„ј—“»Ќј ѕТя“ј

Ј –озд≥л 18

†† ≈коном≥чна безпека п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ)

Ј –озд≥л 19

† –еструктуризац≥¤ ≥ санац≥¤ (ф≥нансове

† оздоровленн¤) п≥дприЇмств та орган≥зац≥й

Ј –озд≥л 20

† Ѕанкрутство й л≥кв≥дац≥¤ п≥дприЇмств

† (орган≥зац≥й)

 

 

 

 

–озд≥л 18. ≈ ќЌќћ≤„Ќј Ѕ≈«ѕ≈ ј ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј
(ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ)

 

 лючов≥ терм≥ни ≥ пон¤тт¤:

економ≥чна безпека п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ);

ц≥л≥;

типова схема забезпеченн¤;

оц≥нка р≥вн¤;

карта анал≥зу;

ф≥нансова складова;

≥нтелектуальна ≥ кадрова складова;

техн≥ко-технолог≥чна складова;

пол≥тико-правова складова;

≥нформац≥йна складова;

еколог≥чна складова;

силова складова;

модель системи безпеки ф≥рми;

служба безпеки ф≥рми.

 

 

18.1. «м≥стово-типолог≥чна характеристика
економ≥чноњ безпеки п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ)

 

«а ринкових умов господарюванн¤ дуже важливого (¤кщо не вир≥шального) значенн¤ набуваЇ економ≥чна безпека вс≥х субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥.

≈коном≥чна безпека ф≥рми (п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ) Ч це такий стан корпоративних ресурс≥в (ресурс≥в кап≥талу, персоналу, ≥нформац≥њ ≥ технолог≥њ, техн≥ки та устаткуванн¤, прав) ≥ п≥дприЇмницьких можливостей, за ¤кого гарантуЇтьс¤ найб≥льш ефективне њхнЇ використанн¤ дл¤ стаб≥льного функц≥онуванн¤ та динам≥чного науково-техн≥чного й соц≥ального розвитку, запоб≥ганн¤ внутр≥шн≥м ≥ зовн≥шн≥м негативним впливам (загрозам).

Ќеобх≥дн≥сть пост≥йного забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки зумовлюЇтьс¤ обТЇктивно на¤вним дл¤ кожного субТЇкта господарюванн¤ завданн¤м забезпеченн¤ стаб≥льност≥ функц≥онуванн¤ дос¤гненн¤ головних ц≥лей своЇњ д≥¤льност≥. –≥вень економ≥чноњ безпеки ф≥рми залежить в≥д того, наск≥льки ефективно њњ кер≥вництво ≥ спец≥ал≥сти (менеджери) будуть спроможн≥ уникнути можливих загроз ≥ л≥кв≥дувати шк≥длив≥ насл≥дки окремих негативних складових зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього середовища.

ƒжерелами негативних вплив≥в на економ≥чну безпеку можуть бути: 1) св≥дом≥ чи несв≥дом≥ д≥њ окремих посадових ос≥б ≥ субТЇкт≥в господарюванн¤ (орган≥в державноњ влади, м≥жнародних орган≥зац≥й, п≥дприЇмств (орган≥зац≥й)-(конкурент≥в); 2) зб≥г обТЇктивних обставин (стан ф≥нансовоњ конТюнктури на ринках даного п≥дприЇмства, науков≥ в≥дкритт¤ та технолог≥чн≥ розробки, форс-мажорн≥ обставини тощо). «алежно в≥д субТЇктноњ обумовленост≥ негативн≥ впливи на економ≥чну безпеку можуть мати обТЇктивний ≥ субТЇктивний характер. ќбТЇктивними вважаютьс¤ так≥ негативн≥ впливи, ¤к≥ виникають не з вол≥ конкретного п≥дприЇмства або його окремих прац≥вник≥в. —убТЇктивн≥ впливи мають м≥сце внасл≥док неефективноњ роботи п≥дприЇмства в ц≥лому або окремих його прац≥вник≥в (передовс≥м кер≥вник≥в ≥ функц≥ональних менеджер≥в).

√оловна мета економ≥чноњ безпеки п≥дприЇмства пол¤гаЇ в т≥м, щоб гарантувати його стаб≥льне та максимально ефективне функц≥онуванн¤ тепер ≥ високий потенц≥ал розвитку в майбутньому. ƒо основних функц≥ональних ц≥лей економ≥чноњ безпеки належать:

● забезпеченн¤ високоњ ф≥нансовоњ ефективност≥ роботи, ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ та незалежност≥ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ);

● забезпеченн¤ технолог≥чноњ незалежност≥ та дос¤гненн¤ високоњ конкурентоспроможност≥ техн≥чного потенц≥алу того чи того субТЇкта господарюванн¤;

● дос¤гненн¤ високоњ ефективност≥ менеджменту, оптимальноњ та ефективноњ орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤ п≥дприЇмством (орган≥зац≥Їю);

● дос¤гненн¤ високого р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ персоналу та його ≥нтелектуального потенц≥алу, належноњ ефективност≥ корпоративних Ќƒƒк–;

● м≥н≥м≥зац≥¤ руйн≥вного впливу результат≥в виробничо-госпо≠дарськоњ д≥¤льност≥ на стан навколишнього середовища;

● ¤к≥сна правова захищен≥сть ус≥х аспект≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ);

● забезпеченн¤ захисту ≥нформац≥йного пол¤, комерц≥йноњ таЇмниц≥ ≥ дос¤гненн¤ необх≥дного р≥вн¤ ≥нформац≥йного забезпеченн¤ роботи вс≥х п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства та в≥дд≥л≥в орган≥зац≥њ;

● над≥йне забезпеченн¤ безпеки персоналу п≥дприЇмства, його кап≥талу ≥ майна, а також комерц≥йних ≥нтерес≥в.

