д≥й звТ¤зане з вир≥шенн¤м двох головних завдань: 1) зб≥льшенн¤ в≥дносного обс¤гу ≥нвестиц≥й у в≥дшкодуванн¤ (просте в≥дтворенн¤) вартомт≥ машин та устаткуванн¤ вс≥Їњ суми накопиченого амортизац≥йного (реновац≥йного) фонду; 2) встановленн¤ рац≥ональних пропорц≥й чистих кап≥тальних вкладень у р≥зн≥ форми розширеного в≥дтворенн¤ основних фонд≥в ≥ формуванн¤ необх≥дних виробничих потужностей п≥дприЇмств.

„и не найб≥льш≥ можливост≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ кап≥тальних вкладень зумовлюютьс¤ орган≥зац≥Їю сучасноњ проектно-кошторисноњ справи ≥ забезпеченн¤м завд¤ки цьому високоњ економ≥чноњ ефективност≥ проектних р≥шень. —аме у процес≥ розробки проект≥в розширенн¤ та реконструкц≥њ д≥ючих ≥ спорудженн¤ нових виробничих обТЇкт≥в (п≥дприЇмств) маЇ бути: використано найнов≥тн≥ш≥ дос¤гненн¤ в галуз≥ техн≥ко-технолог≥чних та орган≥зац≥йних р≥шень, буд≥вельних матер≥ал≥в ≥ конструкц≥й, просто≠рового розм≥щенн¤ буд≥вель (споруд); обгрунтовано ≥ прийн¤то дл¤ розрахунк≥в зменшен≥ проти минулого пер≥оду та ≥нших аналог≥чних обТЇкт≥в питом≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤; визначено реальну кошторисна варт≥сть усього обс¤гу роб≥т за в≥дпов≥дною формою в≥дтворенн¤ основних фонд≥в.

¬еликим ≥ дос≥ маловикористовуваним резервом п≥двищенн¤ ефективност≥ кап≥тальних вкладень Ї ≥стотне скороченн¤ тривалост≥ вс≥х стад≥й ≥нвестиц≥йного циклу Ч в≥д проектуванн¤ до освоЇнн¤ введених в д≥ю виробничих обТЇкт≥в та обТЇкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури. як св≥дчить анал≥з фактичного стану справ на п≥д≠приЇмствах багатьох галузей народного господарства ”крањни, тривал≥сть реконструкц≥њ (розширенн¤) д≥ючих ≥ спорудженн¤ нових виробничих обТЇкт≥в перевищуЇ ≥снуюч≥ нормативи в середньому у два рази, а проектуванн¤ та освоЇнн¤ Ч приблизно в п≥втора раза. ƒо цього варто додати, що чинн≥ в ”крањн≥ нормативи тривалост≥ окремих стад≥й ≥нвестиц≥йного циклу вже й так Ї ≥стотно б≥льшими, н≥ж у багатьох заруб≥жних крањнах з розвиненою ринковою економ≥кою.

«д≥йснюван≥ з метою зб≥льшенн¤ в≥ддач≥ з кожноњ грошовоњ одиниц≥ кап≥тальних вкладень техн≥чн≥, технолог≥чн≥ та орган≥зац≥йн≥ заходи не можуть забезпечити дос¤гненн¤ оч≥куваних результат≥в, ¤кщо вони не будуть супроводжуватись д≥йовими економ≥чними методами управл≥нн¤ ≥нвестиц≥йними процесами в ц≥лому. ѕри цьому варто наголосити, що: ц≥ методи не застосовуютьс¤ ≥зольовано (самост≥йно), а мають бути складовою частиною впроваджуваного загального механ≥зму ринкових в≥дносин м≥ж ус≥ма субТЇктами господарюванн¤; першочергового вдосконаленн¤ потребують методи визначенн¤ необх≥дного обс¤гу та оц≥нки економ≥чноњ доц≥льност≥ кап≥тальних вкладень, прогнозуванн¤ реальноњ тривалост≥ ≥нвестиц≥йного процесу дл¤ функц≥онально однакових виробничих обТЇкт≥в, система мотивац≥њ ≥нтенсивного ≥нвестуванн¤ виробництва.

 

ќсновн≥ орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ важел≥ ефективного формуванн¤ ≥ реал≥зац≥њ ф≥нансових ≥нвестиц≥й п≥дприЇмств та орган≥зац≥й показано на рис. 8.6.

