–озд≥л 19. –≈—“–” “”–»«ј÷≤я ≤ —јЌј÷≤я
(‘≤ЌјЌ—ќ¬≈ ќ«ƒќ–ќ¬Ћ≈ЌЌя)
ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ “ј ќ–√јЌ≤«ј÷≤…

 

 лючов≥ терм≥ни ≥ пон¤тт¤:

структура виробництва;

реструктуризац≥¤ п≥дприЇмств (орган≥зац≥й);

форми ≥ види реструктуризац≥њ;

етапи (пор¤док) реструктуризац≥њ;

можлив≥ вар≥анти реструктуризац≥њ;

санац≥¤ субТЇкт≥в господарюванн¤;

модель процесу ф≥нансового оздоровленн¤;

проект санац≥њ;

б≥знес-план ф≥нансового оздоровленн¤;

техн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤ санац≥њ.

 

 

19.1. «агальна характеристика процесу реструктуризац≥њ
п≥дприЇмств (орган≥зац≥й)

 

Ќеобх≥дн≥сть,
сутн≥сть ≥ мета реструктуризац≥њ

—таб≥л≥зац≥¤ в≥тчизн¤ноњ економ≥ки та поступове нарощуванн¤ економ≥чного потенц≥алу крањни безпосередньо звТ¤зан≥ з реал≥зац≥Їю активноњ структурноњ пол≥тики, ¤ка вважаЇтьс¤ ключовим елементом загальноњ стратег≥њ розвитку первинних ланок (п≥дприЇмств, орган≥зац≥й) ≥ в ц≥лому сусп≥льного виробництва.

—учасний стан економ≥ки на макро- ≥ м≥крор≥вн≥ характеризуЇтьс¤ деформованою структурою виробництва. “ому одним ≥з стратег≥чних завдань б≥льш ефективного розвитку виробничого потенц≥алу Ї його структурна перебудова. ќстанню можна зд≥йснювати, з одного боку, за допомогою проведенн¤ ефективноњ пол≥тики реструктуризац≥њ та санац≥њ потенц≥йно конкурентоспроможних п≥дприЇмств, а з ≥ншого, Ч через л≥кв≥дац≥ю (повне перепроф≥люванн¤) збиткових ≥ збанкрут≥лих п≥дприЇмств.

ѕроцес реструктуризац≥њ можна розгл¤дати ¤к спос≥б зн¤тт¤ суперечност≥ м≥ж вимогами ринку ≥ застар≥лою лог≥кою д≥й п≥дприЇмства. ѕо сут≥, реструктуризац≥¤ п≥дприЇмства трактуЇтьс¤ ¤к зд≥йсненн¤ орган≥зац≥йно-економ≥чних, правових, техн≥чних заход≥в, спр¤мованих на зм≥ну структури п≥дприЇмства, управл≥нн¤ ним, форм власност≥, орган≥зац≥йно-правових форм, ¤к здатн≥сть привести п≥дприЇмство до ф≥нансового оздоровленн¤, зб≥льшити обс¤г випуску конкурентоспроможноњ продукц≥њ, п≥двищити ефективн≥сть виробництва.

ћетою проведенн¤ реструктуризац≥њ Ї створенн¤ повноц≥нних субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, здатних ефективно функц≥онувати за умов переходу до ринковоњ економ≥ки й виробл¤ти конкурентоспроможну продукц≥ю, що в≥дпов≥даЇ вимогам товарних ринк≥в. ќтже, процедуру реструктуризац≥њ можна визначити ¤к комплекс заход≥в, спр¤мованих на в≥дновленн¤ ст≥йкоњ техн≥чноњ, економ≥чноњ та ф≥нансовоњ життЇздатност≥ п≥дприЇмств.

 

‘орми та види
реструктуризац≥њ

–еструктуризац≥¤ п≥дприЇмства спр¤мовуЇтьс¤ на розвТ¤занн¤ двох основних завдань: по-перше, ¤кнайскор≥ше забезпечити виживанн¤ п≥дприЇмства; по-друге, в≥дновити конкурентоспроможн≥сть п≥дприЇмства на ринку. ¬≥дпов≥дно до цих завдань ≥ розгл¤дають взаЇмозвТ¤зан≥ форми й види реструктуризац≥њ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й (рис. 19.1).

–ис. 19.1. ќсновн≥ форми ≥ види реструктуризац≥њ п≥дприЇмств (орган≥зац≥й).

«а оперативноњ реструктуризац≥њ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) розвТ¤зуютьс¤ дв≥ основн≥ проблеми: забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥ й суттЇве пол≥пшенн¤ результат≥в його (њњ) д≥¤льност≥. ѕер≥од оперативноњ реструктуризац≥њ триваЇ приблизно 3Ч4 м≥с¤ц≥. ќперативн≥ зм≥ни на п≥дприЇмств≥ потребують проведенн¤ комплексу заход≥в, що з них, ¤к правило, спец≥ально вид≥л¤ють так≥:

● зм≥на окремих складових орган≥зац≥йноњ структури п≥дприЇмства;

● створенн¤ ≥ виокремлюванн¤ нових структурних п≥дрозд≥л≥в;

● оперативне зниженн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥;

● зменшенн¤ величини оборотних фонд≥в через ви¤вленн¤ ≥ реал≥зац≥ю (л≥кв≥дац≥ю) зайвих запас≥в (у т≥м числ≥ запас≥в допом≥жних матер≥ал≥в);

● в≥дмова (продаж паю) в≥д пайовоњ участ≥ в ≥нших п≥дприЇмствах та орган≥зац≥¤х, ¤кщо попередн≥й анал≥з п≥дтвердив недостатню економ≥чну ефективн≥сть останн≥х;

● скороченн¤ обс¤г≥в основних фонд≥в через реал≥зац≥ю (л≥кв≥дац≥ю) зайвого обладнанн¤, транспортних засоб≥в тощо;

● анал≥тична оц≥нка й припиненн¤ вкладанн¤ неефективних ≥нвестиц≥й, кр≥м життЇво необх≥дних дл¤ п≥дприЇмства та обірунтованих з позиц≥й розвитку ринку.

¬≥дтак комплекс заход≥в оперативноњ реструктуризац≥њ м≥стить передовс≥м заходи з≥ зниженн¤ вс≥х вид≥в витрат (без одержанн¤ будь-¤ких суттЇвих ≥нвестиц≥й) ≥ швидкого зб≥льшенн¤ обс¤гу збуту продукц≥њ та обороту кап≥талу. ѕроте, ¤кщо процес перетворенн¤ буде зупинено п≥сл¤ завершенн¤ оперативноњ реструктуризац≥њ, то п≥дприЇмство незабаром неминуче знов опинитьс¤ в кризовому стан≥.