 

√оловна та функц≥ональн≥ ц≥л≥ зумовлюють формуванн¤ необх≥дних структуроутворюючих елемент≥в ≥ загальноњ схеми забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки. “ипову структуру функц≥ональних складових економ≥чноњ безпеки з коротким описом њхньоњ сутност≥ показано на рис. 18.1. «агальна схема процесу забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки включаЇ так≥ д≥њ (заходи), що зд≥йснюютьс¤ посл≥довно та одночасно:

1) формуванн¤ необх≥дних корпоративних ресурс≥в (кап≥талу, персоналу, прав, ≥нформац≥њ, технолог≥њ та устаткуванн¤);

2) загальностратег≥чне прогнозуванн¤ ≥ плануванн¤ економ≥чноњ безпеки за функц≥ональними складовими;

3) стратег≥чне плануванн¤ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ);

4) загальнотактичне плануванн¤ економ≥чноњ безпеки за функц≥ональними складовими;

5) тактичне плануванн¤ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ);

6) оперативне управл≥нн¤ ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ);

7) зд≥йсненн¤ функц≥онального анал≥зу р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки;

8) загальна оц≥нка дос¤гнутого р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки.

“≥льки за зд≥йсненн¤ в необх≥дному обс¤з≥ зазначених д≥й (заход≥в) можна буде дос¤гти належного р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки.

 

 

18.2. јнал≥тична оц≥нка р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки
п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ)

 

≈коном≥чна наука розробила, а господарська практика випробувала загальну методолог≥ю оц≥нки р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ). …ого пропонуЇтьс¤ оц≥нювати на п≥дстав≥ визначенн¤ сукупного критер≥ю через зважуванн¤ й п≥дсумовуванн¤ окремих функц≥ональних критер≥њв, ¤к≥ обчислюютьс¤ ≥з допомогою пор≥вн¤нн¤ можливоњ величини шкоди п≥дприЇмству та ефективност≥ заход≥в щодо запоб≥ганн¤ ц≥й шкод≥. —укупний критер≥й економ≥чноњ безпеки будь-¤кого субТЇкта господарюванн¤ (k_себ) можна розрахувати, користуючись формулою

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ,†††††††††††††††††††††††††††††††††††† (18.1)

де k_≥ Ч величина окремого (поодинокого) критер≥ю за ≥-ю функц≥ональною складовою; d_i Ч питома вага значущост≥ ≥-њ функц≥ональноњ складовоњ; п Ч к≥льк≥сть функц≥ональних складових економ≥чноњ безпеки п≥дприЇмства.

 

 

–ис. 18.1. “иповий перел≥к функц≥ональних складових
економ≥чноњ безпеки п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ).

 

« досв≥ду понад 50 п≥дприЇмств –ос≥њ, питома вага значущост≥ функц≥ональних складових економ≥чноњ безпеки, показаних на рис. 18.1, становить: у промисловост≥ Ѓ [1, 2, 3] Ч 0,2; [5] Ч 0,15; [4, 6] Ч 0,1; [7] Ч 0,05; с≥льському господарств≥ Ѓ [3] Ч 0,3; [1, 6] Ч 0,2; [2, 4] Ч 0,1; [5, 7] Ч 0,05; торг≥вл≥ Ѓ [1] Ч 0,3; [5] Ч 0,2; [3] Ч 0,15; [2, 4, 7] Ч 0,1; [6] Ч 0,05. ќтже, у названих галуз¤х економ≥ки найб≥льша значущ≥сть становить 0,3, а найменша Ч 0,05.

ќц≥нка р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки зд≥йснюЇтьс¤ пор≥внюванн¤м розрахункових значень k_себ з реальними величинами цього показника по п≥дприЇмству (орган≥зац≥њ), що анал≥зуЇтьс¤, а також (коли це можливо) по аналог≥чних субТЇктах господарюванн¤ в≥дпов≥дних галузей економ≥ки.

 

ѕ≥сл¤ розрахунку впливу функц≥ональних складових на зм≥ну k_себ зд≥йснюЇтьс¤ функц≥ональний анал≥з заход≥в ≥з забезпеченн¤ необх≥дного р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки за окремими складовими з використанн¤м в≥дпов≥дного алгоритму (рис. 18.2).

–езультати функц≥онального анал≥зу оформл¤ютьс¤ у вигл¤д≥ спец≥альноњ таблиц≥-карти (табл. 18.1). «аповнюючи таку таблицю-карту негативн≥ ¤вища, що впливають одразу на к≥лька складових економ≥чноњ безпеки, ураховують окремо дл¤ кожноњ з них, натом≥сть варт≥сть заход≥в, ¤к≥ повторюютьс¤ стосовно р≥зних функц≥ональних складових, ураховуЇтьс¤ в бюджет≥ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) лише один раз.

ќц≥нка ефективност≥ д≥¤льност≥ в≥дпов≥дних структурних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) з використанн¤м даних про витрати на запоб≥ганн¤ можливим негативним впливам на економ≥чну безпеку та про розм≥ри в≥дверненоњ ≥ запод≥¤ноњ шкоди даЇ обТЇктивну (п≥дкр≥плену економ≥чними розрахунками) панораму результативност≥ д≥¤льност≥ вс≥х структурних п≥дрозд≥л≥в (в≥дд≥л≥в, цех≥в) з цього питанн¤.  онкретна оц≥нка ефективност≥ роботи структурних п≥дрозд≥л≥в того чи того субТЇкта господарюванн¤ щодо економ≥чноњ безпеки зд≥йснюЇтьс¤ з використанн¤м таких показник≥в: 1) витрати на зд≥йсненн¤ заходу; 2) розм≥р в≥дверненоњ шкоди; 3) розм≥р запод≥¤ноњ шкоди; 4) ефективн≥сть зд≥йсненого заходу (¤к р≥зниц¤ в≥дверненоњ та запод≥¤ноњ шкоди, под≥леноњ на витрати на зд≥йсненн¤ заходу). ƒл¤ б≥льшоњ наочност≥ та зручност≥ користуванн¤ зазначен≥ показники доц≥льно подавати у форм≥ нескладноњ таблиц≥.

 

 

–ис. 18.2. јлгоритм проведенн¤ функц≥онального анал≥зу заход≥в
≥з забезпеченн¤ необх≥дного р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки.