 

 

Ќайвагом≥шим орган≥зац≥йно-економ≥чним важелем ефективн≥шого формуванн¤ та використанн¤ ф≥нансових ≥нвестиц≥й (ц≥нних папер≥в) можна вважати розвиток фондового ринку в ”крањн≥ до масштаб≥в, що визначаютьс¤ параметрами достатньо потужноњ ринковоњ системи господарюванн¤. ѕри цьому дуже важливо дотримуватис¤ певних (визнаних у всьому св≥т≥) принцип≥в функц≥онуванн¤ такого ринку, ¤к-от:

● правова впор¤дкован≥сть (достатн≥й розвиток правовоњ ≥нфраструктури забезпеченн¤ д≥¤льност≥ фондового ринку);

● прозор≥сть (наданн¤ потенц≥йним ≥нвесторам необх≥дноњ ≥нформац≥њ щодо умов випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в, а також щодо ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ њхн≥х ем≥тент≥в);

● контрольован≥сть (формуванн¤ над≥йного механ≥зму обл≥ку та контролю, запоб≥ганн¤ зловживанн¤м ≥ злочинност≥ на ринку ц≥нних папер≥в);

● соц≥альна справедлив≥сть (створенн¤ однакових можливостей дл¤ д≥¤льност≥ ≥нвестор≥в на ринку ц≥нних папер≥в, дотриманн¤ прав ≥ свобод субТЇкт≥в ринку);

● ефективн≥сть (максимальна реал≥зац≥¤ потенц≥йних можливостей фондового ринку дл¤ моб≥л≥зац≥њ та розм≥щенн¤ ф≥нансових ≥нвестиц≥й у пр≥оритетн≥ галуз≥ нац≥ональноњ економ≥ки).

 

–ис. 8.6. ќрган≥зац≥йно-економ≥чн≥ важел≥ ефективн≥шого формуванн¤
†≥ реал≥зац≥њ ф≥нансових ≥нввестиц≥й.

 

ѕол≥пшенн¤ орган≥зац≥њ державного регулюванн¤ фондового ринку маЇ охоплювати так≥ орган≥зац≥йн≥ заходи: 1) уточненн¤ функц≥й системи регулюванн¤ фондового ринку, адаптованих до умов розвиненого ринкового середовища; 2) обовТ¤зкове оприлюдненн¤ вс≥Їњ необх≥дноњ за≥нтересованим особам ≥нформац≥њ про ринок ц≥нних папер≥в; 3) обовТ¤зков≥ л≥цензуванн¤ ≥ нагл¤д за д≥¤льн≥стю ф≥нансових посередник≥в та орган≥зованих систем торг≥вл≥ ц≥нними паперами на фондовому ринку; 4) забезпеченн¤ в повн≥й м≥р≥ прав власник≥в окремих вид≥в ц≥нних папер≥в; 5) своЇчасне внесенн¤ назр≥лих зм≥н до законодавчих акт≥в, що служать правовою базою практичного регулюванн¤ д≥¤льност≥ учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в.

”досконаленн¤ системи обгрунтуванн¤ ем≥с≥њ р≥зних вид≥в та обс¤г≥в ц≥нних папер≥в маЇ бути спр¤моване на: детальний к≥льк≥сний анал≥з практики випуску й розм≥щенн¤ р≥зних ц≥нних папер≥в; ви¤вленн¤ вс≥Їњ сукупност≥ недол≥к≥в системи ем≥туванн¤ ц≥нних папер≥в в ”крањн≥; економ≥чне й соц≥альне обгрунтуванн¤ пр≥оритетност≥ (черговост≥) випуску окремих ц≥нних папер≥в та обс¤гу ем≥туванн¤ за њхн≥ми видами з урахуванн¤м дох≥дност≥, а також м≥ри впливу на розвиток виробничих та ≥нших субТЇкт≥в господарюванн¤ та ефективн≥сть њхньоњ економ≥чноњ д≥¤льност≥.

Ўирше залученн¤ стратег≥чних ≥нвестор≥в до процесу придбанн¤ ц≥нних папер≥в високодох≥дних ≥ високол≥кв≥дних п≥дприЇмств передбачаЇ посл≥довне зд≥йсненн¤ таких орган≥зац≥йно-економ≥чних заход≥в: по-перше, концентровану в час≥ анал≥тичну оц≥нку виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ вс≥х п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, що п≥дл¤гають приватизац≥њ, ≥ ви¤вленн¤ вс≥х реально функц≥онуючих ≥ потенц≥йно ефективних п≥дприЇмств з достатньо високим р≥внем рентабельност≥ та л≥кв≥дност≥ актив≥в; по-друге, активний пошук за допомогою доступних метод≥в (включаючи й залученн¤ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ) потенц≥йно можливих ≥нвестор≥в ≥ пропонуванн¤ останн≥м першочергового придбанн¤ акц≥й чи ≥нших ем≥тованих ц≥нних папер≥в ефективних субТЇкт≥в господарюванн¤. ѕри цьому бажано застосовувати певну систему стимулюванн¤ ≥нвестор≥в дл¤ прискоренн¤ процесу реал≥зац≥њ випущених ц≥нних папер≥в ≥ дос¤гненн¤ поставлених ем≥тентами ц≥лей.