—тратег≥чна реструктуризац≥¤ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) забезпечуЇ довготерм≥нову його (њњ) конкурентоспроможн≥сть. ƒл¤ дос¤гненн¤ такоњ конкурентоспроможност≥ необх≥дне визначенн¤ стратег≥чноњ мети п≥дприЇмства, розробка стратег≥чноњ концепц≥њ розвитку, а також напр¤м≥в та ≥нструмент≥в реал≥зац≥њ ц≥Їњ мети. “обто реструктуризац≥њ п≥дприЇмства передуЇ оц≥нка його стану. ѕроте й анал≥з, ≥ реформуванн¤ можна проводити, ¤кщо маЇмо всеб≥чно обірунтовану мету реструктуризац≥њ, ¤ку можна сформулювати (беручи загалом) таким чином: продукц≥¤ п≥дприЇмства маЇ в≥дпов≥дати поточному платоспроможному попиту. ѕ≥дприЇмство, що задовольн¤Ї цю вимогу, з одного боку, збер≥гаЇ централ≥зований контроль у найб≥льш важливих сферах д≥¤льност≥, а з ≥ншого Ч в≥дроджуЇтьс¤ завд¤ки проведенню активноњ науково-техн≥чноњ та ринковоњ стратег≥њ в межах кожноњ товарноњ групи. як правило, кризовий стан п≥дприЇмства зумовлений не одн≥Їю, а багатьма причинами. ѓх буваЇ то б≥льше, що б≥льш пов≥льною Ї реакц≥¤ субТЇкт≥в господарюванн¤ на зм≥ну типу господарськоњ системи.

ќрган≥зац≥йно-правовий вид реструктуризац≥њ характеризуЇтьс¤ процесами комерц≥ал≥зац≥њ, корпоратизац≥њ, зм≥ни орган≥зац≥йноњ структури та власника державних п≥дприЇмств.

“ехн≥чну реструктуризац≥ю звТ¤зано ≥з забезпеченн¤м такого стану п≥дприЇмства, за ¤кого воно дос¤гаЇ в≥дпов≥дного р≥вн¤ до виробничого потенц≥алу, технолог≥њ, Ђноу-хауї, управл≥нських навичок, квал≥ф≥кац≥њ персоналу, ефективних систем постачанн¤ й лог≥стики, тобто всього того, що даЇ п≥дприЇмству змогу виходити на ринок з ефективною та конкурентоспроможною продукц≥Їю.

≈коном≥чна життЇздатн≥сть дос¤гаЇтьс¤, коли продукц≥¤ п≥дприЇмства, його кап≥тальн≥ та поточн≥ витрати, р≥вень продажу й ц≥нова пол≥тика, забезпечують такий р≥вень економ≥чноњ рентабельност≥ п≥дприЇмства, що в≥дпов≥даЇ сучасним умовам господарюванн¤.

ѕ≥сл¤ дос¤гненн¤ ф≥нансовоњ життЇздатност≥ субТЇкт господарюванн¤ матиме таку структуру балансу п≥дприЇмства, за ¤коњ показники л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥ задовольн¤ють вимоги ринку, а також позбавл¤Їтьс¤ проблем ≥з виплатою кредит≥в, в≥дсотк≥в за них чи з погашенн¤м ≥нших боргових зобовТ¤зань тощо.

”правл≥нську реструктуризац≥ю звТ¤зано з п≥дготовкою та переп≥дготовкою персоналу з ор≥Їнтац≥Їю на конкурентоспроможне функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства, зм≥ну його орган≥зац≥йноњ структури, менеджменту, технолог≥чноњ, ≥нновац≥йноњ та маркетинговоњ пол≥тики.

ѕрирода й ступ≥нь необх≥дноњ реструктуризац≥њ залежить в≥д характеру проблем п≥дприЇмства. ≤нод≥ п≥дприЇмство потребуЇ лише частковоњ або так званоњ обмеженоњ реструктуризац≥њ дл¤ в≥дновленн¤ економ≥чноњ й техн≥чноњ життЇздатност≥. ѕри цьому п≥дприЇмство встановлюЇ дл¤ себе певн≥ стандарти (ор≥Їнтири), ¤к≥ Ї к≥нцевою метою реал≥зац≥њ в≥дпов≥дного типу реформуванн¤. “акими ор≥Їнтирами можуть бути р≥вень ф≥нансового л≥вериджу (сп≥вв≥дношенн¤ позикових ≥ власних кошт≥в), розм≥р робочого кап≥талу п≥дприЇмства, а також коеф≥ц≥Їнт покритт¤ борг≥в. ƒл¤ дос¤гненн¤ встановлених значень можуть використовуватис¤ так≥ заходи: реструктуризац≥¤ (переоформленн¤) борг≥в, додаткова ем≥с≥¤ ц≥нних папер≥в, переоц≥нка актив≥в, зниженн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ тощо.  оли проблеми п≥дприЇмства Ї б≥льш суттЇвими, тод≥ п≥дприЇмство потребуЇ Ђусеб≥чноњї реструктуризац≥њ. ќчевидно, що цей тип реформуванн¤ включаЇ й ф≥нансову реструктуризац≥ю. Ђ”себ≥чнаї реструктуризац≥¤ охоплюЇ розробку новоњ орган≥зац≥йноњ структури, в≥дпов≥дноњ продуктовоњ, трудовоњ, техн≥чноњ ≥ технолог≥чноњ пол≥тики, зм≥ни в менеджмент≥, орган≥зац≥њ тощо. –еструктуруванн¤ п≥дприЇмства в такий спос≥б триваЇ здеб≥льшого до трьох рок≥в.

” процес≥ обірунтовуванн¤ вид≥в, форм та ступен¤ реструктуризац≥њ необх≥дно насамперед глибоко проанал≥зувати техн≥ко-еконо≠м≥чну й ф≥нансову ситуац≥ю. ѕерше питанн¤, на ¤ке необх≥дно знати в≥дпов≥дь, Ч це визначити (встановити) вид продукц≥њ, що його виробл¤тиме п≥дприЇмство п≥сл¤ реструктуризац≥њ дл¤ в≥дновленн¤ свого потенц≥алу й нормального функц≥онуванн¤. ÷ьому передуЇ анал≥з ус≥х напр¤м≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства за критер≥Їм конкурентоспроможност≥ продукц≥њ (ц≥на, ¤к≥сть), ринковоњ частки, структури витрат ≥ прибутковост≥. ѕередовс≥м анал≥зують так≥ альтернативи:

● ¤кщо прибутков≥сть виробництва певноњ продукц≥њ не можна в≥дновити з причин њњ низькоњ ¤кост≥, застар≥лоњ технолог≥њ, високоњ соб≥вартост≥, низького р≥вн¤ використанн¤ виробничоњ потужност≥, ¤ка унеможливлюЇ економ≥ю на масштабах тощо, то виробництво треба припинити;

● дл¤ ресурс≥в, ¤к≥ вив≥льн¤ютьс¤ (виробнич≥ потужност≥, Ђноу-хауї, управл≥нський ≥ трудовий потенц≥ал), визначаютьс¤ нов≥ перспективн≥ види продукц≥њ, виробництво котрих забезпечить необх≥дну рентабельн≥сть вкладеного кап≥талу з урахуванн¤м вартост≥ реструктуризац≥њ;

● ¤кщо виробництво не може бути в≥дновлене нав≥ть ≥з реструктуризованими техн≥чними умовами ≥ перепроф≥льованим персоналом, тод≥ п≥дприЇмство п≥дл¤гаЇ закриттю, нееконом≥чне й застар≥ле обладнанн¤ та на¤вн≥ активи треба продати, а виробнич≥ площ≥, здати в оренду.