 

 

“аблиц¤ 18.1

 ј–“ј ‘”Ќ ÷≤ќЌјЋ№Ќќ√ќ јЌјЋ≤«” ≈ ќЌќћ≤„Ќќѓ Ѕ≈«ѕ≈ » ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј (ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ)

18.3. ќсновн≥ напр¤ми забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки
за окремими функц≥ональними складовими

 

—еред функц≥ональних складових належного р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки ф≥нансова складова вважаЇтьс¤ пров≥дною й вир≥шальною, оск≥льки за ринкових умов господарюванн¤ ф≥нанси Ї Ђдвигуномї будь-¤коњ економ≥чноњ системи.

«агальну схему процесу забезпеченн¤ ф≥нансовоњ складовоњ економ≥чноњ безпеки зображено на рис. 18.3.

—початку оц≥нюютьс¤ загрози економ≥чн≥й безпец≥, що мають пол≥тико-правовий характер ≥ включають:

● внутр≥шн≥ негативн≥ д≥њ (неефективне ф≥нансове плануванн¤ та управл≥нн¤ активами; малоефективна ринкова стратег≥¤; помилкова ц≥нова й кадрова пол≥тика);

● зовн≥шн≥ негативн≥ д≥њ (спекул¤тивн≥ операц≥њ на ринку ц≥нних папер≥в; ц≥нова та ≥нш≥ форми конкуренц≥њ; лоб≥юванн¤ конкурентами недостатньо виважених р≥шень орган≥в влади);

● форс-мажорн≥ обставини (стих≥йне лихо, страйки, в≥йськов≥ конфл≥кти) та обставини, наближен≥ до форс-мажорних (неспри¤тлив≥ законодавч≥ акти, ембарго, блокада, зм≥на курсу валют тощо).

” процес≥ оц≥нки поточного р≥вн¤ забезпеченн¤ ф≥нансовоњ складовоњ економ≥чноњ безпеки п≥дл¤гають анал≥зу:

■ ф≥нансова зв≥тн≥сть ≥ результати роботи п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) Ч платоспроможн≥сть, ф≥нансова незалежн≥сть, структура й використанн¤ кап≥талу та прибутку;

■ конкурентний стан п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) на ринку Ч частка ринку, ¤кою волод≥Ї субТЇкт господарюванн¤; р≥вень застосовуваних технолог≥й ≥ менеджменту;

■ ринок ц≥нних папер≥в п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) Ч оператори та ≥нвестори ц≥нних папер≥в, курс акц≥й ≥ л≥стинг.

¬ажливою передумовою забезпеченн¤ ф≥нансовоњ складовоњ економ≥чноњ безпеки Ї плануванн¤ (включаючи й бюджетне) комплексу необх≥дних заход≥в та оперативна реал≥зац≥¤ запланованих д≥й у процес≥ зд≥йсненн¤ тим чи тим субТЇктом господарюванн¤ ф≥нансово-економ≥чноњ д≥¤льност≥.

 

Ќалежний р≥вень економ≥чноњ безпеки у велик≥й м≥р≥ залежить в≥д складу кадр≥в, њхнього ≥нтелекту й профес≥онал≥зму. «м≥стову характеристику всього циклу забезпеченн¤ ≥нтелектуальноњ та кадровоњ складовоњ економ≥чноњ безпеки наведено на рис. 18.4.

 

 

–ис. 18.3. “ипова схема забезпеченн¤ ф≥нансовоњ складовоњ
економ≥чноњ безпеки.

 

 

–ис. 18.4. ѕосл≥довно зд≥йснюван≥ заходи процесу забезпеченн¤
≥нтелектуальноњ ≥ кадровоњ складовоњ економ≥чноњ безпеки.

 

«абезпеченн¤ ≥нтелектуальноњ та кадровоњ складових економ≥чноњ безпеки охоплюЇ взаЇмозвТ¤зан≥ ≥ водночас самост≥йн≥ напр¤ми д≥¤льност≥ того чи того субТЇкта господарюванн¤:

● перший Ч зор≥Їнтовано на роботу з персоналом ф≥рми, на п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ вс≥х категор≥й персоналу;

● другий Ч нац≥лено на збереженн¤ й розвиток ≥нтелектуального потенц≥алу, тобто сукупност≥ прав на ≥нтелектуальну власн≥сть або на њњ використанн¤ (у т≥м числ≥ патент≥в ≥ л≥ценз≥й), та на поповненн¤ знань ≥ профес≥йного досв≥ду прац≥вник≥в п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ).

Ќа перш≥й стад≥њ процесу забезпеченн¤ ц≥Їњ складовоњ економ≥чноњ безпеки зд≥йснюЇтьс¤ оц≥нка загроз негативних д≥й ≥ можливоњ шкоди в≥д таких д≥й. «-пом≥ж основних негативних вплив≥в на економ≥чну безпеку п≥дприЇмства виокремлюють недостатню квал≥ф≥кац≥ю прац≥вник≥в тих чи тих структурних п≥дрозд≥л≥в, њхнЇ небажанн¤ або нездатн≥сть приносити максимальну користь своњй ф≥рм≥. ¬они можуть бути зумовлен≥ низьким р≥внем управл≥нн¤ персоналом, браком кошт≥в на оплату прац≥ окремих категор≥й персоналу п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) чи нерац≥ональним витрачанн¤м.

ѕроцес плануванн¤ та управл≥нн¤ персоналом, спр¤мований на забезпеченн¤ належного р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки, маЇ охоплювати орган≥зац≥ю системи п≥дбору, найму, навчанн¤ ≥ мотивац≥њ прац≥ необх≥дних прац≥вник≥в, включаючи матер≥альн≥ та моральн≥ стимули, престижн≥сть профес≥њ ≥ волю до творчост≥, забезпеченн¤ соц≥альними благами.

¬ажливою ланкою встановленн¤ нормального р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки Ї оц≥нка ефективност≥ заход≥в, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ через з≥ставленн¤ загальноњ величини витрат на запоб≥жн≥ заходи ≥ витрати, ¤к≥ могло б зазнати п≥дприЇмство.