ћаксимально можливе розширенн¤ посередницькоњ д≥¤льност≥ щодо випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в через наданн¤ додаткових послуг у ц≥й сфер≥ спец≥ал≥зованими ≥нституц≥ональними утворенн¤ми, банк≥вськими установами та ≥нвестиц≥йними компан≥¤ми також пом≥тно спри¤тиме п≥двищенню ефективност≥ формуванн¤ й використанн¤ ф≥нансових ≥нвестиц≥й п≥дприЇмств (орган≥зац≥й). «азвичай до таких посередницьких послуг належать: брокерська й дилерська д≥¤льн≥сть; управл≥нн¤ портфел¤ми ц≥нних папер≥в; реЇстрац≥йн≥ функц≥њ та дов≥рч≥ операц≥њ; наданн¤ позик, звТ¤заних ≥з використанн¤м ц≥нних папер≥в; поЇднанн¤ функц≥й ф≥нансового посередника на ринку ц≥нних папер≥в та ≥нституц≥онального ≥нвестора тощо.

ќдним з важливих орган≥зац≥йно-економ≥чних важел≥в б≥льш ефективного формуванн¤ й використанн¤ ф≥нансових ≥нвестиц≥й маЇ стати в≥дмова в≥д малоефективноњ сертиф≥катноњ приватизац≥њ ≥ перех≥д до зд≥йсненн¤ виключно грошовоњ приватизац≥њ державних п≥дприЇмств та ≥нших ц≥л≥сних майнових комплекс≥в. ÷е по¤снюЇтьс¤ можлив≥стю формуванн¤ в такий спос≥б реального власника субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, нагромадженн¤ значних ф≥нансових ≥нвестиц≥й в≥д приватизац≥њ, п≥двищенн¤ ефективност≥ виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ приватизованих п≥дприЇмств та ≥нших субТЇкт≥в господарюванн¤.

ѕосиленн¤ контролю за виконанн¤м ≥нвестиц≥йних зобовТ¤зань, зокрема умов конкурс≥в з продажу державного майна можна дос¤гти через: по-перше, установленн¤ санкц≥й за порушенн¤ обумовлених терм≥н≥в ≥ форм ≥нвестуванн¤ обТЇкт≥в приватизац≥њ; по-друге, розробку ≥ практичне використанн¤ економ≥чного механ≥зму деприватизац≥њ (нац≥онал≥зац≥њ) пакет≥в акц≥й неефективно приватизованих субТЇкт≥в господарюванн¤.

Ќеодм≥нною умовою ефективного функц≥онуванн¤ фондового ринку, використанн¤ вс≥х вид≥в ц≥нних папер≥в маЇ бути пост≥йна п≥дготовка та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в, ¤к≥ профес≥йно займаютьс¤ формуванн¤м ≥ реал≥зац≥Їю необх≥дних обс¤г≥в ф≥нансових ≥нвестиц≥й. ƒос¤гненн¤ такоњ важливоњ мети можливе з допомогою розширенн¤ мереж≥ спец≥альних навчальних заклад≥в в≥дпов≥дних р≥вн≥в, започаткуванн¤ в д≥ючих навчальних центрах п≥дготовки високопрофес≥ональних фах≥вц≥в за вс≥ма необх≥дними спец≥альност¤ми та спец≥ал≥зац≥¤ми.

¬ажливим орган≥зац≥йно-економ≥чних важелем ефективн≥шого залученн¤ ф≥нансових ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни треба вважати оптим≥зац≥ю обс¤г≥в куп≥вл≥ пакет≥в р≥зних вид≥в ц≥нних папер≥в в≥тчизн¤ними й заруб≥жними ≥нвесторами. –озроблен≥ науковц¤ми методичн≥ основи оптим≥зац≥њ ≥нвестиц≥йного портфел¤ учасник≥в фондового ринку (ринку ц≥нних папер≥в) пол¤гаю у т≥м, що потенц≥йн≥ ≥нвестори: 1) розгл¤дають кожну ≥нвестиц≥ю ¤к можливий розпод≥л оч≥куваних прибутк≥в за пер≥од волод≥нн¤ ц≥нними паперами; 2) намагаютьс¤ максимально зб≥льшити оч≥куваний дох≥д прот¤гом одного ≥нвестиц≥йного циклу; 3) оц≥нюють можливий ризик за ≥нвестиц≥йним портфелем, ураховуючи м≥нлив≥сть оч≥куваних доход≥в; 4) приймають остаточне р≥шенн¤ щодо вид≥в та обс¤гу куп≥вл≥ ц≥нних папер≥в на засад≥ максим≥зац≥њ оч≥куваних доход≥в ≥ м≥н≥м≥зац≥њ можливого ризику.

Ћише комплексне використанн¤ названих орган≥зац≥йно-економ≥чних важел≥в спроможне забезпечити максимально можливу ефективн≥сть формуванн¤ й реал≥зац≥њ ф≥нансових ≥нвестиц≥й ус≥х субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ (виробничо-господарськоњ) д≥¤льност≥ в ”крањн≥. “ому вс≥ учасники ринку ц≥нних папер≥в мають одночасно й комплексно вживати конкретн≥ заходи орган≥зац≥йного та економ≥чного характеру.