Ѕудь-¤ку стратег≥ю реструктуризац≥њ треба п≥дсилювати заходами за трьома основними напр¤мками:

● зменшенн¤ витрат ≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва та продуктивност≥ прац≥, зниженн¤ енергоЇмност≥ виробництва, посиленн¤ контролю за ¤к≥стю продукц≥њ;

● модерн≥зац≥¤ або зам≥на обладнанн¤; здеб≥льшого модерн≥зац≥¤ Ї виг≥дн≥шою ≥ за критер≥Їм витрат ≥ з погл¤ду стратег≥њ розвитку п≥дприЇмства;

● запровадженн¤ новоњ технолог≥њ, доц≥льн≥сть ¤коњ маЇ бути ретельно обірунтована.

 

 

19.2. ѕрактика зд≥йсненн¤ та ефективн≥сть реструктуризац≥њ
п≥дприЇмств (орган≥зац≥й)

 

ѕор¤док,
концепц≥¤
≥ вар≥анти
реструктуризац≥њ

ѕроведенн¤ заход≥в ≥з реструктуризац≥њ дл¤ кожного субТЇкту господарюванн¤ потребуЇ ≥ндив≥дуальних способ≥в розвТ¤занн¤ завдань щодо виходу з кризового стану.

–еструктуризац≥¤ п≥дприЇмств (орган≥зац≥й) зд≥йснюЇтьс¤ п≥сл¤ занесенн¤ њх до –еЇстру неплатоспроможних п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ≥ проведенн¤ поглибленого анал≥зу ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ спец≥ал≥стами, ¤к≥ робл¤ть висновки щодо способ≥в оздоровленн¤ та пропонують концепц≥ю господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

ѕор¤док реструктуризац≥њ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) показано на рис. 19.2.

 

 

–ис. 19.2. ѕор¤док реструктуризац≥њ п≥дприЇмства.

 

 онцепц≥ю розвитку п≥дприЇмства розробл¤ють залежно в≥д умов його господарськоњ д≥¤льност≥ за такими проблемами: орган≥зац≥йн≥, виробнич≥, ≥нвестиц≥йн≥, економ≥чн≥, зовн≥шньо-економ≥чноњ д≥¤льност≥, управл≥нн¤ персоналом, соц≥альн≥ та еколог≥чн≥.

–озробка концепц≥њ маЇ ірунтуватис¤ на ч≥тко визначен≥й ≥ сформульован≥й мет≥ реструктуризац≥њ п≥дприЇмства ≥ включати так≥ питанн¤:

● анал≥з зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х фактор≥в впливу на господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства;

● виб≥р вар≥анта (виду) реструктуризац≥њ п≥дприЇмства;

● обірунтуванн¤ стратег≥чного розвитку п≥дприЇмства;

● оц≥нка можливост≥ подоланн¤ труднощ≥в у пер≥од реструктуризац≥њ;

● розробка б≥знес-плану дл¤ реструктуризованого п≥дприЇмства.

¬иб≥р вар≥анта або виду реструктуризац≥њ п≥дприЇмства пол¤гаЇ у вибор≥ саме того з к≥лькох поданих вар≥ант≥в, ¤кий повн≥стю в≥дпов≥датиме вимогам ≥ пр≥оритетам розвитку п≥дприЇмства, висок≥й технолог≥чност≥ виробництва ≥ конкурентоспроможност≥ продукц≥њ.

ќсновн≥ вар≥анти проведенн¤ реструктуризац≥њ п≥дприЇмств показано на рис. 19.3.

 

 

–ис. 19.3. ћожлив≥ вар≥анти проведенн¤ реструктуризац≥њ
субТЇкт≥в господарюванн¤.

 

ќтже, концепц≥¤ розвитку п≥дприЇмств даЇ в≥дпов≥дь на питанн¤ про те, ¤к саме буде проведено реструктуризац≥ю: обТЇднанн¤, злитт¤, розпод≥л, вид≥ленн¤ з≥ складу обТЇднанн¤, реорган≥зац≥¤ тощо.

‘орми й методи реорган≥зац≥њ структурних п≥дрозд≥л≥в у склад≥ п≥дприЇмства визначаютьс¤ на п≥дстав≥ анал≥зу умов њхнього функц≥онуванн¤. ¬ибираючи форми й методи реорган≥зац≥њ, особливу увагу необх≥дно звертати на збереженн¤ п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ беруть участь у забезпеченн≥ найважлив≥ших державних потреб або соц≥ально-економ≥чних потреб рег≥ону.

¬иб≥р вар≥анта реструктуризац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ критер≥ю оц≥нки реальних можливостей структурних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства, а саме:

а) ступ≥нь освоЇнн¤ нових ринк≥в (в≥дображаЇ, наск≥льки швидко п≥дрозд≥л може зм≥нити структуру збуту продукц≥њ та подолати барТЇри вступу до нових ринк≥в). ѕроте треба враховувати, що ол≥гопольн≥ ринки та ринки з високим ступенем вкладенн¤ кап≥талу в продукц≥ю освоюютьс¤ дуже пов≥льно;

б) р≥вень специф≥чних виробничих знань ≥ технолог≥й (характеризуЇ р≥вень застосуванн¤ специф≥чних науково-техн≥чних знань у виробнич≥й д≥¤льност≥ п≥дрозд≥лу, ¤кий маж в≥дмовитись в≥д усього асортименту продукц≥њ, що виготовл¤лас¤ ран≥ше.

—пециф≥чн≥ виробнич≥ знанн¤ й технолог≥њ включають науково-техн≥чн≥ знанн¤ ¤к у так званому чистому вигл¤д≥ (технолог≥њ Ђноу-хауї, патенти), так ≥ у вигл¤д≥ специф≥чних систематизованих знань, набутих у процес≥ роботи на даному виробництв≥ (загальний р≥вень техн≥чноњ осв≥ти роб≥тник≥в, ≥нновац≥йн≥ процеси). ўо вищим Ї р≥вень знань, ¤к≥ можуть бути передан≥, то легше п≥дрозд≥л освоюватиме нов≥ технолог≥њ та види продукц≥њ.

«а цими критер≥¤ми п≥дрозд≥ли в≥днос¤ть до одн≥Їњ з категор≥й, о реорган≥зуютьс¤ або л≥кв≥дуютьс¤ (табл. 19.1). ѕроект плану реструктуризац≥њ маЇ визначити:

● економ≥чне обірунтуванн¤ њњ проведенн¤;

● пропозиц≥њ щодо форм ≥ метод≥в реструктуризац≥њ;

● способи розвТ¤занн¤ ф≥нансових, соц≥альних та ≥нших проблем, звТ¤заних ≥з реструктуризац≥Їю;

● витрати на проведенн¤ реструктуризац≥њ та джерела њхнього ф≥нансуванн¤;

● конкретн≥ заходи, спр¤мован≥ на реал≥зац≥ю проекту.