 

ѕроцес забезпеченн¤ техн≥ко-технолог≥чноњ складовоњ економ≥чноњ безпеки звичайно передбачаЇ зд≥йсненн¤ к≥лькох посл≥довних етап≥в. ѕерший етап охоплюЇ анал≥з ринку технолог≥й стосовно виробництва продукц≥њ, аналог≥чноњ проф≥лю даного п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ-проектувальника (збиранн¤ та анал≥з ≥нформац≥њ щодо особливостей технолог≥чних процес≥в на п≥дприЇмствах, котр≥ виготовл¤ють аналог≥чну продукц≥ю; анал≥з науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ стосовно нових розробок у дан≥й галуз≥, а також технолог≥й, спроможних зд≥йснити ≥нтервенц≥ю на галузевий технолог≥чний ринок). ƒругий етап Ч це анал≥з конкретних технолог≥чних процес≥в ≥ пошук внутр≥шн≥х резерв≥в пол≥пшенн¤ використовуваних технолог≥й.

Ќа третьому етап≥ зд≥йснюЇтьс¤: а) анал≥з товарних ринк≥в за проф≥лем продукц≥њ, що виготовл¤Їтьс¤ п≥дприЇмством, та ринк≥в товар≥в-зам≥нник≥в; б) оц≥нка перспектив розвитку ринк≥в продукц≥њ п≥дприЇмства; в) прогнозуванн¤ можливоњ специф≥ки необх≥дних технолог≥чних процес≥в дл¤ випуску конкурентоспроможних товар≥в. „етвертий етап присв¤чуЇтьс¤ переважно розробц≥ технолог≥чноњ стратег≥њ розвитку п≥дприЇмства (виробника продукц≥њ), що маЇ включати:

1) ви¤вленн¤ перспективних товар≥в з групи (номенклатури, асортименту), що виготовл¤Їтьс¤ п≥дприЇмством;

2) плануванн¤ комплексу технолог≥й дл¤ виробництва перспективних товарних позиц≥й;

3) бюджетуванн¤ технолог≥чного розвитку п≥дприЇмства на засад≥ оптим≥зац≥њ витрат за програмою технолог≥чного розвитку, за вибору альтернатив, опрацюванн¤ власних розробок або за придбанн¤ патент≥в ≥ необх≥дного устаткуванн¤ на ринку;

4) розробка загального плану технолог≥чного розвитку п≥дприЇмства (з в≥дображенн¤м у ньому вибору: альтернативного вар≥анта технолог≥чного розвитку; строк≥в та обс¤г≥в ф≥нансуванн¤; в≥дпов≥дальних виконавц≥в);

5) складанн¤ плану власних корпоративних Ќƒƒк– в≥дпов≥дно з планом технолог≥чного розвитку п≥дприЇмства.

Ќа пТ¤тому етап≥ оперативно реал≥зуютьс¤ плани технолог≥чного розвитку п≥дприЇмства в процес≥ зд≥йсненн¤ ним виробничо-госпо≠дарськоњ д≥¤льност≥. Ўостий етап Ї завершальним, на ¤кому анал≥зуютьс¤ результати практичноњ реал≥зац≥њ заход≥в щодо забезпеченн¤ техн≥ко-технолог≥чноњ складовоњ економ≥чноњ безпеки на п≥дстав≥ спец≥альноњ карти розрахунк≥в ефективност≥ таких заход≥в.

‘ормал≥зована оц≥нка р≥вн¤ техн≥ко-технолог≥чноњ складовоњ ≈Ѕѕ(о) за окремим функц≥ональним критер≥Їм (коеф≥ц≥Їнтом) зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ анал≥зу розрахунку останнього (ќ‘ ) за формулою

†††††††††††††††††††††††††††††††††† ,†††††††††††††††††††††††††† (18.2)

де †Ч сумарний в≥двернений збиток в≥д реал≥зац≥њ комплексу заход≥в дл¤ забезпеченн¤ техн≥ко-технолог≥чноњ безпеки п≥дприЇмства; †Ч загальна сума витрат п≥дприЇмства на реал≥зац≥ю зазначеного комплексу заход≥в; †Ч сумарний завданий п≥дприЇмству збиток за техн≥ко-технолог≥чною складовою його економ≥чноњ безпеки.

як додаток до плану забезпеченн¤ техн≥ко-технолог≥чноњ складовоњ економ≥чноњ безпеки треба розробити планову карту розрахунку ефективност≥ заход≥в з виокремлюванн¤м прогнозованих необх≥дних показник≥в. ” так≥й карт≥, ¤к правило, зазначають: розм≥р можливих збитк≥в в≥д негативних вплив≥в; витрати на реал≥зац≥ю заход≥в дл¤ в≥дверненн¤ оч≥куваноњ (можливоњ) шкоди ≥ забезпеченн¤ техн≥ко-технолог≥чноњ безпеки п≥дприЇмства; можливе значенн¤ окремого функц≥онального критер≥ю ефективност≥ заход≥в, що зд≥йснюютьс¤ дл¤ забезпеченн¤ ц≥Їњ складовоњ економ≥чноњ безпеки; функц≥ональн≥ п≥дрозд≥ли п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ), ¤к≥ Ї в≥дпов≥дальними за реал≥зац≥ю пропонованого комплексу заход≥в.

 

«агальний процес забезпеченн¤ пол≥тико-пра≠вовоњ складовоњ економ≥чноњ безпеки зд≥йснюЇтьс¤ за типовою схемою, ¤ка охоплюЇ так≥ елементи (д≥њ) орган≥зац≥йно-економ≥чного спр¤муванн¤: 1) анал≥з загроз негативних вплив≥в; 2) оц≥нка поточного р≥вн¤ забезпеченн¤; 3) плануванн¤ комплексу заход≥в, спр¤мованих на п≥двищенн¤ цього р≥вн¤; 4) зд≥йсненн¤ ресурсного плануванн¤; 5) плануванн¤ роботи в≥дпов≥дних функц≥ональних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ); 6) оперативна реал≥зац≥¤ запропонованого комплексу заход≥в щодо забезпеченн¤ належного р≥вн¤ безпеки.

ѕередовс≥м детально анал≥зують загрози внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х негативних вплив≥в на пол≥тико-правову складову економ≥чноњ безпеки та причин њхнього виникненн¤.