 

 

8.7. ≤нвестиц≥йн≥ проекти п≥дприЇмств та орган≥зац≥й

 

«начн≥ ≥нвестиц≥йн≥ ресурси реально витрачаютьс¤ зазвичай п≥сл¤ розробки ≥ затвердженн¤ конкретного ≥нвестиц≥йного проекту п≥дприЇмства або орган≥зац≥њ, п≥д ¤ким розум≥ють певний комплекс документ≥в, стосовно зм≥сту та умов реал≥зац≥њ в≥дпов≥дних заход≥в дл¤ дос¤гненн¤ поставленоњ мети (розвиток техн≥ко-технолог≥чноњ бази, започаткуванн¤ виготовленн¤ новоњ продукц≥њ, зд≥йсненн¤ будь-¤ких нових метод≥в або форм орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ тощо). ѕри цьому зд≥йсненн¤ передбачених ≥нвестиц≥йним проектом заход≥в маЇ обовТ¤зково дати позитивний економ≥чний або соц≥альний ефект в≥д реал≥зованих ≥нвестиц≥й.

 

–озробка та реал≥зац≥¤ ≥нвестиц≥йного проекту виробничого спр¤муванн¤ охоплюють певний пром≥жок часу в≥д виникненн¤ в≥дпов≥дноњ ≥дењ до практичноњ њњ реал≥зац≥њ (уведенн¤ в д≥ю нового виробничого обТЇкта, започаткуванн¤ продукуванн¤ нового виробу, зд≥йсненн¤ орган≥зац≥йного нововведенн¤). ÷ей пром≥жок часу називають циклом ≥нвестиц≥йного проекту (або ≥нвестиц≥йним циклом). ¬≥н включаЇ три фази: 1) перед≥нвестиц≥йну (попередн≥ досл≥дженн¤ до остаточного прийн¤тт¤ ≥нвестиц≥йного р≥шенн¤); 2) власне ≥нвестиц≥йну (проектуванн¤, укладенн¤ контракт≥в, спорудженн¤ чи облаштуванн¤ виробничих та ≥нших прим≥щень, навчанн¤ персоналу); 3) виробничу (введенн¤ в експлуатац≥ю ≥ започаткуванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ п≥сл¤ практичноњ реал≥зац≥њ проектних р≥шень).

ѕеред≥нвестиц≥йна фаза ≥нвестиц≥йного проекту здеб≥льшого складаЇтьс¤ з трьох стад≥й: анал≥тичноњ, проектноњ та оц≥нноњ.

ѕерша (анал≥тична) стад≥¤ передбачаЇ узагальненн¤ ≥нформац≥њ про необх≥дн≥сть ≥нвестуванн¤ конкретного обТЇкта, можливост≥ потенц≥йних ≥нвестор≥в, стан забезпеченн¤ цього обТЇкта персоналом належноњ квал≥ф≥кац≥њ, власн≥ матер≥альн≥ ресурси обТЇкта. √оловною метою ц≥Їњ стад≥њ Ї привертанн¤ уваги до т≥Їњ чи т≥Їњ ≥нвестиц≥йноњ пропозиц≥њ.

ƒруга (проектна) стад≥¤ охоплюЇ: а) попереднЇ обгрунтуванн¤; б) допом≥жн≥ (функц≥ональн≥) досл≥дженн¤; в) техн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн¤ ≥нвестиц≥йного проекту. Ќа етап≥ допом≥жних (функц≥ональних) досл≥джень зд≥йснюЇтьс¤ детальне опрацюванн¤ конкретних аспект≥в проекту. “ак≥ досл≥дженн¤ дл¤ великомасштабних ≥нвестиц≥йних пропозиц≥й провод¤тьс¤ обовТ¤зково за такими напр¤мами:

● прогнозуванн¤ попиту на товари, що виробл¤тимутьс¤, з урахуванн¤м оч≥куваного проникненн¤ на ринок;

● ви¤вленн¤ м≥ри доступност≥ необх≥дних сировини ≥ матер≥ал≥в, проведенн¤ потр≥бних лабораторно-експериментальних випробувань;

● вивченн¤ м≥сц¤ розм≥щенн¤ виробництва (передовс≥м дл¤ проект≥в, де транспортн≥ витрати можуть бути визначальним чинником);

● оц≥нка економ≥чного й техногенного впливу обТЇкта виробництва (д≥¤льност≥) на навколишнЇ середовище;

● досл≥дженн¤ оптимальних масштаб≥в виробництва (д≥¤льност≥) з урахуванн¤м альтернативних технолог≥й, ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, виробничих витрат та оч≥куваних ц≥н на продукц≥ю (послуги);

● виб≥р комплекту технолог≥чного устаткуванн¤ з урахуванн¤м к≥лькост≥ й можливостей постачальник≥в та обс¤г≥в ≥нвестиц≥йних ресурс≥в на альтернативн≥й основ≥.