“аблиц¤ 19.1

«ј√јЋ№Ќќ¬∆»¬јЌј  ј“≈√ќ–≤…Ќ≤—“№ ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬, ўќ –≈ќ–√јЌ≤«”ё“№—я јЅќ Ћ≤ ¬≤ƒ”ё“№—я

 атегор≥¤ п≥дприЇмств

’арактеристика, умови та критер≥њ оц≥нки п≥дприЇмств

 

 

1

ѕ≥дприЇмство, ¤ке легко реорган≥зуЇтьс¤

ѕ≥дрозд≥л швидко входить на нов≥ ринки (легко збуваЇ свою продукц≥ю). „астка специф≥чних виробничих знань мала. ÷≥ умови полегшують реорган≥зац≥ю, ≥ п≥дрозд≥л можна швидко перетворити на самост≥йне п≥дприЇмство

 

 

2

ѕ≥дприЇмства, ¤к≥ потенц≥йно п≥ддаютьс¤ реорган≥зац≥њ

ѕ≥дрозд≥л з великою можлив≥стю освоЇнн¤ нових ринк≥в, але р≥вень специф≥чних виробничих знань ≥ технолог≥й, дл¤ самост≥йного ≥снуванн¤ досить значний, що утруднюЇ зм≥ну асортименту продукц≥њ ≥ в≥дпов≥дно виробничого процесу

 

3

ѕ≥дприЇмство важко п≥ддаЇтьс¤ реорган≥зац≥њ

ѕ≥дрозд≥л, дл¤ ¤кого освоЇнн¤ нових ринк≥в Ї важким, але ¤кий маЇ високий р≥вень специф≥чних виробничих знань ≥ технолог≥й, без ¤ких неможлива структура кооперац≥њ ≥ збуту в межах обТЇднанн¤

 

4

ѕ≥дприЇмство п≥дл¤гаЇ л≥кв≥дац≥њ

ѕ≥дрозд≥л з малою можлив≥стю освоЇнн¤ нових ринк≥в ≥ малим р≥внем специф≥чних виробничих знань та технолог≥й

 

«а проведенн¤ реструктуризац≥њ способом реорган≥зац≥њ державного п≥дприЇмства та перетворенн¤ його структурних п≥дрозд≥л≥в (одиниць) на самост≥йн≥ субТЇкти господарюванн¤ необх≥дно попередньо визначити умови функц≥онуванн¤ п≥дрозд≥лу у склад≥ п≥дприЇмства, становище п≥дприЇмства на ринку:

● п≥дрозд≥л (одиниц¤) Ї технолог≥чно в≥дособленим;

● п≥дрозд≥л (одиниц¤) Ї частиною ц≥л≥сного майнового комплексу;

● п≥дрозд≥ли (одиниц≥) п≥дприЇмства самост≥йно виробл¤ють товари;

● п≥дрозд≥ли (одиниц≥) займаютьс¤ д≥¤льн≥стю, ¤ка Ї непроф≥льною дл¤ даного п≥дприЇмства;

● п≥дприЇмство займаЇ монопольне становище на ринку.

 

–еал≥зац≥¤
та оц≥нка
ефективност≥
проект≥в
реструктуризац≥њ

јнал≥з умов функц≥онуванн¤ структурних п≥дрозд≥л≥в у склад≥ п≥дприЇмства дасть змогу визначити форми ≥ методи його реорган≥зац≥њ. –еструктуризац≥¤ п≥дприЇмств забезпечуЇтьс¤ в≥дпов≥дними орган≥зац≥йно-економ≥чними заходами, а саме: зам≥ною кер≥вництва п≥дприЇмства; частковою або повною приватизац≥Їю; частковим закритт¤м; проведенн¤м процедури банкрутства; под≥лом великих п≥дприЇмств на частини; в≥докремленн¤м в≥д п≥дприЇмств непроф≥льних структурних п≥дрозд≥л≥в; вид≥ленн¤м казенних п≥дприЇмств або спецвиробництв; зв≥льненн¤м п≥дприЇмств в≥д обТЇкт≥в соцкультпобуту; продажем (або наданн¤м в оренду) частини основних фонд≥в п≥дприЇмства; конверс≥Їю, диверсиф≥кац≥Їю; пол≥пшенн¤м ¤кост≥ продукованих товар≥в (роб≥т, послуг); п≥двищенн¤м ефективност≥ маркетингу; зменшенн¤м витрат на виробництво; запро≠вадженн¤м нових прогресивних форм ≥ метод≥в управл≥нн¤; скороченн¤м чисельност≥ зайн¤тих на п≥дприЇмств≥ ≥з забезпеченн¤м соц≥альних п≥льг у раз≥ зв≥льненн¤; тимчасовим припиненн¤м кап≥тального буд≥вництва та продажем обТЇкт≥в незавершеного буд≥вництва; продажем зайвого устаткуванн¤, матер≥ал≥в ≥ комплектуючих вироб≥в тощо; в≥дстрочкою або списанн¤м борг≥в; пошуком ≥нвестиц≥й та ≥нвестор≥в; залученн¤м кредит≥в дл¤ ф≥нансовоњ реструктуризац≥њ.

¬иб≥р тих чи тих форм ≥ метод≥в виходу п≥дприЇмства з кризи залежить в≥д оч≥куваних результат≥в (потенц≥йна прибутков≥сть), бажаного строку дос¤гненн¤ таких результат≥в, потр≥бних дл¤ цього кошт≥в ≥ можливостей њх одержати. –еал≥зац≥¤ вибраного заходу маЇ забезпечити задов≥льний ф≥нансовий стан п≥дприЇмства на поточний пер≥од ≥ перспективу. ѕри цьому необх≥дно враховувати соц≥альн≥ та еколог≥чн≥ насл≥дки в≥д кожного заходу.

Ќайважлив≥шою умовою дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ Ї ретельне техн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤ кожного заходу. ¬≥дтак обовТ¤з≠ковою ≥ необх≥дною складовою частиною проекту реструктуризац≥њ п≥дприЇмства Ї б≥знес-плани тих нових п≥дприЇмств, що виникатимуть унасл≥док реал≥зац≥њ цього процесу.

«а перетворенн¤ структурних п≥дрозд≥л≥в (одиниць) на самост≥йн≥ п≥дприЇмства складаютьс¤ окрем≥ баланси нових п≥дприЇмств (юридичних ос≥б), розробл¤ютьс¤ њхн≥ статути.  р≥м того, обовТ¤зково розгл¤даютьс¤ питанн¤: закритт¤ окремих виробництв; консервац≥њ оборонних потужностей; забезпеченн¤ необх≥дного р≥вн¤ моб≥л≥зац≥йноњ готовност≥; соц≥ального захисту прац≥вник≥в п≥дприЇмства та њхнього працевлаштуванн¤; передач≥ у комунальну власн≥сть обТЇкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури; реструктуризац≥њ деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥ п≥дприЇмства.

ќц≥нка ефективност≥ проект≥в реструктуризац≥њ ведетьс¤ за результатами пол≥пшенн¤ ф≥нансово-економ≥чного та еколог≥чного стану п≥дприЇмства за рахунок зб≥льшенн¤ обс¤г≥в реал≥зац≥њ конкурентоспроможноњ продукц≥њ, рац≥онального використанн¤ ресурсного потенц≥алу п≥дприЇмства, прискоренн¤ обороту кап≥талу та п≥двищенн¤ продуктивност≥ системи господарюванн¤ реструктури≠зованого п≥дприЇмства за збереженн¤ гарант≥й соц≥ального захисту прац≥вник≥в.

 

 


19.3. —анац≥¤ (ф≥нансове оздоровленн¤)
субТЇкт≥в господарюванн¤

 

«агальна
характеристика

—лово Ђсанац≥¤ї походить в≥д латинського Ђsanareї, що означаЇ оздоровленн¤ або одужанн¤. « Ђф≥нансово-кредитногої погл¤ду це пон¤тт¤ треба трактувати ¤к систему заход≥в, що провод¤тьс¤ дл¤ запоб≥ганн¤ банкрутству промислових, торгових, банк≥вських п≥дприЇмств (орган≥зац≥й) ≥ спр¤мовувати на њхнЇ майбутнЇ в≥дродженн¤.

¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ трапл¤Їтьс¤ ≥ ширше трактуванн¤ пон¤тт¤ санац≥њ ¤к суми вс≥х розрахованих на стратег≥чну перспективу заход≥в орган≥зац≥йного, виробничого, ф≥нансового та соц≥ально-економ≥чного характеру, ¤к≥ використовуютьс¤, з одного боку, Ч дл¤ подоланн¤ нел≥кв≥дност≥ та усуненн¤ кап≥тальних збитк≥в, а з ≥ншого Ч дл¤ в≥дновленн¤ рентабельност≥, продуктивност≥ прац≥ та ≥нновац≥й, ¤к≥ забезпечили б прибутков≥сть ≥ життЇздатн≥сть п≥дприЇмства у довгостроковому пер≥од≥.

ќтже, санац≥¤ Ч це комплекс посл≥довних взаЇмозвТ¤заних заход≥в ф≥нансово-економ≥чного, виробничо-техн≥чного, орган≥зац≥йного, соц≥ального характеру, спр¤мованих на виведенн¤ субТЇкта господарюванн¤ з кризи ≥ в≥дновленн¤ або дос¤гненн¤ ним прибутковост≥ та конкурентоспроможност≥.

 

—труктурн≥
елементи санац≥њ (ф≥нансового оздоровленн¤)

«агальнов≥дома модель ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмства передбачаЇ посл≥довне зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дних заход≥в (рис. 19.4).

ѕроцес ф≥нансового оздоровленн¤ починаЇтьс¤ з ви¤вленн¤ та анал≥зу причин ф≥нансовоњ кризи. ѕроведенн¤ такого анал≥зу даЇ змогу або прийн¤ти р≥шенн¤ щодо доц≥льност≥ проведенн¤ санац≥њ, або, ¤кщо це зробити неможливо, щодо повноњ л≥кв≥дац≥њ.

«а проведенн¤ процесу санац≥њ необх≥дно визначити њњ ц≥л≥ та стратег≥ю. Ќа п≥дстав≥ обірунтованоњ стратег≥њ розробл¤Їтьс¤ система санац≥йних заход≥в, формуЇтьс¤ програма ≥ проект плану санац≥њ. Ќа к≥нцевому етап≥ зд≥йснюЇтьс¤ реал≥зац≥¤ цього плану.

ќц≥нка ф≥нансового стану п≥дприЇмства та причин ф≥нансовоњ кризи, зг≥дно з класичною моделлю санац≥њ даЇ змогу зробити висновок про доц≥льн≥сть чи недоц≥льн≥сть санац≥њ даноњ господарськоњ одиниц≥. якщо виробничий потенц≥ал п≥дприЇмства зруйновано, кап≥тал втрачено, структура балансу незадов≥льна, то приймаЇтьс¤ р≥шенн¤ про консервац≥ю та л≥кв≥дац≥ю господарського субТЇкта.

 

 

–ис. 19.4.  ласична модель процесу ф≥нансового оздоровленн¤
п≥дприЇмства.

” тому раз≥, коли п≥дприЇмство маЇ реальну можлив≥сть в≥дновити платоспроможн≥сть, л≥кв≥дн≥сть ≥ прибутков≥сть, маЇ достатньо п≥дготовлений управл≥нський персонал, ринки збуту товар≥в, а виробництво продукц≥њ в≥дпов≥даЇ пр≥оритетним напр¤мкам економ≥ки крањни, приймаЇтьс¤ р≥шенн¤ про проведенн¤ санац≥њ.

ќкремим ≥ дуже важливим анал≥тичним блоком у класичн≥й модел≥ Ї формуванн¤ стратег≥чних ц≥лей та тактики проведенн¤ санац≥њ. —тратег≥¤ Ч це узагальнена модель д≥й, необх≥дних дл¤ дос¤гненн¤ поставлених ц≥лей через координац≥ю та розпод≥л ресурс≥в компан≥њ.  ≥нцева мета санац≥йноњ стратег≥њ пол¤гаЇ в дос¤гненн≥ довгострокових конкурентних переваг, ¤к≥ б забезпечили компан≥њ високий р≥вень рентабельност≥, а суть самоњ стратег≥њ Ч у вибор≥ найл≥пших вар≥ант≥в розвитку ф≥рми та в оптим≥зац≥њ пол≥тики кап≥таловкладень.

ѕрактика св≥дчить, що усп≥шна ф≥нансово-господарська д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства залежить приблизно на 70% в≥д стратег≥чноњ спр¤мованост≥, приблизно на 20% Ч в≥д ефективност≥ оперативного управл≥нн¤ ≥ приблизно на 10% Ч в≥д ¤кост≥ виконанн¤ поточних завдань. ¬≥дтак, на загальний усп≥х санац≥њ впливають: ¤к≥сть стратег≥чного анал≥зу; реальн≥сть стратег≥чного плануванн¤; р≥вень реал≥зац≥њ стратег≥чних завдань.

¬≥дпов≥дно до вибраноњ стратег≥њ розробл¤Їтьс¤ програма санац≥њ, тобто система взаЇмозвТ¤заних заход≥в, спр¤мованих на вих≥д п≥дприЇмства з кризи. ¬она формуЇтьс¤ на п≥дстав≥ комплексного вивченн¤ причин ф≥нансовоњ кризи, анал≥зу внутр≥шн≥х резерв≥в, висновк≥в про можливост≥ залученн¤ кап≥талу та стратег≥чних завдань санац≥њ.

Ќаступним елементом класичноњ модел≥ оздоровленн¤ Ї проект санац≥њ, ¤кий розробл¤Їтьс¤ на баз≥ санац≥йноњ програми ≥ м≥стить техн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤ санац≥њ, розрахунок обс¤г≥в ф≥нансових ресурс≥в, необх≥дних дл¤ дос¤гненн¤ стратег≥чних ц≥лей, конкретн≥ граф≥ки та методи моб≥л≥зац≥њ ф≥нансового кап≥талу, строки освоЇнн¤ ≥нвестиц≥й та њхньоњ окупност≥, оц≥нку ефективност≥ санац≥йних заход≥в, а також прогнозован≥ результати виконанн¤ проекту. ѕроект ф≥нансового оздоровленн¤ доц≥льно розробл¤ти в к≥лькох вар≥антах.

ƒл¤ в≥дбору вар≥анта пропонуютьс¤ так≥ критер≥њ (проранжован≥ за ступенем значущост≥):

1) максимальна прибутков≥сть у поЇднанн≥ з м≥н≥мальними витратами;

2) ризик неповерненн¤ вклад≥в;

3) способи ст¤гненн¤ ≥снуючоњ деб≥торськоњ заборгованост≥ та вар≥анти списанн¤ кредиторських довго- ≥ короткострокових зобовТ¤зань;

4) п≥дготовлен≥сть персоналу до запропонованих зм≥н;

5) можливост≥ швидкого виходу на реальн≥ та потенц≥йн≥ ринки збуту;

6) конкурентоспроможна продукц≥¤ та њњ частка в загальному обс¤з≥ продукц≥њ;

7) гарант≥њ соц≥ального захисту персоналу;

8) можлив≥ позитивн≥ (негативн≥) еколог≥чн≥ насл≥дки реал≥зац≥њ даного вар≥анта проекту ф≥нансового оздоровленн¤.