ќсновними причинами виникненн¤ внутр≥шн≥х негативних вплив≥в можуть бути: а) низька квал≥ф≥кац≥¤ прац≥вник≥в юридичноњ служби в≥дпов≥дного субТЇкта господарюванн¤ та помилки у п≥дбор≥ персоналу ц≥Їњ служби; б) недостатнЇ ф≥нансуванн¤ юридичного забез≠печенн¤ п≥дприЇмницькоњ або ≥ншоњ д≥¤льност≥; в) небажанн¤ чи нездатн≥сть п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) активно впливати на зовн≥шнЇ пол≥тико-правове середовище його (њњ) д≥¤льност≥. ќстаннЇ звичайно про¤вл¤Їтьс¤ у слабкому правовому опрацюванн≥ догов≥рних в≥дносин даного субТЇкта господарюванн¤ з ≥ншими, невм≥нн≥ захищати ≥нтереси п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) в конфл≥ктних ситуац≥¤х, неефективному плануванн≥ юридичного забезпеченн¤ б≥знесовоњ д≥¤льност≥.

ѕричини виникненн¤ зовн≥шн≥х негативних вплив≥в здеб≥льшого мають подв≥йний характер: 1) пол≥тичний; 2) законодавчо-правовий. ƒо першоњ групи причин можна в≥днести: а) з≥ткненн¤ ≥нтерес≥в сусп≥льних груп (верств) населенн¤ з економ≥чних, нац≥ональних, рел≥г≥йних та ≥нших мотив≥в; б) в≥йськов≥ конфл≥кти (д≥њ); в) економ≥чна й пол≥тична блокада, ембарго; г) ф≥нансов≥ та пол≥тичн≥ кризи св≥тового (м≥жнародного) характеру. ” друг≥й груп≥ причин зазвичай виокремлюють: а) зд≥йсненн¤ власних пол≥тичних та ≥нших ц≥лей парт≥¤ми (сусп≥льними рухами), що перебувають при влад≥; б) зм≥на положень чинного законодавства з питань власност≥, господарського ≥ трудового права, оподаткуванн¤ тощо.

ќц≥нка поточного р≥вн¤ забезпеченн¤ пол≥тико-правовоњ безпеки п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) провадитьс¤ за к≥лькома напр¤мками: 1) р≥вень орган≥зац≥њ та ¤кост≥ роб≥т ≥з забезпеченн¤ ц≥Їњ складовоњ загального р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки; 2) бюджетно-ресурсне забезпеченн¤ роб≥т; 3) ефективн≥сть д≥¤льност≥ в≥дпов≥дних п≥дрозд≥л≥в субТЇкт≥в господарюванн¤.

 

Ќалежн≥ служби п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) виконують певн≥ функц≥њ, ¤к≥ в сукупност≥ характеризують процес забезпеченн¤ ≥нформац≥йноњ складовоњ економ≥чноњ безпеки. ƒо головних таких функц≥й належать:

1) збиранн¤ вс≥х вид≥в ≥нформац≥њ, що маЇ в≥дношенн¤ до д≥¤льност≥ того чи того субТЇкта господарюванн¤ (≥нформац≥њ щодо вс≥х вид≥в ринк≥в; ≥нформац≥њ, що характеризуЇ пол≥тичн≥ под≥њ й тенденц≥њ макроеконом≥чного розвитку св≥товоњ та нац≥ональноњ економ≥к; корисну науково-техн≥чну ≥нформац≥ю);

2) анал≥з одержуваноњ ≥нформац≥њ з обовТ¤зковим дотриманн¤м загальноприйн¤тих принцип≥в (систематизац≥њ, безперервност≥ надходженн¤, усеб≥чного характеру анал≥тичних процес≥в) ≥ метод≥в (локальних ≥з специф≥чних проблем, загальнокорпоративного) орган≥зац≥њ роб≥т;

3) прогнозуванн¤ тенденц≥й розвитку науково-технолог≥чних, економ≥чних ≥ пол≥тичних процес≥в на п≥дприЇмств≥ (в орган≥зац≥њ), в крањн≥ та у св≥т≥ стосовно конкретноњ сфери б≥знесу (д≥¤льност≥), а також показник≥в, ¤ких необх≥дно дос¤гти субТЇкту господарюванн¤ (наприклад, ф≥нансов≥ прогнози, прогнози обТЇкт≥в виробництва й технолог≥чного розвитку);

4) оц≥нка р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки за вс≥ма складовими та в ц≥лому, розробка рекомендац≥й дл¤ п≥двищенн¤ цього р≥вн¤ на конкретному субТЇкт≥ господарюванн¤;

5) ≥нш≥ види д≥¤льност≥ по забезпеченню ≥нформац≥йноњ складовоњ економ≥чноњ безпеки (звТ¤зок ≥з громадськ≥стю, формуванн¤ спри¤тливого ≥м≥джу ф≥рми, захист конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ).

Ќа п≥дприЇмство (в орган≥зац≥ю) пост≥йно надход¤ть потоки ≥нформац≥њ, що розр≥зн¤ютьс¤ за джерелами њхнього формуванн¤ (виникненн¤). «аведено виокремлювати:

● в≥дкриту оф≥ц≥йну ≥нформац≥ю;

● в≥рог≥дну нетаЇмну ≥нформац≥ю, одержану через неформальн≥ контакти прац≥вник≥в ф≥рми з нос≥¤ми такоњ ≥нформац≥њ;

● конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю, одержану способом несанкц≥онованого доступу до нењ.

ќперативна реал≥зац≥¤ заход≥в ≥з забезпеченн¤ ≥нформац≥йноњ складовоњ економ≥чноњ безпеки зд≥йснюЇтьс¤ посл≥довним виконанн¤м певного комплексу роб≥т, а саме:

ј. «биранн¤ р≥зних вид≥в необх≥дноњ ≥нформац≥њ, що зд≥йснюЇтьс¤ через оф≥ц≥йн≥ контакти з р≥зноман≥тними джерелами в≥дкритоњ ≥нформац≥њ, неоф≥ц≥йн≥ контакти з нос≥¤ми закритоњ ≥нформац≥њ, а також за допомогою спец≥альних техн≥чних засоб≥в.