≈тап техн≥ко-економ≥чного обгрунтуванн¤ ≥нвестиц≥йного проекту, коли приймаЇтьс¤ р≥шенн¤ про на¤вн≥сть техн≥чних, еколог≥чних, економ≥чних ≥ комерц≥йних передумов дл¤ його практичноњ реал≥зац≥њ, зд≥йснюЇтьс¤ за схемою табл. 8.4.

“аблиц¤ 8.4

“≈’Ќ≤ ќ-≈ ќЌќћ≤„Ќ≈ ќЅ√–”Ќ“”¬јЌЌя ≤Ќ¬≈—“»÷≤…Ќќ√ќ ѕ–ќ≈ “”

–озд≥л “≈ќ	—труктура розд≥лу
1. ќсновна ≥де¤ проекту	1.1. ≤де¤ проекту 1.2. —понсори проекту 1.3. √оловн≥ в≥домост≥ про проект
2. јнал≥з ринку ≥ стратег≥¤ маркетингу	2.1. «агальноеконом≥чний анал≥з 2.2. ƒосл≥дженн¤ ринку 2.3. ќснови проектноњ стратег≥њ 2.4. ќсновна концепц≥¤ маркетингу 2.5. ¬итрати й доходи маркетингу
3. —ировина, матер≥али й комплектуюч≥ вироби	3.1. —пециф≥кац≥¤ потреби в сировин≥, матер≥алах ≥ комплектуючих виробах 3.2. ƒоступн≥сть матер≥альних ресурс≥в 3.3. .—тратег≥¤ поставок, витрати на матер≥али й комплектуюч≥ вироби
4. ћ≥сцезнаходженн¤ ≥ навколишнЇ середовище	4.1. јнал≥з м≥сцезнаходженн¤ та навколишнього середовища 4.2. ќстаточний виб≥р пункту розм≥щенн¤ обТЇкта та оц≥нка витрат
5. ≤нженерно-техноло≠г≥чна частина проекту	5.1. ¬иробнича програма ≥ виробнича потужн≥сть 5.2. ¬иб≥р технолог≥њ, детальний план та ≥нженерн≥ основи проекту 5.3. ¬иб≥р обладнанн¤, буд≥вельно-монтажн≥ роботи
6. ќрган≥зац≥йн≥ й накладн≥ витрати	6.1. ќрган≥зац≥¤ та управл≥нн¤ обТЇктом 6.2. ќрган≥зац≥йне проектуванн¤ 6.3. Ќакладн≥ витрати
7. “рудов≥ ресурси (персонал)	7.1.  ѕотреба в окремих категор≥¤х персоналу 7.2. ќц≥нка витрат на його утриманн¤
8. ѕлануванн¤ процесу зд≥йсненн¤ проекту	8.1. ÷≥л≥ та етапи процесу реал≥зац≥њ проекту 8.2.  алендарний граф≥к реал≥зац≥њ проекту 8.3. –озрахунки загальних витрат
9. ‘≥нансовий анал≥з та оц≥нка ефективност≥ ≥нвестуванн¤	9.1. ÷≥л≥ ≥ завданн¤ ф≥нансового анал≥зу 9.2. јнал≥з витрат на реал≥зац≥ю проекту 9.3. ћетоди економ≥чноњ оц≥нки ≥нвестиц≥йного проекту 9.4. ‘≥нансуванн¤ проекту 9.5. ‘≥нансов≥ та економ≥чн≥ показники д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ)

Ќа трет≥й (оц≥нн≥й) стад≥њ пред≥нвестиц≥йноњ фази проекту юридичними (ф≥зичними) особами, ¤к≥ готов≥ п≥дтримати ≥дею проекту, ус≥ його техн≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ та ф≥нансов≥ аспекти приймаЇтьс¤ остаточне р≥шенн¤ про ≥нвестуванн¤.

≤нвестиц≥йна фаза циклу ≥нвестиц≥йного проекту зазвичай охоплюЇ так≥ види роб≥т:

● формуванн¤ юридичного, ф≥нансового та орган≥зац≥йного базису (п≥дготовка засновницьких документ≥в, виб≥р технолог≥й, прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про орган≥зац≥йну структуру управл≥нн¤ майбутн≥м виробничим п≥дприЇмством чи обТЇктом);

● детальне проектуванн¤ й контрактац≥¤ (п≥дготовка територ≥њ п≥д забудову; остаточний виб≥р технолог≥њ та устаткуванн¤; плануванн¤ ≥ проектуванн¤ буд≥вництва; проведенн¤ торг≥в Ч тендеринг; переговори й контрактац≥¤ м≥ж ус≥ма сторонами, ¤к≥ беруть участь у реал≥зац≥њ проекту);

● буд≥вництво (буд≥вельн≥ роботи, установленн¤ та монтуванн¤ обладнанн¤; здача готового виробничого обТЇкта в експлуатац≥ю);

● виробничий маркетинг (маркетингова п≥дготовка ринку до по¤ви на ньому новоњ продукц≥њ; маркетинг поставок на ринок новоњ продукц≥њ);

● орган≥зац≥¤ ≥ проведенн¤ навчанн¤ експлуатац≥йного персоналу дл¤ новоспоруджуваного п≥дприЇмства (обТЇкта);

● уведенн¤ в експлуатац≥ю новоспорудженого п≥дприЇмства чи ≥ншого виробничого обТЇкта (складанн¤ й затвердженн¤ акта державноњ ком≥с≥њ про веденн¤ в експлуатац≥ю нового виробничого обТЇкта).