¬ажливим компонентом санац≥йного процесу Ї координац≥¤ та контроль за ¤к≥стю реал≥зац≥њ запланованих заход≥в.  онтролююч≥ органи повинн≥ своЇчасно ви¤вл¤ти й використовувати нов≥ санац≥йн≥ резерви, а також приймати обТЇктивн≥ квал≥ф≥кован≥ р≥шенн¤ щодо подоланн¤ можливих перешкод за зд≥йсненн¤ оздоровчих заход≥в. ƒ≥йову допомогу тут може надати оперативний санац≥йний контроль, ¤кий синтезуЇ ≥нформац≥йну ≥ контрольну функц≥њ. «авданн¤м санац≥йного контролю Ї ≥дентиф≥кац≥¤ оперативних результат≥в та п≥дготовка проект≥в р≥шень щодо використанн¤ ви¤влених резерв≥в ≥ подоланн¤ додаткових перешкод.

ќбірунтуванн¤ санац≥йного процесу дл¤ кожного окремого субТЇкта господарюванн¤ можна зробити у вигл¤д≥ плану ф≥нансового оздоровленн¤, б≥знес-плану, техн≥ко-економ≥чного обірунтуванн¤. —тандартноњ форми та структури такого плану не ≥снуЇ, але будь-¤ка його форма потребуЇ на¤вност≥ в≥рог≥дноњ базовоњ ≥нформац≥њ.

Ѕеручи загалом, проект санац≥њ може мати таку структуру:

1. «агальна характеристика п≥дприЇмства:

● фактичний ф≥нансовий стан п≥дприЇмства (фактичний обс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ, прибуток, заборгован≥сть, коеф≥ц≥Їнт платоспроможност≥ та л≥кв≥дност≥);

● анал≥з причин, унасл≥док ¤ких п≥дприЇмство потрапило у скрутне ф≥нансове становище;

● перспективи виходу з цього стану.

2. ѕлан ф≥нансового оздоровленн¤:

● виробнича програма на найближч≥ роки (назва продукц≥њ, к≥льк≥сть, варт≥сть);

● баланс грошових доход≥в ≥ витрат (сума необх≥дноњ допомоги в розр≥з≥ окремих джерел показують окремо);

● розрахунок ефективност≥ заход≥в, спр¤мованих на оздоровленн¤ п≥дприЇмства.

3. ѕрогнозован≥ к≥нцев≥ результати реал≥зац≥њ проекту.

ѕлан ф≥нансового оздоровленн¤ може бути складений у форм≥ б≥знес-плану. “акий б≥знес-план спр¤мований на в≥дновленн¤ платоспроможност≥ ≥ дос¤гненн¤ ефективноњ д≥¤льност≥ з урахуванн¤м наданоњ державноњ п≥дтримки дл¤ проведенн¤ санац≥йних заход≥в.

Ѕ≥знес-план ф≥нансового оздоровленн¤ може мати так≥ розд≥ли:

1. «агальна характеристика п≥дприЇмства та його ф≥нансовий стан: найменуванн¤ п≥дприЇмства; дан≥ про реЇстрац≥ю, п≥дпор¤дкуванн¤, м≥с≥ю та види д≥¤льност≥; орган≥зац≥йно-правовий статус; форма власност≥; орган≥зац≥йна структура; ф≥нансов≥ коеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥, платоспроможност≥, ф≥нансовоњ ст≥йкост≥, оборотност≥ кап≥талу, р≥вн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥, прибутковост≥, рентабельност≥.

2. ќсновн≥ параметри проекту б≥знес-плану: обірунтуванн¤ вар≥анта санац≥њ, розрахунок загального обс¤гу ф≥нансових ресурс≥в (у т≥м числ≥ державних кошт≥в), строк реал≥зац≥њ плану, строк погашенн¤ ≥нвестованого кап≥талу, ф≥нансов≥ результати реал≥зац≥њ плану (чиста тепер≥шн¤ варт≥сть, внутр≥шн¤ норма дох≥дност≥, строк окупност≥ проекту).

3. «аходи дл¤ в≥дновленн¤ платоспроможност≥ та п≥дтримки ефективноњ господарськоњ д≥¤льност≥ (заходи техн≥чного, орган≥зац≥йно-економ≥чного характеру та ф≥нансов≥ кошти, необх≥дн≥ дл¤ њхнього зд≥йсненн¤).

«-пом≥ж багатьох р≥зних заход≥в, ¤к≥ спри¤ють в≥дновленню платоспроможност≥ й п≥дтримуванню ефективноњ господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, можна рекомендувати зокрема так≥:

● зм≥на складу кер≥вник≥в п≥дприЇмства та стилю управл≥нн¤;

● ≥нвентаризац≥¤ актив≥в п≥дприЇмства;

● оптим≥зац≥¤ деб≥торськоњ заборгованост≥, зниженн¤ витрат на виробництво;

● продаж доч≥рн≥х ф≥рм ≥ часток у кап≥тал≥ ≥нших п≥дприЇмств; продаж незавершеного буд≥вництва;

● обірунтуванн¤ необх≥дноњ чисельност≥ персоналу;

● продаж зайвого устаткуванн¤, матер≥ал≥в ≥ залишк≥в готовоњ продукц≥њ;

● реструктуризац≥¤ борг≥в перетворенн¤м короткостроковоњ заборгованост≥ в довгостроков≥ позики або ≥потеки;

● запровадженн¤ прогресивноњ технолог≥њ, механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробництва;

● удосконаленн¤ орган≥зац≥њ прац≥;

● проведенн¤ кап≥тального ремонту, модерн≥зац≥њ основних фонд≥в, зам≥ни застар≥лого устаткуванн¤.

4. –инок ≥ конкуренц≥¤ (характеристика галуз≥, перспективи њњ розвитку; сегменти ринку даного б≥знесу, покупц≥, перел≥к основних конкурент≥в та њхн≥ конкурентн≥ переваги; стратег≥¤ виживанн¤ на ринку; тенденц≥њ та оч≥куван≥ зм≥ни на основних ринках).

5. ћаркетингова д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства (стратег≥¤ маркетингу, канали розпод≥лу, стратег≥¤ зд≥йсненн¤ продажу, характеристика та анал≥з канал≥в збуту, життЇвий цикл продукту, ≥нш≥ досл≥дженн¤ та розробки).

6. ѕлан виробництва та його ресурсне забезпеченн¤ (виробнича програма п≥дприЇмства, обс¤г продажу продукц≥њ, потреба в основних фондах, оборотних коштах, персонал≥, ≥нвестиц≥йних ресурсах).

7. ‘≥нансовий план (прогнозуванн¤ ф≥нансових результат≥в, розрахунок обс¤г≥в додаткових ≥нвестиц≥й, обірунтуванн¤ джерел ф≥нансуванн¤, складанн¤ прогнозного балансу, розрахунок ф≥нансових коеф≥ц≥Їнт≥в). ÷ьому розд≥лу належить вир≥шальна роль стосовно вибору того чи того вар≥анта ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмства.

8. ќбірунтуванн¤ сценар≥њв подоланн¤ найб≥льш ймов≥рних ризик≥в у процес≥ проведенн¤ ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмства.