Ѕ. ќбробка ≥ систематизац≥¤ одержаноњ ≥нформац≥њ, що провадитьс¤ в≥дпов≥дною службовою п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) з метою упор¤дкуванн¤ дл¤ наступного б≥льш глибокого анал≥зу. ƒл¤ цього створюютьс¤ класиф≥катори ≥нформац≥њ та досьЇ, внутр≥шн≥ бази даних ≥ каталоги.

¬. јнал≥з одержаноњ ≥нформац≥њ, котрий включаЇ всеб≥чну обробку одержаних даних з використанн¤м р≥зних техн≥чних засоб≥в ≥ метод≥в анал≥зу. ” процес≥ зд≥йсненн¤ анал≥тичних роб≥т виконуютьс¤ прогнозн≥ розрахунки за вс≥ма аспектами ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥ та можливими вар≥антами повед≥нки середовища б≥знесу за допомогою р≥зних метод≥в моделюванн¤.

√. «ахист ≥нформац≥йного середовища п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ), що традиц≥йно охоплюЇ:

● заходи стосовно захисту субТЇкта господарюванн¤ в≥д промислового шп≥онажу з боку конкурент≥в або ≥нших юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б;

● техн≥чний захист прим≥щень, транспорту, кореспонденц≥њ, переговор≥в, р≥зноњ документац≥њ в≥д несанкц≥онованого доступу за≥нтересованих юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б до закритоњ ≥нформац≥њ;

● збиранн¤ ≥нформац≥њ про потенц≥йних ≥н≥ц≥атор≥в промислового шп≥онажу та проведенн¤ необх≥дних запоб≥жних д≥й з метою припиненн¤ таких спроб.

ƒ. «овн≥шн¤ ≥нформац≥йна д≥¤льн≥сть, котру спр¤мовують на створенн¤ в очах громадськост≥ спри¤тливого ≥м≥джу п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) та протид≥ю спробам завдати шкоди репутац≥њ даноњ ф≥рми через поширенн¤ про нењ хибноњ ≥нформац≥њ.

 

ѕроблему забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки сусп≥льства з боку субТЇкт≥в господарюванн¤, що зд≥йснюють виробничо-комерц≥йну д≥¤льн≥сть, можна вир≥шити т≥льки через розробку ≥ ретельне дотриманн¤ нац≥ональних (м≥жнародних) норм м≥н≥мально допустимого вм≥сту шк≥дливих речовин, ¤к≥ потрапл¤ють у навколишнЇ середовище, а також дотриманн¤ еколог≥чних параметр≥в продукц≥њ, що виготовл¤Їтьс¤. ѕ≥дприЇмства-продуценти добров≥льно не будуть цього робити, бо так≥ заходи потребують додаткових витрат на очисн≥ споруди та на в≥дпов≥дн≥ ефективн≥ еколог≥чно чист≥ технолог≥њ. ™диним чинником, що спонукаЇ п≥дприЇмства до належноњ еколог≥зац≥њ виробництва, Ї застосуванн¤ в≥дчутних штраф≥в за порушенн¤ нац≥онального еколог≥чного законодавства.

—утн≥сть процесу забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки п≥дприЇмства можна виразити у вигл¤д≥ функц≥њ такого типу:

††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ,†††††††††††††††††††††††††† (18.3)

де †Ч витрати на заходи дл¤ дотриманн¤ еколог≥чних норм; †Ч втрати в≥д штрафних санкц≥й за порушенн¤ еколог≥чних норм; †Ч втрати в≥д закритт¤ дл¤ продукц≥њ п≥дприЇмства ринк≥в ≥нших держав з б≥льш жорсткими нормами еколог≥чноњ чистоти товар≥в.

ѕри цьому ≥ндикаторами еколог≥чноњ складовоњ економ≥чноњ безпеки Ї, з одного боку, нормативи гранично допустимоњ концентрац≥њ шк≥дливих речовин, установлен≥ нац≥ональним законодавством, а з ≥ншого, Ч анал≥з ефективност≥ заход≥в дл¤ забезпеченн¤ такоњ еколог≥чноњ складовоњ.

Ќа п≥дстав≥ загальних стратег≥чних рекомендац≥й, опрацьованих за результатами анал≥зу карти розрахунку ефективност≥ зд≥йснюваних заход≥в, плануЇтьс¤ комплекс заход≥в дл¤ забезпеченн¤ еколог≥чноњ складовоњ економ≥чноњ безпеки в майбутньому. ѕлан забезпеченн¤ еколог≥чноњ складовоњ Ї частиною загального плану (програми) забезпеченн¤ належного р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки. ¬≥н маЇ вигл¤д лог≥чного сценар≥ю зд≥йсненн¤ необх≥дного комплексу заход≥в у календарн≥й посл≥довност≥ з додатком розрахунку ефективност≥ практичноњ реал≥зац≥њ цих заход≥в.

јлгоритм процесу забезпеченн¤ еколог≥чноњ складовоњ економ≥чноњ безпеки пол¤гаЇ у зд≥йсненн≥ таких посл≥довних д≥й:

1) розрахунок карти ефективност≥ зд≥йснюваних заход≥в дл¤ забезпеченн¤ еколог≥чноњ складовоњ економ≥чноњ безпеки на п≥дстав≥ зв≥тних даних про ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ);

2) анал≥з виконаних розрахунк≥в ≥ розробка рекомендац≥й дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ зд≥йснюваних заход≥в;

3) розробка альтернативних сценар≥њв реал≥зац≥њ запланованих заход≥в;

4) виб≥р пр≥оритетного сценар≥ю на засад≥ пор≥вн¤нн¤ розрахунк≥в ефективност≥ запланованих;

5) передача вибраного планового сценар≥ю у склад≥ загального плану забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки в п≥дрозд≥ли, ¤к≥ зд≥йснюють функц≥ональне плануванн¤ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ);

6) практичне зд≥йсненн¤ запланованих заход≥в у процес≥ д≥¤льност≥ в≥дпов≥дного субТЇкта господарюванн¤.