ѕ≥сл¤ проведенн¤ необх≥дних досл≥джень, що передують прийн¤ттю ≥нвестиц≥йного р≥шенн¤, складаЇтьс¤ б≥знес-план Ч максимально компактний за зм≥стом ≥ стандартний за формою документ, що в ньому викладено головне спр¤муванн¤ ≥нвестиц≥йного проекту та його основн≥ техн≥чн≥ й ф≥нансово-економ≥чн≥ параметри.  ≥льк≥сть розд≥л≥в ≥ детал≥зац≥¤ б≥знес-плану ≥нвестиц≥йного проекту залежать в≥д його масштабност≥ й конкретноњ сфери д≥¤льност≥. “акий б≥знес-план формуЇтьс¤ ¤к п≥дстава дл¤ отриманн¤ ф≥нансовоњ п≥дтримки в≥д потенц≥йних ≥нвестор≥в: саме дл¤ них його передовс≥м ≥ призначено. …ого використовують також комерц≥йн≥ банки дл¤ формуванн¤ власного кредитно-≥нвестиц≥йного портфел¤ ≥ наступного наданн¤ кредит≥в п≥дприЇмц¤м, п≥дприЇмствам та орган≥зац≥¤м, ¤к≥ розробили ≥ подали б≥знес-плани ≥нвестиц≥йних проект≥в.

 

Ќайважлив≥шою складовою б≥знес-плану та ≥нвестиц≥йного проекту в ц≥лому Ї ф≥нансовий план, ¤кий складаЇтьс¤ на 3Ч5 рок≥в за певною схемою (рис. 8.7).

 

 

 

–ис. 8.7. ќсновн≥ розд≥ли ф≥нансового плану ≥нвестиц≥йного проекту
(п≥дприЇмц¤, п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ).

 

ѕрогнозуванн¤ обс¤г≥в реал≥зац≥њ (продажу) продукц≥њ зд≥йснюЇтьс¤ у вигл¤д≥ таблиц≥ за такою схемою: 1) найменуванн¤ продукц≥њ; 2) ф≥зичний обс¤г реал≥зац≥њ; 3) ц≥на реал≥зац≥њ одиниц≥ продукц≥њ; 4) сума реал≥зац≥њ без ѕƒ¬ та акцизу (3 ´ 2); 5) обс¤г ѕƒ¬ та акцизу; 6) виручка в≥д реал≥зац≥њ з ѕƒ¬ та акцизом (4 + 5). ѕри цьому обс¤г ≥ суми реал≥зац≥њ прогнозуютьс¤ окремо дл¤ продажу на внутр≥шньому та зовн≥шньому ринках. ” процес≥ прогнозуванн¤ обс¤г≥в реал≥зац≥њ треба також ураховувати: час збуту; затримку платеж≥в; частку продажу з оплатою в кредит ≥ з авансом. ” раз≥ застосуванн¤ системи знижок сума реал≥зац≥њ прогнозуЇтьс¤ з урахуванн¤м ус≥х знижок.

ƒо ≥нвестиц≥йних витрат проекту в≥днос¤ть ≥нвестиц≥њ, що забезпечують його п≥дготовку й реал≥зац≥ю. ≤нвестиц≥йн≥ витрати можна розд≥лити на кап≥тальн≥ та поточн≥.  ап≥тальн≥ витрати включають витрати на: 1) перед≥нвестиц≥йн≥ досл≥дженн¤ й п≥дготовч≥ роботи; 2) оренду та освоЇнн¤ земельноњ д≥л¤нки; 3) буд≥вл≥ ≥ споруди, буд≥вельно-монтажн≥ роботи; 4) ≥нфраструктуру; 5) технолог≥ю та устаткуванн¤; 6) пусконалагоджувальн≥ роботи. ƒо складу поточних вход¤ть витрати на п≥дготовку експлуатац≥йних кадр≥в, накладн≥ витрати та оборотн≥ кошти.