Ќасл≥дки реал≥зац≥њ занадто ризикових проект≥в бувають здеб≥льшого негативними, а тому ц¤ проблема потребуЇ ретельного обм≥рковуванн¤. ƒл¤ невеликих п≥дприЇмств ризики можуть бути звТ¤зан≥ передовс≥м ≥з м≥кросередовищем та внутр≥шн≥ми негараздами. ƒл¤ великих п≥дприЇмств, ¤к≥ розпочали реал≥зац≥ю проекту санац≥њ, ризики найчаст≥ше виход¤ть ≥з макросередовища (зм≥на закон≥в, державноњ пол≥тики тощо).

ƒл¤ визначенн¤ п≥дприЇмств, ¤к≥ потребують державноњ ф≥нансовоњ п≥дтримки, провод¤ть державну експертизу санац≥йних проект≥в.

–озпод≥л державних ф≥нансових кошт≥в, визначенн¤ строк≥в ≥ пор¤дку њхнього вид≥ленн¤ та поверненн¤ залежить в≥д низки чинник≥в, а саме:

● ефективност≥ санац≥йних проект≥в;

● потреби у ф≥нансових коштах;

● строку окупност≥ й поверненн¤ кошт≥в;

● пр≥оритетност≥ напр¤мк≥в структурноњ перебудови економ≥ки.

ƒержавну п≥дтримку доц≥льно надавати передовс≥м:

● п≥дприЇмствам, продукц≥ю ¤ких можна реал≥зовувати на споживчому ринку;

● п≥дприЇмствам, ¤к≥ забезпечують обороноздатн≥сть ≥ безпеку держави;

● п≥дприЇмствам, характер виробництва ¤ких звТ¤заний ≥з м≥жнародними нормами щодо техн≥ки безпеки та еколог≥њ (п≥дприЇмства енергетичного атомного комплексу, виробництва рад≥оактивних матер≥ал≥в, зброњ тощо);

● перспективним п≥дприЇмствам, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ технолог≥чноњ перебудови виробництва (створенн¤ й розвиток мереж звТ¤зку, ≥нформац≥йних систем, сучасних транспортних систем);

● п≥дприЇмствам, ¤к≥ випускають конкурентоспроможну, ≥мпортозам≥нну та експортну продукц≥ю;

● п≥дприЇмствам, ¤к≥ забезпечують випуск енергозбер≥гаючоњ техн≥ки та освоЇнн¤ нових прогресивних технолог≥й, зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, пол≥пшенн¤ умов прац≥ ≥ п≥двищенн¤ еколог≥чност≥ виробництва;

● п≥дприЇмствам, ¤к≥ забезпечують створенн¤ умов дл¤ актив≥зац≥њ ≥нновац≥йно-≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥;

● п≥дприЇмствам ≥з широкими кооперованими внутр≥шньогалузевими та м≥жрег≥ональними звТ¤зками.

ясна р≥ч, що за в≥дбору п≥дприЇмств дл¤ ф≥нансового оздоровленн¤ треба уважно обм≥ркувати можлив≥ негативн≥ соц≥альн≥ насл≥дки зупинки та наступноњ л≥кв≥дац≥њ того чи того п≥дприЇмства. ѕередовс≥м ≥детьс¤ про п≥дприЇмства, розм≥щен≥ у великих промислових вузлах з високим р≥внем концентрац≥њ взаЇмозвТ¤заних виробництв, а також у невеликих м≥стах ≥ селищах, коли ц≥ п≥дприЇмства Ї майже Їдиним м≥сцем можливого працевлаштуванн¤ населенн¤.

” процес≥ обірунтуванн¤ перел≥ку п≥дприЇмств, ¤ким необх≥дн≥ державн≥ санац≥йн≥ кошти, зд≥йснюЇтьс¤ д≥агностика њхнього ф≥нансово-майнового стану. ƒосв≥д показуЇ, що такий анал≥з маЇ охоплювати основн≥ аспекти функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства, а саме: характеристику форми власност≥ й розпод≥лу статутного кап≥талу (орган≥зац≥йна структура п≥дприЇмства, статут, орган≥зац≥йно-правова форма, частка державноњ власност≥, частка ≥ноземного кап≥талу); ф≥нансовий стан п≥дприЇмства (прибуток та структура його розпод≥лу, рентабельн≥сть продукц≥њ, продаж кап≥талу; соб≥варт≥сть товарноњ продукц≥њ, деб≥торська та кредиторська заборгован≥сть, запаси товарно-матер≥альних ц≥нностей, обс¤г оборотних кошт≥в, кредити, субсид≥њ, дотац≥њ тощо); оц≥нка виробничого потенц≥алу (основн≥ фонди ≥ р≥вень њхнього спрацюванн¤, р≥вень використанн¤ виробничих потужностей, ресурсозабезпечен≥сть, обс¤ги й номенклатура продукц≥њ); кооперован≥ звТ¤зки та збут продукц≥њ (њњ реал≥зац≥¤, ц≥ни, основн≥ постачальники сировини, споживач≥ продукц≥њ, залишки готовоњ продукц≥њ, ринки збуту); персонал, оплата прац≥; соц≥альна ≥нфраструктура п≥дприЇмства; техн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤ санац≥њ п≥дприЇмства.

Ќа¤вн≥сть техн≥ко-економ≥чного обірунтуванн¤ (“≈ќ) санац≥њ п≥дприЇмства маЇ бути неодм≥нною умовою дл¤ наданн¤ державноњ п≥дтримки. “≈ќ може мати р≥зноман≥тну структуру, але, ¤к правило, складаЇтьс¤ з таких розд≥л≥в: загальн≥ положенн¤; характеристика п≥дприЇмства; попит на продукц≥ю та анал≥з ринку; забезпечен≥сть ресурсами ≥ джерела њхнього поповненн¤; основн≥ техн≥чн≥ р≥шенн¤ щодо перепроф≥люванн¤ п≥дприЇмства (реконструкц≥¤, техн≥чне переозброЇнн¤); персонал ≥ продуктивн≥сть прац≥; кошторис витрат на буд≥вництво (реконструкц≥ю, техн≥чне переозброЇнн¤); соб≥варт≥сть продукц≥њ; оц≥нка ефективност≥ заход≥в дл¤ санац≥њ п≥дприЇмства; основн≥ техн≥ко-економ≥чн≥ показники п≥дприЇмства, що п≥дл¤гаЇ санац≥њ; ф≥нансова та економ≥чна оц≥нка санац≥њ; висновки та рекомендац≥њ.

ѕ≥д час проведенн¤ експертизи поданих проект≥в сл≥д дотримуватис¤ к≥лькох вимог: Їдност≥ системи оц≥нних показник≥в “≈ќ; Їдност≥ одиниць вим≥ру цих показник≥в; Їдност≥ методичних п≥дход≥в щодо формуванн¤ цих показник≥в.

«а розробки “≈ќ використовуЇтьс¤ досить широкий спектр р≥зноман≥тних показник≥в, ¤к≥ сл≥д розгл¤дати у базовому та перспективному (п≥сл¤ проведенн¤ санац≥њ) пер≥одах. ÷е насамперед показники рентабельност≥ продукц≥њ ≥ виробництва; терм≥ну окупност≥ (¤к в≥дношенн¤ дисконтованоњ величини грошових поток≥в до дисконтованого обс¤гу санац≥йних витрат); точки беззбитковост≥; загальний обс¤г ≥нвестиц≥й дл¤ проведенн¤ санац≥њ, њхн≥й характер ≥ розпод≥л за терм≥нами вкладенн¤; обс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ; прибуток; витрати на виробництво та реал≥зац≥ю продукц≥њ; строки й умови погашенн¤ кредит≥в; чисельн≥сть персоналу; р≥вень використанн¤ виробничих потужностей. ќсобливу увагу сл≥д прид≥лити показникам ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ санац≥йного проекту, використанню та строкам поверненн¤ ≥нвестиц≥й.