 

ѕринципову схему забезпеченн¤ силовоњ складовоњ економ≥чноњ безпеки з виокремлюванн¤м посл≥довно виконуваних роб≥т зображено на рис. 18.5.

явища (д≥њ), що негативно впливають на р≥вень силовоњ складовоњ економ≥чноњ безпеки, зумовлюютьс¤ к≥лькома причинами. ќсновними з них Ї:

● нездатн≥сть п≥дприЇмств-конкурент≥в дос¤гти переваг коректними методами ринкового характеру, тобто за рахунок п≥двищенн¤ ¤кост≥ власноњ продукц≥њ, зниженн¤ поточних витрат на виробництво (д≥¤льн≥сть), удосконаленн¤ маркетингових досл≥джень ринку тощо;

● крим≥нальн≥ мотиви одержанн¤ злочинними юридичними (ф≥зичними) особами доход≥в через шантаж, шахрайство або крад≥жки;

● некомерц≥йн≥ мотиви пос¤гань на житт¤ та здоровТ¤ кер≥вник≥в ≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ), а також на майно ф≥рми.

 

–ис. 18.5. ѕринципова загальна схема забезпеченн¤
силовоњ складовоњ економ≥чноњ безпеки.

 

Ќазван≥ спонукальн≥ мотиви можуть зумовити спроби негативного впливу (ф≥зичного та морального характеру) на прац≥вник≥в ф≥рми. —проби ф≥зичного усуненн¤ кер≥вник≥в, вищих менеджер≥в ≥ головних спец≥ал≥ст≥в спричинюютьс¤ переважно з≥ткненн¤м комерц≥йних ≥нтерес≥в п≥дприЇмств (орган≥зац≥й)-конкурент≥в, конфл≥ктами кер≥вництва п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) з крим≥нальними орган≥зац≥¤ми (особами), а також пол≥тичними мотивами. —проби морального тиску на прац≥вник≥в т≥Їњ чи т≥Їњ ф≥рми, ¤к правило, робл¤тьс¤ з метою змусити њх учинити д≥њ, що завдаватимуть шкоди економ≥чн≥й безпец≥ та ефективному ф≥рми. ¬иконавц¤ми таких д≥й можуть бути представники крим≥нал≥тету, корумпован≥ чиновники служб безпеки та податкових служб або спец≥ально найн¤т≥ дл¤ цього люди та орган≥зац≥њ.

” к≥нцевому п≥дсумку сукупн≥сть негативних д≥й, щодо силовоњ складовоњ економ≥чноњ безпеки, можна стисло сформулювати так: 1) ф≥зичн≥ ≥ моральн≥ впливи особистого спр¤муванн¤ (спр¤мован≥ проти конкретноњ особистост≥); 2) негативн≥ д≥њ, спр¤мован≥ на завданн¤ шкоди майну, включаючи загрози зменшенн¤ актив≥в п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) ≥ втрати ним (нею) ф≥нансовоњ незалежност≥; 3) негативний вплив на ≥нформац≥йне середовище субТЇкта господарюванн¤ (так званий промисловий шп≥онаж).

ќсновн≥ види д≥й з метою забезпеченн¤ силовоњ складовоњ економ≥чноњ безпеки наведено в табл. 18.2.

“аблиц¤ 18.2

ќ—Ќќ¬Ќ≤ ¬»ƒ» ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ —Ћ”∆Ѕ ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј (ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ)
« ћ≈“ќё «јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя —»Ћќ¬ќѓ — Ћјƒќ¬ќѓ …ќ√ќ (ѓѓ) Ѕ≈«ѕ≈ »

¬ид д≥¤льност≥	Ќапр¤м д≥¤льност≥	ѕ≥дрозд≥л ф≥рми
● «абезпеченн¤ ф≥зичноњ ≥ моральноњ безпеки сп≥вроб≥тник≥в	● ќхорона сп≥вроб≥тник≥в, збиранн¤ ≥нформац≥њ та превентивн≥ д≥њ з метою запоб≥ганн¤ загроз≥ безпеки	● —лужба безпеки ● ≤нформац≥йно-анал≥тичний п≥дрозд≥л
● «абезпеченн¤ безпеки майна ≥ кап≥тал≥в п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ)	● ќхорона майна (буд≥вель, споруд, устаткуванн¤, транспорту) ● ќхорона перевезень ● —трахуванн¤ майна та ризик≥в ● «абезпеченн¤ безпеки ≥нвестуванн¤	● —лужба безпеки ● ‘≥нансова служба
● Ѕезпека ≥нформац≥йного середовища ф≥рми	● «ахист в≥д промислового шп≥онажу ● «биранн¤ ≥нформац≥њ про зовн≥шнЇ середовище б≥знесу	● —лужба безпеки ● ≤нформац≥йно-анал≥тичний п≥дрозд≥л
● «абезпеченн¤ спри¤тливого зовн≥шнього середовища б≥знесу	● ѕревентивн≥ д≥њ щодо запоб≥ганн¤ загрозам ● –обота з громадськ≥стю та пресою ● ѕол≥тика лоб≥юванн¤	● ¬ище кер≥вництво ф≥рми ● —лужба з≥ звТ¤зк≥в з громадськ≥стю ● —лужба безпеки

 

18.4. —лужба безпеки ф≥рми (п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ)

 

Ќа вс≥х великих ≥ середн≥х п≥дприЇмствах (в орган≥зац≥¤х) звичайно створюютьс¤ автономн≥ служби безпеки, а безпека функц≥онуванн¤ невеликих ф≥рм може забезпечуватис¤ територ≥альними (районними або м≥ськими) службами за договорами найму одного чи к≥лькох охоронц≥в. “ак≥ служби охорони, ¤к правило, створюютьс¤ при м≥сцевих органах внутр≥шн≥х справ або при державн≥й служб≥ безпеки. ѕр≥оритетним принципом орган≥зац≥њ та функц≥онуванн¤ системи безпеки ф≥рми треба вважати њњ комплексн≥сть, ¤ку можна зобразити у вигл¤д≥ тривим≥рноњ модел≥ (рис. 18.6).