ѕлан залученн¤ кап≥талу передбачаЇ конкретн≥ джерела ф≥нансуванн¤ проекту: внутр≥шн≥ Ч власн≥ кошти, залучен≥ кошти, державн≥ субсид≥њ, кредити комерц≥йних банк≥в; зовн≥шн≥ Ч кредити м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й, кредити ≥ноземних банк≥в, техн≥чна допомога (гранти), портфельн≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, пр¤м≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ. «а статт¤ми Ђ¬ласн≥ коштиї ≥ Ђѕр¤м≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њї ≥нвестиц≥йн≥ витрати в≥дшкодовуютьс¤ за рахунок грошових кошт≥в, а також матер≥альних ≥ нематер≥альних актив≥в ≥нвестор≥в. якщо джерелами ф≥нансуванн¤ служать залучен≥ кошти й портфельн≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, то це означаЇ, що ≥н≥ц≥атори ≥нвестиц≥йного проекту залучають кошти ≥нших ≥нвестор≥в (юридичних чи ф≥зичних ос≥б) через продаж акц≥й та ≥нших ц≥нних папер≥в. «а статтею Ђ редити м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥йї ф≥ксуЇтьс¤ обс¤г ф≥нансових кошт≥в, ¤к≥ пропонуютьс¤ (надаютьс¤) ¬сесв≥тн≥м банком, ћ≥жнародним валютним фондом, ™вропейським банком реконструкц≥њ та розвитку, ≥ншими под≥бними орган≥зац≥¤ми. ѕри цьому загальн≥ обс¤ги ≥нвестиц≥йних витрат ≥ джерела њхнього ф≥нансуванн¤ к≥льк≥сно мають зб≥гатис¤.

ћетою розрахунку поточних витрат проекту Ї визначенн¤ загальних поточних витрат на виробництво ≥ збут. –екомендуЇтьс¤ розраховувати пр¤м≥ витрати на одиницю продукц≥њ, а пот≥м Ч на весь обс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ. ѕр¤м≥ витрати на одиницю реал≥зованоњ продукц≥њ охоплюють матер≥альн≥ ≥ трудов≥ витрати: а) сировина ≥ матер≥али; покупн≥ комплектуюч≥ вироби та нап≥вфабрикати; паливо; енерг≥¤; роботи ≥ послуги виробничого характеру; оборотн≥ в≥дходи Ч виключаютьс¤; б) основна зароб≥тна плата персоналу; в≥драхуванн¤ на державне соц≥альне страхуванн¤ ≥ до ѕенс≥йного фонду та ƒержавного фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥; додатков≥ виплати з фонду оплати прац≥). ƒо непр¤мих витрат на обс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ в≥днос¤ть:

● амортизац≥ю (у т≥м числ≥ амортизац≥ю основних фонд≥в, знос нематер≥альних актив≥в, витрати майбутн≥х пер≥од≥в);

● рентн≥ платеж≥ (у т≥м числ≥: платеж≥ на обовТ¤зкове страхуванн¤ майна та прац≥вник≥в; платеж≥ на страхуванн¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в ≥ ризик≥в зовн≥шньоторговельних операц≥й; плату за землю; плату за викиди забруднюючих речовин ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в у межах встановлених л≥м≥т≥в; обовТ¤зков≥ в≥драхуванн¤ до позабюджетних та ≥нновац≥йних фонд≥в);

● маркетингов≥ витрати (у т≥м числ≥: витрати на комплексне досл≥дженн¤ ринку; на рекламу; на сертиф≥кац≥ю ≥ збут продукц≥њ, включаючи експортне мито; на проведенн¤ виставок, ¤рмарок, д≥лових переговор≥в тощо);

● адм≥н≥стративн≥ витрати (у т≥м числ≥: оплату послуг звТ¤зку ≥ банк≥в; оплату аудиторських, ремонтно-серв≥сних ≥ комунальних послуг; оф≥сно-господарськ≥, представницьк≥ та канцел¤рськ≥ витрати; витрати на службов≥ в≥др¤дженн¤);

● виплату в≥дсотк≥в за кредити банк≥в;

● невиробнич≥ витрати;

● ≥нш≥ операц≥йн≥ витрати.

ќтже, загальна сума поточних витрат на виробництво ≥ збут продукц≥њ включаЇ пр¤м≥ матер≥альн≥ та трудов≥ витрати, а також операц≥йн≥ (непр¤м≥) витрати.

Ѕаланс грошових поток≥в за своЇю сутн≥стю п≥дсумовуЇ розрахунки попередн≥х розд≥л≥в ф≥нансового плану, характеризуЇ рух грошових поток≥в, передбачаЇ можлив≥ Ђвузьк≥ м≥сц¤ї в оплат≥ заборгованост≥ та ≥нших грошових зобовТ¤зань, в≥дображаЇ джерела ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йного проекту. ¬≥н складаЇтьс¤ за такою схемою: 1) грошов≥ кошти на початок року; 2) надходженн¤ кошт≥в (реал≥зована продукц≥¤ з ѕƒ¬ та акцизом, р≥зноман≥тн≥ доходи та ≥нш≥ грошов≥ надходженн¤); 3) загальна к≥льк≥сть на¤вних грошових кошт≥в (1 + 2); 4) грошов≥ платеж≥ сторонн≥м орган≥зац≥¤м (≥нвестиц≥йн≥ ≥ поточн≥ витрати, ус≥ види податк≥в, платеж≥ за кредитами, виплата див≥денд≥в, погашенн¤ заборгованост≥ тощо); 5) повна сума грошових виплат на сторону; 6) грошов≥ кошти на к≥нець року (3 Ц 5). ќдночасно з≥ зведеним балансом грошових поток≥в маЇ формуватис¤ план прибутк≥в з метою визначенн¤ величини прибутку, що п≥дл¤гаЇ оподаткуванню.