ѕор≥внюючи базовий та перспективний пер≥оди сл≥д зверетати особливу увагу на динам≥ку прибутковост≥ й фактор≥в, ¤к≥ забезпечили зростанн¤ прибутку, на обс¤г та структуру розпод≥лу прибутку; на джерела зниженн¤ витрат на виробництво, прискоренн¤ обороту оборотних кошт≥в.

ќбс¤г санац≥йних кошт≥в (≤с) дл¤ оздоровленн¤ ф≥нансового стану неплатоспроможного п≥дприЇмства можна розрахувати за формулою:

††††††††††††††††††††††††††††††††††††† с = ¬ Ц (– + ƒ), †††††††††††††††††††††††††††† (19.1)

де ¬ Ч необх≥дна загальна сума витрат на зд≥йсненн¤ санац≥йних заход≥в, ¤к≥ забезпечують рентабельну роботу неплатоспроможного п≥дприЇмства; – Ч обс¤г внутр≥шн≥х резерв≥в неплатоспроможного п≥дприЇмства, що його використано дл¤ ф≥нансового оздоровленн¤; ƒ Ч обс¤ги ф≥нансовоњ допомоги з боку ≥нших п≥дприЇмств, ¤к≥ за≥нтересован≥ у рентабельн≥й робот≥ неплатоспроможного п≥дприЇмства.

ћоб≥л≥зац≥ю внутр≥шн≥х резерв≥в можна зд≥йснити за рахунок реал≥зац≥њ продукц≥њ за б≥льш низькими ц≥нами; скороченн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥; продажу зайвого устаткуванн¤, ≥нших товарно-матер≥альних ц≥нностей; здаванн¤ в оренду прим≥щень, устаткуванн¤ тощо.

‘≥нансову допомогу можуть зд≥йснити три групи п≥дприЇмств: партнери по кооперованих звТ¤зках; п≥дприЇмства (холдинги), ¤к≥ волод≥ють контрольним пакетом акц≥й неплатоспроможного п≥дприЇмства; кредитори, ¤к≥ впевнен≥ у позитивних насл≥дках ф≥нансового оздоровленн¤ неплатоспроможного п≥дприЇмства.

ƒоц≥льн≥сть (ефективн≥сть) санац≥йних програм розвитку п≥дприЇмства зазвичай визначають за економ≥чними показниками, наведеними в табл. 17.2.

“аблиц¤ 17.2

≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ ѕќ ј«Ќ» » ƒЋя ќ÷≤Ќё¬јЌЌя ƒќ÷≤Ћ№Ќќ—“≤
—јЌј÷≤…Ќ»’ ѕ–ќ√–јћ –ќ«¬»“ ” ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј

 

є п/п

ѕоказник

–≥вень критер≥ю або тенденц≥њ,
за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ санац≥йна програма
п≥дприЇмства за вар≥антами

оптимальним

прийн¤тним

безперспективним

 

1. 1.1.

¬иробництво ≥ прибуток

≤ндекс обс¤гу виробництва в натуральному вираз≥

дор≥внюЇ одиниц≥ або
б≥льший

менший за
одиницю, але б≥льший за
середньо-
галузевий
показник

менший
за середньогалузевий
показник

 

1.2.

≤ндекс динам≥ки ц≥н на продукц≥ю

менший
за ≥ндекс
≥нфл¤ц≥њ

дор≥внюЇ
≥ндексу
≥нфл¤ц≥њ

б≥льший
за ≥ндекс
≥нфл¤ц≥њ

 

1.3.

—п≥вв≥дношенн¤ ≥ндекс≥в динам≥ки обс¤гу реал≥зац≥њ (обс¤гу продажу) ≥ витрат на виробництво продукц≥њ

>1

1

<1

 

1.4.

—п≥вв≥дношенн¤ ≥ндекс≥в динам≥ки ‘ќѕ (фонду оплати прац≥) та обс¤гу реал≥зац≥њ (обс¤гу продажу)

<1

1

>1

 

1.5.

—п≥вв≥дношенн¤ ≥ндексу середньоњ зароб≥тноњ плати та ≥ндексу ≥нфл¤ц≥њ

>1

1

<1

 

1.6.

—п≥вв≥дношенн¤ обс¤г≥в випуску продукц≥њ в натуральному вираз≥ (або в незм≥нних ц≥нах) ≥ динам≥ки чисельност≥ персоналу

>1

1

<1

 

1.7.

—п≥вв≥дношенн¤ частки прибутку, ¤ка направл¤Їтьс¤ на розвиток виробництва в базовому та розрахунковому пер≥одах (у пор≥вн¤нних ц≥нах)

>1

1

<1

 

2.

≤мпорт

„астка ≥мпортозам≥нноњ продукц≥њ у загальному обс¤з≥ продукц≥њ п≥дприЇмства ≥ середньогалузевий показник

>1

> 0

0

 

3.

 

3.1.

 онкурентоспроможн≥сть на внутр≥шньому ≥ зовн≥шньому ринках

„астка експортноњ продукц≥њ у загальному обс¤з≥ виробництва п≥дприЇмства ≥ середньогалузевий показник

>1

> 0

0

 

3.2.

—п≥вв≥дношенн¤ ≥ндексу обс¤г≥в продажу у варт≥сному вираз≥ та аналог≥чного галузевого показника

>10

1

<1

 


ѕитанн¤ дл¤ самост≥йного поглибленого вивченн¤

 

1. —утн≥сно-зм≥стова характеристика реструктуризац≥њ п≥дприЇмств (орган≥зац≥й).

2. ќсновн≥ форми й види реструктуризац≥њ п≥дприЇмств (орган≥зац≥й), що зд≥йснюЇтьс¤ в окремих галуз¤х народного господарства ”крањни.

3. јнал≥тична оц≥нка техн≥ко-економ≥чноњ та ф≥нансовоњ ситуац≥њ в процес≥ обірунтуванн¤ форм, вид≥в ≥ ступен¤ реструктуризац≥њ субТЇкт≥в господарюванн¤.

4. ѕрактика зд≥йсненн¤ та ефективн≥сть реструктуризац≥њ п≥дприЇмств (орган≥зац≥й) ≥ структурноњ перебудови окремих галузей народного господарства ”крањни.

5. —утн≥сть санац≥њ (ф≥нансового оздоровленн¤) субТЇкт≥в господарюванн¤.

6.  ласична модель процесу ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й.

7. ѕрограми та проекти санац≥њ субТЇкт≥в господарюванн¤.

8. Ѕ≥знес-план ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) та його типов≥ розд≥ли.

9. —труктура техн≥ко-економ≥чного обірунтуванн¤ (“≈ќ) санац≥њ того чи того п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ).

10. ≈коном≥чна ефективн≥сть зд≥йсненн¤ санац≥йних програм розвитку п≥дприЇмств та орган≥зац≥й.

 

 

 

 

Hosted by uCoz