 

 

–ис. 18.6. “ипова тривим≥рна модель комплексноњ системи безпеки
ф≥рми (п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ).

 

—лужба безпеки будь-¤коњ ф≥рми пост≥йно виконуЇ певний комплекс завдань. √оловними з них дл¤ будь-¤коњ ф≥рми Ї так≥:

1) забезпеченн¤ безпеки виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ та захисту в≥домостей, що вважаютьс¤ комерц≥йною таЇмницею даноњ ф≥рми (п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ);

2) орган≥зац≥¤ роботи з правового та ≥нженерно-техн≥чного захисту комерц≥йноњ таЇмниц≥ ф≥рми;

3) запоб≥ганн¤ необірунтованому допуску й доступу до в≥домостей та роб≥т, ¤к≥ становл¤ть комерц≥йну таЇмницю;

4) орган≥зац≥¤ спец≥ального д≥ловодства, ¤ке унеможливлюЇ несанкц≥оноване одержанн¤ в≥домостей, в≥днесених до комерц≥йноњ таЇмниц≥ в≥дпов≥дноњ ф≥рми;

5) ви¤вленн¤ ≥ локал≥зац≥¤ можливих канал≥в витоку конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ в процес≥ звичайноњ д≥¤льност≥ та в екстремальних ситуац≥¤х;

6) забезпеченн¤ режиму безпеки за зд≥йсненн¤ вс≥х вид≥в д≥¤льност≥, включаючи зустр≥ч≥, переговори й наради у рамках д≥лового сп≥вроб≥тництва ф≥рми з ≥ншими партнерами;

7) забезпеченн¤ охорони прим≥щень, устаткуванн¤, оф≥с≥в, продукц≥њ та техн≥чних засоб≥в, необх≥дних дл¤ виробничоњ або ≥ншоњ д≥¤льност≥;

8) забезпеченн¤ особистоњ безпеки кер≥вництва та пров≥дних менеджер≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в ф≥рми;

9) оц≥нка маркетингових ситуац≥й та неправом≥рних д≥й конкурент≥в ≥ зловмисник≥в.

«розум≥ло, що перел≥к конкретних завдань стосовно забезпеченн¤ системи безпеки ф≥рми залежно в≥д специф≥ки њњ д≥¤льност≥ може бути б≥льшим або меншим, але в≥н завжди маЇ бути достатн≥м та обірунтованим.

 

—укупн≥сть конкретних завдань, що сто¤ть перед службою безпеки ф≥рми, зумовлюЇ пев≠ний наб≥р виконуваних нею функц≥й. «агальн≥ функц≥њ, що звичайно покладаютьс¤ на службу безпеки ф≥рми (п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ), наведено на рис. 18.7. ѓх сформульовано достатньо конкретно й ч≥тко, що маЇ суттЇве практичне значенн¤.

 

 

–ис. 18.7. “ипов≥ функц≥њ служби безпеки
ф≥рми (п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ).

 

” нормативних документах, ¤к≥ визначають орган≥зац≥ю д≥¤льност≥ служб безпеки ф≥рм, виокремлюютьс¤ конкретн≥ обТЇкти, що п≥дл¤гають захисту в≥д потенц≥йних загроз ≥ протиправних пос¤гань. Ѕеручи загалом, до них належать:

● персонал (кер≥вн≥ прац≥вники; персонал, ¤кий волод≥Ї ≥нформац≥Їю, що становить комерц≥йну таЇмницю ф≥рми);

● матер≥альн≥ засоби прац≥ та ф≥нансов≥ кошти (прим≥щенн¤, споруди, устаткуванн¤, транспорт; валюта, коштовн≥ реч≥, ф≥нансов≥ документи);

● ≥нформац≥йн≥ ресурси з обмеженим доступом;

● засоби й системи компТютеризац≥њ д≥¤льност≥ ф≥рми (п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ);

● техн≥чн≥ засоби та системи охорони й захисту матер≥альних та ≥нформац≥йних ресурс≥в.

—лужба безпеки ф≥рми завжди маЇ бути готовою до подоланн¤ критичноњ (кризовоњ) ситуац≥њ, що може постати через з≥ткненн¤ ≥нтерес≥в б≥знесу та злочинного св≥ту. ƒл¤ управл≥нн¤ безпекою багато ¤к≥ ф≥рми створюють так зван≥ кризов≥ групи, до складу ¤ких вход¤ть кер≥вник ф≥рми, юрист, ф≥нансист ≥ кер≥вник служби безпеки. √оловна мета д≥¤льност≥ кризовоњ групи Ч протид≥¤ти зовн≥шн≥м загрозам дл¤ безпеки ф≥рми.

 

 

ѕитанн¤ дл¤ самост≥йного поглибленого вивченн¤

 

1. ≈коном≥чна безпека в систем≥ д≥¤льност≥ ф≥рми за ринкових умов господарюванн¤.

2. ќбірунтуванн¤ функц≥ональних ц≥лей економ≥чноњ безпеки п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ).

3. ќбТЇктивно необх≥дний склад функц≥ональних елемент≥в економ≥чноњ безпеки субТЇкт≥в господарюванн¤.

4. “ипова схема процесу забезпеченн¤ необх≥дного р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки п≥дприЇмств та орган≥зац≥й.

5. ћетодичн≥ основи визначенн¤ та оц≥нки дос¤гнутого р≥вн¤ економ≥чноњ безпеки того чи того субТЇкта господарюванн¤.

6. ќсобливост≥ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) за окремими функц≥ональними складовими.

7. «м≥стова характеристика процесу забезпеченн¤ ф≥нансовоњ безпеки субТЇкт≥в б≥знесовоњ д≥¤льност≥.

8. ќрган≥зац≥йно-економ≥чне обірунтуванн¤ необх≥дност≥ включенн¤ силовоњ складовоњ в сукупн≥сть елемент≥в економ≥чноњ безпеки п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ).

9. ќбТЇктивна доц≥льн≥сть створенн¤ та функц≥онуванн¤ служби безпеки ф≥рми за ринкових умов д≥¤льност≥.

10. ”згодженн¤ конкретних завдань ≥ функц≥й служб безпеки п≥дприЇмств та орган≥зац≥й.