ѕрогнозний бухгалтерський баланс складаЇтьс¤ на к≥нець кожного року реал≥зац≥њ проекту дл¤ визначенн¤ Ђвузьких м≥сцьї. ћетодика прогнозуванн¤ зазвичай базуЇтьс¤ на анал≥тичн≥й оц≥нц≥ руху грошових кошт≥в та ≥нших актив≥в ≥ зм≥н≥ пасив≥в, виход¤чи з базових бухгалтерських проводок.

ƒо основних показник≥в ефективност≥ ≥нвестиц≥йного проекту належать так≥:

● чистий приведений дох≥д („ѕƒ), що в≥дображаЇ абсолютну величину економ≥чного ефекту в≥д реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥й, тобто

„ѕƒ = √ѕ Ц ≤ , †††††††††††††††††††††††††††††††† (8.15)

де √ѕ Ч тепер≥шн¤ (дисконтована майбутн¤) варт≥сть грошового потоку; ≤  Ч сума ≥нвестиц≥йних кошт≥в за проектом, що реал≥зуЇтьс¤;

● ≥ндекс дох≥дност≥ (≤ƒ) характеризуЇ сп≥вв≥дношенн¤ дисконтованих Ч грошового потоку (√ѕ) та ≥нвестиц≥йних кошт≥в (≤ ), тобто

≤ƒ = √ѕ / ≤ ; †††††††††††††††††††††††††††††††† (8.16)

● терм≥н окупност≥ (“ќ), тобто терм≥н поверненн¤ авансованих ≥нвестиц≥йних кошт≥в, що базуЇтьс¤ на величин≥ грошового потоку з приведенн¤м його абсолютноњ величини до тепер≥шньоњ вартост≥ (≥з застосуванн¤м дисконтного множника). ƒл¤ його обчисленн¤ можна використовувати формулу

“ќ = ≤  / ,††††††††††††††††††††††††††††††† (8.17)

де †Ч середньор≥чна величина грошового потоку за певний пер≥од. ƒл¤ точн≥шого визначенн¤ цього показника знаход¤ть такий пром≥жок часу (к≥льк≥сть м≥с¤ц≥в, рок≥в), коли ≥нвестиц≥йн≥ витрати за абсолютною величиною зр≥вн¤ютьс¤ з грошовим потоком (за наростаючим п≥дсумком).

 

 

 

ѕитанн¤ дл¤ самост≥йного поглибленого вивченн¤

 

1. —утн≥сна характеристика ≥ структура ≥нвестиц≥й.

2. ћетоди визначенн¤ необх≥дного обс¤гу та джерел ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень на п≥дприЇмств≥.

3. ’арактеристика ≥ роль окремих вид≥в ц≥нних папер≥в у ф≥нансуванн≥ розвитку виробництва та економ≥чноњ д≥¤льност≥ р≥зних субТЇкт≥в господарюванн¤.

4. ќрган≥зац≥йно-правове забезпеченн¤ та механ≥зм державного регулюванн¤ випуску й об≥гу ц≥нних папер≥в.

5. ќбТЇктивна необх≥дн≥сть та ефективн≥сть залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й дл¤ розвитку виробничих п≥дприЇмств.

6. ћетодичн≥ основи визначенн¤ ефективност≥ виробничих ≥нвестиц≥й за умов ринкових взаЇмов≥дносин.

7. —тавка дисконту (кап≥тал≥зац≥њ): сутн≥сна характеристика, мета застосуванн¤, метод визначенн¤.

8. ќсобливост≥ визначенн¤ ефективност≥ кап≥тальних вкладень на окремих стад≥¤х ≥нвестиц≥йно-в≥дтворювального циклу.

9. ћожлив≥ методичн≥ п≥дходи до оц≥нки ефективност≥ випуску та реал≥зац≥њ основних вид≥в ц≥нних папер≥в.

10. ќсновн≥ чинники п≥двищенн¤ ефективност≥ формуванн¤ ≥ використанн¤ виробничих ≥нвестиц≥й.

11. ќрган≥зац≥йно-економ≥чн≥ важел≥ ефективн≥шого формуванн¤ й реал≥зац≥њ ф≥нансових ≥нвестиц≥й (ц≥нних папер≥в).

12. «м≥стова характеристика та економ≥чне обгрунтуванн¤ ≥нвестиц≥йних проект≥в р≥зних субТЇкт≥в господарюванн¤.